Постанова

від 06.06.2023 по справі 924/1168/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2023 року

м. Київ

cправа № 924/1168/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Вронська Г.О. - головуюча, Губенко Н.М., Кондратова І.Д.,

за участю секретаря судового засідання Юдицького К.О.,

представників учасників справи:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився,

від третьої особи: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Приватного підприємства "Славута-бетон"

про ухвалення додаткового рішення

у справі за позовом Міжрегіональної науково-виробничої асоціації підприємств "Авіокон проект"

до Приватного підприємства "Славута-бетон"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Приватне акціонерне товариство "Геберіт Керамік Продакшн"

про стягнення 1 908 768,00 грн,

ВСТАНОВИВ

1. Міжрегіональна науково-виробнича асоціація підприємств "Авіокон проект" (далі - Позивач) звернулася до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Приватного підприємства "Славута-бетон" (далі - Відповідач) про стягнення 1 908 768,00 грн на підставі пункту 1 частини 2 статті 678 Цивільного кодексу України та частини 5 статті 268 Господарського кодексу України.

2. Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 22.07.2021 у позові відмовлено.

3. Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Позивач звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив останнє скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

4. Від Відповідача на адресу апеляційного суду надійшло клопотання про стягнення з Позивача на його користь витрат на правову допомогу у розмірі 7800 грн.

5. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.10.2022 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення про задоволення позову. Враховуючи той факт, що суд апеляційної інстанції за результатами перегляду в апеляційному порядку оскаржуваного рішення дійшов висновку про його скасування з прийняттям нового рішення про задоволення позову, витрати Відповідача на правову допомогу поклав на останнього. Відповідно апеляційний суд відмовив Відповідачу у задоволенні його клопотання про стягнення з Позивача на користь Відповідача 7800 грн витрат на професійну правову допомогу.

6. Постановою Верховного Суду від 24.01.2023 касаційну скаргу Відповідача задоволено. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.10.2022 у справі № 924/1168/21 скасовано, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 08.06.2022 залишено без змін.

7. При прийнятті постанови 24.01.2023 у справі №924/1168/21 Верховним Судом не вирішувалось питання щодо стягнення з Позивача на користь Відповідача судових витрат, понесених Відповідачем на професійну правову допомогу в суді апеляційної інстанції.

8. 24 квітня 2023 року Відповідачем подано до Верховного Суду заяву про ухвалення додаткового рішення та стягнення 7800 грн витрат, понесених Відповідачем на професійну правову допомогу в суді апеляційної інстанції.

9. В обґрунтування вищевказаної заяви Відповідач посилається на те, що судом касаційної інстанції при винесенні постанови, якою скасовано постанову апеляційного суду, не було здійснено розподілу судових витрат понесених Відповідачем в суді апеляційної інстанції. Просить винести додаткову постанову та стягнути з Позивача на його користь 7800 грн витрат.

10. Позивачем подано до Суду заперечення на заяву Відповідача про ухвалення додаткового рішення у справі, в яких він просить відмовити Позивачу в задоволенні вказаної заяви повністю.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

11. Суд виходить з того, що відповідно до пункту 3 частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

12. Згідно зі положеннями статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

13. Відповідно до частини чотирнадцятої статті 129 ГПК України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

14. Підпункти (б) і (в) пункту 4 частини 1 статті 315 ГПК України передбачають зазначення у резолютивній частині постанови суду касаційної інстанції, зокрема, нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

15. Отже, суд касаційної інстанції здійснює новий розподіл судових витрат у справі у разі прийняття ним постанови про скасування чи зміну остаточного судового рішення суду першої (апеляційної) інстанції, прийнятого по суті заявлених вимог.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 12.01.2023 у справі № 910/4404/17, від 12.10.2022 у справі № 910/6306/21, від 28.07.2022 у справі № 915/940/18, від 14.02.2022 у справі № 917/565/21 тощо.

16. З урахуванням того, що постановою Верховного Суду від 24.01.2023 у цій справі касаційну скаргу Відповідача задоволено. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.10.2022 скасовано, а рішення суду першої інстанції залишено без змін. Враховуючи також, що при прийнятті постанови 24.01.2023 судом касаційної інстанції не вирішувалось питання щодо стягнення з Позивача на користь Відповідача судових витрат, понесених Відповідачем на професійну правову допомогу в суді апеляційної інстанції. Заява Відповідача про ухвалення додаткового рішення у справі та здійснення розподілу таких судових витрат касаційним судом є обґрунтованою.

17. Суд виходить з того, що відповідно до статті 131 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

18. За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

19. Виходячи із змісту положень статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

20. Водночас, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

21. При цьому, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19.

22. Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.

23. Виходячи із змісту статті 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

24. Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

25. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 зазначеного Кодексу).

26. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

27. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (надання послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

28. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

29. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частини перша, друга статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

30. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 цього Кодексу).

31. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

32. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

33. У розумінні положень частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

34. Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

35. Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

36. При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

37. Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постановах об?єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

38. Як було зазначено Судом вище, Відповідачем було подано до апеляційного суду заяву, в якій він просив стягнути з Позивача на свою користь 7 800,00 грн витрат понесених ним на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

39. З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження понесених в суді апеляційної інстанції витрат на послуги адвоката у розмірі 7 800,00 грн Відповідачем надано:

- договір про правову допомогу від 03.01.2022, укладений між Приватним підприємством "Славута-Бетон" (замовник) та адвокатом Тонконог Володимиром Вікторовичем (виконавець), відповідно до пункту 1.1. якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу замовнику в обсязі та на умовах, передбачених договором;

- акт виконаних робіт щодо надання правової допомоги від 29.09.2022 за договором про правову допомогу від 03.01.2022, який містить: зміст наданих послуг у годинах (3 години) та загальну вартість вказаних послуг (7 800,00 грн).

40. Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

41. При цьому, такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до пункту 4 частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до пункту 2 частини 5 статті 129 цього Кодексу (у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу).

42. Тобто критерії, визначені частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини 4 статті 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені частиною 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

43. Позивач доказів або контр розрахунків, які свідчили б про неправильність розрахунку понесених витрат, або про неналежність послуг адвоката до справи не надав.

44. Заперечення Позивача, в яких він просив відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення з підстав того, що орієнтовний розрахунок понесених Відповідачем витрат на послуги адвоката, який зазначений ним у відзиві на апеляційну скаргу (7000 грн) значно перевищує розмір витрат, зазначений в акті виконаних робіт від 29.09.2022 (7800 грн) є безпідставними, з огляду на приписи частини 3 статті 124 ГПК України, в якій вказано, що попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

45. З доданих до заяви про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції документів вбачається, що понесені Відповідачем витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 7 800,00 грн є підтвердженими.

46. Беручи до уваги викладене, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, підтвердження понесення таких витрат Відповідачем, на користь якого ухвалено остаточне рішення у справі, Суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з Позивача на користь Відповідача витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанцій у заявленій сумі.

Керуючись статтями 123, 124, 126, 129, 244, 315 Господарського процесуального кодексу України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Приватного підприємства "Славута-бетон" про ухвалення додаткового рішення у справі №924/1168/21 задовольнити.

2. Стягнути з Міжрегіональної науково-виробничої асоціації підприємств "Авіокон проект" (79035, Львівська обл., м. Львів, вул. Січинського, буд. 7, код ЄДРПОУ 23958467) на користь Приватного підприємства "Славута-бетон" (30000, Хмельницька обл., м. Славута, вул. Меморіальна, буд. 7, код ЄДРПОУ 38662441) 7 800 (сім тисяч вісімсот) гривень 00 копійки судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених в суді апеляційної інстанції у справі №924/1168/21.

3. Доручити видачу відповідного наказу у справі №924/1168/21 Господарському суду Хмельницької області.

Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуюча Г. Вронська

Судді Н. Губенко

І. Кондратова