Рішення

від 29.04.2024 по справі 945/474/23

ВЕСЕЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 945/474/23

Провадження №2/472/18/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" квітня 2024 р. смт Веселинове

Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Кучерявенко С.С.,

за участю секретаря Чорної О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Веселинове Миколаївської області матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРАТ Миколаївське" про розірвання договору оренди землі від 20.08.2016 року та стягнення боргу з оплати орендних платежів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРАТ Миколаївське" про розірвання договору оренди землі від 20.08.2016 року та стягнення боргу з оплати орендних платежів.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що вона є спадкоємцем померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 рідної бабусі ОСОБА_2 , унаслідок чого з дня смерті набула права та обов`язки на земельну ділянку.

Спадкоємиця ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку Серія ЯА № 755703 отримала у власність земельні ділянки: кадастровий номер 4821780600:04:000:0287, площею 4,6028 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, рілля, адреса: Миколаївська область, Веселинівський район, Катеринівська сільська рада; кадастровий номер 4821780600:04:000:0536, площею 0,5159 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, рілля, адреса: Миколаївська область, Веселинівський район, Катеринівська сільська рада.

Оскільки вона прийняла спадщину після смерті бабусі то до неї перейшли права та обов`язки Орендодавця за Договором оренди землі б/н від 20.08.2016 року

17.09.2021 року вона письмово рекомендованим листом повідомила орендаря про смерть колишнього орендодавця та про прийняття нею спадщини і неодноразово надсилала вимоги про необхідність внесення орендної плати на її банківський рахунок

В порушеннявимог договоруорендар протягом2021-2022року несплачує оренднуплату задоговором,тому проситьсуд розірвати Договір оренди землі б/н від 20.08.2016 року на земельну ділянку кадастровий номер 4821780600:04:000:0287 та стягнути з ТОВ «ПРАТ Миколаївське» суму заборгованості по орендній платі за 2021-2022 роки в розмірі 32 258,29 грн., суму витрат зі сплати судового збору в розмірі 1073, 60 грн. та витрат на правову допомогу в розмірі 9500 грн.

12 травня 2023 року позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків протягом 10 днів.

17 травня 2023 року ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.

16 червня 2023 року до суду від представника відповідача ТОВ «ПРАТ Миколаївське» Жеребенко О.В. надійшов відзив, в якому остання зазначила, що позовна заява не підлягає задоволенню, адже суперечить дійсним обставинам справи, а відомості, вказані в позовній заяві не відповідають дійсності.

Відповідач, в свою чергу, діяв в межах існуючого договору оренди та розрахувався з позивачем в повному обсязі. 10 серпня 2021 року померла Орендодавець за договором оренди 20.08.2016 року ОСОБА_2 Свідоцтво про право на спадщину земельну ділянку з кадастровим № 4821780600:04:000:0287 площею 4,6028 га видано лише 07.12.2022 року. Виплата по вказаній спірній ділянці проведена в повному обсязі 29.03.2023 року в сумі 29779,00 грн Більше того, відповідачем нараховано ОСОБА_1 премію та включено її в розрахунок, тобто кошти, які перераховані відповідачу значно перевищують суму, передбачену договором оренди землі.

Відповідач був позбавлений можливості сплачувати орендну плату позивачу в 2021 та 2022 роках, оскільки в нього була відсутня інформація про те, до кого перейшло право власності на земельні ділянки після смерті ОСОБА_2 , а за умовами договору оренди сторона, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що це порушення сталося не з її вини. Враховуючи викладене, систематична ( два і більше випадки) несплата орендної плати відсутня, а тому і відсутні підстави для розірвання договору.

Вважає, що позовні вимоги про стягнення несплаченої орендної плати, пені, індексу інфляції, 3 % річних та за користування чужими коштами не підлягають задоволенню, враховуючи те, що відповідач в повній мірі розрахувався з ОСОБА_1 , а тому є безпідставними. Просить суд відмовити в задоволення позову в повному обсязі.

20.06.2023 року надійшла відповідь на відзив у порядку ст. 179 ЦПК України.

05.07.2023 року позивач ОСОБА_3 надала уточнену позовну заяву про розірвання договору оренди землі від 20.08.2016 року та стягнення боргу з сплати орендних платежів, пені, відсотків та інфляційних збитків, згідно якої позивач просить позовні вимоги задовольнити повністю та розглянути справу на підставі уточненої позовної заяви від 03.07.2023 року із новими розрахунками, зокрема, розірвати Договір оренди землі б/н від 20.08.2016 року земельної ділянки кадастовий номер 4821780600:04:000:0287, площею 4,6 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, рілля; стягнути з ТОВ «ПРАТ Миколаївське» на користь ОСОБА_1 суму заборгованості за договором оренди в розмірі 18998, 76 грн, суму витрат з сплати судового збору 2147, 20 грн та суму вират на правову допомогу 9500, 00 грн.

10.07.2023 року від відповідача надійшли заперечення щодо заяви про збільшення позовних вимог.

29.11.2023 року Ухвалою суду прийнято уточнену позовну заяву від 03.07.2023 року із новими розрахунками до позову.

В судове засідання позивач ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_4 не з`явилися, але до суду від представника ОСОБА_4 надійшла заяви про розгляд справи у їх відсутності. Позовні вимоги підтримують повністю та просить їх задовольнити.

Представник відповідача ТОВ «ПРАТ Миколаївське» в судове засідання не з`явився, але до суду від представника ОСОБА_5 надійшла заява про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги не визнають в повному обсязі, з підстав визначених у відзиві.

Суд вивчивши матеріали справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні докази приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Згідно копії Державного акту на право власності на земельну ділянку Серія ЯА № 745703, виданого 07 квітня 2006 року, земельна ділянка площею 4,6 га кадастровий номер 4821780600:04:000:0287 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в межах території Катеринівської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, належала ОСОБА_2 .

20 серпня 2016 року між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРАТ Миколаївське» в особі директора Жулинського Івана Федоровича, який діє на підставі Статуту (далі Договір), укладено договір оренди землі строком на 14 (чотирнадцять) років, починаючи з 20.08.2016 року, що підтверджується копією вказаного договору.

Зазначений договір зареєстрований 16.02.2018 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 01.03.2018 року № 115828259.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , виданого 11 серпня 2021 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Після смерті ОСОБА_2 позивач ОСОБА_1 успадкувала земельну ділянку площею 4,6028 га з кадастровим номером 4821780600:04:000:0287, розташованої в межах території Катеринівської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом від 07.12. 2022 року.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав № 317013564 від 07.12.2022 року ОСОБА_1 07.12.2022 року зареєструвала право власності на зазначену вище земельну ділянку.

З

а змістом ст.ст. 12, 81 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до частинипершоїстатті15 Цивільного кодексу Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободпередбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані у цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

У частинах першій, другій та п`ятійстатті 263ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із частиною першоюстатті 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зістаттею 2 Закону України «Про оренду землі»відносини, пов`язані з орендою землі, регулюютьсяЗК України,ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно достатті 1 Закону України «Про оренду землі»оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зістаттею 13 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У частинах першій та другійстатті 21Закону України«Про орендуземлі» визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно доПодаткового кодексу України.

Частинами першою та другоюстатті 651 ЦК Українипередбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до частини першоїстатті 32 Закону України «Про оренду землі»на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями24і25цьогоЗаконута умовами договору, а також на підставах, визначенихЗК Українита іншими законами України.

У пункті «д» частини першоїстатті 141ЗК України зазначено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Отже, законодавство передбачає як необхідну умову для розірвання договору оренди землі - систематичне невиконання умов договору, в тому числі і несплату орендної плати.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди. Разове порушення умов договору оренди у цій частині не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання, але ж повторне порушення вже може свідчити про систематичність.

Згідно зістаттею 610 ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Неналежне виконання умов договору, а саме невиконання обов`язку зі сплати орендної плати також є порушенням умов договору оренди землі, яке дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена у подальшому заборгованість, оскільки згідно зістаттею 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Такий висновок викладено в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18).

Частинами першою, третьою статті148-1 ЗК України, в редакції чинній на час реєстрації позивачем права власності, визначено, що до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.

Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, протягом одного місяця з дня набуття права власності на неї зобов`язана повідомити про це її користувачів із зазначенням: кадастрового номера (за наявності), місця розташування та площі земельної ділянки; найменування (для юридичних осіб), прізвища, ім`я, по батькові (для фізичних осіб) нового власника; місця проживання (знаходження) нового власника, його поштової адреси; платіжних реквізитів (у разі, якщо законом або договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі). Повідомлення надсилається користувачу земельної ділянки рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому особисто під розписку.

За приписами статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст. 1216 ЦК України).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

На виконання положень статті148-1 ЗК України, спадкоємець (новий орендодавець) повинен повідомити орендаря про прийняття ним спадщини та про перехід до нього прав та обов`язків за договором оренди.

Дотримання вищевказаних дій для власника, до якого перейшло право власності на земельну ділянку, є важливим етапом, спрямованим для налагодження виплати орендної плати за укладеним до переходу права власності договором.

Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 10 березня 2021 року у справі № 541/386/19 (провадження № 61-10491св20), від 28 квітня 2021 року у справі № 341/245/19 (провадження № 61-215св21), від 16 лютого 2022 року у справі № 146/350/20 (провадження № 61-6262св21).

Отже, саме на позивача як нового орендодавця покладено обов`язок доведення до відповідача як орендаря інформації про перехід права власності із зазначенням: кадастрового номера, місця розташування та площі земельної ділянки; прізвища, ім`я, по батькові нового власника; місця проживання нового власника, його поштової адреси; платіжних реквізитів (у разі, якщо законом або договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі).

Відповідно до частини першоїстатті 81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною четвертою статті 81ЦПК України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Отже, оскільки ОСОБА_1 в порядку спадкування набула право власності на спірну земельну ділянку 07.12.2022 року, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 07.12.2022 року із копією витягу з Державного реєстру речових прав від 07.12.2022 року, то до неї як до спадкоємця перейшли права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки, в тому числі й право на отримання орендної плати за користування землею.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо правової долі земельних ділянок, власники яких померли» від 20 вересня 2016 року № 1533-VIII, який набрав чинності 19 жовтня 2016 року, статтю 31Закону України«Про орендуземлі» доповнено частиною 5 такого змісту: «Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді, протягом одного місяця з дня державної реєстрації права власності на неї зобов`язана повідомити про це орендаря в порядку, визначеному статтею 148-1 Земельного кодексу України».

З наведеного вбачається, що з дати набуття права власності на земельні ділянки у порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , на виконання положеньстатті 148-1 ЗК України, позивач повинен був повідомити відповідача про перехід до нього прав та обов`язків за договором оренди.

Дотримання вищевказаних дій для власника, до якого перейшло права власності на земельну ділянку, є важливим етапом, спрямованим для налагодження виплати орендної плати за укладеними до переходу права власності договорами.

17 вересня 2021 року позивач ОСОБА_1 звернулася до відповідача ТОВ «ПРАТ Миколаївське» з повідомлення про прийняття спадщини, земельна ділянка кадастровий номер 4821780600:04:000:0287 площа 4,6 га, в якій повідомила про набуття права власності на орендовану нею земельну ділянку, а також направила вимогу, в якій просила виплатити їй орендну плату.

09 грудня 2022 року позивачем ОСОБА_1 було направлено відповідачу ТОВ «ПРАТ Миколаївське» повторну вимогу про сплату орендних платежів плату за договором оренди землі від 20.08.2016 року за використання земельної ділянки кадастровий номер 4821780600:04:000:0287 площа 4,6 га, в якій повідомила про набуття права власності на орендовану нею земельну ділянку. В додатку до вимоги додала копію свідоцтва про право на спадщину за законом від 07.12.2022 року із копією витягу з Державного реєстру речових прав від 07.12.2022 року. Вимога була направлена рекомендованим листом з повідомленням, трек відправлення 5401711543808. Згідно відстеження відповідачем дана вимога отримана 13.12.2022.

Згідно розрахунків орендної плати відповідача за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 4821780600:04:000:0287 площею 4,6 га за 2021 рік фактично нараховано та сплачено підприємством 14489,55 грн, за 2022 рік 15289,45 грн.

Відповідно до платіжної інструкції № 4368 від 29.03.2023 року відповідач ТОВ «ПРАТ Миколаївське» перерахувало позивачу ОСОБА_1 заборгованість по орендній платі за 2021-2022 роки в сумі 29779,00 грн.

Відповідно до правового висновку, викладеного в Постанові Верховного Суду по справі № 614/805/16-ц від 27 червня 2018 року, доказами отримання коштів позивачем у рахунок сплати орендної плати можуть бути лише письмові докази.

За таких обставин суд враховує надані відповідачем відомості Платіжної інструкції 4368 від 29.03.2023 року вбачається, що за договором оренди землі від 20.08.2016 року відповідачем сплачено позивачу в рахунок орендної плати 29779,00 грн за 2021-2022 роки.

Звертаючись до суду з позовом ОСОБА_1 просила суд розірвати договір оренди земельної ділянки, та стягнути з ТОВ «ПРАТ Миколаївське» на її користь боргу з оплати орендних платежів.

Перевіривши наявні у матеріалах справи докази та доводи сторін, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими.

Під час судового розгляду судом не встановлено істотного порушення умов договору оренди земельної ділянки з боку ТОВ «ПРАТ Миколаївське» в частині сплати орендних платежів у розмірах, нарахованих орендарем.

Враховуючи викладене суд вважає, що позивачем не доведено систематичності порушення його прав, а саме орендарем не було допущено порушення обов`язку по сплаті орендної плати стосовно її строку, тому суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

За умовами ч. 1 ст. 141 ЦК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові на позивача.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, судові витрати (судовий збір) та інші судові витрати (витрати на правову допомогу), понесені ОСОБА_1 відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 76-81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРАТ Миколаївське" про стягнення боргу з оплати орендних платежів, пені, відсотків та інфляційних збитків відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Вселинівського районного суду

Миколаївської області С.С. Кучерявенко