Ухвала

від 27.04.2023 по справі 380/3789/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/3789/23

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

27 квітня 2023 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді: Морської Г.М. розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Коельнер-Україна" до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ,-

в с т а н о в и л а :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Коельнер-Україна" (далі - позивач), звернулася до суду із адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі відповідач) у якому просить:

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Львівській області від 26.08.2022 №5625/13-01-04-07/30478644.

Ухвалою від 02.03.2023 відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в письмовому провадженні).

Представник Головного управління ДПС у Львівській області разом із відзивом на позовну заяву подав до суду клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду. Клопотання мотивоване тим, що на момент отримання позивачем рішення про результати розгляду скарги, сталою була судова практика щодо місячного строку звернення до суду з позовом про скасування рішень про визначення грошових зобов`язань при застосуванні процедури адміністративного оскарження та становила 1 місяць. Зазначає, що ТОВ Коельнер-Україна при звернення до суду з позовом про скасування додаткового повідомлення-рішення пропущено місячний строк, який обчислюється з 29.11.2022 дати вручення рішення.

Ухвалою від 10.04.2023 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків, а саме: надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду разом із доказами, які, на його думку, вказують на поважність причин пропуску строку.

На виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху представник позивача подав заяву про поновлення строку звернення до суду, у якій зазначає, що позивач користувався послугами адвоката адвокатського бюро «Бєлановський та партнери». Проте, у зв`язку із проходженням адвокатом Бєлановським В.П. військової служби, договір про надання правової допомоги було розірвано за згодою сторін 19.11.2022. Стверджує, що процес пошуку нового адвоката ускладнював зокрема той факт, що у період осінь-зима 2022-2023 на усій території України діяли аварійні відключення світла. Відтак, вважає, що необхідність пошуку іншого адвоката з метою представництва інтересів позивача у справі про оскарження податкового повідомлення-рішення від 26.08.2022 №5625/13-01-04-07/30478644, а також ускладнення пошуку адвоката активним задіянням представників підприємства до волонтерської діяльності, є поважними причинами для поновлення строку звернення до суду.

Розглядаючи подану заяву, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 122 частин 1, 3 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Чинне законодавство встановленими строками обмежує звернення до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків має на меті досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює їх учасників добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їхнього завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Звернення до суду з пропуском цього строку за відсутності поважних причин позбавляє таку особу права захисту в судовому порядку.

У випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин та обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно ч.1 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (ч.2 ст.123 КАС України).

Отже, суд зобов`язаний з`ясувати в кожному випадку чи адміністративний позов подано у строк, установлений законом, а якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.

Суд відмічає, що спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 58 ПК України. З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас, якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України, у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Верховний Суд у постанові від 26.11.2020 у справі №500/2486/19 сформував правовий висновок, відповідно до якого норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Також, згідно з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 22.01.2021 у справі №1640/2885/18 (провадження № К/9901/20715/19) пункт 56.19 статті 56 ПК України прямо встановлює строк для звернення до суду у разі застосування платником податку досудового порядку оскарження податкового повідомлення-рішення чи іншого рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання, і цей строк становить один місяць від наступного дня після закінчення процедури адміністративного оскарження.

Такий висновок сформований в постанові Верховного Суду від 26.01.2022 у справі №300/2318/21 (провадження №К/9901/43263/21).

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З матеріалів справи встановлено, що предметом оскарження у даній справі є податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області №5625/13-01-04-07/30478644 від 26.08.2022.

Позивачем до Державної податкової служби України було подано скаргу на спірне рішення, за результатами розгляду якої ДПС України було прийнято рішення від 21.11.2022 №14905/6/99-00-06-010-03-06, яким спірне ППР залишено без змін, а скаргу без задоволення. Зазначене рішення від 21.11.2022 вручено уповноваженому представнику ТОВ Коельнер-Україна 29.11.2022, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відтак місячний строк звернення до суду обчислюється саме із цієї дати і закінчується 29.12.2022.

Проте позивач звернувся до суду лише 27.02.2023, тобто майже через два місяці після закінчення строку звернення до суду, посилаючись на відсутність можливості протягом трьох місяців укласти угоду із адвокатом на представлення інтересів підприємства у суді.

Варто відмітити, що дотримання строку звернення до суду з адміністративним позовом є однією з обов`язкових передумов ефективності адміністративних проваджень щодо строку розгляду адміністративних справ, оскільки захист прав, свобод та інтересів осіб безпосередньо залежить від меж їх реалізації у часі. Провадження в адміністративних судах, як спосіб захисту таких прав, базується на процесуальних принципах та забезпечується чітко регламентованими строками. Дотримання вказаних строків впливає на права та обов`язки учасників адміністративних правовідносин, спонукаючи їх до своєчасного здійснення наданих їм прав чи виконання покладених на них обов`язків.

Строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, може звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно-правових відносинах або для реалізації владних повноважень.

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог КАС України визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного вчинення ними передбачених КАС України процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними і після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку звернення до суду позивач посилається на необхідність зміни адвоката в процесі проведення процедури адміністративного оскарження та неможливість заключення нового договору про надання правової допомоги у зв`язку з аварійними відключеннями електроенергії та активним здійсненням працівниками позивача волонтерської діяльності.

Згідно наведеного правового регулювання, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, при цьому такі обставини повинні бути підтверджені належним чином.

Так, Верховний Суд в ухвалі від 21.07.2022 у справі №127/2897/13-ц наголошує, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

При цьому, зазначення позивачем у клопотанні факту аварійних відключень електроенергії, які були спричинені масовими ракетними обстрілами та активна волонтерська діяльність підприємства, що унеможливило швидкий пошук адвоката, як причини пропуску строку звернення до суду, без посилання на конкретні випадки відмови адвокатами чи адвокатськими бюро/об`єднаннями в укладенні договору на надання правової допомоги чи на конкретні обставини, що перешкоджали такому зверненню, не може бути визнана судом як поважна.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

На підставі зазначеного та за відсутності поважних підстав пропуску позивачем строку звернення до суду з позовом, суд дійшов висновку, що позов ТОВ Коельнер-Україна підлягає залишенню без розгляду.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.7 ЗУ «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Керуючись ч. 4 ст. 169, 243, 248 КАС України

у х в а л и л а:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Коельнер-Україна" до Головного управління ДПС у Львівській області, про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення залишити без розгляду.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю " Коельнер-Україна" судовий збір у сумі 3575 (три тисячі п`ятсот сімдесят п`ять) грн. 22 коп, сплачений за подання до суду адміністративного позову, відповідно до квитанції від 23.02.2023 №0.0.2875459337.1.

Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяМорська Г.М.