Ухвала

від 05.04.2023 по справі 210/3564/22

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

У Х В А Л А

іменем України

Справа № 210/3564/22

Провадження № 1-кс/210/406/23

"05" квітня 2023 р. Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу в складі:

слідчого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

з участю предст. заявника ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі скаргу ТОВ «ЦИТРОН ЛАЙН» на бездіяльність прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_4 щодо неповернення вилученого майна, суд, -

В С Т А Н О В И В:

До слідчого судді надійшла скарга ТОВ «ЦИТРОН ЛАЙН» на бездіяльність прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_4 щодо неповернення вилученого майна щодо неповернення вилученого майна, яка полягає у неповерненні вилученого в ході обшуку 09.02.2023 року в кримінальному провадженні № по кримінальному провадженню № 12020045660000147 від 31.08.2020 року за адресою м. Дніпро, вул.. Гоголя, 15, приміщення 21, так як все вилучене майно та речі належить ТОВ «ЦИТРОН ЛАЙН», а не ОСОБА_5 .

Згідно вимог п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України вказані у скарзі дії чи бездіяльність слідчого органу досудового розслідування можуть бути оскаржені на досудовому провадженні.

Скаргу подано до суду в межах територіальною юрисдикції знаходиться орган досудового розслідування, з дотриманням строків на оскарження, визначених ст. 304 КПК України.

Представник скаржника в судовому засіданні скаргу підтримала та просила її задовольнити, так як дозвіл на обшук ТОВ «ЦИТРОН ЛАЙН» судом не надавався, а відповідно проводився безпідставно.

Прокурор надав суду заперечення проти скарги, просив скаргу розглянути у його відсутності, проти задоволення скарги заперечує.

Дослідивши матеріали справи, приходжу до наступних висновків.

В провадженні слідчого відділу СВ ВП № 2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області, здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12020045660000147 від 31.08.2020 року.

На підставі ухвали слідчого судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16.01.2023 року 09.02.2023 року було проведено обшук приміщень, розташованих за адресою м. Дніпро, вул..Гоголя, 15, приміщення 21.

В ході проведеного обшуку були виявлені та вилучені документи, які постановою прокурора від 13.02.2023 року визнано речовими доказами по справі.

Вирішуючи скаргу по суті, слідчий суддя враховує наступне.

Згідно з пункту 5) частини 1 ст.40 КПК України, слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування та право на їх оскарження визначені в частині ст.303 КПК України, зокрема : пунктом 1 частини 1 статті 303 КПК України, передбачено право на оскарження бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна.

Відповідно до положень ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження слідчий зобов`язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Відповідно до загальних правил застосування заходів забезпечення кримінального провадження, визначених ст.132 КПК України, застосування таких заходів не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою застосування цих заходів, наявна потреба досудового розслідування в їх застосуванні, можливість виконання завдання досудового розслідування лише за умови їх застосування,ця потреба виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого.

За змістом ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Порядок тимчасового вилучення майна визначено ст. 168 КПК України, згідно якої слідчий, прокурор, інша уповноважена службова особа під час затримання або обшуку і тимчасового вилучення майна або негайно після їх здійснення зобов`язана скласти відповідний протокол, копія якого надається особі, у якої вилучено майно, або її представнику. Після тимчасового вилучення майна уповноважена службова особа зобов`язана забезпечити схоронність такого майна в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 169 КПК України визначено підстави припинення та повернення тимчасового вилучення майна, а саме: таке майно повертається особі, у якої воно було вилучено: 1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; 2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; 3) у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 171, частиною шостою статті 173цього Кодексу; 4) у разі скасування арешту.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження та пояснень скаржника, слідчого та прокурора, скаржник вважає себе законним володільцем вилученого під час обшуку майна - документів

При цьому, враховуючи положення ст. 167 та 168 КПК України, вилучене в ході обшуку продукція підпадає під поняття «тимчасового вилучення майна».

Згідно з ч.1, ч.2 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Як передбачено ст. 100 КПК України, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 2-4 ст. 100 КПК України, речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов`язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Згідно ст.16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення.

Стаття 1 Першого протоколу до Європейської Конвенції з прав людини визначає: «Кожна фізична чи юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальним принципами міжнародного права».

За наслідками розгляду скарги, враховуючи положення ст. 303 КПК України, та повноважень слідчого судді щодо здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає, що вимоги скарги задоволенню не підлягають .

На підставі вищевикладеного та керуючись ст..ст. 19,41 Конституцією України, ст..ст. 9, 16, 98-100, 160-169, 171-173, 303-307 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні скарги ТОВ «ЦИТРОН ЛАЙН» на бездіяльність прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_4 щодо неповернення всіх речей та документів, вилучених в ході обшуку 09.02.2023 року по кримінальному провадженню № 12020045660000147 від 31.08.2020 року за адресою м. Дніпро, вул.. Гоголя, 15, приміщення 21 - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1