Ухвала

від 10.04.2023 по справі 924/392/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

УХВАЛА

"10" квітня 2023 р. Справа № 924/392/23

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Яроцького А.М., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Мустанг Фінанс"

про забезпечення позову у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Мустанг Фінанс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-дослідний і проектний інститут "Водоочисні технології"

про стягнення 5 135 529,60 грн.

ВСТАНОВИВ:

07.04.2023 до Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Мустанг Фінанс" до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-дослідний і проектний інститут "Водоочисні технології" про стягнення 5 135 529,60 грн. заборгованості за договором факторингу з регресом №МБ-Ф-КНА-2588 від 19.07.2019 та договором №1941 на придбання сировинних, паливно-енергетичних або матеріально-технічних ресурсів від 29.11.2019.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.04.2023 позовну заяву передано для розгляду судді Яроцькому А.М.

Одночасно з вказаною позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 07.04.2023, вказану заяву передано для розгляду судді Яроцькому А.М.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, суд враховує наступне.

Порядок забезпечення позову врегульовано положеннями глави 10 розділу І Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Згідно зі ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до ст. 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6)зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується можливість виконання судового рішення.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ГПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Отже, у розумінні зазначених положень обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано позитивне вирішення питання про забезпечення позову.

При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Правова позиція Верховного Суду в питаннях забезпечення позову зводиться до того, що господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову (постанова Верховного Суду від 08.10.2018 у справі № 913/257/18).

Як вбачається із матеріалів справи, предметом спору у справі № 924/380/23 є вимога позивача про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-дослідний і проектний інститут "Водоочисні технології" 5 135 529,60 грн. заборгованості за договором факторингу з регресом №МБ-Ф-КНА-2588 від 19.07.2019 та договором №1941 на придбання сировинних, паливно-енергетичних або матеріально-технічних ресурсів від 29.11.2019.

При цьому в заяві про забезпечення позову від 28.03.2023 (вх. № 05-08/1205/23 від 07.04.2023) ТОВ "Фінансова компанія "Мустанг Фінанс" просить вжити заходів щодо забезпечення позову в межах ціни позову у розмірі - 5 135 529,60 грн., шляхом накладення арешту на транспортні засоби що належать на праві власності ТОВ НДПІ "ВОДООЧИСНІ ТЕХНОЛОГІЇ" (код ЄДРПОУ 30421760), а саме:

- Легковий автомобіль марки Land Rover Range Rоvеr Velar, державний номерний знак НОМЕР_1 , 2020 року випуску, колір: Білий, дата реєстрації: 04.11.2021 р., VIN: НОМЕР_2 ;

- Легковий Автомобіль марки Аudi Q5, державний номерний знак НОМЕР_3 , 2014 року випуску, колір: Чорний: дата реєстрації: 28.08.2020 р., VIN: НОМЕР_4 ;

- Легковий Автомобіль марки Lexus RX 200Т, державний номерний знак НОМЕР_5 , 2017 року випуску, колір: Чорний, дата реєстрації: 05.12.2017 р., VIN: НОМЕР_6 ;

- Автобус марки Ford Transit, державний номерний знак НОМЕР_7 , 2013 року випуску, колір: Білий, дата реєстрації: 30.08.2017 р., VIN: НОМЕР_8 ;

- Вантажний Автомобіль марки Volvo FH 12, державний номерний знак НОМЕР_9 , 2002 року випуску, дата реєстрації: 13.11.2008 р., VIN: НОМЕР_10 ;

- Причіп Кrаkеr DЕ, державний номерний знак НОМЕР_11 , 1992 року випуску, колір: Синій, дата реєстрації: 13.11.2008 р., VIN: НОМЕР_12 ;

- Легковий Автомобіль марки Skoda Octavia Tour, державний номерний знак НОМЕР_13 , 2007 року випуску, колір: Червоний, дата реєстрації: 31.03.2015 р., VIN: НОМЕР_14 ;

- Легковий Автомобіль марки Skoda Octavia TUOR, державний номерний знак НОМЕР_15 , 2007 року випуску, колір: Червоний, дата реєстрації: 16.02.2007 р., VIN: НОМЕР_16 ;

- Легковий Автомобіль марки Skoda Octavia Tour, державний номерний знак НОМЕР_17 , 2006 року випуску, колір: Червоний, дата реєстрації: 08.11.2006 р., VIN: НОМЕР_18 .

Заборонити ТОВ НДПІ "ВОДООЧИСНІ ТЕХНОЛОГІЇ" (код ЄДРПОУ 30421760) здійснювати будь-які дії, спрямовані на відчуження належного йому на праві власності рухомого майна - транспортних засобів і відчужувати це майно будь-яким способом.

Заборонити Сервісному центру МВС здійснювати дії щодо державної реєстрації (перереєстрації) прав власності на рухоме майно - транспортні засоби, що належать ТОВ НДПІ "ВОДООЧИСНІ ТЕХНОЛОГІЇ" (код ЄДРПОУ 30421760).

Позивач як на підставу для вжиття заходів забезпечення позову у даній справі вказує, що сума заборгованості за договорами є значною, а відповідач тривалий час жодних дій, спрямованих на виконання своїх зобов`язань перед позивачем не здійснив, заборгованість не погашена. Зазначає про відсутність можливості задовольнити вимоги Позивача за рахунок належного Відповідачу нерухомого майна, оскільки згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Відповідачу на праві власності належать 2 об`єкти нерухомого майна у м. Сєвєродонецьк Луганської області, тобто на тимчасово окупованій території. Таким чином, виконання рішення суду про стягнення заборгованості за рахунок нерухомого майна Відповідача не є можливим. Вказує, що у власності ТОВ НДПІ "ВОДООЧИСНІ ТЕХНОЛОГІЇ" знаходиться рухоме майно (транспортні засоби), за рахунок якого може бути виконано рішення суду про стягнення заборгованості з Відповідача на користь Позивача (у випадку задоволення позову). Отже, виключно за рахунок вказаного рухомого майна Позивач може одержати задоволення своїх вимог до Відповідача. Однак, на даний час існує можливість здійснення Відповідачем дій щодо відчуження належного йому рухомого майна.

Позивач стверджує, що невжиття заходів забезпечення позову може мати наслідок заподіяння шкоди правам та інтересам Позивача та ускладнити їх відновлення, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Такий вид забезпечення позову, як накладення арешту на майно Відповідача, не позбавляє права на користування даним майном, а лише тимчасово обмежує можливість ним розпоряджатися. Накладення арешту на майно буде мати наслідком збереження існуючого становища до розгляду справи по суті, а отже ні права Позивача, ні права Відповідача не будуть порушені. Водночас, невжиття таких заходів, очевидно, може привести до того, що захист прав, свобод та інтересів Позивача, на захист яких подано позов, стане неможливим, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Однак твердження позивача про значний розмір заборгованості та тривале ухилення відповідача від виконання договірних зобов`язань не може бути підставою для задоволення заяви про забезпечення позову, оскільки зазначене жодним чином не свідчить про наявність обставин, що можуть ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення прав та інтересів позивача.

Як зазначалося вище, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. (Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 18.10.2021 у справі №910/7029/21).

Таким чином, звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

У свою чергу, суд вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову має оцінювати обґрунтованість доказів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і змістом позовних вимог.

Дослідивши подану заяву, судом враховано, що позивачем не подано суду доказів, які б свідчили про вжиття боржником заходів щодо відчуження майна чи коштів іншим особам, тобто не надано доказів вчинення відповідачем дій, спрямованих на утруднення виконання судового рішення, або ухилення від виконання судового рішення та доказів того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а також ним не доведено, що вжиття відповідних заходів забезпечення позову ефективно захистить або поновить порушені чи оспорюванні права або інтереси позивача.

Заявником також не зазначено яким саме чином та які обставини свідчать про те, що рішення суду в майбутньому буде виконати неможливо чи його виконання буде ускладнене, оскільки такі припущення не вказують на вчинення боржником дій відносно свого майна, які б були спрямовані на виведення майна чи коштів, за рахунок яких, у разі задоволення позову, позивач мав би можливість задовольнити свої позовні вимоги. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

В свою чергу судом оцінюються критично і твердження позивача, що накладення арешту на майно відповідача (транспортні засоби) в кількості 9 транспортних засобів не порушить прав відповідача, а буде наслідком збереження існуючого становища.

Будь-яких інших доводів та доказів на підтвердження наявності реально існуючих обставин, які б вказували на необхідність вжиття заходів забезпечення позову відповідно до ст. 136 ГПК України заявником всупереч ст. 74 ГПК України не зазначено та не подано.

Крім того, суд звертає увагу, що вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів, оскільки такі обмеження господарюючого суб`єкта можуть призвести до незворотних наслідків.

Отже, суд вважає, що заходи забезпечення позову, які просить вжити заявник не відповідають вимогам щодо розумності, обґрунтованості, збалансованості інтересів учасників, доведеності реальної загрози ефективному захисту порушених чи оспорюваних прав та інтересів заявника у разі невжиття заявлених заходів.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Положеннями ч. 1 ст. 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника, суд дійшов висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Мустанг Фінанс" про забезпечення позову не містить обґрунтованих мотивів і посилань на доказів, на підставі яких суд міг би дійти висновку щодо доцільності та необхідності вжиття таких заходів. Наведені заявником твердження не свідчать та не підтверджують наявність обставин, що невжиття зазначених ним заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У зв`язку із викладеним, суд відмовляє у задоволенні заяви ТОВ "Фінансова компанія "Мустанг Фінанс" про забезпечення позову.

Приписами ч. 6 ст. 140 ГПК України визначено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст. ст. 136, 137, 138-140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Мустанг Фінанс" про забезпечення позову від 28.03.2023 (вх. № 05-08/1205/23 від 07.04.2023) відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом десяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст. ст. 254-259 ГПК України з урахуванням пп. 17.5 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Ухвалу складено та підписано 10.04.2023.

СуддяА.М. Яроцький

Віддрук. у 1 прим. - для суду;

Направити на адресу електронної пошти:

позивача - mustangfinance@mustangfinance.com.ua

40916672@ukr.net

представнику позивача - odrinskiy69@gmail.com