Рішення

від 07.04.2023 по справі 915/62/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2023 року Справа № 915/62/23

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКСЕЙФ", пров. Джинчарадзе, буд. 4 секція 1, м. Дніпро, 49040 (код ЄДРПОУ 37805721)

електрона адреса: ceo@maxsafe.com.ua

представник позивача адвокат Макаренко Сергій Сергійович

електрона адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКСАГРОТЕХ С", вул. Артилерійська, буд. 19, м. Миколаїв, 54017 (код ЄДРПОУ43828275)

електронна адреса: office@maxagrotech.com

про стягнення коштів в розмірі 108 615, 19 грн.

без повідомлення (виклику) учасників

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Миколаївської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «МАКСЕЙФ» з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКСАГРОТЕХ С» заборгованість у розмірі 108 615, 19 грн., яка складається з: основної заборгованості у розмірі 80 000, 00 грн., інфляційних нарахувань у розмірі 7 705, 60 грн., процентів за користування коштами в розмірі 1 183, 56 грн., пені в розмірі 19 726, 03 грн.

І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 16.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами. Встановлено сторонам строки для подання заяв по суті спору.

Заперечень щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами від сторін до суду не надходило.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Відповідно до Указів Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023 у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжувався строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

Відповідно до ст. 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України.

Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.

Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

Відповідно до ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

При здійсненні правосуддя суд має виходити з необхідності дотримання основних засад господарського судочинства, зазначених в ст. 2, 4 ГПК України стосовно забезпечення права сторін на розгляд справ у господарському суді після їх звернення до нього у встановленому порядку, гарантованому чинним законодавством та всебічно забезпечити дотримання справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з приписами ст. 17 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Савенкова проти України" від 02.05.2013, "Папазова та інші проти України" від 15.03.2012).

Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Судом встановлено, що ухвала про відкриття провадження у даній справі від 16.01.2023 отримана позивачем 25.02.2023, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

Ухвала про відкриття провадження у даній справі від 16.01.2023, направлена на адресу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКСАГРОТЕХ С", вул. Артилерійська, буд. 19, м. Миколаїв, 54017, яка вказана у позовній заяві та ЄДРЮОФОПГФ.

Враховуючи, що станом на 09.02.2023 в суду були відсутні відомості щодо повідомлення / не повідомлення відповідача про розгляд справи, судом додатково супровідним листом від 09.02.2023 направлено копію ухвали на електронну адресу відповідача office@maxagrotech.com, яка вказана в ЄДРЮОФОПГФ.

Як вбачається з повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачем отримано 07.02.2023 ухвалу господарського суду Миколаївської області від 16.01.2023, тобто відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином.

Враховуючи вищевикладене, введення воєнного стану в Україні та ускладнення поштового обігу, враховуючи приписи п. 2 ч. 5 ст. 13 ГПК України, а також враховуючи принцип незмінності складу суду, з метою забезпечення законних прав та інтересів усіх учасників судового процесу, повного, об`єктивного та всебічного розгляду справи, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, судом розглянута дана справа у "розумний строк", оскільки як вбачається з матеріалів справи ухвала про відкриття провадження у даній справі отримана відповідачем лише 07.02.2023, тобто розгляд даної справи у строки, встановлені ст. 248 ГПК України, мав би наслідком порушення принципу змагальності та порушення прав учасників процесу на подання заяв по суті спору у строки, встановлені ГПК України та ухвалою про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.

2.1. Правова позиція позивача.

Підставою позову позивачем зазначено обставини щодо невиконання відповідачем умов договору поворотної фінансової допомоги № 27/05-2022 від 27.05.2022, укладеного між ТзОВ «МАКСЕЙФ» та ТзОВ «МАКСАГРОТЕХ С», а саме зобов`язання щодо повернення поворотної фінансової допомоги в розмірі 80 000, 00 грн. у строки, передбачені договором.

Внаслідок неналежного виконання зобов`язання позивачем нараховано відповідачу інфляційні нарахування, проценти за користування коштами та пеню, які заявлено до стягнення.

Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 525, 530, 611, 623, 625, 1049, 1064 ЦК України, ст. 193, 230, 232 ГК України, ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» та умовами договору.

2.2. Правова позиція (заперечення) відповідача.

Відповідач не скористався наданим йому ч. 1, 2, 4 ст. 161 ГПК України правом на подання відзиву на позовну заяву.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення, яке наявне в матеріалах справи.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН З ПОСИЛАННЯМ НА ДОКАЗИ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ ВСТАНОВЛЕНІ ВІДПОВІДНІ ОБСТАВИНИ.

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.

27.05.2022 між ТОВ «МАКСЕЙФ» (Сторона-1) та ТзОВ «МАКСАГРОТЕХ С» (Сторона-2) укладено Договір поворотної фінансової допомоги № 27/05-2022 від 25.07.2022, відповідно до умов якого Сторона-1 надає Стороні-2 поворотну фінансову допомогу, а Сторона-2 зобов`язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених даним Договором (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 8.1 договору даний договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до повного виконання сторонами зобов`язань за договором.

Договір підписано сторонами та скріплено печатками сторін.

Доказів визнання недійсним або розірвання договору суду не подано.

Умовами договору сторони передбачили наступне.

Відповідно до п. 1.2 договору поворотна фінансова допомога (надалі допомога) - сума коштів, що надана платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсації у вигляді плати за користування такими коштами та є обов`язковою до повернення (згідно пункту п. 14.1.257 ст. 14 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 2.1 договору поворотна фінансова допомога надається в національній валюті України в межах суми 80 000, 00 грн. (вісімдесят тисяч грн. 00 коп.) без ПДВ.

Відповідно до п. 2.2 договору поворотна фінансова допомога надається Стороні-2 на безоплатній основі, тобто плата за користування грошовими коштами не стягується.

Відповідно до п. 3.1 договору поворотна фінансова допомога підлягає поверненню Стороною-2 в термін до 03 червня 2022 року.

Відповідно до п. 3.2 договору повернення грошових коштів проводиться шляхом перерахування грошових коштів на один з рахунків Сторони 1 в установі банку, що зазначені у даному договорі.

Відповідно до п. 7.1 договору Сторона-2 має право достроково повернути отриману поворотну фінансову допомогу Стороні 1.

Судом встановлено, що 27.05.2022 позивачем на виконання умов договору перераховано відповідачу кошти в сумі 80 000, 00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи платіжною інструкцією № 2561 від 27.05.2022 із зазначенням в призначенні платежу «Надання зворотній безвідсоткової фінансової допомоги зг. дог № 27/05-2022 від 27.05.2022 Без ПДВ».

02.11.2022 позивачем направлено на адресу відповідача вимогу б/н та без дати, в якій позивач відповідно до умов п. 3.1, п. 4.2, п. 4.3 договору просив відповідача протягом 3 календарних днів з моменту отримання вимоги повернути поворотну фінансову допомогу у розмірі 80 000, 00 грн.

Факт надіслання вимоги на адресу відповідача підтверджується описом вкладення у цінний лист, поштовою накладною та фіскальним чеком.

Суду не подано доказів повернення відповідачем позивачу наданої поворотної фінансової допомоги в сумі 80 000, 00 грн., що і стало підставою для звернення до суду із даним позовом.

ІV. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.

4.1. Щодо вимоги про стягнення суми основного боргу.

На підставі ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі договору виникло господарське зобов`язання, яке в силу ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмету; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці (постанова об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01.03.2021 № 180/1735/16-ц (61-18013сво18).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що позивачем на виконання умов договору перераховано відповідачу грошові кошти в загальній сумі 80 000, 00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи платіжною інструкцією, які (кошти) в силу умов п. 3.1 договору підлягали поверненню позивачу до 03 червня 2022 року.

Керуючись п. 3.1, 4.2 та 4.3 договору, позивач ТОВ «МАКСЕЙФ» 02.11.2022 надіслав відповідачу ТОВ «МАКСАГРОТЕХ С» вимогу про повернення фінансової допомоги.

Станом на день розгляду справи суду не подано доказів повернення грошових коштів в розмірі 80 000, 00 грн., строк оплати яких настав, як і не спростовано факту наявності вказаної заборгованості.

Відповідачем не подано суду жодних заперечень по суті спору.

Враховуючи вищевикладене, позовна вимога про стягнення заборгованості, що виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором поворотної фінансової допомоги, в сумі 80 000, 00 грн. є обґрунтованою, підставною та підлягає задоволенню.

4.2. Щодо вимоги про стягнення трьох процентів річних та індексу інфляції.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 ЦК України розміщена в розділі "Загальні положення про зобов`язання" книги 5 ЦК України, відтак визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання і поширює свою дію на всі види грошових зобов`язань, незалежно від підстав їх виникнення (наведену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц).

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанова КГС ВС від 14.01.2020 року № 924/532/19).

Відповідно до п. 4.1 договору Сторони несуть відповідальність за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов`язань за даним договором відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до п. 4.3 договору у випадку неповернення наданої фінансової допомоги у передбачений даним договором строк, Сторона 2 зобов`язана сплатити Стороні 1 три відсотки річних від простроченої суми. Оплата здійснюється Стороною 2 протягом 3-х банківських днів з моменту отримання такої вимоги від Сторони 1.

Позивачем відповідно до ст. 625 ЦК України та п. 4.3 договору нараховано відповідачу 1 183, 56 грн. - 3 % річних за період з 03.06.2022 по 29.11.2022.

День фактичної сплати суми заборгованості не включається у період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань і 3 % річних (постанови Верховного Суду від 13.06.2018 у справі № 922/1008/16, від 14.08.2019 у справі № 920/200/16, від 27.05.2019 у справі № 910/20107/17).

В постанові Верховного Суду КГС від 08.10.2018 року по справі № 927/490/18 зазначено, що прийменник "до" з календарною датою в українській мові вживають на позначення кінцевої календарної дати чинності включно або виконання чого-небудь (постанови Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 803/350/17 та у справі № 815/4720/16, від 13.06.2018 у справі № 815/1298/17, від 14.08.2018 у справі № 803/1387/17, від 28.08.2018 у справі № 814/4170/15).

Отже, за умовами п. 3.1 договору граничним строком повернення фінансової допомоги є 03.06.2022 включно, а з 04.06.2022 боржник є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання.

Враховуючи вищевикладене, судом здійснено перерахунок 3 % річних за період з 04.06.2022 по 29.11.2022, виходячи з суми заборгованості 80 000 грн., та встановлено, що 3 % річних за вказаний період становлять 1 176, 99 грн. Отже, в частині стягнення 3 % річних в сумі 1 176, 99 грн. позов задоволено. В решті 3 % річних судом відмовлено, у зв`язку з безпідставністю.

Позивачем також нараховано відповідачу 7 705, 60 грн. - інфляційних втрат за період червень 2022 - жовтень 2022.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що розрахунок інфляційних втрат здійснено позивачем арифметично правильно відповідно до вимог чинного законодавства. Отже, нарахування інфляційних втрат в сумі 7 705, 60 грн. є обґрунтованим та підставним. В цій частині позов підлягає задоволенню.

4.3. Щодо вимоги про стягнення пені.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Стаття 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п. 4.1 договору Сторони несуть відповідальність за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов`язань за даним договором відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до п. 4.2 договору у випадку наповнення наданої фінансової допомоги у передбачений даним договором строк, Сторона 2 зобов`язана сплатити Стороні 1 пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми коштів, що вчасно не повернені, за кожен прострочений день. Оплата здійснюється Стороною 2 протягом 3-х банківських днів з моменту отримання такої вимоги від Сторони 1.

Позивачем нараховано відповідачу 19 726, 03 грн. - пені за період з 03.06.2022 по 29.11.2022. Детальний розрахунок, виконаний позивачем, наявний в матеріалах справи.

День фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені (постанова ВС № 910/2615/18 від 25.02.2020, № 912/2750/18 від 10.12.2019.

В постанові Верховного Суду КГС від 08.10.2018 року по справі № 927/490/18 зазначено, що прийменник "до" з календарною датою в українській мові вживають на позначення кінцевої календарної дати чинності включно або виконання чого-небудь (постанови Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 803/350/17 та у справі № 815/4720/16, від 13.06.2018 у справі № 815/1298/17, від 14.08.2018 у справі № 803/1387/17, від 28.08.2018 у справі № 814/4170/15).

Отже, за умовами п. 3.1 договору граничним строком повернення фінансової допомоги є 03.06.2022 включно, а з 04.06.2022 боржник є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання.

Враховуючи вищевикладене, судом здійснено перерахунок розміру пені за період з 04.06.2022 по 29.11.2022, виходячи з суми заборгованості 80 000 грн. Нарахування пені здійснено судом, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Судом встановлено, що пеня за вказаний період становить 19 616, 44 грн. Отже, в частині стягнення пені в сумі 19 616, 44 грн. позов задоволено. В решті пені судом відмовлено, у зв`язку з безпідставністю.

V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Судовий збір в розмірі 2 478, 27 грн. згідно ст. 129 ГПК України слід відшкодувати позивачу з відповідача.

Керуючись ст. 129, 233, 236-238, 240, 241, 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКСАГРОТЕХ С", вул. Артилерійська, буд. 19, м. Миколаїв, 54017 (код ЄДРПОУ 43828275) на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "МАКСЕЙФ", пров. Джинчарадзе, буд. 4 секція 1, м. Дніпро, 49040 (код ЄДРПОУ 37805721):

- 80 000, 00 грн. (вісімдесят тисяч грн. 00 коп.) - основної заборгованості;

- 7 705, 60 грн. (сім тисяч сімсот п`ять грн. 60 коп.) - інфляційних нарахувань;

- 1 176, 99 грн. (одна тисяча сто сімдесят шість грн. 99 коп.) - проценти за користування коштами;

- 19 616, 44 грн. (дев`ятнадцять тисяч шістсот шістнадцять грн. 44 коп.) - пені;

- 2 478, 27 грн. (дві тисячі чотириста сімдесят вісім грн. 27 коп.) - витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

4. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Повний текст рішення складено 07.04.2023.

Суддя Е.М. Олейняш