Рішення

від 11.04.2023 по справі 910/10224/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.04.2023Справа № 910/10224/22

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ПЕККАНІСКА"доТовариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦБУДГРУП"простягнення 145 532, 50 грн Суддя Підченко Ю.О.Представники сторін:

без виклику.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЕККАНІСКА" (далі також - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦБУДГРУП" (далі також - відповідач) про стягнення заборгованості за договором оренди обладнання № 2-200618 від 20.06.2018 в розмірі 145 532, 50 грн.

Відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 12.10.2022 відкрито провадження у справі № 910/10224/22, вирішено проводити розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

У зв`язку з відсутністю фінансування, ухвалу про відкриття провадження у справі було відправлено на електронні адреси сторін які вказані в позові.

Розглядаючи дану справу судом враховано, що згідно з ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суд також враховує припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

З урахуванням вищевикладеного та приймаючи до уваги те, що з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.

При цьому, суд приймає до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Крім того, суд зауважує, що ухвала суду про відкриття провадження у даній справі була офіційно оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень - на сайті за посиланням https://reyestr.court.gov.ua, а також знаходяться у вільному доступі в мережі Інтернет на інших відповідних веб-сайтах.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 ГПК України та ухвалою суду про відкриття провадження у даній справі не подав до суду відзиву на позов, відповідних клопотань про продовження процесуальних строків, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами з урахуванням згаданого вище припису ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.06.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПЕККАНІСКА» (як орендодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СПЕЦБУДГРУП» (як орендарем) було укладено договір оренди обладнання № 2-200618, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове оплатне користування обладнання, перелік якого визначається орендарем у договорі та акті приймання-передачі обладнання. Орендар використовує отримане за цим договором обладнання у власній господарській діяльності, дотримуючись вимог законодавства України та положень цього договору.

Відповідно до пункту 1.2. договору, перелік обладнання, строк оренди обладнання, об`єкт виконання робіт, вартість оренди обладнання, строк та порядок розрахунків погоджується сторонами у заявці (Замовленні), що є невід`ємною частиною договору.

У розділі 4 договору сторони погодили, що орендодавець передає обладнання в оренду безпосередньо на об`єкті виконання орендарем робіт, адреса якого зазначається в заявці (замовленні). Після закінчення строку оренди, орендар зобов`язаний повернути обладнання у встановленому даним договором порядку. При цьому, орендар зобов`язаний відшкодувати орендодавцю вартість транспортування (доставка/зворотній вивіз) згідно рахунків орендодавця. Передача та повернення обладнання здійснюється за попередньою домовленістю сторін, у відповідності із вимогами цього договору.

Крім того у розділі 5 договору сторони встановили, що орендар набуває право на отримання в оренду (фактичну передачу в його тимчасове володіння та користування) кожної одиниці обладнання за актом прийому-передачі за умови здійснення попередньої оплати за оренду обладнання в день отримання рахунку-фактури від орендодавця. Орендна плата нараховується в розмірі, встановленому орендодавцем за добу, тиждень або календарний місяць оренди одиниці обладнання, узгодженому сторонами, з можливістю отримання орендарем за рішенням орендодавця відповідних знижок. Розмір орендної плати за кожен календарний день користування кожної одиниці обладнання погоджується в заявці (Замовленні) та визначається сторонами у рахунках на оплату, актах надання послуг, актах передачі обладнання в оренду, умовами цього договору. Ціною договору є сума (вартість) оренди всіх одиниць обладнання, переданого орендарю орендодавцем на підставі договору в тимчасове користування, витрат на транспортування обладнання та інших додаткових послуг, що надані орендодавцем. Оплата орендарем послуг оренди обладнання відбувається у порядку передоплати на підставі відповідного рахунку на оплату орендодавця у розмірі 50 % від загальної вартості запланованого періоду оренди, протягом 3 банківських днів з моменту отримання відповідного рахунку від орендодавця.

Відповідно до пункту 8.1. договору, даний договір укладений строком на 1 календарний рік та вступає в силу з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками сторін. Якщо сторони не висунули бажання про припинення дії цього договору документу або у момент закінчення строку його дії, дія такого договору вважається продовженою на кожний відповідний наступний календарний рік.

Як стверджує позивач, в період дії договору, з 01.05.2021 по 30.09.2021 включно ним було належним чином надано відповідачу послуги з оренди обладнання на загальну суму 165 532, 50 грн, що підтверджується відповідними укладеними (в т.ч. в електронній формі) між сторонами актами надання послуг.

Спір у справі виник у зв`язку з тим, що відповідач лише частково виконав своє грошове зобов`язання перед позивачем за договором оренди обладнання.

Матеріали справи не містять заперечень чи то спростувань відповідача щодо заявлених позовних вимог та їх обґрунтувань.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою вказаний договір є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України, Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно статтями 173, 174, 175, 283, 284, 285, 286 Господарського кодексу України, статтями 11, 202, 509, 759, 762 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин 1, 6 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частинами 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

На підтвердження заявленого позову позивачем надані наступні акти наданих послуг:

- № 1633 від 31.05.2021 на суму 45 000, 00 грн;

- № 2040 від 30.06.2021 на суму 45 000, 00 грн;

- № 2502 від 31.07.2021 на суму 45 000, 00 грн;

- № 2788 від 31.08.2022 на суму 29 025, 00 грн;

- № 3248 від 30.09.2022 на суму 1 507, 50 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Згідно зі статтею 252 Цивільного кодексу України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

За приписами статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Як вказує позивач, відповідачем не було виконано своїх зобов`язань з оплати орендного користування обладнанням у період з 01.05.2021 по 30.09.2021 та не сплачено орендну плату у загальному розмірі 145 532,50 грн.

Доказів сплати позивачу коштів за користування обладнанням у наведений період відповідачем суду не надано, як і не наведено спростування розміру спірної заборгованості.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, оцінивши подані докази в порядку ст. 86 ГПК України, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги про стягнення 145 532,50 грн заборгованості за договором нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Позивачем в позовній заяві наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, який складається з суми судового збору в розмірі 2 700,02 грн та з суми витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 13 000,00 грн.

Відповідач попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, до суду не подав.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.

З огляду на наведені приписи ст. 129 ГПК України та повне задоволення позову, судовий збір у сумі 2 481, 00 грн (як за одну вимогу майнового характеру) покладається на відповідача.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 3 статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат позивачем було подано копії договору про надання правничої (правової) допомоги № 1-010120 від 01.01.2020 з додатками, акту наданих послуг № 146 від 28.09.2022, платіжного доручення № 3911 від 28.09.2022 на суму 13 000, 00 грн, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, посвідчення адвоката, довіреності на представника (адвоката).

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Оскільки витрати на надану професійну правничу допомогу підлягають розподілу за результатами розгляду справи у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, суд дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування витрат позивача на професійну правничу допомогу.

Керуючись положеннями п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, з огляду на повне задоволення позову, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 13 000,00 грн покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 232, 233, 237, п. 2 ч. 5 ст. 238, ст. ст. 240, 241, ч. 1 ст. 256, 288 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕККАНІСКА" задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦБУДГРУП" (04211, м. Київ, пр. Героїв Сталінграда, 4, корп. 2, кв. 3; код ЄДРПОУ 39968130) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕККАНІСКА" (04309, м. Київ, вул. Богатирська, 11, код ЄДРПОУ 35411500) заборгованість в розмірі 145 532, 50 грн, витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 481, 00 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 13 000, 00 грн. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, то строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 11.04.2023 року.

Суддя Ю.О.Підченко