Рішення

від 30.03.2023 по справі 902/1234/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" березня 2023 р. Cправа № 902/1234/22

Господарський суд Вінницької області у складі судді Шамшуріної Марії Вікторівни,

за участю секретаря судового засідання Шейгець І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротех-Союз", 02081, місто Київ, вулиця Урлівська, будинок 23Г, приміщення 245, ідентифікаційний код юридичної особи 37653808

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Колорит Агро", 21027, Вінницька обл., Вінницький р-н, місто Вінниця, вул. Келецька, будинок 53, ідентифікаційний код юридичної особи 34700975

про стягнення 633 397,87 гривень

за участю представників:

від позивача - адвокат Лівак Т.О., згідно ордеру

від відповідача - адвокат Захарченко О.В., згідно ордеру

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Господарського суду Вінницької області (суддя Шамшуріна М.В.) перебувала справа № 902/1234/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротех-Союз" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Колорит Агро" про стягнення 633 397,87 гривень.

16.03.2023 року Господарським судом Вінницької області ухвалено рішення у справі №902/1234/22 про задоволення заявлених позовних вимог.

21.03.2023 на адресу суду від представника позивача надійшла заява № б/н від 20.03.2023 (вх. № 01-34/2659/23 від 21.03.2023) про ухвалення додаткового рішення про стягнення 40 440,00 гривень судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 902/1234/22 із доказами на підтвердження цих витрат.

22.03.2023 до суду від представника відповідача надійшло клопотання № б/н від 22.03.2023 (вх. № 01-34/2719/23 від 22.03.2023) про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою суду від 23.03.2022 судове засідання для вирішення питання про судові витрати у справі №902/1234/22 призначено на 30 березня 2023 р. о 14:00 год.

На визначену судом дату у судове засідання з`явились представники обох сторін.

Представник позивача клопотав про задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення у справі № 902/1234/22 та просив суд стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 40 440,00 гривень.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення заяви про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат заперечив з підстав зазначених у клопотанні про зменшення судових витрат на професійну правничу допомогу.

За наслідками розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення, у судовому засіданні 30.03.2023 року, суд оголосив про вихід до нарадчої кімнати для прийняття рішення по справі та орієнтовний час повернення.

На оголошення вступної та резолютивної частин додаткового рішення представники сторін не з`явилися, у зв`язку з чим вступна та резолютивна частина додаткового рішення долучена до матеріалів справи без її проголошення.

Розглянувши заяву позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що заява підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до положень статті 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Згідно із пунктом 3 частини 1, частиною 3 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно з частинами першою та другою статті 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Згідно з нормами частини 3 статті 124 ГПК України попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Позивачем у позовній заяві зазначено про те, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, складається з суми сплаченого судового збору в розмірі 9 500,97 грн. і витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9000,00 грн. Також позивачем у позовній заяві заявлено, що у відповідності до ч. 8 ст. 129 ГПК України докази про понесені судові витрати ним будуть подані до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

У відповіді на відзив представник позивача зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на правову допомогу позивача збільшився до суми 30 000,00 гривень та що у відповідності до ч. 8 ст. 129 ГПК України докази про понесені судові витрати позивачем будуть подані до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

16.03.2023 року Господарським судом Вінницької області ухвалено рішення у справі №902/1234/22 відповідно до якого позов задоволено у повному обсязі, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Колорит Агро" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротех-Союз" 633 397,87 гривень заборгованості, у тому числі 521 709,22 гривень основного боргу, 4 845,46 гривень 3% річних, 80 757,73 гривень пені, 26 085,46 гривень штрафу та 9 500,97 гривень cудових витрат на сплату судового збору.

Відповідно до частини першої статті 116 ГПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. При цьому частиною четвертою статті 116 ГПК України визначено, що якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Враховуючи наданий заявнику положеннями частини восьмої статті 129 ГПК України п`ятиденний строк на подання відповідного клопотання та перебіг процесуального строку відповідно до положень статті 116 ГПК України, останнім днем подання відповідного клопотання є 21.03.2023.

Представником позивача 21.03.2023 надіслано на електронну адресу суду із електронним підписом докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу разом із заявою про ухвалення додаткового рішення, тобто, зазначене клопотання подано заявником в межах строків, визначених положеннями статей 116, 129 ГПК України.

У поданій до суду заяві представник позивача просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 40 440,00 гривень.

Розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення, докази на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, судом враховане таке.

Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до частини 1, пунктів 1, 4 частини 3 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Право на правову допомогу в Україні гарантовано статтею 59 Конституції України.

Відповідно до положень статей 16, 58 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога). Представником у суді може бути адвокат.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Статтею 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що видами адвокатської діяльності, зокрема є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Положеннями Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (частина перша статті 26 Закону).

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Частинами 1, 2 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі:

- фіксованого розміру;

- погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суд має виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Згідно із частинами 1-3 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Відповідно до вимог частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

З матеріалів справи вбачається, що згідно ордеру серії ВІ № 1119722 від 03.01.2023, виданого адвокатським об`єднанням "АЙ ЕМ ДЖІ ПАРТНЕРС" представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротех-Союз" у справі № 902/1234/22 здійснювала адвокат Лівак Тетяна Олександрівна.

Позивачем з дотриманням вимог, передбачених частиною 8 статті 129 ГПК України, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надіслано до суду 21.03.2023 заяву про ухвалення додаткового рішення, до якої додано копію договору про надання юридичних послуг № 01-Р/23 від 03.01.2023, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Агротех-Союз" (клієнт) та адвокатським об`єднанням "АЙ ЕМ ДЖІ ПАРТНЕРС" (виконавець), копії рахунків-фактур, банківська виписка по рахунку.

За умовами розділу 1 договору про надання юридичних послуг № 01-Р/23 від 03.01.2023 (далі - договір) терміни та скорочення, що використовуються в даному договору слід тлумачити наступним чином: сторона - або об`єднання, або клієнт; сторони - об`єднання і клієнт; строк - визначені сторонами часові умови (календарні дати, проміжки часу або настання певної події) виконання зобов`язань по договору; рахунок - письмовий документ, в якому об`єднання фіксує перелік наданих клієнту послуг (на вимогу клієнта), суму передбачену до сплати за надані об`єднанням послуги (в т.ч. інші додаткові витрати пов`язані з наданням послуг), та строки передбачені для перерахування вказаної суми на р/р об`єднання.

Пунктом 2.1. договору сторони обумовили, що цей договір складений з метою впорядкування взаємовідносин між об`єднанням та клієнтом, що пов`язані з наданням об`єднанням, на платній основі, юридичних послуг (юридичної допомоги) клієнту, а саме представляти інтереси клієнта перед контрагентами та в Господарському суді Вінницької області (справа №902/1234/22) з метою стягнення заборгованості з ТОВ «Колорит Агро» по договору купівлі-продажу №ІП 003 СЛ від 15.02.2022 р.

Згідно пункту 2.2. договору предметом цього договору є надання об`єднанням усіма законними методами та способами кваліфікованої правової допомоги у справах, що пов`язані з регулюванням, супроводженням, представництвом інтересів клієнта у справі №902/1234/22, що включає наступні складові: судове врегулювання спору: аналіз судової практики по аналогічних судових справах; складання і подання всіх необхідних процесуальних документів у справі №902/1234/22 до Господарського суду Вінницької області (пп. 2.2.1. договору). Представництво інтересів клієнта в Господарському суді Вінницької області (участь в судовому засіданні) (пп. 2.2.2. договору).

За умовами пункту 7.1. договору оплата за юридичні послуги, що передбачені пп. 2.2.1 цього договору становить 31 560,00 (тридцять одну тисячу п`ятсот шістдесят) гривень, в т.ч. ПДВ 20% у розмірі 5 260,00 (п`ять тисяч двісті шістдесят) гривень.

Сторони домовились про оплату юридичних послуг, яка передбачена у п.7.1 цього договору наступним чином: 8 760,00 (вісім тисяч сімсот шістдесят) гривень, в т.ч. ПДВ 20% у розмірі 1 460,00 грн - клієнт сплачує протягом 5 (п`яти) банківських днів після подачі відповіді на відзив у справі №902/1234/22 (пп. 7.1.1. договору); 22 800,00 (двадцять дві тисячі вісімсот) гривень, в т.ч. ПДВ 20% у розмірі 3 800,00 грн - клієнт сплачує протягом 10 (десяти) банківських днів з дати отримання повного тексту рішення Господарського суду Вінницької області по справі №902/1234/22 (пп. 7.1.2. договору).

Оплата здійснюється на підставі виставлених об`єднанням рахунків та підписання цього договору.

Відповідно до пункту 7.2. договору вартість послуг, що передбачена п. 2.2.2. договору складає: 6 480,00 (шість тисяч чотириста вісімдесят) гривень, в т.ч. ПДВ 20% 1080,00 грн. за представництво інтересів клієнта в одному судовому засіданні у Господарському суді Вінницької області; 1 200,00 (одна тисяча двісті) гривень в т.ч. ПДВ 200,00 грн. за представництво інтересів клієнта в одному судовому засіданні у режимі відеоконференції в межах м. Києва; підставою для сплати додаткових послуг є завершення судового засідання або виїзд за межі м. Києва за дорученням клієнта та/або по справі клієнта.

У випадку виїзду об`єднання на судове засідання за межі м. Києва, послуги підлягають оплаті незалежно від того, засідання відбулось чи ні у зв`язку з незалежних від об`єднання обставин (оголошення «Повітряна тривога», відсутність електроенергії в суді тощо).

Згідно пункту 7.3. договору клієнт оплачує надані йому об`єднанням юридичні послуги виходячи з виставлених об`єднанням рахунків.

Пунктом 7.4. договору визначено, що розрахунок за послуги проводиться шляхом перерахування вказаної у рахунку суми у безготівковому порядку на банківський рахунок об`єднання в обумовлений сторонами строк від дати виставлення рахунку об`єднанням.

За умовами пункту 7.5. договору факт надання послуг підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг (надалі - акт). Підставою для підписання акту є ухвалення та отримання повного тексту Рішення суду першої інстанції.

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2023 р., але у будь-якому випадку, до повної оплати клієнтом юридичних послуг, наданих йому об`єднання (пункт 9.1. договору).

09.01.2023 адвокатським об`єднанням "АЙ ЕМ ДЖІ ПАРТНЕРС" виставлено товариству з обмеженою відповідальністю "Агротех-Союз" рахунок-фактуру № СФ-0000001 на оплату юридичних послуг, що передбачені пп 2.2.1. договору за договором № 01-Р/23 від 03.01.2023, на суму 8760,00 гривень.

27.01.2023 адвокатським об`єднанням "АЙ ЕМ ДЖІ ПАРТНЕРС" виставлено товариству з обмеженою відповідальністю "Агротех-Союз" рахунок-фактуру № СФ-0000003 на оплату юридичних послуг, що передбачені п. 7.2. договору (представництво інтересів клієнта в с/з у режимі відеоконференції 24.01.2023 р. по справі № 902/1234/22) за договором № 01-Р/23 від 03.01.2023, на суму 1200,00 гривень.

22.02.2023 адвокатським об`єднанням "АЙ ЕМ ДЖІ ПАРТНЕРС" виставлено товариству з обмеженою відповідальністю "Агротех-Союз" рахунок-фактуру № СФ-0000005 на оплату юридичних послуг, що передбачені п. 7.2. договору (представництво інтересів клієнта в с/з у режимі відеоконференції 21.02.2023 р. по справі № 902/1234/22) за договором № 01-Р/23 від 03.01.2023, на суму 1200,00 гривень.

17.03.2023 адвокатським об`єднанням "АЙ ЕМ ДЖІ ПАРТНЕРС" виставлено товариству з обмеженою відповідальністю "Агротех-Союз" рахунок-фактуру № СФ-0000007 на оплату юридичних послуг, що передбачені п. 7.2. договору (представництво інтересів клієнта в одному с/з 16.03.2023 р. у Господарському суді Вінницької області по справі № 902/1234/22) за договором № 01-Р/23 від 03.01.2023, на суму 6480,00 гривень.

Як вбачається із банківської виписки за період з 03.01.2023 по 20.03.2023 ТОВ "Агротех-Союз" здійснено оплату виставлених АО "АЙ ЕМ ДЖІ ПАРТНЕРС" рахунків 11.01.2023 на суму 8760,00 гривень, 30.01.2023 на суму 1200,00 гривень, 22.02.2023 на суму 1200,00 гривень та 20.03.2023 на суму 6480,00 гривень, що загалом складає 17 640,00 гривень.

Відповідно до вимог статті 86 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 4-6 статті 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами четвертою - шостою статті 126, частинами п`ятою - дев`ятою статті 129 ГПК України, зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені до стягнення з урахуванням того, чи були такі витрати пов`язані зі справою та чи була їх сума обґрунтованою.

У поданих до суду запереченнях щодо поданої позивачем заяви відповідач зазначає, що вважає розмір заявлених до відшкодування представником позивача витрат завищеним та таким, що не відповідає критеріям співмірності зі складністю справи, посилаючись на те, що справа по своїй суті є нескладною. Позивач, заявляючи до відшкодування 31560 гривень не складав позовної заяви, а відповідь на відзив не є складним процесуальним документом, що вимагає значних затрат часу адвоката на його підготовку.

Щодо заявлених до стягнення 8800 гривень за представництво інтересів позивача у судових засіданнях відповідач вважає, що витрати у розмірі 6480 гривень за участь у судовому засіданні у Господарському суді Вінницької області також завищено, його участь вартує 1200 гривень, доказів таких витрат, як витрати на бензин, квитки тощо, представником позивача не надано.

Крім того зазначає, що у позовній заяві позивачем визначено орієнтовний розмір витрат на правову допомогу у розмірі 9000 гривень, а не 40440 гривень, що є істотним збільшенням враховуючи, що ТОВ "Агротех Союз" оцінював її складність у 9000 гривень.

Зважаючи на зміст заяв по суті спору, складність справи, приблизний час реально витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт представник відповідача вважає суму судових витрат на професійну правничу допомогу визначену предстаником позивача надмірно великою, необгрунтованою та такою, що не відповідає вимогам співмірності зі складністю цієї справи та просить зменшити розмір судових витрат на професійну правничу допомогу заявлених до стягнення з відповідача до суми, що не перевищуватиме 9 000 гривень.

У розумінні положень частини п`ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене статтею 129 ГПК України. Зазначена норма є загальною та повинна застосовуватись у системно-логічному зв`язку із частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України.

У частині п`ятій статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору.

Принцип пропорційності - загальноправовий принцип, спрямований на забезпечення у правовому регулюванні розумного балансу приватних і публічних інтересів, відповідно до якого цілі обмежень прав мають бути істотними, а засоби їх досягнення обґрунтованими і мінімально обтяжливими для осіб, чиї права обмежуються; дозволяє досягти розумного співвідношення між цілями державного впливу та засобами їх досягнення.

У зв`язку із наведеним, суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, зважаючи на приписи частини четвертої статті 129 ГПК України, суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України (а саме пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно із попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Така позиція слідує з правових висновків, які послідовно викладені у низці постанов Верховного Суду, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2022 у справі № 922/1964/21, у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, від 18.03.2021 №910/15621/19 тощо.

Такі критерії як обґрунтованість, пропорційність, співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката суд має враховувати як відповідно до частини четвертої статті 126 ГПК України, так і відповідно до частини п`ятої статті 129 цього Кодексу.

Тобто критерії, визначені частиною четвертою статті 126 ГПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини четвертої статі 129 цього Кодексу.

Водночас критерії, визначені частиною п`ятою статті 129 ГПК України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, в тому числі і інших, передбачених частиною четвертою статті 129 ГПК України.

Верховний Суд у постанові від 22.12.2022 року у справі №903/643/21 зробив висновок, що суд під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу може одночасно застосовувати критерії, що визначені як у ч. 5-7 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України (з власної ініціативи), так і в ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України (за клопотанням сторони).

При вирішенні питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу суд враховує висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20, згідно з якими для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат і вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.

Щодо клопотання відповідача про зменшення витрат на професійну правничу допомогу відповідно до змісту заперечень та заявленого під час розгляду заяви з огляду на неспівмірність розміру витрат на правову допомогу порівняно зі складністю цієї справи, суд дійшов висновку про обгрунтованість доводів відповідача у цій частині, у зв`язку з чим клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню частково з огляду на таке.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", п.п. 79 і 112).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Тобто, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, необхідність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Cудові витрати, у тому числі витрати на професійну правничу допомогу мають бути безпосередньо пов`язаними з розглядом справи.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.12.2021 у справі № 923/560/17, від 10.11.2021 у справі № 329/766/18, від 19.07.2022 у справі № 910/6807/21.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.

У разі якщо суд дійде висновку щодо зменшення заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу, то в судовому рішенні повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної Палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, 01.06.2022 року у справі № 914/4/20.

Матеріалами справи підтверджується надання адвокатським об`єднанням "АЙ ЕМ ДЖІ ПАРТНЕРС" послуг з професійної правничої допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю "Агротех-Союз" у справі № 902/1234/22.

Як вбачається із наданих суду рахунків-фактур № СФ-0000001 від 09.01.2023, № СФ-0000003 від 27.01.2023, № СФ-0000005 від 22.02.2023 № СФ-0000007 від 17.03.2023 товариством з обмеженою відповідальністю "Агротех-Союз" надано суду докази на підтвердження понесених судових витрат на суму 17 640,00 гривень.

Обсяг наданих позивачу послуг зазначених у рахунках-фактурах послуг за договором є наступним:

- юридичні послуги, що передбачені пп 2.2.1. договору на суму 8760,00 гривень;

- юридичні послуги, що передбачені п. 7.2. договору (представництво інтересів клієнта в с/з у режимі відеоконференції 24.01.2023 р. по справі № 902/1234/22) на суму 1200,00 гривень;

- юридичні послуги, що передбачені п. 7.2. договору (представництво інтересів клієнта в с/з у режимі відеоконференції 21.02.2023 р. по справі № 902/1234/22) на суму 1200,00 гривень;

- юридичні послуги, що передбачені п. 7.2. договору (представництво інтересів клієнта в одному с/з 16.03.2023 р. у Господарському суді Вінницької області по справі № 902/1234/22) на суму 6480,00 гривень.

Доказів на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу у решті заявлених до стягнення з відповідача 22 800,00 гривень витрат представником позивача не надано з посиланням на умови договору.

Водночас врегулювання у договорі строку оплати юридичних послуг, підписання акту приймання-передачі наданих послуг не звільняє позивача від обов`язку надання суду доказів фактично понесених позивачем судових витрат на час розгляду справи.

Разом з тим, при поданні позову до суду позивачем було вказано попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат на професійну правничу допомогу, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи у розмірі 9 000,00 гривень та зазначено про те, що витрати на представництво інтересів ТОВ "Агротех-Союз" (ведення справи) в Господарському суді Вінницької області орієнтовно складають 3000,00 грн. за одне судове засідання, зазвичай у справах за позовом про стягнення заборгованості, кількість судових засідань складає близько трьох, відповідно витрати на представництво в судових засіданнях першої інстанції складатимуть близько 9000,00 грн.

Як вбачається із матеріалів справи послуги з підготовки та подання позову до суду адвокатським об`єднанням "АЙ ЕМ ДЖІ ПАРТНЕРС" позивачу не надавались.

Фактично позивачу надані послуги щодо підготовки та подання відповіді на відзив у справі, заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, письмових пояснень та щодо участі у судових засіданнях.

Оцінюючи співмірність витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, об`ємом та часом виконаних робіт суд констатує, що предметом спору у цій справі є вимога про стягнення заборгованості за отриманий товар, неустойки та 3% річних.

За своєю категорією (стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу) ця справа не є спором значної складності, не характеризується наявністю виключної правової проблеми або значним суспільним інтересом, чітко врегульована нормами права, умовами договору і не потребувала великого обсягу юридичної та технічної роботи з урахуванням того що адвокатським об`єднанням не надавались послуги з підготовки позову до суду, а правові позиції позивача впродовж розгляду справи не змінювались.

У контексті цієї справи, розмір ціни позову не впливає на складність справи, оскільки такий розмір залежить лише від суми заборгованості та від періоду розрахунку неустойки та нарахувань (відсотки річних) в межах заявлених позивачем позовних вимог.

Суд звертає увагу, що договір про надання юридичних послуг, підписаний позивачем та адвокатом не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі за рахунок іншої сторони, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача у розмірі 40 440,00 гривень не відповідають критерію розумності їх розміру та не є співмірними зі складністю справи, об`ємом та часом виконаних робіт.

Разом з тим, суд не спростовує право адвоката та його довірителя на таку оцінку вартості та необхідності наданих послуг, але оцінює зазначені обставини з точки зору можливості покладення таких витрат у заявленому розмірі на іншу сторону по справі (відповідача).

З огляду на викладене, зважаючи на правову позицію відповідача, викладену у клопотанні про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення витрат на професійну правничу допомогу, заявлених позивачем до стягнення з відповідача з 40 440,00 гривень до 15 000 гривень, у зв`язку з чим у задоволенні заяви в частині стягнення 25 440,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу cлід відмовити.

Положеннями частини 4 статті 129 ГПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

У зв`язку із задоволенням позову у справі № 902/1234/22 витрати позивача на професійну правничу допомогу у сумі 15 000,00 гривень покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 13, 86, 123, 126, 129, 221, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

1. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротех-Союз" про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Колорит Агро" (21027, Вінницька обл., Вінницький р-н, місто Вінниця, вул. Келецька, будинок 53, ідентифікаційний код юридичної особи 34700975) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротех-Союз" (02081, місто Київ, вулиця Урлівська, будинок 23Г, приміщення 245, ідентифікаційний код юридичної особи 37653808) 15 000,00 (п`ятнадцять тисяч) гривень судових витрат на професійну правничу допомогу.

3. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

4. У задоволенні заяви в частині стягнення 25 440,00 гривень судових витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

5. Згідно з приписами частини 1-2 статті 241 ГПК України додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Відповідно до положень частини 1 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

7. Копію додаткового рішення надіслати сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та засобами електронного зв`язку на відому суду електронну адресу: представника позивача - ІНФОРМАЦІЯ_2, представника відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 10.04.2023 року.

Суддя Шамшуріна М.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу, 02081, місто Київ, вулиця Урлівська, будинок 23Г, приміщення 245, ІНФОРМАЦІЯ_2;

3 - відповідачу, 21027, Вінницька обл., Вінницький р-н, місто Вінниця, вул. Келецька, будинок 53, ІНФОРМАЦІЯ_1.