Постанова

від 08.08.2023 по справі 560/283/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/283/23 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Божук Д.А.

Суддя-доповідач - Матохнюк Д.Б.

08 серпня 2023 року м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Матохнюка Д.Б.

суддів: Білої Л.М. Гонтарука В. М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Дунаєвецької міської ради на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 квітня 2023 року у справі за адміністративним позовом Кривчицького психоневрологічного інтернату до Дунаєвецької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

у січні 2023 року Кривчицький психоневрологічний інтернат звернувся в суд з адміністративним позовом до Дунаєвецької міської ради в якому просив:

-визнати протиправним та скасувати рішення сорок сьомої сесії VIII скликання Дунаєвецької міської ради № 25-47/2022 від 15 листопада 2022 року про відмову Кривчицькому психоневрологічному інтернату в наданні у постійне користування земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 2,3504 га, кадастровий номер 6821887600:05:008:0002, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за межами населеного пункту с. Кривчик на території Дунаєвецької міської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області;

- зобов`язати Дунаєвецьку міську раду повторно розглянути клопотання Кривчицького психоневрологічного інтернату про надання у постійне користування земельної ділянки площею 2,3504 га, що розташована за межами населеного пункту с. Кривчик на території Дунаєвецької міської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, кадастровий номер 6821887600:05:008:0002, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

07 квітня 2023 року Хмельницький окружний адміністративний суд прийняв рішення про задоволення позовних вимог.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Заслухавши, суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 12.10.2022 року Кривчицький психоневрологічний інтернат звернувся до Дунаєвецької міської ради із клопотанням про надання у постійне користування земельної ділянки площею 2,3504 га, що розташована за межами населеного пункту с. Кривчик на території Дунаєвецької міської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, кадастровий номер 6821887600:05:008:0002 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Рішенням від 15 листопада 2022 року №25-47/2022 "Про розгляд заяви щодо надання у постійне користування Кривчицькому психоневрологічному інтернату земельної ділянки площею 2,3504 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва" Дунаєвецької міської ради VIII скликання сорок сьомої сесії відмовлено Кривчицькому психоневрологічному інтернату в наданні у постійне користування земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 2,3504 га, кадастровий номер 6821887600:05:008:0002, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, у зв`язку із невідповідністю місця розташування об`єкта вимогам ч. 1 ст. 24 Земельного кодексу України.

Вказані обставини слугували підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

За результатами встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок щодо обґрунтованості позовних вимог.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно із ст. 25 Закону України «Про місцеве самоврядування» (Закон №280/97-ВР) сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Пунктом 34 ч. 1 ст. 26 Закону №280/97-ВР визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Положеннями статті 59 Закону №280/97-ВР визначено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Таким чином, саме на пленарних засіданнях органом місцевого самоврядування вирішуються питання щодо земельних відносин.

Так, суб`єктивне право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України, Земельним Кодексом України та іншими законами України, що регулюють земельні відносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Земельного кодексу України (ЗК України) державним і комунальним сільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям надаються земельні ділянки із земель державної і комунальної власності у постійне користування для науково-дослідних, навчальних цілей та ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно ст. 92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають, зокрема, підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно ч. 1 ст. 122 ЗК України повноваження щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності відповідних територіальних громад у власність або у користування для всіх потреб належать сільським, селищним та міським радам.

Відповідно до ст. 123 ЗК України підставою для відмови у наданні дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Так, із оскаржуваного рішення встановлено, що підставою для відмови позивачу у наданні земельної ділянки у постійне користування для ведення товарного сільськогосподарського виробництва стала невідповідність місця розташування вимогам ч. 1 ст. 24 Земельного кодексу України.

Також, відповідач вказував на те, що Кривчицький психоневрологічний інтернат не є державним чи комунальним сільськогосподарським підприємством, установою чи організацією у розумінні п. 209.6 ст. 209 Податкового кодексу України, якому може бути надано в постійне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення із земель комунальної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Проте, земельні відносини, що є предметом даного спору, регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Як вже зазначалось вище, згідно норм ч. 1 ст. 24 та ст. 92 ЗК України земельні ділянки із земель державної і комунальної власності надаються у постійне користування для, поміж іншого, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, не лише сільськогосподарським підприємствам, а й іншим підприємствам, установам та організаціям, що належать до державної та комунальної власності.

Із матеріалів справи встановлено, що Кривчицький психоневрологічний інтернат згідно із п. 1.5 Статуту, затвердженого розпорядженням голови Хмельницької обласної ради від 22 червня 2017 року №123/2017-0, перебуває у комунальній власності, є об`єктом спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Хмельницької області.

Пунктом 9.7 Статуту передбачено, що в Інтернаті можуть утворюватися підсобні господарства, різноманітні промислові і переробні міні-виробництва, багатопрофільні лікувально - виробничі (трудові) майстерні, цехи, дільниці з необхідним інвентарем, устаткуванням і обладнанням, технікою, транспортом та іншими знаряддями сільськогосподарського виробництва, які здійснюють свою діяльність відповідно до чинного законодавства України.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідачем у оскаржуваному рішенні не наведено жодної з підстав, передбачених положеннями ст. 123 Земельного кодексу України, а тому його слід визнати протиправним та скасувати.

Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими у справі обставинами.

Колегія суддів звертає увагу, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення дотримано норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги.

Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Дунаєвецької міської ради залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 квітня 2023 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Матохнюк Д.Б. Судді Біла Л.М. Гонтарук В. М.