Ухвала

від 07.04.2023 по справі 200/4461/22

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

07 квітня 2023 року справа №200/4461/22

м. Дніпро

Суддя-доповідач Першого апеляційного адміністративного суду Компанієць І.Д., розглянувши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09 лютого 2023 року у справі № 200/4461/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовінформтабако» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Першого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09 лютого 2023 року у справі № 200/4461/22.

Ознайомившись з даною апеляційною скаргою, вважаю, що вона не відповідає вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим така скарга підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 1 частини 5 ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

За приписами ч. 6. ст. 296 КАС України якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.

Апелянтом не сплачено судовий збір та не надано доказів, які б підтверджували наявність правових підстав для його звільнення від сплати судового збору.

Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлені Законом України Про судовий збір, який набрав чинності з 1 листопада 2011 року.

Частиною 3 статті 9 Закону України Про судовий збір № 3674-VI від 8 липня 2011 року (далі Закон № 3674-VI) передбачено, що кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади.

Відповідно до вимог ст. 3 Закону № 3674-VI в даному випадку об`єктом справляння судового збору є апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції, прийняте в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно ч. 1 ст. 4 Законом № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до Закону України Про державний бюджет України на 2022 рік з 1 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений у місячному розмірі 2481 грн.

За подання позовної заяви у цій справі підлягав сплаті судовий збір в розмірі 9924,00 грн. (позивачем заявлено чотири вимоги немайнового характеру).

Згідно пп. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI, за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду встановлюється ставка судового збору у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Таким чином при поданні апеляційної скарги, апелянт повинен сплатити судовий збір в розмірі 14886,00 грн. (9924,00 грн*150%).

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів Донецьке ГУК/Краматорська ТГ/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37967785, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA758999980313161206081005630, код класифікації бюджету - 22030101; призначення платежу Судовий збір, за апеляційною скаргою (ПІБ чи назва установи, організації, позивача), Перший апеляційний адміністративний суд.

Судовий збір сплачується через банківські установи, чи поштові відділення зв`язку за рахунок платника. У призначенні платежу платник судового збору повинен вказати слова "судовий збір", код ЄДРПОУ суду, до якого він звертається, пункт з таблиці ставок судового збору, за яким визначено розмір судового збору.

Згідно ч. 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною 2 статті 299 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що апелянтом оскаржується рішення суду першої інстанції від 09 лютого 2023 року, копія якого згідно даних підсистеми Електронний суд отримана апелянтом 09 лютого 2023 року в особистому кабінеті підсистеми Електронний суд.

Апелянт звернувся до суду з апеляційною скаргою 28 березня 2023 року.

Тобто, апелянтом строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції пропущено.

Про причини пропуску строку апелянт не повідомляє, клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження не надано.

Суд зазначає, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

У пункті 27 рішення Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі Пелевін проти України (Заява № 24402/02), яке набуло статусу остаточного 20 серпня 2010 року, зазначено, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див., наприклад, рішення у справі Ашінгдан проти Сполученого Королівства (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, пункт 57).

Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява № 23436/03).

Отже, за практикою Європейського суду з прав людини застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду.

За пунктом 3 частини 1 статті 7 КАС України, рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом віднесено до принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах, зміст якого розкриває стаття 10 цього Кодексу, частинами 1, 2 якої встановлено, що усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Статтею 44 КАС України, передбачено обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Суд зазначає, що підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.

У пункті 41 справи "Пономарьов проти України" Європейський Суд з прав людини зазначив, що "Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків".

З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

Враховуючи те, що апелянтом пропущено строк на апеляційне оскарження та не надано доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги, вважаю за необхідне залишити апеляційну скаргу без руху з наданням строку для подання апелянтом доказів сплати судового збору та клопотання щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження з обґрунтованими причинами пропуску, якщо такі є.

Керуючись статтями 169, 296, 298, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 09 лютого 2023 року у справі № 200/4461/22 - залишити без руху.

Апелянту усунути встановлені недоліки апеляційної скарги шляхом невідкладного подання до суду доказів сплати судового збору в розмірі 14886,00 грн. та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, вказавши поважні підстави для поновлення строку, якщо такі є та доказами на їх підтвердження.

Встановити строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги десять днів з моменту отримання ухвали.

Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.

Роз`яснити, що в разі невиконанні вимог даної ухвали стосовно надання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження, що позбавляє апелянта права повторного звернення до апеляційного суду з цього питання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.Д. Компанієць