Ухвала

від 29.03.2023 по справі 392/235/21

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

29 березня 2023 року м. Кропивницький

справа № 392/235/21

провадження № 22-ц/4809/524/23

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючий суддя - Дьомич Л. М. (суддя - доповідач),

судді Головань А. М., Дуковський О. Л.,

розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Кіровоградське» про розірвання договору оренди земельної ділянки, стягнення орендної плати та пені за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Маловисківського районного судуКіровоградської областівід 21жовтня 2022року, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Маловисківського районного судуКіровоградської областівід 21жовтня 2022року узадоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.

Ухвалою Кропивницькогоапеляційного судувід 28 лютого 2023 року з підстав, що у ній зазначені, апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху; запропоновано скаржнику у встановлений строк надати до суду апеляційної інстанції обґрунтовану заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, а також докази на підтвердження відповідних доводів; належні докази на підтвердження повноважень представника, який підписав апеляційну скаргу; у повному обсязі додані до апеляційної скарги документи для відповідача у справі; докази сплати (доплати) судового збору у сумі 8664,95 грн.

Як вбачається з наявного у матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення, копію ухвали апеляційного суду від 28 лютого 2023 року представником скаржника отримано 15 березня 2023 року (а.с. 117).

22 березня 2023 року, тобто в межах встановленого апеляційним судом строку, представником скаржника на електронну адресу суду направлено заяву, до якої додано копії поштового конверту, роздруківки з сайту Укрпошти, договору про надання правової допомоги та квитанції про сплату судового збору.

Подана заява, зокрема, містить обґрунтування причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської областівід 21жовтня 2022року. Так, зазначається, що копію оскаржуваного рішення суду скаржник отримав лише 21 січня 2023 року, що підтверджується наданою копією поштового конверту. Вказується, що позивач з об`єктивних причин не зміг дізнатись про результат розгляду даної справи у межах строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

За нормою ч. 2 ст. 354 ЦПК України, учасник справи,якому повнерішення не буливручені удень його(її)проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до ч.1 ст.127 Цивільного процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

За положеннями законодавства питання відповідності строку подачі скарги вирішується первісно до відповідності скарги положенням ст. 185 ЦПК.

В поданій заяві на виконання ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, обґрунтовано неможливість подання апеляційної скарги у межах встановленого законом строку та доводиться дотримання вимог ч. 2 ст. 354 ЦПК України, тобто наявні правові підстави для поновлення ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження рішення Маловисківського районного судуКіровоградської областівід 21жовтня 2022року, за умови що скарга подана належним представником.

На підтвердження повноважень представника позивача на підписання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції надано копію договору про надання правової допомоги № 03 від 27 січня 2021 року, укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом Любченком Володимиром Михайловичем.

При цьому, як було встановлено апеляційним судом, на підтвердження повноважень представника позивача у суді апеляційної інстанції до апеляційної скарги було додано оригінал ордера на надання правничої (правової) допомоги серії ВА № 1046726 від 31 січня 2023 року. Оскільки, апеляційна скарга на рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області у даній справі підписана адвокатом 26 січня 2023 року, апеляційний суд в ухвалі від 28 лютого 2023 року дійшов висновку, що зазначений ордер від 31 січня 2023 року не підтверджує наявність у представника повноважень на підписання 26 січня 2023 року апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції від імені позивача.

Щодо необхідності подання належних доказів на підтвердження повноважень представника, який підписав апеляційну скаргу, у поданій заяві вказується, що повноваження представника позивача адвоката Любченка Володимира Михайловича на підписання апеляційної скарги на рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 21 жовтня 2022 року у даній справі підтверджуються умовами договору про надання правової допомоги № 03 від 27 січня 2021 року, копія якого додана до заяви. На переконання представника скаржника, станом на 26 січня 2023 року у нього були повноваження на підписання апеляційної скарги. Ордер № 1046726 від 31 січня 2023 року, який було додано до апеляційної скарги, підтверджує повноваження для підтвердження інтересів позивача в Кропивницькому апеляційному суді, що передбачено ч. 4 ст. 62 ЦПК України.

Колегія суддів не може погодитись з такими доводами, враховуючи наступне.

Як зазначив Конституційний Суд України у абз. 1-3 пп. 3.2 п. 3 мотивувальної частини Рішення від 30 вересня 2009 року№ 23-рп/2009 (справа про право на правову допомогу), правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. При цьому у передбачених законом випадках, зокрема для захисту прав і свобод дітей, неповнолітніх батьків та для захисту від обвинувачення, відповідні державні органи, їх посадові та службові особи під час здійснення своїх повноважень зобов`язані забезпечити надання зазначеним особам необхідної правової допомоги. Право на правову допомогу це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права. Гарантування кожному права на правову допомогу в контексті ч. 2 ст. 3, ст. 59 Конституції України покладає на державу відповідні обов`язки щодо забезпечення особи правовою допомогою належного рівня. Такі обов`язки обумовлюють необхідність визначення в законах України, інших правових актах порядку, умов і способів надання цієї допомоги.

Відповідно дост. 131-2 Конституції Українидля надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Незалежність адвокатури гарантується. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом. Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

У ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» унормовано, зокрема, що:

адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту;

захист - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні захисту прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;

представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;

інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

За вимогами ст. 26 Закону України«Про адвокатурута адвокатськудіяльність» адвокатськадіяльність здійснюєтьсяна підставідоговору пронадання правовоїдопомоги. Документами,що посвідчуютьповноваження адвокатана наданняправової допомоги,можуть бути: 1)договір пронадання правовоїдопомоги; 2)довіреність; 3)ордер; 4)доручення органу(установи),уповноваженого закономна наданнябезоплатної правовоїдопомоги. Ордер-письмовий документ,що увипадках,встановлених цимЗаконом таіншими законамиУкраїни,посвідчує повноваженняадвоката нанадання правовоїдопомоги.Ордер видаєтьсяадвокатом,адвокатським бюроабо адвокатськимоб`єднанням таповинен міститипідпис адвоката.Рада адвокатівУкраїни затверджуєтипову формуордера. Повноваженняадвоката якзахисника абопредставника вгосподарському,цивільному,адміністративному судочинстві,кримінальному провадженні,розгляді справпро адміністративніправопорушення,а такожяк уповноваженогоза дорученняму конституційномусудочинстві підтверджуютьсяв порядку,встановленому законом. Адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.

Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (ч.1 ст. 58, ч.1 ст. 60 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч. 4, 8 ст. 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно доЗакону України«Про адвокатуруі адвокатськудіяльність». У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Викладене свідчить, що для правильного застосування положеньі вимог цивільного процесуального законодавства в частині представництва інтересів особи в суді адвокатом істотне значення має чітке та однозначне визначення поняття такого представництва.

Як вбачається із судової практики Верховного Суду, зокрема, постанови ВП ВС від 13 березня 2018 року у справі № 910/23346/16,від 21 березня 2018 року у справі № 916/3283/16, з метою визначення цього поняття суд касаційної інстанції звертається до Рішення Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99 (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді). Так, уп. 6 його мотивувальної частинизазначається, що за правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї прав та обов`язків.

Усталена судова практика Верховного Суду також свідчить, що останній дотримується однозначної правової позиції про те, що підписання та/або подання апеляційної скарги є процесуальними формами реалізації повноважень з представництва.

З огляду на викладене можна зробити висновок, що будь-яка процесуальна дія в суді однієї особи в інтересах іншої особи, внаслідок якої вона набуває певних прав та обов`язків (у тому числі підписання та/або подання певного процесуального документа до суду) є представництвом.

Оскільки статтею 62 ЦПК України, яка є спеціальною нормою процесуального закону щодо належного підтвердження повноважень представника в суді, передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються або довіреністю, або ордером, тому у цивільному судочинстві допустимим доказом повноважень адвоката для участі в судовому процесі, підписання заяв, скарг, клопотань та здійснення інших процесуально значимих дій є виключно один із вказаних документів.

Отже, саме процесуальним законом, а не учасниками справи чи їх представниками, чітко визначається перелік документів, які підтверджують повноваження представників у цивільному процесі. При цьому, процесуальні норми не містять договору про надання правової допомоги серед переліку документів, які підтверджують повноваження адвоката на представництво у цивільній справі.Дані норми є ясними, доступними, зрозумілими та недвозначними, тим більше для адвоката, який за своїм статусом є фахівцем у галузі права.

За викладеного, скаржником не надано до суду належних доказів на підтвердження повноважень представника, який підписав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції у даній справі.

Крім того, скаржником не надано у повному обсязі додані до апеляційної скарги документи для відповідача у справі.

Таким чином, ОСОБА_1 у встановлений судом строк недоліки апеляційної скарги не усунув.

Частиною 2ст. 357 ЦПК Українивизначено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 356 цього Кодексу, застосовуються положення ст.185 цього Кодексу.

Частиною 3ст.185ЦПК України передбачено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

ЄСПЛ у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене уст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення від 21 грудня 2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», рішення від 20 травня 2010 року усправі «Пелевін проти України»).

При цьому суд зауважує, що повернення апеляційної скарги через те, що скаржник не усунув її недоліки у встановлений судом строк не порушує право на доступ до суду, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, та не нівелює його суті, оскільки не позбавляє скаржника права і можливості на подання у загальному порядку апеляційної скарги, оформленої у відповідності до вимог процесуального закону.

До близьких за змістом висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 січня 2021 року при розгляді справи № 9901/258/20.

Враховуючи наведене,апеляційна скарга ОСОБА_1 визнається неподаною та повертається скаржнику, питання про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає розгляду при наступному зверненні, належному представництві чи особистому зверненні скаржника.

Керуючисьст.ст. 127, 185, 260-261, 354, 357 ЦПК України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Маловисківського районного судуКіровоградської областівід21жовтня2022року вважати неподаною та повернути скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя Л. М. Дьомич

Судді А. М. Головань

О. Л. Дуковський

і: