Ухвала

від 05.04.2023 по справі 945/474/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 945/474/23

Провадження № 2/945/548/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2023 року суддя Миколаївського районногосуду Миколаївськоїобласті ВойнарівськийМ.М.,розглянувши матеріалипозовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРАТ Миколаївське» про розірвання договору оренди земелі та стягнення боргу за договором оренди, -

в с т а н о в и в :

До Миколаївського районного Миколаївської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРАТ Миколаївське» про розірвання договору оренди земелі та стягнення боргу за договором оренди, а також стягнення з відповідача судових витрат.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.04.2023 року вказана цивільна справа розподілена головуючому судді Войнарівському М.М

Суд, вирішуючи питання про відкриття провадження по вищевказаній справі, прийшов до висновку, що вищевказана позовна заява підлягає направленню за підсудністю, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Порядок визначення територіальної підсудності цивільних справ закріплений в статтях 26-29 ЦПК України, відповідно до яких підсудність визначається за предметними і територіальними ознаками.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 27 ЦПК України, позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Як вбачається із змісту позовної заяви, юридична адреса відповідача «ПРАТ Миколаївське»: Кіровоградська область, м.Кропивницький, вул.Шевченко,6/2. Вказана адреса до територіальної підсудності Миколаївського районного суду Миколаївської області не відноситься.

Виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 30 ЦПК України).

Відповідно до правил ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Згідно із роз`ясненнями, що містяться у пунктах 41 та 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» від 01.03.2013 № 3 (далі - Постанова Пленуму № 3), визначено, що перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально. Виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Виходячи із зазначеного, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно тощо.

Як вбачається зі змісту позову, спір виник внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору оренди землі від 20.08.2016 року, предметом якого є оренда земельної ділянки, площею 4,6га, кадастровий номер 4821780600:04:000:0287, яка розташована на території Катиринівської сільської ради, Веселинівського району, Миколаївської області.

З урахування зазначених правил підсудності справа не підсудна Миколаївському районному суду Миколаївської області.

Оскільки позов стосується розірвання договору оренди землі, тобто предметом спору є нерухоме майно, то цей позов повинен розглядатися за правилами виключної підсудності, встановленими ч. 1 ст. 30 ЦПК України, а тому підлягає передачі за підсудністю до Веселинівського районного суду Миколаївської області.

За правилами п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Таке в свою чергу не позбавить позивача права доступу до правосуддя в розумінні сталої практики Європейського суду з прав людини та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої, кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Крім того, недотримання правил юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.

Згідно з нормами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини» інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Згідно ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Керуючись ст. ст.27, 30, п. 1 ч. 1 ст. 31, ст. 260 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Цивільну справу№ 945/474/23за позовом ОСОБА_1 доТовариства зобмеженою відповідальністю«ПРАТ Миколаївське»про розірваннядоговору орендиземелі тастягнення боргуза договороморенди, передати за територіальною підсудністю до Веселинівського районного суду Миколаївської області.

Відповідно до ст. 261 ЦПК України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Згідно з ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.М.Войнарівський