Рішення

від 03.04.2023 по справі 366/601/22

ІВАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 366/601/22

Провадження № 2/366/45/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.04.2023 року смт. Іванків

Іванківський районний суд Київської області, у складі головуючої судді Слободян Н.П.,

за участю секретаря судового засідання Німченко Н.Ю.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в смт. Іванків цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія»</a>, третя особа: Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські регіональні електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Представник ТзОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» (далі - Позивач), адвокат Андрієвська Олена Владиславівна звернулась в суд з позовом до ОСОБА_1 (далі - Відповідач), у якому просила стягнути з Відповідача на користь Позивача заборгованість за спожиту електроенергію за Договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг у розмірі 49873,75 грн. та судові витрати зі сплати судового збору.

Позов мотивований наступним.

06.10.2006 року Відповідач набув право власності на об`єкт незавершеного будівництва готовністю 55%, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

01.01.2019 року між Позивачем та Відповідачем укладено Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 400893776 (далі - Договір), тобто Позивач, в період з 01.01.2019 року надавав Відповідачу послуги з електропостачання.

Факт укладення Договору підтверджується діями Відповідача, які спрямовані на виконання його умов, зокрема, споживанням електричної енергії та часткової оплати виставлених рахунків.

Представник Позивача зазначає, що Позивачем умови Договору виконані, тоді як Відповідач свої зобов`язання за умовами Договору не виконує, а саме не оплачує спожиті послуги, внаслідок чого у Відповідача перед Позивачем виникла заборгованість за спожиту електроенергію у розмірі 49873,75 грн.

Процесуальні дії

14.06.2022 року позовна заява надійшла до суду.

Ухвалою суду від 20.06.2022 року відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження. Перше судове засідання призначене на 20.07.2023 року, за клопотаннями сторін по справі відкладене на 13.09.2022 року, 17.10.2022 року, 08.11.2022 року, 07.12.2022 року, 27.12.2022 року, 02.02.2023 року, 03.03.2023 року та 03.04.2023 року.

Ухвалою суду від 07.12.2022 року задоволено клопотання представника Відповідача: до участі у справі залучено третю особу, Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські регіональні електромережі».

Позиції сторін

Позивач та його представник у судове засідання не з`явились, про дату та час судового засідання були повідомлені вчасно належним чином. Представник Позивача подала до суду заяву, у якій просила провести розгляд справи без її участі. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач та його представник у судове засідання не з`явились. Про дату, час і місце судових засідань повідомлявся вчасно та належним чином. Представник Відповідача подав до суду відзив на позовну заяву.

Відзив мотивований тим, що Відповідач не підписував ніяких заяв про приєднання до Умов Договору, відповідно сам Договір є недійним, а позовні вимоги Позивача є необґрунтованими. Представник Відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник Позивача подала відповідь на відзив, у якій зазначила, що Відповідач набув право власності на будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та в силу положень Законів України «Про ринок електричної енергії» та «Про житлово-комунальні послуги є» є споживачем послуг з електропостачання та зобов`язаний їх оплачувати. Крім цього, представник Позивача зазначає, що Відповідач здійснив часткову сплату послуг за електроенергію, тим самим вчинив дії, пов`язані на виконання умов Договору, відповідно Договір є укладений у встановленому законом порядку.

Третя особа у судове засідання не з`явилась, про дату та час судового засідання були повідомлені вчасно належним чином. Представник третьої особи подав до суду письмове пояснення по справі, у якому просив задовольнити позовні вимоги Позивача до Відповідача. Крім цього, представник третьої особи зазначив, що факт споживання електричної енергії Відповідачем підтверджується наданими Позивачем до позовної заяви документами.

Представник Відповідача подав до суду додаткові пояснення, у яких зазначив, що на його адвокатський запит третя особа надала відповідь про те, що в період з 01.09.2015 року по 01.12.2018 року Відповідач не звертався із заявами про приєднання до електромереж будинку. Крім цього, у додаткових поясненнях представник Відповідача зазначає про те, що йому є незрозумілим порядок нарахування і обліку спожитої електроенергії, та вважає, що Позивачем не надано жодного належного доказу на підтвердження заборгованості з боку Відповідача. З огляду на зазначене, представник Відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Встановлені судом обставини справи та застосовані норми права.

Стаття 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (пункт 3 частини першої).

Так, відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом України.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Крім того, відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях

Щодо укладення Договору

Згідно ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону України «Про ринок електричної енергії», постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, та на умовах договору постачання універсальних послуг. Договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті.

06.10.2006 року між Відповідачем та ВАТ «Промінь» (Київська область, смт. Іванків, вул. Фрунзе, 53. Код ЄДРПОУ: 14311637) (Продавець) укладено договір купівлі-продажу, згідно з яким, Відповідач на платній основі отримав об`єкт незавершеного будівництва, готовністю 55%, а саме 117-квартирний житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . За умовами цього Договору Продавець не має жодних заборгованостей за будинком.

Відомостей про розірвання цього договору чи визнання його недійсним матеріали справи не містять. Таких відомостей сторони у справі не надали.

Позивач на власному сайті розмістив Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (редакція діє з 01.01.2019 року).

Згідно п. 1.1 цього Договору, Договір є публічним та укладається сторонами у відповідності ст. 633, 634, 641 та 642 ЦК України.

Крім цього, Договір містить реквізити для споживачів електроенергії, за якими, у разі приєднання до умов Договору, споживачі зобов`язані сплачувати грошові кошти за спожиту електроенергію.

Згідно наданого до суду представником Позивача розрахунку за електроенергію № 6436394297 КС 1002 за квітень 2020 року від 30.04.2020 року, заборгованість Відповідача перед позивачем становила 18489,25 грн.

Згідно платіжного доручення № @2PL159630 від 27.05.2020 року, Відповідач сплатив грошові кошти у розмірі 18490,00 грн. на реквізити, зазначені у Договорі, а призначення платежу зазначене як «За електроенергію 000400893776, ОСОБА_1 рахунок за е/е № 6436394297 КС 1002», тобто за розрахунком заборгованості за квітень 2020 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.

Згідно ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом. Особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції.

З огляду на наведене, Відповідач є таким, який прийняв умови Договору шляхом здійснення оплати за електроенергію за квітень 2020 року, відповідно він є стороною Договору.

Представник Відповідача, зазначаючи у відзиві на позовну заяву про те що, Відповідач не підписував жодних заяв про приєднання до Умов Договору, не врахував, що договір приєднання містить альтернативні способи приєднання до такого договору, зокрема шляхом сплати заборгованості за спожиту електричну енергію (ст. 642 ЦК), відповідно Договір є таким, що укладений між сторонами, які у свою чергу зобов`язані його виконувати належним чином.

Також слід звернути увагу, що Відповідач не був позбавлений можливості відкликати свою відповідь про прийняття умов Договору, як це визначено в ч. 3 ст. 642 ЦК України.

За таких обставин, посилання представника Відповідача стосовно визнання недійсним Договору з підстави його не підписання Відповідачем є безпідставними та такими, що не заслуговують на увагу.

Крім цього, згідно наданих до суду Позивачем заявок про виконання робі, Відповідач звертався до ПАТ «Київобленерго» (теперішня назва Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські регіональні електромережі») із заявками про виконання робіт:

08.09.2015 року - про підключення до електроенергії будинку за адресою: АДРЕСА_1 , при цьому гарантував оплату таких робіт;

23.11.2018 року - про повторне підключення зазначеного будинку у зв`язку оплатою боргу.

У додаткових поясненнях представник Відповідача стверджував, що згідно відповіді з ПАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі», Відповідач не звертався з такими заявками, однак, наявність таких заявок в матеріалах справи свідчить про інше, тим більше, що копії таких заявок з позовною заявою та доданими до неї матеріалами справи направлялись Відповідачу, у якого не виникало сумніву у їх достовірності.

Також суд звертає увагу, що представник ПАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» (третя особа) у своїх поясненнях зазначив про те, під час підготовки відповіді на адвокатський запит представника Відповідача про надання копій заявок про виконання робіт від 08.09.2015 року та 23.11.2018 року був перенавантажений персонал, який відповідальний за надання такої інформації, відповідно ці заявки не були знайдені.

Щодо стягнення суми заборгованості

Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.530 ЦК України, якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як передбачено ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливістю виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Судом встановлено, що постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.06.2018 року № 429, Позивачу видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії.

Постановою національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року № 312 затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ, Правила).

Відповідно до п.1.1.1 розділу І ПРРЕЕ, ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами.

Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов`язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби.

Ці Правила є обов`язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.

За п.1.1.2. розділу І Правил, споживач електричної енергії - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання.

Відповідно до п. 1.2.7. та 1.2.8. розділу І Правил, постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток 5 до цих Правил) та укладається в установленому цими Правилами порядку.

Постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який є публічним договором приєднання та зміст якого визначається постачальником універсальних послуг на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (додаток 6 до цих Правил), та укладається в установленому цими Правилами порядку. Постачальник універсальної послуги не може відмовити побутовому споживачу, малому непобутовому споживачу або іншому споживачу, який відповідно до законодавства має право на отримання універсальних послуг, електроустановки якого розташовані на території діяльності постачальника універсальної послуги, в укладенні такого договору за умови наявності у споживача чинного договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії.

Відповідно до п. 5.1.10. та 5.1.11. розділу V Правил, оператор системи забезпечує присвоєння ЕІС-кодів точкам комерційного обліку споживачів малої системи розподілу і доводить інформацію про присвоєні ЕІС-коди до відома користувачів цих систем.

Оператор системи укладає передбачені законодавством у сфері енергетики договори з користувачами системи розподілу (передачі) електричної енергії: власниками розподіленої генерації, основним споживачем, малою системою розподілу, електропостачальником, споживачем, суміжним оператором системи чи власником мереж відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі та Кодексу систем розподілу

Відповідно до п. 62 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії», побутовий споживач - індивідуальний побутовий споживач (фізична особа, яка використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не включають професійну та/або господарську діяльність) або колективний побутовий споживач (юридична особа, створена шляхом об`єднання фізичних осіб - побутових споживачів, яка розраховується за електричну енергію за показами загального розрахункового засобу обліку в обсязі електричної енергії, спожитої для забезпечення власних побутових потреб таких фізичних осіб, що не включають професійну та/або господарську діяльність).

Згідно ч. 1 та 2 ст. 56 цього Закону, Постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.

Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 58 цього Закону, споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Судом встановлено, що 01.01.2019 року між Позивачем (Постачальник) та Відповідачем (Споживач) укладено Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 400893776 (далі - Договір). Відповідно до п. 5.1.10. розділу V Правил Відповідачу, як споживачу присвоєно ЕІС-код точки обліку № 62Z6775958508011.

Згідно п. 2.1 Договору, Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач сплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору.

Ціна електричної енергії має зазначатись постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за Договором, у тому числі у разі її зміни (п. 5.7 Договору).

Згідно п. 5.8 Договору, розрахунковим періодом є календарний місяць.

Споживач зобов`язується, зокрема, забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов Договору та пов`язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно умов Договору (п. 6.2 Договору).

На підтвердження заборгованості Відповідача перед Позивачем, останнім до позовної заяви додано копії наступних рахунків за електроенергію із зазначенням сум та дати заборгованості:

№ 6436394297 КС 1002 за квітень 2020 року у розмірі 18489,25 грн. (заборгованість сплачена Відповідачем згідно платіжного доручення від 27.05.2020 року);

№ 6024035955 КС 883 за травень 2020 року у розмірі 4662,57 грн.;

№ 6122710525 КС 774 за червень 2020 року у розмірі 12125,67 грн.;

№ 6388257971 КС 1005 за липень 2020 року у розмірі 18955,21 грн.;

№ 6124180594 КС 883 за серпень 2020 року у розмірі 19715,55 грн.;

№ 6222419654 КС 889 за вересень 2020 року у розмірі 21604,53 грн.;

№ 6092726865 КС 981 за жовтень 2020 року у розмірі 23184,51 грн.;

№ 6489760931 КС 945 за листопад 2020 року у розмірі 27062,05 грн.;

№ 6371826006 КС 826 за грудень 2020 року у розмірі 31920,43 грн.;

№ 6471248945 КС 966 за січень 2021 року у розмірі 33072,91 грн.;

№ 6144455398 КС 981 за лютий 2021 року у розмірі 34107,79 грн.;

№ 6639286019 КС 941 за березень 2021 року у розмірі 36283,39 грн.;

№ 6522853370 КС 851 за квітень 2021 року у розмірі 37856,71 грн.;

№ 6344744484 КС 942 за травень 2021 року у розмірі 39025,15 грн.;

№ 6196843202 КС 823 за червень 2021 року у розмірі 40359,07 грн.;

№ 6376948946 КС 1077 за липень 2021 року у розмірі 41646,79 грн.;

№ 6297439892 КС 1046 за серпень 2021 року у розмірі 42983,23 грн.;

№ 6575921868 КС 1026 за вересень 2021 року у розмірі 44335,63 грн.;

№ 6429084228 КС 905 за жовтень 2021 року у розмірі 45106,75 грн.;

№ 6643721225 КС 811 за листопад 2021 року у розмірі 46378,51 грн.;

№ 6596298965 КС 1102 за грудень 2021 року у розмірі 47690,59 грн.;

№ 5180056938 КС 941 за січень 2022 року у розмірі 48687,67 грн.;

№ 5021599583 КС 966 за лютий 2022 року у розмірі 49873,75 грн.

Представник Відповідача, мотивуючи свій відзив на позовну заяву тим, що Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження заборгованості Відповідача, не врахував правову позицію Верховного суду, яка наведена в Ухвалі від 15.09.2021 року (справа № 911/1282/20), у якій зазначено про те, що аналогічні документи на підтвердження розрахунку заборгованості, які надав представник Позивача у цій справі, є належними та достовірними доказами для перевірки проведених нарахувань та встановлення всіх обставин, що стосуються предмету доказування, оскільки, наявність факту споживання електроенергії та його обсяги не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, окрім інформації, отриманої від оператора системи розподілу.

Крім цього, у цій ухвалі Верховним судом зазначено, що дані щодо обсягів електричної енергії надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку, функції якого виконує Оператор системи розподілу ПрАТ "ДТЕК Київські регіональні електромережі.

Разом з цим, факт споживання електричної енергії Відповідачем підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням третьої особи на адресу Позивача про фактичний обсяг розподіленої електричної енергії від 19.05.2022 року № 04/530/4920.

За таких обставин, твердження представника Відповідача про відсутність в матеріалах справи належних та допустимих доказів щодо розрахунку суми заборгованості Відповідача перед Позивачем є безпідставними та такими, що не приймаються судом до уваги.

Таким чином, Позивачем підтверджена сума заборгованості Відповідача у розмірі 49873,75 грн.

Судом встановлено та ніким не оспорюється, що Позивач свої зобов`язання за умовами Договору виконав, зокрема, надавав Відповідачу послуги з постачання електричної енергії.

Відповідач у свою чергу не здійснював сплату грошових коштів за спожиту ним електричну енергію, внаслідок чого порушив умови Договору.

Крім цього, подаючи відзив на позовну заяву, Відповідач та його представник не були позбавлені можливості надати суду докази сплати суми заборгованості за умовами Договору.

За встановлених обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати

Позивачем сплачено 2481,00 грн. судового збору, що підтверджується наданим представником Позивача платіжним дорученням № 1431 від 17.05.2022 року.

Відповідно до положень ч.1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, суд при вирішенні питання розподілу судових витрат, присуджує стягнути з Відповідача на користь позивача понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2481,00 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 2, 10, 12, 49, 76,77-81, 82, 89, 247, 265, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія»</a> заборгованість за спожиту електричну енергію за Договором постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 01.01.2019 року № 400893776 у розмірі 49873,75 грн. (сорок дев`ять тисяч вісімсот сімдесят три гривні сімдесят п`ять копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія»</a> понесені та документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2481, 00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня).

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду через Іванківський районний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повний текст рішення складено 03.04.2023 року.

Повне найменування сторін:

Позивач:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія»</a> (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, 8-в. Код ЄДРПОУ: 42094646)

Відповідач:

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_2 . РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Третя особа:

Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські регіональні електромережі» (04136, м. Київ, вул. Стеценка, 1-а. Код ЄДРПОУ: 23243188).

Суддя Н.П. Слободян