Постанова

від 30.08.2023 по справі 910/10224/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" серпня 2023 р. Справа№ 910/10224/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Тищенко А.І.

Скрипки І.М.

розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецбудгруп»

на рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2023

у справі №910/10224/22 (суддя Підченко Ю.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пекканіска»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецбудгруп»

про стягнення 145 532,50 грн,

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «Пекканіска» (далі, позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецбудгруп» (далі, відповідач) про стягнення 145 532,50 грн заборгованості з орендної плати.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов укладеного із позивачем Договору оренди обладнання №2-200618 від 20.06.2018.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.04.2023 у справі №910/10224/22 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Пекканіска» задоволено.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецбудгруп» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Пекканіска» заборгованість в розмірі 145 532,50 грн, витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 481,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 13 000,00 грн.

Рішення суду мотивоване тим, що позивачем належними та допустимими доказами доведений факт наявності у відповідача перед позивачем заборгованості за Договором оренди обладнання №2-200618 від 20.06.2018 у розмірі 145 532,50 грн.

З огляду на повне задоволення позову суд також дійшов висновку про стягнення з відповідача у відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 13 000,00 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із прийнятим рішенням, 28.04.2023 (про що свідчить штемпель Укрпошти на конверті) Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецбудгруп» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2023 у справі №910/10224/22 та ухвалити нове судове рішення, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецбудгруп» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Пекканіска» заборгованість за договором оренди обладнання №2-200618 від 20.06.2018 в розмірі 125 532,50 грн.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що вимога позивача про стягнення з відповідача 145 532,50 грн заборгованості за договором оренди обладнання є необґрунтованою та такою, що підлягала частковому задоволенню, оскільки відповідач відповідно до платіжного доручення №849 від 29.11.2022 сплатив позивачу 20 000,00 грн згідно рахунку №2178 від 31.05.2021 за оренду підйомника (підтверджується копією виписки за 29.11.2022 по рахунку ТОВ «Спецбудгруп», доданою до апеляційної скарги).

Відповідач наголошує, що вказаний доказ не був долучений до матеріалів справи під час розгляду справи судом першої інстанції через необізнаність відповідача про наявність відкритого провадження у справі №910/10224/22 у зв`язку з неотриманням ним ухвали Господарського суду міста Києва від 12.10.2022 у даній справі.

Також скаржником в апеляційній скарзі було викладено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2023 у справі №910/10224/22.

29.06.2023 скаржник подав до суду апеляційної інстанції додаткові пояснення до апеляційної скарги, в яких зазначив, що Господарським судом міста Києва на виконання рішення суду в даній справі було видано наказ від 01.05.2023, на підставі якого приватним виконавцем Д`яченком Євгеном Станіславовичем 12.05.2023 було відкрито виконавче провадження №71801675 та накладено арешт на кошти та майно ТОВ «Спецбудгруп» і стягнуто наступні кошти: 15.05.2023 - 935,89 грн; 15.05.2023 - 102 403,17 грн; 19.05.2023 - 30 000,00 грн. Отже, загальна сума стягнутих коштів в рамках ВП склала 133 339,06 грн. Однак, оскільки відповідно до платіжного доручення №849 від 29.11.2022 відповідач сплатив позивачу 20 000,00 грн, що не було враховано судом, фактично сума грошових коштів, яка була сплачена, становить 153 139,06 грн, що є більшою ніж сума, визначена в рішенні суду першої інстанції.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

Позивач письмового відзиву на апеляційну скаргу суду не надав, що у відповідності до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.05.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецбудгруп» на рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2023 у справі №910/10224/22 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Скрипка І.М., Тищенко А.І.

Колегією суддів встановлено, що апеляційна скарга була подана скаржником безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.05.2023 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/10224/22; відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецбудгруп» на рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2023 у справі №910/10224/22 до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.

15.05.2023 матеріали справи №910/10224/22 надійшли до суду апеляційної інстанції та були передані судді-доповідачу.

16.05.2023 до суду апеляційної інстанції від Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецбудгруп» надійшло клопотання №09.1-13/11184/23 від 16.05.2023 про зупинення дії рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2023 у справі №910/10224/22, скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №71801675 від 12.05.2023 та скасування постанови про накладення арешту на майно від №71801675 від 12.05.2023, яке мотивоване тим, що відповідач звернувся до апеляційного суду в межах двадцятиденного строку на апеляційне оскарження рішення суду, проте судом першої інстанції було видано наказ, на підставі якого приватним виконавцем Д`яченком Є.С. 12.05.2023 було відкрито виконавче провадження та накладено арешт на кошти та майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецбудгруп».

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.05.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецбудгруп» на рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2023 у справі №910/10224/22 залишено без руху; роз`яснено Товариству з обмеженою відповідальністю «Спецбудгруп», що протягом 10 (десяти) днів з дня вручення даної ухвали про залишення апеляційної скарги без руху скаржник має право усунути вказані недоліки, надавши суду апеляційної інстанції докази сплати судового збору у розмірі 3 721,50 грн та надати суду належні докази на підтвердження надсилання копії апеляційної скарги та доданих до неї документів позивачу - Товариству з обмеженою відповідальністю «Пекканіска» листом з описом вкладення.

Суддя-доповідач Михальська Ю.Б. з 29.05.2023 по 11.06.2023 перебувала у щорічній відпустці.

01.06.2023 на виконання вимог вищезазначеної ухвали до суду апеляційної інстанції від Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецбудгруп» надійшло клопотання, до якого долучено квитанцію до платіжної інструкції №69 Акціонерного товариства «Ощадбанк» від 29.05.2023 про сплату судового збору в розмірі 3 721,50 грн та докази на підтвердження надсилання копії апеляційної скарги та доданих до неї документів позивачу - Товариству з обмеженою відповідальністю «Пекканіска» листом з описом вкладення.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецбудгруп» на рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2023 у справі №910/10224/22, розгляд апеляційної скарги, враховуючи частину 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, ухвалено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання), оскільки вказана справа відноситься до малозначних у розумінні положень пункту 1 частини 5 статті 12 та частини 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України, встановлено учасникам справи строки на подання відзиву, заперечення на відзив, заяв, клопотань.

Також ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2023 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецбудгруп» №09.1-13/11184/23 від 16.05.2023 повернуто без розгляду, оскільки у відповідності до приписів статті 338 Господарського процесуального кодексу України процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, тобто Господарським судом міста Києва. Щодо клопотання відповідача в частині зупинення дії рішення на час апеляційного провадження, то судова колегія Північного апеляційного господарського суду зазначила, що апеляційна скарга на рішення суду в даній справі була подана в межах двадцятиденного строку на апеляційне оскарження, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, а тому відсутні передбачені частиною 5 статті 262 Господарського процесуального кодексу України підстави для зупинення дії рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2023 у справі №910/10224/22.

Колегія суддів, враховуючи наявність у матеріалах справи доказів повідомлення учасників справи про розгляд апеляційної скарги у порядку письмового провадження (повідомлення про вручення поштових відправлень), а також закінчення встановлених ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2023 процесуальних строків на подачу відзиву, заперечення на відзив, всіх заяв та клопотань, вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги по суті у розумний строк, застосувавши статті 2, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтю 3 Конституції України та статті 2, 11 Господарського процесуального кодексу України.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

20.06.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Пекканіска» (як орендодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецбудгруп» (як орендарем) було укладено Договір оренди обладнання №2-200618, відповідно до пункту 1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове оплатне користування обладнання, перелік якого визначається орендарем у договорі та акті приймання-передачі обладнання. Орендар використовує отримане за цим договором обладнання у власній господарській діяльності, дотримуючись вимог законодавства України та положень цього договору.

Згідно пункту 1.2. Договору перелік обладнання, строк оренди обладнання, об`єкт виконання робіт, вартість оренди обладнання, строк та порядок розрахунків погоджується сторонами у заявці (Замовленні), що є невід`ємною частиною договору.

У розділі 4 Договору сторони погодили, що орендодавець передає обладнання в оренду безпосередньо на об`єкті виконання орендарем робіт, адреса якого зазначається в заявці (замовленні). Після закінчення строку оренди, орендар зобов`язаний повернути обладнання у встановленому даним договором порядку. При цьому, орендар зобов`язаний відшкодувати орендодавцю вартість транспортування (доставка/зворотній вивіз) згідно рахунків орендодавця (пункт 4.1.). Передача та повернення обладнання здійснюється за попередньою домовленістю сторін у відповідності з вимогами цього договору (пункт 4.2. Договору).

Крім того, у розділі 5 Договору сторони встановили, що орендар набуває право на отримання в оренду (фактичну передачу в його тимчасове володіння та користування) кожної одиниці обладнання за актом прийому-передачі за умови здійснення попередньої оплати за оренду обладнання в день отримання рахунку-фактури від орендодавця (пункт 5.1.). Орендна плата нараховується в розмірі, встановленому орендодавцем за добу, тиждень або календарний місяць оренди одиниці обладнання, узгодженому сторонами, з можливістю отримання орендарем за рішенням орендодавця відповідних знижок (пункт 5.2.). Розмір орендної плати за кожен календарний день користування кожної одиниці обладнання погоджується в заявці (Замовленні) та визначається сторонами у рахунках на оплату, актах надання послуг, актах передачі обладнання в оренду, умовами цього договору (пункт 5.3.). Ціною договору є сума (вартість) оренди всіх одиниць обладнання, переданого орендарю орендодавцем на підставі договору в тимчасове користування, витрат на транспортування обладнання та інших додаткових послуг, що надані орендодавцем (сума усіх підписаних актів надання послуг, та/або оплачених орендарем рахунків) (пункт 5.4.). Оплата орендарем послуг оренди обладнання відбувається у порядку передоплати на підставі відповідного рахунку на оплату орендодавця у розмірі 50 % від загальної вартості запланованого періоду оренди, протягом 3 банківських днів з моменту отримання відповідного рахунку від орендодавця (пункт 5.5.).

Відповідно до пункту 8.1. Договору даний договір укладений строком на 1 календарний рік та вступає в силу з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками сторін. Якщо сторони не висунули бажання про припинення дії цього договору документу або у момент закінчення строку його дії, дія такого договору вважається продовженою на кожний відповідний наступний календарний рік.

Позивач, звертаючись до суду із позовом, зазначає, що в період дії Договору (з 01.05.2021 по 30.09.2021 включно) ним було належним чином надано відповідачу послуги з оренди обладнання на загальну суму 165 532,50 грн, що підтверджується відповідними укладеними (в т.ч. в електронній формі) між сторонами актами надання послуг №1633 від 31.05.2021 на суму 45 000,00 грн, №2040 від 30.06.2021 на суму 45 000,00 грн, №2502 від 31.07.2021 на суму 45 000,00 грн, №2788 від 31.08.2022 на суму 29 025,00 грн, №3248 від 30.09.2022 на суму 1 507,50 грн.

Однак, за твердженнями позивача, відповідач лише частково виконав грошове зобов`язання за актом надання послуг №1633 від 31.05.2021, сплативши на користь позивача 20 000,00 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду підлягає зміні з наступних підстав.

Відповідно до частини 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Як вбачається з матеріалів справи (том 1, а.с. 51), копія ухвали Господарського суду міста Києва від 12.10.2022 про відкриття провадження у даній справі була направлена судом відповідачу на його електронну пошту elitspecbud@ukr.net, вказану в Договорі оренди обладнання №2-200618 від 20.06.2018.

Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

Однак, місцевим господарським судом нічого не зазначено (і з матеріалів справи не вбачається), що судом було отримане повідомлення про доставлення копії зазначеної ухвали на офіційну електронну адресу ТОВ «Спецбудгруп». Таким чином, відповідне судове рішення не може вважатися доставленим названому адресату й, відповідно, свідчити про його обізнаність про вчинення судом відповідної процесуальної дії.

З урахуванням зазначеного, ненадання відповідачем до суду першої інстанції копії виписки за 29.11.2022 по рахунку ТОВ «Спецбудгруп», яка наразі долучена до апеляційної скарги, зумовлено винятковістю такого випадку, а тому, з метою дотримання загальних принципів судочинства, закріплених у статті 124, 129 Конституції України та статті 2 Господарського процесуального кодексу України, а також у статтях 76-79 Господарського процесуального кодексу України, суд долучає наданий відповідачем до справи на стадії апеляційного розгляду документ і його оцінка буде здійснена судом апеляційної інстанції в сукупності з усіма наявними у справі доказами та перевіркою обставин справи.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором найму (оренди).

Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України, яка кореспондується зі статтею 283 Господарського кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У відповідності до статті 760 Цивільного кодексу України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Предметом договору найму можуть бути майнові права.

Згідно статті 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення господарських зобов`язань, які згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України, статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У відповідності до частини 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до статті 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Сторонами у Договорі погоджено, що розмір орендної плати за кожен календарний день користування кожної одиниці обладнання погоджується в заявці (Замовленні) та визначається сторонами у рахунках на оплату, актах надання послуг, актах передачі обладнання в оренду, умовами цього договору (пункт 5.3.). Ціною договору є сума (вартість) оренди всіх одиниць обладнання, переданого орендарю орендодавцем на підставі договору в тимчасове користування, витрат на транспортування обладнання та інших додаткових послуг, що надані орендодавцем (сума усіх підписаних актів надання послуг, та/або оплачених орендарем рахунків) (пункт 5.4.).

На підтвердження заявленого у даній справі позову позивачем надані акти надання послуг на загальну суму 165 532,50 грн, складені на підставі Договору №2-200618 від 20.06.2018 та підписані сторонами (у тому числі з використанням електронно-цифрового підпису), а саме:

- №1633 від 31.05.2021 на суму 45 000,00 грн;

- №2040 від 30.06.2021 на суму 45 000,00 грн;

- №2502 від 31.07.2021 на суму 45 000,00 грн;

- №2788 від 31.08.2022 на суму 29 025,00 грн;

- №3248 від 30.09.2022 на суму 1 507,50 грн.

Відповідач в апеляційній скарзі не заперечує факт отримання ним послуг від позивача згідно названих актів та на вказані у них суми.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 5.5. Договору оплата орендарем послуг оренди обладнання відбувається у порядку передоплати на підставі відповідного рахунку на оплату орендодавця у розмірі 50% від загальної вартості запланованого періоду оренди, протягом 3 банківських днів з моменту отримання відповідного рахунку від орендодавця.

Водночас, згідно пункту 5.5.1. Договору в будь-якому випадку орендар зобов`язаний сплатити суму орендної плати за час фактичного користування обладнанням протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту підписання відповідного акту здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Отже, враховуючи вищеперелічені дати підписання актів надання послуг та умови пункту 5.5.1. Договору, строк виконання зобов`язання з їх оплати станом на дату подання позову в даній справі є таким, що настав.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як зазначає позивач, відповідач здійснив оплату за отримані послуги лише частково, в сумі 20 000,00 грн за актом №1633 від 31.05.2021, а тому заборгованість відповідача перед позивачем станом на дату подання позову складала 145 532,50 грн (165 532,50 грн - 20 000,00 грн), яку і було заявлено до стягнення в даній справі.

В апеляційній скарзі відповідач наголошує на тому, що суд, присуджуючи до стягнення із нього вказану суму заборгованості, не врахував здійснену відповідачем оплату в сумі 20 000,00 грн згідно рахунку №2178 від 31.05.2021, на підтвердження чого ним до апеляційної скарги додано виписку АТ «Укрсиббанк» від 29.11.2022 з рахунку ТОВ «Спецбудгруп». Зазначене, як вказано у доповненнях до апеляційної скарги відповідачем, призвело до того, що, враховуючи відкрите виконавче провадження, фактично ним на погашення заборгованості за Договором було сплачено більшу суму, ніж насправді існуюча заборгованість.

Із наданої відповідачем до суду апеляційної інстанції виписки АТ «Укрсиббанк» дійсно вбачається, що 29.11.2022 ТОВ «Спецбудгруп» здійснило згідно платіжного доручення №849 від 29.11.2022 сплату позивачу грошових коштів у сумі 20 000,00 грн за оренду підйомника зг.рахунку №2178 від 31.05.2021.

Як вбачається із матеріалів справи, рахунок №2178 від 31.05.2021 був виставлений на підставі акту приймання послуг №1633 від 31.05.2021 на загальну суму 45 000,00 грн, про що вказано у самому акті.

Заперечень позивача щодо повідомленої скаржником суду обставини про сплату ним 29.11.2022, тобто після подання позову у даній справі (30.09.2022), частини грошових коштів в рахунок погашення заборгованості за Договором у сумі 20 000,00 грн під час апеляційного перегляду справи не надійшло.

Отже, як вбачається з наданих суду доказів, загалом акт приймання послуг №1633 від 31.05.2021 був оплачений відповідачем на суму 40 000,00 грн.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до відкриття провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові.

З огляду на викладене, у зв`язку зі сплатою відповідачем грошових коштів у розмірі 20 000,00 грн після пред`явлення позову позивачем, провадження у справі в частині вимог про стягнення основного боргу у розмірі 20 000,00 грн підлягає закриттю на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

В іншій частині доказів сплати основної заборгованості відповідачем суду не надано, а тому позовні вимоги про стягнення 125 532,50 грн (145 532,50 грн - 20 000,00 грн) підлягають задоволенню.

Щодо посилань скаржника в додаткових поясненнях до апеляційної скарги на те, що на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2023 у даній справі було видано наказ від 01.05.2023, на підставі якого приватним виконавцем було відкрито виконавче провадження та в рамках виконавчого провадження стягнуто із відповідача кошти в загальній сумі 133 339,06 грн, що разом зі сплаченими в рахунок погашення основної заборгованості 20 000,00 грн до прийняття рішення суду становить суму більшу ніж розмір заборгованості, що фактично існував станом на дату прийняття оскаржуваного судового рішення, то такі обставини не впливають на висновки суду апеляційної інстанції в даній справі, а можуть бути підставою для подання боржником до суду першої інстанції відповідної заяви у порядку статей 328, 333 Господарського процесуального кодексу України.

Розподіл судових витрат

Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Так, позивачем у позовній заяві було наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, який складається з суми судового збору в розмірі 2 700,02 грн, сплаченого згідно платіжного доручення №1398 від 28.09.2022 та з суми витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 13 000,00 грн.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас, за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Колегія суддів наголошує, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Наданими позивачем до матеріалів справи документами, а саме копією договору про надання правничої (правової) допомоги №1-010120 від 01.01.2020 з додатками, укладеного між адвокатом Філоненко Я.А. та ТОВ «Пекканіска», свідоцтвом про право на зайняття Філоненком Я.А. адвокатською діяльністю серії ХМ №000256, посвідченням адвоката Філоненка Я.А., довіреністю від 01.01.2022 на представництво адвокатом Філоненком Я.А. інтересів ТОВ «Пекканіска» у суді, актом наданих послуг №146-1-010120 від 28.09.2022 до Договору, рахунком-фактурою на оплату №146 від 28.09.2022, платіжним дорученням №3911 від 28.09.2022, підтверджується факт надання позивачу адвокатом Філоненком Я.А. правничої допомоги на суму 13 000,00 грн.

Місцевий господарський суд, задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, керуючись положення статті 129 Господарського процесуального кодексу України, присудив до стягнення з відповідача на користь позивача 2 481,00 грн витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви та 13 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно частини 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

За результатами апеляційного перегляду справи суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо наявності підстав для зміни судового рішення, закриття провадження у справі в частині стягнення з відповідача 20 000,00 грн та стягнення з відповідача на користь позивача 125 532,50 грн.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно пункту 1 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас, згідно частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Оскільки суд встановив, що сплата 20 000,00 грн в рахунок погашення основної заборгованості була здійснена після звернення позивача до суду із позовом у даній справі, спір фактично виник з вини відповідача, а тому суд апеляційної інстанції, керуючись положеннями частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладає витрати позивача зі сплати судового збору за подання позовної заяви в розмірі 2 481,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13 000,00 грн на відповідача.

Відповідач, при цьому, в апеляційній скарзі заперечень проти розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу не наводить, а суд апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає їх розмір обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, підстав для зменшення розміру заявлених позивачем до стягнення із відповідача витрат на правничу допомогу судом не встановлено.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За змістом пункту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право змінити судове рішення.

Відповідно до частини 4 статті 277 Господарського процесуального кодексу України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

За змістом статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецбудгруп» такою, що підлягає частковому задоволенню (враховуючи те, що провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 20 000,00 грн підлягає закриттю на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України). Рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2023 у даній справі є таким, що підлягає зміні, а позовні вимоги задовольняються на загальну суму 125 532,50 грн.

Керуючись статтями 126, 129, 238, 269, 270, 273, пунктом 2 частини 1 статті 275, статтями 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецбудгруп» на рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2023 у справі №910/10224/22 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2023 у справі №910/10224/22 змінити.

Резолютивну частину рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2023 у справі №910/10224/22 викласти у наступній редакції:

«Провадження у справі в частині стягнення 20 000,00 грн основного боргу закрити.

В іншій частині позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Пекканіска» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецбудгруп» про стягнення задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецбудгруп» (04211, м. Київ, пр. Героїв Сталінграда, 4, корп. 2, кв. 3; код ЄДРПОУ 39968130) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Пекканіска» (04309, м. Київ, вул. Богатирська, 11, код ЄДРПОУ 35411500) заборгованість у розмірі 125 532 (сто двадцять п`ять тисяч п`ятсот тридцять дві) грн 50 коп, витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви в розмірі 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн 00 коп та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 13 000 (тринадцять тисяч) грн 00 коп.».

Видати наказ із урахуванням резолютивної частини даної постанови. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва відповідно до вимог процесуального законодавства.

Матеріали справи №910/10224/22 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених статтею 287 Господарського процесуального кодексу України, та у строки, встановлені статтею 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено після виходу членів колегії суддів з відпусток.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді А.І. Тищенко

І.М. Скрипка