Вирок
від 11.04.2023 по справі 152/539/22
НЕ ВКАЗАНО

В И Р О К

іменем України

11 квітня 2023 року м. Шаргород

Шаргородський районний суд

Вінницької області

в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

з участю:

секретаря судового

засідання - ОСОБА_2 ,

Справа №152/539/22

Провадження №1-кп/152/10/23

розглянувши в залі суду в м. Шаргороді у закритому судовому засіданні кримінальну справу за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, українця, громадянина України, особу, якого встановлено за паспортом громадянина України № НОМЕР_1 , виданим 03.11.2020 року органом 0540, жителя АДРЕСА_1 , не судимого, зі слів: з неповною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, учня 1 курсу Мазурівського АЦПТО, невійськовозобов`язаного, не є пенсіонером, не є особою з інвалідністю,

- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України, кримінальне провадження щодо яких внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022020150000085 07.06.2022 року,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , українця, уродженця с. Деребчин Шаргородського району Вінницької області, особу якого встановлена за свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , жителя АДРЕСА_2 , раніше судимого за вироком Шаргородського районного суду Вінницької області від 27.08.2021 року за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки з випробуванням та встановленням іспитового строку у один рік на підставі ст.ст.75, 104 КК України, з покладенням обов`язків, передбачених п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України, зі слів: з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, невійськовозобов`язаного, не є пенсіонером, не є особою з інвалідністю,

з участю:

сторін кримінального провадження -

зі сторони обвинувачення:

процесуального прокурора -

начальника Шаргородського відділу

Жмеринської окружної прокуратури - ОСОБА_5 ,

зі сторони захисту:

обвинуваченого - ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_6 ,

законного представника - ОСОБА_7 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_8 ,

законного представника - ОСОБА_9 ,

учасників кримінального

провадження:

представника Служби у справах

дітей Шаргородської міської ради - ОСОБА_10 ,

представника Служби у справах

дітей Джуринської сільської ради - ОСОБА_11 ,

представника ВП №2

Жмеринського РВП - ОСОБА_12 ,

встановив:

І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, стаття закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальні правопорушення, винними у вчиненні яких визнаються обвинувачені, докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Неповнолітній обвинувачений ОСОБА_3 та неповнолітній обвинувачений ОСОБА_4 , який є особою, що раніше вчинила кримінальне правопорушення проти власності, та який має не зняту і не погашену у передбаченому законом порядку судимість за вчинення кримінального правопорушення проти власності, зокрема, у період іспитового строку, вчинили умисний злочин, пов`язаний з таємним викраденням чужого майна, а саме: в ніч з 06.06.2022 року на 07.06.2022 року приблизно о 24 годині, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та настання суспільно небезпечних наслідків, перебуваючи в м. Шаргород Жмеринського району Вінницької області, пересвідчившись та усвідомлюючи, що за їх діями ніхто не спостерігає, умисно, таємно, з корисливих мотивів, а ОСОБА_4 повторно, за попередньою змовою між собою про вчинення крадіжки велосипедів для подальшого використання у власних цілях, заздалегідь розподіливши ролі, прийшли до альтанки, розташованої біля багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 , після чого ОСОБА_4 спостерігав за навколишньою обстановкою, щоб не бути викритими сторонніми особами, а ОСОБА_3 шляхом вільного доступу виніс із альтанки та викотив на дорогу велосипед марки «Maxwell» типу «Hardtail», що належить ОСОБА_13 , після чого обвинувачені покинули місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим велосипедом на власний розсуд.

Відповідно до висновку експерта №3678/22-21 від 09.06.2022 року, вартість вживаного велосипеда марки «Maxwell» типу «Hardtail (Хардтейл) 26''/15,5''», при умові робочого стану та збереженні всіх функцій, станом на червень 2022 року складала 5651,10 грн.

При цьому, обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 завдали потерпілій ОСОБА_13 матеріального збитку на суму 5651 (п`ять тисяч шістсот п`ятдесят одну) гривню 10 (десять) копійок.

Таким чином, суд вважає доведеним, що неповнолітні обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України, тобто крадіжку (таємне викрадення чужого майна), вчинену за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, а ОСОБА_4 ще й повторно.

Крім того, продовжуючи вчиняти кримінальні правопорушення, неповнолітні обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 07.06.2022 року приблизно о 00.30 годині, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та настання суспільно небезпечних наслідків, перебуваючи в м. Шаргород Жмеринського району Вінницької області, пересвідчившись та усвідомлюючи, що за їх діями ніхто не спостерігає, умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою між собою про вчинення крадіжки велосипедів для подальшого використання у власних цілях, заздалегідь розподіливши ролі, прийшли до під`їзду №1 багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 , після чого ОСОБА_3 спостерігав за навколишньою обстановкою, щоб не бути викритими сторонніми особами, а ОСОБА_4 за допомогою ножа від`єднав від металевого стовпа та викрав спортивний велосипед марки «GM Aggressor Comp» типу «МТВ (гірський)», що належить ОСОБА_14 , викотив велосипед на дорогу, після чого обвинувачені покинули місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим велосипедом на власний розсуд.

Відповідно до висновку експерта №3679/22-21 від 09.06.2022 року, вартість вживаного велосипеда марки «GM Aggressor Comp» типу «МТВ (гірський)» моделі «GM -0344 27,5''/22''» при умові робочого стану та збереженні всіх функцій, станом на червень 2022 року складала 5038,80 грн.

При цьому, обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 завдали потерпілій ОСОБА_14 матеріального збитку на суму 5038 (п`ять тисяч тридцять вісім) гривень 80 (вісімдесят) копійок.

Таким чином, суд вважає доведеним, що неповнолітні обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України, тобто крадіжку (таємне викрадення чужого майна), вчинену за попередньою змовою групою осіб, повторно, в умовах воєнного стану.

До того ж, продовжуючи вчиняти кримінальні правопорушення, неповнолітні обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 07.06.2022 року приблизно о 23 годині, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та настання суспільно небезпечних наслідків, перебуваючи в м. Шаргород Жмеринського району Вінницької області, пересвідчившись та усвідомлюючи, що за їх діями ніхто не спостерігає, умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою між собою про вчинення крадіжки чужого майна, заздалегідь розподіливши ролі, прийшли на автомобільну стоянку, розташовану поблизу території підприємства «О.L.KAR-АгроЗооВет-Сервіс» по вул. Героїв Майдану, 272-В в м. Шаргород, підійшли до автомобіля марки «Ford Transit Connect» з державним номером НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_15 , після чого ОСОБА_4 спостерігав за навколишньою обстановкою, щоб не бути викритими сторонніми особами, а ОСОБА_3 відкрив передні пасажирські двері та проник у середину автомобіля, звідки викрав затискач, у якому знаходилися грошові кошти в сумі 800 грн., посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.

При цьому, обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 завдали потерпілому ОСОБА_15 матеріального збитку на суму 800 (вісімсот) гривень.

Таким чином, суд вважає доведеним, що неповнолітні обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України, тобто крадіжку (таємне викрадення чужого майна), вчинену за попередньою змовою групою осіб, повторно, в умовах воєнного стану, поєднану з проникненням у сховище.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків (ч.6 ст.22 КПК України).

Суд створив необхідні умови для реалізації сторонами кримінального провадження їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Так, під час судового розгляду кримінального провадження були допитані неповнолітні обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , їх законні представники ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , потерпілий ОСОБА_15 , свідки сторони обвинувачення, досліджені документи та докази, зібрані стороною обвинувачення.

Стороною захисту клопотання про допит свідків чи дослідження доказів не заявлялися, при цьому вказаного права сторона захисту позбавлена судом не була.

Потерпілі ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 в судовий розгляд не прибули, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином (а.с.182, 184, 183 т.2).

При цьому, потерпілі ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 подали до Шаргородського районного суду заяви про розгляд кримінального провадження у їх відсутності через неможливість прибувати в судові засідання, при цьому потерпілі ОСОБА_14 , ОСОБА_13 зазначили про те, що претензій матеріального та морального характеру до обвинувачених не мають (а.с.68, 67, 217 т.1). Також, потерпілі ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 зазначили у заявах до суду, що обвинувачених просять суворо не карати, а щодо розгляду інших процесуальних питань покладаються на вирішення суду.

Учасники судового провадження: прокурор ОСОБА_5 , обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , їх законні представники ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , захисники - адвокати ОСОБА_6 та ОСОБА_8 вважають за можливе провести судовий розгляд у відсутності потерпілих ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 .

Виходячи з вимог ст.325 КПК України, якщо в судове засідання не прибув за викликом потерпілий, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, залежно від того, чи можливо за його відсутності з`ясувати всі обставини під час судового розгляду, вирішує питання про проведення судового розгляду без потерпілого або про відкладення судового розгляду…

Заслухавши думку учасників судового провадження, а також враховуючи подані потерпілими ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 заяви, суд вважає можливим проведення судового розгляду без потерпілих.

Неповнолітній обвинувачений ОСОБА_3 у повному обсязі визнав свою провину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, які передбачені ч.4 ст.185 КК України і викладені в обвинувальному акті від 13.06.2022 року.

Так, будучи допитаним під час судового розгляду, обвинувачений ОСОБА_3 визнав себе винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, щиро покаявся, зазначив, що виявляє жаль з приводу вчинення злочинів, готовий нести призначене судом покарання, запевняє суд, що виправив свою поведінку та не вчинятиме кримінальних правопорушень у майбутньому, відшкодував потерпілому ОСОБА_15 500 грн. з викрадених спільно із ОСОБА_4 грошових коштів.

При цьому, неповнолітній обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні 03.10.2022 року суду показав, що зі школи товаришує з ОСОБА_4 . В червні 2022 року, можливо, 6 червня, точної дати він не пам`ятає, до нього додому в с. Слобода-Шаргородська приїхав у гості ОСОБА_4 . Ввечері в день приїзду ОСОБА_4 вони пішли на територію підприємства «O.L.KAR-АгроЗооВет-Сервіс», що знаходиться в м. Шаргород на вул. Героїв Майдану, так як хотіли найнятися вантажниками, щоб заробити грошей. Проте, роботи для них не було і приблизно о 23 годині він та ОСОБА_4 вирішили повертатися додому. Виходячи з території підприємства, він побачив на стоянці автомобіль «Форд» і вирішив вчинити крадіжку майна з автомобіля, що запропонував ОСОБА_4 і на що останній погодився. Так, ОСОБА_4 стояв осторонь на відстані і спостерігав, щоб ніхто не надійшов, аби вони не були викритими, а він підійшов до автомобіля, відкрив передні пасажирські двері, які були незамкненими, і побачив затискач, в якому були грошові кошти та документи. Викравши цей металевий затискач із грошима та документами, він та ОСОБА_4 пішли від стоянки. По дорозі вони вирішили поділитися грошима. Так як у затискачі було 800 грн. купюрами 500 грн., 200 грн. та 100 грн., то ОСОБА_4 він дав 300 грн., а собі взяв 500 грн. Документи він викинув біля кущів та дерев за межами стоянки для автомобілів підприємства «O.L.KAR-АгроЗооВет-Сервіс», а куди дів затискач - не пам`ятає. Гроші він витратив наступного дня на придбання продуктів, солодощів, солодкої води.

Після цього вночі він та ОСОБА_4 пішли біля заправки «ЛОН» у напрямку до багатоквартирних будинків, так як він біля двох будинків бачив велосипеди і вони домовилися із ОСОБА_4 викрасти два велосипеди та покататися. При цьому, він запропонував вчинити крадіжки, а ОСОБА_4 погодився. Він повідомив ОСОБА_4 , що один велосипед є в альтанці біля будинку, який викраде він, а другий велосипед, що знаходиться біля під`їзду іншого будинку, - викраде ОСОБА_4 .

Спершу вони підійшли до будинку по вул. Героїв Майдану в м. Шаргород, що знаходиться навпроти заправки «ЛОН». Він сказав ОСОБА_4 , що біля цього будинку в альтанці є велосипед і він піде та викраде і щоб ОСОБА_4 залишився на дорозі спостерігати за навколишньою обстановкою з тим, щоб не бути викритими. Він пішов до альтанки, з якої виніс та викотив на дорогу велосипед. В цей час ОСОБА_4 вже не було на дорозі, оскільки він пішов до другого будинку по вул. Героїв Майдану в м. Шаргород, що знаходиться навпроти спорткомплексу, щоб теж викрасти велосипед, про який він йому повідомив раніше. При цьому, він дав ОСОБА_4 свій ніж, щоб останній відстебнув замок велосипеда, яким велосипед був пристебнутий до металевої труби. Після цього ОСОБА_4 також викотив велосипед на дорогу. В цілому крадіжку велосипедів вони вчинили в проміжок часу, що становить приблизно двадцять хвилин. Після того, як він та ОСОБА_4 викрали велосипеди, вони каталися приблизно дві години та вирішили поїхати в мікрорайон «Соснівка» в м. Шаргород. Коли вони проїздили біля приміщення поліції, то їх зупиняли поліцейські на патрульному автомобілі. ОСОБА_4 з велосипедом впав у яр, після чого залишив велосипед і втік, а його зупинили поліцейські, які перекрили дорогу автомобілем. Велосипеди не були пошкоджені, тому поліцейські їх забрали і повернули власникам.

У подальшому, у ході судового розгляду та дослідження доказів і допиту свідків неповнолітній обвинувачений ОСОБА_3 уточнив, що вчинення кримінальних правопорушень відбувалося у послідовності, що вказана у обвинувальному акті, а у зв`язку із минуванням значного часу він сплутав послідовність подій.

Також, у судовому засіданні 10.04.2023 року неповнолітній обвинувачений ОСОБА_3 визнав себе винуватим у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, які передбачені ч.4 ст.185 КК України, викладені в обвинувальному акті, зазначив, що повністю виправив свою поведінку, виявляє жаль з приводу вчинення злочинів, запевняє суд, що в подальшому дотримуватиметься законослухняної поведінки та просить не карати його суворо.

Неповнолітній обвинувачений ОСОБА_4 частково визнав свою провину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, які передбачені ч.4 ст.185 КК України, і викладені в обвинувальному акті із зміненим обвинуваченням від 01.11.2022 року.

Так, будучи допитаним під час судового розгляду у судовому засіданні 03.10.2022 року, обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винуватим у вчиненні крадіжок велосипедів у ніч з 06.06.2022 року на 07.06.2022 року та 07.06.2022 року, при цьому зазначив, що ініціатором вчинення крадіжок велосипедів був ОСОБА_3 . Він щиро розкаюється у вчиненні крадіжок велосипедів, жалкує з приводу вчинення злочинів, запевняє суд, що виправив свою поведінку та не вчинятиме кримінальних правопорушень у майбутньому. Винуватості у вчиненні крадіжки грошових коштів з автомобіля, що належить ОСОБА_15 , він не визнає, та запевняє суд, що не вчиняв цього злочину, а ОСОБА_3 вчинив крадіжку самостійно. Коштів у сумі 300 грн. ОСОБА_3 йому не надавав.

У судовому засіданні 10.04.2023 року обвинувачений ОСОБА_4 підтримав вказану вище правову позицію та визнав себе винуватим частково, зокрема, у вчиненні крадіжки велосипедів, зазначивши, що не мав наміру продавати чи присвоїти собі викрадені велосипеди, а хотів лише покататися разом із ОСОБА_3 .

При цьому, неповнолітній обвинувачений ОСОБА_4 суду показав, що так як був засуджений вироком Шаргородського районного суду з іспитовим строком, то 06.06.2022 року вранці приїхав з матір`ю ОСОБА_9 у м. Шаргород для відмітки до органу пробації. Після відмітки в органі пробації він втік від матері та пішов до друга ОСОБА_3 в с. Слобода-Шаргородська. Ввечері він та ОСОБА_3 пішли в центр м. Шаргород, там прогулювалися і захотіли покататися на велосипедах. ОСОБА_3 сказав йому, що біля багатоквартирних будинків він бачив велосипеди і запропонував викрасти, щоб покататися, а потім повернути на місце. Прийшовши до багатоквартирних будинків, що знаходяться в м. Шаргород навпроти заправки «ЛОН» та спортивного комплексу приблизно о 23 годині, вони подивилися, чи немає сторонніх осіб. Після чого він залишився на дорозі, а ОСОБА_3 пішов до альтанки поблизу одного з багатоквартирних будинків, звідки виніс та викотив на дорогу велосипед, який знаходився у альтанці та не був пристебнутий, а тільки спертий до стіни. Разом з ОСОБА_3 вони пішли до іншого багатоквартирного будинку, де як сказав, останній є ще один велосипед. При цьому, він ішов, а ОСОБА_3 їхав на викраденому велосипеді. Підійшовши до під`їзду будинку, він побачив велосипед, який був пристебнутий до металевої труби замком. ОСОБА_3 під`їхав до нього і він йому повідомив, що велосипед пристебнутий замком. Після цього ОСОБА_3 дав йому ніж, яким він розрізав замок та викотив велосипед на дорогу. Викравши велосипеди, вони каталися, під`їхали до заправки «ЛОН», щоб запитати, котра година, після чого вирішили їхати кататися в мікрорайон «Соснівка». Коли вони проїздили по центру неподалік від приміщення поліції, їх помітили поліцейські у патрульному автомобілі, намагалися зупинити. Він з`їхав з дороги в яр, де залишив велосипед і втік, а ОСОБА_3 поліція зупинила. Побачивши, що ОСОБА_3 зупинили поліцейські, він не знав, що йому робити серед ночі, тому пішов до нього додому в с. Слобода-Шаргородська і там очікував. Так як ОСОБА_3 довго не було, то він ліг спати. Зранку його розшукали поліцейські у домоволодінні, де проживає ОСОБА_3 , так як привезли останнього додому. Після цього він та ОСОБА_3 полягали спати вдома у останнього і проспали до вечора. А ввечері 07.06.2022 року вони пішли прогулятися в м. Шаргород і мали намір найнятися вантажити продукцію в підприємстві «O.L.KAR-АгроЗооВет-Сервіс», що знаходиться в м. Шаргород на вул. Героїв Майдану, де, як повідомив ОСОБА_3 , він раніше наймався на вантаження продукції і заробляв кошти для власних потреб. Прийшовши в «O.L.KAR-АгроЗооВет-Сервіс» приблизно о 23 годині, вони звернулися з приводу роботи, але їм відмовили, пояснивши, що будь-яка робота для них відсутня. Після цього вони пішли додому до ОСОБА_3 в с. Слобода-Шаргородська, де полягали спати. Вранці приїхали поліцейські та з`ясовували щодо крадіжки грошей та документів з автомобіля, що знаходився на стоянці біля «O.L.KAR-АгроЗооВет-Сервіс», проте, про цю крадіжку йому нічого не було відомо, ОСОБА_3 напевно вчинив крадіжку сам. Ні затискача, ні грошей, ні документів, які знаходилися у затискачі, він не бачив. Він заперечує той факт, що ОСОБА_3 давав йому грошові кошти в сумі 300 грн.

Крім повного визнання вини ОСОБА_3 та часткового визнання вини ОСОБА_4 , їх винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень підтверджується наступними доказами:

- по факту викрадення велосипеда, що належить ОСОБА_13 , з альтанки, що знаходиться в АДРЕСА_3 :

- визнавальними показаннями неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_3 , які наведені вище;

- визнавальними показаннями неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_4 , які наведені вище;

- заявою ОСОБА_13 від 05.07.2022 року, з якої вбачається, що вона не має претензій матеріального та морального характеру до обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з приводу вчинення крадіжки велосипеда та просить їх суворо не карати (а.с.67 т.1);

- рапортом чергового інспектора ЧЧ ВП №2 (м. Шаргород) Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області про надходження 07.06.2022 року о 09:50 годині заяви ОСОБА_13 про викрадення в ніч з 06.06.2022 року на 07.06.2022 року невідомими особами велосипеда іноземного виробництва (а.с.243 т.1);

- заявою потерпілої ОСОБА_13 від 07.06.2022 року про вчинення крадіжки велосипеда, який знаходився у альтанці поблизу під`їзду її будинку в АДРЕСА_4 (а.с.244 т.1);

- відомостями, що містяться в протоколі огляду відеозапису від 07.06.2022 року, з яких убачається, що об`єктом огляду є відеозапис під назвою «ІМG 3546» тривалістю 1:26 хвилини, на якому зафіксовано, що він розпочинається о 02:13:48 годині 07.06.2022 року. О 02:14:00 годині 07.06.2022 року по дорозі в м. Шаргород на високій швидкості рухаються два велосипедисти, після чого о 02:14:05 годині вмикається світло фар автомобіля, який починає переслідувати велосипедистів, які втікають, з`їжджають у кювет з лівої сторони дороги та автомобіль зупиняється на тому ж місці. Відеозапис закінчується о 02:15:13 годині 07.06.2022 року. Відеозапис поміщено на DVD-диск (а.с.240 т.1);

- безпосередньо оглянутим в судовому засіданні відеозаписом, що міститься на DVD-диску, з якого вбачається, що відеозапис триває 1:26 хвилини. На ньому зафіксовано, що він розпочинається о 02:13:48 годині 07.06.2022 року. О 02:14:00 годині 07.06.2022 року по дорозі в м. Шаргород швидко рухаються два велосипедисти, після чого о 02:14:05 годині вмикається світло фар автомобіля, який починає переслідувати велосипедистів, які втікають, з`їжджають з дороги на ліву сторону, а автомобіль зупиняється. Відеозапис закінчується о 02:15:13 годині 07.06.2022 року (а.с.241 т.1);

- відомостями, що містяться в протоколі огляду місця події від 07.06.2022 року з фототаблицями за участю потерпілої ОСОБА_13 , з яких убачається, що місцем огляду є територія біля п`ятиповерхового багатоквартирного будинку по вул. Героїв Майдану, 267, в м. Шаргород. Навпроти під`їзду №1 за три метри знаходиться металева альтанка, з якої, як повідомила потерпіла, було викрадено велосипед іноземного виробництва (а.с.245, 246-248 т.1);

- відомостями, що містяться в протоколі огляду місцевості від 07.06.2022 року з фототаблицями, з яких убачається, що місцем огляду є узбіччя в м. Шаргород по вул. Героїв Майдану, поблизу паркувального майданчика ВП №2 Жмеринського РВП, де виявлено велосипед марки «Maxwell», зеленого кольору, в якому виявлено пошкодження ручки гальм та розрив обшивки сидіння, а далі в напрямку м. Жмеринка на узбіччі, в яру виявлено велосипед «Aggressor» чорного кольору без видимих пошкоджень (а.с.232-233, 234-235 т.1);

- заявою ОСОБА_3 від 07.06.2022 року у присутності діда останнього ОСОБА_16 про добровільну видачу працівникам поліції велосипеда марки «Maxwell», якого він разом із ОСОБА_4 викрав з альтанки поблизу багатоквартирного будинку в м. Шаргород (а.с.249 т.1);

- відомостями, що місяться в протоколі проведення слідчого експерименту від 13.06.2022 року за участю ОСОБА_4 , в присутності законного представника ОСОБА_9 та захисника - адвоката ОСОБА_8 , з яких убачається, що ОСОБА_4 прийшов до під`їзду №1 будинку АДРЕСА_3 , де, як вказав, разом із ОСОБА_3 07.06.2022 року у нічний час в альтанці виявили велосипед. ОСОБА_3 зайшов у альтанку та виніс велосипед, викотив на дорогу, а він стояв на дорозі. Після цього ОСОБА_4 вказав його та ОСОБА_3 напрямок руху до іншого багатоквартирного будинку (а.с.20, 21-25 т.2);

- відомостями, що місяться в протоколі проведення слідчого експерименту від 13.06.2022 року за участю ОСОБА_3 , в присутності законного представника ОСОБА_7 та захисника - адвоката ОСОБА_6 , з яких убачається, що ОСОБА_3 прийшов до будинку АДРЕСА_3 , вказав, що саме сюди 07.06.2022 року у нічний час він прийшов разом із ОСОБА_4 , де в альтанці виявили велосипед зеленого кольору. Після цього ОСОБА_3 вказав, що ОСОБА_4 залишився на дорозі біля будинку, а він зайшов у альтанку та виніс велосипед, викотив на дорогу. Після цього ОСОБА_3 вказав його та ОСОБА_4 напрямок руху до іншого багатоквартирного будинку (а.с.37, 38-42 т.2);

- постановою від 07.06.2022 року про визнання велосипеда зеленого кольору марки «Maxwell» речовим доказом та поміщення його до кімнати зберігання речових доказів ВП №2 Жмеринського РВП (а.с.61 т.2);

- постановою від 07.06.2022 року про визнання речовим доказом DVD- диска з відеозаписом з камери відеоспостереження, що розташована на території ВП №2 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області (а.с.54 т.2);

- висновком експерта від 09.06.2022 року за №3678/22-21, згідно з яким вартість вживаного велосипеда марки «Maxwell» типу «Hardtail (Хардтейл) 26''/15,5''», при умові робочого стану та збереженні всіх функцій, станом на червень 2022 року складала 5651,10 грн. (а.с.63-65 т.2);

- заявою потерпілої ОСОБА_13 від 13.06.2022 року про отримання від працівників поліції належного їй велосипеда марки «Maxwell» зеленого кольору та зобов`язання про зберігання до вирішення справи по суті (а.с.62 т.2).

- по факту крадіжки велосипеда, що належить ОСОБА_14 та знаходився біля будинку АДРЕСА_3 :

- визнавальними показаннями неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_3 , які наведені вище;

- визнавальними показаннями неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_4 , які наведені вище;

- заявою ОСОБА_14 від 05.07.2022 року, з якої вбачається, що вона не має претензій матеріального та морального характеру до обвинувачених з приводу вчинення крадіжки велосипеда та просить суворо їх не карати (а.с.68 т.1);

- показаннями свідка ОСОБА_17 , яка суду показала, що потерпіла ОСОБА_14 є її донькою і вони проживають в АДРЕСА_5 . Її донька ОСОБА_14 має у власності велосипед іноземного виробництва. На початку червня 2022 року, більш точної дати вона не пам`ятає, донька прив`язала велосипед на замок до металевої труби біля будинку, оскільки чоловік повинен був забрати його в сховище. З якоїсь причини велосипед залишився на вулиці. Вночі, приблизно о 23-24 годині донька почула, що хтось рухається на велосипеді, після чого виглянула у вікно та помітила, що один із осіб чоловічої статі йшов пішки, а інший сидів на велосипеді, про що відразу повідомила їй і вони вирішили вийти на подвір`я та перевірити, чи на місці велосипед. Вийшовши на подвір`я, велосипеда вони не виявили, а лише замок, яким він був пристебнутий, що знаходився на землі. Також, вони не побачили осіб, які вчинили крадіжку. Після цього донька звернулася у поліцію з заявою про крадіжку;

- рапортом чергового інспектора ЧЧ ВП №2 (м. Шаргород) Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області про надходження 07.06.2022 року о 02:45 годині заяви ОСОБА_14 про викрадення в ніч з 06.06.2022 року на 07.06.2022 року невідомими особами велосипеда іноземного виробництва (а.с.230 т.1);

- заявою потерпілої ОСОБА_14 від 07.06.2022 року про вчинення крадіжки велосипеда марки «GM Aggressor Comp» типу «МТВ (гірський)», який знаходився біля під`їзду її будинку в АДРЕСА_3 (а.с.231 т.1);

- відомостями, що містяться в протоколі огляду місцевості від 07.06.2022 року з фототаблицями, з яких убачається, що місцем огляду є узбіччя в м. Шаргород по вул. Героїв Майдану, поблизу паркувального майданчика ВП №2 Жмеринського РВП, де виявлено велосипед марки «Maxwell» зеленого кольору, в якому виявлено пошкодження ручки гальм та розрив обшивки сидіння, а далі в напрямку м. Жмеринка на узбіччі, в яру виявлено велосипед марки «Aggressor» чорного кольору без видимих пошкоджень (а.с.232-233, 234-235 т.1);

- відомостями, що містяться у протоколі огляду місця події від 07.06.2022 року з фототаблицями за участю потерпілої ОСОБА_14 , з яких убачається, що місцем огляду є територія біля будинку АДРЕСА_3 . Навпроти під`їзду №1 за три метри знаходиться металева споруда, до труби якої, як повідомила потерпіла, було приєднано замком велосипед іноземного виробництва, який викрадено вночі. Поблизу металевої споруди на землі виявлено замок, яким приєднувався до металевої труби велосипед (а.с.236, 237-239 т.1);

- заявою ОСОБА_4 від 07.06.2022 року у присутності матері останнього ОСОБА_9 про добровільну видачу працівникам поліції велосипеда марки «Aggressor» чорного кольору, якого він разом із ОСОБА_3 викрав поблизу багатоквартирного будинку в м. Шаргород (а.с.242 т.1);

- відомостями, що місяться в протоколі проведення слідчого експерименту від 13.06.2022 року за участю ОСОБА_4 , в присутності законного представника ОСОБА_9 та захисника - адвоката ОСОБА_8 , з яких убачається, що ОСОБА_4 від під`їзду №1 будинку АДРЕСА_3 , де, як вказав, разом із ОСОБА_3 07.06.2022 року у нічний час в альтанці виявили та викрали велосипед, показав його та ОСОБА_3 напрямок руху до багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 , вказав на вхід у двір та на місце, де біля металевого стовпчика був приєднаний замком велосипед, який він від`єднав за допомогою ножа та двома велосипедами разом із ОСОБА_3 поїхали кататися (а.с.20, 25-30 т.2);

- відомостями, що місяться в протоколі проведення слідчого експерименту від 13.06.2022 року за участю ОСОБА_3 , в присутності законного представника ОСОБА_7 та захисника - адвоката ОСОБА_6 , з яких убачається, що ОСОБА_3 від будинку АДРЕСА_3 , де, як вказав, 07.06.2022 року разом із ОСОБА_4 з альтанки викрали велосипед зеленого кольору, показав його та ОСОБА_4 напрямок руху до багатоквартирного будинку за АДРЕСА_3 , вказав на вхід у двір та на місце, де біля металевого стовпчика був приєднаний замком велосипед, який ОСОБА_4 відкрив за допомогою ножа, сів на велосипед і вони двома велосипедами разом із останнім поїхали кататися (а.с.37, 42-47 т.2);

- постановою від 07.06.2022 року про визнання велосипеда чорного кольору марки «Aggressor СОМР» речовим доказом та поміщення його до кімнати зберігання речових доказів ВП №2 Жмеринського РВП (а.с.55 т.2);

- висновком експерта від 09.06.2022 року за №3679/22-21, згідно з яким вартість вживаного велосипеда марки «GM Aggressor Comp» типу «МТВ (гірський)» моделі «GM -0344 27,5''/22''» при умові робочого стану та збереженні всіх функцій, станом на червень 2022 року складала 5038,80 грн. (а.с.57-59 т.2);

- заявою потерпілої ОСОБА_14 від 13.06.2022 року про отримання від працівників поліції належного їй велосипеда марки «Aggressor СОМР» типу «МТВ гірський», чорного кольору та зобов`язання про зберігання до вирішення справи по суті (а.с.56 т.2).

-по факту викрадення грошових коштів з автомобіля ОСОБА_15 :

- визнавальними показаннями неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_3 , які наведені вище;

- показаннями потерпілого ОСОБА_15 , який в судовому засіданні 03.10.2022 року показав, що працює в ПП «O.L.KAR-АгроЗооВет-Сервіс». Він має у власності автомобіль марки «Ford Transit Connect» з державним номером НОМЕР_3 , який залишається на стоянці для автомобілів біля ПП, коли він приїздить на роботу. 07.06.2022 року він приїхав на роботу о 18 годині та залишив автомобіль на стоянці, як завжди. Автомобіль він закривав пультом, але не перевірив, чи закрив, та пішов на своє робоче місце. Приблизно о 23 годині він мав намір їхати додому, але виникла необхідність у підготовці документів для відправки водія з вантажем продукції підприємства, тому він залишився готувати ці документи. Після закінчення роботи він підійшов до автомобіля, відкрив його пультом, відкрив водійські дверцята і виявив, що речі в автомобілі знаходяться не в такому місці, як залишив їх перед роботою. Коли він йшов на роботу, то на панелі знаходився шкіряний затискач з металевою частиною, в якому знаходилися грошові кошти в сумі 800 грн., посвідченням водія, реєстраційне свідоцтво на автомобіль, дисконтні картки. Він побачив, що вказаний затискач зник разом з грошима та документами і картками. Також, в підлокітнику всі речі були перевернуті. Після цього він зрозумів, що вчинено крадіжку з автомобіля. Так як у підприємстві є камери відеонагляду, то він з`ясовував, чи не зафіксовано моменту крадіжки. Враховуючи, що в Україні введений воєнний стан, то освітлення не було, тому на відеозапису видно тільки двох хлопців, які виходили з території ПП, а на другій камері на відеозапису через темну пору доби нічого не видно. З території підприємства виходили ОСОБА_3 та ОСОБА_4 незадовго перед крадіжкою, ввечері. З приводу крадіжки він відразу звернувся в поліцію. Вранці наступного дня один із працівників ПП на алейці біля території ПП виявив документи на автомобіль та посвідчення водія, дисконтну картку. Затискач йому не повернуто. Обвинувачений ОСОБА_3 разом з матір`ю приходили до нього, повернули грошові кошти в сумі 500 грн., при цьому ОСОБА_3 пояснив йому, що гроші вони поділили з ОСОБА_4 , зокрема, він собі взяв 500 грн., а 300 грн. взяв ОСОБА_4 . До ОСОБА_3 він не має претензій, а ОСОБА_4 грошей у сумі 300 грн. йому не повернув. ОСОБА_3 він знав раніше, оскільки останній приходив у ПП «O.L.KAR-АгроЗооВет-Сервіс» вантажити автомобілі, за що отримував відповідну платню. ОСОБА_4 він не знає. Вважає, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 можуть виправитися, так як є неповнолітніми, тому просить покарати останніх не суворо, не позбавляти волі;

- показаннями свідка ОСОБА_18 , який суду показав, що працює в ПП «O.L.KAR-АгроЗооВет-Сервіс», знає особисто ОСОБА_3 , який неодноразово приходив у ПП найматися вантажити автомобілі. Він пам`ятає, що одного вечора в червні 2022 року ОСОБА_3 приходив та просив надати роботу по відвантаженню автомобілів продукцією ПП йому та ще одному хлопцю. При цьому, він бачив їх обох, але про роботу домовлявся саме ОСОБА_3 . Так як всі місця вантажників були зайняті, то він відмовив хлопцям і вони пішли з території ПП. Приблизно через 1-2 години він дізнався про вчинення крадіжки з автомобіля ОСОБА_15 ;

- показаннями свідка ОСОБА_19 , який в судовому засіданні показав, що працює вантажником в ПП «O.L.KAR-АгроЗооВет-Сервіс». 08.06.2022 року вранці, приблизно о 07:30 годині він йшов на роботу біля заправки «ЛОН» та проходив до території ПП вздовж алеї дерев. З правої сторони алеї на дорозі він знайшов реєстраційне свідоцтво на автомобіль та посвідчення водія, обидва документи видані на ім`я ОСОБА_15 . Він знайдені документи віддав своєму безпосередньому керівнику, котрий видав їх працівникам поліції. Крім того, він був присутнім при проведенні огляду місця події працівниками поліції та вказав, у якому місці знайшов документи;

- показаннями свідка ОСОБА_20 , який в судовому засіданні показав, що працює в ПП «O.L.KAR-АгроЗооВет-Сервіс». Він особисто знає ОСОБА_3 , котрий неодноразово впродовж літа 2022 року приходив на роботу вантажити автомобілі ПП. На початку червня 2022 року ОСОБА_3 приходив у ПП та звертався у пошуках роботи по вантаженню автомобілів для себе та ще одного хлопця, якого він не знає. Так як роботи для них не було, то він відмовив їм. Через деякий час він дізнався про крадіжку грошей та документів того вечора з автомобіля ОСОБА_15 , котрий працює в ПП «O.L.KAR-АгроЗооВет-Сервіс»;

- рапортом чергового інспектора ЧЧ ВП №2 (м. Шаргород) Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області про надходження 08.06.2022 року о 10:31:00 годині заяви ОСОБА_15 про викрадення в ніч з 07.06.2022 року на 08.06.2022 року невідомими особами грошових коштів, документів на автомобіль та посвідчення водія з автомобіля, припаркованого біля ПП «O.L.KAR-АгроЗооВет-Сервіс» (а.с.1 т.2);

- протоколом прийняття заяви потерпілого ОСОБА_15 від 08.06.2022 року, в якій він повідомив про викрадення в ніч з 07.06.2022 року на 08.06.2022 року невідомими особами грошових коштів в сумі 800 грн., документів на автомобіль та посвідчення водія з автомобіля, припаркованого біля ПП «O.L.KAR-АгроЗооВет-Сервіс» (а.с.2 т.2);

- відомостями, що містяться в протоколі огляду місця події від 08.06.2022 року з фототаблицями, за участю потерпілого ОСОБА_15 , з яких убачається, що місцем огляду є територія стоянки для автомобілів біля території ПП «O.L.KAR-АгроЗооВет-Сервіс», що знаходиться по вул. Героїв Майдану, 272-В, в м. Шаргород. На цій стоянці знаходиться автомобіль білого кольору марки «Ford Transit Connect» з державним номером НОМЕР_3 . Замки в автомобілі в непошкодженому стані, обстановка не порушена. Зі слів ОСОБА_15 на панелі біля лобового скла знаходився затискач, у якому були грошові кошти в сумі 800 грн. та посвідчення водія і реєстраційне свідоцтво на автомобіль (а.с.3, 4-7 т.2);

- відомостями, що містяться в протоколі огляду місця події від 08.06.2022 року з фототаблицями, за участю потерпілого ОСОБА_15 , свідка ОСОБА_19 , обвинуваченого ОСОБА_3 , законного представника ОСОБА_7 , з яких убачається, що місцем огляду є територія біля території ПП «O.L.KAR-АгроЗооВет-Сервіс» та навпроти ресторану «Royal Clab», що знаходиться по вул. Героїв Майдану, 272, в м. Шаргород. ОСОБА_3 під час огляду попрямував до тротуару та вказав на місце, де викинув два пластикові документи. Свідок ОСОБА_19 під час огляду вказав, що приблизно в тому місці, на яке вказав ОСОБА_3 , він знайшов документи ОСОБА_15 на автомобіль та посвідчення водія останнього вранці 08.06.2022 року, коли йшов на роботу (а.с.8, 9-10 т.2);

- заявою ОСОБА_19 від 08.06.2022 року про добровільну видачу працівникам поліції знайдених ним поблизу ресторану «Royal Clab» посвідчення водія на ім`я ОСОБА_15 та реєстраційного свідоцтва на автомобіль останнього (а.с.11 т.2);

- відомостями, що містяться в протоколі огляду предметів від 08.06.2022 року за участю ОСОБА_15 , з фототаблицями, з яких убачається, що предметом огляду є свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки «Ford Transit Connect» з державним номером НОМЕР_3 - серії НОМЕР_4 та посвідчення водія НОМЕР_5 , видані на ім`я ОСОБА_15 (а.с.12, 13-14, 15-16 т.2);

- заявою потерпілого ОСОБА_15 від 11.06.2022 року про надання працівникам поліції відеозапису з камер відеоспостереження ПП «O.L.KAR-АгроЗооВет-Сервіс» за 07.06.2022 року (а.с.17 т.2);

- відомостями, що містяться в протоколі огляду відеозапису від 11.06.2022 року, з яких убачається, що об`єктом огляду є DVD-диск, на якому міститься відеофайл з назвою «Oper-ch-20220601 22 4600. 20220607225500.. mр 4», тривалість відеозапису на якому за 07.06.2022 року становить 9 хвилин. Запис розпочинається 07.06.2022 року о 22:46:09 годині. У відеозапису зафіксовано, що о 22:48:24 годині ОСОБА_3 та ОСОБА_4 покидають приміщення ПП «O.L.KAR-АгроЗооВет-Сервіс» та прямують до виходу з території ПП (а.с.18 т.2);

- безпосередньо оглянутим в судовому засіданні відеозаписом, що міститься на DVD-диску, з якого вбачається, що відеозапис триває 9 хвилини. На ньому зафіксовано, що він розпочинається о 22:46:09 годині 07.06.2022 року. О 22:48:24 годині ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виходять з приміщення ПП «O.L.KAR-АгроЗооВет-Сервіс», розмовляють, ОСОБА_4 курить цигарку, після чого вони прямують до виходу з території ПП (а.с.19 т.2);

- відомостями, що місяться в протоколі проведення слідчого експерименту від 13.06.2022 року за участю потерпілого ОСОБА_15 , обвинуваченого ОСОБА_4 , в присутності законного представника ОСОБА_9 та захисника - адвоката ОСОБА_8 , з фототаблицями, з яких убачається, що ОСОБА_4 підійшов до автомобіля марки «Ford Transit Connect» з державним номером НОМЕР_3 , що знаходиться на стоянці біля ПП «O.L.KAR-АгроЗооВет-Сервіс», повідомив, що вказаний автомобіль ввечері 07.06.2022 року знаходився на цьому ж місці, а він та ОСОБА_3 підійшли до автомобіля, після чого він залишився на доріжці, а ОСОБА_3 пішов до автомобіля, відкрив його, сів у салон і почав шукати речі, після чого вийшов з транспортного засобу, закрив його, а йому показав чорний гаманець. Після цього ОСОБА_4 повідомив, що у гаманці були грошові кошти, з яких ОСОБА_3 дав йому 300 грн. та гаманець, а собі взяв 500 грн. Далі ОСОБА_4 пройшов вздовж стоянки до алеї та вказав на місце, де ОСОБА_3 викинув документи, що також були у гаманці. Після цього ОСОБА_4 повідомив, що він та ОСОБА_3 пішли додому до останнього в с. Слобода-Шаргородська (а.с.31, 32-36 т.2);

- відомостями, що місяться в протоколі проведення слідчого експерименту від 13.06.2022 року з участю потерпілого ОСОБА_15 , обвинуваченого ОСОБА_3 , в присутності законного представника ОСОБА_7 та захисника - адвоката ОСОБА_6 , з фототаблицями, з яких убачається, що ОСОБА_3 підійшов до автомобіля марки «Ford Transit Connect» з державним номером НОМЕР_3 , що знаходиться на стоянці біля ПП «O.L.KAR-АгроЗооВет-Сервіс», повідомив, що вказаний автомобіль ввечері 07.06.2022 року знаходився на цьому ж місці, а він та ОСОБА_4 підійшли до автомобіля, так як хотіли знайти сигарети, тому шукали відчинений автомобіль. Після цього ОСОБА_3 повідомив, що спробувавши, відкрив пасажирські двері, які не були закриті на замок, сів у середину автомобіля, а ОСОБА_4 залишився на вулиці та дивився, щоб хтось не надійшов у цей час. В автомобілі на панелі він виявив затискач темного кольору, в якому побачив гроші та документи. Викравши затискач з грошима і документами, він вийшов з транспортного засобу, закрив його. Вийшовши з автомобіля він підійшов до ОСОБА_4 та показав затискач з грошима і документами. Після цього ОСОБА_3 повідомив, що відійшовши від автомобіля на певну відстань, він та ОСОБА_4 порахували гроші, яких було 800 грн. купюрами 500 грн., 200 грн., 100 грн., розділили гроші, зокрема, собі він залишив 500 грн., а 300 грн. та затискач забрав ОСОБА_4 . Далі ОСОБА_3 пройшов до алеї дерев та вказав на місце, де викинув пластикові документи, що також були у затискачі. Після цього ОСОБА_3 повідомив, що він та ОСОБА_4 пішли до нього додому в с. Слобода-Шаргородська (а.с.48, 49-53 т.2);

- постановою від 08.06.2022 року про визнання посвідчення водія НОМЕР_6 на ім`я ОСОБА_15 та свідоцтва СХ 569082 про реєстрацію транспортного засобу марки «Ford Transit Connect» з державним номером НОМЕР_3 речовими доказами та передачу їх на відповідальне зберігання ОСОБА_15 (а.с.67 т.2);

- заявою ОСОБА_15 від 08.06.2022 року про отримання від працівників ВП №2 Жмеринського РВП посвідчення водія на своє ім`я та свідоцтва про реєстрацію належного йому транспортного засобу (а.с.68 т.2);

- заявою ОСОБА_15 від 11.06.2022 року про те, що він отримав від ОСОБА_7 та ОСОБА_3 500 грн. та про те, що він не має претензій до ОСОБА_3 (а.с.69 т.2);

- постановою від 11.06.2022 року про визнання речовим доказом DVD-диску з відеозаписом, наданим ОСОБА_15 та приєднання його до матеріалів кримінального провадження (а.с.70 т.2).

Законний представник ОСОБА_3 - ОСОБА_7 в судовому засіданні 10.04.2023 року показала, що її син товаришує з ОСОБА_4 . На початку червня 2022 року ОСОБА_4 приїхав до її сина та разом вони намагалися влаштуватися на роботу на вантаження автомобілів у ПП «O.L.KAR-АгроЗооВет-Сервіс», але їх не прийняли на роботу. Про вчинення її сином спільно із ОСОБА_4 крадіжок велосипедів у ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , а також про крадіжку грошових коштів із автомобіля потерпілого ОСОБА_15 їй стало відомо від працівників поліції. Після цього вона спілкувалася із сином з приводу вчинення злочинів, і останній їй розповів про обставини їх вчинення. Так, ОСОБА_3 повідомив, що велосипеди він та ОСОБА_4 викрали для того, щоб покататися, після чого мали намір повернути на місце, але були викриті поліцейськими під час того, як їхали по місту Шаргород. З приводу крадіжки грошових коштів із автомобіля потерпілого ОСОБА_15 , то син повідомив, що не викрадав грошей, а на слідчому експерименті та під час досудового розслідування надавав визнавальні показання по вказаному епізоду крадіжки, оскільки поліцейські залякували його, коли затримали під час керування велосипедом. Хто саме залякував сина, їй не відомо. З приводу залякувань сина вона не зверталася ні до прокурора, ні до слідчого судді. Разом з тим, коли вона була присутня під час проведення слідчого експерименту 13.06.2022 року, син показав, при яких обставинах вчинив крадіжку грошей із автомобіля ОСОБА_15 , повідомив, що він та ОСОБА_4 розподілили викрадені грошові кошти в сумі 800 грн. таким чином: ОСОБА_4 син дав 300 грн., а собі взяв 50 грн., показав, куди викинув документи на автомобіль. Також, син повідомив, що ОСОБА_4 стояв осторонь на доріжці і спостерігав за навколишньою обстановкою, щоб ніхто не надійшов у той час, коли він здійснював крадіжку. Під час слідчого експерименту у її присутності тиск до сина не застосовувався. В ході досудового розслідування вона відшкодувала потерпілому ОСОБА_15 грошові кошти в сумі 500 грн.

Крім того, характеризуючи неповнолітнього ОСОБА_3 , ОСОБА_7 суду показала, що її син добрий, спокійний, завжди допомагає по господарству. Після вчинення злочинів ОСОБА_3 змінився на краще, не вживає спиртні напої, вступив на 1 курс і навчається у Мазурівському АЦПТО за спеціальністю тракторист-машиніст. На даний час проходить професійну практику у комунальному господарстві у м. Шаргород. Вона має достатній вплив на ОСОБА_3 , тому просить суворо його не карати.

Законний представник ОСОБА_4 - ОСОБА_9 в судовому засіданні 10.04.2023 року показала, що її син зі школи товаришує з ОСОБА_3 . На початку червня 2022 року вона з ОСОБА_4 приїхала в м. Шаргород на відмітку до органу пробації. Після цього її син поїхав до ОСОБА_3 . Від працівників поліції їй стало відомо про вчинення у той час крадіжок велосипедів її сином з ОСОБА_3 на пропозицію останнього. З потерпілими з приводу крадіжок велосипедів вона не спілкувалася, так як їх повернули потерпілим працівники поліції у справному стані. З приводу крадіжок велосипедів син розповів їй, що не був обізнаний, де знаходилися велосипеди, про це йому повідомив ОСОБА_3 , який і запропонував їх викрасти для того щоб покататися, а потім повернути на місце. З приводу крадіжки грошей з автомобіля ОСОБА_15 , то син заперечив свою причетність до крадіжки та повідомив, що йому не було відомо про крадіжку ОСОБА_3 грошей, останній не давав синові 300 грн. ОСОБА_4 повідомив їй, що ОСОБА_3 хотів курити і шукав відкритий автомобіль, щоб знайти цигарки. Поліцейські залякували її сина, щоб останній надавав визнавальні показання по вказаному епізоду крадіжки. Залякував ОСОБА_4 поліцейський на ім`я ОСОБА_21 , котрий також у її присутності під час проведення слідчого експерименту 13.06.2022 року наносив удари синові. З приводу залякувань сина та нанесення йому ударів поліцейським, вона не зверталася ні до прокурора, ні до слідчого судді.

Крім того, характеризуючи неповнолітнього ОСОБА_4 , ОСОБА_9 суду показала, що її син добрий, врівноважений. Після закінчення навчання завжди знаходиться вдома, допомагає їй по господарству, не вживає спиртних напоїв, не курить. Вона має достатній вплив на ОСОБА_4 , тому просить суворо його не карати, не позбавляти волі, а призначити покарання, не пов`язане з позбавленням волі.

Зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створюючи необхідні умови для реалізації сторонами кримінального провадження їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, суд сприяв змагальності сторін, які мали можливість самостійно обстоювати їхні правові позиції, права, свободи, законні інтереси, передбачені КПК України, сторони не були позбавлені права та можливості подавати до суду речі, документи, інші докази, заявляти клопотання, а також реалізувати інші права.

Також, суд сприяв рівності сторін у їх процесуальних правах, дослідив, проаналізував показання обвинувачених, їх законних представників, потерпілого, свідків, всі докази у їх сукупності та взаємозв`язку, у відповідності критерію доведення ними обставин, що підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні, поза розумним сумнівом, що відповідає положенням ч.2 ст.17 КПК України.

При цьому, суд констатує факт, що стороною захисту під час підготовчого судового засідання та судового розгляду не заявлялися клопотання щодо виклику свідків сторони захисту, витребування речей та документів, приєднання речей та документів в якості доказів.

Таким чином, обвинувачені, їх законні представники та захисники були вільні у реалізації процесуальних прав сторони захисту.

Також обвинувачений ОСОБА_3 не заперечував щодо здійснення судового розгляду у судовому засіданні 21.11.2022 року у відсутності його законного представника ОСОБА_7 , але судовий розгляд здійснювався у присутності його захисника - адвоката ОСОБА_6 , що відповідає положенням ч.2 ст.488 КПК України.

В судовому засіданні 21.11.2022 року прокурором ОСОБА_5 , в порядку ст.338 КПК України, подано до суду та вручено учасникам судового провадження обвинувальний акт із зміненим обвинуваченням від 01.11.2022 року (а.с.96-106 т.2), яким змінено обвинувачення неповнолітньому ОСОБА_4 по факту вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, зокрема, по факту крадіжки велосипеда у потерпілої ОСОБА_14 .

Проти закінчення з`ясування обставин та перевірки їх доказами сторони кримінального провадження, в тому числі обвинувачені, їх законні представники та захисники, у судовому засіданні 10.04.2023 року не заперечували.

Тому суд вважає, що стороною обвинувачення поза розумним сумнівом, відповідно до вимог ст.17 КПК України, доведено винуватість як обвинуваченого ОСОБА_3 , так і обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України.

Так, відповідно до п.13 ч.1 ст.3 КПК України, обвинувачення - твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Виходячи із аналізу вимог п.13 ч.1 ст.3, п.п.1-3 ч.1 ст.91, п.5 ч.2 ст.291 КПК України, формулювання обвинувачення повинно складатися з обставин, які свідчать про наявність доведених даних про подію (час, місце, спосіб вчинення кримінального правопорушення), форму вини, мотив і мету його вчинення, а правова кваліфікація дій особи в обвинувальному акті повинна містити не тільки посилання на окрему статтю і частину цієї статті КК, а й точне формулювання об`єктивної сторони та кваліфікуючих ознак конкретного кримінального правопорушення.

Обвинувачення, висунуте стороною обвинувачення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , повністю відповідає вимогам п.13 ч.1 ст.3, п.п.1-3 ч.1 ст.91, п.5 ч.2 ст.291 КПК України.

При цьому, обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом.

Як вказав Верховний Суд у постанові від 23.06.2020 року у справі №159/3738/16-к, стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винуватою за пред`явленим обвинуваченням.

Тобто, дотримуючись засад змагальності, та виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений статтею 92 КПК, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26 лютого 2019 року №1-р/2019 у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) статті 368-2 КК України зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «indubioproreo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України», «Кобець проти України», «Ірландія проти Сполученого Королівства»).

Виходячи з аналізу і оцінки показань обвинувачених, потерпілого, свідків, досліджених під час судового розгляду письмових та електронних доказів, суд вважає, що стороною обвинувачення поза розумним сумнівом доведено винуватість ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України, незважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_4 частково визнав себе винуватим, зокрема, повідомивши суду, що йому нічого не відомо по факту крадіжки грошових коштів в сумі 800 грн., що знаходилися в шкіряному затискачі, із автомобіля ОСОБА_15 ввечері 07.06.2022 року; що він не стояв на сторожі в той час, коли ОСОБА_3 здійснював крадіжку; що грошей у сумі 300 грн. та шкіряного з металевою частиною затискача він від ОСОБА_3 не отримував; що на нього чинився тиск з боку поліції з метою визнання ним вини.

Такої ж позиції щодо чинення тиску з боку поліції на її сина ОСОБА_4 , зокрема, побиття останнього, дотримувалася в судовому засіданні законний представник обвинуваченого - ОСОБА_9 , яка повідомила, що поліцейський на ім`я ОСОБА_21 наніс удари ОСОБА_4 ногою, аби останній вказав на місце, де були викинуті документи на автомобіль ОСОБА_15 .

До того ж, недивлячись на повне визнання винуватості обвинуваченим ОСОБА_3 під час судового розгляду, законний представник останнього ОСОБА_7 також дотримувалася позиції щодо чинення тиску на її сина з боку поліції, який полягав у погрозах та залякуванні з метою надання визнавальних показань щодо вчинення крадіжки грошових коштів з автомобіля ОСОБА_15 .

Доказами на підтвердження встановлених судом обставин про вчинення обвинуваченими ОСОБА_3 та ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України, які викладені в обвинувальному акті від 13.06.2022 року та в обвинувальному акті із зміненим обвинуваченням від 01.11.2022 року, є проаналізовані вище показання обвинувачених, а також показання потерпілого ОСОБА_15 , допитаних свідків сторони обвинувачення ОСОБА_17 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_18 , досліджені судом письмові та електронні докази, відомості, що містяться в протоколах слідчих експериментів, в протоколах огляду місця події, висновки експертів.

При цьому, суд зауважує, що обвинувачений ОСОБА_4 в ході проведення слідчих експериментів, зокрема, 13.06.2022 року (а.с.31, 32-36 т.2), повідомив, у тому числі, і про обставини вчинення крадіжки грошових коштів із автомобіля потерпілого ОСОБА_15 , повідомив про свою роль та роль ОСОБА_3 у вчиненні злочину, а також про розподіл грошей після крадіжки та отримання ним від ОСОБА_3 300 грн. із викрадених у потерпілого 800 грн., та шкіряного затискача.

Вказаний вище слідчий експеримент 13.06.2022 року, як убачається із протоколу (а.с.31, 32-36 т.2), відбувався за участі законного представника ОСОБА_4 - ОСОБА_9 , захисника - адвоката ОСОБА_8 .

При підписанні протоколу слідчого експерименту від 13.06.2022 року ні обвинувачений ОСОБА_4 , ні його законний представник - ОСОБА_9 , ні захисник - адвокат ОСОБА_8 не висловлювали жодних зауважень чи заперечень щодо дій слідчого СВ ВП №2 Жмеринського РВП ОСОБА_22 ; не зазначили про застосування тиску щодо обвинуваченого з боку поліцейського на ім`я ОСОБА_21 .

Більше того, з протоколу проведення слідчого експерименту від 13.06.2022 року (а.с.31 т.2) та з доданих до нього фототаблиць (а.с.32-36) не вбачається, що у слідчому експерименті приймали участь інші особи, ні ж ті, що зазначені в протоколі.

Також, суд зауважує, що обвинувачений ОСОБА_3 в ході проведення слідчих експериментів, зокрема, 13.06.2022 року (а.с.48, 49-53 т.2), повідомив, у тому числі, і про обставини вчинення крадіжки грошових коштів із автомобіля потерпілого ОСОБА_15 , повідомив про свою роль та роль ОСОБА_4 у вчиненні злочину, а також про розподіл грошей після крадіжки та передання ним ОСОБА_4 300 грн. із викрадених у потерпілого 800 грн., та шкіряного затискача, і залишення собі 500 грн.

Вказаний вище слідчий експеримент 13.06.2022 року, як убачається із протоколу (а.с.48, 49-53 т.2), відбувався за участі законного представника ОСОБА_3 - ОСОБА_7 , захисника - адвоката ОСОБА_6 .

При підписанні протоколу слідчого експерименту від 13.06.2022 року ні обвинувачений ОСОБА_3 , ні його законний представник - ОСОБА_7 , ні захисник - адвокат ОСОБА_6 не висловлювали жодних зауважень чи заперечень щодо дій слідчого СВ ВП №2 Жмеринського РВП ОСОБА_22 ; не зазначили про застосування тиску щодо обвинуваченого з боку поліції.

Судом проаналізовано ствердження сторони захисту про застосування до ОСОБА_4 тиску, яке виявлялося, як пояснила законний представник останнього, у залякуванні шляхом погроз з боку поліцейського та у заподіянні обвинуваченому поліцейським ударів під час проведення слідчого експерименту 13.06.2022 року, та щодо ОСОБА_3 , яке виявилося, як пояснила законний представник ОСОБА_7 , в залякуванні сина, внаслідок чого вони надавали визнавальні показання під час досудового розслідування.

Так, суд звертає увагу на те, що відомостей про звернення ОСОБА_4 , який був постійно забезпечений професійною правовою допомогою, що надавалася адвокатом ОСОБА_8 , та його законного представника - ОСОБА_9 , зі скаргами на протиправні дії з боку працівників поліції стороною захисту не надано, а навпаки, сторона захисту повідомила, що не зверталася із відповідними скаргами ні до прокурора, ні до слідчого судді в порядку ст.206 КПК України.

Також, суд зауважує, що відомостей про звернення ОСОБА_3 , який був постійно забезпечений професійною правовою допомогою, що надавалася адвокатом ОСОБА_6 , та його законного представника - ОСОБА_7 зі скаргами на протиправні дії з боку працівників поліції стороною захисту не надано, а навпаки, сторона захисту повідомила, що не зверталася із відповідними скаргами ні до прокурора, ні до слідчого судді в порядку ст.206 КПК України.

У матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які дані, які могли б свідчити про незаконний вплив на обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 службових осіб органу досудового розслідування під час досудового розслідування.

Свідчення законного представника обвинуваченого ОСОБА_9 про те, що у її присутності поліцейський на ім`я ОСОБА_21 13.06.2022 року під час проведення слідчого експерименту наносив удари ногами ОСОБА_4 не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, оскільки будь-які тілесні ушкодження після 13.06.2022 року у ОСОБА_4 не зафіксовані, висновку судово-медичної експертизи ОСОБА_4 , яким були б зафіксовані тілесні ушкодження у обвинуваченого, суду не надано.

Крім того, суд звертає увагу на те, що визнавальні показання ОСОБА_4 під час слідчого експерименту 13.06.2022 року, останній надавав у присутності ще й захисника - адвоката ОСОБА_8 , що вбачається із протоколу (а.с.31 т.2), котрий знаходився поруч з обвинуваченим та позаду нього, що зафіксовано на фототаблицях (а.с.32, 34 т.2), тому, на переконання суду, тиск і залякування з боку поліцейських щодо ОСОБА_4 виключається.

Суд вважає, що такі показання обвинуваченого ОСОБА_4 та його законного представника - ОСОБА_9 , а також показання законного представника ОСОБА_7 про залякування обвинувачених та нанесення ударів поліцейським обвинуваченому ОСОБА_4 надані з метою уникнення покарання за вчинення кримінального правопорушення.

Отже, проаналізувавши показання обвинувачених, потерпілого, свідків, досліджені докази, враховуючи сукупність всіх встановлених обставин, суд дійшов до переконання про винуватість ОСОБА_4 та ОСОБА_3 також у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, тобто крадіжки грошових коштів із автомобіля ОСОБА_15 .

Виходячи з наведеного, відсутні підстави для ухвалення виправдувального вироку щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_3 за вказаним епізодом крадіжки, оскільки наявні всі підстави для ухвалення обвинувального вироку та призначення покарання за вчинені злочини.

Тому суд прийшов до висновку про винуватість ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень та вважає доведеним, що обвинувачені вчинили кримінальні правопорушення, передбачені ч.4 ст.185 КК України, а саме: в ніч з 06.06.2022 року на 07.06.2022 року приблизно о 24 годині, в умовах воєнного стану, за попередньою змовою між собою вчинили крадіжку велосипеда марки «Maxwell» типу «Hardtail» вартістю 5651,10 грн., що належить ОСОБА_13 , з альтанки, розташованої біля багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 , при цьому, обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення повторно; 07.06.2022 року приблизно о 00.30 годині, в умовах воєнного стану, повторно, за попередньою змовою між собою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вчинили крадіжку спортивного велосипеда марки «GM Aggressor Comp» типу «МТВ (гірський)» вартістю 5038,80 грн., що належить ОСОБА_14 та знаходився біля під`їзду №1 багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 ; 07.06.2022 року приблизно о 23 годині, в умовах воєнного стану, повторно, за попередньою змовою між собою, з проникненням у інше сховище, вчинили крадіжку грошових коштів у сумі 800 грн. з автомобіля марки «Ford Transit Connect» з державним номером НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_15 та знаходився на стоянці поблизу території підприємства «О.L.KAR-АгроЗооВет-Сервіс» по вул. Героїв Майдану, 272-В, в м. Шаргород.

Кваліфікація дій обвинувачених в ході досудового розслідування є вірною.

При цьому, суд враховує роз`яснення Верховного Суду у постанові від 23.05.2019 року у справі №414/876/17, відповідно до яких під користю (корисливим спонуканням, корисливим мотивом) у чинному законодавстві про кримінальну відповідальність розуміється бажання винного одержати внаслідок вчинення злочину матеріальні блага для себе чи інших осіб, одержати або зберегти певні майнові права, уникнути матеріальних витрат, досягти іншої матеріальної вигоди.

Як убачається із показань обвинувачених, вони мали намір викрасти велосипеди у потерпілих ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , щоб покататися, при цьому, щоб не нести витрати на придбання власних велосипедів, незаконно заволоділи велосипедами потерпілих для задоволення власних інтересів, каталися по місту.

Отже, на переконання суду, у діях обвинувачених наявний корисливий мотив.

Також, суд погоджується із кваліфікуючою ознакою злочину, зокрема, проникнення у інше сховище, виходячи з наступного.

При вирішенні цього питання слід брати до уваги те, що чинний КК не містить законодавчої дефініції поняття «сховище», однак його тлумачення дається в усталеній судовій практиці та в доктрині кримінального права.

Так, у п.22 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про злочини проти власності» №10 від 6 листопада 2009 року, під сховищем пропонується розуміти «певне місце чи територію, відведені для постійного чи тимчасового зберігання матеріальних цінностей, які мають засоби охорони від доступу до них сторонніх осіб (огорожа, наявність охоронця, сигналізація тощо), а також залізничні цистерни, контейнери, рефрижератори, подібні сховища тощо».

Схоже визначення поняття «сховище» міститься у постанові Верховного Суду України від 31 січня 2013 року в справі №5-33кс12: «під поняттям «сховище» слід розуміти певні місця чи ділянки території, відведені для постійного чи тимчасового зберігання матеріальних цінностей, які обладнані огорожею чи технічними засобами або забезпечені іншою охороною: пересувні автолавки, рефрижератори, контейнери, сейфи та інші сховища».

Об`єднана Палата Верховного Суду у постанові від 19.11.2018 року у справі №205/5830/16-к надала правовий висновок про те, що відповідно до усталених у доктрині кримінального права підходів сховище - це завжди певне місце або територія, які використовуються для постійного чи тимчасового зберігання матеріальних цінностей та мають будь-які засоби охорони від доступу сторонніх осіб (наприклад, огорожа, наявність охоронця, сигналізація), що унеможливлюють (суттєво ускладнюють) вільне та безперешкодне потрапляння на них сторонніх осіб.

Також, суд враховує позицію щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладену у постанові Верховного Суду від 11.04.2019 року у справі №647/276/17 та у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №569/1111/16-к від 18 квітня 2018 року, та виходить з того, що проникнення як кваліфікуюча ознака передбачає, що особа потрапила у житло, інше приміщення чи сховище незаконно, тобто за відсутності права перебувати в місці, де знаходиться майно (всупереч волі законного володільця, шляхом обману, за відсутності визначених законом підстав чи на порушення встановленого законом порядку). При цьому незаконність проникнення стосується самого факту потрапляння до житла, іншого приміщення чи сховища або перебування в ньому. Спосіб проникнення (застосування фізичних чи інтелектуальних зусиль) принципового значення для встановлення кваліфікуючої ознаки «проникнення» не має. Для правильної кваліфікації дій особи в даному випадку важливим є встановлення спрямованості умислу особи. Так, для основного складу крадіжки характерним є наявність у особи умислу на заволодіння чужим майном. Саме тому така кваліфікуюча ознака, як «проникнення», має місце лише тоді, коли проникнення до житла, іншого приміщення чи сховища здійснювалося з метою заволодіння чужим майном. У випадку, якщо особа формально безперешкодно увійшла (потрапила) у приміщення з обмеженим доступом з метою заволодіння майном, такі дії з урахуванням фактичних обставин справи слід кваліфікувати як крадіжку, поєднану із проникненням у житло, інше приміщення чи сховище.

Згідно з установленими судом обставинами, зокрема, з показань обвинувачених встановлено, що автомобіль ОСОБА_15 знаходився на території автомобільної стоянки та дверцята кабіни були закриті, але обвинувачений ОСОБА_3 відкрив їх з метою вчинення крадіжки у той час, коли ОСОБА_4 за попередньою змовою з останнім спостерігав осторонь за навколишньою обстановкою, щоб не бути викритими, тобто автомобіль має всі ознаки сховища, тому суд дійшов висновку щодо наявності у діях ОСОБА_3 та ОСОБА_4 кваліфікуючої ознаки «проникнення у інше сховище».

Кримінальні правопорушення, передбачені ч.4 ст.185 КК України, обвинуваченими вчинено за попередньою змовою групою осіб, оскільки їх вчинили дві особи, які заздалегідь, до початку кримінальних правопорушень, домовилися про спільне їх вчинення, що відповідає положенню ч.2 ст.28 КК України.

Як встановлено судом, ОСОБА_4 вчинив крадіжку велосипеда у потерпілої ОСОБА_13 повторно, а також ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вчинили крадіжки чужого майна, належного ОСОБА_14 , та грошових коштів із автомобіля ОСОБА_15 повторно.

Так, з правового висновку Верховного Суду у постанові від 27.09.2018 року у справі №647/1831/15-к вбачається, що судимість є правовим станом особи, який виникає у зв`язку з її засудженням до кримінального покарання і за зазначених у законі умов тягне настання для неї певних негативних наслідків. Правильне застосування правових норм про судимість, її погашення чи зняття має важливе значення для вирішення кримінальних справ у разі вчинення особою нового злочину. Судимість має строковий характер. Закон визначає, коли вона виникає (з дня набрання законної сили обвинувальним вироком), та встановлює підстави її припинення. Такими підставами є погашення судимості та її зняття. Як погашення, так і зняття судимості пов`язані зі спливом певних термінів, протягом яких особа повинна перетерпіти негативні наслідки та своєю поведінкою довести остаточне виправлення. Припинення судимості анулює всі кримінально-правові та загальноправові наслідки засудження та призначення покарання. Особа, судимість якої погашена або знята, вважається такою, яка раніше злочину не вчиняла, покарання не відбувала. Вона не зобов`язана будь-де вказувати про вчинення нею в минулому злочину та призначення за нього покарання, не повинна відчувати жодних негативних наслідків колишньої судимості. Врахування погашеної чи знятої судимості при вирішенні будь-яких питань, у тому числі і при характеристиці особи, суперечить самій суті інституту припинення судимості і є неприпустимим.

Так, суд виходить із того, що, відповідно до ч.1 ст.32 КК України, повторністю кримінальних правопорушень визнається вчинення двох або більше кримінальних правопорушень, передбачених тією самою статтею або частиною статті Особливої частини цього Кодексу, а відповідно до примітки до ст.185 КК України, у статтях 185, 186 та 189-191 повторним визнається кримінальне правопорушення, вчинене особою, яка раніше вчинила будь-яке із кримінальних правопорушень, передбачених цими статтями або статтями 187, 262 цього Кодексу.

Таким чином, при кваліфікації крадіжки велосипеда у потерпілої ОСОБА_13 , вчиненої ОСОБА_4 , повторність слід зазначати, як кваліфікуючу ознаку, оскільки ОСОБА_4 вироком Шаргородського районного суду Вінницької області від 27.08.2021 року був засуджений за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки з випробуванням та встановленням іспитового строку у один рік, в силу вимог ст.ст.104, 75 КК України, з покладенням обов`язків, встановлених п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України (а.с.92-95 т.2), тобто вчинив кримінальне правопорушення у період іспитового строку.

До того ж, суд враховує роз`яснення, що містяться в абз.2 п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010 року за №7 «Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки», відповідно до яких, якщо вчинені злочини, крім повторності, утворюють ще й сукупність, вони відповідно до частини другої статті 33 КК України повинні отримувати окрему кваліфікацію (наприклад, крадіжка без кваліфікуючих ознак і крадіжка, вчинена повторно, або крадіжка, поєднана із проникненням у житло). А якщо ж злочини, які утворюють повторність, відповідають одному і тому самому складу злочину (наприклад, три крадіжки, поєднані з проникненням у житло, п`ять розбоїв, вчинених організованою групою, тощо), їх кваліфікація здійснюється за однією статтею або частиною статті Особливої частини КК. У таких випадках повторність злочинів повинна зазначатися у процесуальних документах, які стосуються обвинувачення особи, як кваліфікуюча ознака відповідних злочинів.

Правовий зміст поняття «повторність» передбачає сам факт вчинення двох або більше кримінальних правопорушень, передбачених тією самою статтею, або частиною статті Особливої частини КК України, або різними статтями КК України у випадках, передбачених в його Особливій частині (ч.ч.1 та 3 ст.32, п.2 примітки до ст.289 КК України). При цьому для повторності немає значення, чи було особу засуджено за раніше вчинене кримінальне правопорушення. Повторність відсутня, якщо за раніше вчинене кримінальне правопорушення особу було звільнено від кримінальної відповідальності на підставах, установлених законом, або якщо судимість за це кримінальне правопорушення було погашено або знято (ч.4 ст.32 КК України).

Такий правовий висновок висловлено Верховним Судом у постанові від 10.07.2018 року у справі №545/3663/16-к, який суд враховує відповідно до вимог ч.ч.5, 6 ст.13 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», якими передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Також, суд враховує правовий висновок Об`єднаної Палати Верховного Суду, висловлений у постанові від 14.09.2020 року у справі №591/4366/18, відповідно до якого єдиною підставою для здійснення кримінально-правової кваліфікації дій особи за кваліфікуючою ознакою «повторно» без постановлення обвинувального вироку суду стосовно цієї особи за першим епізодом, який дає підстави для кваліфікації ознаки «повторно», є розгляд першого і наступних однорідних або тотожних злочинів у одному кримінальному провадженні.

Таким чином, у ситуації, коли в одному кримінальному провадженні розглядається два і більше епізоди вчинення тотожних чи однорідних злочинів, для повторності злочинів не має значення, була чи не була особа засуджена за раніше вчинений злочин. Проте у випадку розгляду різних кримінальних проваджень стосовно однієї особи, така обставина має значення, а тому повторність має місце лише у разі постановлення щодо особи обвинувального вироку за тотожний чи однорідний злочин в іншому кримінальному провадженні.

Отже, кваліфікація кримінального правопорушення, вчиненого ОСОБА_4 , що полягає у крадіжці чужого майна у потерпілої ОСОБА_13 в ніч з 06.06.2022 року на 07.06.2022 року, повинна здійснюватися за ч.4 ст.185 КК України, при цьому повторність слід зазначити, як кваліфікуючу ознаку кримінального правопорушення.

Також, кваліфікація кримінальних правопорушень, вчинених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що полягають у крадіжках чужого майна у потерпілих ОСОБА_14 та ОСОБА_15 07.06.2022 року приблизно о 00 годині 30 хвилин та 07.06.2022 року о 23 годині, відповідно, повинна здійснюватися за ч.4 ст.185 КК України, при цьому повторність слід зазначити, як кваліфікуючу ознаку кримінальних правопорушень.

Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вчинили крадіжку чужого майна у потерпілих ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 в умовах воєнного стану.

Так, Указом Президента України від 24.02.2022 року за №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», що затверджений Законом України від 24.02.2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією РФ проти України в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан.

Указами Президента України від 14.03.2022 року за №133/2022, від 18.04.2022 року за №259/2022, від 17.05.2022 року №341/2022, від 12.08.2022 року №573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», продовжено строк дії воєнного стану в Україні, в тому числі, до 23.11.2022 року.

Згідно із вказаними вище Указами Президента України, воєнний стан введено на всій території України.

Тому, кваліфікацію дій обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 органами досудового розслідування за ч.4 ст.185 КК України, як крадіжки, вчинені, зокрема, в умовах воєнного стану, - суд вважає вірною.

Отже, обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 повинні нести кримінальну відповідальність за вчинені кримінальні правопорушення - за ч.4 ст.185 КК України.

ІІ. Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання; мотиви призначення покарання, звільнення від відбування покарання.

При призначенні покарання обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, дані про особу винних, обставини, що пом`якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, та вимоги ч.2 ст.50 КК України, якою передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.

До того ж, при призначенні покарання обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 суд враховує, що ними вчинено умисні кримінальні правопорушення проти власності потерпілих, тоді як однією із основних засад, передбачених ст.41 Конституції України, є право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своє власністю, право приватної власності є непорушним.

Виходячи з норми ст.12 КК України, вчинені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 кримінальні правопорушення класифікуються як тяжкі злочини.

ОСОБА_3 вчинив кримінальні правопорушення, будучи неповнолітнім, щиро покаявся у скоєному, активно сприяв розкриттю кримінальних правопорушень. Ці обставини, відповідно до вимог п.п.1, 3 ч.1 ст.66 КК України, суд враховує як пом`якшуючі покарання обвинуваченого ОСОБА_3 .

ОСОБА_4 вчинив кримінальні правопорушення, будучи неповнолітнім, щиро покаявся у скоєному та активно сприяв розкриттю кримінальних правопорушень, пов`язаних із крадіжками велосипедів у потерпілих ОСОБА_13 та ОСОБА_14 . Ці обставини, відповідно до вимог п.п.1, 3 ч.1 ст.66 КК України, суд враховує як пом`якшуючі покарання обвинуваченого ОСОБА_4 за вчинення кримінальних правопорушень, пов`язаних із крадіжками велосипедів у потерпілих ОСОБА_13 та ОСОБА_14 .

При цьому, суд вважає, що невизнання винуватості обвинуваченим ОСОБА_4 у вчиненні крадіжки грошових коштів із автомобіля ОСОБА_15 не впливає на те, що він щиро розкаявся та добровільно повідомив про всі обставини вчинення інших кримінальних правопорушень та на визнання судом як пом`якшуючих покарання обставин щирого каяття і активного сприяння розкриттю цих кримінальних правопорушень.

З роз`яснення Верховного Суду поняття такої пом`якшуючої покарання обставини, як щире каяття у справі №457/529/20 від 20.04.2021 року вбачається, що щире каяття - це обставина, яка відображає психічний стан особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, і передбачає глибокі внутрішні переживання особою того, що сталося, моральне засудження своєї кримінально караної поведінки, почуття сорому, докорів сумління і готовність нести кримінальну відповідальність. Щире каяття проявляється у самозасудженні особою вчиненого кримінального правопорушення, його наслідків, прагненні усунути нанесену шкоду та рішенні не вчиняти більше кримінальних правопорушень. Вказана форма посткримінальної поведінки особи свідчить про те, що в особи відбулися суттєві позитивні зміни соціальних орієнтацій, які знижують ступінь її соціальної небезпечності.

Крім того, з висновку Верховного Суду у справі №756/4830/17-к від 09.10.2018 року вбачається, що основною формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого злочину. Якщо особа приховує суттєві обставини вчиненого злочину, що значно ускладнює його розкриття, визнає свою вину лише частково для того, щоб уникнути справедливого покарання, її каяття не можна вважати щирим, справжнім. Отже, щире каяття повинно ґрунтуватися на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки, її осуді, бажанні виправити ситуацію, яка склалась, та нести кримінальну відповідальність за вчинене, а також зазначена обставина має знайти відображення в матеріалах кримінального провадження.

Поведінка обвинуваченого ОСОБА_3 під час розгляду кримінального провадження судом свідчить про щирий жаль з приводу вчинених дій та їх осуд.

Тому, суд, враховуючи вище викладені правові висновки Верховного Суду, поведінку обвинувачених, при призначенні покарання ОСОБА_3 враховує таку пом`якшуючу покарання обставину, як щире каяття, оскільки упродовж досудового розслідування та судового розгляду обвинувачений визнав вину, добровільно надав показання про факти та обставини вчинення кримінальних правопорушень, що свідчить про наявність належної критичної оцінки ним своєї протиправної поведінки та про готовність нести кримінальну відповідальність.

Обвинувачений ОСОБА_4 надав суду визнавальні показання щодо вчинення двох кримінальних правопорушень, зокрема, крадіжок велосипедів у потерпілих ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , та зазначив про щирий жаль з привод вчинення злочинів, запевняв суд, що не вчинятиме кримінальних правопорушень у майбутньому.

Тому суд при призначенні покарання ОСОБА_4 враховує таку пом`якшуючу покарання обставину, як щире каяття.

З правового висновку Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 року у справі №288/1158/16-к вбачається, що під активним сприянням розкриттю злочину розуміють дії винної особи, спрямовані на надання органам досудового розслідування і суду допомоги у з`ясуванні дійсних обставин справи, які ще не були відомі цим органам. Саме лише визнання власної винуватості під тиском зібраних доказів і підтвердження інформації, вже встановленої компетентними органами з інших джерел, не є активним сприянням у розкритті злочину.

Обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 надавали зізнавальні показання під час здійснення досудового розслідування. Доведеність винуватості ґрунтується, у тому числі, й на зізнавальних показаннях ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що також підтверджує наявність вищевказаної пом`якшуючої обставини.

Тому, суд, враховуючи вище викладені правові висновки Верховного Суду, при призначенні покарання обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 враховує таку пом`якшуючу покарання обставину, як активне сприяння обвинувачених в розкритті кримінальних правопорушень, при цьому, ОСОБА_3 щодо трьох кримінальних правопорушень, а ОСОБА_4 - щодо двох кримінальних правопорушень, що проаналізовано вище.

Обставин, обтяжуючих покарання обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , судом не встановлено.

ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності притягується вперше, що вбачається із довідки оперативно-довідкової картотеки (ОДК) МВС України від 07.06.2022 року (а.с.79 т.2).

За місцем проживання в с. Слобода-Шаргородська Жмеринського району ОСОБА_3 характеризується як особа, що проживає у с. Слобода-Шаргородська з матір`ю, навчався у КЗ «Буднянська спеціальна школа» Вінницької обласної ради, що вбачається із довідки-характеристики спеціаліста відділу ЦНАП від 13.06.2022 року (а.с.76 т.2).

З акту обстеження умов проживання ОСОБА_3 спеціалістами Служби у справах дітей Шаргородської МР від 10.06.2022 року вбачається, що умови проживання дитини задовільні. В будинку, де проживає неповнолітній з матір`ю та дідом прибрано, санітарно-гігієнічні норми задовільні, є всі необхідні меблі, спальні місця для всіх членів родини, наявні запаси продуктів, будинок електрифікований, опалення пічне. Матір ОСОБА_7 не працює, тому сім`я утримується за рахунок пенсії її батька. Стан здоров`я ОСОБА_3 задовільний, він знаходиться під наглядом сімейного лікаря. Неповнолітній має шкідливу звичку, зокрема, курить цигарки, але має намір позбавитися цієї звички. У ході бесіди ОСОБА_3 повідомив, що бажає навчатися для здобуття професійної освіти, щоб працевлаштуватися та допомагати матері і забезпечити собі нормальне життя. ОСОБА_3 виховується однією матір`ю, якій дитина довіряє, допомагає по господарству (а.с.75 т.2).

Згідно з характеристикою з місця навчання, виданою КЗ «Буднянська спеціальна школа» ВОР від 09.06.2022 року за №99, ОСОБА_3 досяг показників середнього рівні у навчанні; імпульсивний, непосидючий, бракує зосередженості та уважності. Спостерігалася незадовільна поведінка ОСОБА_3 , коли він перебував удома, внаслідок недоліків у вихованні з боку матері. ОСОБА_3 систематично потребував виховних моментів та підтримки і взаєморозуміння дорослих. 27.05.2022 року за рішенням педагогічної ради за №6 ОСОБА_3 завершив навчання в даній школі (а.с.77 т.2).

ОСОБА_3 не звертався за наркологічною допомогою до лікаря-нарколога Шаргородської МЛ, перебуває на обліку у лікаря-психіатра з 2015 року з діагнозом F.70 (легка розумова відсталість) (а.с.74 т.2).

ОСОБА_4 раніше притягався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів проти власності.

Так, вироком Шаргородського районного суду Вінницької області від 27.08.2021 року ОСОБА_4 був засуджений за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки з випробуванням та встановленням іспитового строку у один рік, в силу вимог ст.ст.104, 75 КК України, з покладенням обов`язків, встановлених п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України (а.с.92-95 т.2).

З повідомлення органу пробації від 10.06.2022 року вбачається, що ОСОБА_4 перебуває на обліку у Жмеринському РС №2 філії ДУ «Центр пробації» у Вінницькій області у зв`язку із виконанням вказаного вище вироку Шаргородського районного суду (а.с.87 т.2).

Тобто ОСОБА_4 вчинив кримінальні правопорушення у період іспитового строку.

За місцем проживання в с. Деребчин Жмеринського району, ОСОБА_4 характеризується негативно, як особа, схильна до вчинення правопорушень, що вбачається із довідки-характеристики Деребчинського старостинського округу Джуринської сільської ради від 09.06.2022 року за №451 (а.с.82 т.2).

ОСОБА_4 проживає з матір`ю та молодшими братами (а.с.84 т.2).

З акту обстеження умов проживання ОСОБА_4 спеціалістами Служби у справах дітей Джуринської сільської ради вбачається, що умови проживання дитини задовільні. Для виховання та розвитку дитини створені такі умови: є ліжка, стіл для заняття уроками. Діти в сім`ї утримуються матір`ю, дохід якої складає 3000 грн. на місяць. Службою зроблено висновок, що сім`я ОСОБА_9 потребує контролю зі сторони соціальної служби та дільничного офіцера поліції (а.с.85 т.2).

Згідно з характеристикою з місця навчання, виданою КЗ «Буднянська спеціальна школа» ВОР від 09.06.2022 року за №100, ОСОБА_4 у період навчання був мовчазний, скритний, схильний до необдуманих вчинків та порушення дисципліни, легко піддавався чужому впливу, часто обманював, відлучався з класу. ОСОБА_4 захоплювався музикою, теслярною справою та конструюванням. В характері ОСОБА_4 проявляє впертість, конфліктність, у зв`язку із чим потребує виховних моментів. Під час навчання матір підтримувала постійний контакт з закладом освіти по телефону, а також відвідувала школу. 27.05.2022 року за рішенням педагогічної ради за №6 ОСОБА_4 завершив навчання в даній школі (а.с.83 т.2).

ОСОБА_4 не звертався за наркологічною допомогою до лікаря-нарколога Шаргородської МЛ, перебуває на обліку у лікаря-психіатра з 2012 року з діагнозом F.70 (легка розумова відсталість) (а.с.81 т.2).

Крім того, в силу вимог ст.103 КК України, в судовому розгляді, крім обставин, зазначених в ст.ст.65-67 КК України, суд враховує умови життя та виховання неповнолітніх обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , вплив дорослих, рівень розвитку та інші особливості особи неповнолітніх.

Виходячи з аналізу вимог ст.ст.485, 487 КПК України, під час судового розгляду кримінальних правопорушень, вчинених неповнолітніми, крім обставин, передбачених ст.91 цього Кодексу, також з`ясовуються повні і всебічні відомості про особу неповнолітнього, стан здоров`я та рівень розвитку, інші соціально-психологічні риси особи, які необхідно враховувати при індивідуалізації відповідальності, ставлення неповнолітнього до вчиненого ним діяння, а при дослідженні умов життя неповнолітнього обвинуваченого, слід врахувати склад його сім`ї, обстановку в ній, взаємини між дорослими членами сім`ї та дорослими і дітьми, ставлення батьків до виховання неповнолітнього, форми контролю за його поведінкою, морально-побутові умови сім`ї, зв`язки і поведінку неповнолітнього поза домом, де навчається або працює, ставлення до навчання або роботи.

Виходячи з роз`яснень, що містяться в п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 16.04.2004 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини неповнолітніх», суд повинен, також, з`ясувати вік неповнолітнього, стан здоров`я та загального розвитку, характеристику (ставлення до навчання, праці, поведінка в побуті), умови життя і виховання (дані про сім`ю, побутове оточення), обставини, що негативно впливали на його виховання, вплив дорослих підмовників, його ставлення до вчиненого діяння.

З досліджених документів про особу неповнолітнього ОСОБА_3 , здобутих під час досудового розслідування і приєднаних до матеріалів кримінального провадження, встановлено, що обвинувачений за станом здоров`я є фізично здоровим, проживає з матір`ю та дідом.

Також, з досліджених документів про особу неповнолітнього ОСОБА_4 , здобутих під час досудового розслідування і приєднаних до матеріалів кримінального провадження, вбачається, що обвинувачений за станом здоров`я є фізично здоровим; проживає з матір`ю та молодшими братами.

Як повідомила у судовому засіданні представник Служби у справах дітей Шаргородської міської ради ОСОБА_10 , Службою проведено соціальне інспектування умов проживання ОСОБА_3 і вбачається, що останній закінчив навчання у Буднянській спеціальній школі, проживає з матір`ю та перебуває на її утриманні, на даний час навчається на 1 курсі у Мазурівському АЦПТО. Під час відвідування ОСОБА_3 вдома працівниками Служби у справах дітей було встановлено, що він завжди охайний, здоровий, допомагає матері по господарству, а на теперішній час за сприяння Служби проходить виробничу практику у місцевому комунальному підприємстві. Просить не призначати ОСОБА_3 покарання, пов`язане з реальним позбавленням волі.

Як повідомив у судовому засіданні представник Служби у справах дітей Джуринської сільської ради ОСОБА_11 , Службою проведено соціальне інспектування умов проживання ОСОБА_4 і вбачається, що останній проживає з матір`ю та братами, закінчив навчання у Буднянській спеціальній школі, не працює і не навчається, перебуває на утриманні матері. З 12.08.2021 року ОСОБА_4 перебуває на профілактичному обліку в Службі, а також сім`я останнього знаходиться на обліку як така, що опиналася у складних життєвих обставинах. Просить не призначати ОСОБА_4 покарання, пов`язане з реальним позбавленням волі.

Представник ВП №2 Жмеринського РВП ОСОБА_12 у судовому засіданні повідомила, що обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебувають на профілактичному обліку у секторі превенції Жмеринського РВП у зв`язку із вчиненням адміністративних та кримінальних правопорушень. На даний час будь-які скарги від жителів села щодо обвинувачених у ВП №2 Жмеринського РВП не надходили, у побуті вони поводять себе добре, у зв`язку із чим просить їх не карати суворо.

При призначенні покарання обвинуваченим суд приймає до відома досудову доповідь щодо кожного з них, оскільки, відповідно до ч.1 ст.368 КПК України, ухвалюючи вирок суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого.

З досудової доповіді від 23.08.2022 року, що складена провідним інспектором Жмеринського РС №2 філії ДУ «Центр пробації» у Вінницькій області ОСОБА_23 вбачається, що ОСОБА_3 раніше до кримінальної відповідальності не притягався, проте, у 2022 році тричі притягався до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2, за ч.1 ст.51, за ч.1 ст.178 КУпАП. До того ж, ОСОБА_3 проживає з матір`ю у належному останній житловому будинку в с. Слобода-Шаргородська; умови проживання у будинку задовільні. ОСОБА_3 закінчив 10 класів КЗ «Буднянська спеціальна школа». У вільний час ОСОБА_3 допомагає матері по господарству, а також проводить вільний час із своїми друзями, з якими грає у футбол. Соціальні зв`язки з рідними та близькими у ОСОБА_3 позитивні; з особами з антисоціальною поведінкою він зв`язків не підтримує. Інколи ОСОБА_3 вживає спиртні напої. ОСОБА_3 утримується матір`ю та матеріально залежить від неї. Матір забезпечує неповнолітнього обвинуваченого усім необхідним (одягом, продуктами харчування) належним чином. ОСОБА_3 має наступні плани на майбутнє: поступити навчатися далі та не вчиняти в наступному кримінальних правопорушень (а.с.138-141 т.1).

До того ж, з досудової доповіді вбачається, що за повідомленням Служби у справах дітей Шаргородської міської ради із ОСОБА_3 проведено профілактичні бесіди, виявлено причини, які спонукали до вчинення кримінальних правопорушень.

За повідомленням КУ «Центр надання соціальних послуг» Шаргородської міської ради органу пробації, сім`я, у якій проживає та виховується ОСОБА_3 , не знаходиться на обліку сімей, які перебувають в складних життєвих обставинах.

Крім того, з досудової доповіді вбачається, що КУ «Буднянська спеціальна школа» ОСОБА_3 охарактеризований як учень, що досяг показників середнього рівня; імпульсивний, не уважний, який потребує постійного нагляду та навантаження посильними завданнями; потребує підтримки та взаєморозуміння з боку дорослих; мав незадовільну поведінку під час перебування вдома через неналежний контроль матері; за рішенням педагогічної ради за №6 від 27.05.2022 року, завершив навчання в даній школі.

За повідомленням Шаргородської міської лікарні органу пробації, ОСОБА_3 не звертався за допомогою до лікаря-нарколога, а у лікаря-психіатра перебуває на обліку з 2015 року з діагнозом: легка розумова відсталість (F.70).

Також, з досудової доповіді щодо ОСОБА_3 вбачається, що останній перебуває на профілактичному обліку у ВП №2 Жмеринського РВП як дитина-правопорушник.

Ризик вчинення ОСОБА_3 повторного кримінального правопорушення оцінюється органом пробації як низький (а.с.138-141 т.1).

Укладачем досудової доповіді криміногенними факторами, які мають вплив на поведінку ОСОБА_3 і в подальшому можуть негативно впливати на поведінку останнього, визначено наступні: проблеми з контролем поведінки, невміння прослідкувати наслідки своїх дій, низький рівень мотивації щодо зміни поведінки, правова необізнаність.

Для мінімізації ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення ОСОБА_3 орган пробації пропонує такі реабілітаційні ресурси: проведення спільних заходів із Службою у справах дітей, КУ «Центр надання соціальних послуг» та органом пробації щодо виправлення поведінки обвинуваченого; проведення роз`яснювальних бесід виховного характеру; сприяння неповнолітньому в виборі життєвих цілей, що допоможе йому зрозуміти цінності інших людей, почуття відповідальності за власне життя, оптимізуватиме процес постановки життєвих цілей та пошуку шляхів їх досягнення, організувати конструктивне проведення вільного часу.

Відповідно до висновку укладача досудової доповіді, виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, враховуючи особистість обвинуваченого, його спосіб життя, та низький рівень ризику вчинення повторного кримінального правопорушення, тому вважає за можливе виправлення ОСОБА_3 без позбавлення волі, а також можливе звільнення останнього від відбування покарання з випробуванням, з покладенням обов`язків, передбачених ст.76 КК України, що буде достатнім для його виправлення та перевиховання.

З досудової доповіді від 23.08.2022 року, що складена провідним інспектором Жмеринського районного сектору №2 філії ДУ «Центр пробації» у Вінницькій області ОСОБА_23 вбачається, що ОСОБА_4 раніше вчиняв кримінальні правопорушення проти власності, зокрема, 18.09.2020 року до Шаргородського районного суду було направлено клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.185 КК України на підставі ст.46 КК України, а 27.08.2021 року він був засуджений вироком Шаргородського районного суду за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки та звільнений від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком в один рік (а.с.144-147 т.1).

Вказані обставини, зазначені у досудовій доповіді її укладачем, підтверджуються ухвалою Шаргородського районного суду від 09.10.2020 року (а.с.88-91 т.2) та вироком Шаргородського районного суду від 27.08.2021 року (а.с.92-95 т.2).

Крім того, як вбачається із досудової доповіді, у 2022 році ОСОБА_4 притягався до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.51 КУпАП.

ОСОБА_4 у зв`язку із виконанням вказаного вище вироку суду перебуває на обліку в органі пробації, йому роз`яснені права та обов`язки, порядок та умови відбування покарання, про що відібрано відповідну підписку.

Відповідно до проведеної оцінки ризиків та визначення його криміногенних факторів з ОСОБА_4 проводилася відповідна робота та складено індивідуальний план роботи. Основним критерієм криміногенного фактору визначено негативне ставлення до навчального закладу, в якому ОСОБА_4 навчався, та під час навчання легко піддавався чужому впливу, був схильний до необдуманих вчинків, порушення дисципліни, часто обманював, залишав навчання, прагнув лідерства в класі, впертий, конфліктний та потребував виховних моментів. Службою у справах дітей Джуринської сільської ради з ОСОБА_4 проводилася профілактична робота, а також він направлявся КУ «Центр надання соціальних послуг» Джуринської сільської ради для отримання соціальних послуг. У період іспитового строку вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.51 КУпАП, за що притягнутий до адміністративної відповідальності.

Органом пробації установлено, що ОСОБА_4 проживає з матір`ю у будинку останньої у с. Деребчин, разом з старшим та молодшими братами; умови проживання у будинку задовільні. ОСОБА_4 закінчив 10 класів КЗ «Буднянська спеціальна школа». У вільний час ОСОБА_4 допомагає матері по господарству, а також проводить час із своїми друзями, з якими грає у футбол. Соціальні зв`язки з рідними та близькими у обвинуваченого позитивні; з особами з антисоціальною поведінкою він зв`язків не підтримує. ОСОБА_4 спиртних напоїв не вживає. ОСОБА_4 утримується матір`ю, яка забезпечує неповнолітнього обвинуваченого одягом, продуктами харчування. ОСОБА_4 має наступні плани на майбутнє: поступити навчатися далі та не вчиняти в наступному кримінальних правопорушень (а.с.144-147 т.1).

До того ж, з досудової доповіді вбачається, що за повідомленням Служби у справах дітей Джуринської сільської ради, ОСОБА_4 перебуває на обліку як дитина-правопорушник з 12.08.2021 року. Службою проведено обстеження умов проживання ОСОБА_4 та встановлено, що сім`я проживає у двох тісних кімнатах, які потребують ремонту, кухня потребує ремонту, діти сплять на розкладних диванах по двоє, не мають місця для навчання, недостатньо продуктів.

За повідомленням КУ «Центр надання соціальних послуг» Джуринської сільської ради органу пробації, сім`я, у якій проживає та виховується ОСОБА_4 , знаходиться на обліку сімей, які перебувають в складних життєвих обставинах.

Також, з досудової доповіді вбачається, що за місцем проживання в с. Деребчин Джуринською сільською радою ОСОБА_4 охарактеризований негативно як такий, що схильний до вчинення правопорушень.

Крім того, з досудової доповіді вбачається, що КУ «Буднянська спеціальна школа» ОСОБА_4 охарактеризований як учень, який легко піддавався чужому впливу, схильний до необдуманих вчинків, порушення дисципліни, впертий та конфліктний; за рішенням педагогічної ради за №6 від 27.05.2022 року, завершив навчання в даній школі.

За повідомленням Шаргородської міської лікарні органу пробації, ОСОБА_4 не звертався за допомогою до лікаря-нарколога, а у лікаря-психіатра перебуває на обліку з 2017 року з діагнозом: легка розумова відсталість (F.70).

Також, з досудової доповіді щодо ОСОБА_4 вбачається, що останній перебуває на профілактичному обліку у ВП №2 Жмеринського РВП як дитина-правопорушник.

Ризик вчинення ОСОБА_4 повторного кримінального правопорушення оцінюється органом пробації як низький (а.с.144-147 т.1).

Укладачем досудової доповіді криміногенними факторами, які мають вплив на поведінку ОСОБА_4 і в подальшому можуть негативно впливати на поведінку останнього, визначено наступні: проблеми з контролем поведінки, невміння прослідкувати наслідки своїх дій, низький рівень мотивації щодо зміни поведінки, правова необізнаність.

Для мінімізації ризиків вчинення повторного кримінального правопорушення ОСОБА_4 орган пробації пропонує такі реабілітаційні ресурси: проведення спільних заходів із Службою у справах дітей, КУ «Центр надання соціальних послуг» та органом пробації щодо виправлення поведінки обвинуваченого; проведення роз`яснювальних бесід виховного характеру; сприяння неповнолітньому в виборі життєвих цілей, що допоможе йому зрозуміти цінності інших людей, почуття відповідальності за власне життя, оптимізуватиме процес постановки життєвих цілей та пошуку шляхів їх досягнення, організувати конструктивне проведення вільного часу.

Відповідно до висновку укладача досудової доповіді, виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, враховуючи особистість обвинуваченого, його спосіб життя, та низький рівень ризику вчинення повторного кримінального правопорушення, тому вважає за можливе виправлення ОСОБА_4 без позбавлення волі, а також можливе звільнення останнього від відбування покарання з випробуванням, з покладенням обов`язків, передбачених ст.76 КК України, що буде достатнім для його виправлення та перевиховання.

Виходячи із досліджених в судовому розгляді доказів щодо особи неповнолітнього ОСОБА_3 суд вважає, що обставинами, які негативно впливають на виховання останнього, - є відсутність належного контролю матері ОСОБА_7 за його поведінкою та спілкуванням за межами сім`ї, недостатній вплив дорослих членів сім`ї на формування поведінки обвинуваченого.

Враховуючи усі вказані вище обставини у їх сукупності, суд вважає, що виправлення та перевиховання неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_3 можливе без ізоляції його від суспільства.

Таким чином, з урахуванням обставин, що пом`якшують покарання, особи ОСОБА_3 , відсутності обтяжуючих покарання обставин, виходячи з загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, ставлення обвинуваченого до вчиненого діяння та наслідків діяння, а саме: що він щиро розкаявся у скоєному, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, з врахуванням думок потерпілих ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , які при призначенні покарання обвинуваченому покладаються на вирішення суду, але зазначають про відсутність матеріальних чи моральних претензій, а ОСОБА_15 просив суд суворо не карати неповнолітнього, суд приходить до переконання, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 можливе в умовах призначення останньому покарання у виді позбавлення волі без його реального відбування, тобто з випробуванням та встановленням іспитового строку, відповідно до вимог ст.ст.75, 104 КК України, з покладенням обов`язків, встановлених п.п.1, 2 ч.1, п.4 ч.3 ст.76 КК України.

При цьому, суд, призначаючи ОСОБА_3 зазначене вище покарання виходить із того, що воно є достатнім для виправлення обвинуваченого, для запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень, таким, що відповідає його особі, справедливим, а також є достатнім для досягнення передбачених ч.2 ст.50 КК України цілей покарання, та відповідає принципу верховенства права.

Так, щире каяття обвинуваченого та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, як пом`якшуючі покарання обставини, позитивно характеризують його особу після вчинення кримінальних правопорушень, та, на переконання суду, хоч вчинені ним кримінальні правопорушення і порушують конституційні права потерпілих ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 на вільне володіння своїм майном, але суд враховує висновок органу пробації про прийняте ОСОБА_3 рішення не вчиняти в подальшому кримінальних правопорушень, поступити у навчальний заклад для продовження навчання, що свідчить про те, що у нього відбулися суттєві позитивні зміни соціальних орієнтацій, які знижують ступінь його соціальної небезпечності.

Виходячи із досліджених в судовому розгляді доказів щодо особи неповнолітнього ОСОБА_4 суд вважає, що обставинами, які негативно впливають на виховання останнього, - є відсутність належного контролю з боку матері ОСОБА_9 за його поведінкою та спілкуванням за межами сім`ї у вільний час, а також недостатній вплив на формування його поведінки і розуміння життєвих цінностей та цілей на майбутнє.

Враховуючи усі вказані вище обставини у їх сукупності, суд вважає, що виправлення та перевиховання неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_4 не можливе без ізоляції його від суспільства, враховуючи, що ним вчинено кримінальні правопорушення у період іспитового строку за вироком Шаргородського районного суду від 27.08.2021 року, тому покарання слід призначати за правилами ст.71 КК України.

Так, ч.ч.1, 2 ст.71 КК України встановлено, що якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. При складанні покарань за сукупністю вироків загальний строк покарання не може перевищувати максимального строку, встановленого для даного виду покарання в Загальній частині цього Кодексу. При складанні покарань у виді позбавлення волі загальний строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю вироків, не повинен перевищувати п`ятнадцяти років, а у випадку, якщо хоча б одне із кримінальних правопорушень є особливо тяжким злочином, загальний строк позбавлення волі може бути більшим п`ятнадцяти років, але не повинен перевищувати двадцяти п`яти років.

При цьому, суд враховує усі обставини справи, ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які є тяжкими, наявність двох обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 при вчиненні двох кримінальних правопорушень та відсутності обставин, що обтяжують покарання, враховує думку потерпілих, які просили не суворо карати останнього, при цьому, потерпілі ОСОБА_13 та ОСОБА_14 повідомили, що не мають до нього претензій матеріального та морального характеру.

Разом з тим, виходячи з загальних засад призначення покарання, зокрема, законності його призначення, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд не погоджується з правовою позицією сторони захисту і не вбачає підстави для застосування ст.69 КК України та призначення покарання нижче від найнижчої межі із звільненням ОСОБА_4 від покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку, а також підстав для окремого виконання вироку, що ухвалений у цій кримінальній справі, та вироку Шаргородського районного суду від 27.08.2021 року, ухваленого у кримінальній справі №152/870/21.

Так, зміст статті 71 КК України вказує на те, що її положення підлягають застосуванню, коли покарання (частина покарання) за попередній злочин не була відбута засудженим саме на момент вчинення нового злочину, й подальше фактичне відбуття такою особою покарання на момент ухвалення судом рішення про призначення покарання за сукупністю вироків не виключає необхідності застосування цих положень закону, однак одночасно передбачає необхідність зарахування вже фактично відбутого покарання за правилами, передбаченими положеннями ст.72 КК України, якою регламентовано правила складання покарань.

Такий правовий висновок зробив Верховний Суд у постанові від 22.01.2020 року у справі №759/59/19.

До того ж, ст.71 КК України не передбачає такого порядку призначення покарання, як окреме виконання вироків суду, на чому наполягав у судових дебатах адвокат ОСОБА_8 .

Крім того, виходячи з указаної в ст.50 КК України мети покарання й загальних засад покарання, що визначені у ст.65 КК України, принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Визначені у ст.65 КК України загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, а також призначення покарання нижчого, ніж передбачене санкцією статті (частини статті), завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.

При цьому повноваження суду (його права та обов`язки), надані державою, щодо обрання виду та розміру покарання та інтелектуально-вольова владна діяльність суду з вирішення питань призначення покарання, враховуючи цілі та принципи права, загальні засади судочинства, конкретні обставини справи, дані про особу винного, справедливість обраного покарання тощо, визначають поняття «судова дискреція» (судовий розсуд) у кримінальному судочинстві.

Дискреційні повноваження суду повинні відповідати принципу верховенства права з обов`язковим обґрунтуванням обраного рішення у процесуальному документі суду.

Підставами для судового розсуду (судової дискреції) при призначенні покарання виступають: кримінально-правові відносно-визначені (де встановлюються межі покарання) та альтернативні (де передбачено декілька видів покарань) санкції; принципи права; уповноважуючі норми, в яких використовуються щодо повноважень суду формулювання «може», «вправі»; юридичні терміни та поняття; оціночні поняття, зміст яких визначається не законом або нормативним актом, а правосвідомістю суб`єкта правозастосування, наприклад, при врахуванні пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин (статті 66, 67 КК), при визначенні «інших обставин справи»; індивідуалізація покарання - конкретизація виду й розміру міри державного примусу, який суд призначає особі, що вчинила злочин, залежно від особливостей цього злочину та його суб`єкта.

Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським Судом з прав людини, який у рішенні в справі «Довженко проти України» від 12 квітня 2012 року зазначає про необхідність визначення законності, обсягу, способів та меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи з відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення у процесуальному документі суду тощо.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.

У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року) та в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п.38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський Суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

Відтак, враховуючи ступінь тяжкості вчинених ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, які є тяжкими, особу обвинуваченого, негативно охарактеризованого за місцем проживання, який вчинив кримінальні правопорушення у період іспитового строку, не ставши на шлях виправлення та не скориставшись шансом на виправлення, наданим йому Шаргородським районним судом при ухваленні вироку від 27.08.2021 року, суд не вбачає обставин, які істотно знижують ступінь тяжкості кримінальних правопорушень, та не знаходить підстави для застосування до ОСОБА_4 ст.69 КК України при призначенні покарання.

ІІІ. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

Цивільні позови у кримінальній справі не заявлялися.

Крім того, відповідно до вимог ст.331 КПК України, враховуючи відсутність клопотань учасників судового розгляду про обрання обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 запобіжних заходів, підстав для їх обрання - немає.

Відповідно до п.12 ч.1 ст.368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити: що належить вчинити з майном, на яке накладено арешт, речовими доказами і документами.

Питання щодо речових доказів слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Так, DVD-диск з відеозаписом з камери відеоспостереження, розміщеної на території ВП №2 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області, який визнано речовим доказом на підставі постанови слідчого від 07.06.2022 року, приєднано до матеріалів кримінальної справи (а.с.54 т.2), слід залишити в матеріалах кримінального провадження впродовж всього строку його зберігання.

DVD-диск з відеозаписом, наданий органу досудового розслідування ОСОБА_15 , який визнано речовим доказом на підставі постанови слідчого від 11.06.2022 року, приєднано до матеріалів кримінальної справи (а.с.70 т.2), слід залишити в матеріалах кримінального провадження впродовж всього строку його зберігання.

Велосипед марки «GM Aggressor Comp» типу «МТВ (гірський)», який визнано речовим доказом на підставі постанови слідчого від 07.06.2022 року, приєднано до матеріалів кримінальної справи та спершу передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів ВП №2 Жмеринського РВП, а потім під розписку потерпілій ОСОБА_14 (а.с.55, 56 т.2), слід повернути потерпілій ОСОБА_14 .

Велосипед марки «Maxwell» типу «Hardtail», який визнано речовим доказом на підставі постанови слідчого від 07.06.2022 року, приєднано до матеріалів кримінальної справи та спершу передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів ВП №2 Жмеринського РВП, а потім під розписку потерпілій ОСОБА_13 (а.с.61, 62 т.2), слід повернути потерпілій ОСОБА_13 .

Посвідчення водія НОМЕР_6 на ім`я ОСОБА_15 та свідоцтво НОМЕР_7 про реєстрацію транспортного засобу марки «Ford Transit Connect» з державним номером НОМЕР_3 , які визнано речовими доказами на підставі постанови слідчого від 08.06.2022 року, приєднано до матеріалів кримінальної справи та передано на зберігання під розписку потерпілому ОСОБА_15 (а.с.67, 68 т.2), слід повернути потерпілому ОСОБА_15 .

Відповідно до п.13 ч.1 ст.368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити: на кого мають бути покладені процесуальні витрати і в якому розмірі.

З матеріалів кримінальної справи вбачається, що по справі понесені процесуальні витрати за проведення товарознавчих експертиз у зв`язку із залученням стороною обвинувачення експертів спеціалізованої державної установи.

Зокрема, експертами Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз МЮ України проведено: 09.06.2022 року товарознавчу експертизу і надано висновок за №3679/22-21 (а.с.57-59 т.2), вартість експертизи становить 566,31 грн. (а.с.60 т.2); 09.06.2022 року товарознавчу експертизу і надано висновок за №3678/22-21 (а.с.63-65 т.2), вартість експертизи становить 566,31 грн. (а.с.66 т.2).

Понесені процесуальні витрати за проведення експертиз у зв`язку із залученням стороною обвинувачення експертів спеціалізованої державної установи в загальній сумі 1132,62 грн. слід покласти на законних представників неповнолітніх обвинувачених - ОСОБА_7 та ОСОБА_9 в рівних частинах, тобто по 566,31 грн. з кожної, оскільки судом встановлено, що неповнолітні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не працюють, не мають самостійного доходу, майна, достатнього для відшкодування судових витрат.

При цьому суд враховує положення ч.3 ст.33 ЦК України та ст.1179 ЦК України.

Так, ч.3 ст.33 ЦК України встановлено, що неповнолітня особа несе відповідальність за шкоду, завдану нею іншій особі, відповідно до статті 1179 цього Кодексу.

Статтею 1179 ЦК України встановлено, що неповнолітня особа (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах. У разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини. Якщо неповнолітня особа перебувала у закладі, який за законом здійснює щодо неї функції піклувальника, цей заклад зобов`язаний відшкодувати шкоду в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі, якщо він не доведе, що шкоди було завдано не з його вини. Обов`язок батьків (усиновлювачів), піклувальника, закладу, який за законом здійснює щодо неповнолітньої особи функції піклувальника, відшкодувати шкоду припиняється після досягнення особою, яка завдала шкоди, повноліття або коли вона до досягнення повноліття стане власником майна, достатнього для відшкодування шкоди.

Необхідності в застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження - немає.

Керуючись ст.368, ч.1 ст.369, ст.ст.373-376, 484, 485, 487-490, 496 КПК України, на підставі ч.4 ст.185, ст.ст.71, 75, 76, 98, 103, 104 КК України, суд

засудив:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України, та засудити його за цією статтею до покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років.

На підставі ст.ст.75, 104 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного за цим вироком покарання у виді позбавлення волі, якщо він протягом іспитового строку у один рік не вчинить нового кримінального правопорушення.

На підставі п.п.1, 2 ч.1, п.4 ч.3 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 протягом встановленого судом іспитового строку у один рік обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

До набрання вироком суду законної сили запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 - не застосовувати.

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України, та засудити його до покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років.

На підставі ч.1 ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного за цим вироком покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Шаргородського районного суду Вінницької області від 27.08.2021 року - чотири місяці позбавлення волі і остаточно ОСОБА_4 призначити покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років чотири місяці.

До набрання вироком суду законної сили запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 - не застосовувати.

Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_4 вираховувати з дня його затримання на виконання цього вироку суду.

Речові докази: DVD-диск з відеозаписом з камери відеоспостереження, розміщеної на території ВП №2 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області, та DVD-диск з відеозаписом, наданий органу досудового розслідування ОСОБА_15 , - залишити в матеріалах кримінального провадження впродовж всього строку його зберігання; велосипед марки «GM Aggressor Comp» типу «МТВ (гірський)» - повернути потерпілій ОСОБА_14 ; велосипед марки «Maxwell» типу «Hardtail» - повернути потерпілій ОСОБА_13 ; посвідчення водія НОМЕР_6 на ім`я ОСОБА_15 та свідоцтво НОМЕР_7 про реєстрацію транспортного засобу марки «Ford Transit Connect» з державним номером НОМЕР_3 - повернути потерпілому ОСОБА_15 .

Стягнути з законних представників неповнолітніх обвинувачених ОСОБА_3 - ОСОБА_7 та ОСОБА_4 - ОСОБА_9 в рівних частинах на користь держави на відшкодування процесуальних витрат за проведення експертиз залученими стороною обвинувачення експертами спеціалізованої державної установи - Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз МЮ України 1132,62 грн. по 566 (п`ятсот шістдесят шість) гривень 31 (тридцять одній) копійці з кожної - за проведення товарознавчих експертиз від 09.06.2022 року за №№3679/22-21, 6465/6466/22-21.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду через Шаргородський районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченим та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку суду надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Головуючий - суддя ОСОБА_1


Суд	Не вказано
Дата ухвалення рішення	11.04.2023
Оприлюднено	12.04.2023
Номер документу	110136871
Судочинство	Кримінальне
Категорія	Злочини проти власності Крадіжка

Славінська Н. Л.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Вироквід 11.04.2023 по справі 152/539/22НЕ ВКАЗАНО

Судовий реєстр по справі —152/539/22

Вирок від 11.04.2023

Вирок
від 11.04.2023 по справі 152/539/22
НЕ ВКАЗАНО