Постанова

від 05.11.2007 по справі 47/280-07

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

47/280-07

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2007 р.                                                 Справа № 47/280-07  

Колегія суддів у складі:

головуючий-суддя - Могилєвкін Ю.О., судді - Пушай В.І., Плужник О.В.

при секретарі –Гудковій І.В.

за участю представників:

позивача –Голубничий В.П.

відповідача –Ткачук М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського  апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 2731Х/3-7) на рішення господарського суду Харківської області від 08.08.07 р. по справі         № 47/280-07

за позовом  ТОВ «Будмонтажцентр», м. Харків

до ПФ «Знак», м. Люботин

3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог –Харківська міська санітарно- епідеміологічна станція, м. Харків

про стягнення 54196,81 грн.

та за зустрічним позовом ПФ «Знак», м. Люботин

до ТОВ «Будмонтажцентр», м. Харків

про стягнення 38636,40 грн., -

встановила:

Рішенням господарського суду Харківської області від 08.08.07р. (головуючий-суддя - Светлічний Ю.В., судді –Швед Е.Ю., Кухар Н.М.) по справі № 47/280-07 задоволений зустрічний позов. Стягнуто з ТОВ «Будмонтажцентр»на користь ПФ «Знак»38636,40 грн. заборгованості; інфляційних у розмірі 22795,47 грн.; 3 % річних у сумі 5341,88 грн.; 420,78 грн. держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позивач за первісним позовом з рішенням господарського суду не погоджується, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати, оскільки воно прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, не в повному обсязі з'ясовані обставини, що мають значення для справи, тому просить ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні зустрічного позову.

В підтвердження доводів, викладених в апеляційній скарзі, позивач за первісним позовом вказує на те, що постановою Вищого господарського суду України від 05.04.2007 р. було скасовано рішення господарського суду Харківської області та постанову Харківського апеляційного господарського суду. Крім того, було зазначено, що господарському суду необхідно витребувати у сторін оригінали довідки про вартість та акти виконаних робіт за грудень 2002 р. для їх дослідження у судовому засіданні, але всупереч ст.111-12 ГПК України, де вказано, що вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи, господарський суд не виконав вказівки ВГСУ, чим порушив норми процесуального права.

Також, позивач за первісним позовом зазначає, що відповідач не надав господарському суду акти виконаних робіт за грудень 2002 року та пояснив у судовому засіданні, що у нього відсутні акти виконаних робіт. Таким чином, ПФ «Знак»не надало будь-яких документальних доказів щодо виконання ним ремонтних робіт у грудні 2002 року будівлі Харківської міської СЕС. ПФ «Знак»до матеріалів справи надав довідку Міської СЕС, де є посилання на виконання робіт у вересні-листопаді 2002 року проте, що ніяких аварій не було. Отже, ПФ «Знак»у грудні 2002 року ніяких робіт по заміні та прокладенні трубопроводів та радіаторів системи опалення по будівлі Харківської міської СЕС не могло виконувати. При ухваленні рішення суд першої інстанції не з'ясував обставини справи, які мають значення для справи, не взяв до уваги те, що у позивача за зустрічним позовом відсутні будь-які докази в обґрунтування своїх позовних вимог, а саме: акти виконаних робіт та довідки про вартість робіт за грудень 2002 року, як це передбачено ст.ст.879, 882 Цивільного кодексу України.

Крім того, позивач за первісним позовом посилається на пропуск строку позовної давності для задоволення зустрічного позову, котрий не був поновлений місцевим господарським судом при винесенні оскаржуваного рішення.

Відповідач з обставинами, викладеними в апеляційній скарзі не погоджується, вважає рішення суду обґрунтованим, законним, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, просить задовольнити його зустрічні позовні вимоги.

Третя особа свого представника в судове засідання не направила та витребуваних судовою колегією документів не надала.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи докази по справі на їх підтвердження, їх, юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, колегія суддів приходить до висновку про зміну рішення місцевого господарського суду та часткове задоволення  апеляційної скарги  з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовною заявою щодо стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 38636,40 грн., 3% річних у розмірі 3737,67 грн. інфляційних у розмірі 11822,74 грн., які виникли внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань на підставі договору субпідряду №7 від 01.07.2002р. та судові витрати.

       Представник ПФ "Знак" надав суду зустрічну позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача (позивача за первісним позовом) заборгованість за договором субпідряду №7 за актами виконаних робіт №1 та №2 за грудень 2002 р. у розмірі 38636,40 грн. та судові витрати. Відповідно до ст. 60 ГПК України, її було прийнято до сумісного розгляду з первісним позовом.

       Рішенням господарського суду Харківської області від 24.11.2006р. по справі №29/138-06 зустрічну позовну заяву ПФ «Знак»було задоволене повністю, а в первісному позові було відмовлено.

       Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 30.01.2007 р. рішення господарського суду Харківської області від 24.11.2006р. по справі №29/13806 в частині задоволення зустрічного позову ПФ "Знак" було скасовано та прийнято нове, яким у задоволенні зустрічного позову відмовлено.

      Постановою Вищого господарського суду України від 05.04.2007 р. постанову Харківського апеляційного господарського суду від 30.01.2007р. та рішення господарського суду від 24.11.2006р. в частині зустрічного позову скасовано, а справу в частині зустрічного позову передано на новий розгляд до господарського суду.

        Виносячи оскаржуване рішення із врахуванням доповнень до зустрічного позову, суд першої інстанції послався на те, що 01.07.2002 року між ПФ „Знак" та ТОВ „Будмонтажцентр" був укладений Договір субпідряду № 7, відповідно до якого ТОВ „Будмонтажцентр" доручив, а ПФ „Знак" прийняла на себе обов'язок по виконанню сантехнічних робіт в будинку Міської СЕС по вул. 1-ї Кінної Армії, 102/104.

      У зв'язку з тим, що ТОВ „Будмонтажцентр" оплату виконаних приватною фірмою „Знак" робіт за цим Договором у вересні та листопаді 2002 р. не здійснив, вимогу про погашення боргу у порядку ст. 625 ЦК України не виконав, а тому ПФ „Знак" подала відповідний позов про стягнення заборгованості у примусовому порядку.

      Рішенням Господарського суду Харківської області від 12.01.2006 року по  справі № 29/397-05 позовні вимоги ПФ „Знак" визнані обґрунтованими та стягнуто з ТОВ „Будмонтажцентр" загальну суму боргу за Актами виконаних робіт (форма № КБ-2В) за вересень 2002 року та листопад 2002 року у розмірі 38 428, 80 грн., а також інфляційні та 3% річних.

       У зв'язку з тим, що по відношенню до колишнього директора ПФ „Знак" на початку 2003 р. була порушена кримінальна справа, вся документація підприємства була вилучена слідчими органами, що підтверджується протоколом обшуку від 06.02.2003 року, копія якого надана до матеріалів справи.   Таким чином, станом на квітень 2006 року, тобто на момент подання ТОВ „Будмонтажцентр" первісного позову, нове керівництво ПФ „Знак" не знало і не могло  знати, що за Договором субпідряду № 7 від 01.07.2002 року приватною фірмою „Знак" у грудні 2002 року також виконувались сантехнічні роботи, виконання яких підтверджується актами прийняття виконаних робіт за грудень 2002 року №1 та №2 (форма №КБ-2В) та довідкою про вартість виконаних робіт (форма КБ-3).

       Згідно зазначених документів, що підписані сторонами, ПФ „Знак" здав, а ТОВ "Будмонтажцентр" прийняв роботи за Актом № 1 за грудень 2002 року - на суму 18 022, 80 грн., за Актом № 2 за грудень 2002 року - на суму 20 613, 60 грн., разом 38636, 40 грн.

       Судова колегія не може погодитись з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

       Відповідно до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В даному випадку саме позивач за зустрічним позовом повинен був довести суду першої інстанції та надати відповідні докази в обґрунтування свого позову.

       Як вбачається з матеріалів справи, позивач за зустрічним позовом - ПФ „Знак" попередньо звертався до господарського суду Харківської області про стягнення з  ТОВ Будмонтажцентр"  заборгованості за актами виконаних робіт (форма № КБ-2В) за вересень 2002 року та листопад 2002 року у розмірі 38 428,80 грн., а також інфляційних і 3% річних по справі №29/397-05. Тобто керівництво ПФ „Знак" могло та повинно було знати про виконання робіт за тим же договором в грудні 2002 року.

       Заявляючи зустріну позовну заяву, ПФ „Знак" мало змогу та повинно було надати суду, хоча б належним чином засвідчені копії актів приймання робіт Люботинським міським судом, оригінали котрих знаходяться в матеріалах кримінальної справи, як це зазначено в самому зустрічному позові.

       Посилання на протокол обшуку та виїмки бухгалтерської документації, а також знищення документів не може вважатись доказами щодо виконання робіт та заборгованість  ТОВ „Будмонтажцентр" за грудень 2002 року.

       Відповідно до вимог ст. ч. 2 ст. 186 Кримінально-процесуального кодексу України, всі документи і предмети, які підлягають вилученню, слідчий повинен пред'явити понятим та іншім присутнім особам і перелічити в протоколі обшуку або виїмки чи в доданому до нього опису з зазначенням їх назви, кількості, міри, ваги, матеріалу, з якого вони виготовлені, та необхідних ознак.

      Як вбачається з наданого до справи протоколу обшуку, то він не містить виїмки документів під назвою «акти приймання робіт».

       Відповідно до приписів Вищого господарського суду України, викладених в постанові Вищого господарського суду України від 05.04.2007р., судом першої інстанції залучено до участі у справі у якості 3-ї особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Харківську міську СЕС.

Третя особа ніяким чином не підтвердила обставин, на котрі послався позивач за зустрічним позовом.

Як обґрунтовано зазначає скаржник, ПФ «Знак»до матеріалів справи надав довідку Міської СЕС, де є посилання на виконання робіт у вересні-листопаді 2002 року проте, що ніяких аварій не було. Отже, ПФ «Знак»у грудні 2002 року ніяких робіт по заміні та прокладенні трубопроводів та радіаторів системи опалення по будівлі Харківської міської СЕС не могло виконувати.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи (том другий аркуш справи 136) відповідачем за зустрічним позовом ТОВ „Будмонтажцентр" подано заяву про застосування строку позовної давності відповідно до вимог ч. 3,4 ст. 267 Цивільного кодексу України, де зазначено, що у зв'язку із пропуском трирічного строку позовної давності для задоволення зустрічного позову.

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до вимог ч.4  ст. 267 Цивільного кодексу України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Позивачем за зустрічним позовом від 15.05.2006 року заявлені вимоги про стягнення заборгованості за виконані роботи в грудні 2002 року.

Відповідно до наданого до справи договору субпідряду №7 розрахунки за виконані роботи повинні були здійснюватись щомісячно на підставі підписаних форм №КБ-2В та довідок про вартість виконаних робіт форм КБ-3.

Тобто,  ПФ «Знак»знала (повинна була знати) про порушення свого права на отримання оплати в січні 2003 року за роботи виконані в грудні 2002 року, якщо такі роботи виконувались.

Оскаржуваним рішенням суду першої інстанції не була розглянута заява відповідача за зустрічним позовом про застосування строку позовної давності та клопотання позивача за зустрічним позовом про поновлення строку.  

На підставі викладеного, керуючись розділом 5 глави 18 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, 99, 101, п. 2,4 ст. 103, п.п.2,3,4 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія, -

                                              постановила:

       Апеляційну скаргу задовольнити частково. Рішення  господарського суду Харківської області від 08.08.2007 р. по справі №47/280-07 змінити. Рішення в частині задоволення зустрічного позову про стягнення з ТОВ «Будмонтажцентр»на користь ПФ «Знак»38636,40 грн. заборгованості; інфляційних у розмірі 22795,47 грн.; 3 % річних у сумі 5341,88 грн.; 420,78 грн. держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу скасувати та в позові відмовити.  

       Стягнути з ПФ „Знак” (Харківська область, м. Люботин, пров. Західний, 19, п/р 26003011892 в АВУБ Грант", МФО 351607, ЗКПОУ 30591489) на користь ТОВ «Будмонтажцентр»(Харків, вул. Пушкінська, 62-а, п/р 26002301810900 в ХЦО УАК ПИБ, МФО 351458, ЗКПОУ 23754339)  - 335,00 грн. держмита за подання апеляційної скарги.

Наказ доручити видати господарському суду Харківської області.       

         Головуючий суддя                                                                 Могилєвкін Ю.О.  

                                 судді                                                                  Пушай В.І.  

                                                                                                            Плужник О.В.

Повний текст постанови підписано 05.11.2007 р.