Рішення

від 23.07.2021 по справі 320/434/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2021 року м. Київ № 320/434/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу ОСОБА_1 до Сквирської міської ради про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні,

ВСТАНОВИВ :

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (код: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) з позовом до Сквирської міської ради (код: 04054961, адреса: 09000, Київська обл., Сквирський р-н, м. Сквира, вул. Богачевського, 28) у якому просить суд стягнути з Сквирської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 18.11.2020 по 21.12.2020, що визначається в сумі 26865,30 грн. (двадцять шість тисяч вісімсот шістдесят п`ять гривень тридцять копійок).

Ухвалою суду від 15.02.2021 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено, що 25.10.2015 ОСОБА_1 була обрана сільським головою Чубинецької сільської ради сьомого скликання (Протокол першої сесії сьомого скликання від 12.11.2015).

Відповідно до пункту 2 рішення сесії Сквирської міської ради №12-1-VІІІ від 18.11.2020 Сквирська міська рада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків, у тому числі Чубинецької сільської ради.

Рішенням Сквирської міської ради №1-1-VІІІ від 18.11.2020 ОСОБА_1 звільнено з посади сільського голови Чубинецької сільської ради у зв`язку із закінченням строку повноважень на підставі частини 1 статті 42 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , про що зроблено відповідний запис в трудовій книжці.

Втім, відповідач допустив затримку повного розрахунку з нею при звільненні 18.11.2020, провівши такий розрахунок 21.12.2020, а тому позивач вважає, що з відповідача необхідно стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 18.11.2020 по 21.12.2020 включно відповідно до статей 116, 117 Кодексу законів про працю України.

02.03.2021 судом отримано відзив відповідача на позовну заяву, у якому останній просив відмовити у задоволенні позовних вимог та серед іншого вказував на те, що обов`язок та відповідальність провести в день звільнення розрахунок та видати належним чином оформлену трудову книжку нормами чинного законодавства, зокрема статтею 47 Кодексу законів про працю України, покладено саме на позивача.

Водночас, щодо проведеного розрахунку із позивачем саме 21.12.2020, відповідачем зазначено, що у відповідності до рішення сесії Сквирської міської ради №12-1-VІІІ від 18.11.2020 для здійснення виплат по заробітній платі працівникам сільських рад, необхідно було внести зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, при зміні керівника установи.

Таким чином, посилаючись на набрання чинності 06.12.2020 Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування і районних державних адміністрацій" від 17.11.2020 №1009-IX, який регулює відносини щодо правонаступництва громади, а також приписи Порядку відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.06.2012 №758 (зареєстровано в Міністерстві фінансів України 18.07.2012 за №1206/21518), за твердженням відповідача через процедуру реорганізації відповідних сільських рад, у зв`язку із необхідністю внесення змін до ЄДРПОУ, отримання карток із зразками підписів та нотаріально завіреного відбитка печатки, відкриття рахунків, реєстрацією фінансових документів та оплатою платіжних доручень - розрахунок із позивачем проведено 21.12.2020 саме на підставі вказаних причин.

Крім цього, відповідачем у відзиві також наголошувалося на тому, що відповідно до положень Закону №1009-IX сформована територіальна громада є правонаступником усього майна, прав та обов`язків розформованої територіальної громади, а під час проведення реорганізації юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад та/або їхніх виконавчих комітетів повноваження з управління справами таких юридичних осіб здійснює сільський, селищний, міський голова, обраний сформованою територіальною громадою і бюджети розформованих територіальних громад виконуються окремо до закінчення бюджетного періоду.

11.03.2021 судом отримано відповідь позивача на відзив, у якому наведено заперечення та вказано, що Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування і районних державних адміністрацій" не регулює порядок звільнення працівника та проведення розрахунку при звільненні, а врегульовує питання правонаступництва комунального і державного майна, бюджетних ресурсів, прав та зобов`язань.

Натомість, питання своєчасної виплати заробітної плати передбачено Кодексом законів про працю України, положення якого і є застосовними в межах спірних правовідносин.

Так, дослідивши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_2 , виданим Сквирським РВ ГУ МВС України в Київській області 25.07.1994, з 06.09.1986 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Як вбачається із записів у трудовій книжці ОСОБА_1 (А С № НОМЕР_3 ), 23.03.2006 (протокол 1 сесії 5 скликання від 12.04.2006), 31.10.2010 (протокол 1 сесії 6 скликання від 18.11.2010) та 25.10.2015 (протокол 1 сесії 7 скликання від 12.11.2015) позивач обиралась сільським головою.

Згідно рішення Сквирської міської ради Київської області від 18.11.2020 №12-1-VIII "Про реорганізацію юридичних осіб Антонівської, Буківської, Великоєрчиківської, Горобіївської, Домантівської, Дулицької, Каленнівської, Кам`яногребельської, Красноліської, Кривошиїнської, Тарасівської, Малоєрчиківської, Малолисовецької, Мовчанівської, Оріховецької, Пустоварівської, Рогізнянської, Рудянської, Самгородоцької, Селезенівської, Тхорівської, Чубинецької, Шаліївської, Шамраївської та Шапіївської сільських рад, які приєднуються до Сквирської міської ради, що є адміністративним центром та створення комісії з реорганізації вищезазначених органів місцевого самоврядування, що увійшли до складу Сквирської міської територіальної громади Білоцерківського району, Київської області" вирішено почати процедуру реорганізації, в тому числі Чубинецької сільської ради (код ЄДРПОУ 05277723).

За пунктом 2 вказаного рішення, Сквирська міська рада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків зазначених у рішенні сільських рад.

Даним рішенням вирішено Сквирській міській голові утворити Комісію з реорганізації сільських рад, включивши до її складу заступника голови Сквирської міської ради, бухгалтера Сквирської міської ради та бухгалтерів зазначених сільських рад (пункт 3 рішення).

Рішенням Сквирської міської ради Київської області від 18.11.2020 №1-1-VIII "Про початок повноважень депутатів Сквирської міської ради VIII скликання, обраних 25 жовтня 2020 року" вирішено визнати повноваження 26 депутатів Сквирської міської ради VIII скликання обраних 25 жовтня 2020 року (пункт 2).

Рішенням Сквирської міської ради Київської області від 18.11.2020 №2-1-VIII "Про початок повноважень Сквирського міського голови, обраного 25 жовтня 2020 року" визнано повноваження Сквирського міського голови VIII скликання ОСОБА_2 , обраної 25.10.2020 та вирішено вважати її такою, що вступила на посаду (пункт 2).

18.11.2020 у трудовій книжці ОСОБА_1 вчинено запис Сквирським міським головою ОСОБА_2 , відповідно до якого позивача звільнено з посади Чубинецького сільського голови у зв`язку із закінченням строку повноважень (частина 1 статті 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні") на підставі рішення Сквирської міської ради №1-1-VIII від 18.11.2020.

Як зазначалося у позові, в день звільнення 18.11.2020 відповідач всупереч вимогам частини 1 статті 116 Кодексу законів про працю Украйни письмово не повідомив позивача про нараховані належні їй суми при звільненні та не здійснив їх виплату.

Розрахунок нарахованої суми заробітної плати при звільненні виплачено позивачу 21.12.2020, що підтверджується випискою по картковому рахунку ОСОБА_1 за період з 01.11.2020-28.12.2020.

Посилаючись на приписи Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 та довідку від 28.12.2020 №390 виконавчого комітету Сквирської міської ради, позивач зазначає, що за затримку у здійсненні відповідачем розрахунку при звільненні у 22 робочі дні, відповідна сума складає 26865,30 грн., та має бути стягнута з відповідача, у зв`язку із чим звернулась до суду з даним адміністративним позовом.

При вирішенні спору, суд виходить з наступного.

Відповідно до Конституції в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 №280/97-ВР.

В свою чергу, Закон України "Про службу в органах місцевого самоврядування" від 07.06.2001 №2493-ІІІ регулює правові, організаційні, матеріальні та соціальні умови реалізації громадянами України права на службу в органах місцевого самоврядування, визначає загальні засади діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їх правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування.

Посадовою особою місцевого самоврядування, згідно статті 2 Закону №2493-ІІІ є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

Власне, положеннями Закону №280/97-ВР, Закону №2493-ІІІ та Кодексу законів про працю України визначено механізм звільнення посадових осіб органів місцевого самоврядування зі служби в органах місцевого самоврядування та дотримання при цьому гарантій їх соціального захисту.

Так, згідно частини 1 статті 42 Закону №280/97-ВР повноваження новообраного сільського, селищного, міського голови починаються з моменту складення ним присяги відповідно до Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" на пленарному засіданні відповідної сільської, селищної, міської ради, на якому відповідною територіальною виборчою комісією були оголошені рішення щодо його обрання та реєстрації. Повноваження сільського, селищного, міського голови закінчуються в день відкриття першої сесії відповідної сільської, селищної, міської ради, обраної на наступних чергових місцевих виборах, або, якщо рада не обрана, з моменту вступу на цю посаду іншої особи, обраної на наступних місцевих виборах, крім випадків дострокового припинення його повноважень відповідно до частин першої та другої статті 79 цього Закону.

Отже, у відповідності до наведеного, підставою для звільнення сільського, селищного, міського голови у зв`язку із закінченням строку повноважень буде рішення новообраної ради про набуття нею повноважень або, у разі якщо рада не обрана - рішення про набуття повноважень новообраним сільським, селищним, міським головою.

Таким чином, у разі закінчення строку повноважень сільський, селищний, міський голова звільняється з посади за частиною 1 статті 42 Закону №280/97-ВР, а підставою звільнення є рішення першої сесії новобраної ради про початок повноважень ради нового скликання (у разі, якщо рада не обрана - рішення про набуття повноважень новобраним сільським, селищним, міським головою).

Зокрема, 14.05.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення територій та адміністративних центрів територіальних громад" від 16.04.2020 №562-IX, згідно пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих положено якого установлено, що повноваження сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, старост сіл, селищ територіальних громад, які увійшли до складу територіальних громад, території яких затверджено Кабінетом Міністрів України на підставі цього Закону, припиняються в день набуття повноважень сільських, селищних, міських рад, обраних на перших місцевих виборах у 2020 році відповідно до підпункту 2 цього пункту.

За пунктом 2.27 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Мінпраці, Мінюсту, Мінсоцзахисту від 29.07.1993. №58 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за №110) днем звільнення вважається останній день роботи.

Статтею 47 Кодексу законів про працю України встановлено обов`язок власника або уповноваженого ним органу провести розрахунок з працівником, а саме - власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, провести з ним розрахунок у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Статтями 116, 117 Кодексу законів про працю України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Як вже зазначалось вище, рішеннями Сквирської міської ради Київської області від 18.11.2020 №1-1-VIII, №2-1-VIII вирішено визнати повноваження 26 депутатів Сквирської міської ради VIII скликання обраних 25.10.2020 і визнано повноваження Сквирського міського голови VIII скликання ОСОБА_2 , обраної 25.10.2020 та вважати її такою, що вступила на посаду.

В цей же день, позивача звільнено з посади Чубинецького сільського голови у зв`язку із закінченням строку повноважень на підставі рішення Сквирської міської ради №1-1-VIII від 18.11.2020.

Відтак, з урахуванням викладеного, суд відхиляє доводи відповідача про те, що згідно статті 47 Кодексу законів про працю України обов`язок та відповідальність провести в день звільнення розрахунок та видати належним чином оформлену трудову книжку покладався на позивача, як на уповноважений орган в особі голови сільської ради та відповідальну особу за кадрову роботу в сільській раді, оскільки останню звільнено з посади саме на підставі рішення Сквирської міської ради №1-1-VIII від 18.11.2020. Тобто, із прийняттям відповідного рішення Сквирською міською радою та за наявності підстав, передбачених частиною 1 статті 47 Закону №280/97-ВР повноваження ОСОБА_1 , як голови Чубинецької сільської ради, фактично були припинені в день звільнення.

При цьому, відповідний запис у трудовій книжці позивача про звільнення вчинено новообраною головою Сквирської міської ради ОСОБА_2 , що вступила на посаду згідно рішення Сквирської міської ради №2-1-VIII від 18.11.2020.

Згідно пункту 4.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

Також, суд вважає необґрунтованим посилання відповідача, в якості правомірності своєї правової позиції, на положення Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування і районних державних адміністрацій", адже даний Закон набрав чинності лише 06.12.2020 та не є застосовним до правовідносин, що виникли станом на 18.11.2020.

Разом з цим, слід звернути увагу, що зазначеними посиланнями на відповідні норми законодавства, за змістом викладеного у відзиві, відповідачем вказуються обставини, у зв`язку з якими розрахунок із позивачем проведено не 18.11.2020, при звільненні, а 21.12.2020.

Таким чином, факт затримки розрахунку при звільненні із позивачем не заперечується відповідачем, а відповідними запереченнями лише наводяться обставини, у зв`язку з якими такий розрахунок не було проведено згідно встановленого Законом строку - у день звільнення.

Відповідно до правової позиції, сформованої в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 910/4518/16, за змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України і статей 1, 2 Закону України Про оплату праці середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.

Отже, всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день його звільнення. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать. В разі невиконання такого обов`язку з вини власника або уповноваженого ним органу наступає передбачена статтею 117 Кодексу законів про працю України відповідальність.

Закріплені у статтях 116, 117 Кодексу законів про працю України норми спрямовані на забезпечення належних фінансових умов для звільнених працівників, оскільки гарантують отримання ними, відповідно до законодавства, всіх виплат в день звільнення та, водночас стимулюють роботодавців не порушувати свої зобов`язання в частині проведення повного розрахунку із працівником.

Також аналізуючи положення статей 116, 117 Кодексу законів про працю України, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 26.02.2020 у справі №821/1083/17 окрім зазначеного вказала, що за змістом частини першої статті 117 Кодексу законів про працю України обов`язок роботодавця перед колишнім працівником щодо своєчасного розрахунку при звільненні припиняється проведенням фактичного розрахунку, тобто, реальним виконанням цього обов`язку. І саме з цією обставиною пов`язаний період, протягом якого до роботодавця є можливим застосування відповідальності.

Звертаючись до суду позивач посилалась на те, що розрахунок з нею було проведено не у день звільнення - 18.11.2020, а в порушення вимог статті 116 Кодексу законів про працю України - 21.12.2020, тому вона має право на отримання середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 18.11.2020 по 21.12.2020.

Враховуючи, що Сквирська міська у відповідності до рішення сесії Сквирської міської ради №12-1-VІІІ від 18.11.2020 є правонаступником всього майна, прав та обов`язків, зокрема Чубинецької сільської ради, у якій позивач обіймала посаду сільського голови, та саме на підставі рішення даної ради позивача звільнено з посади, на думку суду середній заробіток за весь час затримки розрахунку із позивачем при звільненні має бути стягнутим з відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 27 Закону України Про оплату праці від 24.03.1995 №108/95-ВР порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати.

Пунктом 2 вказаного Порядку визначено, що обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Відповідно до пункту 5 Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Згідно з пунктом 8 цього ж Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно довідки від 28.12.2020 №390, виданої виконавчим комітетом Сквирської міської ради за підписом голови та відповідальної особи, перед звільненням позивача, у вересні 2020 року сума нарахованої заробітної плати ОСОБА_1 становила 19545,00 грн., та у жовтні 2020 року - 31743,50 грн., всього за два місяці - 51288,50 грн.

У відповідності до листа Мінсоцполітики від 29.07.2019 №1133/0/206-19 "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2020 рік", кількість робочих днів у вересні 2020 року становила 22 дні, у жовтні 2020 року - 21 день.

Враховуючи вищезазначені приписи Порядку обчислення середньої заробітної плати, середньоденна заробітна плата позивача у зазначений вище період становила - 1192,76 грн. (51288,50 грн. / (22 д. + 21 д.))

Оскільки розрахунок із позивачем при звільненні проведено відповідачем не 18.11.2020, як того вимагають положення Кодексу законів про працю України, а 21.12.2020, затримка у розрахунку складала 22 робочих дні, тобто починаючи з першого дня затримки та до дня фактичного розрахунку.

Як наслідок, згідно статті 117 Кодексу законів про працю України, сума середнього заробітку, яку повинен виплатити відповідач за весь час затримки по день фактичного розрахунку із позивачем, становить - 26240,72 грн. (1192,76 грн. * 22 д.), а не 26865,30 як вказує позивач.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В межах розгляду даної адміністративної справи відповідач не спростував доводів позивача в частині заявлених нею вимог щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Однак, судом встановлено, що обрахунок суми, яка підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача за весь час такої затримки та заявлена у позові, обрахована позивачем помилково, а відтак суд вбачає наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України регламентовано порядок розподілу судових витрат, але зважаючи на те, що згідно пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі позивачі звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, судові витрати до розподілу - відсутні.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, розмір заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 242 - 246, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути з Сквирської міської ради (код: 04054961, адреса: 09000, Київська обл., Сквирський р-н, м. Сквира, вул. Богачевського, 28) на користь ОСОБА_1 (код: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 18.11.2020 по 21.12.2020, що визначається в сумі 26240,72 грн. (двадцять шість тисяч двісті сорок гривень сімдесят дві копійки).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Дата складення рішення 23.07.2021

Суддя Панченко Н.Д.