Рішення

від 25.01.2023 по справі 758/10579/20

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/10579/20

Категорія 59

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2023 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Захарчук С. С.,

за участю секретаря судового засідання - Сірант Т. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа - Чотирнадцята київська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на квартири в порядку спадкування за заповітом,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Київської міської ради про визнання права власності на квартири в порядку спадкування за заповітом.

Зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її друг - ОСОБА_3 .

Після його смерті відкрилася спадщина на належне йому нерухоме майно, яке складається з 1/2 частини квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло, виданого 09.04.1998 відділом приватизації житла Подільської райдержадміністрації, квартира АДРЕСА_2 належала на праві спільної сумісної власності ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в рівних долях.

За життя, ОСОБА_3 прийняв також у спадщину 1/2 частину зазначеної квартири після смерті своєї матері - ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , проте, він свідоцтва про право на спадщину не отримав та не здійснив його державної реєстрації.

ОСОБА_3 був єдиним спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_4 . Заповіт останньою не складався.

ОСОБА_3 постійно проживав разом із своєю матір`ю в даній квартирі, в тому числі, і на час відкриття спадщини після її смерті, що підтверджується його зареєстрованим місцем проживання за даною адресою з 06.08.1992 по день його смерті.

ОСОБА_3 як єдиний спадкоємець після смерті своєї матері ОСОБА_4 , який постійно проживав разом із нею на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, про відмову від неї він не заявляв.

За життя ОСОБА_3 склав заповіт, в якому зазначено, що все його майно (в тому числі майнові права), де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що йому буде належати на день смерті і на що він за законом матиме право, заповідає їй - ОСОБА_1 .

Згідно з Інформаційною довідкою КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 27.05.20 квартира АДРЕСА_2 зареєстрована на праві власності за ОСОБА_4 , ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого відділом приватизації житла Подільської райдержадміністрації 09.04.1998.

Вона, як єдина спадкоємиця за заповітом, спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняла, оскільки 10.04.20 вона звернулася до Чотирнадцятої київської державної нотаріальної контори з заявою про прии?няття спадщини та про видачу свідоцтва про право на спадщину, проте, через відсутність необхідних правовстановлюючих документів на майно, свідоцтво про право на спадщину видано не було.

Інших спадкоємців у ОСОБА_3 за заповітом або за законом немає, до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини та про видачу свідоцтва про право на спадщину ніхто не звертався.

Посилаючись на зазначені обставини, просила визнати за нею право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після померлого ОСОБА_3 .

У відзиві на позов, представник Київської міської ради просив ухвалити рішення на підставі поданих позивачем доказів.

Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, у якій вказала на те, що позов підтримує та просить його задовольнити.

Від представника Київської міської ради надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Від представника Чотирнадцята Київська державна нотаріальна контора надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Суд, відповідно до ст. 223 ЦПК України ухвалив розглядати справу за відсутності учасників справи.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази у їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Судом установлено, що ОСОБА_3 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 15-17).

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 09.04.1998, виданого відділом приватизації житла Подільської райдержадміністрації, квартира АДРЕСА_2 належить на праві власності ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в рівних долях, що підтверджується й Інформаційною довідкою КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 27.05.20 (а.с. 21-22, 25).

ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 18).

Згідно з заповітом від 22.05.2018, складеного ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_3 заповів ОСОБА_1 все своє майно (в тому числі на майнові права), де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі на все те, що йому буде належати на день смерті і на що він за законом матиме право (а.с. 23).

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 19).

ОСОБА_1 звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3

Відповідно до постанови державного нотаріуса Чотирнадцятої київської державної нотаріальної контори Іваненко Р. від 03.08.20 ОСОБА_1 є спадкоємицею ОСОБА_3

ОСОБА_1 на підтвердження права власності спадкодавця на квартиру не було надано документ, що підтверджує право власності на квартиру за померлим ОСОБА_3 .

Відповідно до Інформаційної довідки, виданої КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 27.05.20 право власності на квартиру було зареєстровано за померлим ОСОБА_3 та померлою ОСОБА_4 в рівних долях на підставі свідоцтва про право власності на житло, видане відділом приватизації житла Подільської райдержадміністрації 09.04.1998 згідно розпорядження № 1019, з яких 1/2 частина квартири належала матері померлого ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкоємцем якої був її син ОСОБА_3 , який прийняв, але не оформив своїх спадкових прав.

За результатами здійсненого нотаріусом пошуку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, відомості про реєстрацію права власності на цю квартиру відсутні.

Виходячи з вищевикладеного, нотаріусом відмовлено ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на квартиру АДРЕСА_2 у звязку з відсутністю документу, що підтверджує право власності померлого на зазначену квартиру та відсутності державної реєстрації права власності у встановленому порядку (а.с. 30).

Відповідно до інформації, наданої Чотирнадцятою київською державною нотаріальною конторою від 18.10.21, згідно перевірки зі Спадкового реєстру спадкова справа до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 не заводилася (а.с. 89-90).

Згідно з інформації, наданої Подільською районною у м. Києві державною адміністрацією ОСОБА_3 значився зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 у період з 06.08.1992 по 17.08.2020 (а.с. 141).

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (ст. 1233 ЦК України).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Частиною 3 ст. 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказів того, що ОСОБА_3 і ОСОБА_4 проживали разом на час відкриття спадщини після померлої ОСОБА_4 , у зв`язку з чим, ОСОБА_3 відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України прийняв спадщину після померлої, суду не надано.

Доказів того, що вирішувалося питання про встановлення факту прийняття спадщини ОСОБА_3 після померлої ОСОБА_4 , також не надано.

Таким чином, в силу норм чинного законодавства умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі, квартири є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Доказів того, що ОСОБА_3 набув за життя право власності на частину зазначеної вище квартири в порядку спадкування після померлої ОСОБА_4 , суду не надано, як і не надано суду доказів того, що за життя ОСОБА_3 оформив право власності на спірну квартиру.

Виходячи з вищевикладеного, правових підстав для задоволення позову немає.

Керуючись ст. ст. 1216, 1217, 1218, 1223, 1268 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-82, 223, 258-259, 263-265, 268, 273, 353, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 22883141), третя особа - Чотирнадцята київська державна нотаріальна контора (04108, м. Київ, пр. Правди, 33, код ЄДРПОУ 39023114), про визнання права власності на квартири в порядку спадкування за заповітом - відмовити.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С. С. Захарчук