Рішення

від 10.04.2023 по справі 911/1457/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" квітня 2023 р. м. Київ Справа №911/1457/22

Господарський суд Київської області у складі головуючої судді Третьякової О.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу №911/1457/22

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЙНМАРТ» (03038, м. Київ, вул. Миколи Грінченка, буд.4, літ. А, кім.8)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРИЗМА КМ» (08711, Київська обл., смт. Козин, вул. Обухівське шосе, 3)

про стягнення 74324,55 грн

без повідомлення (виклику) сторін

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВАЙНМАРТ» (далі позивач) звернулося до Господарського суду Київської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРИЗМА КМ» (далі відповідач) про стягнення 74324,55 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що між позивачем як постачальником та відповідачем як покупцем було укладено договір поставки №10/07/2018 від 10.07.2018, надалі договір, за яким позивач поставив відповідачу товар, однак відповідач товар в установлений строк не оплатив, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість (основний борг) за договором в сумі 53120,00 грн.

З наведених підстав позивач просить суд стягнути з відповідача за договором основний борг в сумі 53120,00 грн, а також 8157,24 грн пені, 5144,59 грн 25% річних та 7902,72 грн інфляційних втрат у зв`язку з простроченням сплати основного боргу. Також в позовній заяві міститься заява позивача про те, що докази витрат на правову допомогу будуть надані ним до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після прийняття рішення у цій справі.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.08.2022 у справі №911/1457/22 зазначений позов залишено без руху в порядку ст.174 Господарського процесуального кодексу України для усунення у десятиденний строк недоліків позовної заяви.

В установлений строк позивач надав суду заяву про усунення недоліків, якою усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.09.2022 відкрито провадження у справі №911/1457/22, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у зв`язку з малозначністю справи в порядку п.1 ч.5 ст.12, ч.1 ст.247, ч.1 ст.250 Господарського процесуального кодексу України, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, позивачу - строк для подання відповіді на відзив та ін.

Частиною 5 ст.176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст.242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч.4 ст.120 цього Кодексу.

Відповідно до ч.11 ст.242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч.4 ст.89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами ч.1 ст.7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України ухвала суду про відкриття провадження у справі від 21.09.2022 направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на момент надходження позову до суду.

Згідно з п.1 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день вручення судового рішення під розписку.

Однак, конверт з ухвалою про відкриття провадження у справі повернувся до суду відділенням поштового зв`язку без вручення адресату, з зазначенням причини невручення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положень п.5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про невручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Щодо належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи суд наголошує, що згідно з ч.7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Судом також враховано, що за приписами ч.1 ст.9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч.1, 2 ст.3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з ч.9 ст.165 та ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до вище перелічених норм Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, проаналізувавши позовні вимоги, з`ясувавши всі фактичні обставин справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши наявні докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд

встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вайнмарт» (далі постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Каризма КМ» (далі покупець) укладено договір поставки від 10.07.2018 №10/07/2018 (далі договір), відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар (п.1.1 договору).

Відповідно до п.1.2 договору поставка товару здійснюється окремими партіями згідно узгоджених сторонами заявок. Заявка на поставку товару складається покупцем виходячи з асортименту, найменування, кількості та цін зазначених в прас-листі постачальника. Остаточно погоджені найменування, асортимент кількість, ціна та за необхідності адреса постачання, інші дані про товар, що має бути поставлений в рамках кожної окремої партії, зазначаються у відповідних видаткових накладних та/або специфікаціях, які є невід`ємними частинами цього договору.

Згідно з п.2.1.1 договору постачальник зобов`язується поставляти покупцю товар окремими партіями згідно наданих покупцем та підтверджених постачальником заявок.

Відповідно до п.2.2.1 договору покупець зобов`язаний приймати товар згідно погоджених сторонами заявок, підтвердженням чого є підпис покупця або його уповноваженого представника та печатка підприємства (штамп) на відповідних супровідних документах (видатковій накладній та/або товарно-транспортній накладній). На вимогу постачальника, покупець зобов`язаний надати довіреності на отримання товару виписаних підприємством покупця на ім`я представника покупця за наявності у представника покупця цивільного паспорта.

Згідно з п.2.2.3 договору покупець зобов`язаний оплатити вартість товару у відповідності до пункту 3.3, розділу 3 цього договору.

Відповідно до п.3.1 договору ціни на товар, що постачається за цим договором є вільно-відпускними (договірними) та зазначаються постачальником у видаткових накладних.

Загальна сума цього договору відповідає сумі всіх видаткових накладних, на підставі яких здійснюється передача товару протягом дії цього договору (п.3.2 договору).

Відповідно до п.3.3 договору покупець оплачує товар шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України на банківський рахунок постачальника вказаний в цьому договорі та/або рахунках постачальника на умовах: п.3.3.2 в розмірі 100% вартості поставленої партії товару протягом 14 (чотирнадцять) банківських днів з дати поставки товару.

Згідно з п.4.1 договору поставка товарів здійснюється силами, транспортом та за рахунок постачальника, на умовах DDP (Інкотермс-2010) склад покупця за адресою: Обухівське шосе 3, Козин, Київська обл., 08711. За домовленістю сторін місце доставки окремих партій товару за цим договором може бути змінено.

Відповідно до п.4.5 договору передача (приймання-здача) товару здійснюється сторонами в пункті поставки покупця за супровідними документами до даної партії товару. Товар вважається переданим постачальником і прийнятим покупцем у кількості, зазначеній у видатковій накладній, і з показниками якості, зазначеними в сертифікаті відповідності та/або якісному посвідчені /за наявності/ з моменту підписання представником покупця видаткових накладних на поставлений товар.

За невиконання чи неналежне виконання умов даного договору, сторони несуть відповідальність у відповідності з діючим законодавством України (п.6.1 договору).

Відповідно до п.6.2 договору за порушення строків оплати поставленого товару, покупець зобов`язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, від суми простроченої суми заборгованості за кожний день прострочення, а в разі прострочення оплати більше як на 30 календарних днів, додатково 25% річних від суми заборгованості.

Цей договір вступає в дію з дати його підписання сторонами і діє до « 31» грудня 2018 р., а в частині зобов`язань за договором, які є невиконаними на зазначену дату до повного виконання сторонами цих зобов`язань. Якщо жодна зі сторін за місяць до закінчення цього строку письмово не повідомила іншу сторону про намір припинити дію даного договору, то його дія продовжується на кожний наступний календарний місяць (п.7.1 договору).

На виконання умов даного договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 53120,00 грн, що підтверджується видатковим накладним від 11.02.2022 №429 на суму 21980,00 грн, від 14.02.2022 №460 на суму 22320,00 грн, від 18.02.2022 №521 на суму 8820,00 грн та товарно-транспортними накладними від 11.02.2022, від 14.02.2022 та від 18.02.2022.

Враховуючи те, що відповідач за поставлений за вищезазначеними видатковими накладними товар не розрахувався, позивач звернувся до нього з листом-вимогою від 08.06.2022 №27/22, яким вимагав протягом п`яти днів з моменту отримання даного листа, здійснити оплату вартості поставленого товару у сумі 53120,00 грн. Надіслання зазначеної кореспонденції на адресу відповідача підтверджується накладною «Укрпошта» від 08.06.2022 №2904101089332, фіскальним чеком «Укрпошта» від 08.06.2022 та описом вкладення у цінний лист від 08.06.2022.

Проте відповідач зазначену претензію залишив без відповіді та задоволення, за поставлений товар у заявленому до стягнення розмірі не розрахувався, що стало підставою звернення позивача до суду з даним позовом.

Згідно з ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Нормами ст.173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визначається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншими учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Приписами ч.1 ст.175 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, в силу ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона-постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні-покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Правило, визначене відповідною нормою, також викладене у ст.712 Цивільного кодексу України, відповідно до якої за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст.662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

В силу приписів ст.663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього кодексу.

Частиною 1 ст.692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч.1 ст.693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання з оплати переданого йому товару, він є таким, що порушив взяті на себе зобов`язання.

Враховуючи, що відповідач свої грошові зобов`язання за укладеним договором своєчасно не виконав, заявлена до стягнення сума відповідачем не сплачена, доказів протилежного матеріали справи не містять, суд дійшов висновку про те, що позивач правомірно звернувся до суду з заявленими вимогами про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 53120,00 грн, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, як такі, що є обґрунтованими, доведеними, відповідачем належним чином не спростованими.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов`язань за укладеним договором позивачем заявлено до стягнення з відповідача 8157,24 грн пені за загальний період прострочки з 03.03.2022 по 17.08.2022 відповідно до наданого до позовної заяви розрахунку.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.6.2 договору за порушення строків оплати поставленого товару, покупець зобов`язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, від суми простроченої суми заборгованості за кожний день прострочення, а в разі прострочення оплати більше як на 30 календарних днів, додатково 25% річних від суми заборгованості.

Відповідно до ч.6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Здійснений позивачем розрахунок пені відповідає вказаним нормам законодавства та обставинам справи, а тому вимога в цій частині позову є доведеною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Також, у зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання позивачем нараховано відповідачу 5144,59 грн 25% річних за загальний період прострочки з 02.04.2022 по 17.08.2022 та 7902,72 грн інфляційних втрат за загальний період прострочки з 03.03.2022 по 17.08.2022.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснений позивачем розрахунок 25% річних та інфляційних втрат відповідає вказаним нормам законодавства та обставинам справи, а тому вимога в цій частині позову є доведеною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст.74 Господарського процесуального кодексу України).

Належними у розумінні ч.1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з ч.2 ст.76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами ч. 1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч.1 ст.79 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За таких обставин суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 53120,00 грн основного боргу, 8157,24 грн пені, 5144,59 грн 25% річних та 7902,72 грн інфляційних втрат є правомірними, обґрунтованими, документально підтвердженими, відповідачем не запереченими та належним чином не спростованими, а отже такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

З огляду на задоволення позову витрати позивача зі сплати судового збору відповідно до ст.ст.123, 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача.

Щодо судових витрат позивача на надання професійної правничої (правової) допомоги суд зазначає наступне.

Між адвокатським об`єднанням «Сергійчук та Партнери» (далі виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВАЙНМАРТ» (далі клієнт) укладено договір про надання правової допомоги від 20.04.2022 №16/2022 (далі договір) відповідно до умов якого клієнт доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання надавати комплексну юридичну (правову) допомогу клієнту з усіх питань, які потребують спеціальних правових знань при вирішенні майнових та немайнових спорів, зокрема, щодо стягнення заборгованості з фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЙНМАРТ», шляхом представництва інтересів клієнта в усіх судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного, кримінального та /або іншого судочинства, в тому числі розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також в інших органах державної влади, органах місцевого самоврядування, в підприємствах, установах та організаціях будь-якої форми власності, перед фізичними (в тому числі фізичним особами-підприємцями) та юридичними особами (п.1.1 договору).

Права та обов`язки виконавця викладено в розділі 2 даного договору, зокрема положеннями п.2.4.2 визначено що адвокатське об`єднання зобов`язується надати клієнту всю необхідну без виключень (обмежень) правову допомогу, зокрема: … складання заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру необхідних для захисту прав та інтересів клієнта.

Для захисту прав та законних інтересів клієнта адвокатське об`єднання має наступні права, зокрема: …… складати, підписувати заяви, в тому числі позовні заяви, скарги, клопотання, інші правові та подавати (надсилати) їх у встановленому законом порядку (п.2.5 договору).

Відповідно до п.3.1.7 та п.3.1.8 договору клієнт як особа, права і свободи якої захищає (представляє) адвокатське об`єднання зобов`язаний своєчасно забезпечувати адвокатське об`єднання всім необхідним для виконання робіт (послуг) за даним договором, зокрема, своєчасно у встановлені цим договором строки оплачувати вартість наданих послуг; відшкодовувати адвокатському об`єднанню додаткові витрати, понесені у зв`язку з виконанням договору, що не включаються у предмет договору та пов`язані із компенсацією фактичних витрат на відрядження, витрати по сплаті державного мита та інших судових витрат, витрат на копіювання, переклад та нотаріальне посвідчення документів, на оплату роботи фахівця, реєстраційних зборів, витрат на оплату транспортного забезпечення та інших платежів, тощо.

Згідно з п.4.1.1 договору сторони досягли згоди, що оплата послуг (робіт) за цим договором буде здійснюватись таким чином: отримання винагороди адвокатським об`єднанням відбувається у формі гонорару, розмір якого визначається додатком 1 Вартість послуг Адвокатського об`єднання «Сергійчук та Партнери» на основі погодинної ставки з попереднім авансуванням, розмір якого погоджується сторонами. Гонорар може оплачуватись як разовим платежем, так і частково за окремі етапи наданих послуг.

Цей договір діє з моменту його підписання сторонами та протягом наступних 18 місяців(п.5.1 договору).

Відповідно до п.4 додатку 1 до договору про надання правової допомоги від 20.04.2022 №16/2022 оплата гонорару клієнтом здійснюється на банківський рахунок адвокатського об`єднання або готівкою протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання клієнтом рахунку. У випадку оплати гонорару готівкою, адвокатське об`єднання зобов`язане видати клієнту квитанцію до прибуткового касового ордеру завірену підписом керівника та печаткою адвокатського об`єднання.

Відповідно до акта прийому-передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги від 20.04.2022 №16/2022 Адвокатським об`єднанням «Сергійчук та Партнери» в особі партнера Довгополої Катерини Андріївни станом на 26.08.2022 надано Товариству з обмеженою відповідальністю «ВАЙНМАРТ» юридичні послуги на суму 15417,00 грн. Вказаний акт підписано в двосторонньому порядку сторонами договору та скріплено печаткою адвокатського об`єднання та клієнта.

На підтвердження оплати наданих адвокатом послуг на суму 15417,00 грн до матеріалів позовної заяви додано платіжне доручення від 26.08.2022 №3701 на суму 15417,00 грн.

Розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу відповідає розміру, заявленому в попередньому (орієнтовному) розрахунку, наведеному в позові, є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; а також ціною позову.

Таким чином, з огляду на задоволення позову, на користь позивача за рахунок відповідача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2481,00 грн та на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 15417,00 грн.

Керуючись ст. 2, 7, 8, 11, 14, 18, 20, 73-80, 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЙНМАРТ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРИЗМА КМ» про стягнення 53120,00 грн основного боргу, 8157,24 грн пені, 5144,59 грн 25% річних та 7902,72 грн інфляційних втрат задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРИЗМА КМ» (08711, Київська обл., смт. Козин, вул. Обухівське шосе, 3, ідентифікаційний код 41543998) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЙНМАРТ» (03038, м. Київ, вул. Миколи Грінченка, буд. 4, літ. А, кім. 8, ідентифікаційний код 37038899) 53120 (п`ятдесят три тисячі сто двадцять) грн 00 коп основного боргу, 8157 (вісім тисяч сто п`ятдесят сім) грн 24 коп пені, 5144 (п`ять тисяч сто сорок чотири) грн 59 коп 25% річних, 7902 (сім тисяч дев`ятсот дві) грн 72 коп інфляційних втрат, 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору та 15417 (п`ятнадцять тисяч чотириста сімнадцять) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 10.04.2023.

Суддя О.О. Третьякова