Постанова

від 04.11.2007 по справі 20-5/230

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

20-5/230

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Постанова

Іменем України

29 жовтня 2007 року   Справа № 20-5/230

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Заплава Л.М.,

суддів                                                                      Лисенко В.А.,

                                                                                          Дугаренко О.В.,

за участю представників сторін:

представник скаржника, Сирський Сергій Валентинович , довіреність №  03-15/03   від 05.01.07,  Севастопольська міська рада;

предстаник суб'єкта оскаржування, не з'явився,  Державний департамент виконавчої служби Міністерства юстиції України;

представник стягувача, не з'явився,  Відкрите акціонерне товариство "Страхова компанія "Універсальна";                                                            

          розглянувши апеляційну скаргу Севастопольської міської ради на ухвалу господарського суду міста Севастополя (суддя Євдокимов І.В.) від 06.08.2007 у справі № 20-5/230

за скаргою           Севастопольської міської ради (вул. Леніна, 3,Севастополь,99011)

на дії           Державного департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції України (вул. Городецького, 13,Київ 1,01001)

стягувач  Відкрите акціонерне товариство "Страхова компанія "Універсальна"  (вул. Тургенєва, 65,Львів,79015)

скарга на дії Державного департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції України                                                                                          

                                                            ВСТАНОВИВ:

Севастопольська міська рада звернулася до господарського суду міста Севастополя зі скаргою на дії Державного департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції України, та про скасування постанови про арешт коштів № 114/09 від 23.05.2007, яка винесена державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державного департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції України у виконавчому провадженні по виконанню наказу господарського суду міста Севастополя від 13.02.2006 по справі № 20-8/127 про стягнення з Севастопольської міської Ради на користь відкритого акціонерного товариства „Страхова компанія „Універсальна”    грошових коштів в розмірі 19857,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя  від 06.08.2007 по справі № 20-5/230 (.суддя Євдокимов І.В.) у скарзі Севастопольській міській раді відмовлено.

          Не погодившись з ухвалою суду, Севастопольська міська рада звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить ухвалу господарського суду першої інстанції скасувати, посилаючись на порушення судом при прийнятті рішення норм матеріального права.

                    На підставі розпорядження заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду  від 18.09.2007 у зв'язку з відпусткою судді Ткаченко М.І. здійснено заміну судді Ткаченко М.І. на суддю Антонову І.В.

                    На підставі розпорядження першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду  від 29.10.2007 у зв'язку з хворобою судді Антонової І.В. здійснено заміну судді Антонової І.В. на суддю Дугаренко О.В.

У судове засідання призначене на 29.10.2007 Державний департамент виконавчої служби Міністерства юстиції України та Відкрите акціонерне товариство "Страхова компанія "Універсальна"  не з'явилися, не дивлячись на те, що були сповіщені належним чином.

                    Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи не вбачається.

Розглянувши справу повторно, в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.

Рішенням  господарського суду міста Севастополя по справі № 20-8/127 від 18.01.2006, яке залишено без змін постановою Севастопольського  апеляційного господарського суду від 20.03.2006, та постановою Вищого господарського суду України від 22.06.2006 з Севастопольської міської Ради на користь ВАТ „Страхова компанія „Універсальна”    стягнути грошові кошті в розмірі 19857,00 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 198,57 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118,00 грн., 13.02.2006 господарським судом міста Севастополя був виданий наказ на примусове виконання данного рішення.

Відповідно до статті 5 Закону України „Про виконавче провадження” державний виконавець зобов'язаний вживати заходи примусового виконання рішень суду. Державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право на виконання рішення суду про стягнення коштів або накладення арешту в порядку, встановленому цим Законом, накладати арешт на грошові кошти та інші цінності боржника, в тому числі на кошти, які знаходяться на рахунках та вкладах в установах банків, інших кредитних установах.

Як вбачається із матеріалів справи наказ господарського суду міста Севастополя від 13.02.2006 по справі № 20-8/127 надійшов на виконання до відділу примусового виконання рішень Державного департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції України 12.04.2006.

14.04.2006 державним виконавцем було відкрито виконавче провадження і  встановлений добровільний строк для виконання рішення суду до 21.04.2006, однак Севастопольська міська рада не виконала рішення суду у добровільному порядку у встановлений строк.

Листом № 03-15/1256 від 04.05.2006 Севастопольська міська рада повідомляла державну виконавчу службу, про те, що рішення суду буде виконано, але  грошові кошти на користь стягувача  так і не перерахувала.

Відповідно до частини 2 статті 24 Закону України „Про виконавче провадження” державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Статтею 30 Закону України „Про виконавче провадження” встановлено, якщо боржник у встановлений строк добровільно не виконав рішення, державний виконавець невідкладно розпочинає його примусове виконання.

Постановою № 114/9  від 23.05.2006 Державним департаментом виконавчої служби Міністерства юстиції України був накладений арешт на кошти боржника

Відповідно до частини 2 статті 50 Закону України „Про виконавче провадження” стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях.

Згідно зі статтею 55 Закону України „Про виконавче провадження” арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах.

Таким чином, державним виконавцем дії по винесенню постанови про арешт коштів боржника вчинені правомірно.

Як вбачається зі скарги Севастопольської міської ради, вона посилається на те, що є органом місцевого самоврядування,  у зв'язку з чим, державний виконавець не мав права накладати арешт на кошти боржника –органу місцевого самоврядування.

Згідно частини 1 статті 60 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Відповідно до статті 77 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” шкода, заподіяна юридичним і фізичним особам в результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності органів місцевого самоврядування, відшкодовується за рахунок коштів місцевого бюджету.

Таким чином, судова колегія вважає, що господарський суд міста Севастополя правомірно відмовив у задоволені скарги Севастопольській міській раді, оскільки у добровільному порядку вона не виконала рішення суду, що змусило  державного виконавця вжити заходи примусового виконання рішення суду.

 З урахуванням викладеного, судова колегія вважає, що вимоги  Севастопольської міської ради, викладені в апеляційній скарзі, задоволенню не підлягають, підстави для скасування ухвали місцевого господарського суду відсутні.

Керуючись статтями 101, 103 (пункт 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                  ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Севастопольської міської ради залишити без задоволення.

                    2. Ухвалу господарського суду міста Севастополя від 06.08.2007 у справі № 20-5/230 залишити без змін.                                                  

Головуючий суддя                                                  Л.М. Заплава

Судді                                                                                В.А. Лисенко

                                                                                О.В. Дугаренко