Ухвала

від 28.03.2023 по справі 752/15812/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3

секретаря судового засідання - ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 12 січня 2023 року,-

В с т а н о в и л а:

Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП у м. Києві ОСОБА_7 , погодженого прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_8 , про арешт майна та накладено арешт на наступні об`єкти нерухомості:

-домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ;

-житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 ;

-нежитлову будівлю, кафе, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ;

-житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_3 ;

-квартиру, загальною площею 109,10 (кв.м), розташованої за адресою: АДРЕСА_4 ;

-земельну ділянку, загальною площею 0,25 (га) кадастровий номер 7323083600:02:001:0688, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 ;

-земельну ділянку, загальною площею 0,09 (га) кадастровий номер 7323083600:02:001:0689, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , із забороною відчуження та розпорядження.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, представника власника майна подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 12 січня 2023 року в частині арешту майна - квартири, загальною площею 109,10 (кв.м), розташованої за адресою: АДРЕСА_4 .

Мотивуючи свою апеляційну скаргу вказує на те, що власником зазначеного майна, відповідно до договору дарування №9198 від 03.07.2013 року, є ОСОБА_5 . ІНФОРМАЦІЯ_1 (неповнолітня особа). При цьому, у наданих матеріалах помилково зазначено власником вказаного об`єкту нерухомого майна - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який в рамках даного кримінального провадження є підозрюваним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України. Таким чином, правові підстави для задоволення клопотання та накладення арешту на вказане майно відсутні.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як вбачається з наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження та ухвали слідчого судді місцевого суду, слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12022100000000634 від 25.08.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

05.01.2023 року старший слідчий в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП у м. Києві ОСОБА_7 , за погодженням з прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_8 , звернувся до слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на майно на наступні об`єкти нерухомості:

-домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ;

-житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 ;

-нежитлову будівлю, кафе, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ;

-житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_3 ;

-квартиру, загальною площею 109,10 (кв.м), розташованої за адресою: АДРЕСА_4 ;

-земельну ділянку, загальною площею 0,25 (га) кадастровий номер 7323083600:02:001:0688, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 ;

-земельну ділянку, загальною площею 0,09 (га) кадастровий номер 7323083600:02:001:0689, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , із забороною відчуження та розпорядження, посилаючись на наявність правової підстави, передбаченої ч. 5 ст. 170 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 12 січня 2023 року вказане клопотання задоволено.

Оскільки зазначена ухвала слідчого судді оскаржена тільки представником власника майна ОСОБА_5 - адвокатом ОСОБА_6 , то колегія суддів, відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, переглядає ухвалу слідчого судді в межах його апеляційної скарги, а щодо інших осіб на майно яких накладено арешт вищезгаданою ухвалою слідчого судді, то в цій частині питання законності та обґрунтованості накладення арешту колегією суддів не вирішується.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно із ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Статтею 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна, накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); можливість спеціальної конфіскації (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 КПК України); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 КПК України); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

На переконання колегії суддів, наведених вимог закону слідчий суддя та слідчий дотримались.

Так, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку та правильно зазначив в оскаржуваній ухвалі про наявність правових підстав, передбачених ч. 5 ст. 170 КПК України для задоволення клопотання слідчого.

Крім того, на думку колегії суддів, надані матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Зважаючи на вищевикладене, в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на майно, діяв у спосіб та у межах законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності.

Щодо доводів апеляційної скарги, то колегія суддів ставиться до них критично не вважає такими, які не можуть слугувати безумовною підставою для скасування ухвали слідчого судді.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.

Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга з урахуванням викладених в ній доводів, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 170, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

П о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 12 січня 2023 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП у м. Києві ОСОБА_7 , погодженого прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_8 , в частині арешту майна - квартири, загальною площею 109,10 (кв.м), розташованої за адресою: АДРЕСА_4 ,- залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 , - без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

---

---

---

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/824/1389/2023 Категорія ст. 170 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_10

Доповідач: ОСОБА_1