Ухвала

від 24.09.2007 по справі 14/312

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/312

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 33023 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 РІШЕННЯ  

"24" вересня 2007 р.                                                                            Справа  № 14/312

за позовом         Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптово-роздрібна торгова фірма "Едланд"  

до відповідача    Спільне підприємство "Хлібокомбінат"        

треті особи, які не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача  ТзОВ"Торговий дім "Едланд" та КП "Рівненське ОБТІ"         

про витребування майна

                                                                                                               Суддя  

Представники:

Від позивача  :    Кучма Н.В. (довіреність у справі)    

Від відповідача : генеральний директор Лашутін Е.І.

від третіх осіб: СП "Хлібокомбінат" - Бицюк Н.В. (довіреність у справі)   

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснена

СУТЬ  СПОРУ : Товариство з обмеженою відповідальністю «Оптово-роздрібна торгова фірма «Едланд», код ЄДРПОУ 23595332 (далі – позивач) звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом до Спільного підприємства «Хлібокомбінат», код ЄДРПОУ 01733242 (далі – відповідач), в якому просить зобов'язати відповідача передати позивачу, як добросовісному набувачу, будівлю універмагу, що знаходиться по вулиці Грушевського (бувша вулиця Леніна), 29 в місті Костопіль Рівненської області.

Під час розгляду справи позивач подав заяву про збільшення позовних вимог, в якій додатково до вже заявлених вимог просив визнати за ним право власності на будівлю універмагу, що знаходиться по вулиці Грушевського (бувша вулиця Леніна), 29 в місті Костопіль Рівненської області.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що 25 березня 2003 року між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Едланд» було укладено договір купівлі-продажу № 02/03, за яким він придбав у власність будівлю універмагу по вул. Грушевського, 29 в місті Костополі Рівненської області, а 1 квітня  2003 року отримав її по акту прийому-передачі. Однак в реєстрації прав власності на придбану будівлю Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації рішенням реєстратора від 30.05.2003р. №815 відмовило позивачу з посиланням на те, що на будівлю 24 квітня 2003 року було накладено арешт, а згодом, лише 27.11.03., права власності на будівлю були перереєстровані на відповідача. Як дізнався позивач згодом, зміни до статутних документів продавця будівлі – товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Едланд» (далі – товариство), за якими до статутного фонду останнього одним з учасників – СП «Хлібокомбінат» була внесена будівля, рішенням господарського суду Рівненської області від 27 березня 2000 р. у справі № 2П/177-А-2 визнані недійсними, внаслідок чого, згідно рішенню господарського суду Рівненської області від 19 березня 2001 року у справі №3Р/635-М-2, товариство було зобов'язано будівлю універмагу передати відповідачу, і згодом будівля була перереєстрована Рівненським обласним бюро технічної інвентаризації на відповідача.

Разом з тим, позивач вважає себе добросовісним набувачем будівлі за відплатним договором та вважає, що будівля не може бути в нього витребувана згідно з положеннями статті 388 Цивільного кодексу України та повинна належати йому.

Відповідач визнає позовні вимоги обґрунтованими, але вважає, що в разі задоволення позову, йому мають відшкодувати її вартість 600 000 грн., що складає вартість його частки при внесенні будівлі до статутного фонду товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Едланд».

Третя особа, яка не заявляє позовних вимог на предмет спору на стороні відповідача, товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Едланд» вважає позовні вимоги обґрунтованими та підтверджує факт відчуження будівлі універмагу, що знаходиться в будинку 29 по вулиці Грушевського (бувша вулиця Леніна) в місті Костопіль Рівненської області, за відплатним договором від 25 березня 2003 р. № 02/03 на користь позивача, а також підтверджує, що розрахунки за цим договором проведені, позивач оплатив вартість будівлі. Третя особа визнає, що в разі задоволення позову вона повинна відшкодувати вартість будівлі розміром 600 000 грн. на користь відповідача.

Третя особа, яка не заявляє позовних вимог на предмет спору на стороні відповідача, КП "Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації" пояснює, що зволікання, а потім відмова в реєстрації права власності за позивачем на будівлю універмагу, що знаходиться по вул.. Грушевського, 29 в м. Костопіль Рівненської області, сталась з порушенням чинного законодавства при  бувшому керівництві.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками процесу та зібрані судом, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

При цьому суд керувався наступним.

25 березня 2003 року між позивачем та третьою особою – товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Едланд» було укладено договір купівлі-продажу № 02/03, за яким товариство продало, а позивач купив будівлю універмагу, що знаходиться за адресою: м. Костопіль, вул. Грушевського, 29 загальною площею 3883,7 кв. м., а 1 квітня 2003 року вказана будівля була передана позивачу по акту прийому-передачі.

Рішенням господарського суду Київської області від 30.04.2004р. у справі №11/10-2004 за позовом ТОВ ТД «Едланд» до ТОВ ОРТФ «Едланд» у зустрічному позові про визнання  недійсним договору  купівлі-продажу  від 25.03.2003р.  №02-03   ТОВ  ОРТФ "Едланд» відмовлено, зобов'язано останнього виконати в повному обсязі зобов'язання взяті на себе за договором купівлі-продажу від 25.03.2003р. №02/03.

У   згаданій   справі   №11/10-2004   господарським   судом   встановлений   факт   набуття позивачем (ТОВ ОРТФ "Едланд") права власності на будівлю. Так, у рішенні суду від 30.04.2004р. зазначено:

«Між ТОВ «Торговий Дім «Едланд» (продавець) та ТОВ ОРТФ «Едланд» (покупець) було укладено договір купівлі-продажу від 25.03.2003р. №02/03 (далі -Договір) на підставі якого продавець, як власник майна, що підтверджується, зокрема,  даними витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 24.03.2003р., за актом прийому-передачі від 01.04.2003р.  передав у власність покупця будівлю універмагу загальною площею 3883,7 кв.м., що знаходиться за адресою: 35000, м. Костопіль, вул. Грушевського, 29 (абзац 5 стор.2).

«...01.04.2003р. позивач за зустрічним позовом (ТОВ ОРТФ «Едланд») фактично набув право власності на передану будівлю універмагу.

Чинне законодавство України не ставить дійсність договору купівлі-продажу в залежність від реалізації покупцем права на реєстрацію права власності на об'єкт купівлі-продажу.

Таким чином, виникнення перешкод під час здійснення реєстрації права власності на будівлю універмагу в державних органах не є умовою недійсності укладеного Договору» (стор.З абзаци 12 та 13, стор.4 абзац І)."

Рішенням господарського суду Київської області від 30.04.2004р. у справі №11/10-2004, яке не оскаржене, набрало законної сили, є чинним, встановлено дійсність договору від 25.03.2003р. №02/03, зобов'язано Позивача виконати умови цього договору перед ТОВ ТД «Едланд», оскільки з 01.04.2003р. Позивач фактично набув право власності на будівлю.

Таким чином, дійсність договору-купівлі продажу від 25.03.2003р. № 02/03 встановлена рішенням господарського суду Київської області від 30.04.2004р. у справі № 11/10-2004 та не потребує повторного доведення у даній справі та має наслідком виникнення цивільних прав та обов'язків на його виконання. Тобто факт права власності на будівлю за ТОВ ОРТФ «Едланд» є встановленим ще 30.04.2004р.

На момент продажу будівля належала на правах власності товариству "ТД "Едланд", що підтверджується свідоцтвом про право власності від 18 січня 1999 року, виданим за рішенням виконкому Костопільської міської ради, та даними витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 24 квітня 2003 року.

В силу статті 128 Цивільного кодексу УРСР, що діяв на момент укладення договору купівлі-продажу, та згідно з пунктом 4.2 зазначеного договору право власності на об'єкт продажу (будівлю) у покупця виникає з моменту передачі речі (підписання акта прийому-передачі).

Таким чином, 1 квітня 2003 р. позивач фактично набув право власності на передану за договором купівлі-продажу будівлю універмагу.

Крім того господарський суд Рівненської області:

-  у   справі   №14/319   постановив   12.02.2007р.   рішення,   яким   зобов'язав   комунальне підприємство «Рівненське гуртово-роздрібне об'єднання «Рівненської обласної спілки споживчих товариств» (м. Рівне, вул. Млинівська, 20; код ЄДРПОУ 30318321) повернути в натурі Спільному підприємству «Хлібокомбінат» будівлю;

- у справі №12/337 07 серпня 2007 року виніс постанову (додається), якою визнав неправомірними дії КП «Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації»  щодо реєстрації права власності на будівлю за Рівненською облспоживспілкою; скасував запис від 22.07.2004р. про реєстрацію в Реєстрі прав власності на нерухоме майно права власності на будівлю за Рівненською облспоживспілкою; зобов'язав КП «Рівненське ОБТІ» відновити запис від 27.11.2003р. про реєстрацію в Реєстрі прав власності на нерухоме майно (№55-300 в книзі 1) існування права власності на будівлю за СП «Хлібокомбінат», тобто, відновив запис від 27.11.2003р. про реєстрацію в Реєстрі прав власності на нерухоме майно (№55-300 в книзі 1) права власності на будівлю універмагу по вул. Грушевського, 29 в м.Костопіль Рівненської області за СП «Хлібокомбінат», який здійснено на підставі свідоцтва про право власності (ССА №885784) від 27.11.2003р., виданого виконавчим комітетом Костопільської міської ради.

Вказані обставини свідчать, що Позивач за договором кулівлі-продажу від 25.03.2003р. у ТОВ ТД «Едланд» придбав у власність будівлю, а згідно ст.128 ЦК УРСР та п.4.2. вказаного договору з 01.04.2003р. набув права власності на цю будівлю, тобто, до реєстрації КП «Рівненське ОБТІ» права власності за СП «Хлібокомбінат».

Таким чином, Позивач правомірно, у встановленому законом порядку, як встановлено господарським судом, набув права власності на будівлю від ТОВ ТД «Едланд», оскільки останньому будівля перейшла у володіння на підставі змін до установчого договору ТОВ ТД «Едланд» від 1998р., як внесок Відповідача  до статутного фонду ТОВ ТД «Едланд».

Однак, не дивлячись на все наведене, здійснити державну реєстрацію прав власності на будівлю універмагу в державних органах позивач не зміг внаслідок відмови Рівненського обласного бюро технічної інвентаризації, обґрунтованого тим, що 24 квітня 2003 р. накладено арешт на будівлю, а згодом, 11 листопада 2003 р., Вищим господарським судом України у справі  № 3Р/635-М-2 скасовано постанову Львівського апеляційного господарського суду від 28 травня 2002р., якою товариство (продавець) було визнано добросовісним набувачем майна.

Той факт, що набраним законної сили 11.11.2003р. (постанова ВГСУ додається) рішенням господарського суду у справі №ЗР/635-М-2 зобов'язано ТОВ ТД «Едланд»передати СП «Хлібокомбінат»будівлю (приміщення універмагу), оскільки передача останнім будівлі, як внеску до статутного фонду, була здійснена з порушенням закону - без попередньої на те згоди заставодержателя (Костопільська МДПІ), не спростовує правомірне набуття Позивачем права власності на будівлю за оплатним договором, тобто, добросовісного набуття ТОВ ОРТФ «Едланд»згаданої будівлі, так як у 1999 році будівля вибула із володіння СП «Хлібокомбінат»{розпорядження №2-р від 05.01.1999р. голови Костопільської райдержадміністрації «Про державну реєстрацію змін до установчих документів»; ст.12 Закону України «Про господарські товариства»), і лише 11.11.2003р. на підставі згаданого рішення у справі №ЗР/635-М-2 будівля була витребувана у ТОВ ТД «Едланд»та передана СП «Хлібокомбінат», хоча на цей час власником будівлі вже сім місяців був Позивач.

Відповідно до статті 330 Цивільного кодексу України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Відповідно до статті 388 Цивільного кодексу України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; або було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; або вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Вказані норми були закріплені і в статті 145 Цивільного кодексу УРСР, який діяв на момент укладення договору від 25.03.2003р. №02/03.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач придбав будівлю у товариства за відплатним договором, на момент придбання будівлі продавець мав всі документи, які підтверджували належність йому будівлі на праві власності, оскільки в державному реєстрі прав власності на будівлю власником значилось товариство-продавець, позивач не знав та не міг знати, що продавець через 7 місяців після продажу та передачі будівлі по акту приймання-передачі втратить право власності на цю будівлю та не матиме право її відчужувати.

Відповідач з власної волі передав будівлю до статутного фонду товариства, що підтверджується установчими документами товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Едланд», а відтак будівля вибула з його власності за його власною волею.

Отже, як випливає зі змісту статті 388 Цивільного кодексу України, якщо майно вибуло з володіння власника за його волею і в подальшому відплатно продане добросовісному набувачу, витребування від останнього майна не допускається. Останнє не позбавляє власника можливості вимагати від особи, яка здійснила незаконний продаж майна, відшкодування завданих йому збитків, зокрема вартості майна.

Відтак, відповідач не може претендувати на витребування будівлі від позивача, який є її добросовісним набувачем.

З витягу про реєстрацію прав власності на нерухоме майно від 18 вересня 2007 року вбачається, що будівля універмагу по вул. Грушевського, 29 в м. Костопіль Рівненської обл. зареєстрована на правах власності за відповідачем на підставі свідоцтва про право власності, виданого виконавчим комітетом Костопільської міської ради від 27 листопада 2003 року.

Слід зазначити, що 27 листопада 2003 року свідоцтво про право власності на будівлю було видано відповідачу у зв'язку з прийняттям Вищим господарським судом України постанови від 11 листопада 2003 р. у справі № 3Р/635-М-2, якою скасовані постанови Львівського апеляційного господарського суду від 28 травня 2002 року, та від 23 червня 2003р., якими ТОВ „Торговий Дім” визнавався добросовісним набувачем будівлі.

При цьому, позивач не міг довести свого права власності на будівлю, оскільки не був учасником провадження у справі господарського суду Рівненської області № 3Р/635-М-2, не міг належним чином захистити свої права власності.

Таким чином, приймаючи до уваги наведені обставини справи та положення статей 330, 388 Цивільного кодексу України, статтей 128,  145 Цивільного кодексу УРСР суд приходить до висновку про правомірність позовних вимог щодо захисту прав власності позивача та витребування будівлі у відповідача.

Разом з тим, не може залишатися поза увагою той факт, що рішенням господарського суду Рівненської області від 27 березня 2000 р. у справі № 2П/177-А-2 визнано недійсним розпорядження Голови Костопільської районної державної адміністрації № 2-р від 5 січня 1999 року «Про державну реєстрацію змін до установчих документів», яким були зареєстровані зміни до установчих документів товариства, згідно яким відповідач за власним волевиявленням увійшов до складу учасників товариства та передав будівлю до статутного фонду товариства в якості внеску у розмірі 600 000 грн.

У зв'язку з тим, що позивач добросовісно придбав будівлю у власність та відшкодував її вартість товариству по договору купівлі-продажу, відповідач в свою чергу може вимагати відшкодування вартості будівлі від товариства в тому числі в судовому порядку.

На підставі статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічне обслуговування судового процесу покладаються на відповідача.     

Враховуючи викладене, керуючись ст. 49,82-85 ГПК України, суд

      ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Вилучити з володіння спільного підприємства «Хлібокомбінат»  (код ЄДРПОУ 01733242) і передати товариству з обмеженою відповідальністю «Оптово-роздрібна торгова фірма «Едланд» ( код ЄДРПОУ 23595332) будівлю універмагу, що знаходиться в будинку №29 по вулиці Грушевського (бувша вулиця Леніна) в місті Костопіль Рівненської області.

3. Визнати право власності на будівлю універмагу, що знаходиться в будинку №29 по вулиці Грушевського (бувша вулиця Леніна) в місті Костопіль Рівненської області за товариством з обмеженою відповідальністю «Оптово-роздрібна торгова фірма «Едланд» ( код ЄДРПОУ 23595332).

4. Стягнути зі спільного підприємства «Хлібокомбінат» (код ЄДРПОУ 01733242) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Оптово-роздрібна торгова фірма «Едланд» (код ЄДРПОУ 23595332) 3085,00грн. витрат по сплаті держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржене у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя                                                           

підписано "26" вересня 2007 р.