Справа № 709/408/23
У Х В А Л А
про залишення заяви без руху
10 квітня 2023 року смт Чорнобай
Суддя Чорнобаївського районного суду Черкаської області Романова О.Г., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 в інтересах малолітньої ОСОБА_2 , заінтересована особа: Чорнобаївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Золотоніському районі Черкаської області Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту батьківства, -
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернулася до Чорнобаївського районного суду Черкаської області в інтересах малолітньої ОСОБА_2 із заявою про встановлення факту батьківства, заінтересована особа: Чорнобаївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Золотоніському районі Черкаської області Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Так, заявник просить встановити факт батьківства, а саме, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , являється батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та внести відповідні зміни до актового запису про народження останньої.
Вивчивши матеріали заяви, вважаю, що її слід залишити без руху виходячи з наступного.
Згідно з ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно з ч. 9 ст. 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутністю такого суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Зокрема, чинне цивільне процесуальне законодавство не регулює залишення без руху заяви поданої в порядку окремого провадження. Тому при вирішенні питання щодо залишення без руху заяви поданої в порядку окремого провадження суд керується положеннями ЦПК України, якими врегульовано порядок залишення без руху позову.
Відповідно до частин 1 - 3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення визначено в
ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України.
Крім цього, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
За загальним правилом, відповідно до ч. 1 ст. 122 СК України дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя.
Відповідно до ч. 1 ст. 129 СК України особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред`явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства. У разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду (ч. 1
ст. 130 СК України).
Як роз`яснено у п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо, зокрема, встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.
Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний.
Тобто, у порядку окремого провадження суд може вирішити спір про факт, про стан, але не спір про право цивільне, так як метою такого судового розгляду є лише встановлення наявності або відсутності самого факту і факт, що встановлюється судом у порядку окремого провадження, повинен мати юридичне значення, і мати безспірний характер, оскільки якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд повинен залишити заяву без розгляду і роз`яснити заявнику право подачі позову на загальних підставах.
З вище наведеного вбачається, що встановлення факту, що має юридичне значення в окремому провадженні можливе при умові, що факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають безпосередньо залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичної особи без повторного звернення до суду на підставі цього рішення та встановлення такого факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі
№ 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що «у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо:
згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;
чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення;
заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;
встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.
Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.
Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів».
Верховний Суд України, аналізуючи практику судів при вирішенні питань про встановлення фактів вважав, що заяви про встановлення факту батьківства (материнства) суд розглядає у разі смерті особи, яку заявник визнає батьком.
Важливе значення має вимога про обов`язкове зазначення у заяві мети встановлення юридичного факту, оскільки мета дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи тягне він правові наслідки.
З урахуванням зазначеної в заяві мети, суд визначає коло осіб, які можуть бути залучені до участі у справі.
Як роз`яснено у п. 7 та п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від
31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір`ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні.
Положеннями статті 135 СК України визначений порядок запису про батьків дитини, якщо батьківство, материнство не встановлено.
Згідно з частиною першою цієї статті при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народження провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
Відповідно до ст. 318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено:
який факт заявник просить встановити та з якою метою;
причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;
докази, що підтверджують факт.
Зі змісту заяви вбачається, що встановлення факту батьківства заявниці необхідно для внесення відповідних змін до актового запису про народження дитини, однак не конкретизовано мета встановлення юридичного факту, що саме прагне досягти заявник внаслідок встановлення цього факту та які саме дії має вчинити для оформлення документів в державних установах та/або в іншій спосіб.
За відсутності інших наведених підстав звернення до суду в порядку окремого провадження, заявником не зазначено, чи є спір про право цивільне із врахуванням заявленої мети - реалізація (відновлення) порушених прав заявника у визначений спосіб захисту, що суперечить вимогам статті 318 Цивільного процесуального кодексу України та є обов`язковою умовою для звернення до суду із заявою в порядку окремого провадження.
Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
При цьому заявнику слід врахувати, що суб`єктний склад заінтересованих осіб по справі визначається в залежності від мети встановлення факту, однак у заяві про встановлення батьківства заявник визначила коло заінтересованих осіб на власний розсуд без наведення ґрунтовних підстав для встановлення факту, який для заявника має юридичне значення та безпосередньо породжує юридичні наслідки.
Разом з тим, заявником в заяві про встановлення факту батьківства не зазначено, чим підтверджуються підстави встановлення батьківства щодо конкретної особи відносно якої необхідно встановити певні факти та залежно від мети встановлення юридичного факту визначити коло заінтересованих осіб, не конкретизовано мета встановлення юридичного факту, що саме прагне досягти заявник внаслідок встановлення цього факту та які саме дії має вчинити для оформлення документів в державних установах та/або в іншій спосіб, крім того не зазначено, чи є спір про право цивільне із врахуванням заявленої мети - реалізація (відновлення) порушених прав заявника у визначений спосіб захисту.
Так, заявниця вказує, що метою встановлення даного факту є внесення відомостей до актового запису про народження дитини, спір про право у даному випадку відсутній. Проте, на переконання суду, встановлення факту батьківства породжує певні юридичні наслідки для неповнолітньої дитини, адже, у разі встановлення факту батьківства, така дитина набуває певних прав, зокрема права на спадщину, права на певні соціальні виплати, тощо. Тому, у такому випадку, до розгляду заяви про встановлення факту батьківства необхідно залучати коло всіх заінтересованих осіб, права та обов`язки яких вподальшому можуть бути порушені.
Крім цього, судом було встановлено, що заявник вже зверталася до суду із аналогічною заявою про встановлення факту батьківства (справа № 709/215/23).
Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 06 березня
2023 року заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, які заявником не було усунуто та вказану заяву ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 21 березня 2023 року було повернуто заявнику.
Суд звертає увагу заявника, що відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч. 1ст. 185 ЦПКсуддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175 і 177 цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи наведене вище, суд вважає за необхідне заяву залишити без руху, надавши заявнику строк для усунення вищезазначених недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 95, 175, 177, 185, 259-261 ЦПК України, суд,-
п о с т а н о в и в:
Заяву ОСОБА_1 в інтересах малолітньої ОСОБА_2 , заінтересована особа: Чорнобаївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Золотоніському районі Черкаської області Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту батьківства - залишити без руху.
Надати заявнику строк для усунення зазначених недоліків який не може перевищувати 10 днів з дня отримання копії ухвали.
Роз`яснити заявнику, що у разі не усунення недоліків заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявнику.
Копію ухвали надіслати заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя О.Г. Романова
Суд | Чорнобаївський районний суд Черкаської області |
Дата ухвалення рішення | 10.04.2023 |
Оприлюднено | 12.04.2023 |
Номер документу | 110125168 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи окремого провадження Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них: інших фактів, з них:. |
Цивільне
Чорнобаївський районний суд Черкаської області
Романова О. Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні