Рішення

від 15.03.2023 по справі 400/844/19

ОЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 400/844/19

провадження №: 2/398/25/23

РІШЕННЯ

Іменем України

"15" березня 2023 р.

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

судді Нероди Л.М.,

за участі секретаря Міщенко С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Олександрії цивільну справу за позовною заявою приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна» про відшкодування шкоди в порядку суброгації за ст. 27 Закону України «Про старухвання» та ст. 993 ЦК України завданою дорожньо-транспортною пригодою,

ВСТАНОВИВ:

ВИМОГИ ПОЗИВАЧА

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка» просить стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» шкоду у розмірі 463 508 грн 12 коп. та cудові витрати у розмірі 6 952 грн 62 коп.

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА

02.03.2018 року відбулася дорожньо-транспортна подія та згідно постанови Петрівського районного суду Кіровоградської області від 13.03.2018 року ОСОБА_1 визнано винним. Під час зіткнення транспортних засобів було пошкоджено автомобіль «Фольксваген» державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 . Автомобіль «Фольксваген» державний номерний знак НОМЕР_1 належить СФГ «Любава». Між СФГ «Любава» та ПрАТ «СК Уніка» укладено договір страхування №245003/4093/0000598 від 27.11.2017 року, тому ПрАТ «СК Уніка» виплатила страхове відшкодування у розмірі 563 508 грн 12 коп. Позивач стверджує, що у порядку суброгації за ст. 27 Закону України «Про страхування» набув права вимоги саме до ОСОБА_1 .

ЗАПЕРЕЧЕННЯ ВІДПОВІДАЧІВ

Від представника відповідача вказав ОСОБА_1 02.03.2018 року перебував у трудових відносинах з підприємством ПП «Центрнафтотрейд» та перебував на посаді водія, тому просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, так як позовна заява подана позивачем не до того відповідача.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ

26.07.2019 року згідно ухвали Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області залишено позов без руху.

Відповідно ухвали Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18.09.2019 року відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання.

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 26.11.2019 року ухвалу Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18.09.2019 року залишено без змін.

Згідно ухвали Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 04.02.2020 року витребувано з Петрівського районного суду Кіровоградської області матеріали щодо адміністративного правопорушення №400/252/18.

14.08.2020 року закрито підготовче засідання відповідно ухвали Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області.

Згідно ухвали Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 11.11.2020 року прийнято дану цивільну справу до провадження іншим суддєю.

14.05.2021 року відповідно ухвали Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області призначено судову авто товарознавчу експертизу.

Згідно ухвали Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 24.06.2021 року прийнято дану цивільну справу до провадження іншим суддєю.

Згідно ухвали Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 11.11.2021 року прийнято дану цивільну справу до провадження суддєю Неродою Л.М.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

02.03.2018 року відбулася дорожньо-транспортна подія між двома автомобілями: Ford Ranger державний номерний знак НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 та Volkswagen Touareg державний номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2 .

Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 вказує, що власником транспортного засобу Ford Ranger державний номерний знак НОМЕР_2 є ПП «Центрнафтотрейд».

Згідно постанови Петрівського районного суду Кіровоградської області від 13.03.2018 року ОСОБА_1 визнано винним щодо скоєння адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП.

Однак судовий експерт у своєму висновку №2020/537-875 від 02.10.2020 року вказав:

1. З технічної точки зору в даній дорожній обстановці водій автомобіля Ford Ranger державний номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_1 повинен був діяти у відповідності з вимогами п. 12.3 Правил дорожнього руху.

2. З технічної точки зору в даній дорожній обстановці водій автомобіля Volkswagen Touareg державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_2 повинен був діяти у відповідності з вимогами п. 11.3 Правил дорожнього руху.

3. В даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля Ford Ranger державний номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_1 не вбачається невідповідностей технічного характеру вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху, в тому числі вимогам п.п. 11.3, 11.4 та 12.1 цих же Правил, які б перебували в причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-трапнспортної пригоди.

4. В даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля Volkswagen Touareg державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_2 вбачаються невідповідності технічного характеру вимогам п. 11.3 Правил дорожнього руху, які перебували в причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди.

Між СФГ «Любава» та ПрАТ «СК Уніка» укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, №245003/4093/0000598 від 27.11.2017 року, предметом якого є, зокрема, страхування майнових інтересів Страхувальника, що не суперечать закону, пов`язаних з володінням, користуванням та розпорядженням застрахованими транспортними засобами та додатковим обладнанням страхування наземного транспорту (КАСКО). Автомобіль Volkswagen Touareg державний номерний знак НОМЕР_1 належить СФГ «Любава», відповідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 .

02.03.2018 року СФГ «Любава» звернулось до ПрАТ «СК Уніка» з заявою про настання події, що має ознаки страхового випадку, де повідомлено про обставин події та характер пошкоджень автомобіля Volkswagen Touareg державний номерний знак НОМЕР_1 .

ТОВ «Фольксваген Цент Кривий Ріг» виставлено СФГ «Любава» рахунок-фактуру на оплату ремонту автомобіля Volkswagen Touareg державний номерний знак НОМЕР_1 на загальну суму 548 085 грн 58 коп., до якої включено вартість ремонтно-відновлювальних робіт, вартість необхідних для ремонту матеріалів, що підлягала заміні під час ремонту.

Відповідно до страхового акту №00252465 від 23.04.2018 року та розрахунку страхового відшкодування до нього, ПрАТ «СК Уніка» у зв`язку із страхованим випадком ДТП, яка сталась 02.03.2018, визначено страхове відшкодування за заявою страхувальника транспортного засобу Volkswagen Touareg державний номерний знак НОМЕР_1 у розмірі 548 085 грн 58 коп.

За платіжним дорученням №018659 від 24.04.2018 ПрАТ «СК Уніка» перераховано на рахунок ТОВ «Фольксваген Цент Кривий Ріг» суму 548 085 грн 58 коп. страхової виплати згідно з вищезазначеним страховим актом.

Згідно з полісом серії АК/9807395 від 09.02.2018 року автомобіль Ford Ranger державний номерний знак НОМЕР_2 , застрахований страховою компанією ПрАТ СК «ПЗУ Україна», страхувальник МПП «Вибір», ліміт за шкоду майну 200 000 грн 00 коп., франшиза 0,00 грн.

Згідно довідки від 06.03.2023 року, яка видана Приватним підприємством «Центрнафтотрейд», ОСОБА_1 у період з 01.03.2018 року до 05.03.2018 року перебував на посаді водія ПП «Центрнафтотрейд» та 02.03.2018 року виконував виробниче завдання.

Також суду надано подорожній лист службового легкового автомобіля №2 від 02.03.2018 року, де водієм зазначено ОСОБА_1 .

ОЦІНКА СУДУ

Між сторонами виникли правовідносини, які регулюються нормами Цивільного кодексу України та ЗУ «Про страхування» №85/96-ВР.

Позивач стверджує, що здійснив виплату страхового відшкодування шляхом безготівкового перерахування на рахунок СТО Volkswagen Кривий Ріг, тому вважає відповідачем водія автомобіля Ford Ranger державний номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_1 .

Власником транспортного засобу Ford Ranger державний номерний знак НОМЕР_2 є ПП «Центрнафтотрейд», відповідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 .

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Тобто, зазначеною нормою ЦК України визначено особливого суб`єкта, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, це є його законний володілець.

Однак, згідно з ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Аналіз норм статей 1187 та 1172 ЦК України дає підстави стверджувати, що особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець.

Аналізуючи докази, які надано відповідачем, зокрема довідку від 06.03.2023 року, яка видана Приватним підприємством «Центрнафтотрейд», ОСОБА_1 у період з 01.03.2018 року до 05.03.2018 року перебував на посаді водія ПП «Центрнафтотрейд» та 02.03.2018 року виконував виробниче завдання та подорожній лист службового легкового автомобіля №2 від 02.03.2018 року, де водієм зазначено ОСОБА_1 , суд дійшов висновку, що останній був лише водієм. ОСОБА_1 не був та не є власником автомобіля Ford Ranger державний номерний знак НОМЕР_2 .

Отже, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Таким правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі №426/16825/16-ц (провадження №14-497цс18), у постанові КЦС у складі Верховного Суду від 09 січня 2019 року у справі №654/4218/15-ц (провадження №61-1192св18).

Крім того, суд звертає увагу, що судовий експерт у своєму висновку №2020/537-875 від 02.10.2020 року вказав про відсутність в діях водія автомобіля Ford Ranger державний номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_1 невідповідностей технічного характеру вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху, в тому числі вимогам п.п. 11.3, 11.4 та 12.1 цих же Правил, які б перебували в причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-трапнспортної пригоди. Даний висновок надано після ухвалення постанови Петрівським районним судом Кіровоградської області від 13.03.2018 року, згідно якої ОСОБА_1 визнано винним щодо скоєння адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП.

Норми КПК України містять положення, зокрема ст. 460 КПК України, яка регламентує право подачі заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, учасники судового провадження мають право подати заяву про перегляд за нововиявленими або виключними обставинами судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили. Відповідно ст. 463 КПК України, заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами подається до суду тієї інстанції, який першим допустив помилку внаслідок незнання про існування таких обставин, крім випадку, передбаченого частиною третьою цієї статті.

Натомість норми КУпАП не дають можливості переглядати постанови за ново виявленими обставинами, тому суд лише звертає увагу на експертний висновок №2020/537-875 від 02.10.2020 року.

Таким чином, суд вважає, що це та ситуація, коли позивач не визначив у колі відповідачів власника автомобіля, яким керував ОСОБА_1 . Позивач не звертався до суду і під час розгляду справи з клопотанням про залучення до справи іншого відповідача ПП «Центрнафтотрейд», посилаючись на норми ч. 1, 2 ст. 51 ЦПК України (суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача).

Отже, за правилом встановленим ст. 51 ЦПК України, залучення співвідповідача або його заміна на належного судом можливе лише за наявності клопотання позивача.

Оскільки відсутнє клопотання позивача про залучення співвідповідача або заміна на належного відповідача, тому суд позбавлений можливості задовольнити позовні вимоги.

17 травня 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи №309/2340/15-ц, провадження №61-16776св20, досліджував питання щодо наслідків незалучення до участі у справі особи, як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті та вказав, що незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного суду від 20 січня 2021 року у справі № 203/2/19 (провадження № 61-6983св20).

Вирішення даного спору належним чином без участі у справі належного відповідача було б прямим порушенням прав особи, яка не залучена до участі у справі у якості відповідача, і до якої мав би бути пред`явлений даний позов.

Обов`язок та право визначати відповідачів, до яких пред`являється позов, покладається на позивача.

Позов, для того, щоб бути задоволеним, має бути пред`явлений до належного відповідача.

НОРМИ ПРАВА

Стаття 5 ЦПК України вказує, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно частини першої статті 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України відповідальність за моральну шкоду, завдану фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю покладається на особу, яка її завдала, за загальним правилом за наявності її вини.

З аналізу змісту глави 82 ЦК України вбачається, що законодавець розрізняє поняття «особа, яка завдала шкоду» та «особа, яка відповідає за шкоду».

Аналіз положень статей 1166, 1167, 1187, 1188 ЦК України свідчить про встановлення у цивільному праві України змішаної системи деліктів, до якої входить: по-перше, правило генерального делікту, відповідно до якого будь-яка шкода (у тому числі моральна), завдана потерпілому неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; по-друге, правило спеціальних деліктів, яке передбачає особливості відшкодування шкоди, завданої у певних спеціально обумовлених у законодавстві випадках (спеціальними суб`єктами, у спеціальний спосіб тощо).

Статті 1187, 1188 ЦК України відносяться до спеціальних деліктів, які передбачають особливості суб`єктного складу відповідальних осіб (коли обов`язок відшкодування шкоди покладається не на безпосереднього заподіювача, а на іншу вказану у законі особу - власника джерела підвищеної небезпеки) та встановлюють покладення відповідальності за завдання шкоди незалежно від вини заподіювача.

Так, стаття 1187 ЦК України встановлює особливого суб`єкта, відповідального за завдання шкоди джерелом підвищеної небезпеки, зокрема відповідно до частини другої, таким суб`єктом є особа, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Не є таким суб`єктом і не несе відповідальності перед потерпілим за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина перша статті 1172 ЦК України).

Положення частини першої ст. 1188 ЦК України про застосування принципу вини у разі завдання шкоди внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки не скасовує попереднього правила про відповідальність саме власника (володільця) джерела підвищеної небезпеки (частина друга статті 1187 ЦК України).

В такому випадку обов`язок по відшкодуванню шкоди покладається на того власника (володільця) джерела підвищеної небезпеки, з вини водія якого завдана шкода, а не безпосередньо на винного водія.

Зазначений правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 06 листопада 2013 року №6-108цс13.

Отже, оцінивши кожний доказ з точки зору їх належності та допустимості, а в сукупності доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає що позов задоволенню не підлягає у зв`язку з необґрунтованістю позовних вимог до вказаного відповідача.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 10-13, 18, 76-81, 83, 141, 258, 264, 265, 273 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволені позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна» про відшкодування шкоди відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку та подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 25.03.2023 року.

Учасники справи:

позивач Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка», ЄДРПОУ 20033533, місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, 70-А;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ України», ЄДРПОУ 20782312, місцезнаходження: м. Київ, вул. Січових Стрільців, 40.

СУДДЯ: Л.М. НЕРОДА