Ухвала

від 10.04.2023 по справі 926/153/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

10 квітня 2023 року

м. Київ

cправа № 926/153/22

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду

Кондратової І.Д.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Чернівецької області

(суддя - Байталюк В.Д.)

від 28.06.2022

та постанову Західного апеляційного господарського суду

(головуючий - Матущак О.І., судді - Скрипчук О.С., Орищин Г.В.)

від 09.02.2023

у справі за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю Чернівецької обласної виробничо-комерційної фірми "Медтехніка"

про визнання недійсним рішення загальних зборів

ВСТАНОВИВ:

1. У січні 2022 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівецької обласної виробничо-комерційної фірми "Медтехніка" (далі - Товариство), в якому просив суд:

1) визнати недійсним рішення загальних зборів засновників Товариства від 03.12.2001, яке зазначене в пункті 4 протоколу № 26 від 03.12.2001;

2) визнати незаконними та скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на нерухоме майно, яке розташоване в будівлях по АДРЕСА_1 і неправомірно відчужено відповідачем наступним особам:

- в будівлі літери "А" - 403.30 кв. м: 288.90 кв. м отримав ОСОБА_2 , що підтверджує рішення Шевченківського районного суду м. Чернівців від 26.09.2011 у справі № 2-2032/11; 16.80 кв. м - ОСОБА_3 , що підтверджує витяг про реєстрацію прав власності на нерухоме майно - реєстраційний № 13637 від 07.08.2003; 97.60 кв. м - ОСОБА_4 , що підтверджує витяг про державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно - реєстраційний № 13637 від 31.05.2012;

- в будівлі літери "Б" - 164.60 кв. м: 53.30 кв. м отримав ОСОБА_3 , що підтверджує витяг про реєстрацію прав власності на нерухоме майно - реєстраційний № 13637 від 07.08.2003; 111.30 кв. м - ОСОБА_2 , що підтверджує рішення Шевченківського районного суду м. Чернівців від 26.09.2011 у справі № 2-2032/11;

- в будівлі літери "В" - 160 кв. м: 80 кв. м отримав ОСОБА_3 , що підтверджує витяг про реєстрацію прав власності на нерухоме майно - реєстраційний №13637 від 07.08.2003; 80 кв. м - ОСОБА_4 , що підтверджує витяг про державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно - реєстраційний № 13637 від 31.05.2012;

3) відновити становище, яке існувало в товаристві на момент січня 1998 року згідно з довідкою ЄДРПУ № 41 від 13.12.1998, шляхом повернення Товариству нерухомого майна та права власності на нерухоме майно, яке було незаконно вилучено та знаходиться у незаконному володінні.

2. Позов обґрунтований незаконним відчуженням частини нерухомого майна Товариства на підставі підробленого протоколу загальних зборів засновників № 26 від 03.12.2001, який оформлений з грубими порушеннями статей 53-55 Закону України "Про господарські товариства", в зв`язку з чим порушені інтереси позивача, як учасника цього Товариства.

3. Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 28.06.2022, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 09.02.2023, у задоволенні позову відмовлено.

4. Суди виходили з того, що враховуючи норми законодавства, чинного на момент прийняття спірного рішення, загальні збори засновників Товариства проведені за відсутності необхідної кількості засновків цього Товариства, що є підставою для визнання недійсним спірного рішення. Проте, як встановлено у рішенні Господарського суду Чернівецької області від 21.12.2021 у справі № 926/3268/21 та підтверджується матеріалами цієї справи, між сторонами відсутній спір щодо факту проведення зборів засновників Товариства 03.12.2001. З позовом у цій справі позивач звернувся у січні 2022 року. В суді першої інстанції, у відзиві на апеляційну скаргу відповідач заявив про застосування строків позовної давності, оскільки позивач ще з грудня 2001 року знав про існування спірного рішення. Таким чином, місцевий господарський суд дійшов висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції, про відмову в задоволенні позову в частині визнання недійсним спірного рішення загальних зборів у зв`язку із пропуском строку позовної давності.

У задоволенні позовних вимог про визнання незаконними та скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію прав на нерухоме майно суди встановили, що позивач подав позов не до тієї особи та не заявив клопотання про залучення належних відповідачів, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог в цій частині.

Також суди відмовили в задоволенні позовної вимоги про відновлення становища, яке існувало в товаристві на момент січня 1998 року шляхом повернення Товариству нерухомою майна та права власності на нерухоме майно, яке було незаконно вилучено та знаходиться у незаконному володінні, оскільки така позовна вимога є наслідковою і залежить виключно від рішення суду про розгляд позовних вимог щодо визнання недійсним рішення загальних зборів Товариства, в задоволенні яких було відмовлено.

5. 16.03.2023 позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та передати справу на новий розгляд. Також у касаційній скарзі скаржник заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

6. Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.

7. Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

8. У касаційній скарзі скаржник визначає підставою касаційного оскарження судових рішень пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України.

9. Верховний Суд звертає увагу, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абзац 2 пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу).

10. У цьому випадку необхідно чітко вказати:

- норму права (з посиланням на статтю, частину, абзац тощо), яку суд неправильно застосував в оскаржуваному судовому рішенні;

- навести висновок щодо застосування цієї норми права в оскаржуваному судовому рішенні;

- навести висновок щодо застосування цієї норми права у постанові Верховного Суду, зазначити дату її прийняття та номер справи;

- обґрунтувати подібність правовідносин у справі, що розглядається, та у справі, в якій Верховний Суд виклав свій висновок.

11. При цьому, обґрунтовуючи подібність правовідносин, як обов`язкової умови для виникнення підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктами 1-3 частини другої статті 287 ГПК України, необхідно враховувати, що подібність правовідносин визначається за відповідними критеріями.

12. Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин потрібно оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими. У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів (пункти 25, 26, 31 постанови від 12.10.2021 у справі №233/2021/19).

13. В обґрунтування цієї підстави касаційного оскарження скаржник зазначає, що суди неправильно застосували норми статті 80 ЦК УРСР, яка не підлягала застосуванню, пункт 6 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України та статті 76 ЦК УРСР, а також не застосували норми частини першої статті 83 ЦК УРСР, пункту 1 частини першої статті 268, статті 302 ЦК України, і не врахували висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 21.01.2020 у справі № 906/157/19.

14. Однак Верховний Суд звертає увагу, що у постанові Верховного Суду, на яку посилається скаржник, викладено висновок щодо застосування норм статей 5, 43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", статті 167 ГК України та статті 116 ЦК України. Висновку щодо застосування норм права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, ця постанова не містить.

15. Також у касаційній скарзі скаржник посилається на порушення норм частини п`ятої статті 236 ГПК України, оскільки суди не дослідили зібрані у справі докази (протокол загальних зборів членів Товариства № 25 від 05.11.2001, довідка з ЄДРПОУ серія АА604503 від 07.12.2012, витяг з ЄДРПОУ від 21.03.2016) та просить відповідно до частини третьої статті 310 ГПК України направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Проте в цій частині касаційна скарга не містить зазначення підстави касаційного оскарження, передбаченої частиною другою статті 287 ГПК України.

16. Наведені недоліки щодо змісту касаційної скарги є підставою для залишення її без руху, із наданням скаржникові строку на приведення касаційної скарги у відповідність до вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України шляхом викладення касаційної скарги у новій редакції з урахуванням наведених вище вимог процесуального законодавства.

17. Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

18. Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись нормами статей 174, 234, 288, 291, пункту 5 частини другої статті 290, частини другої статті 292 ГПК України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Чернівецької області від 28.06.2022 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 09.02.2023 у справі № 926/153/22 залишити без руху.

2. Встановити скаржнику строк десять днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків касаційної скарги таким способом:

- привести касаційну скаргу у відповідність до вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України шляхом викладення касаційної скарги у новій редакції, з урахуванням недоліків, визначених у пунктах 14, 15 цієї ухвали;

- уточнену редакцію касаційної скарги, подану на виконання приписів цієї ухвали, необхідно також надіслати іншим учасникам справи, надавши суду докази такого надіслання.

3. Роз`яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя І. Кондратова