Рішення

від 10.04.2023 по справі 460/6662/23

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

10 квітня 2023 року м. Рівне№460/6662/23

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді С.М. Дуляницька за участю секретаря судового засідання Кривчук І.О. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Переходько В.І.,

відповідача: представник Восінська І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Рівненській області в інтересах Сарненського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України доВідділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Рівненській області в інтересах Сарненського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України (далі позивач, Управління, Фонд) звернулося до суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі відповідач), в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Синюк Ірини Валеріївни у зв`язку із невчиненням дій по закінченню виконавчого провадження №70814813;

зобов`язати державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Синюк Ірину Валеріївну винести постанову про закінчення виконавчого провадження відповідно до п.9 ч.1 ст.39 Закону України "Про виконавче провадження".

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач отримавши 01.03.2023 постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 70814813, про стягнення виконавчого збору у розмірі 26000,00 грн, про стягнення витрат виконавчого провадження в сумі 300,00 грн, 03.03.2023 повідомив державного виконавця про повне виконання судового рішення до відкриття виконавчого провадження, з наданням доказів його виконання. Проте, державним виконавцем, всупереч ч. 2 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" не винесено постанови про закінчення виконавчого провадження.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, та вказала, що Управління вчинило усі необхідні дії, спрямовані на виконання рішення суду у справі № 460/6766/21, а саме повторно розглянуло заяву ОСОБА_1 від 29.03.2021, про що повідомив ОСОБА_1 , повернув їй судовий збір. Донараховувати кошти ОСОБА_1 підстав нема, оскільки ОСОБА_1 в період здійснення підприємницької діяльності не подавала ніяких додаткових документів, в тому числі заяв-розрахунків, на даний час підприємницьку діяльність ОСОБА_1 припинила. Рішенням суду у справі № 460/6766/21 відмовлено у задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 про зобов`язання нарахувати та виплатити матеріальне забезпечення по вагітності та пологах, компенсацію в розмірі 3% річних та інфляційні втрати. Просить позовні вимоги задовольнити повністю.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому вказує, що станом на дату відкриття виконавчого провадження позивачем подані ОСОБА_1 разом із заявою від 29.03.2021 документи досліджено не було, зміст заяви ОСОБА_1 на предмет донарахування сум матеріального забезпечення не проаналізовано. 14.03.2023 до відділу надійшла заява від стягувача ОСОБА_1 , згідно якої вона повідомляє, що станом на 14.03.2023 рішення суду у справі № 460/6766/21 від 18.04.2021 у повному обсязі не виконано.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечує, вказує, що повним виконанням рішення у справі № 460/6766/21 було б донарахування ОСОБА_1 коштів за заявою від 29.03.2021, про що позивач має подати відповідачу відповідні документи. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Третя особа в судове засідання не прибула, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена шляхом надіслання телефонограми. Причини неявки не повідомила.

Ухвалою суду від 16.03.2023 позовну заяву залишено без руху. Позивач недоліки усунув, тому позовна заява була прийнята до розгляду судом.

Ухвалою суду від 03.04.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження за правилами ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 .

Розглянувши заяви по суті, надані сторонами, заслухавши усні пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Як зазначає позивач в наданих до позовної заяви документах, 16.09.2020 ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець.

21.09.2020 ОСОБА_1 отримала листок непрацездатності по вагітності і пологах.

16.11.2020 ОСОБА_1 подала до Фонду заяву-розрахунок на фінансування допомоги по вагітності та пологах в сумі 20696,76 грн. відповідно до Порядку № 12.

18.11.2020 Фонд відфінансував ФОП ОСОБА_1 в сумі 20696,76 грн.

01.02.2021 ФОП ОСОБА_1 припинила підприємницьку діяльність за власним рішенням.

На момент припинення підприємницької діяльності ОСОБА_1 не заявляла ніяких вимог до Фонду. В період здійснення діяльності не подавала ніяких додаткових документів, в тому числі інших заяв-розрахунків. 29.03.2021 ОСОБА_1 , як фізична особа, звернулася до Фонду із заявою про донарахування їй допомоги по вагітності та пологах, та подала оригінал листка непрацездатності, який вже був оплачений ФОП ОСОБА_1 31.03.2021 Фонд наказом відмовив в призначенні допомоги по вагітності та пологах ОСОБА_1 , як особі, яка припинила підприємницьку діяльність, оскільки зазначений листок непрацездатності вже оплачено ФОП ОСОБА_1 у заявленій нею сумі. 21.05.2021 ОСОБА_1 як фізична особа звернулася до суду з позовом про зобов`язання Фонду нарахувати і виплати допомогу по вагітності і пологах.

За результатами розгляду Рівненським окружним адміністративним судом справи №460/6766/21 за позовом ОСОБА_1 до Сарненського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Рівненській області, 18.04.2022 прийнято рішення, яким частково задоволено позов ОСОБА_1 , а саме суд вирішив визнати протиправним та скасувати наказ Сарненського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Рівненській області від 31.03.2021 №70-од "Про відмову в призначенні допомоги по вагітності та пологах ОСОБА_1 "; зобов`язав Сарненське відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Рівненській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.03.2021 (вх. №19-04-02/365) з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні; у задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Крім того, вказаним рішенням на користь ОСОБА_1 стягнуто судові витрати зі сплати судового збору у сумі 908,00 грн.

Зазначене рішення 14.09.2022 набрало законної сили за результатами його перегляду Восьмим апеляційним адміністративним судом.

Державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Синюк Іриною Валеріївною 27.01.2023 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 70814813 щодо примусового виконання виконавчого листа № 1 №460/6766/21, виданого 02.01.2023 Рівненським окружним адміністративним судом про зобов`язання Сарненського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Рівненській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.03.2021 (вх. №19-04-02/365) з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.

Крім цього, 27.01.2023 державним виконавцем Синюк І.В. винесено постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 26000,00 грн та постанову про стягнення витрат виконавчого провадження в сумі 300,00 грн.

Позивач зазначає, що вказані постанови надійшли до позивача на початку березня 2023 року, а саме позивачу такі постанови надав представник ОСОБА_1 . Представник відповідача в судовому засіданні вказала, що постанови направлені позивачу простою кореспонденцією. Водночас, доказів щодо дати отримання позивачем оскаржуваної постанови суду не надано.

Позивач 02.03.2023 за номером 05-15-302 направив до відповідача лист, в якому зазначив про повне виконання судового рішення до відкриття виконавчого провадження з наданням доказів його виконання. Додатком до вказаного листа зазначено лист Сарненського відділення управління від 23.09.2022 № 19-01-15/924 про результат розгляду заяви ОСОБА_1 від 29.03.2021, докази вручення відправлення ОСОБА_1 , копія банківської виписки.

У листі Сарненського відділення управління від 23.09.2022 № 09-01-15/924 Про повторний розгляд заяви зазначено, що рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 18.04.2022 по справі № 460/6766/21 та постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2022 встановлено факт звернення 29.03.2021 ОСОБА_1 із заявою, яка стосується донарахування й доплати уже виплаченого матеріального забезпечення за листком непрацездатності серія АДЧ № 438857, а не первісного призначення допомоги. Зважаючи, що судами встановлено, що у вказаному випадку не можуть застосовуватися норми Порядку надання матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування України застрахованим особам у разі ліквідації (реорганізації) підприємства, установи, організації, припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця або незалежної професійної діяльності, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування України від 10.10.2017 № 54 (далі Порядок № 54), а також враховуючи факт припинення підприємницької діяльності ОСОБА_1 та відсутність заборгованості Фонду перед ОСОБА_1 на момент припинення підприємницької діяльності, заява від 29.03.2021 року не підлягає задоволенню.

Разом з тим, судом в даній справі встановлено, що рішеннями судів по справі № 460/6766/21 встановлено обставини щодо фінансування 18.11.2020 Сарненським відділенням управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Рівненській області заяви-розрахунку ОСОБА_1 в частині допомоги по вагітності та пологах згідно листка непрацездатності. Фінансування відбулося у встановлений ст.34 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 26.09.1999 № 1105-XIV (далі Закон № 1105) спосіб, фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 , як страхувальнику в період здійснення підприємницької діяльності на підставі поданої заяви розрахунку від 16.11.2020. Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України, обставини встановлені рішенням суду у адміністративній справі, що набрало законної сили не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Крім того, судом встановлено, що рішенням суду від 18.04.2022 не було зобов`язано Фонд прийняти рішення на користь ОСОБА_1 .

Судом у справі № 460/6766/21 було встановлено, що наказ Сарненського відділення Управління від 31.03.2021 № 70-од «Про відмову в призначенні допомоги по вагітності та пологах ОСОБА_1 », як акт індивідуальної дії не відповідає критеріям, встановленим ч.2 ст. 2 КАС України, зокрема щодо обґрунтованості та прийняття з урахуванням усіх обставин справи, на підставі та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Так, частиною четвертою статті 245 КАС Українивизначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначенізаконом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

За приписами вказаної правової норми слідує, що у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству,при цьому суб`єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення.

Якщо ж таким суб`єктом на момент прийняття рішення не перевірено дотримання суб`єктом звернення усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб`єкт дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов`язати суб`єкта владних повноважень до прийняття рішення з урахуванням оцінки суду.

Таким чином, зобов`язання судовим рішенням суб`єкта владних повноважень до вчинення конкретних дій (прийняття конкретних рішень) можливе, за загальним правилом, лише за умови почергового встановлення судом двох обставин: позивач на момент звернення до відповідного суб`єкта владних повноважень забезпечив виконання всіх без винятку вимог закону для отримання конкретного рішення; зобов`язання суб`єкта владних повноважень розглянути повторно звернення позивача з урахуванням висновків суду є недоцільним (об`єктивно встановлено безальтернативність рішення суб`єкта владних повноважень, яке може бути прийняте за встановлених судом обставин у конкретній справі).

Отже, критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб`єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб`єкта владних повноважень права діяти при прийнятті рішення на власний розсуд.

Такий підхід, встановлений процесуальним законодавством, є прийнятним не тільки при розгляді вимог про протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень, але і у випадку розгляду вимог про зобов`язання відповідного суб`єкта вчинити дії після скасування його адміністративного акта.

Тобто, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб`єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення з урахуванням обставин конкретної справи. Перебирання непритаманних суду повноважень державного органу не відбувається за відсутності обставин для застосування дискреції.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 10 вересня 2020 року у справі № 806/965/17.

При цьому варто зауважити, що судом в рішенні від 18.04.2021 по справі № 460/6766/21 встановлено, що Фондом не було досліджено подані ОСОБА_2 документи, зміст заяви ОСОБА_1 на предмет донарахування сум матеріального забезпечення - не проаналізовано.

Водночас, враховуючи, що ФОП ОСОБА_1 отримала матеріальне забезпечення від Фонду соціального страхування України в період здійснення нею підприємницької діяльності відповідно до Закону № 1105 згідно поданої заяви-розрахунку, а норми Порядку № 54 на спірні правовідносини не поширюються, суд дійшов висновку, що позивач правомірно повторно заяву ОСОБА_1 від 29.03.2021 розглянув у відповідності до норм Закону України "Про звернення громадян", оскільки в законодавстві України відсутні інші визначені законодавством механізми донарахування сум допомог після припинення діяльності суб`єкта господарювання. Результат розгляду оформлено листом від 23.09.2022 № 19-01-15/924, який відправлено на адресу заявника рекомендованим листом з повідомлення про вручення (а.с.17, 18).

Крім того, судом досліджено лист Управління від 17.10.2023 № 05-15-1692, адресований ОСОБА_1 , яким надано відповідь на інформаційний запит, що надійшов до Управління 11.10.2023, в якому ОСОБА_1 зазначила про отримання листа № 19-01/924 та просила Управління виконати рішення, а саме донарахувати матеріальне забезпечення. Управлінням у листі роз`яснено, що Сарненське відділення повторно розглянуло її заяву від 29.03.2021 року та звернуто увагу, що рішенням суду по справі № 460/6766/21 вимоги ОСОБА_1 щодо нарахування та виплати допомоги по вагітності та пологах не задоволено (а.с.72, 73).

Таким чином, позивачем забезпечено повторний розгляд заяви ОСОБА_1 від 29.03.2021 з урахування встановлених обставин та висновків суду по справі № 460/6766/21, про що її повідомлено належним чином.

Суд зазначає, що листом від 02.03.2023 № 05-15-302 (а.с.19-21) позивач повідомив відповідача про повне виконання судового рішення до відкриття виконавчого провадження із долученням копії листа Сарненського відділення управління від 23.09.2022 № 19-01-15/924 про результат розгляду заяви ОСОБА_1 від 29.03.2021. Вказане повідомлення наявне в матеріалах виконавчого провадження.

Частиною 1 статті 13 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Статтею 39 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено вичерпний перелік підстав для закінчення виконавчого провадження, зокрема, у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом виконавче провадження підлягає закінченню на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.

Крім того, ч. 5 та 9 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" визначений вичерпний перелік підстав для звільнення боржника від сплати виконавчого збору. Зокрема, відповідно до ч. 9 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі п.9 ч.1 ст. 39 цього Закону, якщо судове рішення було виконане до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 15.01.2020 по справі № 750/4975/17, де зазначено, що у разі виконання рішення суду добровільно, боржник не повинен нести тягар додаткових витрат, таких наприклад, як виконавчий збір, витрати виконавчого провадження, тощо.

Суду відповідачем не надано доказів винесення постанови про закінчення виконавчого провадження та звернуто увагу суду, що рішення суду у справі № 460/6766/21 (за повідомленням стягувача ОСОБА_1 ) не виконано.

Відповідно до ч.2ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Згідно з ч.1ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихст.78 цього Кодексу.

З огляду на те, що обставини, наведені позивачем у позовній заяві, повністю підтверджені доказами та встановленими судом обставинами в ході судового розгляду справи та не спростовані відповідачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 3 ст. 287 КАС України, відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.

Підстави для застосуваннястатті 139 Кодексу адміністративного судочинства Українищодо розподілу судових витрат у суду відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 270-272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо невчинення дій по закінченню виконавчого провадження № 70814813.

Зобов`язати Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції закінчити виконавче провадження № 70814813 на підставі п.9 ч.1 ст.39 Закону України "Про виконавче провадження".

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Днем подання апеляційної скарги є день її надходження до відповідного суду. Строк подання апеляційної скарги не може бути поновлено. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 10 квітня 2023 року

Учасники справи:

Позивач - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Рівненській області в інтересах Сарненського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України (вул. Кавказька, 2,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 41313357)

Відповідач - Відділ примусового виконання рішення Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (вул. Замкова, 29,м. Рівне,33028,

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 Адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя С.М. Дуляницька