Ухвала

від 05.04.2023 по справі 361/2578/23

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 361/2578/23

провадження № 1-кс/361/545/23

05.04.2023

УХВАЛА

Іменем України

05 квітня 2023 року м. Бровари

Слідчий суддя Броварського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора Броварської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , заступника директора ТОВ «Будіндустрія-Сервіс Лтд» ОСОБА_4 , адвоката ОСОБА_5 , розглянувши клопотання прокурора Броварської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно в межах кримінального провадження №12023111130000996 від 01.04.2023 р., за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 254 КК України,

встановив:

Прокурор Броварської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 03 квітня 2023 року звернулася до Броварського міськрайонного суду Київської області з клопотанням, згідно якого просить накласти арешт на тимчасово вилучене майно, а саме: 1) навантажувач, реєстраційний номер НОМЕР_1 , марки «LG 956L», 2016 року випуску, який відповідно до свідоцтва про реєстрацію машини, серії НОМЕР_2 належить ТОВ «Будіндустрія-Сервіс ЛТД», яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Промислова, буд. 7; 2) навантажувач фронтальний, реєстраційний номер НОМЕР_3 , марки «SDLG L956 FH», 2018 року випуску, який відповідно до свідоцтва про реєстрацію машини серії НОМЕР_4 належить ТОВ «Будіндустрія-сервіс ЛТД», яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Промислова, буд. 7.

Як зазначає прокурор у клопотанні, що слідчим відділом Броварського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023111130000996 від 01.04.2023, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 254 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 01.04.2023 зі спецлінії 102 до Броварського РУП надійшло повідомлення від народного депутата ВРУ про те, що у реальному часі на березі річки Десна, зокрема поблизу населених пунктів, а саме с. Рожни та с. Пухівка Броварського району, невідомі особи, за допомогою спецтехніки здійснюють намив піску та його подальше транспортування вантажними автомобілями. Разом із тим встановлено, що місце зберігання вказаного раніше піску є земельні ділянки з кадастровими номерами: 3221287200:00:000:0369 та 3221287200:02:011:0019, які перебувають у приватній власності та належать до категорії земель сільськогосподарського призначення, що суперечить вимогам земельного кодексу України та містить ознаки кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 254 ККУ.

Даний факт 01.04.2023 року зареєстрований в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (журнал єдиного обліку) Броварського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області за №8131 та за № 8164.

Під час огляду місця події, проведеного 01.04.2023 на відкритій ділянці місцевості, а саме дві ділянки місцевості, які мають наступні кадастрові номери: 1) 3221287200:00:000:0369; 2) 3221287200:02:011:0019; геокоординати: широта 50,6289848, довгота 30,7055707, між населеними пунктами с. Рожни та с. Пухівка Броварського району Київської області. На даній ділянці місцевості виявлено напис піску у значній кількості та транспортні засоби, а саме: 1) навантажувач, реєстраційний номер НОМЕР_1 , марки «LG 956L», 2016 року випуску, який відповідно до свідоцтва про реєстрацію машини, серії НОМЕР_2 належить ТОВ «Будіндустрія-Сервіс ЛТД», яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Промислова, буд. 7; 2) навантажувач фронтальний, реєстраційний номер НОМЕР_3 , марки «SDLG L956 FH», 2018 року випуску, який відповідно до свідоцтва про реєстрацію машини серії НОМЕР_4 належить ТОВ «Будіндустрія-сервіс ЛТД», яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Промислова, буд. 7. Щодо вищеперерахованого майна є достатні підстави вважати, що дане майно, яке вважається тимчасово вилученим майном, використовувалось як засоби та предмет вчинення даного кримінального правопорушення та зберегли на собі його сліди.

Крім того, під час проведення огляду місця події, особи, які представляли інтереси ТОВ «Будіндустрія-сервіс ЛТД» відмовились надавати копії документів, відповідно до яких вищевказані машини здійснювали діяльність на зазначених земельних ділянках.

Ділянки місцевості, які мають наступні кадастрові номери:

1) 3221287200:00:000:0369; 2) 3221287200:02:011:0019, де проводився огляд місця події, відповідно до відкритих кадастрових карт є приватною власністю, використання для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, категорія землі сільськогосподарського призначення та належать ОСОБА_6 .

03.04.2023 року на підставі вказаних відомостей розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023111130000996 від 01.04.2023, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 254 КК України.

Проведення досудового розслідування доручено слідчому СВ Броварського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_7 .

Процесуальне керівництво доручено здійснювати групі прокурорів з числа Броварської окружної прокуратури.

Відповідно до постанови слідчого СВ Броварського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_7 від 03.04.2023, вищевказане майно залучене до матеріалів даного кримінального провадження у якості речових доказів.

Таким чином, враховуючи, що в ході досудового розслідування зазначеного кримінального провадження встановлено, що вищевказане оглянуте, вилучене та належним чином опечатане під час проведення огляду місця події від 01.04.2023 майно, а саме: 1) навантажувач, реєстраційний номер НОМЕР_1 , марки «LG 956L», 2016 року випуску, який відповідно до свідоцтва про реєстрацію машини, серії НОМЕР_2 належить ТОВ «Будіндустрія-Сервіс ЛТД», яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Промислова, буд. 7; 2) навантажувач фронтальний, реєстраційний номер НОМЕР_3 , марки «SDLG L956 FH», 2018 року випуску, який відповідно до свідоцтва про реєстрацію машини серії НОМЕР_4 належить ТОВ «Будіндустрія-сервіс ЛТД», яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Промислова, буд. 7 є знаряддями та предметом злочину, тобто відповідає критеріям зазначеним у п.п.1,3 ч.2 ст.167 КПК України та є відповідно до вищевикладеного тимчасово вилученим майном, а також враховуючи той факт, що відмова у накладені арешту на зазначений речі, та відмова у накладанні заборони на їх використання, може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню

Вважає, що вилучене під час обшуку майно має значення для встановлення істини в кримінальному провадженні, та відповідає критеріям, зазначеним в ст.98 КПК України.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_8 клопотання підтримала з мотивів наведених у ньому та просила його задовольнити. Також прокурур прохала долучити до клопотання ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 03 березня 2023 року, у кримінальному провадженні, що внесене до ЄРДР за №42022000000000455 від 14.04.2022, відповідно до якої накладено арешт на вищезазначені земельні ділянки кадастрові номери: 1) 3221287200:00:000:0369; 2) 3221287200:02:011:0019, які розташовані між населеними пунктами с. Рожни та с. Пухівка Броварського району Київської області, в тому числі забороною розміщення, складування та тимчасового зберігання піску, продукції тощо.

Представник власника тимчасово вилученого майна ТОВ «Будіндустрія-Сервіс Лтд» адвокат ОСОБА_5 та заступник директора ТОВ «Будіндустрія-Сервіс Лтд» ОСОБА_4 , заперечували щодо задоволення клопотання, зазначивши, що підстав для накладення арешту на тимчасово вилучене майно, яке було вилучено в ході проведення огляду земельних ділянок не може бути речовим доказом у кримінальному провадженні, оскільки не є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, не містить на собі слідів або відомостей щодо кримінального правопорушення, не є об`єктом злочину, не набутий кримінально протиправним шляхом . Крім того зазначили, що при проведенні огляду слідчим були порушені вимоги ст.ст. 168, 233, 234 КПК України.

Також зазначили, що в клопотанні вказано, що огляд проводився на земельній ділянці за кадастровим номером №3221287200:00:000:0369, однак це не відповідає дійсності, оскільки огляд проводився на земельній ділянці за кадастровим номером №3221287200:02:011:0006, крім того в клопотанні не вірно вказано власника земельної ділянкиза кадастровимномером №3221287200:02:011:0019 ОСОБА_6 , оскільки згідно інформації про право власності та речові права на земельну ділянку вказано ОСОБА_9 , про що надали відповідні документи.

Пояснили, що накладення арешту призведе до негативних наслідків роботи ТОВ «Будіндустрія-сервіс ЛТД».

Також прохали долучити до матеріалів інші документи, які мають значення для розгляду клопотання, в тому числі:

-клопотання трудового колективу ТОВ «Будіндустрія-Сервіс Лтд»;

-витяг з ЄРДР №4202200000000455 від 14.04.2022 р. та ухвалу Київського апеляційного суду від 29.04.2021 року (номер кримінального провадження в ЄРДР №12020000000001111), якою постановлено накласти арешт на навантажувач, реєстраційний номер 66775АА, марки «LG 956L», 2016 року випуску, та навантажувач фронтальний, реєстраційний номер НОМЕР_3 , марки «SDLG L956 FH», 2018 року випуску, який відповідно до свідоцтва про реєстрацію машини серії НОМЕР_4 належить ТОВ «Будіндустрія-сервіс ЛТД» , без заборони користування вказаними майном.

-ухвалу Київського апеляційного суду від 20.05.2021 року (номер кримінального провадження в ЄРДР №12020000000001111), якою постановлено відмовити в накладенні арешту на вищевказане майно;

-договір поставки №09/06-22 від 09.09.2022 р., видаткова накладна №0000539 від 10.06.2022 р., акт приймання-передачі майна на відповідальне зберігання;

-спеціальний дозвіл на користування надрами від 20.01.2020 р.

-договір застави рухомого майна від 10.09.2019 р.

-акт №02-1119 від 13.10.2021 р.;

-робочий проект (організація наземного тимчасового складу №5 для складування пісків Спаського родовища в межах Рожнивської с/р Броварського р-н Київської обл.;

-висновок державної екологічної експертизи від 17.09.2013 р.

-технічний звітщодо якісноїоцінки грунтовогопокриву земельноїділянки площею1,8200га за кадастровим номером №3221287200:02:011:0006;

-договір зберігання №10/12-15/2 від 10.12.2015 р. та №15/03-17/1 від 15.03.2017 р.

Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши надані матеріали, вважаю, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Слідчим відділом Броварського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023111130000996 від 01.04.2023, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 254 КК України.

01.04.2023 року проведено огляд, під час якого на відкритій ділянці місцевості, а саме дві ділянки місцевості, які мають наступні кадастрові номери: 1) №3221287200:00:000:0369; 2) №3221287200:02:011:0019; між населеними пунктами с. Рожни та с. Пухівка Броварського району Київської області, виявлено напис піску та транспортні засоби, а саме: 1) навантажувач, реєстраційний номер НОМЕР_1 , марки «LG 956L», 2016 року випуску та навантажувач фронтальний, реєстраційний номер НОМЕР_3 , марки «SDLG L956 FH», 2018 року випуску, який належить ТОВ «Будіндустрія-Сервіс ЛТД».

Відповідно до ч. 2 ст. 237 КПК України огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.

Відповідно. до вимог ч. 3 ст.233КПК України слідчий, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину. У такому випадку прокурор, слідчий за погодженням із прокурором зобов`язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді.

Дослідивши протокол огляду місця події, слідує, що під час її проведення працівники правоохоронного органу не обмежувались поверхневим оглядом та безпосереднім виявленням доказів на місці події, а здійснювали активне відшукання речей, зокрема, опечатали та вилучили транспортні засоби, що є недопустимим під час проведення огляду. Фактично ж вказані дії являли собою обшук, а не огляд місця події. При цьому, такий обшук проводився без отримання попереднього дозволу слідчого судді або в подальшому його легалізації.

Слідчий суддя розглядаючи клопотання прокурора про накладення арешту на майно, врахуває, що орган досудового розслідування у розумінні ст. 132 КПК не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні, зокрема щодо необхідності збереження речового доказу, а також звертає увагу, що у своєму клопотанні орган досудового розслідування не надав оцінку правовим підставам арешту майна, достатності доказів необхідності забезпечення збереження речового доказу (транспортних засобів), можливому розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову, наслідкам арешту майна для інших осіб.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно зі статтями 94, 132, 173 КПК України повинен урахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже, суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження (пункт 7 частини другої статті 131 КПК України).

Відповідно до частини третьої статті 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що:1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Згідно із частиною першою статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Частиною другою цієї статті визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до частини десятої статті 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Як убачається зі змісту клопотання прокурора про арешт майна, накладення арешту на нерухоме майно у виді нежитлових приміщень плодоовочевої бази необхідно було для забезпечення збереження речового доказу та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

За правилами частини третьої статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Слідчим суддею встановлено, що у клопотанні прокурора не було наведено об`єктивних підстав відповідності вказаного нерухомого майна критеріям, визначеним статтею 98 КПК України.

Згідно із частиною шостою статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

У разі задоволення цивільного позову або стягнення з юридичної особи розміру отриманої неправомірної вигоди суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, доведеного розміру отриманої неправомірної вигоди до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.

При цьому у клопотанні прокурора про арешт майна не вказано, що стосовно власника майна (ТОВ «Будіндустрія-Сервіс ЛТД») здійснюється кримінальне провадження, а належне товариству рухоме майно є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у тому числі є предметом, який був об`єктом кримінально-протиправних дій, грошима, цінностями чи іншими речами, набутими кримінально протиправним шляхом, або отримано юридичною особою ТОВ «Будіндустрія-Сервіс ЛТД» внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Орган досудового розслідування у клопотанні не надав жодної оцінки правової підстави для арешту майна транспортних засобів, достатності доказів необхідності забезпечення збереження цього речового доказу, можливого розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову, наслідків арешту майна для інших осіб. Об`єктивних підстав вважати, що рухоме майно, яке перебуває у власності ТОВ «Будіндустрія-Сервіс ЛТД», виступало знаряддям вчинення кримінального правопорушення та набуто в результаті вчинення кримінального правопорушення, тобто є доказом злочину і відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, та віднесено саме до знаряддя вчинення кримінального правопорушення або ж містить на собі ознаки вчиненого кримінального правопорушення, або ж відповідні сліди кримінального правопорушення, - немає.

Відповідно до статті 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Згідно із частиною першою статті 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Частиною другою цієї статті визначено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Таким чином вирішуючи питання про арешт, слідчий суддя, відповідно до ст.173 КПК України, повинен врахувати наслідки арешту майна для інших осіб. Так, з матеріалів кримінального провадження випливає, що підозра за вказаному кримінальному провадженні нікому не пред`явлена, в матеріалах, доданих до клопотання, відсутні відомості про повідомлення про підозру особі у відповідності до вимог ст.ст.276, 278 КПК України, фактично слідчим ставиться питання про накладення арешту на майно невстановленої досудовим розслідуванням особи. Також, до клопотання прокурором не долучені документи щодо власника вказаних транспортних засобів. Крім того, в клопотанні прокурора незазначені особи, які представляли інтереси ТОВ «Будіндустрія-сервіс ЛТД» відмовились надавати копії документів, відповідно до яких вищевказані машини здійснювали діяльність на зазначених земельних ділянках під час проведення огляду місця події. За даних підстав слідчий суддя не вправі вирішувати питання щодо накладення арешту на майно на підставі статті 170 КПК України. Тому в задоволенні клопотання необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 170, 172, 173, 309 КПК України, слідчий суддя, -

Ухвалив:

В задоволенні клопотання прокурора Броварської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно в межах кримінального провадження №12023111130000996 від 01.04.2023 р., за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 254 КК України - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали виготовлено та оголошено 07 квітня 2023 р. о 12 год. 30 хв.

Слідчий суддя: ОСОБА_1