Рішення

від 22.03.2023 по справі 135/1705/18

ЛАДИЖИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 135/1705/18

Провадження № 2/135/2/23

РІШЕННЯ

іменем України

22.03.2023 м. Ладижин Вінницька область

Ладижинський міський суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Волошиної Т.В.,

за участі секретаря судових засідань Глушко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Ладижині Вінницької області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Ладижинської міської ради Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Приватне підприємство "Ладленд", державний реєстратор речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - Бондарчук Владислав Іванович про визнання недійсним рішення сесії Ладижинської міської ради, скасування рішення державного реєстратора, повернення земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позицій сторін.

1. Позиція позивача.

У грудні 2018 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , Ладижинської міської ради Вінницької області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Приватне підприємство "Ладленд", державний реєстратор речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та з урахуванням уточнення позовних вимог просила:

- визнати недійсним рішення 12 сесії 6 скликання Ладижинської міської ради Вінницької області № 341 від 17.01.2012 в частині надання у користування на умовах оренди ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,10 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 , вилученої з користування ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину на будинок (ВРК 364584) 18.05.2011, Р № 1-792;

- визнати недійсним рішення № 613 Ладижинської міської ради Вінницької області 16 сесії 6 скликання від 20.11.2012 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)» в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки площею 0,10 га, цільове призначення земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 0510600000:07:014:0207, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 ;

- визнати недійсним рішенням 4 сесії 7 скликання Ладижинської міської ради Вінницької області № 110 від 29.03.2016 в частині надання ОСОБА_1 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд) в розмірі 0,10 га по АДРЕСА_1 ;

- скасувати рішення державного реєстратора від 01.06.2018, на підставі якого проведено реєстрацію права власності на земельну ділянку, цільове призначення якої - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), 02.01, площею 0,10 га, кадастровий номер 0510600000:07:014:0207, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , за ОСОБА_2 , і зроблений запис про право власності за номером 26408744;

- повернути земельну ділянку, цільове призначення якої, - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), 02.01, площею 0,10 га, кадастровий номер 0510600000:07:014:0207, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , у комунальну власність Ладижинської міської ради Вінницької області, а також стягнути на її користь понесені судові витрати.

Позовна заява мотивована тим, що їй належить 63/100 частини жилого будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом № 31 на право особистої власності на жилий будинок від 26.10.1973, виданого на підставі рішення виконкому Ладижинської міської Ради народних депутатів трудящих № 13 від 09.08.1973.

13.07.2018 вона звернулась до Ладижинської міської ради Вінницької області із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та для ведення особистого селянського господарства з метою оформлення права власності на земельні ділянки та додала необхідні документи. Рішенням № 110 Ладижинської міської ради Вінницької області 4 сесії 7 скликання від 29.03.2016 «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки» їй надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 0,2750 га згідно цільового призначення: 0,10 га - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (02.01) та 0,1750 га - для ведення особистого селянського господарства (01.03) за адресою: АДРЕСА_1 , та зобов`язано у місячний термін замовити у відповідній організації виготовлення такого проекту.

14.04.2016 вона уклала з Приватним підприємством «Ладленд» договір № 66 про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 0,2750 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та для ведення особистого селянського господарства. Проте, як зазначено у відповіді на заяву від 05.06.2018 - листі № 174 від 05.07.2018 ПП «Ладленд», в ході виготовлення проекту було виявлено, що частина її майна, що перебуває в спільній частковій власності, розташована на сусідній земельній ділянці, яка належить ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 та внесена до Єдиного державного реєстру земель (кадастровий номер 0510600000:07:014:0207). Тобто, відповідач ОСОБА_2 приватизувала частину земельної ділянки, яка не була в її користуванні.

13.07.2018 позивач ОСОБА_1 звернулась до Ладижинської міської ради Вінницької області з заявою щодо вирішення вказаної вище проблеми. На що отримала лист № 6-07-К-361 від 23.07.2018 першого заступника міського голови Ладижинської міської ради Вінницької області, в якому рекомендовано щодо вирішення проблеми звертатись до суду про скасування державного акту на право власності на земельну ділянку площею 0,10 га, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , згідно цільового призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та внесена до Єдиного державного реєстру земель (кадастровий номер 0510600000:07:014:0207) і належить ОСОБА_2 .

При зверненні до ПП «Ладленд» їй повідомлено, що при проведенні геодезичних обмірів було виявлено, що фактичні межі та площа земельної ділянки відповідача ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 накладаються на земельну ділянку, якою користується позивач, і на якій розташована її 63/100 частка будинку за цією ж адресою.

Згідно з висновком експерта за результатами проведення земельно-технічної експертизи від 20.07.2022 № 2773/20-25/1511/22-25, відповідно до якої, зокрема, технічна документація із землеустрою на земельну ділянку площею 0,10 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 0510600000:07:014:0207, що належить ОСОБА_2 , не відповідає вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування, чинних станом на 20.11.2012.

Також у цьому висновку експерта зазначено, що земельна ділянка площею 0,10 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 , що знаходиться в фактичному користуванні ОСОБА_1 частково накладається на земельну ділянку площею 0,10 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 0510600000:07:014:0207, що належить ОСОБА_2 . Окрім того у висновку зазначено, що площа накладення ділянки ОСОБА_1 на земельну ділянку ОСОБА_2 проходить по точках: 1,2,3,4 з геометричними розмірами по периметру за годинниковою стрілкою: 9,80 м - 10,30 м - 10,10 м - 10,15 м має конфігурацію, наближену до квадрата та становить 0,0102 га (102 кв. м), що в процентному співвідношенні складає 10,2 %.

Таким чином зазначає, що порушення її права полягає у неможливості приватизувати земельну ділянку, яка знаходиться у її користуванні, і на якій розташована належна їй 63/100 частка будинку АДРЕСА_1 , а також у неможливості вільно користуватись та розпоряджатися своєю часткою будинку, яка розташована на земельній ділянці, що належить ОСОБА_2 .

Відомості щодо земельної ділянки відповідача ОСОБА_2 внесено до Державного земельного кадастру та присвоєно кадастровий номер 0510600000:07:014:0207. Відповідно до Інформації станом на 29.10.2018 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна земельна ділянка площею 0,10 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер 0510600000:07:014:0207, належить ОСОБА_2 ; номер запису про право власності 26408744, підстава виникнення права власності - рішення № 613 Ладижинської міської ради Вінницької області 16 сесії 6 скликання від 20.11.2012 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)».

Це рішення про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) є похідним до рішення про надання земельної ділянки у користування ОСОБА_2 , а саме рішення 12 сесії 6 скликання Ладижинської міської ради Вінницької області № 341 від 17.01.2012, згідно з яким ОСОБА_2 надано, зокрема, в користування на умовах оренди земельну ділянку площею 0,10 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 у зв`язку з прийняттям нею спадщини у вигляді 37/100 частин житлового будинку з господарськими спорудами по АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_3 (свідоцтво про право на спадщину ВРК 364584/18.05.2011, РН1-792, посвідчене нотаріусом Другої Тростянецької державної нотаріальної контори) і вилученням у нього з користування, зокрема, земельної ділянки площею 0,175 га по АДРЕСА_1 .

Отже, скасуванню підлягає і це рішення 12 сесії 6 скликання № 341 Ладижинської міської ради Вінницької області від 17.01.2012 про надання у користування на умовах оренди ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,10 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 .

Разом з тим зазначає, що для скасування державної реєстрації прав, потрібно скасовувати рішення державного реєстратора, на підставі якого проводилась реєстрація права власності.

Крім того, у випадку задоволення позовної вимоги про скасування рішення державного реєстратора від 01.06.2018, на підставі якого проведено реєстрацію права власності на земельну ділянку, цільове призначення якої - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), 02.01, площею 0,10 га, кадастровий номер 0510600000:07:014:0207, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , за ОСОБА_2 , і зроблений запис про право власності за номером 26408744, невирішеною залишається доля цієї земельної ділянки, тому просить повернути земельну ділянку, цільове призначення якої, - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), 02.01, площею 0,10 га, кадастровий номер 0510600000:07:014:0207, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , у комунальну власність Ладижинської міської ради Вінницької області.

2. Заперечення відповідача.

10.06.2019 відповідачем ОСОБА_2 подано відзив на позовну заяву, в якому вона позовні вимоги не визнала повністю та просила відмовити у задоволенні позову. На обґрунтування своєї позиції зазначила, що вона являється власником земельної дiлянки для будівництва i обслуговування житлового будинку, господарських, будівель i споруд, площею 0,1 га, розташованої по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 0510600000:07:014:0207, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власностi вiд 01.06.2018, iндексний номер 125955102.

Згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вiд 01.06.2018, iндексний номер 125955355, ОСОБА_2 належить на праві власностi також земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства площею 0,02 га, розташованої по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 0510600000:07:014:0208.

Підставою виникнення права власностi на вказані вище земельні дiлянки є рішення органу місцевого самоврядування «Про затвердження технічної документації з землеустрою щодо встановлення меж земельної дiлянки в натурі (на місцевості)», серія та номер: 613, виданий 20.11.2012 Ладижинською міською радою Вінницької областi. Вказане також підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0500285152013 та № НВ-0500285352013 вiд 17.04.2013.

ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом вiд 18 травня 2011 року (ВРК 364584), зареєстрованого в реєстрі за № 1-792 (спадкова справа № 144 за 2010 р. ), виданого державним нотаріусом Другої Тростянецької державної нотаріальної контори, після смерті батька ОСОБА_3 залишилась спадщина у вигляді 37/100 частин житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель АДРЕСА_1 . Вказана частина житлового будинку згiдно з свiдоцтвом має загальну площу 37,7 кв.м.

Згiдно інформації Архівного відділу Ладижинської міської ради (Архівна виписка № 18-15/187 вiд 13.08.2018) мiська рада у рішенні 12 сесії 6 скликання вiд 17.01.2012 вирішила: на підставі вказаного вище свiдоцтва про право на спадщину ВРК 364584/18.05.2011, РН1-792, посвідченого нотаріусом Другої Тростянецької державної нотаріальної контори вилучити з користування ОСОБА_3 земельну ділянку загальною площею 0,12 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , земельну ділянку площею 0,175 га по АДРЕСА_1 площею 0,175 га по АДРЕСА_1 і надати вказану земельну ділянку у користування на умовах оренди: 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд та 0,02 га для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_2 .

Ладижинська мiська рада в розд. ІІ рішення 12 ceciї 6 скликання зазначила зобов`язати землекористувачів у місячний термін замовити виготовлення технічної документації із землеустрою щодо оформлення правовстановлюючих документів на право користування земельними ділянками. Згiдно з заявою ОСОБА_2 до Ладижинської міської ради вiд 26.06.2012 та Акту № 124 приймання передачі виконаних робіт, виданого ПП «Ладленд» 26.06.2012 відповідач ОСОБА_2 скористалась своїм законним правом та виготовила технiчну документацiю з землеустрою щодо встановлення меж земельної дiлянки в натурі (на місцевості), що розташована: АДРЕСА_1 .

Згiдно з рішенням Ладижинської міської ради Вінницької області вiд 20.11.2012 №613 на 16 сесії 6 скликання було вирішено затвердити технiчну документацiю із землеустрою щодо встановлення меж земельної дiлянки в натурі (на місцевості), що розташована: АДРЕСА_1 ОСОБА_2 та видати Державні акти на право власності на земельні дiлянки, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 0,12 га, згiдно цільового призначення: 0,10 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будiвель i споруд (присадибна ділянка 02.01) (0510600000:07:014:0207) та 0,02 га для ведення особистого селянського господарства (01.03)( 0510600000:07:014:0208).

Крім того, листом приватного підприємства «Ладленд» позивача ОСОБА_4 № 174 від 05.07.2018 було повідомлено про те, що в ході оформлення проекту було виявлено, що частина її майна, майна позивача ОСОБА_4 , що перебуває у спiльнiй частковій власностi, розташована на сусiднiй земельнiй дiлянцi, яка належить відповідачу ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 та внесена до Єдиного державного реєстру земель (кадастровий номер 0510600000:07:014:0207) та зауважено, що відповідно до п.4 ст.120 Земельного кодексу України «У разі набуття права власностi на житловий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток ociб у праві власностi жилого будинку, будівлі або споруди». Однак, при цьому позивачем не зазначено, яка саме частина майна позивача ОСОБА_4 , що перебуває у спiльнiй частковій власностi, розташована на сусiднiй земельнiй дiлянцi, а саме: на земельнiй дiлянцi вiдповiдача ОСОБА_2 , оскільки позивач скористалась своїм правом на забудову i здійснила на сьогодні будiвництво не одного об`єкта.

Враховуючи викладені вище обставини, вважає, що позивач ОСОБА_4 здійснила самозахват (шляхом самочинного будiвництва господарських будiвель) земельної дiлянки, розташованої по АДРЕСА_1 , що перебуває у спiльнiй сумісній власностi, однак при цьому є часткою вiдповiдача ОСОБА_2 у спiльнiй сумісній власності.

Відповідно до ч.3 ст. 152 ЗК України захист прав громадян юридичних ociб на земельні дiлянки здійснюється шляхом: визнання прав; вiдновлення стану земельної дiлянки, який існував до порушення прав, запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недiйсним рішень органiв виконавчої влади або органiв місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Якщо позивач ОСОБА_4 вважає, що її права порушені, що полягає у неможливості приватизувати земельну дiлянку , яка знаходиться у її користуванні i на якій розташована її 63/100 частка будинку АДРЕСА_1 , то їй необхідно обрати спосiб захисту - вiдновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, шляхом знесення самобуду.

3. Відповідь на відзив.

14.06.2022 позивач ОСОБА_1 подала суду відповідь на відзив, в якому зазначила, що у 1917 році, коли будувався будинок батьками та дідами позивача і відповідача, від забудовників не вимагався «відповідний дозвіл на будівництво та обслуговування земельної ділянки: будівельний паспорт та повідомлення про початок виконання будівельних робіт з відповідними підписами користувачів - власників земельної ділянки, що перебуває у спільній частковій власності».

Також коли будувались господарські споруди у 1958, 1960, 1965 роках законодавством не було передбачено отримання забудовниками будівельних паспортів на ці господарські споруди, надання повідомлень у відповідні служби про початок будівельних робіт і тим більше письмова згода власників земельної ділянки, що перебуває у спільній частковій власності, адже спільної часткової власності на землю в ті роки також не було.

Порядок видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки законодавчо урегульований Наказом № 103 Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 05.07.2011 «Про затвердження Порядку будівельного паспорта забудови земельної ділянки».

Лише у 1973 poцi вона отримала свідоцтво про право особистої власності на жилий будинок № 31 від 26.10.1973, видане на підстави рішення виконкому Ладижинської міської Ради депутатів трудящих № 13 від 09.08.1973.

В технічному паспорті на житловий будинок АДРЕСА_1 (її частка 63/100) немає інформації про те, що вона самовільно щось побудувала.

Твердження відповідача ОСОБА_2 про те, що вона «здійснила самозахоплення шляхом самочинного будівництва господарських споруд» земельної ділянки по АДРЕСА_1 не відповідає дійсності.

Bci господарські споруди були побудовані по АДРЕСА_1 до того, як відповідач ОСОБА_2 стала власником 37/100 будинку АДРЕСА_1 - це 18.05.2011 і власником земельної ділянки по АДРЕСА_1 для будівництва й обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд - це 17.04.2013. Ці обставини підтверджуються характеристикою будинку, господарських будівель та споруд, що зазначена у технічному паспорті від 28.11.2013, свідоцтвом про право на спадщину за законом від 18.05.2011 ОСОБА_2 , витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (№ витягу 125955102 від 01.06.2018) на земельку ділянку площею 0,1 га для будівництва й обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 ОСОБА_2 .

Крім того, на земельній ділянці ОСОБА_2 також побудовані господарські споруди. I у неї також немає дозвільних документів ні на будівництво її 37/100 частин будинку, ні на господарські споруди.

Вважає, що важливим є той факт, що фактичні межі та площа земельної ділянки відповідача ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 накладаються на земельну ділянку, якою користується позивач, на якій розташована її 63/100 частка будинку за цією ж адресою, що є грубим порушенням її прав.

Порушення права позивача полягає у неможливості приватизувати земельну ділянку, яка знаходиться у її користуванні, і на якій розташована її 63/100 частка будинку АДРЕСА_1 , а також у неможливості вільно користуватися та розпоряджатися своєю часткою будинку, яка розташована на земельній ділянці, що належить ОСОБА_2 .

Їх спільний з відповідачем будинок побудований у 1917 poцi, не є самобудом, і знаходження її 63/100 частини будинку на земельній ділянці ОСОБА_2 порушує її конституційне право на користування своєю власністю.

Помилка виникла у зв`язку з тим, що відповідачу ОСОБА_2 виділили 0,10 га земельної ділянки для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 так, якби вона мала у власності цілий житловий будинок. Але вона має у власності лише 37/100 частин житлового будинку, решта 63/100 частин цього будинку належить позивачу ОСОБА_4 . Однак ця обставина не була взята до уваги ані ПП «Ладленд», ані Ладижинською міською радою Вінницької області.

ІІ. Пояснення сторін.

Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та відповіді на відзив.

Відповідач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_6 в судовому засіданні позовні вимоги визнали частково, не заперечували щодо визнання недійсним рішенням 4 сесії 7 скликання Ладижинської міської ради Вінницької області № 110 від 29.03.2016 в частині надання ОСОБА_1 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд) в розмірі 0,10 га по АДРЕСА_1 . В іншій частині позовні вимоги не визнали, просили відмовити у їх задоволенні, посилаючись на обставини, викладені у відзові на позовну заяву. Окрім того, представник відповідача ОСОБА_6 наголосила на тому, що задоволення позовних вимог позивача про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Ладижинської міської ради та скасування рішення державного реєстратора, на підставі якого проведено реєстрацію права власності на земельну ділянку, яке вже було реалізоване і вичерпало свою дію, не призведе до поновлення прав позивача, відновлення володіння, користування або розпорядження спірною земельною ділянкою, а тому такі вимоги не є ефективним способом захисту права позивача, яке потребуватиме додаткових засобів судового захисту. Вважає, що належним способом захисту може бути звернення до суду з вимогами про витребування майна із чужого незаконного володіння.

Представник Ладижинської міської ради Вінницької області Малофєєва О.В. в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 визнала. На обгрунтування своєї позиції вказала на те, що дійсно вказані вище рішення органу місцевого самоврядування винесені незаконно та з порушення вимог земельного законодавства. Так, вказана земельна ділянка надана відповідачу ОСОБА_2 без урахування пропорційності до часток осіб у праві власності житлового будинку. Відповідно до статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в містах - не більше 0,10 гектара. Отже, у власність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як співвласників житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 могла бути передана земельна ділянка для будівництва і обслуговування цього будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею не більше 0,10 га, а не кожній окремо по 0,10 га.

Окрім того, враховуючи, що рішенням 12 сесії 6 скликання № 341 від 17.01.2012 ОСОБА_2 надано земельну ділянку розміром 0,10 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд у користування на умовах оренди, а тому технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на вказану земельну ділянку не могла бути виготовлена, а надалі затверджена рішенням 16 сесії 6 скликання № 613 від 20.11.2012.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Приватне підприємство "Ладленд" в судове засідання не з`явився, направив суду заяву, в якій просив розгляду справи проводити у відсутності представника підприємства, позовні вимоги визнав повністю (а.с.57 том 1, а.с. 114 том 2).

Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Державний реєстратор речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Ладижинської міської ради Вінницької області в судове засідання не з`явився, належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, будь-яких заяв суду не подав.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

ОСОБА_1 є власником 63/100 частини жилого будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом № 31 на право особистої власності на жилий будинок від 26.10.1973, виданого на підставі рішення виконкому Ладижинської міської Ради народних депутатів трудящих № 13 від 09.08.1973 (а.с.16 том 1).

Інша 37/100 частина вказаного будинку належала ОСОБА_3 (батько відповідача ОСОБА_2 ), та яку на підставі свідоцтва про право на спадщину від 18 травня 2011 року успадкувала відповідач ОСОБА_2 (а.с.112 том 1).

Згідно з довідкою виконкому Ладижинської міської ради №2715 від 03.10.2013 даний житловий будинок відносився до категорії колгоспного двору і станом на 01.01.1991 до складу колгоспного двору відносилася ОСОБА_1 , 1938 року народження (а.с.17 том 1).

Таким чином житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , належить сторонам на праві спільної часткової власності.

Поділ будинку в натурі з виділенням кожної частини між співвласниками не проведений.

24.12.2015 позивач ОСОБА_1 звернулась до Ладижинської міської ради Вінницької області із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та для ведення особистого селянського господарства з метою оформлення права власності на земельні ділянки (а.с. 167 том 1).

Рішенням № 110 Ладижинської міської ради Вінницької області 4 сесії 7 скликання від 29.03.2016 «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки» позивачу ОСОБА_1 надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за рахунок земель запасу Ладижинської міської ради - землі житлової та громадської забудови, загальною площею 0,2750 га згідно цільового призначення: 0,10 га - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (02.01) та 0,1750 га - для ведення особистого селянського господарства (01.03) за адресою: АДРЕСА_1 , та зобов`язано у місячний термін замовити у відповідній організації виготовлення такого проекту (а.с. 8, 168 том 1).

14.04.2016 позивач ОСОБА_1 уклала з Приватним підприємством «Ладленд» договір № 66 про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 0,2750 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та для ведення особистого селянського господарства (а.с. 9 том 1).

Згідно з висновком про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 14.03.2018 №2637/82-18 позивачу ОСОБА_1 не погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, оскільки він не відповідає земельному законодавству та прийнятим відповідно до нього нормативно-правовим актам. Так, 1) відповідно до правовстановлюючих документів на нерухоме майно, на земельній ділянці площею 0,10 га, що проектується до відведення, розташована частина приміщень цілого об`єкта нерухомості (житлового будинку). ОСОБА_1 належить на праві власності 63/100 частин будинку. Наданий на розгляд проект не відповідає п. 4 ст. 120 ЗУ України, а саме: у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності житлового будинку, будівель або споруди. 2) Проект землеустрою не відповідає вимогам ст. 50 Закону України «Про землеустрій», а саме: відсутня довідка з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства. 3) Згідно розробленого в проекті переліку обмежень у використанні земельної ділянки обмеження (сервітути) наявні, одночасно, в акті перенесення в натурі (на місцевості) меж зон обмежень (обтяжень) та сервітутів, в пояснювальній записі проекту (таблиця експлікація земельних угідь) обмеження відсутні. 4) На кадастрових планах земельних ділянок: 1) опис меж не відповідає даним Публічної кадастрової карти (відповідно до визначених кадастрових номерів суміжних землекористувачів земельна ділянка площею 0,1000 га перетинає земельну ділянку кадастровий номер 0510600000:07:014:0207); 2) наявна помилка в адресі земельної ділянки « АДРЕСА_3 » замість « АДРЕСА_3 ». (а.с.220 том 1).

З відповіді-листа № 174 від 05.07.2018 ПП «Ладленд» вбачається, що в ході виготовлення проекту було виявлено, що частина майна ОСОБА_1 , що перебуває в спільній частковій власності, розташована на сусідній земельній ділянці, яка належить ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 та внесена до Єдиного державного реєстру земель (кадастровий номер 0510600000:07:014:0207). Для завершення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, ОСОБА_1 необхідно звернутися до Ладижинської міської ради в земельний відділ з метою приведення у правову відповідність рішень міської ради: рішення 12 сесії 6 скликання Ладижинської міської ради від 17.01.2022 № 341; рішення 16 сесії 6 скликання Ладижинської міської ради від 20.11.2022 № 613; рішення 4 сесії 7 скликання Ладижинської міської ради від 29.03.2022 № 110 (а.с. 11 том 1).

13.07.2018 позивач ОСОБА_1 звернулась до Ладижинської міської ради Вінницької області з заявою щодо приведення у правову відповідність вказаних вище рішень міської ради (а.с.19-20 том 1).

Згідно з відповіддю № 6-07-К-361 від 23.07.2018 першого заступника міського голови Ладижинської міської ради Вінницької області Ковальчук Л.І. рекомендовано звертатись до суду про скасування державного акту на право власності на земельну ділянку площею 0,10 га, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , згідно цільового призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та внесена до Єдиного державного реєстру земель (кадастровий номер 0510600000:07:014:0207) і належить ОСОБА_2 (а.с.21 том 1).

Також судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є власником земельної ділянки для будівництва i обслуговування житлового будинку, господарських, будівель i споруд, площею 0,1 га, розташованої по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 0510600000:07:014:0207, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 01.06.2018, індексний номер 125955102 (а.с. 94 том 1).

Підставою виникнення права власності на вказану вище земельну ділянку є рішення органу місцевого самоврядування «Про затвердження технічної документації з землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)», серія та номер: 613, виданий 20.11.2012 Ладижинською міською радою Вінницької областi, яким була затверджена технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), яка передана ОСОБА_2 у користування на підставі рішення 12 сесії 6 скликання Ладижинської міської ради Вінницької області № 341 від 17.01.2012. Вказане також підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0500285152013 вiд 17.04.2013 (а.с.88-90 том 1).

З рішення 12 сесії 6 скликання Ладижинської міської ради Вінницької області № 341 від 17.01.2012 «Про вилучення та надання земельних ділянок», вбачається, що міська рада вирішила: І. Переоформити право користування земельними ділянками. Зокрема, у п. 7 цього розділу зазначено, що на підставі свідоцтва про право на спадщину /ВРК 364584/ 18.05.2011, Р»№1-792, посвідченого нотаріусом Другої Тростянецької державної нотаріальної контори вилучити з користування ОСОБА_3 земельну ділянку загальною площею 0,12 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 і надати вказану земельну ділянку у користування на умовах оренди: 0,10 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд та 0,02 га для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_2 ІІ. Зобов`язати землекористувачів в місячний термін замовити виготовлення технічної документації із землеустрою щодо оформлення правовстановлюючих документів на право користування земельними ділянками, ставка орендної плати для земель будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд та ведення особистого селянського господарства становить 6-ти кратний розмір земельного податку в рік з м. кв, термін надання в оренду 3 роки. ІІІ. Приступити до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється (а.с.227 том 1, 173-175 том 2).

15.05.2012 ОСОБА_2 звернулася до ПП «Ладленд» із заявою про виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за адресою: АДРЕСА_1 , яка передана їй в користування на підставі рішення 12 сесії 6 скликання Ладижинської міської ради від 17.01.2012 для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарської споруд 0,1000 га та для ведення особистого селянського господарства 0,0200 га (а.с.224 том 1) та згідно з Актом № 124 приймання передачі виконаних робіт, виданого ПП «Ладленд» 26.06.2012 роботи з розроблення технічної документації з землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) згідно з договором № 124 від 15.05.2012 виконані повністю (а.с.100 том 1).

З технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_2 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на території Ладижинської міської ради вбачається, що технічна документація на спірну земельну ділянку відповідача ОСОБА_2 розроблена з метою передання у власність ОСОБА_2 земельної ділянки, на якій розташований житловий будинок, співвласником якого є ОСОБА_2

26.06.2012 ОСОБА_2 звернулася до виконавчого комітету Ладижинської міської ради із заявою про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку загальною площею 0,12 га, розташовану АДРЕСА_1 (а.с.99 том 1).

Рішенням Ладижинської міської ради Вінницької області № 613 вiд 20.11.2012 16 сесії 6 скликання «Про затвердження технічної документації з землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)» вбачається, що Ладижинська міська рада розглянувши технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, керуючись ст. 12, 125, ч. 1 ст. 126 ЗК України, п. 1 ст. 25, 30, 56 ЗУ «Про землеустрій», ч. 1 п. 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вирішила затвердити технiчну документацiю із землеустрою щодо встановлення меж земельної дiлянки в натурі (на місцевості), що розташована: АДРЕСА_1 ОСОБА_2 та видати Державні акти на право власності на земельні дiлянки, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 0,12 га, згiдно цільового призначення: 0,10 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будiвель i споруд (присадибна ділянка 02.01) (0510600000:07:014:0207) та 0,02 га для ведення особистого селянського господарства (01.03)( 0510600000:07:014:0208) (а.с. 97 том 1).

На підставі рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 01.06.2018, індексний номер 41378827, за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на вказану земельну ділянку, номер запису про право власності 26408744.

Водночас згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна ОСОБА_2 на підставі рішення органу місцевого самоврядування «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), серія та номер: 613, виданий 20.11.2012 виконавчим комітетом Ладижинської міської ради Вінницької області отримала у приватну власність земельну ділянку з кадастровим номером 0510600000:07:014:0207 площею 0,1 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будiвель i споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстровано на підставі рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 01.06.2018, індексний номер 33067278, номер запису про право власності 26408744 (а.с.28-29 том 1).

Згідно з висновком експерта за результатами проведення земельно-технічної експертизи від 20.07.2022 № 2773/20-25/1511/22-25 відповідно до якої, зокрема, технічна документація із землеустрою на земельну ділянку площею 0,10 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 0510600000:07:014:0207, що належить ОСОБА_2 , не відповідає вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування, чинних станом на 20.11.2012.

Також у цьому висновку експерта зазначено, що земельна ділянка площею 0,10 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 , що знаходиться в фактичному користуванні ОСОБА_1 частково накладається на земельну ділянку площею 0,10 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 0510600000:07:014:0207, що належить ОСОБА_2 . Окрім того, у висновку зазначено, що площа накладення ділянки ОСОБА_1 на земельну ділянку ОСОБА_2 проходить по точках: 1,2,3,4 з геометричними розмірами по периметру за годинниковою стрілкою: 9,80 м - 10,30 м - 10,10 м - 10,15 м має конфігурацію, наближену до квадрата та становить 0,0102 га (102 кв. м), що в процентному співвідношенні складає 10,2 %.

У судовому засіданні було оглянуто технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), виготовлену на замовлення ОСОБА_2 (а. с. 221-239 том 1), а також проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, виготовлений на замовлення ОСОБА_1 (а.с.159-220 том 1).

ІV. Мотиви і доводи суду та застосовані норми права

Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Наведеною нормою матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення / захисту в обраний спосіб.

Для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітко визначену та дієву можливість оскаржити подію, яка, на її думку, порушує її права й охоронювані законом інтереси.

Відповідно до статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами регулюється положеннями статті 118 ЗК України.

Відповідно до статті 120 ЗК України (в редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи,

переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого

будинку, будівлі або споруди. У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду фізичними або юридичними особами, які не можуть мати у власності земельних ділянок, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташований жилий будинок, будівля або споруда, на умовах оренди. У разі набуття права власності на жилий будинок (крім багатоквартирного), який розташований на землях державної або комунальної власності, що перебувають у користуванні іншої особи, та необхідності поділу земельної ділянки площа земельної ділянки,

що формується, не може бути меншою, ніж максимальний розмір

земельних ділянок відповідного цільового призначення, визначених

статтею 121 Земельного кодексу України (крім випадків, коли

формування земельної ділянки в такому розмірі є неможливим).

За загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 120 ЗК України, особи, які набули права власності на будівлю чи споруду, стають власниками земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику.

Відповідний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 689/26/17, провадження № 14-47цс20.

З огляду на викладене, у зв`язку з набуттям спільної часткової власності на житловий будинок у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виникло також право спільного користування відповідною частиною земельної ділянки, на якій розміщений цей будинок.

Згідно зі статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до статті 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом: визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно з частиною першою статті 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Відповідний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 2-3007/11, провадження № № 14-525цс18.

Як вбачається із матеріалів справи відповідачу ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом вiд 18 травня 2011 року (ВРК 364584), зареєстрованого в реєстрі за № 1-792 (спадкова справа № 144 за 2010 р.), виданого державним нотаріусом Другої Тростянецької державної нотаріальної контори, після смерті батька ОСОБА_3 залишилась спадщина у вигляді 37/100 частин житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель АДРЕСА_1 . Вказана частина житлового будинку згiдно з свiдоцтвом має загальну площу 37,7 кв.м.

Відповідно ОСОБА_1 належить право власності на 63/100 житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель АДРЕСА_1 відповідно до свідоцтва № 31 на право особистої власності на жилий будинок від 26 жовтня 1973 року (а.с.16 том 1).

Відповідно до пункту «г» частини першої, частини третьої статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах- не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара. Розмір земельної ділянки, що передається безоплатно громадянину у власність у зв`язку з набуттям ним права власності на житловий будинок, не може бути меншим, ніж максимальний розмір земельної ділянки відповідного цільового призначення, встановлений частиною першою цієї статті (крім випадків, якщо розмір земельної ділянки, на якій розташований будинок, є меншим).

Згідно ст. 126 ЗК України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Отже, позивачу ОСОБА_1 та відповідачу ОСОБА_2 як співвласникам житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 могла бути передана земельна ділянка для будівництва і обслуговування цього будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею не більше 0,10 га.

Однак, рішенням Ладижинської міської ради Вінницької області 12 сесії 6 скликання Ладижинської міської ради Вінницької області № 341 від 17.01.2012 відповідачу ОСОБА_2 у користування на умовах оренди надано земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 в розмірі 0,10 га, що перевищує розмір належної їй 37/100 частки у житловому будинку.

Разом з тим позивачу ОСОБА_1 згідно з рішенням № 110 Ладижинської міської ради Вінницької області 4 сесії 7 скликання від 29.03.2016 «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки» надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за рахунок земель запасу Ладижинської міської ради - землі житлової та громадської забудови, загальною площею 0,2750 га згідно цільового призначення: 0,10 га - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (02.01) та 0,1750 га - для ведення особистого селянського господарства (01.03) за адресою: АДРЕСА_1 , та зобов`язано у місячний термін замовити у відповідній організації виготовлення такого проекту (а.с. 8, 168 том 1). Тобто, ОСОБА_1 також отримала земельну ділянку з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,10 га у розмірі, що перевищує розмір належної їй 67/100 часток у житловому будинку.

Аналогічне зазначене також і у висновку про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 14.03.2018 №2637/82-18 позивачу ОСОБА_1 , яким не погоджено даний проект землеустрою, оскільки він не відповідає земельному законодавству та прийнятим відповідно до нього нормативно-правовим актам. Зокрема, 1) п. 4 ст. 120 ЗУ України, а саме: у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності житлового будинку, будівель або споруди. 2) Проект землеустрою не відповідає вимогам ст. 50 Закону України «Про землеустрій», а саме: відсутня довідка з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства. 3) Згідно розробленого в проекті переліку обмежень у використанні земельної ділянки обмеження (сервітути) наявні, одночасно, в акті перенесення в натурі (на місцевості) меж зон обмежень (обтяжень) та сервітутів, в пояснювальній записі проекту (таблиця експлікація земельних угідь) обмеження відсутні. 4) На кадастрових планах земельних ділянок: 1) опис меж не відповідає даним Публічної кадастрової карти (відповідно до визначених кадастрових номерів суміжних землекористувачів земельна ділянка площею 0,1000 га перетинає земельну ділянку кадастровий номер 0510600000:07:014:0207); 2) наявна помилка в адресі земельної ділянки « АДРЕСА_3 » замість « АДРЕСА_3 » (а.с.220 том 1).

Крім того, як вбачається зі змісту рішенням 12 сесії 6 скликання № 341 від 17.01.2012 ОСОБА_2 надано земельну ділянку розміром 0,10 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд у користування на умовах оренди, а тому технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на вказану земельну ділянку не могла бути виготовлена, а надалі затверджена рішенням Ладижинської міської ради 16 сесії 6 скликання № 613 від 20.11.2012.

Також суд бере до уваги висновок експерта за результатами проведення земельно-технічної експертизи від 20.07.2022 № 2773/20-25/1511/22-25 відповідно до якої, технічна документація із землеустрою на земельну ділянку площею 0,10 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 0510600000:07:014:0207, що належить ОСОБА_2 , не відповідає вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування, чинних станом на 20.11.2012.

За змістом частини першої статті 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Згідно з частиною першою статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Відповідно до статей 364 та 367 ЦПК України кожен із співвласників має право на виділ його частки майна, що є у спільній частковій власності в натурі або його поділ з дотриманням вимог статті 183 ЦК України.

Законодавством передбачена можливість для громадян України набути право власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування (пункти «б», «в» частини першої статті 81 ЗК України).

Відповідно до частини четвертої статті 88 ЗК України учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки.

Згідно з частиною першою статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до частини першої статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в містах у розмірі не більше 0,10 га.

Визначений статтею 118 ЗК України порядок передачі земельної ділянки у власність застосовується при умові дотримання вимог статей 116, 121 ЗК України.

Таким чином судом встановлено, що рішення 4 сесії 7 скликання Ладижинської міської ради Вінницької області від 29.03.2016 № 110 в частині надання ОСОБА_1 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд) в розмірі 0,10 га по АДРЕСА_1 , а також рішення 12 сесії 6 скликання Ладижинської міської ради Вінницької області № 341 від 17.01.2012 в частині надання у користування на умовах оренди ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,10 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 , вилученої з користування ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину на будинок (ВРК 364584) 18.05.2011, Р № 1-792 винесені з порушення встановленого законом принципу пропорційності до часток співвласників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у праві власності на житловий будинок.

Також судом встановлено, що рішенням № 613 від 20.11.2012 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), яка розроблена щодо складання документів, які посвідчують право власності ОСОБА_7 на спірну земельну ділянку, а не щодо оформлення правовстановлюючих документів на право користування спірною земельною ділянкою на умовах оренди, яке було надано ОСОБА_2 на підставі рішення 12 сесії 6 скликання Ладижинської міської ради № 341 від від 17.01.2012. Тобто, рішення органу місцевого самоврядування, яке б установлювало право власності на земельну ділянку площею 0,10 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за відповідачем у справі, що розглядається, відсутнє, а тому розроблення та надалі затвердження технічної документації щодо документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку без визначеної законом (частиною першою статті 116 ЗК України) підстави є неправомірним, а рішення № 613 від 20.11.2012, видане з порушеннями вимог статей 116 і 118 ЗК України, - є недійсним.

Вказане порушує права позивача ОСОБА_1 , як співвласника будинку, на розпорядження в повному обсязі належною їй на праві власності частиною будинку та позбавляє її права на приватизацію земельної ділянки, необхідної для обслуговування її частини житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, а тому позовні вимоги в частині визнання недійсними оскаржуваних рішень органу місцевого самоврядування є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Щодо скасування рішення державного реєстратора від 01.06.2018.

Предметом спору у даній справі є правомірність прийняття Ладижинською міською радою Вінницької області рішення 12 сесії 6 скликання Ладижинської міської ради Вінницької області № 341 від 17.01.2012 «Про вилучення та надання земельних ділянок» в частині надання у користування на умовах оренди ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,10 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 , вилученої з користування ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину на будинок (ВРК 364584) 18.05.2011, Р № 1-792 та рішення № 613 Ладижинської міської ради Вінницької області 16 сесії 6 скликання від 20.11.2012 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)» в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки площею 0,10 га, цільове призначення земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 0510600000:07:014:0207, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 .

Пункт 47 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, встановлює, що для державної реєстрації права власності та права постійного користування на земельну ділянку, права на яку набуваються шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у постійне користування із земель державної або комунальної власності, подається рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність чи надання у постійне користування або про затвердження документації із землеустрою щодо формування земельної ділянки та передачу її у власність чи надання у постійне користування.

За наявності такого рішення та на підставі документів, які вимагаються цим Порядком, державний реєстратор вносить відомості до Державного реєстру прав.

Скасування документа, за яким здійснено державну реєстрацію прав, є підставою для внесення до реєстру запису про скасування державної реєстрації прав.

У цій справі вимога щодо скасування рішення про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку є похідною від вимоги про визнання недійсним рішення Ладижинської міської ради щодо затвердження технічної документації із землеустрою і надання земельної ділянки у власність. Спірні правовідносини виникли у зв`язку із незгодою позивача з наданням ОСОБА_2 у власність земельної ділянки, до якої, за її твердженням, увійшла частина земельної ділянки, право користування якою вона має, а тому в цій частині вимоги також підлягають до задоволення.

Щодо повернення земельної ділянки.

Водночас судом враховано, що згідно ч. 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в чинній редакції Закону) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесенні до Державного реєстру прав, не підлягають скасування та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними (абз. 3 ч. 3 ст. 26 Закону).

Тобто, на момент ухвалення судом рішення в силу чинної норми Закону діє порядок згідно якого, в разі скасування державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію припинення речових прав, відповідні права повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, а не шляхом звернення до суду з вимогою про повернення земельної ділянки.

Отже, позовні вимоги в частині повернення земельної ділянки у комунальну власність задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2-13, 76-83, 141, 258, 259 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним рішення 12 сесії 6 скликання Ладижинської міської ради Вінницької області № 341 від 17.01.2012 в частині надання у користування на умовах оренди ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,10 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 , вилученої з користування ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину на будинок (ВРК 364584) 18.05.2011, Р № 1-792.

Визнати недійсним рішення № 613 Ладижинської міської ради Вінницької області 16 сесії 6 скликання від 20.11.2012 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)» в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки площею 0,10 га, цільове призначення земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 0510600000:07:014:0207, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 .

Визнати недійсним рішенням 4 сесії 7 скликання Ладижинської міської ради Вінницької області від 29.03.2016 № 110 в частині надання ОСОБА_1 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд) в розмірі 0,10 га по АДРЕСА_1 .

Скасувати рішення державного реєстратора від 01.06.2018, на підставі якого проведено реєстрацію права власності на земельну ділянку, цільове призначення якої - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), 02.01, площею 0,10 га, кадастровий номер 0510600000:07:014:0207, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , за ОСОБА_2 , і зроблений запис про право власності за номером 26408744.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 354, ст. 355 ЦПК України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду (ч.ч.1, 2 ст. 273 ЦПК України).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення (п.1 ч. 2 ст. 354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).

Суддя