Постанова

від 06.04.2023 по справі 320/434/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/434/21 Головуючий у 1 інстанції: Панченко Н.Д.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.

Суддів Аліменка В.О.

Кузьмишиної О.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Сквирської міської ради на рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 липня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Сквирської міської ради про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач - ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Сквирської міської ради, в якому просила стягнути з Сквирської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 18.11.2020 по 21.12.2020, що визначається в сумі 26865,30 грн.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 23 липня 2021 року адміністративний позов задоволено частково. Стягнуто з Сквирської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 18.11.2020 по 21.12.2020, що визначається в сумі 26240,72 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Сквирська міська рада звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції повністю та прийняти нове рішення, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт вказує, що Сквирська міська рада не укладала трудового договору з сільським головою та стала правонаступником майна, прав та обов`язків Чубинецької сільської ради в день проголошення новообраної ради, а день звільнення являється останнім робочим днем, саме сільський голова був розпорядником бюджетних коштів юридичної особи Чубинецької сільської ради в день звільнення 18.11.2020 року, а не Сквирський міський голова, який є розпорядником бюджетних коштів юридичної особи Сквирська міська рада. Також, апелянт зазначає, що 18.11.2020 року, відповідно до Бюджетного кодексу України, розпорядником бюджетних коштів Чубинецької сільської ради був сільський голова (позивач). Крім того, апелянт зазначає, що у відзиві на позовну заяву відповідачем наведені доводи та аргументи, які підтверджують, що Сквирська міська рада намагалась в силу Бюджетного кодексу стати розпорядником коштів реорганізованої сільської ради та виплатити розрахунок.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 , виданим Сквирським РВ ГУ МВС України в Київській області 25.07.1994, з 06.09.1986 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно записів у трудовій книжці ОСОБА_1 ( НОМЕР_2 ), 23.03.2006 (протокол 1 сесії 5 скликання від 12.04.2006), 31.10.2010 (протокол 1 сесії 6 скликання від 18.11.2010) та 25.10.2015 (протокол 1 сесії 7 скликання від 12.11.2015) ОСОБА_1 обиралась сільським головою.

Відповідно до рішення Сквирської міської ради Київської області від 18 листопада 2020 року №12-1-VIII «Про реорганізацію юридичних осіб Антонівської, Буківської, Великоєрчиківської, Горобіївської, Домантівської, Дулицької, Каленнівської, Кам`яногребельської, Красноліської, Кривошиїнської, Тарасівської, Малоєрчиківської, Малолисовецької, Мовчанівської, Оріховецької, Пустоварівської, Рогізнянської, Рудянської, Самгородоцької, Селезенівської, Тхорівської, Чубинецької, Шаліївської, Шамраївської та Шапіївської сільських рад, які приєднуються до Сквирської міської ради, що є адміністративним центром та створення комісії з реорганізації вищезазначених органів місцевого самоврядування, що увійшли до складу Сквирської міської територіальної громади Білоцерківського району, Київської області», вирішено почати процедуру реорганізації, в тому числі, Чубинецької сільської ради (код ЄДРПОУ 05277723).

За пунктом 2 вказаного рішення, Сквирська міська рада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків зазначених у рішенні сільських рад.

Даним рішенням вирішено Сквирській міській голові утворити Комісію з реорганізації сільських рад, включивши до її складу заступника голови Сквирської міської ради, бухгалтера Сквирської міської ради та бухгалтерів зазначених сільських рад (пункт 3 рішення).

Рішенням Сквирської міської ради Київської області від 18 листопада 2020 року №1-1-VIII «Про початок повноважень депутатів Сквирської міської ради VIII скликання, обраних 25 жовтня 2020 року» вирішено визнати повноваження 26 депутатів Сквирської міської ради VIII скликання обраних 25 жовтня 2020 року (пункт 2).

Рішенням Сквирської міської ради Київської області від 18 листопада 2020 року №2-1-VIII «Про початок повноважень Сквирського міського голови, обраного 25 жовтня 2020 року» визнано повноваження Сквирського міського голови VIII скликання ОСОБА_2 , обраної 25.10.2020 та вирішено вважати її такою, що вступила на посаду (пункт 2).

18 листопада 2020 року у трудовій книжці ОСОБА_1 вчинено запис Сквирським міським головою ОСОБА_2 , відповідно до якого, позивача звільнено з посади Чубинецького сільського голови, у зв`язку із закінченням строку повноважень (частина 1 статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні») на підставі рішення Сквирської міської ради №1-1-VIII від 18.11.2020.

Розрахунок нарахованої суми заробітної плати при звільненні виплачено ОСОБА_1 21.12.2020, що підтверджується випискою по картковому рахунку ОСОБА_1 за період з 01.11.2020-28.12.2020.

Не погоджуючись із діями відповідача щодо непроведення своєчасного повного розрахунку при звільненні, позивач звернулася до суду з вищевказаним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 43 Конституцією України гарантовано право на своєчасне одержання винагороди за працю, яке захищається законом.

Відповідно до частини 1 статті 47 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Отже, зазначена норма закону чітко визначає, що саме власник або ж уповноважена особа зобов`язаний в день звільнення провести з працівником розрахунок.

Частиною 1 статті 116 КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до частини 1 статті 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що при наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Таким чином, передбачений частиною 1 статті 117 КЗпП України обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 Кодексу законів про працю України, при цьому визначальним є невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

Непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки до дня фактичного розрахунку. Після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості із заробітної плати роботодавець не звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 117 даного Кодексу, а саме виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, тобто за весь період невиплати власником або уповноваженим ним органом належних працівникові при звільненні сум.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 працювала на виборній посаді, а саме займала посаду голови Чубинецької сільської ради.

У зв`язку початком процедури реорганізації сільських рад, у т.ч. і Чубинецької сільської ради, відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад» була звільнена з посади з 18.11.2020 у зв`язку із закінченням строку повноважень.

Відносини, що виникають у процесі добровільного об`єднання територіальних громад сіл, селищ, міст, а також добровільного приєднання до об`єднаних територіальних громад регулює Закон України «Про добровільне об`єднання територіальних громад» від 05.02.2015 № 157-VIII (далі - Закон № 157-VIII).

Частиною 1 статті 8 вищевказаного Закону передбачено, що об`єднана територіальна громада вважається утвореною за цим Законом з дня набрання чинності рішеннями всіх рад, що прийняли рішення про добровільне об`єднання територіальних громад, або з моменту набрання чинності рішенням про підтримку добровільного об`єднання територіальних громад на місцевому референдумі та за умови відповідності таких рішень висновку, передбаченому частиною четвертою статті 7 цього Закону.

Абзацом 3 частини 2 статті 8 Закону № 157-VIII передбачено, що після завершення повноважень сільського голови, який одноособово виконував функції виконавчого органу сільської ради у територіальній громаді, що увійшла до об`єднаної територіальної громади, відповідні функції одноособово виконує сільський, селищний, міський голова, обраний об`єднаною територіальною громадою, з дня набуття ним повноважень до затвердження відповідною сільською, селищною, міською радою персонального складу її виконавчого комітету.

Згідно ч. 4 ст. 8 Закону № 157-VIII, з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною об`єднаною територіальною громадою, у порядку, визначеному цим Законом, здійснюється реорганізація відповідних юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад, обраних територіальними громадами, що об`єдналися, та розміщених поза адміністративним центром об`єднаної територіальної громади, шляхом їх приєднання до юридичної особи - сільської, селищної, міської ради, розміщеної в адміністративному центрі об`єднаної територіальної громади. Після завершення реорганізації відповідні юридичні особи - сільські, селищні, міські ради припиняються у порядку, визначеному цим Законом.

Юридична особа - сільська, селищна, міська рада, розміщена в адміністративному центрі об`єднаної територіальної громади, є правонаступником прав та обов`язків всіх юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад, обраних територіальними громадами, що об`єдналися, з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною об`єднаною територіальною громадою.

Частиною 9 статті 8 Закону № 157-VIII передбачено, що бюджети територіальних громад, що об`єдналися, виконуються окремо до закінчення бюджетного періоду з урахуванням особливостей, встановлених цією частиною.

Сільська, селищна, міська рада, обрана об`єднаною територіальною громадою, може вносити зміни до рішень про місцеві бюджети, прийняті сільськими, селищними, міськими радами, обраними територіальними громадами, що об`єдналися.

До завершення періоду окремого виконання бюджетів територіальних громад, що об`єдналися, функції головних розпорядників, розпорядників бюджетних коштів територіальних громад, що об`єдналися, продовжують здійснювати відповідні бюджетні установи в особі сільського, селищного, міського голови, обраного об`єднаною територіальною громадою, інших керівників бюджетних установ.

Колегією суддів встановлено, що виплату заробітної плати ОСОБА_1 проведено сквирською міською радою 21 грудня 2020 року.

Разом з тим, відповідач у відзиві на позовну заяву зазначав, що виплата зарплати Сквирською міською радою відбулося внаслідок прийняття рішення Сквирською міською радою від 18.11.2018, проте, для виплати працівникам ліквідованих сільських рад розрахунку при звільненні, необхідно було внести відповідні зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, оскільки, керівник ради змінився.

Крім того, апелянт стверджує, що Сквирська міська рада намагалась в силу Бюджетного кодексу стати розпорядником коштів реорганізованої сільської ради та виплатити розрахунок.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (органи Казначейства України), бюджетним установам відкриваються рахунки. у встановленому законодавством порядку.

Водночас, відповідно до Порядку відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.06.2012 №758 розпорядники бюджетних коштів, яким в органах Казначейства справи з юридичного оформлення рахунків уже сформовані, для відкриття нового бюджетного рахунку подають необхідні документи, у т.ч. заяву про відкриття рахунку, картки із зразками підписів та відбитка печатки.

Матеріали справи свідчать, що картки із зразками підписів і відбитка печатки були завірені у нотаріуса 17 грудня 2020 року (а.с. 44-45).

Згідно Закону України «Про внесення змін до деяких Законів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврдування і районних державних адміністрацій» від 17.11.2020 № 1009-IX, за поданням сільського, селищного, міського голови, обраного сформованою територіальною громадою, сільська, селищна, міська рада може утворювати комісії для забезпечення здійснення ним повноважень з управління справами юридичних осіб, що реорганізуються;

15) бюджети розформованих територіальних громад виконуються окремо до закінчення бюджетного періоду з урахуванням особливостей, встановлених підпунктами 16 і 17 цього пункту;

16) новообрана рада може вносити зміни до рішень про місцеві бюджети, прийняті радами, що припиняються.

У разі включення території однієї розформованої територіальної громади до територій кількох сформованих територіальних громад новообрана рада сформованої територіальної громади, на території якої розміщений адміністративний центр розформованої територіальної громади, може вносити зміни до рішень про місцеві бюджети, прийнятих радою, що припиняється;

17) до закінчення періоду окремого виконання бюджетів функції головних розпорядників, розпорядників бюджетних коштів розформованих територіальних громад продовжують здійснювати відповідні бюджетні установи в особі сільського, селищного, міського голови, обраного сформованою територіальною громадою (у разі включення території розформованої територіальної громади до територій кількох сформованих територіальних громад - в особі сільського, селищного, міського голови, обраного сформованою територіальною громадою, на території якої розміщений адміністративний центр розформованої територіальної громади), інших керівників бюджетних установ.

До закінчення періоду окремого виконання бюджетів функції місцевих фінансових органів територіальних громад здійснюють:

відповідні місцеві фінансові органи, утворені до затвердження Кабінетом Міністрів України територій територіальних громад;

сільський, селищний, міський голова, обраний сформованою територіальною громадою, якщо в територіальних громадах місцеві фінансові органи не були утворені згідно із законом (у разі включення території розформованої територіальної громади до територій кількох сформованих територіальних громад - сільський, селищний, міський голова, обраний сформованою територіальною громадою, на території якої розміщений адміністративний центр розформованої територіальної громади).

Залишки коштів (у тому числі боргові зобов`язання), які утворилися на кінець бюджетного періоду на рахунках бюджетів розформованих територіальних громад, перераховуються одночасно до бюджету сформованої територіальної громади на підставі платіжних доручень за підписом сільського, селищного, міського голови, обраного сформованою територіальною громадою, або керівника відповідного місцевого фінансового органу, утвореного до затвердження Кабінетом Міністрів України територій територіальних громад.

Беручи до уваги зазначене, колегія суддів вважає, що відповідачем у відповідності до вимог чинного законодавства, проведено відповідні міри та виплачено позивачу кошти, які необхідно було виплатити у зв`язку із звільненням.

Крім того, одним із ключових у цій справі є питання щодо наявності/відсутності правових підстав для стягнення середнього заробітку за час затримки виплати одноразової грошової допомоги при звільненні поліцейського зі служби, а саме застосування статті 117 КЗпП України.

Аналіз положень статей 116 та 117 КЗпП України дає підстави для висновку, що умовами застосування частини першої статті 117 КЗпП України є невиплата належних звільненому працівникові сум у відповідні строки, вина власника або уповноваженого ним органу у невиплаті зазначених сум та відсутність спору про розмір таких сум.

Даний висновок узгоджується з висновками Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, що викладені у постановах від 15 лютого 2023 року у справі № 160/19339/21 та від 24 листопада 2022 року у справі №160/19343/21.

Разом з тим, колегією суддів не встановлено вини відповідача у несвоєчасній виплаті позивачу розрахунку при звільненні.

Також, колегія суддів враховує, що ОСОБА_1 не була працівником Сквирської міської ради, не отримувала заробітної плати в даній установі, а виплата розрахунку була проведена Сквирською міською радою, відповідно до вимог чинного законодавства, у зв`язку з реорганізацією Чубинецької сільської ради, де позивач працювала та отримувала заробітну плату.

Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Відповідно до частини 2 статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Колегія суддів приймає до уваги Висновок № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому зазначено, що при викладенні підстав для прийняття рішення суд повинен надати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Судова колегія, також, враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Крім того, у рішеннях ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково задовольнив частково позовні вимоги ОСОБА_1 , а тому, рішення суду в частині задоволення позовних вимог підлягає скасуванню з прийняттям в цій частині нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, в іншій частині рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

При цьому, доводи викладені в апеляційній скарзі знайшли своє підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, колегія суддів вважає, що допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального та процесуального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому, оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Сквирської міської ради задовольнити частково.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 липня 2021 року в частині задоволення позовних вимог скасувати та прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог - відмовити.

В іншій частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 липня 2021 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.

Судді Аліменко В.О.

Кузьмишина О.М.