Ухвала від 10.04.2023 по справі 911/5429/14

УХВАЛА

10 квітня 2023 року

м. Київ

cправа № 911/5429/14

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Суховий В.Г. (головуючий), Берднік І.С., Зуєв В.А.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Новомосковського відділу державної виконавчої служби у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі - Новомосковський ВДВС, скаржник)

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2022

у справі № 911/5429/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс"

до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Трейдсервісгруп"; 2) Асоціації фермерів "Агрокомплекс"

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Новомосковський ВДВС 17.03.2023 (згідно з поштовими відмітками на конверті) звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2022 у справі № 911/5429/14. Також, до матеріалів касаційної скарги додано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

Водночас, Верховним Судом складено Акт № 29.1-25/134 від 20.03.2023 про те, що при розкриванні поштового відправлення (штриховий код 5120602839293), яке надійшло від Новомосковського ВДВС у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), не виявилось вказаних у додатку касаційної скарги 3 примірників копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи на 3 арк., а також замість 3 примірників, виявлено 1 примірник клопотання про поновлення строку на 1 арк. та 1 примірник платіжного доручення № 6 на 1 арк.

Протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 20.03.2023 для розгляду касаційної скарги у справі № 911/5429/14 визначено колегію суддів у складі: Суховий В.Г. - головуючий, Берднік І.С., Зуєв В.А.

З матеріалів касаційної скарги убачається, що предметом касаційного оскарження є постанова Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2022, якою залишено без змін додаткову ухвалу Господарського суду Київської області від 12.07.2022 у справі № 911/5429/14 про часткове задоволення заяви ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" та стягнення з Новомосковського ВДВС на користь ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" 1 775,00 грн витрат на правничу допомогу.

Перевіривши дотримання форми та змісту касаційної скарги на відповідність вимогам статей 288, 290, 291 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), Верховний Суд встановив таке.

Статтею 288 ГПК України визначено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Як убачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, оскаржувану постанову Північного апеляційного господарського суду у справі № 911/5429/14 ухвалено - 27.10.2022, повний текст її складено - 15.11.2022, а, отже, останній день оскарження постанови за приписами частини першої статті 288 ГПК України припадає на 05.12.2022.

Водночас, касаційна скарга як зазначено вище, надіслана на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду - 17.03.2023, що підтверджується відміткою "Укрпошта Експрес" на поштовому конверті.

Отже, касаційна скарга Новомосковського ВДВС на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2022 у справі № 911/5429/14 подана з пропуском встановленого процесуального строку на касаційне оскарження.

До матеріалів касаційної скарги додано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке мотивоване тим, що ухвалою Верховного Суду від 20.02.2023 касаційну скаргу Новомосковського ВДВС на ухвалу Господарського суду Київської області від 21.06.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2022 у справі № 911/5429/14 не прийнято до розгляду і повернуто, оскільки скаржник подав документ на підтвердження сплати судового збору з пропуском строку на усунення недоліків касаційної скарги, наданого Верховним Судом ухвалою від 09.01.2023. При цьому, скаржник зазначає, що встановлений законом процесуальний строк для усунення недоліків касаційної скарги скаржником пропущений, оскільки Новомосковського ВДВС відповідно до Типового положення про відділ державної виконавчої служби міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 20.04.2016 № 1183/5 є органом державної виконавчої служби, який входить до системи органів Міністерства юстиції України, є структурним підрозділом та підпорядковується міжрегіональним управлінням через відповідні управління забезпечення примусового виконання рішень міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України. Відділ утримується за рахунок Державного бюджету України та не є розпорядником коштів, у зв`язку з чим, вказані обставини є об`єктивні та непереборні, на які орган не має впливу, та призвели до того, що судовий збір сплачено 01.02.2023.

Колегія суддів, розглянувши наведені обґрунтування причин пропуску строку на касаційне оскарження, дійшла висновку, що підстави, наведені скаржником у клопотанні не можуть вважитися поважними з огляду на таке.

Згідно з частиною першою статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Близька за змістом правова позиція щодо застосування частини першої статті 119 ГПК України є сталою та послідовною, висловленою Верховним Судом неодноразово, про що свідчить судова практика.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на касаційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, в тому числі, спрямовані на своєчасне одержання судових рішень, а також якісну підготовку касаційної скарги, яка за своїм змістом і формою буде відповідати усім вимогам процесуального закону.

Отже, можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Лише факт подання стороною заяви про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов`язком суду поновити цей строк, оскільки заява про поновлення строку для подання касаційної скарги з огляду на приписи статті 119 ГПК України повинна містити обґрунтування поважності причин пропуску цього строку.

Обґрунтування скаржника стосовно пропуску строку на касаційне оскарження, у зв`язку з тим, що ухвалою Верховного Суду від 20.02.2023 не прийнято до розгляду і повернуто касаційну скаргу Новомосковського ВДВС на ухвалу Господарського суду Київської області від 21.06.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2022 у справі № 911/5429/14, визнаються судом неповажними, оскільки, в даному випадку предметом касаційного оскарження є інше судове рішення у справі № 911/5429/14, а саме постанова Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2022, якою залишено без змін додаткову ухвалу Господарського суду Київської області від 12.07.2022.

Верховний Суд звертає увагу скаржника на обраний предмет касаційного оскарження.

Отже, повернення Верховним Судом ухвалою від 20.02.2023 касаційної скарги Новомосковського ВДВС на ухвалу Господарського суду Київської області від 21.06.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2022 у справі № 911/5429/14 не може бути поважною причиною пропуску строку на касаційне оскарження іншого судового рішення у даній справі, а саме постанови Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2022, якою залишено без змін додаткову ухвалу Господарського суду Київської області від 12.07.2022.

Щодо посилань скаржника в обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, у зв`язку з тривалою сплатою судового збору, оскільки Відділ утримується за рахунок Державного бюджету України та не є розпорядником коштів, Верховний Суд зазначає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не можуть бути підставою для реалізації права на касаційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.

У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж. (аналогічна правова позиція, викладена в ухвалі Верховного Суду від 03.02.2020 у справі № 340/661/19.)

Крім того, Верховний Суд зазначає, що ГПК України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, і у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Згідно з частиною першою статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Можливість поновлення пропущеного строку судом касаційної інстанції не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку, обов`язок доведення яких відповідними доказами покладено на скаржника.

Верховний Суд зазначає, що до клопотання не додано доказів, які б свідчили про наявність поважних причин, що перешкоджали скаржнику звернутися до суду касаційної інстанції в межах встановлених строків.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 29.10.2015 у справі "Устименко проти України", суд зазначив, що задовольнивши клопотання про поновлення процесуального строку, не посилаючись при цьому на жодні конкретні обставини справи, і просто обмежившись вказівкою на наявність у відповідача «поважних причин» для поновлення пропущеного строку оскарження, національним судом було порушено пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З огляду на викладене, колегія суддів визнає неповажними підстави, наведені скаржником в обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2022 у справі № 911/5429/14.

Згідно з частиною третьою статті 292 ГПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.

Таким чином, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду вважає за необхідне надати скаржнику строк для можливості надання клопотання (заяви) про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2022 у справі № 911/5429/14 з наведенням інших підстав для поновлення строку та доданням відповідних доказів.

Окрім цього, статтею 290 ГПК України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).

Однак, на порушення наведених вище вимог процесуального закону, у поданій касаційній скарзі не зазначено повне найменування і місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Трейдсервісгруп".

Згідно із пунктами 4 та частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України в касаційній скарзі повинно бути зазначено судові рішення, що оскаржуються, та вимоги особи, яка подає скаргу.

У прохальній частині касаційної скарги скаржник просить суд скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2022 у справі № 911/5429/14: якою апеляційну скаргу ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" на додаткову ухвалу Господарського суду Київської області від 12.07.2022 в частині відмови у покладенні на Новомосковський ВДВС судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8 125,00 грн - залишено без задоволення, а додаткову ухвалу Господарського суду Київської області від 12.07.2022 у справі № 911/5429/14 - залишено без змін.

За приписами пункту 2 частини першої статті 287 ГПК України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу, зокрема, на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини 1 статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Таким чином на додаткову ухвалу суду першої інстанції про покладення витрат на професійну правничу допомогу, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу після її перегляду в апеляційному порядку.

З контексту даної норми вбачається, що при касаційному оскарженні постанови суду апеляційної інстанції у справі одночасно оскаржується і додаткової ухвала суду першої інстанції, якщо така додаткова ухвала залишена без змін.

В свою чергу, з огляду на те, що суд, як державний орган, відповідно до вимог статті 19 Конституції України зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, повинні кореспондуватися з повноваженнями суду касаційної інстанції, передбаченими положеннями статті 308 ГПК України, відповідно до яких суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:

1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення;

2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду;

3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд;

4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині;

5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині;

6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині;

7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1 - 6 частини першої цієї статті.

Аналіз положень статті 308 ГПК України дає підстави для висновку, що вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, повинні бути повними та однозначними, тобто містити інформацію не лише про те, які судові рішення оскаржуються, а й про те, які повноваження суд касаційної інстанції повинен застосувати за результатами перегляду оскаржуваних рішень.

Втім, подана касаційна скарга зазначеним вимогам не відповідає, оскільки у вступній, мотивувальній та прохальній частині заявляється вимога про скасування постанови Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2022, проте не зазначено що саме суд касаційної інстанції повинен зробити із додатковою ухвалою Господарського суду Київської області від 12.07.2022 у справі № 911/5429/14, яка залишена без змін оскаржуваною постановою.

Разом з тим, згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Отже, у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається відповідна підстава касаційного оскарження судового рішення, передбачена частиною другою статті 287 ГПК України, а також обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Приписами частини третьої статті 311 ГПК України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Відтак, системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 287 ГПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт / абзац частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

З урахуванням змін до ГПК України, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів ГПК України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону.

Проте, в порушення вищенаведених процесуальних вимог, при поданні касаційної скарги на постанову суду апеляційної інстанції, ухвалену за результатом апеляційного перегляду додаткової ухвали суду першої інстанції, скаржник не посилається на підставу подання касаційної скарги, визначену відповідним абзацом частини другої статті 287 ГПК України у разі оскарження судового рішення, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 287 ГПК України, а також касаційна скарга не містить належного обґрунтування порушення або неправильне застосування яких конкретно норм матеріального та/або процесуального права (пункт, частина, стаття) припустився, на думку скаржника, суд апеляційної інстанції під час прийняття оскаржуваного судового рішення у даній справі.

До того ж, доводи касаційної скарги зводяться до незгоди скаржника із скаргою ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" на бездіяльність державного виконавця Новомосковського ВДВС у виконавчих провадженнях № 54434548 та № 54436589 щодо примусового виконання наказів Господарського суду Київської області від 06.04.2015 у справі № 911/5429/14, та у виконавчому провадженні № 54435281 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 20.04.2015 у справі № 911/5429/14.

Проте, Верховний Суд звертає увагу скаржника на обраний предмет касаційного оскарження за поданою касаційною скаргою, а саме постанови Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2022, якою залишено без змін додаткову ухвалу Господарського суду Київської області від 12.07.2022 у справі № 911/5429/14 про часткове задоволення заяви ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" та стягнення з Новомосковського ВДВС на користь ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" 1 775,00 грн витрат на правничу допомогу.

З огляду на принципи диспозитивності, рівності, змагальності та межі касаційного перегляду закріплені у статті 300 ГПК України, Суд не наділений правом самостійно визначати підстави касаційного оскарження.

Отже, перевіркою щодо форми та змісту касаційної скарги на відповідність вимогам ГПК України, Верховним Судом встановлено, що касаційна скарга не відповідає вимогам пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу, оскільки скаржником не зазначено підстави при касаційному оскарженні судового рішення, зазначеного у пункті 2 частини першої статті 287 ГПК України, у взаємозв`язку із посиланням на відповідний абзац частини другої статті 287 ГПК України.

Окрім цього, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно із частиною другою статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" № 3674 - VI.

За приписами частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 7 пункту 2 частини другої статті 4 України "Про судовий збір" за подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На момент звернення з даною касаційною скаргою до суду (17.03.2023), статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" з 01.01.2023 установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2 684,00 грн.

Натомість до матеріалів касаційної скарги скаржником додано платіжне доручення № 6 від 01.02.2023, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 2 481,00 грн, тобто судовий збір недоплачено в розмірі 203,00 грн (2684,00 - 2481,00).

Отже, судовий збір за подання касаційної скарги на ухвалу суду несплачено у встановленому законом розмірі.

У зв`язку з цим, з метою усунення допущених недоліків оформлення касаційної скарги скаржнику слід надати документ на підтвердження сплати (доплати) судового збору у розмірі 203,00 грн, який має бути перерахований за реквізитами рахунку для зарахування до Державного бюджету України судового збору за розгляд справ Верховним Судом.

Окрім цього, положенням статті 291 ГПК України передбачено, що особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

Згідно з положень статей 73, 76, 77 ГПК України, належним та допустимим доказом надсилання іншому учаснику справи копії касаційної скарги з додатками може вважатися розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв`язку (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) з надіслання адресату листа з описом вкладення, поданий в оригіналі або в належній чином засвідченій копії.

Як убачається з матеріалів касаційної скарги, скаржником не надано доказів надіслання копії касаційної скарги з додатками іншим учасникам даної справи, що підтверджується також переліком додатків до касаційної скарги.

Суд вважає за необхідне звернути увагу скаржника на приписи пункту 7 частини другої статті 42 ГПК України, де встановлено, що учасники справи зобов`язані виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом. Зокрема, це стосується й вимог статті 291 ГПК України щодо процесуальних обов`язків скаржника.

Процесуальний обов`язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб`єктивному процесуальному праву суду.

Не надсилання копії касаційної скарги іншим учасникам судового процесу позбавляє цих учасників обізнаності про зміст касаційної скарги, що, в свою чергу, позбавляє можливості подати в суд касаційної інстанції заперечення проти відкриття касаційного провадження та відзив на касаційну скаргу (стаття 294, 295 ГПК України).

Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, касаційна скарга Новомосковського ВДВС підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України, із наданням скаржникові строку для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги, шляхом надання:

1) клопотання (заяви) про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням інших підстав для поновлення строку та доданням відповідних доказів;

2) касаційної скарги в новій редакції із зазначенням:

- відомостей (найменування і місцезнаходження) Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Трейдсервісгруп";

- вимог касаційної скарги з урахуванням положень статей 290 та 308 ГПК України;

- підстави касаційного оскарження судового рішення, передбачену відповідним абзацом частини другої статті 287 ГПК України, а також обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, з огляду на предмет касаційного оскарження;

3) документа на підтвердження сплати (доплати) судового збору в розмірі 203,00 грн, який має бути перерахований за реквізитами рахунку для зарахування до Державного бюджету України судового збору за розгляд справ Верховним Судом;

4) доказів надіслання матеріалів усунених недоліків касаційної скарги і доданих до неї документів іншим учасникам даної справи, листом з описом вкладення.

Матеріали з усуненням недоліків касаційної скарги слід подати в Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк.

Також Суд звертає увагу скаржника на те, що неусунення недоліків касаційної скарги матиме наслідком повернення касаційної скарги на підставі частини п`ятої статті 292 ГПК України.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що наведені в цій ухвалі численні недоліки касаційної скарги, можуть свідчити про зловживання скаржником своїми процесуальними правами, тому суд звертає увагу скаржника на те, що у разі вчинення в подальшому дій, які свідчитимуть про зловживання процесуальними правами, до нього судом можуть бути вжиті заходи впливу, передбачені законом.

Керуючись статтями 119, 123, 174, 234, 235, 287, 288, 290, 291, 292 Господарського процесуального кодексу України, статтею 4 Закону України "Про судовий збір", Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Новомосковського відділу державної виконавчої служби у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2022 у справі № 911/5429/14 - залишити без руху.

2. Надати Новомосковському відділу державної виконавчої служби у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали. Документи про усунення недоліків направляти до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: вул. О.Копиленка, 6, м. Київ, 01016., або через підсистему "Електронний суд".

3. Роз`яснити Новомосковському відділу державної виконавчої служби у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Суховий

Судді І. Берднік

В. Зуєв