Рішення

від 27.03.2023 по справі 924/1168/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

м. Хмельницький

"27" березня 2023 р. Справа № 924/1168/21

Господарський суд Хмельницької області у складі

судді Крамара С.І., при секретарі судового засідання Загродській М.А., розглянувши матеріали

за позовом Міжрегіональної науково-виробничої асоціації підприємств "Авіокон проект", м. Львів

до Приватного підприємства "Славута-бетон", м. Славута Хмельницької області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Приватного акціонерного товариства "Геберіт Керамік Продакшн", м. Славута Хмельницької області

про стягнення 1 908 768,00грн

Представники сторін:

від позивача: не з`явились;

від відповідача: не з`явились;

від третьої особи: не з`явились.

В судовому засіданні, відповідно до ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини додаткового рішення.

Процесуальні дії по справі, стислий виклад позицій сторін.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 08.06.2022 у позові Міжрегіональної науково-виробничої асоціації підприємств "Авіокон проект" до ПАТ "Славута-бетон" про стягнення 1 908 768,00грн, відмовлено.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.10.2022 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення про задоволення позову. Стягнуто з Приватного підприємства "Славута-Бетон" (30000, Хмельницька область, м. Славута, вул. Меморіальна, 7, код ЄДРПОУ 38662441) на користь Міжрегіональної науково-виробничої асоціації підприємств "Авіокон проект" (79035, Львівська область, м. Львів, вул. Січинського, 7, код ЄДРПОУ 23958467) суму грошових коштів, сплачених за поставку бетону неналежної якості у розмірі 1 908 768,00грн та 71 578, 81грн витрат по сплаті судового збору.

Відповідач не погодився з рішенням суду апеляційної інстанції, у зв`язку з чим звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просив скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.10.2022 та залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Супровідним листом №924/1168/21/9121/22 від 15.12.2022 на виконання ухвали Верховного Суду від 28.11.2022 матеріали справи №924/1168/22 за позовом Міжрегіональної науково-виробничої асоціації підприємств "Авікон проект", м. Львів до Приватного підприємства "Славута-бетон", м. Славута Хмельницької області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Приватного акціонерного товариства "Геберіт Керамік Продакшн", м. Славута Хмельницької області про стягнення 1 908 768,00грн було направлено до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

24.01.2023 постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду касаційну скаргу Приватного підприємства "Славута-бетон" було задоволено, постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.10.2022 у справі № 924/1168/21 скасувано, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 08.06.2022 у справі № 924/1168/21 залишено без змін. Стягнуто з Міжрегіональної науково-виробничої асоціації підприємств "Авіокон проект" на користь Приватного підприємства "Славута-бетон" 57 263,04грн судового збору за подання касаційної скарги.

23.02.2023 на адресу Господарського суду Хмельницької області, від представника відповідача - ПП "Славута-бетон", надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, згідно якої відповідач просить суд винести додаткове рішення та стягнути з Міжрегіональної науково-виробничої асоціації підприємств "Авікон проект", м. Львів витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 18 200,00грн (10 400,00грн -витрати відповідача в суді першої інстанції + 7 800,00грн - витрати відповідача в суді другої інстанції).

16.03.2023 матеріали справи №924/11658/21 повернутись до Господарського суду Хмельницької області.

Ухвалою суду від 17.03.2023 Заяву представника відповідача - ПП "Славута-бетон" від 22.02.2023 про ухвалення додаткового рішення по справі №924/1168/21 призначити до розгляду у судовому засіданні на "27" березня 2023 року. Явка учасників справи не визнавалася обов`язковою.

Позивач, відповідач та третя особа в судове засідання не з`явились, повноважних представників не направили, про дату, час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені. На адресу суду представник позивача надіслав заперечення проти заяви про ухвалення додаткового рішення.

Судом враховується, що згідно статей 42, 46 Господарського процесуального кодексу України участь сторони у судовому засіданні є її правом. При цьому, норми вказаної статті зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

З огляду на наведене, враховуючи, що судом здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду заяви, зважаючи на належне повідомлення сторін про дату, час та місце розгляду справи, вимоги строку її судового розгляду, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами.

Під час розгляду питання про розподіл судових витрат судом встановлено та враховується таке.

Відповідно до положень ч. ч. 1-3 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в чому числі витрати на професійну правничу допомогу.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч. 1 ст. 16 ГПК України). Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 16 ГПК України).

Пунктом 1 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, ордеру (ч.1 ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Адвокат Тонконог В.В. надав правову допомогу відповідачу ПП „Славута-бетон (надалі замовник, клієнт, відповідач) на підставі договору про надання правової допомоги №б/н від 03.01.2022 (надалі договір) та Ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АІ №1191670.

За цим договором відповідач доручив, а адвокат зобов`язався надавати правову допомогу відповідачу в обсягах та умовах, передбачених цим договором (п. 1.1 договору).

Пунктом 2.1 договору сторони визначили спосіб та вигляд надання правової допомоги.

Відповідно до п.4.1 договору сторони встановили, що за виконання зобов`язань, передбачених даним договором, відповідач зобов`язується щомісячно сплачувати адвокату гонорар в розмірі 40 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за годину його роботи, згідно акту виконаних робіт, який підписується сторонами щомісячно.

07.06.2022 року між відповідачем та адвокатом Тонконог В.В. був складений Акт виконаних робіт до договору про надання правової допомоги №б/н від 03.01.2022 року.

Пунктом 1 Акта визначено, що адвокатом по справі №924/1168/21 були надані послуги (виконані роботи): написання та подання до суду відзиву на позовну заяву; написання та подання заяви про заперечення на відзив; участь у судових засіданнях Господарського суду Хмельницької області якості представника ПП „Славута-бетон; надання консультацій з приводу розгляду справи про стягнення боргу. Загальна вартість складає 10 400,00грн.

Згідно квитанції прибуткового касового ордеру №3-А від 07.06.2022 року відповідач сплатив адвокату 10 400,00грн згідно акту від 07.06.2022.

Частинами 1-3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому судом враховано, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. (Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03.10.2019р. по справі №922/445/19).

Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Як вбачається з матеріалів справи позивач 08.06.2022, тобто до закінчення судових дебатів, у відповідності до ч. 8 ст. 129 ГПК України подав заяву, а також докази, які підтверджують розмір судових витрат на правову допомогу, зокрема: Акт виконаних робіт від 07.06.2022 до договору про надання правової допомоги №б/н від 03.01.2022.

Суд оцінює критично та не приймає до уваги твердження представника позивача про подання заяви відповідача щодо стягнення витрат на правничу допомогу з порушенням строку встановленого законом.

Судом звернуто увагу, що у рішенні суду області від 08.06.022 у задоволенні заяви про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 10 400,00грн відмовлено не було. Судом було акцентовано, що при підтвердженні понесених витрат на професійну правничу допомогу учасникам справи варто враховувати положення Глави 5 ГПК України "Докази та доказування" та, керуючись принципом змагальності сторін, судом питання щодо розподілу витрат на правову допомогу під час ухвалення рішення не вирішувалось.

Таким чином, не вирішення питання щодо розподілу судових витрат, оскільки не було направлено іншій стороні доданих документів, не спростовує той факт, що вони були подані ще до закінчення судових дебатів, при цьому відповідач звернувся до суду із заявою про винесення додаткового рішення.

Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України однією з основних засад господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно положень ч.4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Крім того судом зауважується, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (наприклад, рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04, п. 269).

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 30.11.2020р. у справі №922/2869/19, від 08.04.2020р. у справі №922/2685/19 та практиці Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015р., п. п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009р., п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006р., п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004р.

Виходячи зі змісту положень частин 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що узгоджується з принципом змагальності сторін.

Судом враховується, що позивачем були заявлені заперечення щодо судових витрат на правову допомогу відповідача та зауважено на їх не співмірності та необґрунтованості.

Крім того, судом також враховано, що поряд зі згаданим принципом змагальності сторін іншими основними засадами (принципами) господарського судочинства також є: верховенство права та пропорційність.

Згідно із ст. 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як передбачено ст. 15 Господарського процесуального кодексу України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Отже, з врахуванням викладеного, виходячи зі змісту норм статей 3, 11, 15 Господарського процесуального кодексу України, питання про співмірність заявлених позивачем до стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу має вирішуватись із застосуванням критеріїв пропорційності та розумності, керуючись принципом верховенства права.

Судом також враховано, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, однак це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням змісту прийнятого рішення, принципу співрозмірності, критеріїв пропорційності та розумності, складності справи, судом вважаються обґрунтованими витрати ПП „Славута-бетон у розмірі 8 000,00грн.

За наведеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для ухвалення додаткового рішення про стягнення з Міжрегіональної науково-виробничої асоціації підприємств "Авіокон проект" на користь Приватного підприємства "Славута-бетон 8 000,00грн витрат на професійну правничу допомогу, а саме витрат відповідача в суді першої інстанції.

Щодо стягнення судових витрат на правову допомогу понесених у суді другої інстанції Північно-західному апеляційному господарському суді, в розмірі 7 800,00грн, судом звернуто увагу на наступне.

За змістом ч. 1, ч. 3 ст. 233 ГПК України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Судом звернуто увагу, що суд області за результатами розгляду справи по суті 08.06.2022 уже прийняв рішення, яке було залишено постановою Верховного Суду від 24.01.2023 без змін. Тобто, жодних додаткових питань щодо судових витрат, окрім тих які були понесені в суді першої інстанції (Господарському суді Хмельницької області), у суду області не виникло.

Згідно ч.1 ст. 314 ГПК України, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги ухвалює судові рішення у формі постанов згідно з вимогами, встановленими статтею 34 та главою 9 розділу III цього Кодексу, з урахуванням особливостей, зазначених у цій главі.

Відповідно до п.п. б) п. 4 ч. 1 ст. 315 ГПК України постанова суду касаційної інстанції складається з, в тому числі, резолютивної частини із зазначенням нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення.

Таким чином, у задоволенні заяви в частині стягнення з МНВАП „Авіокон Проект судових витрат понесених в суді другої інстанції в розмірі 7 800,00грн слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 73, 74, 86, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву Приватного підприємства "Славута-бетон" від 22.02.2023 про ухвалення додаткового рішення по справі №924/1168/21 задовольнити частково.

Стягнути з Міжрегіональної науково-виробничої асоціації підприємств "Авіокон проект" (79035, Львівська область, м. Львів, вул. Січинського, 7, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 23958467) на користь Приватного підприємства "Славута-бетон" (30000, Хмельницька область, м. Славута, вул. Меморіальна, 7, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 38662441) 8 000,00грн (вісім тисяч гривень 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів після його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Порядок подання апеляційної скарги визначений ст.257 та пп.17.5 п.17 Розділу ХІ „Перехідні положення ГПК України.

Повний текст рішення складено 06.04.2023.

СуддяС.І. Крамар

Віддрук. 6 прим.:

1- до справи;

2, 3 - позивачу (79035, м. Львів, вул. Січинського, 7)надісл. реком. та надіслати на ел.пошту office@aviokon.lviv.ua та представнику позивача Рісному М..Б. - senator.advokat@gmail.com

4, 5- відповідачу - (вул. Меморіальна, 7, м. Славута Хмельницької області, 30000) надіслати на ел.пошту slavuta_beton@i.ua та представнику Тонконогу В.В. - twins-company@ukr.net

6- третій особі - ПАТ "Геберіт Керамік Продакшн" (вул. Козацька, 136, м. Славута, Хмельницька область, 30020) - надіслати на ел.пошту - uasl.office@gerebit.com