Рішення

від 10.04.2023 по справі 128/296/22

ВІННИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 128/296/22

РІШЕННЯ

Іменем України

10 квітня 2023 року місто Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

судді Карпінської Ю.Ф.,

за участі секретаря Дусанюк Н.О.,

у відсутності учасників справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Агрономічна сільська рада, про встановлення факту проживання однією сім`єю,

УСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаною заявою, яку обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 . З дня її смерті відкрилась спадщина. Оскільки заповіту спадкодавець не склала, то спадкування відбувається за законом. Відповідно до ст. 1261 ЦК України, спадкоємцями першої черги є чоловік та діти спадкодавця. Спадкоємці першої черги відсутні. Відповідно до ст. 1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкоємцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини. Він є спадкоємцем четвертої черги і у встановлений законом шестимісячний строк подав приватному нотаріусу Вінницького районного нотаріального округу Надольській Т.П. заяву про прийняття спадщини, але нотаріус 03.12.2021 надала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, відповідно до якої позивачу роз`яснено, що оскільки у паспорті відсутня відмітка про реєстрацію місця проживання останнього разом зі спадкоємцем протягом останніх п`яти років до дня відкриття спадщини, то відсутні підстави вважати його спадкоємцем четвертої черги. Також роз`яснено, що юридичний факт проживання однією сім`єю зі спадкоємцем має бути встановлений винятково рішенням суду. Відповідно до свідоцтва про народження, батьками заявника є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Заявник народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , проте 31 липня 1971 року, коли заявнику було три місяці від народження, його мати померла. Коли заявнику ще не виповнилось двох років, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_3 , його батько уклав шлюб з ОСОБА_2 . Таким чином, заявник з 1973 року проживав зі спадкоємцем однією сім`єю. Вона була йому фактично матір`ю, хоч рішення про усиновлення відповідними органами не приймалось. До підліткового віку заявник навіть не знав, що спадкодавець йому не рідна матір. Те, що заявник фактично проживав з батьком та «другою матір`ю» ОСОБА_2 , підтверджується актом фактичного місця проживання від 09.08.2021, підписаним двома сусідами та депутатом сільської ради. У батька заявника та ОСОБА_2 спільних дітей не було, власних дітей ОСОБА_2 не народжувала ніколи. ІНФОРМАЦІЯ_4 помер батько заявника ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_5 померла «друга мама» заявника - ОСОБА_2 . Заявник здійснив її поховання за власні кошти. Спадкоємці попередніх черг відсутні, він єдиний хто подав заяву про прийняття спадщини нотаріусу. На даний час минув рік з часу відкриття спадщини. Орган місцевого самоврядування із заявою про визнання спадщини відумерлою до суду не звертався. Оскільки спору про право немає, відсутні інші спадкоємці попередніх черг, заявник вважає за можливе розглянути дану заяву в окремому провадженні. Враховуючи вищевикладене, заявник ОСОБА_1 просить встановити факт проживання однією сім`єю ОСОБА_1 з ОСОБА_2 , 1947 року народження, у період з квітня 1973 року по день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді Вінницького районного суду Вінницької області від 14.02.2022 заяву залишено без руху та надано заявнику строк для усунення недоліків.

Ухвалою судді Вінницького районного суду Вінницької області від 25.02.2022 після усунення недоліків відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд в порядку окремого провадження; витребувано у приватного нотаріуса Вінницького районного нотаріального округу Надольської Тамари Петрівни копію спадкової справи № 2/2021, заведеної після смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 .

07.04.2022 на адресу Вінницького районного суду Вінницької області від представника Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області в особі сільського голови Сітарського С. надійшли письмові пояснення, у яких зазначається про те, що факт спільного проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_2 зафіксовано в погосподарських книгах (в період з 1973 року), наявних у виконавчому апараті Агрономічної сільської ради.

Судовий розгляд по даній справі неодноразово відкладався з поважних причин.

05.12.2022 представником заявника ОСОБА_1 - адвокатом Чернілевською Р.В. через канцелярію суду було подано нотаріально посвідчені заяви свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , у яких останні підтверджують обставини, очевидцями яких вони являються, та повідомляють, що у квартирі АДРЕСА_2 проживали ОСОБА_3 та його дружина ОСОБА_4 ; у подружжя було двоє дітей: ОСОБА_8 та ОСОБА_1 ; в 1971 році, через кілька місяців від народження молодшого сина ОСОБА_1 , рідна мати ОСОБА_4 померла; через певний час, приблизно з кінця 1971 чи 1972 року, у квартирі почала проживати ОСОБА_2 , з якою вдівець ОСОБА_3 у 1973 році уклав шлюб і вона змінила прізвище на « ОСОБА_2 »; ОСОБА_2 виховувала, любила та доглядала ОСОБА_8 і ОСОБА_1 , як рідних; вони весь час проживали однією сім`єю. Власних дітей ОСОБА_2 не мала; ОСОБА_1 у батьківській квартирі проживав з народження постійно; у 2019 році помер його батько ОСОБА_3 , а в жовтні 2020 року - ОСОБА_2 , яку він завжди називав матір`ю; після смерті батька ОСОБА_1 проживав разом з ОСОБА_2 у батьківській квартирі; після смерті ОСОБА_2 ОСОБА_1 взяв на себе всі турботи та витрати з приводу її поховання; на даний час він продовжує проживати у квартирі по АДРЕСА_3 , де народився та виріс.

Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 13.02.2023 прийнято до розгляду заяву представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Чернілевської Р.В. про уточнення заявлених вимог.

В судове засідання 10.04.2023 учасники справи не з`явились, хоч про день, час та місце розгляду справи повідомлялись судом у встановленому законом порядку.

Представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Чернілевська Р.В. попередньо через електронну пошту суду подала письмову заяву про розгляд справи за відсутності заявника та його представника, заявлені вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Представник Агрономічної сільської ради - сільський голова Сітарський С. попередньо подав до суду письмові пояснення, які обґрунтовані тим, що представниками Агрономічної сільської ради було здійснено комісійне обстеження квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ; за результатами обстеження комісією складено акт та зроблено такі висновки: ОСОБА_1 проживав за обстежуваною адресою з моменту народження; на момент смерті ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ) за обстежуваною адресою проживав ОСОБА_1 . В також в письмових поясненнях сільський голова просить розгляд справи проводити за відсутності представника Агрономічної сільської ради, при вирішенні справи покладаються на розсуд суду.

Частиною третьою статті 211 ЦПК України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання 10.04.2023 за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Врахувавши думки учасників справи, викладені у поданих до суду письмових заявах, дослідивши письмові докази по справі № 128/296/22 та надавши їм належну правову оцінку, суд дійшов такого висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом установлено, що батьками заявника ОСОБА_1 є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 27.04.1971 (а.с. 9).

З копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 убачається, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 10).

ОСОБА_3 14.03.1973 уклав шлюб з ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 від 11.01.1979, актовий запис № 6 (а.с. 11).

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 02.05.2019, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_7 помер (а.с. 12).

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 від 16.10.2020 (а.с. 13).

Згідно з актом фактичного проживання від 09.08.2021, ОСОБА_1 дійсно проживав за адресою: АДРЕСА_1 з народження, що підтверджують його сусіди, а саме: ОСОБА_7 , яка проживає у кв. АДРЕСА_4 , та ОСОБА_6 , яка проживає у кв. АДРЕСА_5 , депутат цього округу Бербець І.В. При цьому, у період з 1999 року по 11.07.2017 ОСОБА_1 за даною адресою зареєстрованим не був, але фактично проживав (а.с. 14).

З довідки, виданої виконавчим комітетом Агрономічної сільської ради 26.11.2021 № 1228, убачається, що ОСОБА_1 дійсно за власні кошти поховав ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 15).

Відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 23.12.2021, приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу Вінницької області Надольською Т.П. відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва на право на спадщину за законом після померлої ОСОБА_2 у зв`язку з тим, що не подані всі відомості та документи, необхідні для вчинення такої нотаріальної дії, а саме: не встановлено факту проживання однією сім`єю із спадкодавцем не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (а.с. 16).

З витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку убачається, що ОСОБА_2 на праві власності належить: земельна ділянка з цільовим призначенням 02.05 для будівництва індивідуальних гаражів загальною площею 0,0029 га, кадастровий номер 0520680200:03:003:0406 (витяг від 14.09.2020 № НВ-0520220152020) (а.с. 17); земельна ділянка з цільовим призначенням 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) загальною площею 0,2500 га, кадастровий номер 0520688906:04:008:0069 (витяг від 19.12.2019 № НВ-0518033392019) (а.с. 18); земельна ділянка з цільовим призначенням 01.03 для ведення особистого селянського господарства загальною площею 0,2195 га, кадастровий номер 0520688906:04:008:0226 (витяг від 19.12.2019 № НВ-0518031622019) (а.с. 19); земельна ділянка з цільовим призначенням 01.05 для індивідуального садівництва загальною площею 0.0600 га, кадастровий номер 0520680200:01:005:0055 (витяг від 13.12.2019 № НВ-0517945542019) (а.с. 20).

На підтвердження проживання однією сім`єю ОСОБА_1 з ОСОБА_2 надано ксерокопії фотокарток (а.с. 21-26).

Відповідно до копії листа-подяки Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області, колегія Управління МВС України у Вінницькій області висловлюють щиру подяку ОСОБА_3 та ОСОБА_2 за зразкове виховання сина ОСОБА_1 (а.с. 160).

Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи немайнових прав.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Юридичні факти - це життєві обставини чи факти, з якими норми права пов`язують виникнення, зміну або припинення правовідносин. З точки зору права всі життєві факти, які так чи інакше зачіпають суспільні відносини, поділяються на юридично значущі та юридично байдужі, з якими пов`язують виникнення будь-яких юридичних наслідків.

Однак не всі життєві обставини є юридичними фактами. Життєві факти (обставини) стають юридичними фактами не самі по собі або в силу якихось особливих властивостей, а внаслідок визнання їх такими державою і закріплення в законі.

Закон надає юрисдикції суду встановлювати факти, що мають юридичне значення, але при певних умовах: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто, від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відмовити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Спір про право характеризує такий стан відносин, коли між сторонами існують певні розбіжності з приводу наявності, змісту та обсягу прав та обов`язків, здійснення яких неможливо без судового втручання.

У пункті 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз`яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Факти, що мають юридичне значення, встановлюються в судовому порядку, коли ці факти безпосередньо породжують юридичні наслідки для заявника: право на спадщину; право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, одержання компенсації тощо.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 320/948/18 зазначено, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов, а саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 16.06.2021 (справа № 643/6447/19), від 03.02.2021 (справа № 644/9753/19), від 18.11.2020 (справа № 554/3600/19), від 25.11.2020 (справа № 636/4087/19), від 19.06.2019 (справа № 752/20365/16-ц), від 05.12.2019 (справі № 750/9847/18).

Встановлення факту, про який просить ОСОБА_1 , породжує для останнього юридичні наслідки, від яких залежить виникнення права на спадщину.

Відповідно до ч. 1 ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадщину почергово.

У той же час кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття (частина друга статті 1258 ЦК України).

Статтею 1264 ЦК України встановлено, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268, ч. 1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Статтею 3 СК України передбачено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

У постанові Верховного Суду від 25.05.2022 (справа № 542/1648/19) зазначено, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом.

До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї, тощо.

В пункті 6 рішення Конституційного Суду від 03.06.1999 №5-рп/99 зазначено, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках.

Необхідною умовою для встановлення факту постійного проживання заявника разом зі спадкодавцем є доведеність факту спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як осіб, які складали сім`ю, що передбачає їх пов`язаність спільним побутом, веденням спільного господарства, наявністю між ними взаємних прав і обов`язків у період, не менше ніж п`ять років.

Відповідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24.06.2021 у справі № 694/646/20 зазначено, що для встановлення факту проживання однією сім`єю, тобто доведення існування передбачених статтею 1264 ЦК України підстав для визнання особи спадкоємцем четвертої черги, необхідні докази, які доводили б у всій сукупності факти щодо ведення особами спільного господарства.

Закон не визначає, які конкретно докази визнаються беззаперечним підтвердженням факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю, тому вирішення питання про належність і допустимість таких доказів є обов`язком суду при їх оцінці.

Заявник ОСОБА_1 надав суду нотаріально засвідчені заяви свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які обізнані про кримінальну відповідальність, передбачену статтею 384 КК України, за завідомо неправдиве показання свідка, складене для надання або надане суду, та які повідомили, що ОСОБА_1 у будинку за адресою: АДРЕСА_1 проживав з народження постійно разом з ОСОБА_2 .

Надані письмові пояснення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 узгоджуються також з інформацією, викладеною в акті фактичного місця проживання, у якому зазначено, що ОСОБА_1 дійсно проживав за адресою: АДРЕСА_1 з народження; при цьому у період з 1999 року до 11.07.2017 ОСОБА_1 за даною адресою зареєстрований не був, але фактично проживав.

Судом також установлено, що ОСОБА_2 проживала разом з ОСОБА_1 однією сім`єю за адресою: АДРЕСА_1 .

Брат ОСОБА_1 - ОСОБА_8 спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 не прийняв, що підтверджується матеріалами спадкової справи. Інші спадкоємці відсутні.

Згідно з п. 1 розділу ІІ Інструкції з ведення погосподарського обліку в сільських, селищних та міських радах, затвердженої Наказом Державної служби статистики України від 11.04.2016 № 6, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 06.05.2016 за № 689/28819, домогосподарство з реєстрацією місця проживання на території населеного пункту разом із нерухомістю, якою воно володіє або користується, - перший тип об`єкта (код - 1) є об`єктом погосподарського обліку.

В таблиці 1 «Відомості про членів домогосподарства з реєстрацією місця проживання на території ради - тільки для об`єкта з кодом 1» погосподарської книги № 12 міститься відмітка про те, що ОСОБА_1 вибув 17.07.2017. У даному випадку вибуття означає зняття з реєстрації місця проживання, однак не є свідченням того, що ОСОБА_1 припинив проживати за адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином, судом установлено, що заявник ОСОБА_1 з 11.01.1999 до 11.07.2017 хоч і був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_6 , однак фактично весь час з народження проживав з померлою ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується належними доказами.

Під час розгляду даної заяви про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцемспору про право виявлено не було.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10.02.2010, заява № 4909/04).

Керуючись ст.ст. 13, 89, 95, 211, 247, 258, 263-265, 293, 294, 315, 319, 354-355 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Агрономічна сільська рада, про встановлення факту проживання однією сім`єю - задовольнити.

Встановити факт проживання однією сім`єю ОСОБА_1 з ОСОБА_2 , 1947 року народження, у період з вересня 2015 року до дня смерті останньої, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Заявник ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Заінтересована особа Агрономічна сільська рада, адреса місцезнаходження: с. Агрономічне, вул. Мічуріна, 12, Вінницького району Вінницької області.

Дата складення повного судового рішення - 10.04.2023.

СУДДЯ Юлія КАРПІНСЬКА