Ухвала

від 28.03.2023 по справі 754/3795/23

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

2/754/2651/23

Справа № 754/3795/23

У Х В А Л А

Іменем України

28 березня 2023 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Буша Н.Д., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до до Держава Україна в особі Державного агентства України з питань кіно, ОСОБА_2 , особи на ім`я ОСОБА_3 , яку приховує Держава Україна в особі Державного агентства України з питань кіно і буде встановлений судом за фотознімком, Держава Україна в особі, Держава Україна в особі Міністра Кабінету Міністрів України Немчінова Олега Миколайовича, Держава Україна в особі Верховної Ради України в особах: Комітет гуманітарної та інформаційної політики

(голова Комітету Потураєв Микита Русланович, Держава Україна в особі Територіального управління бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, Держава Україна в особі Національного агентства України з питань державної служби, Держава Україна в особі Міністерства культури та інформаційної політики України, Держава Україна в особі Головного управління Служби безпеки України в Києві та Київській області, Національна спілка кінематографістів України в особі голови Янчука Олександра Спиридоновича, Всеукраїнська громадська організація «Шлях українців», Громадська організація «Шлях українців», Держава Україна в особі Державної аудиторської служби України, Держава Україна в особі Рахункової палати України, Держава Україна в особі Національного агентства з питань запобігання корупції, Держава Україна в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України про стягнення сум відшкодування за заподіяну шкоду внаслідок вчинення протиправного діяння,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з вказаним позовом.

Відповідно до ст. ст. 14, 33 ЦПК України справу було розподілено до розгляду судді Деснянського районного суду м. Києва Буша Н.Д.

Перевіривши матеріали позовної заяви, вважаю, що її слід залишити без руху для усунення недоліків, з наступних підстав.

Так, позовна заява повинна відповідати вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

В порушення наведеного положення, позовна заява не містить відомостей щодо відповідача №3, який зазначений позивачем як "Особа на ім`я ОСОБА_3 , яку приховує Держава Україна в особі Державного агентства України з питань кіно і буде встановлений судом за фотознімком".

Законодавством не покладено на суд повноважень щодо встановлення прізвища, ім`я та по батькові відповідача, який на думку позивача порушив її право, також не покладено на суд пошук відомих номерів засобів зв`язку відповідача, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Що стосується обґрунтованого розрахунку позовних вимог про стягнення майнової шкоди в розмірі 570,66 грн. та моральної шкоди в розмірі 1 880 428,97 грн., позивачем не зазначено в чому вона полягає.

Так, згідно п. 4 Постанови Пленуми Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», у позовній заяві повинно бути зазначено у чому полягає моральна шкода, яким неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди та якими доказами це підтверджується.

Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» передбачено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Разом з тим, позивачем не зазначено докази, що підтверджують завдання їй моральної шкоди, зокрема, відсутні докази причинно-наслідкового зв`язку між моральними стражданнями позивача та діями, рішеннями, бездіяльністю відповідачів, інші письмові докази, якими позивач може підтвердити викладені обставини та вимоги.

Позовна заява містить лише вимогу про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, але не містить відомостей в чому саме полягає ця шкода, а також обґрунтування її розміру.

Крім того, відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог - спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Зміст позовних вимог (п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України) - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду і має суттєве значення при розгляді справи та відповідно вимагає чіткого визначення, оскільки у випадку задоволення позову, зміст таких вимог викладається у резолютивній частині судового рішення.

Так, матеріально-правова вимога позивача до відповідача повинна мати правовий характер, тобто бути врегульованою нормами матеріального права, а також підпадати під цивільну юрисдикцію.

У разі порушення цивільного права чи інтересу у потерпілої особи виникає право на застосування конкретного засобу захисту, який залежить від виду порушення та від наявності чи відсутності між сторонами зобов`язальних правовідносин. Тобто, потерпіла особа обирає саме той засіб захисту, який відповідає характеру порушення його права чи інтересу та ґрунтується на законі.

Обов`язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 175 ЦПК України. Цей обов`язок не може бути перекладено на суд, оскільки саме позивач є зацікавленим в ефективному захисті своїх прав та ефективному здійснені судочинства за його позовною заявою.

Так, звертаючись до суду з даним позовом ОСОБА_1 визначила коло відповідачів, а саме: Держава Україна в особі Державного агенства України з питань кіно, ОСОБА_2 , Особа на ім`я ОСОБА_3 , яку приховує Держава Україна в особі Державного агентства України з питань кіно і буде встановлений судом за фотознімком, Держава Україна в особі Державної казначейської служби України.

Але, одночасно позивач не зазначає зміст позовних вимог до відповідачів: Держава Україна в особі Державного агентства України з питань кіно, ОСОБА_2 , Особа на ім`я ОСОБА_3 , яку приховує Держава Україна в особі Державного агентства України з питань кіно і буде встановлений судом за фотознімком, а в прохальній частині позову вказує тільки вимогу щодо стягнення за рахунок державного бюджету України з одного відповідача - Держави Україна в особі Державної казначейської служби України майнову шкоду в розмірі 570,66 грн. та моральну шкоду в розмірі 1 880 428,97 грн.

Також, всупереч п. 5 ч.3 ст.175 ЦПК України позивачем не викладено обставини, якими вона обґрунтовує свої вимоги з зазначенням доказів, що підтверджують вказані обставини. А саме, не зазначено які відбулись порушення прав позивача з боку кожного із відповідачів. В тексті позовної заяви вказано лише, що позивач 12.08.2022 року прийшла до офісу Державного агентства України з питань кіно з метою передачі інформаційного запиту, а далі йдеться в позові про повноваження відповідача ОСОБА_2 , функції громадського моніторингу, посилання на статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В обґрунтування звільнення від сплати судового збору позивач посилається на норми п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір", в якому зазначено, що судовий збір не справляється за подання: позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду. Але вимоги до відповідача №1 ОСОБА_2 та відповідача №2 Особа на ім`я ОСОБА_3 , яку приховує Держава Україна в особі Державного агентства України з питань кіно висуваються як до фізичних осіб, які не є органом державної влади, тому позивачу слід сплатити судовий збір за кожну вимогу або надати підтвердження звільнення від сплати судового збору.

Слід зазначити, що позивач визначає у своєму позові тринадцять третіх осіб. За змістом позовної заяви не можливо з`ясувати обставини і підстави участі всіх зазначених третіх осіб та чи може вплинути рішення суду на їх права та обов`язки щодо однієї зі сторін. В позові відсутні чіткі юридичні критерії, які визначають необхідність та умови участі вказаних третіх осіб в такій кількості. Судом не встановлено прямий юридичний інтерес усіх вказаних позивачем третіх осіб щодо вирішення справи, наслідком якого буде вплив на їх права та обов`язки, зокрема якими є обов`язкова наявність матеріально-правових відносин між третьою особою та однією зі сторін та матеріально-правові відносини третьої особи й однієї зі сторін мають передбачати можливість спору про право цивільне між третьою особою й стороною.

Водночас, відповідно до положень ч. 1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, однак в порушення вказаної норми позивачем примірники позовної заяви з додатками для сторін не було надано.

Також позивачем в прохальній частині (п.п. 3-6) викладено прохання про витребування доказів та допит свідків. Такі клопотання слід викладати окремою заявою з урахуванням вимог ст. 84 ЦПК України, відповідно до якої учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах 2 та 3 статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено:1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Стаття 91 ЦПК України регулює питання оформлення клопотання про виклик свідка. Так, виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім`я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, - до початку першого судового засідання у справі.

Позивачем не виконано ці вимоги закону.

Відтак, позивачу необхідно уточнити коло відповідачів, третіх осіб, позовні вимоги та відповідно викласти обставини, якими вона обґрунтовує свої вимоги до кожного з відповідачів, вирішити питання щодо сплати судового збору, а також належним чином оформити клопотання про витребування доказів та виклик свідків,

Так, ст. 15 ЦПК України, передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Перелічені недоліки позовної заяви унеможливлюють вирішення питання про прийняття позовної заяви та подальший розгляд справи і ухвалення законного та обґрунтованого рішення.

Згідно ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Аналізуючи викладене, позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення виявлених судом недоліків, які зазначено вище.

Роз`яснити позивачу, що згідно ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175, 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Також, слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1.ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Спосіб усунення недоліків позовної заяви полягає в поданні позовної заяви у вигляді окремого документу з виправленими недоліками,зазначеними в наявній ухвалі суду з наданням її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Також, вважаю за необхідне роз`яснити позивачу, що термін «зазначення доказів» слід розуміти як робити якусь позначку; позначати, записувати з метою указати, пишучи, указувати, висловлювати думку, звертати увагу на що-небудь, та в жодному разі не слід розуміти як «надання доказів», оскільки надання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, про що також зазначив Пленум Верховного Суду України в своїй постанові від 12 червня 2009 року № 2.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 260 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до до Держава Україна в особі Державного агентства України з питань кіно, ОСОБА_2 , особи на ім`я ОСОБА_3 , яку приховує Держава Україна в особі Державного агентства України з питань кіно і буде встановлений судом за фотознімком, Держава Україна в особі, Держава Україна в особі Міністра Кабінету Міністрів України Немчінова Олега Миколайовича, Держава Україна в особі Верховної Ради України в особах: Комітет гуманітарної та інформаційної політики

(голова Комітету Потураєв Микита Русланович, Держава Україна в особі Територіального управління бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, Держава Україна в особі Національного агентства України з питань державної служби, Держава Україна в особі Міністерства культури та інформаційної політики України, Держава Україна в особі Головного управління Служби безпеки України в Києві та Київській області, Національна спілка кінематографістів України в особі голови Янчука Олександра Спиридоновича, Всеукраїнська громадська організація «Шлях українців», Громадська організація «Шлях українців», Держава Україна в особі Державної аудиторської служби України, Держава Україна в особі Рахункової палати України, Держава Україна в особі Національного агентства з питань запобігання корупції, Держава Україна в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України про стягнення сум відшкодування за заподіяну шкоду внаслідок вчинення протиправного діяння,- залишити без руху, та надати позивачу строк, який не може перевищувати семи днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення вказаних в ній недоліків.

У разі, якщо у встановлений строк виявлені недоліки не будуть усунуті, позовна заява буде вважатись не поданою та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.Д.Буша