Рішення

від 23.03.2023 по справі 583/33/21

ОХТИРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 583/33/21

2/583/9/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2023 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Яценко Н.Г.,

за участю секретаря судового засідання Артеменко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №8 в місті Охтирка Сумської області цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до ОСОБА_1 про стягнення шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИВ:

05.01.2021 представник позивача звернувся до суду із зазначеним позовом, згідно якого просить стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача завдані збитки в порядку регресу у розмірі 47100,40 грн. та сплачений судовий збір у розмірі 2102,00 грн. Позовні вимоги вмотивовані тим, що 18.05.2017 між ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» та ТОВ «РАБЕН Україна» укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № АМ.117513, предметом якого були майнові інтереси Страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням полупричепом «SCHMITZ», державний номерний знак НОМЕР_1 , відповідно до якого позивач взяв на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь страхувальника страхове відшкодування. 28.03.2018 на а/д М03-Київ-Харків-Довжанський, 395км 0м сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу MAN, реєстраційний номер НОМЕР_2 з полупричепом «SCHMITZ», державний номерний знак НОМЕР_1 та транспортного засобу DAF реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_1 . Внаслідок зіткнення, полупричеп «SCHMITZ», державний номерний знак НОМЕР_1 зазнав пошкоджень. Постановою Чутівського районного суду Полтавської області встановлено, що вказана дорожньо-транспортна пригода сталася з вини відповідача, який керував транспортним засобом DAF, державний номерний знак НОМЕР_3 . Виконуючи взяті на себе зобов`язання по Договору страхування, ПрАТ «СК «ПЗУ Україна», виплатило Страхувальнику страхове відшкодування розмір якого, згідно розрахунку суми страхового відшкодування та страхового акту № UA2018032800003/L29/03 від 25.07.2018, склав 147100,40грн. Оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача застрахована за полісом № АК/6934270 в АТ «СГ «ТАС», то остання відшкодувала ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» страхове відшкодування в розмірі 100 000,00 грн. При цьому позивач зазначає, що різницю між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, яка становить 47 100,40 грн., повинна сплачувати особа, з вини якої настав страховий випадок, а саме відповідач.

14.01.2021 ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

19.02.2021 представник ОСОБА_1 - адвокат Савочка А.М. подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову, не погоджуючись з розміром вартості відновлювального ремонту напівпричепу, оскільки відповідач не був присутній під час огляду пошкодженого транспортного засобу та не підписував протокол технічного огляду колісного транспортного засобу від 03.04.2018, який було покладено в основу визначення розміру страхового відшкодування. Крім того у відзиві зазначається, що розмір шкоди визначений з порушенням Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, а рахунок-фактура, виданий ТОВ «Техно Промторг» щодо суми ремонту не є належним доказом, оскільки маються сумніви щодо наявності у товариства дозволу на провадження даного виду економічної діяльності та чи взагалі існувало таке товариство станом на дату видачі рахунку-фактури - 11.06.2018 та на дату зарахування коштів позивачем в рахунок оплати ремонту пошкодженого авто -27.07.2018. Також представник відповідача звернув увагу на неналежну якість протоколу огляду КТЗ від 03.04.2018, який є неможливим для прочитання, а отже, на його переконання, не може враховуватися при визначенні розміру матеріальної шкоди та вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу (а.с. 84-88).

12.03.2021 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, згідно якої зазначено, що до ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» перейшло право вимоги до відповідача (особи, відповідальної за завдані збитки) у розмірі фактично виплаченого відшкодування (у розмірі понесених витрат), тобто у спірній сумі, що виключає будь-яку залежність вказаного розміру від оцінки відновлювального ремонту забезпеченого майна. Розмір фактично понесених позивачем витрат на ремонт застрахованого транспортного засобу становив 147 100, 40 грн., що підтверджується відповідними належними документами. Згідно даних реєстру платників ПДВ відповідно коду ЄДРПОУ 40520126, ТОВ "Техно Промторг" на момент проведення відновлювального ремонту транспортного засобу напівпричепа «SCHMITZ», державний номерний знак « НОМЕР_1 » було платником ПДВ (дата реєстрації платника податку - 01.07.2016, дата анулювання реєстрації - 14.04.2020, причина анулювання - відсутність поставок та ненадання декларації , підстава анулювання - Анульовано за самостійним рішенням контролюючого органу). А доводи відповідача про те, що його не було викликано для технічного огляду пошкодженого транспортного засобу є необґрунтованими, оскільки відповідач не навів об`єктивного підтвердження того, що його відсутність під час огляду пошкодженого транспортного засобу призвела до неправильних висновків та розрахунків вартості відновлювального ремонту (а.с. 96-99).

09.06.2021 згідно ухвали Охтирського міськрайонного суду Сумської області у справі призначено судову автотоварознавчу експертизу за клопотанням представника відповідача, на час проведення якої провадження у справі зупинено.

27.01.2022 до суду надійшло повідомлення судового експерта про неможливість надання висновку експерта №1404 від 21.01.2022 у зв`язку з ненаданням до огляду напівпричепу.

28.01.2022 ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області провадження у справі поновлено.

15.02.2022 за ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області задоволено клопотання представника позивача та призначено у справі судову автотоварознавчу експертизу, провадження у справі зупинено.

08.02.2023 на адресу суду надійшло повідомлення судового експерта про неможливість надання висновку судової автотоварознавчої експертизи №1404 від 21.01.2022.

13.02.2023 за ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області провадження у справі поновлено.

Учасники справи у судове засідання не з`явилися, по розгляд справи повідомлені у встановленому законом порядку, від представник позивача заяв та клопотань не надходило, причин неявки суду не повідомлено, від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав.

У зв`язку з неявкою учасників справи розгляд справи проведено без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає положенням ст. 247 ЦПК України.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, встановив наступні фактичні обставини.

18.05.2017 між ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» та ТОВ «РАБЕН Україна» укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № АМ.117513, предметом якого були майнові інтереси Страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням, в тому числі, полупричепом «SCHMITZ», державний номерний знак « НОМЕР_1 » (а.с. 34,35,45-50).

У відповідності до умов вказаного Договору страхування Позивач взяв на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь Страхувальника страхове відшкодування. Строк дії договору з 00.00 год 19.05.2017 по 24.00 год 18.05.2018 (а.с. 36-44).

28.03.2018 на а/д М03 - Київ - Харків - Довжанський, 395 км. 0 м. сталася дорожньо-транспортна пригода за участі транспортного засобу MAN, реєстраційний № НОМЕР_2 з полупричепом «SCHMITZ», державний номерний знак « НОМЕР_1 » та транспортного засобу DAF реєстраційний № НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_1 , внаслідок чого застрахований полупричеп зазнав механічних пошкоджень.

Встановлено, що водій автомобіля DAF реєстраційний № НОМЕР_3 - ОСОБА_1 на момент ДТП перебував у трудових відносинах з ТОВ «Велвана Універс», що відповідачем не спростовано.

Інспектором роти № 3 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Полтавській області Вакулою О.С. складено довідку № 3018087257425661 про дорожньо-транспортну пригоду, відповідно до якої транспортні засоби під керуванням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 отримали механічних ушкоджень, матеріали ДТП направлені до Чутівського районного суду Полтавської області (а.с. 32-33).

В той же день представник ТОВ «Рабен Україна» звернувся до Приватного акціонерного товариства «Страхової компанії «ПЗУ Україна» із заявою про настання страхового випадку по договору страхування Авто КАСКО (а.с. 19-23).

Експертом (оцінювачем) 03.04.2018 складено протокол технічного огляду КТЗ з фототаблицею (а.с. 51-59), на підставі якого складено страховий акт № UA2018032800003/L29/03 від 25.07.2018 та розрахунок страхового відшкодування до страхового акту на загальну суму 147100,40 грн. (а.с. 61, 62).

Постановою Чутівського районного суду Полтавської області від 06.04.2018 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а саме в тому, що 28.03.2018 близько 03-45 год. ОСОБА_1 на 394 км +130 м автодороги Київ-Харків-Довжанський, керуючи автомобілем DAF CF 85, державний номерний знак НОМЕР_3 , з напівпричепом SPIER SGL 290, державний номерний знак НОМЕР_4 , не дотримався безпечної дистанції та безпечної швидкості руху та допустив зіткнення з автомобілем MAN 2-AXLE-ARTIC, державний номерний знак НОМЕР_2 , з напівпричепом SCHMITZ CARGODULL, державний номерний знак НОМЕР_1 , який стояв на узбіччі, в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження (а.с. 30-31).

Згідно рахунку фактури № 00081 від 11.06.2018 на проведення робіт по ремонту напівпричепу державний номер НОМЕР_1 , виданого постачальником ТОВ «Техно Промторг» вартість проведення ремонтних робіт складає 157100,40 грн. (а.с. 60).

Відповідно до страхового акту, позивачем встановлено факт настання страхового випадку та вирішено виплатити страхове відшкодування на загальну суму 147 100,40 грн (а.с.61).

27.07.2018 позивач перерахував на рахунок ТОВ «Техно Промторг» 147100,40 грн. в рахунок страхового відшкодування (ТОВ «Рабен Україна» напівпричепу НОМЕР_1 ) за авт.роботи згідно рахунку № 00081 від 11.06.2018 на підставі договору № АМ.117513 від 18.05.2017 (а.с. 63).

Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність відповідача, а саме транспортного засобу DAF державний номер НОМЕР_3 тип С2: вантажні автомобілі вантажопідйомністю понад 2т; марка та модель DAF 85 CF, VIN-код НОМЕР_5 була застрахована за полісом № АК/6934270 в АТ «СГ «ТАС» (а.с. 66), у зв`язку з чим, як зазначає позивач, останнє відшкодувало ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» страхове відшкодування в розмірі 100 000,00 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 26.12.2019 в задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «ПЗУ Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Велвана Універс» про відшкодування шкоди 47100,40 грн. відмовлено, оскільки доказів перебування ОСОБА_1 в трудових відносинах з відповідачем позивачем суду не надано (а.с. 67-71)

11.01.2019 на адресу ОСОБА_1 представником позивача надіслано претензію про відшкодування збитків в порядку регресу, відповідно до якої позивач просив перерахувати 47100,00 грн у місячний термін з моменту отримання листа на банківський рахунок ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (а.с. 64-65).

Згідно з частинами першою та другою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно пункту 1 частини першої статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно з вимогами статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За правилом пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

За змістом статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виник обов`язок з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.

При відшкодуванні страховиком шкоди, завданої особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, така особа сплачує потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно статті 28 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач посилається на те, що відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до нього перейшло право вимоги до відповідача у розмірі різниці між фактичною вартістю ремонту та страховим відшкодуванням, тобто саме у порядку суброгації, при цьому помилково замінює це поняття словом «регрес».

У даному випадку суд вважає за необхідне зазначити, що регрес істотно відрізняється від суброгації. Основна відмінність полягає в тому, що при суброгації до страховика переходить існуюче у страхувальника право з усіма його забезпеченнями, а регрес породжує нове право. Суброгація це перехід прав до третьої особи на основі закону. Регрес це право, що виникає в особи внаслідок платежу. При суброгації до страховика переходить право, що вже виникло (з моменту заподіяння шкоди) у страхувальника. Право регресу це право зворотної вимоги, що виникає з моменту сплати за третю особу.

І регрес, і суброгація виникають на підставі закону. Наприклад, право регресної вимоги встановлено для страховика за договорами обов`язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів до особи, яка заподіяла шкоду, у разі, коли ця шкода заподіяна життю та здоров`ю умисно, а також внаслідок вчинення ДТП у стані алкогольного або наркотичного сп`яніння тощо. Суброгація також виникає на підставі закону ст.993 ЦК України та ст.27 Закону України «Про страхування» та для суброгації встановлений особливий правовий режим. У порядку суброгації страховик може стягнути із заподіювача шкоди лише ту суму, яку сам виплатить страхувальнику.

Стаття 1191 ЦК України та стаття 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», з одного боку, і стаття 993 ЦК України та стаття 27 Закону України «Про страхування», з іншого боку, регулюють різні за змістом правовідносини.

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.

Зважаючи на ту обставину, що позивач (страхова компанія), виплативши страхове відшкодування потерпілому за договором майнового страхування, отримав від останнього права кредитора до особи, відповідальної за завдані збитки, то спірні правовідносини між сторонами у справі регулюють саме положення ст.993 ЦК України та ст.27 Закону України «Про страхування», на які і посилається позивач.

Так відповідно до статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Позивач (який є страховиком потерпілої особи) виконав свої зобов`язання за договором добровільного страхування відповідно до умов, визначених у ньому, здійснивши відшкодування завданих збитків у повному обсязі.

У зв`язку з виплатою позивачем страхового відшкодування, до цієї особи (як до страховика потерпілої особи) перейшло право вимоги до заподіювача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування, тобто відбулася заміна кредитора у деліктних відносинах, що виникли у зв`язку із завдання шкоди відповідачем, в порядку суброгації.

Аналогічні висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №755/18006/15-ц, Великої Палати Верховного Суду від 29.07.2020 по справі № 276/752/16-ц та Верховного Суду від 03.12.2020 у справі № 352/1384/18.

Відносини ж між відповідачем та його страховиком - АТ «СГ «ТАС» регулюються умовами, визначеними у договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, та правилами статті 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Згідно з частиною першою зазначеної статті у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Таким чином страховик відповідача виконав свої зобов`язання, відшкодувавши витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу з урахуванням його зносу.

У зв`язку із заміною сторони кредитора у деліктному правовідношенні у межах фактичних витрат до позивача перейшло право вимоги у відповідній частині до відповідача, оскільки страхова виплата страховика відповідача є недостатньою для повного відшкодування завданої ним шкоди.

Отже, за змістом статті 993 ЦК України в системному зв`язку зі статтею 990 ЦК України та статтею 27 Закону України «Про страхування» можна дійти висновку про те, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди в межах різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Враховуючи, що вартість матеріального збитку, завданого ТОВ «РАБЕН Україна» пошкодженням транспортного засобу внаслідок ДТП, яка сталась з вини ОСОБА_1 , перевищує виплачений АТ «СГ «ТАС» позивачу розмір страхового відшкодування, суд дійшов висновку про те, що з відповідача, як з винної особи, на користь позивача підлягає стягненню різниця між фактичним розміром понесених витрат та отриманим страховим відшкодуванням.

Однією із засад цивільного судочинства є змагальність сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (ч.ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК України).

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмету спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Виходячи з викладеного суд не приймає до уваги доводи представника відповідача щодо визначення розміру шкоди з порушенням Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів.

Так, відповідно до ст. 29 Закону № 1961-IV у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. Такий розрахунок здійснюється згідно з Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092 (далі - Методика).

Відповідно до п.п. 1.6, 8.1 та 8.3 Методики відновлювальний ремонт (або ремонт) - це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності колісного транспортного засобу чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин. Для визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, застосовуються витратний підхід і метод калькуляції вартості відновлювального ремонту. Вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників колісного транспортного засобу та величини втрати товарної вартості.

Як вбачається зі змісту розрахунку страхового відшкодування до страхового акту № UA2018032800003/L29/03 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу SCHMITZ, вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу визначено оцінювачем у розмірі 157100,40 грн; в т.ч. замінених деталей 73100,40 грн., замінених деталей за вирахуванням зносу 73100,40 грн., виконаних робіт 73080,00 грн., використаних матеріалів 10920,00 грн., франшиза (безумовна) 10000,00 грн. (а.с. 62)

Не заслуговують на увагу також і доводи представника відповідача щодо відсутності відповідача під час технічного огляду пошкодженого транспортного засобу, оскільки перед судом не доведено того, що відсутність відповідача під час огляду пошкодженого при ДТП автомобіля призвела до неправомірності наведених у акті огляду пошкоджень транспортного засобу та розрахунків щодо визначення вартості відновлювального ремонту зазначеного транспортного засобу. Наведені посилання носять характер припущень, що не можуть бути оцінені та враховані судом. Крім того Методика товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів не вимагає присутності винуватця при огляді, а отже оцінка не може бути поставлена під сумнів з цієї підстави, що узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові № 643/10751/16-ц від 23.11.2020.

Також стороною відповідача не надано доказів на спростування визначеної вартості відновлювального ремонту автомобіля, зазначеної у рахунку ТОВ «Техно Промторг» та у страховому акті, на підставі яких страховиком здійснено виплату страхового відшкодування, відповідачем не надано та не наведено об`єктивного обґрунтування, у чому полягає невідповідність наданим позивачем документам обставинам ДТП і пошкодженням, отриманим автомобілем. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 03.09.2018 у справі № 464/1937/16-ц.

Не надано стороною відповідача і належних та допустимих доказів на підтвердження доводів щодо складення рахунку-фактури неуповноваженою особою.

Аналізуючи приведені вище положення чинного законодавства та надаючи оцінку письмовим доказам суд приходить до висновку про наявність достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача різниці між фактичним розміром понесених витрат та отриманим страховим відшкодуванням у розмірі 47100,40 грн.

Питання щодо розподілу судових витрат підлягає вирішенню відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 10-13, 19, 76-82, 141, 258, 259, 264, 265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» -задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» завдані збитки в порядку регресу у розмірі 47100 (сорок сім тисяч сто) гривень 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» сплачений судовий збір в сумі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Охтирський міськрайонний суд Сумської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 10.04.2023 у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному з 28.03.2023 по 05.04.2023 та у відпустці з 06.04.2023 по 07.04.2023.

Позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна», місцезнаходження вул. Січових Стрільців, 40 м. Київ, код ЄДРПОУ 20782312

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Суддя Охтирського міськрайонного суду

Сумської області Н.Г. Яценко