Справа № 732/169/22
Провадження 2/732/19/23
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 квітня 2023 року м. Городня
Городяннський районний суд Чернігівської області у складі: головуючого - судді Карпинської Н.М., секретар -Воропаєва К.В., за участі представника позивача - Слєпченка С.А., представників відповідача: Підгорного К.Є., Тихоновського Д.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городня в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Мальви" про розірвання договору оренди земельної ділянки, -
В С Т А Н О В И В :
Представник позивача - адвокат Слєпченко С..А. звернувся до суду з позовом в інтересах ОСОБА_1 та просив розірвати договір оренди землі укладений 13 вересня 2017 року між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Мальви» та ОСОБА_1 .
Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що, починаючи з моменту укладення договору і до моменту звернення до суду з відповідним позовом, земельна ділянка відповідачем жодного разу не оброблялася і не засівалася, що призвело до її заростання бур`янами, чагарниками, деревами та іншою лісовою активністю, що підтверджується Семою фактичного використання цієї земельної ділянки. На думку сторони позивача, такі дії призводять виключно до втрати родючості землі сільськогосподарського призначення.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав з підстав у ньому викладених та просив позов задовольнити, а договір оренди - розірвати.
Представники відповідачів позов не визнали.
На а.с.48-52 долучений письмовий відзив, в якому відповідач не визнає усіх обставин, на яких грунтуються заявлені у справі позовні вимоги. Посилається на те, що згідно ч.2 ст. 25 Закону України «Про оренду землі» орендар земельної ділянки зобов`язаний приступити до використання земельної ділянки у строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим у встановленому законом порядку. У пункті 27 договору оренди землі від 13.09.2017 також визначено, що орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням, приступати до використання земельної ділянки у строки встановлені договором оренди, зареєстрованим у встановленому законом порядку, дотримуватися режиму використання земель. Будь-якого строку протягом якого СТОВ «Мальви» було зобов`язане приступити до використання земельної ділянки (предмету спору), умовами Договору не встановлено. Земельна ділянка вже на момент укладення Договору перебувала у стані, який не давав можливості використовувати її за цільовим призначенням, оскільки вона вже була захаращена чагарниками і деревами, що унеможливлювало ведення товарного сільськогосподарського виробництва на ній. Схема, яка використовується позивачем як доказ, підтверджує існування рослинності на цій земельній ділянці ще до укладення Договору оренди, а вік зображених на схемі дерев становить більше 20 років. На підтвердження зазначеного, відповідач надав довідку Чернігівського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства «Чернігіврайагролісгосп» від 05.07.2022 про правило визначення віку дерев шляхом ділення радіуса стовбура на середню товщину його середнього кільця, який для берези становить менше або дорівнює 2,0 см, а для сосни - менше або дорівнює 1,0 см та відповідно що зображені на схемі земельної ділянки дерева мають вік 10-20 років. З урахуванням зазначеного, зниження родючості землі внаслідок її заростання чагарниками не пов`язано з бездіяльністю відповідача. Саме позивачем не було виконано обов`язку щодо передачі земельної ділянки відповідачу у стані, що відповідає умовам договору оренди, а згідно ч.4 ст. 612 ЦК України прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора. Як йдеться в частині 2 ст. 613 Цивільного кодексу України, якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не зміг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора. Враховуючи, що зобов`язання відповідача приступити до використання земельної ділянки у строки, встановлені договором оренди, не може бути виконано у зв`язку з невиконанням позивачем свого обов`язку з передачі у користування земельної ділянки у стані, що відповідає умовам договору оренди, прострочення СТОВ «Мальви» у виконанні цього зобов`язання не настало. На час подання відзиву відповідач мав намір проводити роботи з розчищення земельної ділянки, однак чоловік позивача - ОСОБА_2 перешкоджає розчищенню цієї ділянки від лісової рослинності шляхом подання заяв до органів Національної поліції України.
Представники відповідача у судовому засіданні просили у задоволенні позову відмовити з підстав, зазначених вище.
Заслухавши учасників, оцінивши вимоги і заперечення, дослідивши заявлені у справі докази, визначившись із правовідносинами сторін і нормою права, яка підлягає застосуванню до правовідносин сторін, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Доведено, що 13 вересня 2017 року між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Мальви» та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі, предметом якого є земельна ділянка сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 7421485600:04:000:0553, передана у строкове платне користування на 10 років.
Обома сторонами підтверджено, що рослинність, в межах орендованої земельної ділянки, не була прихованою. Стан такої земельної ділянки задовольняв орендаря-відповідача. В акті приймання-передачі земельної ділянки від 13.09.2017 (а.с.13) сторони посвідчили, що не мають жодних претензій одна до одної щодо процедури приймання-передачі земельної ділянки. Крім того, у договорі у пункті 6 сторони узгодили, що земельна ділянка не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню. Тобто, орендар як суб`єкт господарювання із зареєстрованим видом діяльності: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур, насіння олійних культур та допоміжна діяльність у рослинництві, не вбачав для себе перепон у приведенні орендованої земельної ділянки у стан необхідний для ефективного її використання за цільовим призначенням і набув право оренди на неї. Вимог у договорі щодо зобов`язання позивача розчистити земельну ділянку до передачі у користування земельної ділянки орендарю, сторони не узгодили. З урахуванням вказаного, суд підстав для застосування до правовідносин сторін положення частини 2 статті 613 ЦК України не знаходить.
Щодо непогодження строку, в який відповідач зобов`язаний був приступити до використання земельної ділянки за цільовим призначенням, то тут діє правило щодо моменту набрання чинності договором оренди земельної ділянки. Для визначення початку перебігу та закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки має значення момент вчинення реєстраційних дій, тобто внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, який містить відомості про речові права на нерухоме майно, їх обтяження, суб`єктів речових прав, технічні характеристики об`єктів нерухомого майна, кадастровий план земельної ділянки, а також відомості про правочини, вчинені щодо таких об`єктів, з яким закон пов`язує набрання чинності договору. Отже, момент вчинення реєстраційних дій щодо договору оренди тотожний моменту виникнення можливості реалізації сторонами своїх суб`єктивних прав та обов`язків.
Письмовими доказами доведено, що згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер 37096150 від 15.09.2017 зареєстровано договір оренди, укладений між сторонами 13.09.2017 із строком дії 10 років та правом пролонгації (а.с. 53).
Обов`язки для орендаря, визначені у п 27 Договору оренди землі, виникли від дня вчинення 15.09.2017 року реєстраційних дій. Тобто розпочався перебіг строку, протягом якого орендар-відповідач став зобов`язаним використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням, дотримуватися режиму використання орендованої землі та вчиняти дії щодо збереження родючості грунтів. Наведені обов`язки та вимоги Земельного законодавства повинні були виконуватися орендарем-відповідачем безперервно впродовж всього строку дії договору оренди землі. Натомість невикористання відповідачем земельної ділянки за цільовим призначенням триває в часі та існує на момент звернення позивача з позовом до суду. У статті 152 Земельного кодексу України не конкретизовано переліку видів порушень прав власника земельної ділянки, в кожному конкретному випадку власник має право на власний розсуд конкретизувати, як саме буде усунене те чи інше порушення. Вважається, що розірвання договору оренди землі є зобов`язально-правовим способом захисту.
З огляду на вказане, позивач, як сторона договору в зобов`язальних правовідносинах, вправі була пред`явити позов про розірвання договору внаслідок невиконання обов`язків відповідачем щодо цільового використання землі і збереження її родючості в будь-який момент дії договору.
Оскільки доведено, що на момент звернення з позовом до суду та на момент постановлення судового рішення орендар-відповідач більше 5-ти років, тобто протягом половини строку дії договору не почав використовувати земельну ділянку відповідно до умов укладеного договору, це може бути причиною розірвання договору з підстав істотного порушення договору, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення мети договору, що прямо передбачено частиною 2 статті 651 ЦК України.
Крім того, у позові (а.с.2 абзац 2 мотивувальної частини) позивач свої вимоги обгрунтовував не лише твердженням, що орендар повинен забезпечити використання ділянки за призначенням, але й тим, що відсутність діяльності на ділянці призводить до погіршення її стану (родючості). При цьому в договорі оренди землі (п.27 Договору) первісно передбачався як обов`язок орендаря використовувати ділянку, так і зберігати її стан (родючість).
Довідка Чернігівського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства «Чернігіврайагролісгосп» від 05.07.2022 (а.с.56), подана відповідачем про правило визначення віку дерев шляхом ділення радіуса стовбура на середню товщину його середнього кільця, який для берези становить менше або дорівнює 2,0 см, а для сосни - менше або дорівнює 1,0 см, не спростовує встановлених у справі обставин, що вік дерев за останні 5 років збільшився на орендованій земельній ділянці з підстав винної бездіяльності орендаря-відповідача. Пропорційно до цього віку відбулось укорінення дерев, а, отже, і закономірне погіршення стану ділянки через відсутність сільськогосподарської діяльності та подальшого заростання її бур`янами. Орендодавець-позивач під час укладання договору очевидно не розраховував на плотніше заростання землі чагарниками та, як наслідок, погіршення її цінності.
Позивач довела, що бездіяльність відповідача призводить до порушення її прав власника- до подальшого погіршення стану ділянки.
Згідно положення статті 32 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі може бути розірвано в односторонньому порядку у разі невиконання однією із сторін обов'язків, передбачених ст. 24,25 Закону України «Про оренду землі».
У статтях 24,25 Закону України «Про оренду землі», зокрема, визначається, що орендодавець має право вимагати від орендарящо використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; вимагати дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання норм і правил. А також, що орендар земельної ділянки зобов`язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, але не раніше державної реєстрації відповідного права оренди.
З урахуванням доведеного невиконання цих обов'язків відповідачем, позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Подана відповідачем відповідь Чернігівського районного управління поліції за вихідним № 507/124/48/8/2022 від 01.02.2022 про те, що поліцією було розглянуто повідомлення ОСОБА_2 про можливі неправомірні дії орендаря на земельному паї поблизу с. Рубіж, що належить родині заявника та прийнято рішення, що в діях посадових осіб СТОВ "Колос" відсутні ознаки ст. 246 КК України (а.с. 54) не може бути визнано достатнім доказом об'єктивної неможливості відповідача приступити з 2017 року до обов'язку щодо цільового використання землі і збереження її родючості. Не доводить такий доказ і те, що відповідач розчистив орендовану земельну ділянку та використовує її за цільовим призначенням. Предмет доказування - це стала конструкція, яка має об`єктивний характер. Предмет доказування завжди визначається за нормами матеріального права. З огляду на вказане, суд прийшов до висновку, що належних доказів сумлінного виконання обов'язків за Договором оренди від 13.09.2017 відповідач не надав.
Вирішуючи питання про відшкодування процесуальних витрат, суд встновив, що позивач оплатила адвокату Слєпченко С.А. гонорар у виді фіксованої суми, що підтверджується Договором про правову допомогу і квитанцією про оплату суми гонорару (а.с.14,17,132). Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд невправі втручатися в ці правовідносини. Такий висновок наведений у постанові Великої Палати ВС у справі № 910/12876/19. Разом з тим, чинне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правову допомогу. Процесуальним законодавством передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обгрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін. Сума витрат на правову допомогу розміром 6000 гривень у цій справі не суперечить вище зазначеним критеріям. Тому стягується з відповідача на користь позивача повністю. Одночасно суд керується тим, що саме на протилежну сторону, а не на суд, покладається обов`язок доведення неспівмірності витрат. Клопотання протилежної сторони щодо неспівмірності заявлених позивачем витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт, до суду не подано. З огляду на принципи диспозитивності та змагальності, суд не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на профеійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Таким чином, із відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений нею судовий збір в сумі 992,40 грн та витрати на правову допомогу в сумі 6000 грн, а всього 6992,40 грн.
Керуючись ст.ст.24,25,32 Закону України „Про оренду землі", ч.2 ст. 651 ЦК України, ст. 152 ЗК України, ст.10,11,12,13,83,209,211,258,259,265,268 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Мальви", ЄДРПОУ: 39818931, адреса: вул. Миру, буд. 115, с. Деревини Чернігівського району Чернігівської області про розірвання договору оренди земельної ділянки - задовольнити.
Розірвати договір оренди землі укладений 13 вересня 2017 року між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю „Мальви" та ОСОБА_1 , предметом якого є земельна ділянка з кадастровим номером 7421485600:04:000:0553, зареєстрований державним реєстратором Городнянської районної державної адміністрації Чернігівської області Черненко Валентиною Євгеніївною згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 37096150 від 15.09.2017.
Стягнути із Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Мальви", ЄДРПОУ: 39818931, адреса: вул. Миру, буд. 115, с. Деревини Чернігівського району Чернігівської області на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 сплачений нею судовий збір в сумі 992,40 грн та витрати на правову допомогу в сумі 6000 грн, а всього 6992,40 грн (шість тисяч дев"ятсот дев"яносто дві гривні сорок копійок).
Датою складення повного тексту судового рішення є 11 квітня 2023 року.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти лнів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Карпинська Н.М.
Суд | Городнянський районний суд Чернігівської області |
Дата ухвалення рішення | 06.04.2023 |
Оприлюднено | 12.04.2023 |
Номер документу | 110135298 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: що виникають з договорів оренди |
Цивільне
Городнянський районний суд Чернігівської області
Карпинська Н. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні