Ухвала

від 11.04.2023 по справі 916/1908/21

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

11 квітня 2023 рокум. ОдесаСправа № 916/1908/21Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Таран С.В.,

Суддів: Поліщук Л.В., Богатиря К.В.,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Одеської області від 22.09.2022 (повний текст складено 03.10.2022) та ухвалу Господарського суду Одеської області від 03.09.2021 про відкриття провадження, прийнятті суддею Петренко Н.Д., м. Одеса

у справі №916/1908/21

за позовом: ОСОБА_1

до відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кишинівський"

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Юридичного департаменту Одеської міської ради

про визнання недійсними та скасування рішень, визнання недійсними змін до статуту, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

У липні 2021 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кишинівський", в якому у редакції заяви про збільшення розміру позовних вимог б/н від 15.12.2021 (вх.№34112/21 від 16.12.2021) просила:

-визнати недійсним та скасувати рішення установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 щодо створення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кишинівський", яке оформлено протоколом №1 від 05.12.2015;

-визнати недійсним та скасувати рішення зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кишинівський" про затвердження статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кишинівський" у новій редакції, яке оформлено протоколом від 10.08.2016;

-визнати недійсними зміни до статуту (нову редакцію статуту) Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кишинівський", зареєстровані за №15561050001056781 Юридичним департаментом Одеської міської ради;

-зобов`язати Юридичний департамент Одеської міської ради скасувати запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 17.12.2015 №15561020000056781 про державну реєстрацію новоутвореної шляхом заснування юридичної особи Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кишинівський";

-зобов`язати Юридичний департамент Одеської міської ради скасувати запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 23.08.2016 №15561050001056781 про державну реєстрацію новоутвореної шляхом заснування юридичної особи Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кишинівський".

За вказаною позовною заявою місцевим господарським судом 03.09.2021 відкрито провадження у справі №916/1908/21 та відстрочено ОСОБА_1 сплату судового збору у розмірі 11350 грн за подання до Господарського суду Одеської області зазначеної позовної заяви до ухвалення судового рішення у цій справі.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 22.09.2022 у справі №916/1908/21 (суддя Петренко Н.Д.) у задоволенні позову відмовлено; стягнуто з ОСОБА_1 в дохід державного бюджету судовий збір у розмірі 11350 грн.

Не погодившись з вищенаведеними рішенням та ухвалою, ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Одеської області від 22.09.2022 у справі №916/1908/21 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, а також скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 03.09.2021 у справі №916/1908/21 про відкриття провадження у справі в частині відстрочення позивачці сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі і ухвалити нове рішення у цій частині про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання позову.

Враховуючи те, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 22.09.2022 у справі №916/1908/21 було подано безпосередньо до суду апеляційної інстанції, що зумовило неотримання апеляційним господарським судом матеріалів даної справи, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.04.2023 відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою до надходження матеріалів справи №916/1908/21 з суду першої інстанції, а також зобов`язано Господарський суд Одеської області направити на адресу Південно-західного апеляційного господарського матеріали зазначеної справи.

06.04.2023 до апеляційного господарського суду з Господарського суду Одеської області надійшли матеріали справи №916/1908/21.

Ознайомившись з матеріалами справи, а також з апеляційною скаргою та доданими до неї документами, колегія суддів вбачає, що дана апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

За умовами пункту 1 частини другої статті 256 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно з частиною третьою статті 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення суду першої інстанції, його ухвалено 22.09.2022, а повний текст останнього складено та підписано 03.10.2022.

Отже, кінцевим строком для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 22.09.2022 у справі №916/1908/21 є 24.10.2022.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Одеської області від 22.09.2022 у справі №916/1908/21 скаржниця звернулася засобами поштового зв`язку з пропуском встановленого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження, а саме: 23.03.2023.

Між тим апелянтом подано заяву б/н від 22.03.2023 (вх.№769/23 від 28.03.2023) про поновлення вищенаведеного процесуального строку, яка мотивована тим, що 07.11.2022 ОСОБА_1 вже зверталася до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на вищенаведене рішення місцевого господарського суду, проте 05.01.2023 нею було отримано ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.12.2022 у справі №916/1908/21, якою вказану апеляційну скаргу було повернуто скаржниці у зв`язку з несплатою нею судового збору за її подання. За твердженням ОСОБА_1 , її скрутний майновий стан перешкоджав у сплаті нею судового збору у встановлених порядку і розмірі, внаслідок чого остання не змогла своєчасно усунути встановлені судом недоліки апеляційної скарги, при цьому, з огляду на те, що інформація про доходи за останній звітній період надається через 50 днів після його закінчення, лише у березні місяці 2023 року вона змогла отримати відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків за 4 квартал 2022 року, які необхідні для підтвердження наявності підстав для звільнення апелянта від сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Крім того, в якості обставин, які унеможливили своєчасне апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 22.09.2022 у справі №916/1908/21, скаржниця посилається на введення в Україні воєнного стану, а також на наявність численних повітряних тривог, ракетних обстрілів, систематичних відключень світла, відсутність Інтернету та мобільного зв`язку.

Згідно з частиною першою статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Суд може поновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.

Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Сам по собі факт подання стороною клопотання про поновлення строку не зобов`язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки вказане клопотання з огляду на приписи процесуального закону повинно містити обґрунтування поважності пропуску такого строку, а за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються до господарського суду на загальних підставах.

Отже, поновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку учасником справи і лише сам факт звернення з відповідним клопотання про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов`язком суду поновити цей строк.

З матеріалів справи вбачається, що 07.11.2022 засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Одеської області від 22.09.2022 у справі №916/1908/21.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.11.2022 у справі №916/1908/21 було відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового забору за подання вищенаведеної апеляційної скарги; залишено вказану апеляційну скаргу без руху та встановлені скаржниці строк для усунення недоліків її апеляційної скарги.

Дана ухвала мотивована неподанням ОСОБА_1 належних доказів на підтвердження своїх доводів про те, що розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 22.09.2022 у справі №916/1908/21 перевищує 5% розміру її річного доходу за попередній календарний рік. Водночас у цій ухвалі суд апеляційної інстанції роз`яснив апелянту, що таким належним доказом, який відображає всю суму доходу позивача за попередній календарний рік, може бути, зокрема, довідка про суми виплачених доходів та утриманих податків, яка формується на підставі відомостей, що містяться у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків.

В подальшому, з огляду на неусунення скаржницею недоліків її апеляційної скарги, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.12.2022 у справі №916/1908/21 було повернуто відповідну апеляційну скаргу.

Колегія суддів зауважує на тому, що апелянтом до заяви б/н від 22.03.2023 (вх.№769/23 від 28.03.2023) про поновлення строку на апеляційне оскарження не додано жодного доказу, який би підтверджував об`єктивну неможливість своєчасного усунення скаржницею недоліків апеляційної скарги, визначених ухвалою суду від 30.11.2022, зокрема, доказів неможливості отримання апелянтом відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків за 2021 рік (попередній календарний рік).

Твердження апелянта про те, що повторне звернення з апеляційною скаргою після її повернення ухвалою суду від 28.12.2022, було унеможливлене тим, що відомості про суми отриманих доходів та суми сплачених податків за останній звітний період (квартал) надаються через 50 днів після його закінчення, при цьому такі відомості були необхідні скаржниці для обґрунтування нового клопотання про звільнення від сплати судового збору, апеляційним господарським судом до уваги не приймаються, адже, враховуючи вищезазначений 50-денний строк, ОСОБА_1 мала можливість отримати відповідні відомості щодо її доходів щонайменше 21.02.2023, між тим, як зазначалося вище, повторну апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Одеської області від 22.09.2022 у справі №916/1908/21 скаржницею було подано лише 23.03.2023.

Водночас жодних доказів, які б свідчили про те, що апелянт, діючи добросовісно, розумно, обачливо та з достатнім поспіхом, вживав заходів для того, щоб якнайшвидше отримати відомості про суми отриманих доходів та суми сплачених податків за 2022 рік, ОСОБА_1 до Південно-західного апеляційного господарського суду не подано, як і не наведено нею жодної причини неможливості подання даної апеляційної скарги відразу після 21.02.2023.

Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, адже такими підставами повинні бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку, при цьому суд має оцінити поважність цих підстав індивідуально в межах справи, яка розглядається, відповідно до положень процесуального закону, у тому числі, дослідивши відповідні докази, подані заявником на підтвердження своїх доводів про поважність пропуску процесуального строку.

Відповідний сталий правовий висновок Великої Палати Верховного Суду про те, що сам факт запровадження воєнного стану в Україні без обґрунтування неможливості звернення до суду в розумні строки, у зв`язку із запровадженням такого стану, не може вважатись поважною причиною пропуску цих строків, викладено в постанові від 10.11.2022 у справі №990/115/22.

Посилання скаржниці на те, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України вона під час повітряних тривог не могла вчасно реалізувати право апеляційного оскарження з урахуванням відсутності електроенергії/Інтернету/мобільного зв`язку, не можуть бути розцінені судом поважними або непереборними обставинами для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки вони є суб`єктивними, залежали від організації роботи апелянта (її представника).

Аналогічна правова позиція Верховного Суду відображена в ухвалах від 05.04.2023 у справі №911/3641/21, від 22.03.2023 у справі №910/1349/22, від 23.03.2023 у справі №910/16282/21.

Колегією суддів враховується, що відповідно до матеріалів справи сама ОСОБА_1 , як і її представник, брали активну участь у розгляді цієї справи, зокрема, шляхом участі у судових засіданнях в суді першої інстанції, які відбувалися під час дії воєнного стану на території України.

Водночас неможливість підготувати та подати апеляційну скаргу в межах передбачених Господарського процесуального кодексу України строків скаржницею не підтверджена жодними доказами, тим більше, що оголошення "повітряної тривоги" та відсутність електроенергії не є постійним явищем.

Враховуючи викладене, Південно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що несвоєчасне оскарження ОСОБА_1 рішення Господарського суду Одеської області від 22.09.2022 у справі №916/1908/21 (майже через півроку після прийняття оскаржуваного рішення), з огляду на наведені скаржницею доводи, які не підтверджені належними у розумінні статті 76 Господарського процесуального кодексу України доказами, не зумовлене обставинами, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення учасника справи та пов`язаними з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення зазначеної процесуальної дії.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 29.10 2010 у справі "Устименко проти України" суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України" правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Мушта проти України" зазначено: "право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані".

Європейський суд з прав людини в рішенні від 13.03.2018 у справі "Кузнєцов та інші проти Росії" підкреслив, що поновлення строків на оскарження означає відступ від принципу res judicata, а тому особи, які оскаржують рішення за межами наданих законом строків, мають діяти з достатнім поспіхом.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що причини пропуску строку, зазначені апелянтом в обґрунтування відповідної заяви, не є поважними для поновлення процесуального строку на оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 22.09.2022 у справі №916/1908/21, що відповідно до вимог процесуального закону є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для зазначення інших підстав для поновлення пропущеного строку.

Встановивши недоліки апеляційної скарги ОСОБА_1 (неповажність зазначених нею причин пропуску строку на апеляційне оскарження), колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду залишає вказану апеляційну скаргу без руху з метою надання скаржниці можливості усунути вищезазначені недоліки, а саме: вказати інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 22.09.2022 у справі №916/1908/21 з наданням доказів, що їх підтверджують.

Крім того, колегія суддів звертає увагу скаржниці на те, що у даній апеляційній скарзі, викладеній одним процесуальним документом, остання оскаржує два окремих судових рішення, а саме: рішення Господарського суду Одеської області від 22.09.2022 у справі №916/1908/21 та ухвалу Господарського суду Одеської області від 03.09.2021 про відкриття провадження у справі №916/1908/21 (яка до того ж взагалі не підлягає окремому оскарженню), між тим чинним процесуальним законом не передбачено права апелянта об`єднувати в одній апеляційній скарзі вимоги щодо скасування декількох окремих судових рішень, у зв`язку з чим ОСОБА_1 необхідно уточнити вимоги цієї апеляційної скарги з урахуванням визначених статтею 275 Господарського процесуального кодексу України повноважень суду апеляційної інстанції, враховуючи при цьому, що в силу частини третьої статті 255 цього Кодексу заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду, але не потребують формулювання окремої вимоги щодо скасування таких ухвал.

Керуючись статтями 174, 232-235, 258, 259, 260 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 22.09.2022 у справі №916/1908/21 залишити без руху.

Встановити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків її апеляційної скарги: 10 днів з дня вручення даної ухвали.

Роз`яснити скаржниці, що у разі якщо вказані нею у заяві про усунення недоліків апеляційної скарги підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовить у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя С.В. Таран

Суддя К.В. Богатир

Суддя Л.В. Поліщук