Постанова

від 03.04.2023 по справі 910/644/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" квітня 2023 р. Справа№ 910/644/22 (910/1687/22)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Грека Б.М.

суддів: Полякова Б.М.

Отрюха Б.В.

за участю секретаря судового засідання Кочурової Т.О.

за участю представників:

ТОВ "Б.М.К.-Білдінг" - Щербатюк Н.В.

ТОВ "АНКОС-ЕДВЕНС" - Святецький Д.В.

ТОВ "Рівер Холдинг" - Коваль В.Б.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АНКОС-ЕДВЕНС»

на рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2022

у справі №910/644/22 (910/1687/22) (суддя П.П. Чеберяк)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Б.М.К.-Білдінг"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Анкос-Едвенс"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівер Холдинг"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Форстерінг"

про визнання недійсним договору, визнання недійсним акту приймання-передачі в межах справи № 910/644/22

за заявою фізичної особи - підприємця Коваль Вікторії Борисівни

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Б.М.К.-Білдінг"

про банкрутство

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст суті спору.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Б.М.К.-Білдінг" (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Анкос-Едвенс" (далі - відповідач) про визнання недійсним договору №1 купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Форстерінг" від 12.10.2020 та акту приймання-передачі частини частки у статутному капіталі ТОВ "Форстерінг" від 12.10.2020.

В обґрунтування підстав позовних вимог позивач доводить, що оскільки зобов`язання за оспорюваним договором перевищують суму, яка еквівалентна 500000 доларів США, тому для його укладення потрібна згода загальних зборів товариства (п. 16.8.3 Статуту позивача), якої у колишнього керівника не було, тому, уклавши відповідний правочин, керівник перевищив свої повноваження.

Оскаржуване судове рішення (ухвала) господарського суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 21.12.2022 позов задоволено частково; визнано недійсним договір № 1 купівлі-продажу частини частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Форстерінг" від 12.10.2020, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Б.М.К.-Білдінг" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Анкос-Едвенс"; в іншій частині позовну заяву залишено без задоволення.

Господарський суд дійшов висновку, що оскаржуваний правочин укладено з порушенням приписів частини третьої статті 203 Цивільного кодексу України та статті 44 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», тому позовні вимоги в частині визнання недійсним договору № 1 купівлі-продажу частини частки у статутному капіталі ТОВ "Форстерінг" від 12.10.2020, укладеного між ТОВ "Б.М.К.-Білдінг" та ТОВ "Анкос-Едвенс" суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню; заявлені вимоги щодо визнання недійсним акту № 1 приймання-передачі частини частки у статутному капіталі ТОВ "Форстерінг" від 12.10.2020 задоволенню не підлягають, оскільки спірний акт приймання-передачі майна від 12.10.2020 є документом, який не спрямований на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, а лише засвідчує факт приймання-передачі майна, а саме частки у статутному капіталі товариства, тому суд дійшов висновку, що спірний акт приймання-передачі не є правочином у розумінні ст. 202 ЦК України, а відтак, не може бути визнаний недійсним.

Апеляційне провадження (рух справи).

Відповідач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою у якій просить рішення господарського суду першої інстанції в частині визнання недійсним договору № 1 купівлі-продажу частини частки у статутному капіталі ТОВ "Форстерінг" від 12.10.2020, укладений між ТОВ "Б.М.К.-Білдінг" та ТОВ "Анкос-Едвенс" скасувати та прийняти нове рішення. яким відмовити в задоволенні позовної заяви ТОВ "Анкос-Едвенс" про визнання недійсним договору № 1 купівлі-продажу частини частки у статутному капіталі ТОВ "Форстерінг" від 12.10.2020 та акту приймання-передачі частини частки у статутному капіталі ТОВ "Форстерінг" від 12.10.2020 повністю.

В обґрунтування підстав для скасування рішення господарського суду першої інстанції відповідач наводить наступні визначальні аргументи:

1) твердження позивача, що оскаржуваний правочин є значним, оскільки перевищує 50% вартості чистих активів товариства відповідно до останньої затвердженої фінансової звітності та потребує рішення загальних зборів господарського товариства про згоду на його вчинення не доведені, оскільки позивачем не надано затвердженої фінансової звітності за період, що передував укладенню оскаржуваного правочину, а також не надано документу, який дозволяє встановити, що сума договору перевищувала 50% вартості чистих активів позивача;

2) директор позивача був наділений загальними зборами учасників позивача достатніми повноваженнями на укладення оспорюваного правочину, про що свідчить рішення учасника позивача №01-09/10-20 від 09.10.2020, яке не оскаржувало ся та не скасоване.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.02.2023 апеляційна скарга передана на розгляд складу колегії суддів: Грек Б.М. - головуючий суддя, Отрюх Б.В., Поляков Б.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.02.2023 витребувано матеріали справи №910/644/22 (910/1687/22) з Господарського суду міста за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Б.М.К.-Білдінг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Анкос-Едвенс" за участю третіх осіб про визнання недійсним договору, визнання недійсним акту приймання-передачі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2022 відкрито апеляційне провадження у справі №910/644/22(910/1687/22) за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «АНКОС-ЕДВЕНС» на рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2022 у визначеному складі колегії суддів: головуючий суддя - Грек Б.М., судді: Поляков Б.М., Отрюх Б.В.; призначено справу до розгляду на 13.03.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2023 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «АНКОС-ЕДВЕНС» на рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2022 у справі №910/644/22 (910/1687/22) відкласти на 27.03.2023.

27.03.2023 оголошено в судовому засіданні по справі №910/644/22 (910/1687/22) за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «АНКОС-ЕДВЕНС» на рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2022, перерву до 03.04.2023.

Суд апеляційної інстанції не встановив обставин, що перешкоджають розгляду справи у суді апеляційної інстанції.

Обставини справи, встановлені апеляційним господарським судом.

12 жовтня 2020 року між відповідачем та позивачем був укладений договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Форстерінг" № 1, (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору, продавець зобов`язується передати у власність покупця належну йому частину частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Форстерінг" з усіма правами та обов`язками, що належать учаснику Товариства відповідно до статуту Товариства та законодавства України, а покупець зобов`язується прийняти та сплатити за частину частки у статутному капіталі Товариства у порядку та на умовах, передбачених Договором.

Пунктом 2.1 Договору визначено, що підписання сторонами даного Договору та подальше підписання сторонами Акту приймання-передачі відчужуваної частини частки Товариства, буде свідчити про те, що приймання-передача відчужуваної частини частки Товариству відбулась.

Вартість частини частки у статутному капіталі Товариства, що продається (у відповідності до п. 3.1 договору), становить 85 450 000,00 (вісімдесят п`ять мільйонів чотириста п`ятдесят тисяч грн. 00 коп.) грн. Покупець отримує частину частки у статутному капіталі Товариства у розмірі, передбаченому у п. 1.6 попередньо сплативши на користь продавця суму, вказану у п. 3.1.

До покупця при продажі частини частки продавцем одночасно переходять права та обов`язки, що належать останньому як учаснику Товариства в межах частини частки на момент її продажу.

Відповідно до п. 5.1. Договору, цей Договір вважається укладеним та набуває юридичної чинності з моменту його підписання Сторонами.

12 жовтня 2020 року між продавцем та покупцем було укладено Акт № 1 приймання-передачі частки у статурному капіталі ТОВ "Форстерінг".

Згідно умов визначених актом приймання-передачі частина частки в статутному капіталі Товариства, відчужена на підставі договору № 1 купівлі-продажу частини частки у статутному капіталі від 12.10.2020. Частина частки в Статутному капіталі Товариства, що відчужена за цим договором не заставлена, у спорі не перебуває, обмежень, а також претензій третіх осіб щодо Товариства немає.

За передачу частки у Статутному капіталі покупець сплачує продавцю кошти відповідно до умов підписаного договору купівлі-продажу частини частки у статутному капіталі № 1 від 12.10.2020.

Цей акт приймання-передачі частини частки у Статутному капіталі Товариства набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за ним.

Акт приймання-передачі складено у 3-ох примірниках, два з яких залишається у сторін, третій примірник акту направляється до відповідного відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, де обліковується Товариство для приєднання до матеріалів реєстраційної справи Товариства.

Даний Акт приймання-передачі складений на нотаріальному бланку та підписи сторін засвідчені нотаріально приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ільяшовим Олексієм Володимировичем та зареєстровано в реєстрі за №5189-5190.

За результатами підписання Акту приймання передачі до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було внесено відповідні зміни щодо складу засновників ТОВ "Форстерінг".

Мотиви постанови та висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до частини 3 статті 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недотримання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою ст. 203 Цивільного кодексу України.

Позивач вимагає визнання оспорюваного правочину, що є предметом цього спору, недійсним, оскільки його колишній керівник перевищив свої повноваження при його укладенні.

Письмовий правочин може бути вчинений від імені юридичної особи її представником на підставі довіреності, закону або адміністративного акта. Особа, призначена повноважним органом виконуючим обов`язки керівника підприємства, установи чи організації, під час вчинення правочинів діє у межах своєї компетенції без довіреності.

Припис абзацу першого частини третьої статті 92 ЦК України зобов`язує орган або особу, яка виступає від імені юридичної особи не перевищувати своїх повноважень. Водночас саме лише порушення даного обов`язку не є підставою для визнання недійсними правочинів, вчинених цими органами (особами) від імені юридичної особи з третіми особами, оскільки у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження (абзац другий частини третьої статті 92 ЦК України ).

Контрагент знає (або повинен знати) про обмеження повноважень представника юридичної особи, якщо: такі обмеження передбачені законом (наприклад, абзацом другим частини другої статті 98 ЦК України); про відповідні обмеження було вміщено відомості у відкритому доступі на офіційному вебсайті розпорядника Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, або якщо договір містить умову (пункт) про підписання його особою, яка діє на підставі статуту підприємства чи іншого документа, що встановлює повноваження зазначеної особи, то наведене свідчить про обізнаність іншої сторони даного договору з таким статутом (іншим документом) у частині, яка стосується відповідних повноважень, і в такому разі суд не може брати до уваги посилання цієї сторони на те, що їй було невідомо про наявні обмеження повноважень представника її контрагента (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.02.2018 у справі № 906/100/17, від 12.06.2018 у справі № 927/976/17, від 05.07.2022 у справі №910/2958/20).

Із установлених обставин справи вбачається, що оспорюваний договір містить умову про підписання його зі сторони позивача директором, який діє на підставі статуту, що встановлює повноваження зазначеної особи, а, відтак, свідчить про обізнаність відповідача зі статутом позивача у частині, яка стосується відповідних повноважень.

Як вбачається із статуту позивача, в редакції, чинній на момент укладення спірного договору (а.с. 18, т.1), зокрема, п. 16.8.3. статуту передбачає повноваження директора товариства, зокрема: укладає від імені товариства увгоди або контракти в межах та з урахуванням обмежень встановлених планами товариства, цим статутом, рішеннями загальних зборів учасників, в тому числі має право вчиняти будь-які правочини, в тому числі правочини щодо відчуження будь-яким способом будь-якого належного товариству нерухомого майна, включаючи земельні ділянки, якщо вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, а також зобов`язань за цим правочином не перевищує сумму, яка еквівалентна 500 000 (п`ятсот тисяч) доларів США згідно офіційного курсу НБУ, встановленого на день укладення такого правочину.

За оспорюваним договором, директор позивача одноособово придбав частину частки у статутному капіталі ТОВ "Форстерінг", розмір якої становив 84 500 000 грн, що складає 28,17% статутного капіталу товариства (п. 1.3.1. договору), що згідно курсу НБУ станом на 12.10.2020 року (день укладення договору) складає 2 995 412, 94 доларів США, отже, що оспорюваний договір укладений без необхідного обсягу цивільної дієздатності зі сторони директора позивача, а саме перевищено обсяг наданих йому повноважень.

Таким чином, апеляційна інстанція погоджується з висновками господарського суду першої інстанції, що частина частки у статутному капіталі ТОВ "Форстерінг" в розмірі 28,17%, вартістю 84 500 000,00 грн значно перевищує визначений статутом позивача розмір правочинів, і щодо таких сум в статуті позивача існують, обмеження на їх самостійне укладання керівником позивача, тому визнає вірним висновок, що оскаржуваний правочин укладено з порушенням приписів частини третьої статті 203 Цивільного кодексу України.

Аргументи відповідача не спростовують наведних правових висновків та відхиляються, зокрема, з таких мотивів.

Відповідно до частини 1 статті 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Згідно з частиною 1 статті 98 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній станом на дату прийняття рішення учасника позивача № 01-09/10-20 від 09.10.2020) загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства.

Судом встановлено, що єдиним учасником позивача є ТОВ "Рівер холдинг" (п. 3.3. статуту позивача).

Відтак, за змістом п. 15.24. статуту позивача рішення з питань, що належать до компетенції загальних зборів учасників приймається таким учасником товариства одноособово та оформлюється письмовим рішенням такого учасника.

Тобто, укладанню оскаржуваного правочину мало передувати рішення загальних зборів учасників позивача в особі ТОВ "Рівер Холдинг", яке мало прийняти рішення про надання згоди на вчинення такого правочину відповідними особами.

Господарським судом вірно встановлено, що загальні збори ТОВ "Рівер холдинг", як єдиного учасника позивача, не приймали рішення щодо надання згоди директору позивача на придбання частки ТОВ "Форстерінг".

Так, рішення № 01-09/10-20 від 09.10.2020, на яке посилається відповідач, свідчить про присутність на зборах єдиного учасника - ТОВ "Рівер холдинг" в особі директора.

Разом з тим, компетенція директора ТОВ "Рівер Холдинг" визначена пунктом п.п. 8.4.1., 8.4.2. Статуту цього товариства (а.с. 37, т.1), відповідно до яких директор здійснює поточне керівництво діяльністю товариства та вирішує всі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції Загальних зборів учасників товариства; до компетенції директора відносяться:

(а)організація виконання рішень загальних зборів Учасників;

(б) розгляд результатів господарської діяльності Товариства;

(в) розгляд результатів роботи окремих підрозділів Товариства та їх керівництва з прийняттям відповідних рішень за результатами;

(г)представництво без довіреності перед третіми особами, державними органами, судовими інстанціями;

(д)формування порядку денного Загальних зборів Учасників, зберігання всіх рішень загальних зборів Учасників та Протоколів, надання учасникам виписок з Протоколів та копій рішень, що стосуються цього Учасника;

(є) вирішення питань про використання прибутку та покриття збитків в межах вимог цього Статуту;

(ж) розгляд та затвердження документів, що регламентують діяльність Товариства (в межах компетенції);

(і) визначення порядку виплати Учасникам частини прибутку в натуральному та/або грошовому вигляді.

Відтак, директор не наділений повноваженнями на представництво самого товариства як учасника (засновника, акціонера) інших юридичних осіб, та не наділений повноваженнями від імені товариства брати участь у загальних зборах учасників юридичних осіб, в яких ТОВ "Рівер Холдинг" є учасником (засновником, акціонером), та приймати одноособово від імені товариства рішення з питань порядку денного таких юридичних осіб.

Отже, господарським судом вірно зазначено, що, якщо статутом товариства прямо не передбачено право директора товариства представляти інтереси товариства на загальних зборах іншої юридичної особи, відповідні дії можуть вчинятися директором виключно на підставі зборів учасників такого товариства.

Таким чином, рішення № 01-09/10-20 від 09.10.2020 не свідчить про рішення загальних зборів учасників позивача в особі ТОВ "Рівер Холдинг" про надання згоди на вчинення оспорюваного правочину директором позивача.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі «Трофимчук проти України» (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Відповідно до ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до норм статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Враховуючи встановлені обставини та наведені мотиви, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що аргументи апеляційної скарги не спростовують висновки господарського суду першої інстанції, тому відсутні підстави для часткового задоволення апеляційної скарги та зміни чи скасування оскаржуваного рішення господарського суду першої інстанції.

Відповідно до статті 129 ГПК України у зв`язку з тим, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги підлягають покладенню на відповідача.

Керуючись статтями 267, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 ГПК України апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «АНКОС-ЕДВЕНС» залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2022 у справі №910/644/22 (910/1687/22) залишити без зміни.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, встановлені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Б.М. Грек

Судді Б.М. Поляков

Б.В. Отрюх

Повний текст постанови складено 11.04.2023.