Ухвала

від 10.04.2023 по справі 380/3789/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/3789/23

У Х В А Л А

10 квітня 2023 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді: Морської Г.М. , розглянувши у письмовому провадженні клопотання Головного управління ДПС у Львівській області про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Коельнер-Україна" до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ,-

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Коельнер-Україна" (далі - позивач), звернулася до суду із адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі відповідач) у якому просить:

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Львівській області від 26.08.2022 №5625/13-01-04-07/30478644.

Ухвалою від 02.03.2023 відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в письмовому провадженні).

Представник Головного управління ДПС у Львівській області разом із відзивом на позовну заяву подав до суду клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду. Клопотання мотивоване тим, що на момент отримання позивачем рішення про результати розгляду скарги, сталою була судова практика щодо місячного строку звернення до суду з позовом про скасування рішень про визначення грошових зобов`язань при застосуванні процедури адміністративного оскарження та становила 1 місяць. Зазначає, що ТОВ «Коельнер-Україна» при звернення до суду з позовом про скасування додаткового повідомлення-рішення пропущено місячний строк, який обчислюється з 29.11.2022 дати вручення рішення.

Відповідно до положень ст.119 КАС України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню адміністративного судочинства.

Частиною 3 статті 166 КАС України передбачено, що заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Згідно із п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

На підставі викладених норм процесуального законодавства, суд вважає за можливе провести розгляд клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в порядку письмового провадження.

Вирішуючи заявлене клопотання, суд виходить з наступного.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 58 ПК України. З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас, якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України, у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Верховний Суд у постанові від 26.11.2020 у справі №500/2486/19 сформував правовий висновок, відповідно до якого норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Також, згідно з висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 22.01.2021 у справі №1640/2885/18 (провадження № К/9901/20715/19) та від 26.01.2022 у справі №300/2318/21 (провадження №К/9901/43263/21) пункт 56.19 статті 56 ПК України прямо встановлює строк для звернення до суду у разі застосування платником податку досудового порядку оскарження податкового повідомлення-рішення чи іншого рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання, і цей строк становить один місяць від наступного дня після закінчення процедури адміністративного оскарження.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У зв`язку із вищенаведеним, у випадку досудового вирішення спору, тобто оскарження податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку, встановлюється місячний строк звернення до суду, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження.

Як зазначає відповідач Рішення про результати розгляду скарги від 21.11.2022 №14905/6/99-00-06-010-03-06, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення було вручено уповноваженому представнику ТОВ «Коельнер-Україна» 29.11.2022.

Відповідно до частини 1 статті 123, частини 6 статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач має право звернутися до суду з заявою про його поновлення, в якій вказати про підстави для поновлення строку та зобов`язаний додати докази поважності причин його пропуску.

Перевіряючи поважність причин пропуску строку звернення з адміністративним позовом, суддя встановлює обставини, які стосуються дотримання строку звернення до суду, до яких, зокрема, слід віднести: початок перебігу строку, момент завершення строку, та наявність (відсутність) обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску звернення до суду та «добросовісність» заявника. Під останнім слід розуміти обставини, які свідчать про умисне чи недбале ставлення особою, яка звертається в суд (планує звернутися), до правил обчислення і застосування відповідних строків такого звернення.

05.04.2023 представником ТОВ «Коельнер -Україна» подано клопотання про поновлення строків, у якому позивач наголошує, що рішення за результатами розгляду скарги ним отримано не було, а про відмову в задоволенні скарги на податкове повідомлення-рішення стало відомо лише з відповіді Державної податкової служби України на адвокатський запит. Зазначені обставини вважає поважною причиною для поновлення строку звернення до суду. Також позивач вважає недавню зміну судової практики щодо строків звернення до суду у справах про оскарження податкових повідомлень-рішено поважною причиною для поновлення строку звернення до суду.

Крім того у своїх запереченнях на заяву про залишення позовної заяви без розгляду позивач зазначив, що з долученого відповідачем рекомендованого повідомлення про вручення не вбачається, що позивачем 29.11.2022 було отримано саме рішення за результатами розгляду скарги на податкове повідомлення-рішення від 26.08.2022 №5625/13-01-04-07/30478644. Жодних інших доказів, що підтверджували б надсилання позивачу саме цього документу відповідач не надав.

Вирішуючи подане позивачем клопотання про поновлення строків звернення до суду та визнання причин такого пропуску поважними, необхідно відмітити наступне.

Суд не погоджується із твердженням позивача про не отримання Рішення про результати розгляду скарги від 21.11.2022 №14905/6/99-00-06-010-03-06, оскільки факт такого отримання 29.11.2022 підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0405352415731.

Крім того, суд не погоджується із посиланням позивача як на поважність причин пропуску строку звернення до суду «недавню зміну судової практики щодо строків звернення до суду у справах про оскарження податкових повідомлень-рішень», оскільки, при цьому позивач посилається на правовий висновок Верховного Суду з цього питання, викладений постанові від 02.11.2020 у справі №500/2486/19.

Відтак, позивачем не наведено інших обґрунтованих обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску звернення до суду, а наведені ТОВ «Коельнер - Україна» причини пропуску строку звернення до суду у клопотанні від 05.04.2023 визнані судом не поважними.

Щодо твердження позивача про те, що належним доказом надіслання документів має бути опис вкладення, суд відмічає , що положеннями п.56.8 ст.56 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків засобами поштового зв`язку (з повідомленням про вручення) чи електронного зв`язку (з дотриманням вимог, визначених пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу) або надати йому під розписку.

Крім того, згідно дослідженої копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, наданої відповідачем, таке повідомлення містить номер рішення, яке відправляється.

Суд не бере до уваги посилання позивача на висновки Верховного Суду висловлені у справі №820/3003/17, оскільки предметом дослідження у даній справі було достатність чеку як доказу надсилання стороні документів. При цьому суд дійшов висновку що розрахунковий документ, виданий поштовим відділенням, є лише доказом надання (оплати) послуг поштового зв`язку, проте не дає можливості суду перевірити вміст поштового відправлення та не містить повної адреси одержувача.

Поряд з цим, положеннями податкового законодавства чітко передбачено обов`язковість відправлення рішення за результатами розгляду скарги саме з рекомендованим повідомленням про вручення, у якому чітко прослідковується адреса адресата та вміст поштового відправлення.

Частиною 6 статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

При цьому, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами процесуальних дій, та підтверджені належними доказами.

Відповідно до ч.13 ст. 171 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160,161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Відтак, враховуючи подане представником Головного управління ДПС у Львівській області клопотання про залишення позовної заяви без розгляду та визнання судом причин пропуску строку звернення, зазначених у клопотанні від 05.04.2023, не поважними, вбачаються підстави для залишення позову ТОВ «Коельнер-Україна» без руху із встановленням строку для усунення вказаних в цій ухвалі недоліків позовної заяви в спосіб надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду разом із доказами, які, на його думку, вказують на поважність причин пропуску строку.

Керуючись ч. 1 ст. 169 КАС України,

ухвалив:

Залишити позовну заяву без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - п`ять днів з дня вручення ухвали.

Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи 380/3789/23 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала окремо не оскаржується.

Суддя Морська Г.М.