Ухвала

від 20.03.2023 по справі 910/15043/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uavQXh7VH0HD4AbУХВАЛА

попереднього засідання

м. Київ

20.03.2023Справа № 910/15043/21

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Вінстар" (04074, м. Київ, вул. Резервна, 8, оф. 13, ідентифікаційний номер 44630056)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" (02094, м. Київ, вул. Пожарського,3, ідентифікаційний номер 30160757)

про банкрутство

Суддя Мандичев Д.В.

Секретар судового засідання Судак С.С.

Представники сторін:

від заявника -не з'явилися

від боржника - Зазуля І.М., Герасименко М.В.

розпорядник майна -Сердюк М.М.

від АТ "ОСК "Київоблгаз" -Павліченко Л.М.

від ГУ ДПС у м. Києві-Мартиненко Д.Ю.

від Кобб Джермані Авімекс, Вімекс Агропродукте Імпорт-Тертиця В.О.

від Компанії "АЕ-Агроексім Лімітед" -Мітрюшин Д.Ф.

від ТОВ "Белтімпорт"-Чередніченко Є.М.

від ТОВ "Інтер Вей Капітал", ТОВ "Олімп Фінанс Груп", ТОВ "Фінансова компанія "Фінгруп Фактор" -Суденко Р.В.

від ТОВ "Сева Санте Анімаль України" -Шпортило Я.І.

від ТОВ "Трау Нутришин Україна"- Сидоренко В.А.

від ТОВ "Енерго Збут Транс" -Білоусова О.О.(поза межами приміщення суду)

від ТОВ "ГП "Промсервіс" -Громіцький Ю.П.

від ТОВ "Київська обласна енергопостачальна компанія"- Андрієвська О.В.

від ТОВ "М'ясопереробний комплекс "Столичний", ТОВ "Агроспектр Україна" -Колосюк В.А.

від ТОВ "Ветсинтез-Віп" - Ковінько Н.М.

від ТОВ "Мережа Сервісних Станцій "Тідісі-Дальнобой" -Рибчинчук Д.А.

від ТОВ "Ветфактор ЛТД" -Кузьмич С.О. (поза межами приміщення суду)

vQXh7VH0HD4AbОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У вересні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Буддевелопмент Київ" звернулося до суду з заявою про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2021 № 910/15043/21 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Буддевелопмент Київ" було прийнято до розгляду, підготовче засідання призначено на 06.10.2021.

27.09.2021 до Господарського суду міста Києва надійшли додаткові документи від ініціюючого кредитора.

01.10.2021 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив боржника на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство.

06.10.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Вей Капітал" про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні, що відбулось 06.10.2021, судом оголошено перерву до 13.10.2021.

12.10.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "МСС "ТІДІСІ-Дальнобой" про зупинення провадження у справі.

13.10.2021 до Господарського суду міста Києва надійшли заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю "Буддевелопмент Київ" на заяву про зупинення провадження у справі.

13.10.2021 до Господарського суду міста Києва надійшли пояснення Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Вей Капітал" по справі, відповідно до яких останній заперечував проти заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство.

У судовому засіданні, призначеному на 13.10.2021 судом відхилено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МСС "ТІДІСІ-Дальнобой" про зупинення провадження у справі з підстав того, що заявник не є учасником провадження у справі про банкрутство у розумінні ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства, а відтак не наділений правом на подання таких заяв.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2021 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" (02094, м. Київ, вул. Пожарського,3, ідентифікаційний номер 30160757). Визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Буддевелопмент Київ" (01103, м. Київ, вул. М. Бойчука,17, поверх2, офіс 8, ідентифікаційний номер 42248258) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" (02094, м. Київ, вул. Пожарського,3, ідентифікаційний номер 30160757) у розмірі 158 570 465,96 грн. (152 182 344,84 грн. - основна заборгованість, 6 388 121,12 грн. - штрафні санкції). Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" (02094, м. Київ, вул. Пожарського,3, ідентифікаційний номер 30160757). Здійснено оприлюднення на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" (02094, м. Київ, вул. Пожарського,3, ідентифікаційний номер 30160757) за номером 67392 від 13.10.2021р. Призначено розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" (02094, м. Київ, вул. Пожарського,3, ідентифікаційний номер 30160757) арбітражну керуючу Сердюк Марину Миколаївну (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 1744 від 10.11.2015). Визначено дату проведення попереднього судового засідання на 06.12.2021р.

19.10.2021 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" про зняття арештів та обтяжень з майна з метою задоволення усіх вимог кредиторів.

20.10.2021 до Господарського суду міста Києва надійшли уточнення Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" до клопотання про зняття арештів та обтяжень з майна з метою задоволення усіх вимог кредиторів, відповідно до якого останній просить суд вжити заходи щодо надання можливості Товариству задовольнити вимоги усіх кредиторів, які визначені даними бухгалтерського обліку, шляхом надання дозволу на здійснення реалізації (укладення відповідних правочинів)/відчуження належного ТОВ "Комплекс Агромарс" нерухомого майна згідно списку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.2021 розгляд клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" про зняття арештів та обтяжень з майна з метою задоволення усіх вимог кредиторів призначено у судовому засіданні на 01.11.2021.

26.10.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Буддевелопмент Київ" про вжиття заходів до забезпечення вимог кредиторів.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.10.2021 призначено розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Буддевелопмент Київ" про вжиття заходів до забезпечення вимог кредиторів у судовому засіданні на 01.11.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.11.2021 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" у задоволенні клопотання про знаття арештів та обтяжень з майна боржника. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Буддевелопмент Київ" про вжиття заходів до забезпечення вимог кредиторів у справі № 910/15043/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" задоволено. Заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" (02094, м. Київ, вул. Пожарського, буд. 3; ідентифікаційний код 30160757), а також, третім особам, органам та суб'єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав вчиняти будь-які реєстраційні дії відносно об'єктів нерухомого та рухомого майна, право власності на які зареєстроване за Товариством з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" (02094, м. Київ, вул. Пожарського, буд. 3; ідентифікаційний код 30160757). Заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" (02094, м. Київ, вул. Пожарського, буд. 3; ідентифікаційний код 30160757) та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо укладення правочинів (щодо відчуження, передачі у власність (дарування) третім особам, передачі в заставу, реєстрації права власності на третіх осіб, будь-яке інше обтяження, інше) стосовно корпоративних прав ТОВ "КАГАРЛИК ЗЕРНОПРОДУКТ" (код ЄДРПОУ 42418396), ТОВ "АЙНА ГАССЕ" (код ЄДРПОУ 37038925), ТОВ "БОРИСПІЛЬСЬКИЙ КОМБІКОРМОВИЙ ЗАВОД" (код ЄДРПОУ 42362447), ТОВ "ЗАВОД КИЇВКОМБІКОРМ" (код ЄДРПОУ 42341390), ТОВ "КУРГАНСЬКИЙ БРОЙЛЕР" (код ЄДРПОУ 30773272). Накладено арешт на корпоративні права ТОВ "КАГАРЛИК ЗЕРНОПРОДУКТ" (код ЄДРПОУ 42418396, ТОВ "АЙНА ГАССЕ" (код ЄДРПОУ 37038925), ТОВ "БОРИСПІЛЬСЬКИЙ КОМБІКОРМОВИЙ ЗАВОД" (код ЄДРПОУ 42362447), ТОВ "ЗАВОД КИЇВКОМБІКОРМ" (код ЄДРПОУ 42341390), ТОВ "КУРГАНСЬКИЙ БРОЙЛЕР" (код ЄДРПОУ 30773272). Заборонено ТОВ "КОМПЛЕС АГРОМАРС" ( код ЄДРПОУ 30160757) та будь яким іншим особам вчиняти будь які дії щодо укладення правочинів (щодо відчуження, передачі у власність (дарування) третім особам, передачі в заставу, реєстрації права власності на третіх осіб, будь-яке інше обтяження, інше) стосовно торгових марок - "ГАВРИЛІВСЬКІ КУРЧАТА", "АГРОМАРС", "І В БУДНІ І В СВЯТА ГАВРИЛІВСЬКІ КУРЧАТА", "КОЛИ СМАК ПЕРЕМАГАЄ", "ЇЖ НАТУРАЛЬНЕ", "ГАВРИЛІВСЬКІ КУРЧАТА Добре, бо рідне", "ГАВРИЛІВСЬКІ КУРЧАТА Смак домашньої курки", "MARSFF'S", "Agromars", що зареєстровані за юридичною особою - ТОВ "КОМПЛЕКС АГРОМАРС"( код ЄДРПОУ 30160757) згідно Бази Даних " Зареєстровані в Україні знаки для товарів і послуг". Накладено арешт на торгові марки - "ГАВРИЛІВСЬКІ КУРЧАТА", "АГРОМАРС", "І В БУДНІ І В СВЯТА ГАВРИЛІВСЬКІ КУРЧАТА", "КОЛИ СМАК ПЕРЕМАГАЄ", "ЇЖ НАТУРАЛЬНЕ", "ГАВРИЛІВСЬКІ КУРЧАТА, Добре, бо рідне", "ГАВРИЛІВСЬКІ КУРЧАТА Смак домашньої курки", "MARSFF'S", "Agromars", що зареєстровані за юридичною особою - ТОВ "КОМПЛЕКС АГРОМАРС"( код ЄДРПОУ 30160757) згідно Бази Даних " Зареєстровані в Україні знаки для товарів і послуг". Заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" (02094, м. Київ, вул. Пожарського, буд. 3; ідентифікаційний код 30160757) та будь-яким іншим фізичним та юридичним особам здійснювати дії щодо відчуження, передачі у власність (дарування) третім особам, в тому числі передачу під заставу, іпотеку, заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації (в тому числі нотаріусам, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, його посадовим особам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України " Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень") вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, відкриття та/або закриття розділів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкриття та/або закриття розділів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо наступних об'єктів нерухомого майна (відповідно до переліку). Накладено арешт на наступне нерухоме майно, належне ТОВ "КОМПЛЕКС АГРОМАРС" (Код ЄДРПОУ 30160757(відповідно до переліку)). Накладено арешт на виробниче обладнання та устаткування, транспортні засоби, що належать на праві власності ТОВ "КОМПЛЕКС АГРОМАРС" (Код ЄДРПОУ 30160757) використовується у господарській діяльності та обліковується у бухгалтерському обліку юридичної особи станом на 18.10.2021 року.

Судове засідання, призначене на 06.12.2021, не відбулось у зв'язку з направленням матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.12.2021 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Буддевелопмент Київ" про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів задоволено. Вжито наступні заходи забезпечення вимог кредиторів у справі № 910/15043/21: зобов'язати зупинити виконавчі дії у виконавчому провадженні: приватного виконавця Телявського А.М. у ВП №66915348, приватного виконавця Чепурного В.М. у ВП №66045748, приватного виконавця Лановенко О.О. у ВП №67093447; заборонити Державному підприємству "Сетам" проведення електронних торгів (аукціону) та подальшу реалізацію (відповідно до переліку). Заборонено Державному підприємству "Сетам", державним та приватним виконавцям виставляти на реалізацію та проводити торги рухомим та нерухомим майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" (код ЄДРПОУ 30160757).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.01.2022 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Буддевелопмент Київ" про закриття апеляційного провадження. Закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Мережа сервісних станцій "Тідісі-Дальнобой" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.10.2021 у справі № 910/15043/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс". Клопотання про скасування заходів забезпечення позову від 13.12.2021 залишено без розгляду.

Постановою Верховного Суду від 22.06.2022 касаційні скарги- Приватного виконавця Чепурного Віталія Миколайовича; - Товариства з обмеженою відповідальністю "Сева Санте Анімаль Україна"; - Товариства з обмеженою відповідальністю "СПК-ІНВЕСТ 2021";- Приватного виконавця Лановенко Людмили Олегівни;- Товариства з обмеженою відповідальністю "Ветсинтез-Віп";- Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроспектр Україна";- Приватного виконавця Телявського Анатолія Миколайовича" задоволено частково. Пункти 1, 2, 2.2 резолютивної частини ухвали Північного апеляційного господарського суду від 08.12.2021 у справі № 910/15043/21 змінено, виклавши їх в такій редакції:" 1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Буддевелопмент Київ" про вжиття заходів забезпечення вимог кредиторів задовольнити частково.2. Вжити заходи забезпечення вимог кредиторів у справі № 910/15043/21 шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчих документів у виконавчих провадженнях: приватного виконавця Телявського А.М. у виконавчому провадження №66915348, приватного виконавця Чепурного В.М. у виконавчому провадженні №66045748, приватного виконавця Лановенко О.О. у виконавчому провадженні №67093447". Пункти 2.3 - 2.4 резолютивної частини ухвали Північного апеляційного господарського суду від 08.12.2021 у справі № 910/15043/21 скасовано.

Матеріали справи №910/15043/21 повернуто до Господарського суду міста Києва.

За час перебування матеріалів справи у апеляційній та касаційній інстанціях, до Господарського суду міста Києва надійшли наступні заяви та клопотання:

- звіти розпорядника майна про виконану роботу;

- клопотання розпорядника майна про скасування арешту;

- клопотання розпорядника майна про зобов'язання керівника вчинити дії;

- клопотання боржника про припинення повноважень директора та покладення його обов'язків на розпорядника майна;

- заява ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника на суму 175 965,70 грн.;

- заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Шафран Спайс" з грошовими вимогами до боржника на суму 80 249,09 грн.;

- заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Голден Коїн" з грошовими вимогами до боржника на суму 2 939 744,37 грн.;

- заява Бучанської міської ради з грошовими вимогами до боржника на суму 225 552,42 грн.;

- заява Антимонопольного комітету України з грошовими вимогами до боржника на суму 1 015 000,00 грн.;

- заява Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" з грошовими вимогами до боржника на суму 3 861 984,85 грн.;

- заява Головного управління ДПС у Київській області з грошовими вимогами до божника на суму 481 072,36 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.09.2022 призначено розгляд справи у попередньому засіданні, клопотань розпорядника майна про скасування арешту, зобов'язання керівника вчинити дії, припинення повноважень директора та покладення його обов'язків на розпорядника майна на 05.10.2022.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 07.09.2022 прийнято заяву ОСОБА_1 про визнання кредитором боржника на суму 175 965,70 грн., розгляд якої відбудеться у попередньому засіданні 05.10.2022.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 07.09.2022 прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Шафран Спайс" про визнання кредитором боржника на суму 80 249,09 грн., розгляд якої відбудеться у попередньому засіданні 05.10.2022.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 07.09.2022 прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Голден Коїн" про визнання кредитором боржника на суму 2 939 744,37 грн., розгляд якої відбудеться у попередньому засіданні 05.10.2022.

Ухвалою Господарського суду м Києва від 07.09.2022 прийнято заяву Антимонопольного комітету України про визнання кредитором боржника на суму 1 015 000,00 грн., розгляд якої відбудеться у попередньому засіданні 05.10.2022.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 07.09.2022 прийнято заяву Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" про визнання кредитором боржника на суму 3 861 984,85 грн., розгляд якої відбудеться у попередньому засіданні 05.10.2022.

08.09.2022 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн Комплекс" з грошовими вимогами до боржника на суму 13 743 788,74 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 09.09.2022 прийнято заяву Головного управління ДПС в Одеській області про визнання кредитором боржника на суму 464 353,12 грн., розгляд якої відбудеться у попередньому засіданні 05.10.2022.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 09.09.2022 прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн Комплекс" про визнання кредитором боржника на суму 13 743 788,74 грн., розгляд якої відбудеться у попередньому засіданні 05.10.2022.

14.09.2022 до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн Комплекс" із доповненнями до заяви товариства про визнання кредитором боржника на суму 13 743 788,74 грн.

22.09.2022 до суду надійшла заява ОСОБА_2 про збільшення кредиторських вимог, яка є по своїй суті заявою з додатковими грошовими вимогами до боржника на суму 713 104,77 грн.

22.09.2022 до Господарського суду м. Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Трау Нутришин Україна" про долучення доказів до заяви із кредиторськими вимогами до боржника.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 28.09.2022 прийнято заяву ОСОБА_2 з додатковими грошовими вимогами до боржника на суму 713 104,77 грн., розгляд якої відбудеться у попередньому засіданні 05.10.2022.

27.09.2022 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Вінстар" про заміну ініціюючого кредитора.

30.09.2022 до суду надійшло уточнене клопотання розпорядника майна арбітражної керуючої Сердюк М.М. про припинення повноважень директора боржника та покладення його обов'язків на розпорядника майна ТОВ "Комплекс Агромарс".

30.09.2022 до Господарського суду м. Києва надійшло уточнене клопотання розпорядника майна про зобов'язання керівника боржника вчинити дії.

04.10.2022 до суду надійшла заява Angel Eggs. B.V. про зменшення розміру грошових вимог до боржника.

04.10.2022 до суду надійшли заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" на заяву ОСОБА_1 про визнання кредитором боржника.

04.10.2022 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання розпорядника майна про долучення до матеріалів справи звіту за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності ТОВ "Комплекс Агромарс", наявності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства.

04.10.2022 до суду надійшли повідомлення розпорядника майна арбітражної керуючої Сердюк М.М. про результати розгляду вимог ТОВ "Мережа сервісних станцій "Тідісі-Дальнобой", ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Біофарм", ТОВ "Житомирська обласна енергопостачальна компанія", ТОВ "Сева Санте Анімаль Україна", Головного управління ДПС у Житомирській області, ТОВ "Петруцалек", Zaklad Wylegu Drobiu T.A. Sztuder s.c., ТОВ "Трау Нутришин Україна", ТОВ "Галузеве підприємство "Промсервіс", Кобб Джермані Авімекс ГмбХ, ТОВ "Інтер Вей Капітал", Вімекс Аграрпродукте Імпорт унд Експорт ГмбХ.

05.10.2022 до Господарського суду м. Києва надійшов Акт розпорядника майна розгляду вимог кредиторів у справі про банкрутство № 910/15043/21 станом на 04.10.2022.

05.10.2022 до суду надійшли повідомлення розпорядника майна арбітражної керуючої Сердюк М.М. про результати розгляду вимог ТОВ "Агроспектр Україна", ТОВ "Ветсинтез-Віп", ТОВ "Київська обласна енергопостачальна компанія", ТОВ "Профіпартс Україна", ПАТ "ДТЕК Київські Регіональні Електромережі", АТ "Укргазбанк", ТОВ "М'ясопереробний комплекс Столичний" та ТОВ "Неовак".

05.10.2022 до Господарського суду м. Києва надійшло повідомлення ТВО "Буддевелопмент Київ" про відступлення права вимог до боржника.

05.10.2022 до суду надійшло клопотання Zaklad Wylegu Drobiu T.A. Sztuder s.c. про долучення документів до матеріалів справи.

05.10.2022 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання Angel Eggs. B.V. про долучення документів до матеріалів справи.

05.10.2022 до суду надійшли заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" на клопотання розпорядника майна про припинення повноважень директора боржника та покладення його обов'язків на розпорядника майна.

05.10.2022 до Господарського суду м. Києва надійшли клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" про витребування доказів у Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Вей Капітал".

05.10.2022 до суду надійшло клопотання Головного управління ДПС у Київській області про долучення до матеріалів справи доказів доплати судового збору.

05.10.2022 до Господарського суду м. Києва надійшли заперечення боржника щодо заявлених грошових вимог кредиторів.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.10.2022 задоволено заяву розпорядника майна арбітражної керуючої Сердюк М.М. про виплату винагороди. Здійснено сплату основної винагороди арбітражній керуючій Сердюк Марині Миколаївні (свідоцтво арбітражного керуючого № 1744 від 10.11.2020, ідентифікаційний код отримувача 3042724083) за виконання нею повноважень розпорядника майна у справі № 910/15043/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" за період з 13.10.2021 по 31.12.2021 в розмірі 48 300,00 грн. з депозитного рахунку Господарського суду міста Києва за рахунок коштів, авансованих Товариством з обмеженою відповідальністю "Буддевелопмент Київ" відповідно до квитанції № 0.0.2227380232.1 від 12.08.2021. Задоволено уточнене клопотання розпорядника майна № 01/32-315 від 27.09.2022 про зобов'язання керівника боржника вчинити дії. Зобов'язано керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" (код ЄДРПОУ 30160757) Зозулю Івана Миколайовича у строк до 12.10.2022 (включно) надати суду визначені документи та відомості. Відкладено розгляд клопотань розпорядника майна арбітражної керуючої Сердюк М.М. про припинення повноважень директора боржника та про скасування арештів у судовому засіданні на 12.10.2022. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" подати суду у строк до 12.10.2022 (включно) письмові пояснення щодо клопотання розпорядника майна про припинення повноважень керівника боржника, зокрема, надати докази знищення/пошкодження майна боржника. Зобов'язано розпорядника майна у строк до 12.10.2022 (включно) подати суду один рахунок для зняття арешту задля здійснення Товариством з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" господарської діяльності.

Також ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.10.2022 відкладено розгляд справи у попередньому засіданні на 23.11.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2022 розгляд заяв про заміну кредиторів, клопотань розпорядника майна арбітражної керуючої Сердюк М.М. про припинення повноважень директора боржника та про скасування арештів відкладено у судовому засіданні на 19.10.2022.

18.10.2022 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаст Агро Інвест" про заміну ініціюючого кредитора.

19.10.2022 до Господарського суду міста Києва надійшла заява розпорядника майна про залишення клопотання про скасування арешту майна без розгляду.

19.10.2022 до Господарського суду міста Києва надійшли письмові пояснення розпорядника майна.

19.10.2022 до Господарського суду міста Києва надійшли заперечення боржника на уточнення клопотання розпорядника майна про припинення повноважень директора боржника.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.10.2022 відкладено розгляд заяв Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаст Агро Інвест" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Вінстар" про заміну кредиторів, клопотань розпорядника майна арбітражної керуючої Сердюк М.М. про припинення повноважень директора боржника та про скасування арештів у судовому засіданні на 02.11.2022.

31.10.2022 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання ТОВ "ФК "Вінстар" про лолучення до матеріалів справи копій платіжних доручень.

02.11.2022 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив розпорядника майна на заяви про заміну кредитора .

02.11.2022 до Господарського суду міста Києва надійшли заперечення ТОВ "Буддевелопмент Київ" на заяву ТОВ "Фаст Агро Інвест" про заміну кредитора.

02.11.2022 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання ТОВ "Буддевелопмент Київ" про долучення до матеріалів справи нотаріально посвідчені заяви (свідчення).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2022 залишено без розгляду клопотання розпорядника майна арбітражної керуючої Сердюк М.М. про скасування арештів № 01-32/77 від 14.01.2022. Відмовлено розпоряднику майна арбітражній керуючій Сердюк М.М., Товариству з обмеженою відповідальністю "Буддевелопмент Київ", Товариству з обмеженою відповідальністю "Інтер Вей Капітал" у задоволенні клопотань про припинення повноважень керівника боржника та покладення його обов'язків на розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс". Зобов'язаноТовариство з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" включити розпорядника майна арбітражну керуючу Сердюк М.М. до складу членів інвентаризаційної комісії. Відкладено розгляд заяв Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаст Агро Інвест" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Вінстар" про заміну кредиторів у судовому засіданні на 23.11.22. Товариству з обмеженою відповідальністю "Фаст Агро Інвест" подати суду оригінал Договору про відступлення права вимоги №1 від 01.10.2021 року, а також письмові пояснення щодо заяви колишнього директор.

23.11.2022 до Господарського суду міста Києва надійшли письмові пояснення ТОВ "Буддевелопмент Київ".

23.11.2022 до Господарського суду міста Києва надійшли заперечення ТОВ "ФК "Вінстар" на заяву ТОВ "Фаст Агро Інвест" про заміну кредитора.

23.11.2022 дло Господарського суду міста Києва надійшли додаткові пояснення Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаст Агро Інвест" до заяви про заміну кредитора у справі.

23.11.2022 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання про долучення документів.

23.11.2022 до Господарського суду міста Києва надійшли клопотання розпорядник майна про витребування документів від ТОВ "Комплекс Агромарс", ОСОБА_3. та від ОСОБА_4.

23.11.2022 до Господарського суду міста Києва надійшли уточнення до заяви ТОВ "Інтер Вей Капітал".

23.11.2022 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Angel Eggs B.V. про зменшення грошових вимог.

23.11.2022 до Господарського суду міста Києва надійшли відзиви розпорядника майна на заяви з грошовими вимогами до боржника ОСОБА_2., ТОВ "Концерн Комплекс", ОСОБА_4., "АЕ-Агроексім Лімітед".

Під час судового засідання 23.11.2022, на якому судом мали розглядатись заяви кредиторів з вимогами до боржника, почалась повітряна тривога, відтак, судом відкладено попереднє засідання на 14.12.2022, про що було оголошено.

При цьому, судом повідомлено сторонам, що розгляд заяв Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаст Агро Інвест" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Вінстар" про заміну кредиторів відбудеться після закінчення повітряної тривоги.

Так, після закінчення повітряної тривоги 23.11.2022 через відсутність в Господарському суді міста Києва електроенергії, фіксація судового процесу та безпосередньо розгляд заяв про заміну ініціюючого кредитора судом не здійснювалась.

У зв'язку з цим, суд оголосив перерву у розгляді заяв про заміну ініціюючого кредитора у справі про банкрутство ТОВ "Комплекс Агромарс" на 28.11.2022 . Про дату, час та місце проведення судового засідання представники заявника, боржника, ТОВ "Фаст Агро Інвест", ТОВ "Фінансова компанія "Вінстар" та розпорядник майна арбітражна керуюча Сердюк М.М. належним чином повідомлені, що підтверджується розпискою про оголошення перерви від 23.11.2022.

У судовому засіданні 28.11.2022, на якому розглядались заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаст Агро Інвест" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Вінстар" про заміну кредиторів оголошено перерву до 07.12.2022 з розгляду вказаних заяв.

06.12.2022 до Господарського суду міста Києва надійшли пояснення ГУ ДПС у м. Києві на заперечення проти заяви про грошові вимоги.

06.12.2022 до Гоподарського суд міста Києва надійшли заперечення боржника щодо вимоги ТОВ "Термо Кінг Україна"

07.12.2022 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Фаст Агро Інвест" про призначення у справі №910/15043/21 комплексну експертизу (почеркознавчу експертизу та технічну експертизу документів) , а також клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи підписів, виконаних від імені Степовика А.С. в Договорі №1 про відступлення права вимоги від 01.10.2021 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Буддевелопмент Київ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фаст Агро Інвест".

07.12.2022 до Господарського суду міста Кижва надійшли письмові пояснення Товариства з обмеженою відповідальністю "Буддевелопмент Київ".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.2022 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Вінстар" про заміну кредитора. Замінено кредитора у справі № 910/15043/21 Товариство з обмеженою відповідальністю "Буддевелопмент Київ" (01103, м. Київ, вул. Михайла Бойчука, 17, пов. 2, оф. 8, код ЄДРПОУ 42248258) правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Вінстар" (04074, м. Київ, вул. Резервна, 8, оф. 13, код ЄДРПОУ 44630056) на суму 158 570 465,96 грн. (152 182 344,84 грн. - основна заборгованість, 6 388 121,12 грн. - штрафні санкції). Відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Фаст Агро Інвест" у задоволенні заяви про заміну кредитора. Відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Фаст Агро Інвест" у задоволенні клопотань про призначення комплексної судової експертизи (почеркознавчої експертизи та технічної експертизи документів) та про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи підписів, виконаних від імені Степовика А.С. в Договорі №1 про відступлення права вимоги від 01.10.2021 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Буддевелопмент Київ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фаст Агро Інвест".

13.12.2022 до Господарського суду міста Києва надійшли пояснення Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн Комплекс" .

14.12.2022 до Господарського суду міста Києва надйшли заперечення ТОВ "Термо Кінг Україна" щодо повідомлення розпорядника найма про результати розгляду вимог кредитора.

14.12.2022 до Господарського суду міста Києва надійшли документи від ОСОБА_4. на виконання вимог ухвали суду від 23.11.2022.

14.12.2022 до Господарського суду міста Києва надійшли документи від ОСОБА_2. на виконання вимог ухвали суду від 23.11.2022.

14.12.2022 до Господарського суду міста Києва надійшли документи від Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" на виконання вимог ухвали від 01.12.2022.

14.12.2022 до Господарського суду міста Києва надійшли заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" щодо заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп Фінанс Груп" про заміну кредитора та зменшення кредиторських вимог.

14.12.2022 до Господарського суду міста Києва надійшли додаткові заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" проти грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Вей Капітал"

14.12.2022 до Господарського суду міста Києва надійшли пояснення Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Голден Коін" з витребуваними документами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2022 відкладено попереднє засідання на 30.01.2023.Зобов'язати "АЕ-Агроексім Лімітед" надати суду у строк до 30.12.2022 (включно) письмові обґрунтовані пояснення на заперечення розпорядника майна щодо заявлених кредиторських вимог. Повторно зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Галузеве підприємством "Промсервіс" надати суду у строк до 30.12.2022 (включно) письмові обґрунтовані пояснення на заперечення боржника щодо заявлених кредиторських вимог. Повторно зобов'язано Головне управління ДПС у Одеській області надати суду у строк до 30.12.2022 (включно) письмові обґрунтовані пояснення щодо заперечень боржника стосовно заявлених кредиторських вимог. Повторно зобов'язано Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" надати суду у строк до 30.12.2022 (включно) письмові обґрунтовані пояснення щодо відхилення розпорядником майна заявлених кредиторських вимог. Повторно зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Термо Кінг Україна" надати суду у строк до 30.12.2022 (включно) письмові обґрунтовані пояснення щодо часткового відхилення розпорядником майна та боржником заявлених кредиторських вимог.Повторно зобов'язано ОСОБА_1 надати суду у строк до 30.12.2022 (включно) письмові обґрунтовані пояснення щодо відхилення заявлених кредиторських вимог. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер Вей Капітал" у строк до 30.12.2022 виконати у повному обсязі вимоги ухвали суду від 01.12.2022 та надати витребувані судом документи. Розпоряднику майна у строк до 30.12.2022 подати пояснення:- щодо кредиторських вимог: ОСОБА_4., ОСОБА_2., ТОВ "Концерн Комплекс", ТОВ "Голден Коїн"з урахуванням поданих останніми документів;- кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінгруп Фактор" з грошовими вимогами на суму 5 146 492,80грн.. Зобов'язано кредиторів, вимоги яких частково або повністю відхилені розпорядником майна, подати суду у строк до 30.12.2022 (включно) письмові обґрунтовані пояснення щодо відхилення розпорядником майна заявлених вимог. Зобов'язано боржника у строк до 20.12.2022 направити Головному управління ДПС у Одеській області заперечення щодо заявлених вимог, докази чого долучити до матеріалів справи. Повторно зобов'язано розпорядника майна подати суду докази направлення заперечень у строк до 20.12.2022 (включно) та направити Акціонерному товариству "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" обґрунтовані пояснення щодо відхилення заявлених товариством кредиторських вимог, а також обґрунтовані пояснення щодо відхилення заявлених вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Голден Коїн". Зобов'язано боржника подати суду у строк до 30.12.2022 (включно) письмові обґрунтовані пояснення щодо заявлених кредиторських вимог.

15.12.2022 до Господарського суду міста Києва надійшли пояснення ТОВ "Київська обласна енергопостачальна компанія" щодо поданих боржником пояснень.

26.12.2022 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Вей Капітал" про залучення до матеріалів справи витребуваних документів.

09.01.2023 до Господарського суду міста Києва надійшли пояснення Товариства з обмеженою відповділаьністю "Галузеве Підприємство "Промсервіс"

20.01.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" про збільшення грошових вимог, відповідно до якої заявник просить суд визнати вимоги до боржника на суму 5 508 806,84грн.

20.01.2023 до Господарського суду міста Києва надійшли додаткові пояснення Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз"

27.01.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" про долучення до матеріалів справи копії рецензій на звіти про оцінку майна, яке є предметом розгляду у вимогах Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Вей Капітал".

27.01.2023 до Господарського суду міста Києва надійшли заперечення боржника проти грошових вимог Товариства з обмеженою відповідлаьністю "Фінансова компанія "Голден Коін".

27.01.2023 до Господарського суду міста Києва надійшли заперечення боржника проти грошових вимог Товариства з обмеженою відповідлаьністю "Фінансова компанія "Фінгруп Фактор".

27.01.2023 до Господарського суду міста Києва надійшли пояснення ОСОБА_4. щодо грошових вимог з долученням виписки з банківського рахунку та документів часткового повернення боржником заборгованості.

27.01.2023 до Господарського суду міста Києва надійшли пояснення ОСОБА_2. щодо грошових вимог

27.01.2023 до Господарського суду міста Києва надійшли пояснення "АЕ-Агроексім Лімітед".

27.01.2023 до Господарського суду міста Києва надійшли докмуенти від боржника, зокрема, довіреності, видані компанією "АЕ-Агроексім Лімітед".

30.01.2023 до Господарського суду міста Києва надійшли додаткові пояснення розпорядника майна на заяву про визнання кредиторських вимог "АЕ-Агроексім Лімітед".

30.01.2023 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання боржника про витребування доказів.

30.01.2023 до Господарського суду міста Києва надійшли повідомлення розпорядника майна про відхилення грошовими вимог ГУ ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС, відхилення грошових вимог ГУ ДПС в Одеській області, відхилення вимог ОСОБА_1, додаткові заперечення на вимоги ОСОБА_2., про результати розгляду вимог ТОВ ТД "Константа Холдинг", ТОВ "Белтімпорт", ТОВ "Енерго Збут Транс", Антимонопольного комітету, АТ "Житомиробленерго", ГУ ДПС у Київській області, АТ "Операто газорозподільної системи "Київоблгаз", ТОВ "Шафран Спайс", ТОВ "ФК "Фінгруп Фактор", відзиви на заяви ОСОБА_5., ТОВ "ФК "Голден Коїн", Аngel eggs. B.V.( з урахуванням зменшення).

30.01.2023 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання розпоряжника майна про долучення до матеріалів справи акту розгляду вимог кредиторів.

30.01.2023 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання боржника про зменшення суми грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Вей Капітал" на 1 201 521,99грн.

30.01.2023 до Господарського суду міста Києва надішйли клопотання Аngel eggs. B.V. та Zaklad Wylegu Drobiu T.A. Sztuder s.c. про відкладення удового засідання.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 30.01.2023 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" про витребування доказів. Витребувано у Акціонерного товариства "Таскомбанк" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 09806443) інформацію та документи щодо здійснення Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінгруп Фактор" (код ЄДРПОУ 38945479) платежу 01.04.2021 року в сумі 4 542 417,11 грн. на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" (код ЄДРПОУ 30160757), Броварської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" (код ЄДРПОУ 35367731) а саме: відомості та документи, які надавались Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінгруп Фактор" банку при здійснення такого платежу (уточнення реквізитів, копії документів щодо призначення платежу, копії договору фінансової допомоги 21-005 від 31.03.2021, тощо), а також відкладено попереднє засідання на 13.02.2023.

09.02.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла заява ОСОБА_5. про збільшення вимог кредитора, відповідно до якої остання просить суд визнати кредитором боржника на загальну суму 88 022 466,00грн.

09.02.2023 до Господарського суду міста Києва надійшли пояснення розпорядника майна на заяву ОСОБА_2. з урахуванням пояснень від 27.01.2023.

09.02.2023 до Господарського суду міста Києва надйшов відзив ГУ ДПС у м.Києві.

09.02.2023 до Господарського суду міста Києва надійшли додаткові заперечення розпояржника майна на заяву ОСОБА_4. з урахуванням пояснень від 27.01.2023

09.02.2023 до Господарського суду міста Києва надійшли письмові пояснення боржника щодо долучених Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер Вей Капітал" документів.

09.02.2023 до Господарського суду міста Києва надійшли письмові пояснення боржника щодо уточнених грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Вей Капітал" за Договором НК 857 від 30.11.2015.

09.02.2023 до Господарського суду міста Києва надійшли письмові пояснення боржника щодо грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Вей Капітал" в частині вимог, набутих в результаті правонаступництва ПАТ "ПУМБ"

09.02.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп фінанс груп" про долучення до матеріалів справи копії Звіту №01/11/22 про оцінку майна від 13.10.2022.

09.02.2023 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання боржника про закриття провадження у справі про банкрутство.

09.02.2023 до Господарського суду міста Києва надійшли письмові пояснення боржника щодо вимог ГУ ДПС у м. Києві.

09.02.2023 до Господарського суду міста Києва надійшли додаткові пояснення ОСОБА_2. щодо грошових вимог.

10.02.2023 до Господарського суду міста Києва надійшли письмові пояснення ТОВ Ветсинтез-віп" до заперечень боржника щодо кредиторських вимог.

10.02.2023 до Господарського суду міста Києва надійшли письмові пояснення Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "Фінгруп Фактор" щодо заперечень боржника.

10.02.2023 до Господарського суду міста Києва надійшли пояснення Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп фінанс груп" щодо заперечень боржника.

10.02.2023 до Господарського суду міста Києва надійшли заперечення ГУ ДПС в Одеській області.

13.02.2023 до Господарського суду міста Києва надійшли письмові заперечення боржника до кредиторської заяви ТОВ "Інтер Вей Капітал" щодо нарахування кредитодавцями штрафних санкцій за кредитними договорами.

13.02.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла відповідь Аngel eggs. B.V на відзив розпорядника майна на заяву останнього.

14.02.2023 до Господарського суду міста Києва надійшли відомості від АТ «Таскомбанк» щодо здійснення ТОВ «ФК «Фінгруп Фактор» платежу.

Судове засідання, призначене на 13.02.2023, не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Мандичева Д.В. на лікарняному.

Після виходу судді Мандичева Д.В. з лікарняного,суд ухвалою від 17.02.2023 призначив попереднє засідання суду на 20.03.2023.

02.03.2023 до Господарського суду міста Києва надійшли пояснення ГУ ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС на відзив розпорядника майна

15.03.2023 до Господарського суду міста Києва надійшли додаткові письмові пояснення боржника щодо заяви ТОВ «Олім Фінанс груп».

15.03.2023 до Господарського суду міста Києва надійшли додаткові письмові пояснення боржника щодо вимог ТОВ «Ветситнгетз-Віп».

15.03.2023 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання розпорядника майна про долучення до матеріалів справи відомостей про вимоги, що забезпечені заставою/іпотекою боржника.

15.03.2023 до Господарського суду міста Києва надійшли заперечення розпорядника майна проти клопотання боржника про закриття провадження у справі.

15.03.2023 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання розпорядника майна про припинення повноважень директора та покладення його обов'язків на розпорядника майна .

15.03.2023 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив розпорядника майна на заяву ОСОБА_5. про збільшення вимог кредитора від 09.02.2023.

15.03.2023 до Господарського суду містаКиєва надійшли додаткові заперечення щодо грошових вимог ТОВ «ФК «Фінгруп фактор».

15.03.2023 до Господарського суду міста Києва надійшли пояснення розпорядника майна на заяву ОСОБА_2. з урахуванням пояснень від 08.02.2023.

17.03.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Компанії «АЕ -Агроексім Лімітед» про збільшення грошових вимог.

17.03.2023 надійшли пояснення Компанії «АЕ -Агроексім Лімітед».

20.03.2023 до Господарського суду міста Києва від ОСОБА_2. надійшло клопотання про відкладення удового засідання.

20.03.2023 до Господарського суду міста Києва надійшли додаткові заперечення боржника щодо грошових вимог ТОВ «Трай Нутрішин Україна».

20.03.2023 до Господарського суду міста Києва надійшло повідомлення розпорядник майна про результати розгляду вимог Аngel eggs. B.V.

20.03.2023 до Господарського суду міста Києва надійшли додаткові пояснення боржника щодо незаконності грошових вимог ТОВ «Інетр Вей Капітал» та АБ «Укргазбанк»

20.03.2023 до Господарського суду міста Києва надійшли додаткові пояснення боржника щодо грошових вимог ТОВ «Інтер Вей Капітал» за Кредитним Договором №НК 857 від 30.11.2015.

20.03.2023 до Господарського суду міста Києва надійшли пояснення ГУ ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС.

20.03.2023 до Господарського суду міста Києва надійшли заперечення боржника на клопотання розпорядника майна про припинення повноважень директора та покладення його обов'язків на розпорядника майна .

Відповідно до ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Майнові вимоги кредиторів до боржника мають бути виражені в грошових одиницях і заявлені до господарського суду в порядку, встановленому цією статтею. Копії відповідних заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.

За результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються: розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів; розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів; дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів; дата підсумкового засідання суду, на якому буде постановлено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство або ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, яке має відбутися у строки, встановлені частиною другою статті 44 цього Кодексу.

Розпорядник майна за результатами попереднього засідання вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги.

Неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов'язань у шосту чергу.

Погашення неустойки (штрафу, пені) у справі про банкрутство можливе лише в ліквідаційній процедурі.

Ухвала попереднього засідання є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів. Для визначення кількості голосів для участі у представницьких органах кредиторів зі складу вимог конкурсних кредиторів виключається неустойка (штраф, пеня).

У ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у наступному порядку:

1) у першу чергу задовольняються:

вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати перед працюючими та звільненими працівниками банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв'язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов'язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, що направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, що направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідна допомога, належна працівникам у зв'язку з припиненням трудових відносин та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі;

вимоги щодо виплати заборгованості із компенсації збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішень Європейського суду з прав людини, постановлених проти України;

вимоги кредиторів за договорами страхування;

витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді;

витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їхніх коштів;

2) у другу чергу задовольняються:

вимоги із зобов'язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування України за громадян, які застраховані в цьому фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов'язань із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування України, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб'єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників);

3) у третю чергу задовольняються:

вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів);

вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом;

4) у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою;

5) у п'яту чергу задовольняються вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства;

6) у шосту чергу задовольняються інші вимоги.

У судовому засіданні, що відбулось 20.03.2023, судом розглянуто заяви кредиторів з грошовими вимогами до боржника.

Щодо клопотання ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Товариства з обмеженою відповідальністю «Концерн Комплекс» про відкладення розгляду справи, суд дійшов висновку відмовити в його задоволенні у зв'язку з наступним.

У поданому клопотанні адвокат Новак А.І. наголосив, що будучи єдиним представником ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Товариства з обмеженою відповідальністю «Концерн Комплекс» не має змоги бути присутнім на судовому засіданні 20.03.2023, оскільки захворів на коронавірусну інфекцію Covid-19.

Разом із цим, за приписами статті 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).

У той же час, ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2023 явка сторін та їх представників до судового засідання 20.03.2023 обов'язковою не визнавалася. При цьому суд ураховує, що в матеріалах справи наявні заяви вказаних кредиторів до боржника та додаткові пояснення щодо поданих заяв, тобто сторони мали достатньо часу для висловлення своїх правових позицій та підготовки письмових заяв по суті справи.

До того ж, суд наголошує, що відповідно до частини 3 статті 56 ГПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю «Концерн Комплекс» не було позбавлено права направити до судового засідання керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) в порядку самопредставництва юридичної особи.

Відповідно до статей 42, 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті власних інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04.10.2001 у справі "Тойшлер проти Германії" (Тeuschler v. Germany).

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Так, за наслідками дослідження заяв кредиторів з грошовими вимогами до боржника, визнанню кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» підлягає:

vQXh7VH0HD4AbТовариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Вінстар"

vQXh7VH0HD4AbУ ході попереднього засідання, судом встановлено, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2021 визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Буддевелопмент Київ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" у розмірі 158 570 465,96 грн., з яких 152 182 344,84 грн. - вимоги четвертої черги, 6 388 121,12 грн. - вимоги шостої черги.

Дані вимоги кредитора ґрунтувалися на виникненні в боржника заборгованості за попереднім договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Градісон» від 03.06.2019, що складалися зі сплачених кредитором на рахунок боржника грошових коштів у розмірі 127 762 422,33 грн., 5 % штрафу на підставі пункту 5.3 Договору в розмірі 6 388 121,12 грн., а також нарахованих за період з 02.09.2019 по 14.09.2021 інфляційних втрат у сумі 16 617 663,90 грн. та 7 802 258,61 грн. трьох процентів річних.

Також, Товариство з обмеженою відповідальністю "Буддевелопмент Київ" подало заяву про визнання додаткових вимог кредитора боржника на суму 17 018 587,54 грн.

Вимоги заяви мотивовані тим, що у період з 30.10.2019 по 30.10.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю "Буддевелопмент Київ" сплачено на виконання попереднього договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Градісон» від 03.06.2019 грошові кошти в сумі 14 416 835,67 грн.

Відповідно до пункту 3.2 попереднього договору (в редакції додаткової угоди від 10.06.2019 № 1) за домовленістю сторін вартість частки сплачується покупцем наступним чином: 50,00% сплачується покупцем з моменту підписання попереднього договору та в строк до 01.08.2019, решта вартості частки сплачується покупцем в строк до 31.12.2020 року.

За умовами пункту 1.4 попереднього договору продавець зобов'язується протягом 90 календарних днів стати учасником Товариства з обмеженою відповідальністю «Грандісон», набути у власність частку та укласти з покупцем основний договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Грандісон».

Оскільки в установлені попереднім договором від 03.06.2019 строки, тобто до 01.09.2019 включно, основний договір не був укладений між сторонами з вини Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс», останнє мало повернути покупцю суму оплачених коштів протягом трьох календарних днів з дня настання зазначеного строку.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина 2 статті 549 ЦК України).

Згідно з пунктом 5.3 попереднього договору, якщо договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі не буде укладено протягом строку, встановленого в п. 1.4. даного договору, з вини продавця, то продавець зобов'язаний протягом трьох календарних днів з дня настання зазначеного строку повернути покупцю суму оплачених коштів, отриману за даним договором, та сплатити покупцю штраф в 5 % від суми, що була отримана продавцем за даним договором.

Відтак, за арифметичним перерахунком суду, нарахований кредитором штраф у розмірі 5 % від сплачених боржнику коштів у сумі 14 416 835,67 грн., становить 720 841,78 грн.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Натомість, як слідує з розрахунку компенсаційних виплат, кредитор нараховує інфляційні втрати та три проценти річних до 05.11.2021.

Разом із цим, ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2021 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до частини 3 статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

Таким чином, при здійсненні розрахунку інфляційних втрат та трьох процентів річних слід прийняти як кінцеву дату, до якої нараховуються компенсаційні виплати, день відкриття провадження у справі про банкрутство.

Здійснивши арифметичний перерахунок інфляційних втрат та трьох процентів річних за період з 23.10.2020 по 13.10.2021, суд вважає обґрунтованим розмір інфляційних втрат у сумі 1 427 502,41 грн., трьох процентів річних - у сумі 421 613,93 грн.

Разом із цим, ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.2022 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Вінстар» про заміну кредитора. Замінено кредитора у справі № 910/15043/21 Товариство з обмеженою відповідальністю «Буддевелопмент Київ» правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Вінстар» на суму 158 570 465,96 грн. (152 182 344,84 грн. - основна заборгованість, 6 388 121,12 грн. - штрафні санкції). Відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Фаст Агро Інвест» у задоволенні заяви про заміну кредитора.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 52 ГПК України, яка регулює питання процесуального правонаступництва, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Вінстар" є правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю «Буддевелопмент Київ» у справі № 910/15043/21, що встановлено ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.2022 у справі № 910/15043/21.

Ураховуючи викладене, суд дійшов обґрунтованого висновку визнати Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Вінстар" кредитором боржника на суму 175 638 499,75грн., 168 448 296,85грн.-вимоги четвертої черги, 7 108 962,90горн.-вимоги шостої черги.

Поряд із вищеописаною заборгованістю підлягають визнанню витрати по сплаті судового збору в сумі 81 240,00грн.-вимоги першої черги.

У задоволенні вимог на суму на суму 27 253,75грн. слід відмовити.

vQXh7VH0HD4AbАкціонерне товариство «Укргазбанк»

Заява Акціонерного товариства «Укргазбанк» на суму 264 072 861,40грн надійшла до суду 28.10.2021, тобто в строк, встановлений ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.

У подальшому, до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімп Фінанс Груп» про заміну кредитора правонаступником та про зменшення розміру вимог кредитора, що становить 124 125 317,20 грн.

Вимоги заяви обґрунтовані тим, що 12.11.2020 між АБ «Укргазбанк» та ТОВ «Комплекс Агромарс» укладено Генеральний кредитний договір № 407/2020/КОД-КБ-ГКД, з подальшими змінами та доповненнями, згідно з яким Позичальнику відкрито кредитні лінії з загальним лімітом кредитування 250 000 000 (двісті п'ятдесят мільйонів) гривень 00 копійок, на умовах строковості, платності, забезпеченості, повернення та цільового використання, строком користування по 11 листопада 2025 року (включно).

Пунктом 1.1. Генерального кредитного договору визначено загальні умови та порядок здійснення Банком на користь Позичальника Кредитних операцій у межах Загального ліміту, визначеного п.1.3. Генерального кредитного договору, а також встановлює права та обов'язки, відповідальність Сторін та інші умови, які визнаються Сторонами обов'язковими для застосування протягом всього строку дії Генерального кредитного договору та до всіх відносин, що виникнуть на підставі Генерального кредитного договору та додаткових договорів, укладених в рамках Генерального кредитного договору, які зазначені в Додатку 1 до Генерального кредитного договору.

У відповідності до положень пункту 1.3. Кредитного договору, загальний ліміт за Генеральним кредитним договором встановлюється в розмірі 250 000 000,00 (Двісті п'ятдесят мільйонів) гривень 00 копійок. Ліміт кредитування за кожним Додатковим договором встановлюється в межах Загального ліміту кредитування. У випадку, якщо у будь-яку дату з будь-якої причини сума Основної заборгованості Позичальника у гривневому еквіваленті за офіційним курсом Національного банку України на поточну дату за всіма Додатковими договорами перевищуватиме Загальний ліміт кредитування, зазначений у цьому пункті Позичальник зобов'язується здійснити Погашення заборгованості у сумі, що призводить до такого перевищення, протягом 5 (п'яти) Банківських днів з дня відправлення Банком Позичальнику повідомлення про необхідність такого погашення.

Пунктом 1.4. ГКД передбачено, що строк кредитування та проведення кредитних операція за Генеральним кредитним договором встановлюється з 12 листопада 2020 року по 11 листопада 2025 року (включно). Строки кредитуванні та строк проведення кредитних операцій за додатковими договорами встановлюються в Додаткових договорах, але в будь- якому разі не можуть перевищувати строк кредитування та проведення кредитних операцій, що встановлений даним пунктом Генерального кредитного договору. В разі непогашення кредитної заборгованості в інших банках вважати строк погашення заборгованості за Генеральним кредитним договором в Банку таким, що настав.

Пунктом 3.1. ГКД передбачено, що кредитні операції здійснюються Банком на користь Позичальника виключно після підписання Сторонами відповідного Додаткового договору до Генерального кредитного договору в розмірі не більше Ліміту кредитування за Додатковим договором та на умовах, визначених додатковим договором та Генеральним кредитним договором. Додатковим договором визначаються особливості здійснення кредитної операції, зокрема, в частині Ліміту кредитування за Додатковим договором, валюти, строків та умов Погашення заборгованості, графік погашення кредиту/зменшення ліміту відновлюваної/невідновлюваної кредитної лінії.

Пунктом 3.7. ГКД передбачено Базовий розмір процентів за користування кредитними коштами в межах строку кредитування на строкову заборгованість встановлюється у Додаткових договорах, та не може перевищувати 100,01 процентів річних. Базова процентна ставка за Додатковим договором може бути фіксованою або змінюваною. Розмір та тип процентної ставки визначається у Додаткових договорах з урахуванням норм Генерального договору.

Умови про збільшення базового розміру процентів за користування кредитними коштами застосовується за взаємним волевиявленням та згодою Сторін, що виражено шляхом укладання цього Генерального кредитного договору та не потребує укладання будь-яких договорів про внесення змін до цього Генерального кредитного договору.

У випадку недотримання Позичальником одночасно двох або більше умов, визначених в пп. 4.2.6.- 4.2.9., 4.2.11., 4.2.18.-4.2.24, 4.2.26.-4.2.32. Генерального кредитного договору, базовий розмір процентів за користування кредитними коштами за всіма чинними Додатковими договорами підвищується на відповідну кількість процентних пунктів за кожне недотримання, і за наявності одночасно декількох порушень базовий розмір процентів підвищується на суму процентних пунктів за невиконання кожного з зобов'язань. Загальний розмір підвищення Базової процентної ставки не повинен перевищувати 10,0 (десять) процентних пунктів.

У випадку повторного послідовного недотримання Позичальником будь-якої з умов, визначених в пп. 4.2.6.-4.2.9., 4.2.11., 4.2.18.-4.2.24., 4.2.26.-4.2.32. Генерального кредитного договору, підвищений розмір процентів за користування кредитними коштами за Додатковими договорами повторно не застосовується у разі дії на дату застосування підвищеного розміру процентів за користування кредитними коштами за такими Додатковими договорами за недотримання відповідних умов.

Нарахування процентів за користування кредитними коштами здійснюється на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за наданими кредитними коштами, виходячи з процентної ставки у розмірі базової, або підвищеної базової відповідно до цього пункту Генерального кредитного договору, або процентної ставки на прострочену заборгованість, визначеному відповідно до п. 3.13. Генерального кредитного договору. При розрахунку процентів використовується метод «факт/360», виходячи із фактичної кількості днів у місяці та 360 днів у році, враховуючи перший день та не враховуючи останній день користування кредитними коштами.

Згідно пункту 3.8. ГКД, проценти за користування кредитними коштами нараховуються Банком щомісячно, не пізніше останнього банківського дня місяця, за період з дати надання кредиту по останній календарний день місяця, в якому наданий Кредит, та надалі з першого дня по останній календарний день місяця, в день дострокового розірвання (для овердрафтів та відновлюваних кредитних ліній) відповідного Додаткового договору або Генерального кредитного договору, а також в день закінчення строку, на який, надано Кредит в день повного в т.ч. дострокового) погашення Кредиту, по день, що передує дню погашення Кредиту. При цьому, проценти за користування кредитними коштами нараховуються на залишок заборгованості за кожним із додаткових договорів, починаючи з дня надання кредитних коштів до дня повного погашення заборгованості за кожним із Додаткових договорів, а у разі настання Події припинення до дня настання Події припинення, що визначені в пп.5.5.2. Генерального кредитного договору.

Згідно п. 3.9. ГКД, проценти за користування кредитними коштами сплачуються Позичальником щомісячно, не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем користування Кредитом, а також в день закінчення строку на який надано Кредит відповідно до Додаткового договору, в день повного (у т.ч. дострокового) погашення заборгованості по кредиту (для кредитів або невідновлюваних кредитних ліній) та в день зазначений в письмовому повідомленні Банку про дострокове розірвання (для овердрафтів та відновлюваних кредитних ліній» відповідного Додаткового договору та / або Генерального кредитного договору на рахунок, вказаний в Додатковому договорі.

У разі якщо останній день для сплати (погашення) процентів припадає на вихідний або святковий день, то така сплата здійснюється у день, що передує такому вихідному або святковому дню.

Пунктом 3.14. ГКД передбачено, що нарахування процентів за користування кредитними коштами, що не повернуті в строки, передбачені додатковими договорами (прострочена заборгованість), здійснюється на суму фактичного щоденного залишку простроченої заборгованості по кредиту, виходячи з процентної ставки, зазначеної у відповідному Додатковому договорі, до дати погашення простроченої заборгованості по кредиту або настання Події припинення визначеної в пп.5.5.2. Генерального кредитного договору.

Згідно п. 3.15. ГКД, проценти за користування кредитними коштами нараховуються Банком щомісячно не пізніше останнього банківського дня місяця за період з дати виникнення простроченої заборгованості по останній календарний день місяця, в якому виникла така заборгованість (або до дня погашення простроченої заборгованості), та надалі з першого дня по останній календарний день місяця, в якому існує така прострочена заборгованість, та з першого календарного дня місяця до дня погашення простроченої заборгованості в місяці, в якому відбулось таке погашення з врахуванням п.3.13. Генерального кредитного договору.

Згідно п. 3.17.1. ГКД, зміна процентної ставки за користування кредитними коштами здійснюється за ініціативою Банку без внесення змін (доповнень) до Додаткового договору один раз на рік, шляхом надсилання Банком Позичальнику, у разі збільшення процентної ставки - поручителям, Заставодавцям/іпотекодавцям письмового повідомлення про зміну процентної ставки (далі - Повідомлення), з одночасним направленням повідомлення на електронну пошту Позичальника, протягом 15 календарних днів, що настають за днем з якого застосовується нова процентна ставка. Повідомлення обов'язково має містити значення процентної ставки, на яку буде проведено заміну діючої процентної ставки (далі - Нова ставка), та дату з якої вона застосовується.

У разі незгоди Позичальника із збільшенням процентної ставки Позичальник зобов'язаний погасити заборгованість за Додатковим договором у повному обсязі протягом 30 календарних днів з дня отримання Повідомлення. З дня погашення заборгованості за Додатковим договором у повному обсязі зобов'язання Сторін за таким договором припиняються. При цьому до моменту повного погашення заборгованості, але не більше 30 календарних днів з дати отримання Повідомлення, застосовується попередній розмір процентної ставки.

Відповідно до п. 3.17.4. ГКД, встановлений максимальний розмір процентної ставки складає 100,01 процентів річних.

Згідно п. 5.1. ГКД, у випадку порушення Позичальником зобов'язань за Генеральним кредитним договором та/або Додатковими договорами, Банк має право відмовитися від виконання своїх зобов'язань, при цьому Позичальник зобов'язаний відшкодувати Банку збитки, а також сплатити штрафи, пеню та інші видатки, понесені Банком за Генеральним кредитним договором.

У п. 5.3. ГКД вказано, що за порушення визначених в Генеральному кредитному договорі та додаткових договорах до Генерального кредитного договору строків повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитними коштами та/або комісій, Позичальник зобов'язаний сплатити Банку пеню, яка обчислюється від суми простроченої Фактичної заборгованості, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла період, за який сплачується пеня. У випадку, якщо Банком застосовані до Позичальника штрафні санкції у вигляді пені, остання розраховується Банком з дати виникнення обставин, що є підставою для застосування пені, до дати припинення цих обставин.

Згідно з п. 5.5.1 ГКД у разі неповернення Позичальником кредитних коштів при настанні Події припинення, вся Основна заборгованість Позичальника вважається простроченою і Позичальник зобов'язаний сплатити на користь Банку проценти від суми такої простроченої Основної заборгованості, які у відповідності до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін у процентах та дорівнюють 100,01 (Сто цілих одна сота) % річних розрахованих від суми такої простроченої Основної заборгованості Позичальника за весь період прострочення.

Згідно п. 7.4. ГКД всі спори між сторонами при недосягненні згоди шляхом переговорів передаються на вирішення господарського суду. При цьому, строк, у межах якого Банк може звернутися до суду з вимогою про захист своїх цивільних прав за Генеральним кредитним договором (строк позовної давності) встановлюється тривалістю у 5 років.

Згідно п. 7.9. ГКД Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до закінчення строку кредитування, зазначеного в п.1.4. Генерального кредитного договору. У разі, якщо у вищезазначений термін зобов'язання за Генеральним кредитним договором, у тому числі Додатковими договорами, не будуть виконані, Генеральний кредитний договір залишається чинним до дати повного виконання Сторонами зобов'язань за Генеральним кредитним договором, у тому числі додатковими договорами.

Також, 12.11.2020 між АБ «УКРГАЗБАНК» та ТОВ «КОМПЛЕКС АГРОМАРС» укладено Додатковий договір № 407/2020/КОД-КБ-КГД-ТКЛ1 до Генерального кредитного договору, з яким Банк на умовах Генерального кредитного договору та цього додаткового договору відкриває відновлювану кредитну лінію (траншеву) з лімітом: 230 000 000,00 грн. терміном з 12 листопада 2020 року по 30 вересня 2021 року; 153 333 333,00 грн. терміном з 01 жовтня 2021 року по 31 жовтня 2021 року, 76 666 666,00 грн. терміном з 01 листопада 2021 року по 11 листопада 2021 року (далі - «Ліміт кредитування за Додатковим договором») в межах встановленого Загального ліміту за Генеральним кредитним договором, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит в межах строку кредитування, встановленого в п.2. цього Додаткового договору, та сплатити плату за Кредитом на умовах та в строки (терміни), визначені Генеральним кредитним договором та додатковим договором.

Згідно п. 4. Додаткового договору, надання кредиту здійснюється окремими траншами на підставі заявки Позичальника про надання кредиту (траншу) за формою, що визначена в Додатку 1 до цього Додаткового договору (далі по тексту - Заявка) в межах невикористаного ліміту кредитування за додатковим договором та Генеральним кредитним договором, шляхом перерахування траншу на поточний рахунок Позичальника, зазначений в Заявці, за умови виконання Позичальником своїх зобов'язань за цим Додатковим договором та Генеральним кредитним договором. Заявка Позичальника є невід'ємною частиною цього Додаткового договору.

Відповідно до п. 6. Додаткового договору, розмір та строк користування кожним окремим траншем визначається у відповідній заявці. При цьому строк користування кожним окремим траншем визначається виключно в межах строку кредитування, зазначеного в п. 2.1. цього додаткового договору, та може становити від 1 до 180 календарних днів з правом продовження з врахуванням зниження Ліміту кредитування та доступного ліміту. Подовження строку користування траншем можливе за окремою заявкою Позичальника (Додаток 2 до цього Додаткового договору).

За положеннями п. 10. Додаткового договору, нарахування процентів за користування кожним траншем здійснюється на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманим траншем, виходячи з процентної ставки у розмірі базової, або підвищеної базової відповідно до умов Генерального кредитного договору, або процентної ставки на прострочену заборгованість, визначеної згідно з п.3.2 Додаткового договору. При розрахунку процентів використовується метод «факт/360», виходячи із фактичної кількості днів у місяці та 360 днів у році, враховуючи перший день, та не враховуючи останній день користування кредитними коштами.

Відповідно до п. 10.1. Додаткового договору, проценти нараховуються Банком щомісячно не пізніше останнього банківського дня місяця, за період з дати надання кредиту (траншу) по останній календарний день місяця, в якому наданий кредит (транш), та надалі першого дня по останній календарний день місяця, в день повного дострокового погашення заборгованості за кредитом (траншем), в день дострокового розірвання цього Додаткового договору, а також в день закінчення строку, на який надано кредит (транш), у відповідності до Заявки, за період з першого календарного дня місяця, в якому відбувається погашення кредиту(траншу), по день, шо передує дню погашення кредиту (траншу).

Згідно п. 11. Додаткового договору, проценти сплачуються Позичальником щомісячно, не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитом (траншем), а також в день закінчення строку, на який надано-кредит (транш), у відповідності до Заявки, в день повного дострокового погашення заборгованості кредитом (траншем), в день повного погашення заборгованості за кредитом (траншем), в день дострокового розірвання цього додаткового договору за рахунок, зазначений у відповідній Заявці. У разі якщо останній день для оплати погашення процентів припадає на вихідний або святковий день, то така сплата здійснюється у день, що передує такому вихідному або святковому дню.

Відповідно до п. 17. Додаткового договору, цей договір є невід'ємною частиною Генерального кредитного договору та набирає чинності з дня підписання його сторонами.

Наявними в матеріалах справи виписками по рахунках боржника підтверджується виконання Банком своїх договірних зобов'язань за Генеральним кредитним договором № 407/2020/КОД-КБ-ГКД від 12.11.2020 та Додатковим договором до нього, та факт отримання боржником кредитних коштів.

У той же час, згідно із наведеним у заяві кредитора розрахунком, загальна сума заборгованості боржника за Генеральним кредитним договором № 407/2020/КОД-КБ-ГКД від 12.11.2020 та Додатковим договором за дев'ятьма траншами складає 264 068 321,40 грн., з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 229 999 999,99 грн., прострочена заборгованість за процентами - 11 985 555,55 грн., пеня за несвоєчасну сплату кредиту 14 414 963,44 грн., пеня за несвоєчасну сплату процентів - 423 393,72 грн., 3 % річних за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків - 2 873 756,01 грн., інфляційні втрати - 4 370 652,69грн.

У забезпечення виконання зобов'язань боржника за Генеральним кредитним договором № 407/2020/КОД-КБ-ГКД від 12.11.2020 та Додатковим договором між АБ «УКРГАЗБАНК» та ТОВ «КОМПЛЕКС АГРОМАРС» укладено ряд договорів застави/іпотеки.

Так, 12.11.2020 між сторонами укладено Договір наступної застави № 407/2020/КОД-КБ-КГД-35 (обладнання), за яким предметом наступної застави є обладнання для виробництва комбікорму згідно з переліком (108 одиниць), наведена в Додатку 1 до цього Договору, який є його невід'ємною частиною (надалі - предмет застави).

Місцезнаходження предмета застави: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Привокзальна, буд. 46 (територія ТОВ «Бориспільський комбікормовий завод»). Предмет застави належить заставодавцю на праві власності, що підтверджується балансовою довідкою № 8 від 12 листопада 2020 року.

Згідно зі звітом про оцінку предмету застави, складеного 11.09.2020 ТОВ «Увекон Ленд», ринкова вартість предмету застави станом на 01.07.2020 року складає 93 071 276,40 грн. без ПДВ (Заставна вартість).

Також, 12.11.2020 між сторонами укладено Договір про заставу майнових прав № 407/2020/КОД-КБ-КГД-37 (грошових коштів за договором банківського строкового вкладу), за яким договором передано в заставу право вимоги грошових коштів у сумі вкладу (масі) 5 400 000,00 грн., які розміщені на вкладному (депозитному) рахунку № відкритий в АБ «УКРГАЗБАНК» у відповідності з умовами договору банківського строкового вкладу 2020/ДК/051-045 від 06 листопада 2020 року, та процентів на вклад, що будуть нараховані на суму вкладу.

Майнові права, що є предметом застави згідно з цим Договором, належать заставодавцю у відповідності з договором банківського строкового вкладу 2020/ДК/051-045 від 06 листопада 2020 року, укладеним між заставодавцем та АБ «УКРГАЗБАНК».

Предмет застави оцінено Сторонами в 5 400 000,00 грн. (заставна вартість).

Таким чином, загальна вартість майна боржника, що виступає забезпеченням зобов'язань позичальника перед АБ «УКРГАЗБАНК», які випливають з Генерального кредитного договору № 407/2020/КОД-КБ-ГКД від 12 листопада 2020 року та Додаткових договорів до нього, а також договорів про внесення змін до Генерального кредитного договору, становить 98 471 276,40 грн.

У той же час, 04.08.2021 між АБ «УКРГАЗБАНК» (Первісний Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтер Вей Капітал» (Новий Кредитор) було укладено Договір відступлення права вимоги за Генеральним кредитним договором 407/2020/КОД-КБ-ГКД від 12 листопада 2020 року (з урахуванням додаткового договору та додаткової угоди).

Відповідно до п.1.1. Договору відступлення права вимоги, у порядку та на умовах, визначених цим Договором, Первісний кредитор відступає Новому кредитору, а Новий кредитор оплачує та приймає всі права, включаючи право вимоги у вигляді грошових коштів, без ПДВ, які існують станом на дату укладення цього Договору, які виникли на підставі: Генерального кредитного договору №407/2020/КОД-КБ-ГКД від 12.11.2020 року (далі -ГКД) в рамках якого укладено Додатковий договір №407/2020/КОД-КБ-ГКД-ТКЛ 1 про надання кредиту у формі відновлюваної кредитної лінії (траншевої) від « 12» листопада 2020 року до Генерального кредитного договору №407/2020/КОД-КБ-ГКД від 12.11.2020 року (далі - Додатковий договір), що укладені між АБ «УКРГАЗБАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» (далі - Боржник); додаткова угода №1 від « 16» листопада 2020 року до Генерального кредитного договору №407/2020/КОД-КБ-ГКД від « 12» листопада 2020 року (далі - Додаткова угода). ГКД, Додатковий договір та Додаткова угода - надалі разом - Кредитний договір. У день укладання Договору Первісний кредитор розраховує та визначає розмір нарахування процентів за користування кредитними коштами до кінця терміну розрахунків Нового кредитора згідно п. 2.1.1. Договору та зазначає суму Договору. Кредитний договір не містить заборони щодо заміни кредитора у зобов'язанні та не а: гребує згоди Боржника на таку заміну кредитора.

Відповідно до п.1.2. Договору відступлення права вимоги, за цим Договором з моменту зарахування у повному обсязі (100 % від суми Договору) та на умовах згідно п.2.1.1. Договору суми грошових коштів за відступлення права вимоги за Кредитним договором до Нового кредитора переходять права вимоги (замість Первісного кредитора) до Боржника належного та своєчасного виконання всіх зобов'язань Боржника, які випливають з умов Кредитного договору, в обсязі і на умовах, що існуватимуть на момент переходу цих прав. Факт 100% сплати за Договором, зокрема підтверджується складанням Акту розрахунків - Первісним кредитором та Новим кредитором.

З положеннями п.1.3. Договору відступлення права вимоги, за цим Договором до Нового кредитора переходить право вимагати (замість Первісного кредитора) від Боржника належного та реального виконання наступних обов'язків за Кредитним договором: повернення заборгованості, що існує на дату укладення цього Договору за основним зобов'язанням за Кредитним договором, без ПДВ, в сумі 229 999 999,99 грн., повернення заборгованості, що існує на дату укладення цього Договору, з урахуванням процентів за користування кредитними коштами за період до кінця терміну розрахунків Новим кредитором, по процентам за період з 01.06.2021 по 20.10.2021 (включно) користування кредитними коштами, нарахованим за процентною ставкою відповідно до умов Кредитного договору, без ПДВ, в сумі 13 953 333,34 грн; та інші права та обов'язки за умовами Кредитного договору.

Відповідно до п.1.5. Договору відступлення права вимоги, в день зарахування у повному обсязі та на умовах згідно п.2.1.1. Договору суми грошових коштів за відступлення права вимоги за Кредитним договором на рахунок Первісного кредитора, зазначений у пп. Договору, Новий кредитор вважається стороною Кредитного договору та до Нового кредитора переходять усі права та обов'язки кредитора по відношенню до Боржника, що належали до цього Первісному кредитору за Кредитним договором в обсязі і на умовах, що існуватимуть на момент переходу цих прав, а Первісний кредитор втрачає всі права за Кредитним договором.

Як передбачено в пп. 2.1.1. п.2. Договору відступлення права вимоги, Новий кредитор зобов'язаний за відступлення прав вимоги, що зазначені в п. 1.1. та п.1.3. Договору, протягом 3-х місяців з дати укладення Договору, оплатити в грошовій формі Первісному кредитору суму в розмірі 243 953 333,33 грн. шляхом безготівкового перерахування на рахунок Первісного кредитора.

Відповідно до п.4.1. Договору відступлення права вимоги, даний Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення печатками Сторін (за умови використання) і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим Договором.

На виконання умов Договору відступлення права вимоги Новий Кредитор сплатив Первісному Кредитору грошові кошти в сумі 243 953 333,33 грн., що підтверджується платіжним дорученням №184 від 04.08.2021 року, №210 від 08.09.2022 року, №211 від 08.09. 2022 року, № 212 від 08.09.2022 року, № 257-259, № 288 від 04.10.2022 року, №289 від 04.11.2022 року.

Крім того, 04.08.2021 між АБ «Укргазбанк» (Первісний заставодержатель/іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтер Вей Капітал» (Новий заставодержатель/іпотекодержатель) укладено договір відступлення права вимоги за договорами забезпечення, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Румянцевой І.О. та зареєстрований в реєстрі за номером 1122.

За змістом п. 1.1. договору Первісний Заставодержатель/Іпотекодержатель відступає у повному обсязі, а Новий Заставодержатель/ Іпотекодержатель приймає всі права заставодержателя/іпотекодержателя, що існують станом на дату укладення цього Договору, зокрема: за Договором наступної застави №407/2020/КОД-КБ-ГКД-35, укладеним між Заставодержателем та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМПЛЕКС АГРОМАРС» (посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенком Д.О. 12.11. 2020 року, за реєстровим номером 4819; за Договором про заставу майнових прав № 407/2020/КОД-КБ-КГД-37 (грошових коштів за договором банківського строкового вкладу) від 12.11.2020.

Надалі, 04.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтер Вей Капітал» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Олімп Фінанс Груп» (далі Новий кредитор), укладено договір про відступлення прав вимоги за Генеральним кредитним договором №407/2020/КОД-КБ-ГКД від 12.11.2020 року (з урахуванням додаткового договору та додаткової угоди), за п. 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Первісний кредитор відступає Новому кредитору, а Новий кредитор оплачує та приймає всі права, включаючи право вимоги у вигляді грошових коштів, без ПДВ, які існують станом на дату укладення цього Договору, які виникли на підставі: Генерального кредитного договору №407/2020/КОД-КБ-ГКД від 12.11.2020 року (далі -ГКД) в рамках якого укладено Додатковий договір №407/2020/КОД-КБ-ГКД-ТКЛ1 про надання кредиту у формі відновлюваної кредитної лінії (траншевої) від « 12» листопада 2020 року до Генерального кредитного договору №407/2020/КОД-КБ-ГКД від 12.11.2020 року (далі - Додатковий договір), що укладені між АБ «УКРГАЗБАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМПЛЕКС АГРОМАРС» (далі - Боржник); додаткова угода №1 від « 16» листопада 2020 року до Генерального кредитного договору №407/2020/КОД-КБ-ГКД від « 12» листопада 2020 року (далі - Додаткова угода). ГКД, Додатковий договір та Додаткова угода - надалі разом - Кредитний договір. Кредитний договір не містить заборони щодо заміни кредитора у зобов'язанні та не потребує згоди Боржника на таку заміну кредитора.

Відповідно до п. 1.2. договору з моменту підписання цього Договору за Кредитним договором до Нового кредитора переходять права вимоги (замість Первісного кредитора) до Боржника належного та реального виконання всіх зобов'язань Боржника, які випливають з умов Кредитного договору, в обсязі і на умовах, що існуватимуть на момент переходу цих прав.

У пункті 1.3. договору передбачено, що зарахування у повному обсязі (100 % від суми Договору) суми грошових коштів за відступлення права вимоги за Кредитним договором відбувається на умовах згідно п.2.1.1. Договору. Факт 100% сплати за Договором, зокрема підтверджується надходженням грошових коштів на рахунок Первісного кредитора, платіжними дорученнями.

Згідно з п. 1.4. договору за цим Договором до Нового кредитора переходить право вимагати (замість Первісного кредитора) від Боржника належного та реального виконання наступних обов'язків за Кредитним договором: повернення заборгованості, що існує на дату укладення цього Договору за основним зобов'язанням за Кредитним договором, без ПДВ, в сумі 229 999 999,99 грн.; повернення заборгованості, що існує на дату укладення цього Договору, з урахуванням процентів за користування кредитними коштами за період до кінця терміну розрахунків Новим кредитором, по процентам за період з 01.06.2021 р. по 20.10.2021р. (включно) користування кредитними коштами, нарахованим за процентною ставкою відповідно до умов Кредитного договору, без ПДВ, в сумі 12 701 111,13 грн.; всі інші грошові права за умовами Кредитного договору.

У день підписання цього Договору, Новий кредитор вважається стороною Кредитного договору та до Нового кредитора переходять усі права та обов'язки кредитора по відношенню до Боржника, що належали до цього Первісному кредитору за Кредитним договором в обсязі і на умовах, що існуватимуть на момент переходу цих прав, а Первісний кредитор втрачає всі права за Кредитним договором (п. 1.6 договору).

Пунктом 2.1.1. договору погоджено, що за відступлення прав вимоги, що зазначені в п. 1.1. Договору, в строк до 31.12.2021 Новий кредитор зобов'язаний оплатити в грошовій формі Первісному кредитору суму в розмірі 244 100 000,00 грн. без ПДВ, шляхом безготівкового перерахування на рахунок Первісного кредитора.

Відповідно до п. 4.1 договору останній набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення печатками Сторін (за умови використання) і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим Договором.

До матеріалів справи долучено відповідні копії платіжних доручень на підтвердження перерахування Товариством з обмеженою відповідальністю «Олімп Фінанс Груп», як новим кредитором, грошових коштів Товариству з обмеженою відповідальністю «Інтер Вей Капітал» в обумовленому договором про відступлення прав вимоги від 04.12.2021 розмірі.

Також, 04.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтер Вей Капітал» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Олімп Фінанс Груп» (далі Новий кредитор), укладено договір про відступлення прав вимоги за договорами забезпечення, зокрема: за Договором наступної застави №407/2020/КОД-КБ-ГКД-35, укладеним між Заставодержателем та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМПЛЕКС АГРОМАРС» (посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенком Д.О. 12.11. 2020 року, за реєстровим номером 4819; за Договором про заставу майнових прав № 407/2020/КОД-КБ-КГД-37 (грошових коштів за договором банківського строкового вкладу) від 12.11.2020.

Надалі, ТОВ «Олімп Фінанс Груп» за рахунок іпотечного майна, яке належало ТОВ «Бориспільский комбікормовий завод», шляхом задоволення вимог іпотекодержателя та прийняття на баланс ТОВ «Олімп Фінанс Груп» нерухомого майна частково зарахувало в рахунок погашення заборгованості 139 947 544,00 грн.

Так, відповідно до Звіту №01/11/22 про оцінку вартості майна від 13.10.2022, складеного Суб'єктом оціночної діяльності - Фізичною особою- підприємцем Жировим Андрієм, вартість нерухомого майна, а саме: комплексу, що розташований за адресою: Київська область, місто Бориспіль, вулиця Привокзальна, 46, складає 139 947 544 грн без ПДВ.

З огляду на наведене, ТОВ «Олімп Фінанс Груп» просило визнати грошові вимоги до боржника в сумі 124 125 317,20 грн., з яких: вимоги, що забезпечені заставою (іпотекою) майна у розмірі 98 471 276,40 грн., 4 540,00 грн. судовий збір за подання заяви кредитора, 25 649 500,80 грн. боргу, що становить вимоги 4 черги.

У запереченнях на подану заяву боржник зауважив, що виконання зобов'язань за Генеральним кредитним договором №407/2020/КОД-КБ- ГКД від 12.11.2020 року (з урахуванням додаткового договору та додаткової угоди) забезпечено також іншими договорами застави та іпотеки, загальна вартість заставного майна за якими складає 361 942 021,40 грн. Отже, заставна вартість майна є значно більшою, ніж вся сума заявлених вимог кредитора. Крім того, боржник навів заперечення проти ціни відчуження ТОВ «Олімп Фінанс Груп» іпотечного майна в розмірі 139 947 544,00 грн., що згідно зі складеним на замовлення боржника звітом про оцінку майна станом на дату звернення стягнення становила 293 234 172,00 грн. Отже, вимоги кредитора за рахунок такого майна мали бути задоволені в повному обсязі.

Відповідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549, 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до cтатті 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Частиною першою статті 583 ЦК України визначено, що заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель); відповідні положення наведено також у частині другій статті 11 Закону України "Про заставу", за якою заставодавцем може бути як сам боржник, так і третя особа (майновий поручитель).

Згідно зі статтею 589 ЦК України у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

За змістом частини першої статті 584 ЦК України, частини першої статті 12 Закону України "Про заставу" у договорі застави визначаються суть, розмір та строк виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, опис предмета застави, а також інші умови, відносно яких за заявою однієї із сторін повинна бути досягнута угода.

За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором застави (частина друга статті 589 ЦК України, стаття 19 Закону України "Про заставу").

Згідно з частиною першою статті 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України "Про іпотеку", іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом; основне зобов`язання - зобов`язання боржника за договорами позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також зобов`язання, яке виникає з інших підстав, виконання якого забезпечене іпотекою; майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов`язання іншої особи-боржника.

Частинами п`ятою, шостою статті 3 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною, зокрема, до припинення основного зобов`язання.

У разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до договору іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України "Про іпотеку" за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

Положеннями частини першої статті 39 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Відповідно до частини 6 статті 590 ЦК України, якщо предметом застави є дві або більше речей (два або більше прав), стягнення може бути звернене на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (прав) на вибір заставодержателя. Якщо заставодержатель зверне стягнення на одну річ (одне право), але його вимогу не буде задоволено в повному обсязі, він зберігає право застави на інші речі (права), які є предметом застави.

У частині 5 статті 36 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання основного зобов'язання: боржником - фізичною особою є недійсними, якщо інше не визначено договором іпотеки чи договором про надання кредиту, чи договором про задоволення вимог іпотекодержателя; боржником - юридичною особою або фізичною особою - підприємцем є дійсними, якщо інше не визначено договором іпотеки чи договором про надання кредиту, чи договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно із частиною 6 статті 36 Закону України «Про іпотеку» у разі якщо вимоги іпотекодержателя забезпечені декількома предметами іпотеки (у тому числі за декількома договорами іпотеки), а позасудове звернення стягнення здійснюється за рахунок окремого предмета іпотеки, іпотекодержатель має право вимагати (у тому числі шляхом позасудового врегулювання) виконання зобов'язання боржником та/або іпотекодавцем в частині, що залишилася невиконаною після завершення позасудового врегулювання за таким окремим предметом іпотеки.

Як слідує з матеріалів справи, загальна сума заборгованості боржника за Генеральним кредитним договором № 407/2020/КОД-КБ-ГКД від 12.11.2020 та Додатковим договором за дев'ятьма траншами складала 264 068 321,40 грн., з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 229 999 999,99 грн., прострочена заборгованість за процентами - 11 985 555,55 грн., пеня за несвоєчасну сплату кредиту 14 414 963,44 грн., пеня за несвоєчасну сплату процентів - 423 393,72 грн., 3 % річних за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків - 2 873 756,01 грн., інфляційні втрати - 4 370 652,69грн.

Разом із цим, за рахунок іпотечного майна, яке належало ТОВ «Бориспільский комбікормовий завод», новий кредитор ТОВ «Олімп Фінанс Груп» шляхом задоволення вимог іпотекодержателя та прийняття на баланс нерухомого майна частково зарахувало в рахунок погашення заборгованості за пенею та частково процентами, інфляцією, основним боргом 139 947 544,00 грн., унаслідок чого залишок заборгованості боржника склав 124 125 317,20 грн.

Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов'язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя (частина 5 статті 37 Закону України «Про іпотеку»).

Судом прийняті до уваги твердження боржника про те, що в укладеному між ПАТ АБ «Укргазбанк» та ТОВ «Бориспільский комбікормовий завод» договорі наступної іпотеки від 12.11.2020 № 407/2020/КОД-КБ-ГКД-11 вартість нерухомого майна, а саме: комплексу, що розташований за адресою: Київська область, місто Бориспіль, вулиця Привокзальна, 46, визначено згідно зі звітом станом на 01.07.2020 у розмірі 207 096 810,00 грн.

У той же час, у п. 6.3, 6.4 договору наступної іпотеки від 12.11.2020 № 407/2020/КОД-КБ-ГКД-11 сторони погодили, що іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.

Так, відповідно до Звіту №01/11/22 про оцінку вартості майна від 13.10.2022, складеного на замовлення іпотекодавця ТОВ «Бориспільский комбікормовий завод» Суб'єктом оціночної діяльності - Фізичною особою- підприємцем Жировим Андрієм, вартість нерухомого майна, а саме: комплексу, що розташований за адресою: Київська область, місто Бориспіль, вулиця Привокзальна, 46, складає 139 947 544 грн. без ПДВ.

Отже, за рахунок набутого у власність іпотечного нерухомого майна за визначеною суб'єктом оціночної діяльності на замовлення іпотекодавця ціною ТОВ «Олімп Фінанс Груп» правомірно зарахувало в рахунок погашення заборгованості боржника грошові кошти в сумі 139 947 544,00 грн.

Відтак, суд відхиляє доводи боржника про необхідність визначення розміру погашеної за рахунок іпотеки заборгованості боржника, виходячи із вартості такого майна згідно зі складеним на замовлення боржника звітом про оцінку майна в розмірі 293 234 172,00 грн.

Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК України).

За змістом статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У випадку забезпечення виконання основного зобов`язання декількома способами, основне зобов`язання не припиняється у разі, якщо реалізація іпотекодержателем своїх прав на звернення стягнення на предмет іпотеки не потягла повного задоволення його вимог.

Дана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2022 у справі № 910/17048/17.

Також судом ураховані доводи боржника стосовно наявності інших договорів застави та іпотеки, за якими забезпечено виконання боржником зобов'язань за Генеральним кредитним договором № 407/2020/КОД-КБ-ГКД від 12.11.2020 та Додатковим договором, загальна вартість забезпеченого майна за якими складає 361 942 021,40 грн., тобто є значно більшою, ніж вся сума заявлених вимог кредитора.

У той же час, як слідує із долучених боржником до матеріалів справи копій таких договорів, а саме: договору наступної застави від 12.11.2020 № 407/2020/КОД-КБ-ГКД-31, договору наступної застави від 12.11.2020 № 407/2020/КОД-КБ-ГКД-32, договору застави від 12.11.2020 № 407/2020/КОД-КБ-ГКД-33, договору застави від 12.11.2020 № 407/2020/КОД-КБ-ГКД-34, договору застави від 12.11.2020 № 407/2020/КОД-КБ-ГКД-36, заставодавцем за ними виступає ТОВ «Бориспільский комбікормовий завод», а не сам боржник.

З огляду на це, судом вважаються обґрунтованим визначення кредитором розміру забезпечених вимог у сумі 98 471 276,40 грн., виходячи з вартості заставного майна за договором наступної застави від 12.11.2020 № 407/2020/КОД-КБ-ГКД-35 та за договором про застави майнових прав від 12.11.2020 № 407/2020/КОД-КБ-КГД-37, оскільки заставодавцем за ними є сам боржник.

У додаткових запереченнях на вимоги кредитора боржник наголошував на неможливості нарахування пені в період дії карантину на загальну суму 14 838 357,16 грн., з якої: за Кредитним договором К2407/2020/КОД-КБ-ГКД-ТКЛ1_1 від 16.11.2020 у розмірі 6 438 356,17 грн пені за несвоєчасну сплату кредиту за період з 17.05.2021 до 12.10.2021; 191 738,98 грн пені за несвоєчасну сплату процентів за період з 06.01.2021 до 12.10.2021; за Кредитним договором №407/2020/КОД-КБ-ГКД-ТКЛ1_2 від 17.11.2020 у розмірі 4 291 985,49 грн пені за несвоєчасну сплату кредиту за період з 17.05.2021 до 12.10.2021; 135 047,15 грн пені за несвоєчасну сплату процентів за період з 06.01.2021 до 12.10.2021; за Кредитним договором №407/2020/КОД-КБ-ГКД-ТКЛ1_2 від 17.11.2020 у розмірі 1 471 369,86 грн пені за несвоєчасну сплату кредиту за період з 17.05.2021 до 12.10.2021; 43 678,42 грн пені за несвоєчасну сплату процентів за період з 06.01.2021 до 12.10.2021; за Кредитним договором №407/2020/КОД-КБ-ГКД-ТКЛ1_4 від 20.11.2020 у розмірі 413 150,69 грн пені за несвоєчасну сплату кредиту за період з 19.05.2021 до 12.10.2021; 10 846,99 грн пені за несвоєчасну сплату процентів за період з 08.02.2021 до 12.10.2021; за Кредитним договором №407/2020/КОД-КБ-ГКД-ТКЛ1_5 від 23.11.2020 у розмірі 553 561,65 грн пені за несвоєчасну сплату кредиту за період з 24.05.2021 до 12.10.2021; 12 476,98 грн пені за несвоєчасну сплату процентів за період з 06.01.2021 до 12.10.2021; за Кредитним договором №407/2020/КОД-КБ-ГКД-ТКЛ1_6 від 25.11.2020 у розмірі 207 357,61 грн пені за несвоєчасну сплату кредиту за період з 24.05.2021 до 12.10.2021; 5 099,91 грн пені за несвоєчасну сплату процентів за період з 08.02.2021 до 12.10.2021; за Кредитним договором №407/2020/КОД-КБ-ГКД-ТКЛ1_7 від 26.11.2020 у розмірі 219 945,21 грн пені за несвоєчасну сплату кредиту за період з 25.05.2021 до 12.10.2021; 5 444,58 грн пені за несвоєчасну сплату процентів за період з 08.02.2021 до 12.10.2021; за Кредитним договором №407/2020/КОД-КБ-ГКД-ТКЛ1_8 від 27.11.2020 у розмірі 294 321,91 грн пені за несвоєчасну сплату кредиту за період з 26.05.2021 до 12.10.2021; 7 415,89 грн пені за несвоєчасну сплату процентів за період з 06.01.2021 до 12.10.2021.

Законом України «Про внесення змін до Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України щодо недопущення нарахування штрафних санкцій за кредитами (позиками) у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19» №691-IX від 16.06.2020, були внесені зміни до розділу IX «Прикінцеві положення» Господарського кодексу України та доповнено п. 8 такого змісту: «У разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення». Закон України №691-IX від 16.06.2020 набрав чинності 04.07.2020.

Зазначені зміни також внесено до Цивільного кодексу України (розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 15).

Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» №211 від 11.03.2020 установлено з 12.03.2020 на всій території України карантин.

Разом із цим, дослідивши зміст та обсяг пред'явлених кредитором вимог з урахуванням поданих зменшень розміру вимог до боржника, суд зауважує, що заява кредитора ТОВ «Олімп Фінанс Груп» не містить вимог щодо пені, нарахованої за несвоєчасну сплату кредитів та процентів.

Як слідує із заяви про зменшення розміру вимог, ТОВ «Олімп Фінанс Груп» шляхом задоволення вимог іпотекодержателя та прийняття на баланс нерухомого майна частково зарахувало в рахунок погашення заборгованості за пенею та частково процентами, інфляцією, основним боргом 139 947 544,00 грн., у зв'язку з чим після зменшення розміру вимог залишок заборгованості боржника становить 124 125 317,20 грн.

Дана сума боргу 124 125 317,20 грн. заявлена в прохальній частині заяви про зменшення розміру вимог кредитора до боржника, та не містить у своєму складі вимоги за пенею.

Суд зауважує, що право на зменшення розміру вимог відноситься до безумовних процесуальних прав кредитора, який самостійно визначає склад та розмір вимог до боржника, у зв'язку з чим суд не має права відмовити в прийнятті заяви про зменшення розміру вимог при дотриманні загального порядку її подання.

У частині 3 статті 2 ГПК України встановлено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина 1 статті 14 ГПК України).

Отже, судом розглядаються лише ті вимоги, що пред'явлені кредитором, якими в даному випадку є вимоги, викладені в заяві про зменшення розміру вимог. У той же час, після зменшення кредитором розміру вимог до боржника, вимоги кредитора про визнання пені до їх складу не входять.

Відтак, суд не має процесуального права на розгляд та надання оцінки вимогам, які більше не входять до складу вимог та до предмету доказування, що в протилежному випадку буде виходом суду за межі вимог кредитора, що суперечить основним засадам (принципам) господарського судочинства.

Як описано судом вище, 04.08.2021 між АБ «УКРГАЗБАНК» (Первісний Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтер Вей Капітал» (Новий Кредитор) було укладено Договір відступлення права вимоги за Генеральним кредитним договором 407/2020/КОД-КБ-ГКД від 12 листопада 2020 року (з урахуванням додаткового договору та додаткової угоди) та договір відступлення права вимоги за договорами забезпечення, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Румянцевой І.О. та зареєстрований в реєстрі за номером 1122.

Надалі, права вимоги за Генеральним кредитним договором 407/2020/КОД-КБ-ГКД від 12 листопада 2020 року (з урахуванням додаткового договору та додаткової угоди) та за договорами забезпечення передані на підставі договору про відступлення прав вимоги від 04.12.2021 та договору відступлення права вимоги за договорами забезпечення від 04.12.2021 від Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР ВЕЙ КАПІТАЛ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімп Фінанс Груп», як до нового кредитора.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Таким чином, вирішуючи питання про наявність підстав для заміни учасника справи (сторони виконавчого провадження) правонаступником за відсутності обставин, що свідчать про нікчемність договору, на підставі якого подано заяву про заміну учасника правовідносин, а також відомостей щодо оспорювання або визнання недійсним цього договору у встановленому порядку, суд має виходити з принципу правомірності цього правочину, дослідивши та надавши оцінку достатності та достовірності наданих в обґрунтування заяви про заміну сторони доказів для здійснення відповідної заміни. Такий висновок міститься в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2019 у справі № 916/2286/16.

У матеріалах справи відсутні документи, які би свідчили про визнання договору про відступлення прав вимоги від 04.12.2021 та договору відступлення права вимоги за договорами забезпечення від 04.12.2021 недійсними у встановленому законом порядку.

За наведених обставин у їх сукупності, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що на підставі договору про відступлення прав вимоги від 04.12.2021 та договору відступлення права вимоги за договорами забезпечення від 04.12.2021 право грошової вимоги за Генеральним кредитним договором 407/2020/КОД-КБ-ГКД від 12 листопада 2020 року (з урахуванням додаткового договору та додаткової угоди) та за договорами забезпечення перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімп Фінанс Груп».

Згідно з частиною 1 статті 52 ГПК України, яка регулює питання процесуального правонаступництва, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімп Фінанс Груп» кредитором боржника на суму 124 125 317,20 грн., з яких: 98 471 276,40 грн. - вимоги, забезпечені заставою боржника, 25 649 500,80 грн. - вимоги четвертої черги.

Поряд з вищеописаною заборгованістю, визнанню також підлягають судові витрати кредитора у розмірі 4 540,00 грн.

vQXh7VH0HD4AbТовариство з обмеженою відповідальністю «Ветфактор Лтд»

vQXh7VH0HD4AbЗаява Товариства з обмеженою відповідальністю «Ветфактор ЛТД» з вимогами до боржника на суму 448 804,58грн надійшла до суду 01.11.2021 (дата поштового відправлення датована 28.10.2021), тобто в строк, встановлений ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.

На обґрунтування заяви зазначено, що 10.05.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ветфактор ЛТД» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» (покупець) було укладено договір поставки ветеринарних препаратів № 446/2018/КАМ/О.

Відповідно до п. 3.1. - 3.2. договору, в порядку та на умовах, визначених даним договором, постачальник бере на себе зобов'язання здійснити поставку товару, який не обтяжений правами третіх осіб та передати його у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити поставлений постачальником товар належної якості та в обумовлені сторонами строки. Предметом даного договору є поставка ветеринарних препаратів. Перелік і найменування товару зазначається у специфікаціях до даного договору, накладних документах на кожну окрему партію товару.

Відповідно до п. 3.4. договору, партією товару вважається його кількість, вказано у товарно - транспортній накладній.

Згідно з п. 6.6. - 6.7. договору, після виконання останньої з умов, зазначених у п. 6.5: покупець сплачує 80% оплати вартості поставленого товару на розрахунковий рахунок постачальник протягом 30 робочих днів. Остаточний розрахунок в розмірі 20% оплати вартості поставленого товару здійснюється протягом 3 робочих днів після того як постачальником в строки передбачені чинним законодавством засобами електронного зв'язку надіслав покупцю податкову накладну, зареєстровану у Єдиному реєстрі податкових накладних, але в будь - якому разі не раніше строку, вказаного в пункті 6.6.1. даного договору.

За додатковою угодою № 3 від 15.07.2020 до договору поставки ветеринарних препаратів № 446/2018/КАМ/О від 10.05.2018 сторони дійшли згоди що заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Ветфактор Лтд» складає 370334,23 грн.

У п. 2 додаткової угоди, сторони дійшли згоди, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» сплатить заборгованість у повному обсязі до 15.09.2020, у наступному порядку: 200000,00 грн. до 30.08.2020 та 170334,23 грн. до 15.09.2020.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.02.2021 у справі № 910/15958/20, яке набрало законної сили 31.05.2021, позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ветфактор ЛТД" заборгованість з оплати поставленого товару в розмірі 370334,23 грн., 3% річних у розмірі 5499,47 грн., втрати від інфляції у розмірі 844,80 грн., пеню у розмірі 18516,70 грн. та 5927,93 грн. судового збору.

На виконання рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2021 у справі № 910/15958/20 судом видано відповідний наказ від 16.06.2021.

30.09.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю "Ветфактор ЛТД" подано заяву про звернення стягнення на грошові кошти, які належать третій особі, яка має заборгованість перед боржником у порядку ст. 336 ГПК України, а саме на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Експансія", яке є боржником Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" згідно рішення Господарського суду Київської області від 19.08.2021 № 911/1482/21.

Також 30.09.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю "Ветфактор ЛТД" подано заяву про звернення стягнення на грошові кошти, які належать третій особі, яка має заборгованість перед боржником у порядку ст. 336 ГПК України, а саме на кошти Фізичної особи-підприємця Раджабова Олександра Петровича, який боржником Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" згідно рішення Господарського суду Полтавської області від 16.03.2020 № 917/48/20.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.10.2021 № 910/15958/20 об'єднано розгляд двох поданих заяв та призначено їх до спільного розгляду в судовому засіданні 21.10.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.11.2021 у справі № 910/15958/20 відмовлено в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Ветфактор ЛТД" щодо звернення стягнення на грошові кошти у розмірі 87998,65 грн, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Експансія", в рахунок погашення боргу перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" підтвердженого рішенням Господарського суду Київської області від 19.08.2021 у справі № 911/1482/21, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ветфактор ЛТД", в рахунок виконання наказу Господарського суду міста Києва від 16.06.2021 у справі № 910/15958/20, виданого на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2021 у справі № 910/15958/20. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ветфактор ЛТД" про звернення стягнення на грошові кошти Фізичної особи-підприємця Раджабова Олександра Петровича задоволено. Звернуто стягнення на грошові кошти Фізичної особи-підприємця Раджабова Олександра Петровича, яка має заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" згідно рішення Господарського суду Полтавської області від 16.03.2020 у справі № 917/48/20 у розмірі 401123,13 грн на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ветфактор ЛТД" в рахунок погашення заборгованості згідно рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2021 № 910/15958/20.

28.09.2021 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Чепурним В.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 66974981 з примусового виконання наказу від 16.06.2021 № 910/15958/20.

Листом від 27.10.2021 № 877 приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Чепурний В.М. повідомив Товариство з обмеженою відповідальністю "Ветфактор ЛТД" про в ході виконавчого провадження № 66974981 рішення суду не виконано, стягнення коштів з боржника не відбувалося.

Відповідно до інформації про виконавче провадження № 66974981 станом на 28.10.2021 останнє зупинено на підставі п. 8 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження».

Отже, кредитор просив визнати його вимоги на суму 448 804,58 грн., що складаються з 401 123,13 грн. боргу, встановленого рішенням Господарського суду міста Києва від 22.02.2021 у справі № 910/15958/20, інфляційних втрат за період з 16.10.2020 по 12.10.2021 у сумі 36 669,14 грн., трьох процентів річних за період з 16.10.2020 по 12.10.2021 у розмірі 11 012,31 грн.

У запереченнях на подану кредитором заяву боржник вказав, що матеріали справи не містять підтвердження щодо результату стягнення коштів за ухвалою суду від 01.11.2021 у справі № 910/15958/20, якою звернуто стягнення на грошові кошти Фізичної особи-підприємця Раджабова Олександра Петровича в рахунок погашення заборгованості боржника перед кредитором.

Разом із цим, із пояснень кредитора слідує, що останній не пред'являв до виконання ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.11.2021 у справі № 910/15958/20, та грошових коштів від Фізичної особи-підприємця Раджабова Олександра Петровича по зазначеній ухвалі не отримував.

Відповідно до положень статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У той же час, матеріали справи не містять доказів виконання боржником рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2021 у справі № 910/15958/20 або отримання кредитором грошових коштів від Фізичної особи-підприємця Раджабова Олександра Петровича у рахунок погашення заборгованості боржника згідно з ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.11.2021 у справі № 910/15958/20.

З огляду на те, що зобов'язання боржника перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Ветфактор ЛТД" підтверджено рішенням суду та доказів його виконання до матеріалів справи не надано, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання вимог кредитора в сумі 401 123,13 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Аналіз зазначених норм чинного законодавства та положень укладеного між сторонами договору свідчить, що наявність чи відсутність судового рішення про стягнення суми боргу за спірними договорами, які боржник не виконав, не звільняє його від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора його права на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК України, за весь час прострочення.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 910/8132/17.

Приймаючи до уваги, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Ветфактор ЛТД" у справі № 910/15958/20 розрахувало суму 3% річних та втрат від інфляції за період з 31.03.2020-15.10.2020, суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для продовження нарахування компенсаційних виплат з 16.10.2020 у межах визначеного кредитором періоду по 12.10.2021.

До того ж судом ураховано, що кредитором нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат здійснено лише на суму заборгованості з оплати поставленого товару в розмірі 370334,23 грн.

За арифметичним перерахунком суду інфляційні втрати за період з 16.10.2020 по 12.10.2021 у сумі 36 669,14 грн. та три проценти річних за період з 16.10.2020 по 12.10.2021 у розмірі 11 012,31 грн. розраховані правильно.

Ураховуючи викладене, суд дійшов обґрунтованого висновку про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Ветфактор ЛТД" кредитором боржника на суму 448 804,58 грн., з якої: 430 287,88 грн. - вимоги четвертої черги, 18516,70 грн. - вимоги шостої черги.

Поряд з вищеописаною заборгованістю, визнанню також підлягають судові витрати кредитора у розмірі 4 540,00 грн.

vQXh7VH0HD4AbТовариство з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія»

vQXh7VH0HD4AbЗаява Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» з грошовими вимогами до боржника на суму 7 142 146,81грн. надійшла до суду 01.11.2021, тобто в строк, встановлений ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.

Вимоги заяви обґрунтовані тим, що 28.12.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» (споживач) укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу №420022619.

31.03.2021 між сторонами укладено новий Договір про постачання електричної енергії споживачу № 420022619 (далі - Договір 1) за тими самими точками комерційного обліку, в якому зафіксовано заборгованість за Договором про постачання електричної енергії споживачу №420022619 від 28.12.2018 та погоджено, що фінансові зобов'язання в розмірі 9 712 765,26 грн. переходять до Договору 1.

Відповідно до п. 2.1. Договору за цим Договором Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Інформація про об'єкти Споживача, постачання електричної енергії на потреби яких здійснюється на умовах цього Договору, та точки комерційного обліку, в яких відбувається зміна власника електричної енергії, наведена в заяві-приєднання, яка є Додатком №1 до цього Договору.

У пункті 2.3. Договору зазначено, що обсяг проданої споживачу електроенергії визначається Оператором системи розподілу.

Пунктом 6.2. Договору передбачено, що Споживач зобов'язується, зокрема, забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього Договору та пов'язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього Договору.

Згідно пункту 5.7. Договору порядок оплати за електричну енергію встановлюється згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є Додатком №2 до цього Договору.

Оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строк, визначений у рахунку. При цьому, Споживач не обмежується у праві здійснювати попередню оплату, оплату авансових та/або планових платежів за цим Договором без отримання рахунку Постачальника. З даними щодо складових ціни на електричну енергію, необхідними для визначення величин авансових та/або планових платежів, Споживач може ознайомитися на веб-сайті Постачальника. Не отримання Споживачем рахунку Постачальника не звільняє Споживача від виконання зобов'язань з оплати електричної енергії згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією.

Пунктом 5.8. Договору передбачено, що у разі порушення Споживачем строків оплати за цим Договором, Постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати. Споживач сплачує за вимогою Постачальника пеню у розмірі, що визначається цим Договором та зазначається в комерційній пропозиції, яка є Додатком №2 до цього Договору.

Відповідно до п. 5.10 Договору та додатку № 2 «Комерційна пропозиція « 30160757» встановлено наступний порядок оплати: 100 % вартості договірного обсягу споживання електричної енергії на розрахунковий період - повинна бути оплачена до дати початку розрахункового періоду. Остаточний розрахунок проводиться за фактично відпущену електричну енергію. Рахунок на попередню оплату надається постачальником споживачу до дати початку відповідного розрахункового періоду. Рахунок за фактично спожиту електричну енергію (остаточний розрахунок) надається постачальником споживачу не пізніше п'ятого робочого дня з дати завершення розрахункового періоду. Надані постачальником рахунки підлягають оплаті споживачем протягом п'яти робочих днів з дати отримання.

Відповідно до положень Комерційної пропозиції « 30160757», яка є Додатком №2 до Договору 1, пеня та/або штраф встановлений у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України (НБУ). Споживач зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних за весь час прострочення.

Відповідно до виставлених рахунків у Боржника виникла заборгованість за Договором 1 перед Кредитором в загальній сумі 7 107 524, 59 грн. з якої: 5 491 962,25 грн. - заборгованість за спожиту енергію (активна енергія, основний борг), 758 083, 53 грн. - пеня, 193 808,18 грн. - 3% річних; 663 670, 63 грн. - інфляційні втрати.

Крім того, 28.12.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» (споживач) укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу №420021282 (далі - Договір 2).

Відповідно до п 2.1. Договору Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Інформація про об'єкти Споживача, постачання електричної енергії на потреби яких здійснюється на умовах цього Договору, та точки комерційного обліку, в яких відбувається зміна власника електричної енергії, наведена в заяві-приєднання, яка є Додатком №1 до цього Договору.

У пункті 2.3. Договору зазначено, що обсяг проданої споживачу електроенергії визначається Оператором системи розподілу та підтверджується шляхом підписання сторонами до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, відповідного акту купівлі-продажу/приймання-передачі електричної енергії/

Згідно пункту 5.7. Договору, порядок оплати за електричну енергію встановлюється згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є Додатком №2 до цього Договору.

Оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строк, визначений у рахунку. При цьому, Споживач не обмежується у праві здійснювати попередню оплату, оплату авансових та/або планових платежів за цим Договором без отримання рахунку Постачальника. З даними щодо складових ціни на електричну енергію, необхідними для визначення величин авансових та/або планових платежів, Споживач може ознайомитися на веб-сайті Постачальника. Не отримання Споживачем рахунку Постачальника не звільняє Споживача від виконання зобов'язань з оплати електричної енергії згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією.

Пунктом 5.8. Договору передбачено, що у разі порушення Споживачем строків оплати за цим Договором, Постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати. Споживач сплачує за вимогою Постачальника пеню у розмірі, що визначається цим Договором та зазначається в комерційній пропозиції, яка є Додатком №2 до цього Договору.

Відповідно до п. 5.10 Договору та комерційної пропозиції № 30160757/2/2020 авансовий платіж - 25 %, повинен бути оплачений до дати початку розрахункового періоду, планові платежі - 25 %, повинен бути оплачений до 10 числа розрахункового періоду, 25 %, повинен бути оплачений до 18 числа розрахункового періоду, 25 %, повинен бути оплачений до 26 числа розрахункового періоду, остаточний розрахунок проводиться за фактично відпущену електричну енергію та враховується в проведених споживачем авансово-планових платежах. Рахунок на оплату авансового та планових платежів надається постачальником споживачу до дати початку відповідного розрахункового періоду. Рахунок за фактично спожиту електричну енергію (остаточний розрахунок) надається постачальником споживачу не пізніше п'ятого робочого дня з дати завершення розрахункового періоду. Надані постачальником рахунки підлягають оплаті споживачем протягом п'яти робочих днів з дати отримання.

Пунктом 6.2. Договору передбачено, що Споживач зобов'язується, зокрема, забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього Договору та пов'язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього Договору.

Відповідно до положень Комерційної пропозиції « 30160757», яка є Додатком №2 до Договору 2, пеня та/або штраф встановлений у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України (НБУ). Споживач зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних за весь час прострочення.

За наданими кредитором рахунками у Боржника виникла заборгованість перед кредитором за Договором 2 в загальній сумі 289 442, 81 грн., з якої: 244 153,63 грн. - заборгованість за спожиту енергію (активна енергія, основний борг); 31 062, 83 грн. - пеня; 5 652, 08 грн. - 3% річних; 8 574, 27 грн. - інфляційні втрати.

Згідно ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 633 ЦК України передбачено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Як визначено ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до частини першої статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (надалі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України «Про ринок електричної енергії».

За приписами частини 1 статті 276 Господарського кодексу України загальна кількість енергії, що відпускається, визначається за погодженням сторін. У разі якщо енергія виділяється в рахунок замовлення на пріоритетні державні потреби (ліміту), енергопостачальник не має права зменшувати абоненту цей ліміт без його згоди.

Інші особливості визначення кількості (обсягів), якості, строків, ціни та порядку розрахунків за договором постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України «Про ринок електричної енергії».

Форма та порядок оплати, терміни (строки) здійснення попередньої оплати, планових платежів та остаточного розрахунку зазначаються у договорі між електропостачальником та споживачем про постачання електричної енергії споживачу (комерційній пропозиції до договору) (п. 4.8 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затвердженого Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 14.03.2018 № 312, далі - ПРРЕЕ).

Відповідно до п. 4.3 ПРРЕЕ дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

Розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну (п. 4.12 ПРРЕЕ).

Станом на момент існування спірних відносин ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» на підставі постанови НКРЕКП від 08.11.2018 №1382 отримало ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії у межах території міста Києва.

Відповідно до п. 65 ч. 1 ст. 1 Закону "Про ринок електричної енергії" послуги комерційного обліку на ринку електричної енергії надаються постачальником послуг комерційного обліку.

До повноважень постачальника послуг комерційного обліку належить зняття показів засобів вимірювальної техніки (пп. 3 п. 3 ст. 58 Закону "Про ринок електричної енергії", п. 2.3.14 ПРРЕЕ).

Таким чином, дані, необхідні для виставлення рахунку споживачам електричної енергії на момент існування спірних правовідносин мали надаватись саме ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі».

Відповідно до п. 8.6.1 Кодексу комерційного обліку електричної енергії зчитування показів з лічильників, встановлених у споживачів, може здійснюватися споживачем, а також оператором системи або ППКО (у ролі ОЗД) відповідно до цього Кодексу та умов договору.

Отже, зчитування показів лічильників, встановлених у споживачів, може здійснюватися споживачем, а також оператором системи або постачальником послуг комерційного обліку (ППКО), відповідно до Кодексу комерційного обліку електричної енергії та умов договору про постачання електричної енергії споживачу.

Згідно з пунктами 4.13, 4.14 ПРРЕЕ для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку. Платіжний документ (рахунок) формується електропостачальником за обсяг електричної енергії згідно з обраною комерційною пропозицією до договору про постачання електричної енергії споживачу. Платіжні документи (рахунки) надаються електропостачальниками споживачам безкоштовно. Платіжні документи (рахунки) на оплату надаються споживачам у відповідних структурних підрозділах електропостачальника, через персональну сторінку споживача на вебсайті електропостачальника або електронною поштою, факсимільним зв`язком, поштовим зв`язком, кур`єром чи іншими способами з використанням інформаційних технологій у системі електронного документообігу у порядку, передбаченому договором про постачання електричної енергії споживачу.

Акти прийняття-передавання електричної енергії за спірний період підписані зі сторони боржника (споживача), тобто останній не заперечував щодо нарахованого обсягу споживання. Крім того, боржником проставлені підписи про отримання рахунків-фактур за спожиту електричну енергію та штрафні санкції.

Обсяг розподіленої електричної енергії Товариству з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» також підтверджується довідкою ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» від 25.10.2021 № 04/530/17259.

У матеріалах справи відсутні докази на підтвердження звернення боржника до оператора системи розподілу та адміністратора комерційного обліку стосовно неналежного виконання зобов`язань за договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії та відповідно невірного визначення обсягів розподіленої електричної енергії за спірній період.

Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Здійснивши арифметичний перерахунок заявленої пені в сумі 804 325,77 грн., трьох процентів річних у розмірі 199 460,26 грн. та інфляційних втрат у розмірі 672 244,90 грн., суд дійшов висновку про обґрунтованість даних вимог.

Поряд із цим, 01.01.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» (споживач) укладено Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №420081748 (далі - Договір 3).

Пунктом 8 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 встановлено, що Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь- яких обсягів електричної енергії, або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Згідно з пунктом 13 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону з метою забезпечення надійного та безперервного постачання електричної енергії побутовим та малим непобутовим споживачам відокремлення оператора системи розподілу, кількість приєднаних споживачів до системи розподілу якого перевищує 100 тисяч, здійснюється з урахуванням вимог цього пункту, а саме: фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.

Пунктом 1.2.15. ПРРЕЕ встановлено, що укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил. Для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку).

На роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами.

Відповідно до п. 13 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» передача постачальнику універсальних послуг персональних даних побутових та малих непобутових споживачів під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу не потребує отримання згоди та повідомлення таких споживачів про передачу персональних даних і вважається такою, що здійснена в загальносуспільних інтересах з метою забезпечення постачання електричної енергії споживачам.

Згідно ч. 1 ст. 63 Закону України «Про ринок електричної енергії», універсальні послуги надаються постачальником таких послуг виключно побутовим та малим непобутовим споживачам. Постачальник універсальних послуг не може відмовити побутовому та малому непобутовому споживачу, які знаходяться на території здійснення його діяльності, в укладенні договору постачання електричної енергії.

Так, до 01.01.2019 року, тобто до дня запровадження нового ринку електричної енергії, постачання електричної енергії на об'єкти Споживача за ЕІС-кодами точок комерційного обліку 62Z6799770461791 та 62Z5206302163745 здійснювало ПрАТ «Київобленерго».

На виконання постанови НКРЕКП від 26.10.2018 № 1268 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо передачі даних побутових та малих непобутових споживачів постачальнику електричної енергії, на якого відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» покладається виконання функції універсальної послуги на закріпленій території, ПрАТ «Київобленерго» були передані ТОВ «КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕК» дані про Споживача, у форматі «xls».

Відповідно до п. 13 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» передача постачальнику універсальних послуг персональних даних побутових та малих непобутових споживачів під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу не потребує отримання згоди та повідомлення таких споживачів про передачу персональних даних і вважається такою, що здійснена в загальносуспільних інтересах з метою забезпечення постачання електричної енергії споживачам.

Згідно ч. 4 ст. 63 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, та на умовах договору постачання універсальних послуг. Договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті.

Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги розміщено на офіційному веб-сайті ТОВ «КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕК» за посиланням: http://koec.com.ua/page?root=18id=19. Договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим непобутовим споживачам постачальником універсальних послуг та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання Споживача до цього Договору. Умови цього Договору є однаковими для всіх споживачів.

Відповідно до п. 2.1. Договору Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Згідно пункту 5.10. Договору Оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання Споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої Споживачем.

Пунктом 5.11 Договору передбачено, що у разі порушення Споживачем строків оплати Постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати за цим Договором. Споживач сплачує за вимогою Постачальника пеню у розмірі, що зазначається у комерційній пропозиції.

Відповідно до п. 6.2. Договору Споживач зобов'язується, зокрема, забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього Договору та пов'язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього Договору.

Відповідно до положень Комерційної пропозиції «Універсал», яка є Додатком №3 до Договору, пеня та/або штраф встановлений у розмір подвійної облікової ставки Національного банку України (НБУ). Споживач також зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних за весь час прострочення.

Таким чином, кредитором нарахована Боржнику за Договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 01.01.2019 №420081748 пеня за прострочення сплати вартості спожитої електроенергії у сумі 15 179,41 грн.

Розпорядником майна арбітражним керуючим Сердюк М.М. вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» визнані в повному обсязі.

Боржник заявлені Товариством з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» вимоги не визнав, проте письмових обґрунтованих підстав не навів.

Таким чином, суд дійшов обґрунтованого висновку про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» кредитором боржника на суму 7 412 146,81 грн., з яких: 6 607 821,04 грн. - вимоги четвертої черги, 804 325,77 грн. - вимоги шостої черги.

Поряд з вищеописаною заборгованістю, визнанню також підлягають судові витрати кредитора у розмірі 4 540,00 грн.

vQXh7VH0HD4AbТовариство з обмеженою відповідальністю «Профіпартс Україна»

vQXh7VH0HD4AbЗаява Товариства з обмеженою відповідальністю «Профіпартс Україна» з вимогами до боржника на суму 771 358,76грн надійшла до суду 01.11.2021 (дата поштового відправлення датована 27.10.2021), тобто в строк, встановлений ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.

05.04.2018 року між ТОВ «Профіпартс Україна» (надалі - Кредитор) та ТОВ «Комплекс Агромарс» (надалі - Боржник) укладений Договору поставки запасних частин № 318/2018/КАМ/0. У відповідності до п. п. 3.1, 3.2 Договору Кредитор бере на себе зобов'язання здійснити поставку товару (запасних частин) та передати його у власність Боржника, а Боржник зобов'язується прийняти та оплатити поставлений Кредитором товар належної якості та в обумовлені сторонами строки.

На виконання умов Договору з дати його укладення і по 23.10.2020 року Кредитор поставив, а Боржник прийняв визначений Договором та відповідними замовленнями товар на загальну суму 5 702 380,72 грн. (п'ять мільйонів сімсот дві тисячі триста вісімдесят грн. 72 коп.)

Відповідно до п. 6.2 Договору розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюється Боржником на умовах на умовах 100% передоплати протягом 5 (п'яти) робочих з моменту отримання рахунку-фактури шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Кредитора.

При виконанні договірних зобов'язань за погодженням сторін товар поставлявся Боржнику не тільки на умовах 100% передоплати, але і без отримання передоплати.

Після здійснення оплати по поставкам, здійсненим Кредитором і прийнятим Боржником, зобов'язання з оплати товару Боржник виконав не в повному обсязі, вартість поставленого товару сплатив частково у розмірі 5 016 108,92 грн. (п'ять мільйонів шістнадцять тисяч сто вісім грн. 92 коп.).

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 ЦК України).

Виходячи зі змісту статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина 1 статті 692 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Так, рішенням Господарського суду міста Києва № 910/3829/21 від 15.06.2021 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОФІПАРТС УКРАЇНА" (заборгованість в сумі 686 271 грн 80 коп., пеню в сумі 34 313 грн 59 коп., 3% річних в сумі 9 206 грн 62 коп., інфляційні втрати в сумі 30 167 грн 36 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 11 399 грн 39 коп.

У відповідності до ч.4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, суд дійшов обґрунтованого висновку про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю «Профіпартс Україна» кредитором боржника на суму 771 358,76 грн., з яких: 737 045,17 грн. - вимоги четвертої черги, 34 313,59 грн. - вимоги шостої черги.

Поряд з вищеописаною заборгованістю, визнанню також підлягають судові витрати кредитора у розмірі 4 540,00 грн.

vQXh7VH0HD4AbТовариство з обмеженою відповідальністю «Мережа сервісних станцій «ТІДІСІ-Дальнобой»

vQXh7VH0HD4AbЗаява Товариства з обмеженою відповідальністю «Мережа сервісних станцій «ТІДІСІ-Дальнобой» з вимогами до боржника на суму 1 781 192,99грн надійшла до суду 02.11.2021, тобто в строк, встановлений ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мережа сервісних станцій «ТІДІСІ-Дальнобой» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» було укладено Договір поставки колес та шин №852/2016П/486/2016/КАМ/0 від 28 вересня 2016 року (далі за текстом - Договір). Згідно з Договором Кредитор зобов'язувався поставити Боржнику автомобільні товари (далі за текстом - Товар), а боржник зобов'язувався придбати замовлений Товар і оплатити його вартість відповідно до умов Договору.

Поставка Товару підтверджується наступними видатковими накладними: № ЕЛС0713173.50603878 від 13.07.20р., №ЕЛС0713153.50602876 від 13.07.20 р №ЕЛС0713149.50601874 від 13.07.20 р, №ЕЛС0713133.50598877 від 13.07.20 р.

За поставлений товар, станом на 22.12.2020 р., Боржник не розрахувався та мав прострочену заборгованість перед Кредитором у розмірі 1 520 506,00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.05.2021 р. у справі №910/20888/20 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Мережа сервісних станцій «ТІДІСІ-Дальнобой» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» частково задоволено та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мережа сервісних станцій «ТІДІСІ-Дальнобой» заборгованість у розмірі 1 520 506,00 грн. (один мільйон п'ятсот двадцять тисяч п'ятсот шість грн. 00 коп.), пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ 71 787,82 грн. (сімдесят одна тисяча сімсот вісімдесят сім грн. 82 коп.), 3% річних у розмірі 17 946,96 грн. (сімнадцять тисяч дев'ятсот сорок шість грн. 96 коп.), втрати від інфляції у розмірі 42 947,68 грн. (сорок дві тисячі дев'ятсот сорок сім грн. 68 коп.), витрати на сплату судового збору у розмірі 24 797,82 грн. (двадцять чотири тисячі сімсот дев 'яносто сім грн. 82 коп.).

Також додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 05.08.2021 у справі №910/20888/21 стягнуто Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мережа сервісних станцій «ТІДІСІ-Дальнобой» 10000,00 грн. (десять тисяч грн. 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.

Крім того, рішенням Господарського суду міста Києва від 06.09.2021 у справі №910/8777/21 стягнуто Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мережа сервісних станцій «ТІДІСІ-Дальнобой» 18 246,07 грн 3% річних, 72 690,64 грн інфляційних та 2270,00 грн судового збору

У відповідності до ч.4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, суд дійшов обґрунтованого висновку про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІДІСІ-Дальнобой» кредитором боржника на суму 1 781 192,99 грн., з яких: 1 709 405,17 грн. - вимоги четвертої черги, 71 787,82 грн. - вимоги шостої черги.

Поряд з вищеописаною заборгованістю, визнанню також підлягають судові витрати кредитора у розмірі 4 540,00 грн.

vQXh7VH0HD4AbТовариство з обмеженою відповідальністю «Галузеве Підприємство «Промсервіс»

vQXh7VH0HD4AbЗаява Товариства з обмеженою відповідальністю «Галузеве Підприємство «Промсервіс» на суму 66 506 604,17 грн. надійшла до суду 05.11.2021(дата поштового відправлення датована 25.10.2021), тобто в строк, встановлений ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.

Подана заява обґрунтована тим, що 20.05.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Галузеве Підприємство «Промсервіс» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» (споживач) укладений договір № 10.8 постачання природного газу (далі - Договір).

Згідно з пунктом 1.1. Договору Постачальник зобов'язується поставити Споживачу природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому цим Договором, а Споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених цим договором.

Відповідно до п. 2.1. Договору, Постачальник передає Споживачу природний газ в запланованому обсязі по місяцях. Добовий плановий обсяг (добова норма) визначається шляхом ділення місячного планового обсягу природного газу на кількість днів у відповідному місяці. Річний плановий обсяг складається із сум місячних планових обсягів.

Сторонами був погоджений протокол розбіжностей до Договору.

Згідно з п. 2.2. Договору (в редакції, погодженій Протоколом розбіжностей), обсяги газу, що планується передати за цим договором (далі - Планований обсяг), можуть змінюватись сторонами шляхом подачі Споживачем Постачальнику письмових заявок не пізніше 20-ти календарних днів до початку розрахункового місяця. В разі не вибірки або перебору місячних обсягів природного газу, зазначених в п.2.1. цього договору, останнім днем коригування обсягів природного газу є 15 число розрахункового місяця, для чого Споживач повинен надати Постачальнику письмову заявку, завірену печаткою підприємства. Зменшення планового обсягу газу у розрахунковому місяці здійснюється на підставі листа Споживача.

Відповідно до п. 3.3. Договору, приймання-передача газу, переданого Постачальником Споживачеві у розрахунковому місяці, оформлюється актом приймання-передачі газу, що складається сторонами на підставі отриманих від Споживача даних та/або даних Оператора ГРМ.

Відповідно до п. 6.2. Договору, загальна сума вартості природного газу за цим Договором складається із сум вартості місячних поставок газу.

Пунктом 7.1. Договору (в редакції, погодженій Протоколом розбіжностей) передбачено, що оплата за природний газ здійснюється Споживачем шляхом перерахування з поточного рахунку або внесення через банківську установу грошових коштів на поточний рахунок Постачальника за наступним графіком:

30 відсотків від вартості планового місячного обсягу природного газу не пізніше 10-го числа місяця поставки газу включно;

30 відсотків від вартості планового місячного обсягу природного газу не пізніше 20-го числа місяця поставки газу включно;

30 відсотків від вартості планового місячного обсягу природного газу не пізніше 30-го числа місяця поставки газу включно;

10 відсотків від вартості планового місячного обсягу природного газу не пізніше 10-го числа наступного за розрахунковим місяця включно.

Згідно з п.13.3. Договору, усі зміни і доповнення до цього Договору оформлюються письмово, підписуються уповноваженими представниками сторін та скріплюються печатками (у випадку їх наявності), крім випадку, зазначеного у пункті 13.4. цього договору.

Відповідно до додаткової угоди № 60 до Договору від 30.09.2020 сторони погодили встановити ціну 1000 кубічних метрів природного газу в розмірі 5 863,89 гривень з ПДВ.

За заявкою Споживача, Постачальником був поставлений природний газ у жовтні 2020 року в загальному обсязі 2 595 952,80 куб. м. газу, за ціною, що встановлена Додатковою угодою № 60 від 30.09.2020, що підтверджується актом № 149/10.8 від 31.10.2020, актом № 144/10.8 від 31.10.2020, актом № 143/10.8 від 31.10.2020, які були підписані та скріплені печатками Сторін. Загальна вартість отриманого Споживачем у жовтні 2020 року газу склала 15 222 397,24 грн. з ПДВ.

Проте, в порушення умов Договору Боржник провів розрахунки за отриманий у жовтні 2020 року природний газ несвоєчасно і частково на суму 313 853,04 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 21.12.2020 року № 9862325869 (в частині суми 113 853,04 грн.) № 9862325870 на суму 200 000,00 грн.

За положеннями Додаткової угоди № 61 до Договору від 31.10.2020 сторони погодили встановити ціну 1000 кубічних метрів природного газу в розмірі 6 963,89 гривень з ПДВ.

За заявкою Споживача, Постачальником був поставлений природний газ у листопаді 2020 року в загальному обсязі 3 178 005,25куб.м. газу, за ціною, що встановлена Додатковою угодою № 61 від 31.10.2020, що підтверджується актом № 176/10.8 від 30.11.2020, актом № 177/10.8 від 30.11.2020, актом № 178/10.8 від 30.11.2020, які були підписані та скріплені печатками Сторін. Загальна вартість отриманого Споживачем у листопаді 2020 року газу склала 22 131 272,63 грн. з ПДВ.

Як передбачено Додатковою угодою № 61/1 до Договору від 30.11.2020, ціна 1000 кубічних метрів природного газу становить 6563,89 гривень з ПДВ.

Постачальником за заявкою Споживача був поставлений природний газ у грудні 2020 року в загальному обсязі 1 186 443,48 куб. м. газу, за ціною, що встановлена Додатковою угодою № 61/1 від 30.11.2020, що підтверджується актом № 176/10.8 від 31.12.2020, актом № 164/10.8 від 31.12.2020, актом № 175/10.8 від 31.12.2020, які були підписані та скріплені печатками Сторін. Загальна вартість отриманого Споживачем у грудні 2020 року газу склала 7 787 686,88 грн. з ПДВ.

Відповідно до Додаткової угоди № 62 до Договору від 31.12.2020 сторони погодили встановити ціну 1000 кубічних метрів природного газу в розмірі 7363,89 гривень з ПДВ.

За заявкою Споживача, Постачальником був поставлений природний газ у січні 2021 року в загальному обсязі 451 482,33 куб.м, газу, за ціною, що встановлена Додатковою угодою № 62 від 31.12.2020, що підтверджується актом № 186/10.8 від 31.01.2021, актом № 183/10.8 від 31.01.2021, актом № 185/10.8 від 31.01.2021, які були підписані та скріплені печатками Сторін. Загальна вартість отриманого Споживачем у січні 2021 року газу склала 3 324 668,92 грн. з ПДВ.

Також, відповідно до додаткової угоди № 63 до Договору від 29.01.2021, сторони погодили встановити ціну 1000 кубічних метрів природного газу в розмірі 8263,89 гривень з ПДВ.

За заявкою Споживача, Постачальником був поставлений природний газ у лютому 2021 року в загальному обсязі 454 622,02 куб.м, газу, за ціною, що встановлена Додатковою угодою № 63 від 29.01.2021, що підтверджується актом № 183/10.8 від 28.02.2021, актом № 184/10.8 від 28.02.2021, актом № 185/10.8 від 28.02.2021, які були підписані та скріплені печатками Сторін. Загальна вартість отриманого Споживачем у лютому 2021 року газу склала 3 756 949,09 грн. з ПДВ.

У березні 2021 року за заявкою Споживача Постачальником поставлений природний газ в загальному обсязі 269 879,92 куб.м, газу, за ціною, що встановлена Додатковою угодою № 63 від 29.01.2021, що підтверджується актом № 185/10.8 від 31.03.2021, актом № 186/10.8 від 31.03.2021, які були підписані та скріплені печатками Сторін. Загальна вартість отриманого Споживачем у березні 2021 року газу склала 2 230 257,97 грн. з ПДВ.

Крім того, у квітні 2021 року Постачальником був поставлений за заявкою Споживача природний газ в загальному обсязі 12 206,46 куб.м, газу, за ціною, що встановлена Додатковою угодою № 63 від 29.01.2021, що підтверджується актом № 179/10.8 від 30.04.2021, актом № 184/10.8 від 30.04.2021, які були підписані та скріплені печатками Сторін. Загальна вартість отриманого Споживачем у квітні 2021 року газу склала 100 872,92 грн. з ПДВ.

Відтак, кредитор у поданій заяві проси визнати його вимоги до боржника на суму 66 506 604,17 грн., що становлять 54 240 252,61 грн. - основна заборгованість за Договором; 1 388 865,81 грн. - 3% річних, 6 623 022,85 грн. - пеня, 4 254 462,90 грн. - інфляційні втрати. При цьому, кредитор вказав, що його вимоги є забезпеченими на підставі договорів іпотеки та застави на суму 39 416 047,76 грн.

У запереченнях на подану заяву боржник наголосив, що сумарна вартість предметів застави та іпотеки складає 958 839 038,92 грн., що значно перевищує розмір заявлених кредитором вимог. Одночасно боржник заперечив проти нарахованої пені, яка всупереч ч. 6 ст. 232 ГК України розрахована більше, ніж за шість місяців.

За поясненнями арбітражного керуючого вимоги кредитора підлягають включенню до вимог кредиторів позачергово, як забезпечені заставою в повному обсязі.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 ЦК України).

Виходячи зі змісту статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина 1 статті 692 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що на виконання умов договору постачання природного газу від 20.05.2016 № 10.8 Товариство з обмеженою відповідальністю «Галузеве Підприємство «Промсервіс» за період жовтень 2020 року - квітень 2021 року поставило боржнику природний газ у загальному обсязі 8 148 592,26 куб.м, загальною вартістю 54 554 105,65 грн. з ПДВ, з яких боржником оплачено лише 313 853,04 грн.

Відтак, заборгованість боржника за поставлений природний газ у розмірі 54 240 252,61 грн. підтверджена належними первинними документами, а саме підписаними та скріпленими печатками обох юридичних осіб актами.

До того ж, між сторонами підписано два акти звіряння взаємних розрахунків станом на 05.07.2021, за якими борг Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Галузеве Підприємство «Промсервіс» становить загалом 54 240 252,61 грн.

Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.

Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 916/2620/20, від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18, від 10.09.2019 у справі № 916/2403/18.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України).

Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до пункту 8.3 договору в разі невиконання споживачем умов пункту 7.1 договору споживач зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Водночас суд зауважує, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого строку, ніж передбачений частиною 6 статті 232 ГК України, за який нараховуються штрафні санкції - шість місяців.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.06.2018 у справі № 910/4164/17.

Одночасно, суд зауважує, що боржник помилково ототожнює шестимісячний строк нарахування пені зі строком позовної давності.

Суд зауважує, що стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою.

Однак, з огляду на те, що нарахування саме господарських штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, то строк позовної давності спливає через рік від дня, за який нараховано санкцію.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (частина 3 статті 267 ЦК України).

Водночас, боржником не подано заяву про застосування спеціальної позовної давності до пені, у зв'язку з чим остання нараховується від дати настання прострочення за кожним актом у межах шести місяців.

Таким чином, судом здійснено арифметичний перерахунок заявленої пені за кожним актом у межах шестимісячного строку нарахування та з урахуванням кількості днів у 2020 році - 366 днів. Відтак, загальна сума пені становить за актом за жовтень 2020 року 763 973,10 грн., за листопад 2020 року - 1 308 910,95 грн., за грудень 2020 року - 482 938,02 грн., за січень 2021 року - 213 307,11 грн., за лютий 2021 року - 253 722,71 грн., за березень 2021 року - 158 788,26 грн., за квітень 2021 року - 7434,19 грн., що в сукупності становить 3 189 074,34 грн.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

У той же час, розрахунок трьох процентів річних здійснений позивачем без урахування кількості днів у 2020 році - 366 днів, що призвело до арифметичних помилок. Відтак, здійснивши арифметичний перерахунок, суд дійшов висновку про стягнення трьох процентів річних у сумі 1 388 426,37 грн.

Також судом здійснено арифметичний перерахунок інфляційних втрат та встановлено, що останні в розмірі 4 254 462,90 грн. розраховані правильно.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «Галузеве Підприємство «Промсервіс» підлягає визнанню кредитором боржника на суму 54 240 252,61 грн. основна заборгованість, 1 388 426,37 грн. три проценти річних, 4 254 462,90 грн. інфляційні втрати, 3 189 074,34 грн. пеня.

Відповідно до cтатті 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Частиною першою статті 583 ЦК України визначено, що заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель); відповідні положення наведено також у частині другій статті 11 Закону України "Про заставу", за якою заставодавцем може бути як сам боржник, так і третя особа (майновий поручитель).

Згідно зі статтею 589 ЦК України у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

За змістом частини першої статті 584 ЦК України, частини першої статті 12 Закону України "Про заставу" у договорі застави визначаються суть, розмір та строк виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, опис предмета застави, а також інші умови, відносно яких за заявою однієї із сторін повинна бути досягнута угода.

За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором застави (частина друга статті 589 ЦК України, стаття 19 Закону України "Про заставу").

Згідно з частиною першою статті 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України "Про іпотеку", іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом; основне зобов`язання - зобов`язання боржника за договорами позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також зобов`язання, яке виникає з інших підстав, виконання якого забезпечене іпотекою; майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов`язання іншої особи-боржника.

Частинами п`ятою, шостою статті 3 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною, зокрема, до припинення основного зобов`язання.

У разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до договору іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України "Про іпотеку", за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

Згідно з частиною 1 статті 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

23.12.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Галузеве Підприємство «Промсервіс» (заставодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» (заставодавець) укладений договір застави, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Анохіною В.М., зареєстрований в реєстрі за № 1929, за яким забезпечується виконання заставодавцем зобов'язань, які виникають з Договору № 10.8 постачання природного газу від 20.05.2016.

Перелік предметів застави - транспортних засобів, наведений у пункті 5 договору.

За згодою сторін вартість предметів застави на момент укладення цього договору складає 2 376 230,87 грн. без ПДВ (пункт 7 договору).

Крім того, 06.01.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Галузеве Підприємство «Промсервіс» (Іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» (Іпотекодавець) укладений договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Полежаєвим О.Є., зареєстрований в реєстрі за № 11.

Згідно з пунктом 1 договору останній укладено сторонами для забезпечення виконання в повному обсязі зобов'язань ТОВ «Комплекс Агромарс», зокрема, за договором № 10.8 постачання природного газу від 20.05.2016 року зі всіма змінами та доповненнями.

Відповідно до пункту 2 Договору іпотеки Іпотекодавець з метою забезпечення виконання Основного зобов'язання, передає, а Іпотекодержатель приймає в іпотеку: птахівничу ферму № 3 (номер три), що знаходиться за адресою: Київська область, Броварський район, с. Рудня, вул. Чапаева, будинок номер 66 (шістдесят шість); земельну ділянку, з кадастровим номером 3221287600:05:007:0001, площею 5,8272 га, яка розташована за адресою: Київська область, Броварський район, с/рада Руднянська.

У пункті 3 договору вказано, що за згодою сторін вартість предмета іпотеки на момент укладення договору складає 125 887 028,85 грн.

Одночасно, у забезпечення виконання в повному обсязі зобов'язань ТОВ «Комплекс Агромарс» за договором № 10.8 постачання природного газу від 20.05.2016 року (зі всіма змінами та доповненнями), 06.01.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Галузеве Підприємство «Промсервіс» (Заставодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» (Заставодавець) укладений договір застави, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Полежаєвим О.Є., зареєстрований в реєстрі за № 13.

Перелік предметів застави - транспортних засобів, наведений у пункті 5 договору.

У пункті 7 договору Заставодавець та Заставодержатель дійшли згоди, що вартість предмета застави на момент укладення договору застави складає 15 139 994,48 гривень.

05.02.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Галузеве Підприємство «Промсервіс» (Іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» (Іпотекодавець) укладений договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Полежаєвим О.Є., зареєстрований в реєстрі за № 265, за яким забезпечено, серед іншого, виконання іпотекодавцем зобов'язань, які виникають з Договору № 10.8 постачання природного газу від 20.05.2016 зі всіма змінами та доповненнями.

За положеннями пункту 1 договору Іпотекодавець з метою забезпечення виконання Основного зобов'язання, передає, а Іпотекодержатель приймає в іпотеку: птахівничу ферму № 1 (номер один), що знаходиться за адресою: Київська область, Броварський район, с. Рудня, вул. Чапаева, будинок номер 70 (сімдесят); птахівничу ферму № 2 (номер два), що знаходиться за адресою: Київська область, Броварський район, с. Рудня, вул. Чапаева, будинок номер 69 (шістдесят дев'ять), земельну ділянку, з кадастровим номером 3221287600:05:008:0002, площею 24,8912 га, яка розташована за адресою: Київська область, Броварський район, с/рада Руднянська, цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Сторони дійшли згоди, що вартість предмета іпотеки на момент укладення договору складає 368 221 807,16 грн. (пункт 3 договору).

Крім того, у забезпечення виконання в повному обсязі зобов'язань ТОВ «Комплекс Агромарс» за договором № 10.8 постачання природного газу від 20.05.2016 року (зі всіма змінами та доповненнями), 05.02.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Галузеве Підприємство «Промсервіс» (Заставодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» (Заставодавець) укладений договір застави, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Полежаєвим О.Є., зареєстрований в реєстрі за № 270.

У пункті 5 договору наведено перелік предметів застави, що знаходяться за адресою: Київська область, Броварський район, с. Рудня, вул. Чапаева, будинок номер 70 (сімдесят), птахівнича ферма № 1.

Заставодавець та Заставодержатель дійшли згоди, що вартість предмета застави на момент укладення договору застави складає 18 390 034,44 грн. (пункт 7 договору).

Поряд із цим, 05.02.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Галузеве Підприємство «Промсервіс» (Заставодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» (Заставодавець) укладений договір застави, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Полежаєвим О.Є., зареєстрований в реєстрі за № 269, яким забезпечено, зокрема, виконання в повному обсязі зобов'язань ТОВ «Комплекс Агромарс» за договором № 10.8 постачання природного газу від 20.05.2016 року (зі всіма змінами та доповненнями).

Наведені в пункті 5 договору предмети застави знаходиться за адресою: Київська область, Броварський район, с. Рудня, вул. Чапаева, будинок номер 69 (шістдесят дев'ять), птахівнича ферма № 2.

Пункт 7 договору визначає, що Заставодавець та Заставодержатель дійшли згоди, що вартість предмета застави на момент укладення договору застави складає 22 343 269,24 грн.

Також, виконання зобов'язань ТОВ «Комплекс Агромарс» в повному обсязі за договором № 10.8 постачання природного газу від 20.05.2016 року (зі всіма змінами та доповненнями) забезпечено укладеним 05.02.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Галузеве Підприємство «Промсервіс» (Іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» (Іпотекодавець) договором іпотеки, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Полежаєвим О.Є., зареєстрованим у реєстрі за № 263.

Відповідно до пункту 1 Договору іпотеки Іпотекодавець з метою забезпечення виконання Основного зобов'язання, передає, а Іпотекодержатель приймає в іпотеку: птахівничу ферму № 4 (номер чотири), що знаходиться за адресою: Київська область, Броварський район, с. Рудня, вул. Чапаева, будинок номер 67 (шістдесят сім); земельну ділянку, з кадастровим номером 3221287600:05:007:0004, площею 7,7202 га, яка розташована за адресою: Київська область, Броварський район, с/рада Руднянська, цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Сторони в пункті 3 договору дійшли згоди, що вартість предмета іпотеки на момент укладання договору складає 192 134 801,12 грн.

У забезпечення виконання зобов'язань ТОВ «Комплекс Агромарс» за договором № 10.8 постачання природного газу від 20.05.2016 року (зі всіма змінами та доповненнями) також 05.02.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Галузеве Підприємство «Промсервіс» (Заставодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» (Заставодавець) укладений договір застави, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Полежаєвим О.Є., зареєстрований в реєстрі за № 268.

Предмет застави за визначеним у пункту 5 договору переліком знаходиться за адресою: Київська область, Броварський район, с. Рудня, вул. Чапаева, будинок номер 67 (шістдесят дев'ять), птахівнича ферма № 4.

Заставодавець та Заставодержатель дійшли згоди, що вартість предмета застави на момент укладення договору застави складає 22 860 718,13 грн. (пункт 7 договору).

Також, 05.02.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Галузеве Підприємство «Промсервіс» (Іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» (Іпотекодавець) укладений договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Полежаєвим О.Є., зареєстрований в реєстрі за № 261, за яким забезпечено виконання в повному обсязі зобов'язань ТОВ «Комплекс Агромарс» за договором № 10.8 постачання природного газу від 20.05.2016 року зі всіма змінами та доповненнями.

Відповідно до пункту 1 Договору іпотеки Іпотекодавець з метою забезпечення виконання Основного зобов'язання, передає, а Іпотекодержатель приймає в іпотеку: птахівничу ферму № 5 (номер п'ять), що знаходиться за адресою: Київська область, Броварський район, с. Рудня, вул. Чапаева, будинок номер 68 (шістдесят вісім); земельну ділянку, з кадастровим номером 3221287600:05:005:0001, площею 8,8152 га, яка розташована за адресою: Київська область, Броварський район, с/рада Руднянська, цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно з пунктом 3 договору сторони дійшли згоди, що вартість предмета іпотеки на момент укладання договору складає 166 104 079,05 грн.

Також, виконання зобов'язань ТОВ «Комплекс Агромарс» за договором № 10.8 постачання природного газу від 20.05.2016 року зі всіма змінами та доповненнями забезпечено згідно з укладеним 05.02.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Галузеве Підприємство «Промсервіс» (Заставодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» (Заставодавець) договором застави, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Полежаєвим О.Є., зареєстрованим в реєстрі за № 267.

Відповідно до пункту 5 договору предмети застави за вказаним у цьому пункті переліком знаходиться за адресою: Київська область, Броварський район, с. Рудня, вул. Чапаева, будинок номер 68 (шістдесят вісім), птахівнича ферма № 5.

Згідно з пунктом 7 договору Заставодавець та Заставодержатель дійшли згоди, що вартість предмета застави на момент укладення договору застави складає 19 350 740,13 грн.

Отже, судом встановлено, що загальний розмір заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» становить 63 072 216,22 грн., у той час як загальна вартість предметів застави визначена сторонами в договорах застави майна, за якими заставодавцем виступає сам боржник, у розмірі 952 808 703,47 грн.

Згідно ч. 2 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства забезпечені кредитори можуть повністю або частково відмовитися від забезпечення. Якщо вартості застави недостатньо для покриття всієї вимоги, кредитор повинен розглядатися як забезпечений лише в частині вартості предмета застави. Залишок вимог вважається незабезпеченим.

Аналіз наведеної норми дає підстави для висновку про те, що вартість предмета застави, в тому числі і розмір вимог заставного кредитора, вимоги якого забезпечені заставою майна боржника, визначаються у розмірі вартості предмета застави, який визначений між кредитором та боржником у договорі застави.

Оскільки вартість предметів застави становить 952 808 703,47 грн., то з урахуванням приписів ч. 2 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Галузеве Підприємство «Промсервіс» є забезпеченими в повному обсязі.

Такий висновок не суперечить правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, що викладений 15.05.2018 в постанові у справі №902/492/17, оскільки з набранням чинності Кодексу України з процедур банкрутства (з 21.10.2019) порядок визначення забезпечених вимог було конкретизовано законодавцем в ч. 2 ст. 45 Кодексу та визначено, що кредитор є забезпеченим лише в частині вартості предмета застави.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду № 905/2028/18 від 17.06.2020 року.

При цьому, матеріали справи не містять доказів відмови кредитора від забезпечення, та за поясненнями останнього не заперечує проти визнання його вимог забезпеченими повністю.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю «Галузеве Підприємство «Промсервіс» кредитором боржника на суму 63 072 216,22 грн., які забезпечені заставою боржника.

Поряд з вищеописаною заборгованістю, визнанню також підлягають судові витрати кредитора у розмірі 4 540,00 грн.

У задоволенні решти вимог у розмірі 3 434 387,95 грн. відмовити.

vQXh7VH0HD4AbТовариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство Біофарм»

vQXh7VH0HD4AbЗаява Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство Біофарм» на суму 2 811 871,54 грн. надійшла до суду 08.11.2021(дата поштового відправлення датована 05.11.2021), тобто в строк, встановлений ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.

Вимоги заяви обґрунтовані тим, що 06.04.2018 між ТОВ "Науково-виробниче підприємство Біофарм" (далі - постачальник) та ТОВ "Комплекс Агромарс" (Філія "Гаврилівський птахівничий комплекс") (далі - покупець) укладено договір поставки ветеринарних препаратів №345/2018/КАМ/О (далі - Договір), відповідно до пункту 3.2 якого предметом договору є поставка ветеринарних препаратів (медикаменти, вакцини, дезінфікуючі засоби) (далі - товар). Перелік і найменування Товару зазначається у Специфікаціях до даного Договору, накладних документах на кожну окрему партію Товару.

Згідно з пунктом 4.1 договору поставка Товару здійснюється «Постачальником» на умовах терміну «DAP - DELIVERED AT PLACE» за адресою: 07350, Київська обл., Вишгородський район, с. Гаврилівка.

У пункті 4.14 договору встановлено, що право власності на Товар, що поставляється, переходить від Постачальника до Покупця в момент передачі Товару та підписання уповноваженою особою Покупця товарно-транспортної накладної.

Пункт 6.3 договору передбачає, що розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються Покупцем у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника згідно умов, зазначених у п. 6.5 договору.

У пункті 6.5 договору сторонами погоджено, що для отримання оплати Постачальник передає Покупцю всю кількість Товару згідно рахунку-фактури, сторони підписують належним чином оформлену видаткову накладну, Постачальник передає Покупцю повний пакет оригіналів документів, зазначених у п. 4.5 даного договору.

Згідно з пунктом 6.6 договору після виконання останньої з умов, наведених у п. 6.5 договору, Покупець сплачує 80 % оплати вартості поставленого товару на розрахунковий рахунок постачальника протягом 30 робочих днів.

Відповідно до пункту 6.7 договору остаточний розрахунок у розмірі 20 % оплати вартості поставленого товару здійснюється протягом 3 робочих днів після того, як Постачальник у строки, передбачені чинним законодавством, засобами електронного зв'язку надіслав Покупцю податкову накладну, зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних, але в будь-якому разі не раніше строку, вказаного в пункті 6.6.1 договору.

На виконання умов договору від 06.04.2018 №345/2018/КАМ/О кредитор поставив боржнику товар на загальну суму 5 863 143,52 грн., що прийнятий боржником у повному обсязі та без зауважень, що підтверджується видатковими накладними, підписаними уповноваженими представниками обох сторін.

Водночас, отриманий товар оплачений боржником частково, на загальну суму 3 554 586,20 грн., у зв'язку з чим залишок заборгованості за договором від 06.04.2018 №345/2018/КАМ/О складає 2 308 557,32 грн.

На підтвердження вказаних обставин кредитором долучено до матеріалів справи копії рахунків на оплату, видаткових накладних, довіреностей боржника на отримання ТМЦ від кредитора, податкових накладних із відмітками про їх реєстрацію у Єдиному реєстрі податкових накладних та про прийняття контрагентом-боржником, квитанціями про прийняття та реєстрацію податкових накладних на рівні ДПС України, оборотної відомості по банківському рахунку кредитора.

Із метою досудового врегулювання спору кредитор направив на адресу боржника вимогу про сплату заборгованості та штрафних санкцій, до якої додано неоплачені боржником рахунки та копії документів, визначених договором, для підтвердження якості товару. Проте, боржник вимогу не задовольнив, заборгованість за договором не погасив.

Арбітражний керуючий вимоги кредитора визнав у повному обсязі.

Боржник обґрунтованих заперечень проти заявлених кредитором вимог не наводив.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 ЦК України).

Виходячи зі змісту статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина 1 статті 692 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що відповідно до підписаних та скріплених печатками обох сторін видаткових накладних кредитор поставив боржнику за договором від 06.04.2018 №345/2018/КАМ/О товар на загальну суму 5 863 143,52 грн., з якої непогашеним залишився борг у сумі 2 308 557,32 грн.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України).

Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до пункту 7.7 договору Покупець за несвоєчасну оплату Товару сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, за кожен день прострочення, але не більше 5 (П'ять) % від загальної вартості неоплаченого Товару.

Згідно з пунктом 7.8 договору у випадку прострочення виконання обов'язку Покупця щодо оплати товару, Постачальник має право вимагати від Покупця сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, при цьому розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення, починаючи з місяця наступного, за місяцем, в якому (яких) мало місце прострочення оплати. У розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

За арифметичним перерахунком суду нарахована станом на 11.05.2021 пеня в розмірі 150 093,56 грн., три проценти річних у розмірі 77 796,37 грн. та 233 596,49 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню в заявленому кредитором розмірі.

Також кредитором заявлені вимоги в розмірі 41 827,80 грн., що становлять витрати на професійну правничу допомогу.

21.05.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Біофарм" та АО «Кролевецький та партнери» укладено договір № 01/21/05 про надання правової допомоги.

30.03.2021 між вказаними сторонами укладено додаткову угоду №1, за умовами якої АО «Кролевецький та партнери» зобов'язувалося надавати правову допомогу та здійснювати представництво інтересів ТОВ «НВП Біофарм» при стягненні заборгованості з ТОВ «Комплекс Агромарс» у межах позовного провадження.

Надалі, 19.07.2021 у зв'язку з постановленням ухвали Господарського суду м. Києва від 14.07.2021 по справі №910/10741/21 про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Комплекс Агромарс», між сторонами укладено додаткову угоду №1/1, за умовами якої АО «Кролевецький та партнери» зобов'язалося здійснювати представництво інтересів кредитора у межах справи про банкрутство.

У подальшому, постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.08.2021 у справі №910/10741/21 ухвалу Господарського суду м. Києва про відкриття провадження про банкрутство ТОВ «Комплекс Агромарс» скасовано.

Разом із цим, з огляду на винесення ухвали Господарського суду м. Києва від 13.10.2021 у справі №910/15043/21 про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Комплекс Агромарс», між АО «Кролевецький та партнери» та ТОВ «НВП Біофарм» укладено додаткову угоду №1/2 від 28.10.2021.

За умовами додаткової угоди №1/2 від 28.10.2021 сторони дійшли згоди, що правова допомога, зміст якої був обумовлений додатковою угодою №1/1 від 19.07.2021, підлягає коригуванню, а гонорар, який був сплачений на підставі рахунку №199 від 31.03.2021, зараховується в оплату послуг за цією додатковою угодою (п.2).

До матеріалів справи долучено рахунок-фактуру №199 від 31.03.2021, платіжне доручення №6 від 06.04.2021, детальний опис робіт та акт здачі-приймання наданих послуг №88 від 28.10.2021, якими підтверджується надання АО «Кролевецький та партнери» юридичних послуг ТОВ «НВП Біофарм» на суму 41 827,80 грн.

Положення статті 126 ГПК України передбачають, що для цілей розподілу судових витрат суд враховує: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до постанови Об'єднаної палати Верховного суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року по справі № 922/445/19 та постанови Об'єднаної палати Верховного суду у складі Касаційного господарського суду від 22.11.2019 року по справі № 902/347/18, для розподілу понесених судових витрат стороні необхідно подати лише договір про надання правничої допомоги та детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому, згідно частини 6 статті 126 ГПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом із цим, боржником клопотання відповідачем про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката не заявлялося.

Відсутність клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу від іншої сторони виключає можливість суду самостійно (без указаного клопотання) зменшувати розмір витрат на професійну правничу допомогу. Дана правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 18.12.2018 р. у справі №910/4881/18.

Беручи до уваги надані докази на підтвердження надання професійної правничої допомоги адвокатом та відсутність клопотання про зменшення розміру відповідних витрат, суд дійшов висновку, що вимоги кредитора на суму 41 827,80 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

З огляду на наведене, суд дійшов обґрунтованого висновку про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Біофарм" кредитором боржника на суму 2 816 411,54грн., з яких 2 619 950,18грн.-вимоги четвертої черги, 150 093,56грн. -вимоги шостої черги.

Поряд з вищеописаною заборгованістю, до реєстру вимог кредиторів також підлягає включенню судовий збір, сплачений за подання заяви про визнання кредитором по відношенню до боржника в розмірі 4 540,00 грн., та витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 41 827,80 грн., що в сумі становить 46 367,80грн.-вимоги першої черги.

vQXh7VH0HD4AbТовариство з обмеженою відповідальністю «Сева Санте Анімаль Україна»

vQXh7VH0HD4AbЗаява Товариства з обмеженою відповідальністю «Сева Санте Анімаль Україна» на суму 11 104 168,57 грн. надійшла до суду 08.11.2021, тобто в строк, встановлений ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.

Між ТОВ «Сева Санте Анімаль Україна» (надалі - Постачальник) та ТОВ «Комплекс Агромарс» (надалі - Покупець) було укладено Договір поставки від 23.02.2014 року №52/2014/КАМ/О (надалі-Договір №52/2014/КАМ/О) та Договір поставки від 18.03.2014 року №216/2014/КАМ/О (надалі-Договір №216/2014/КАМ/О).

Згідно з п. 1.1. Договорів № 52/2014/КАМ/0 та № 216/2014/КАМ/О, Постачальник зобов'язується поставити і передавати у власність Покупця Товар, а Покупець зобов'язується прийняти цей Товар і здійснити його оплату.

Пунктом 1.2. вищевказаних Договорів передбачено, що предметом даного Договору є ветеринарні лікарські препарати, що надалі іменуються - Товар, перелік і найменування якого зазначається у Специфікаціях до даного Договору, накладних документах на кожну окрему партію Товару.

Відповідно до пункту 4.3. Договору № 52/2014/КАМ/0 в редакції Додаткової угоди від 20.11.2014 року № 2 та п. 4.3. Договору № 216/2014/КАМ/О в редакції Додаткової угоди від 20.11.2014 року № 2, розрахунки за кожну поставлену партію Товару здійснюються у безготівковому порядку на умовах 100 % після оплати шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника протягом ЗО (тридцяти) днів з моменту поставки Товару та підписання Сторонами видаткових накладних.

Відповідно до п. 4.5. Договорів № 52/2014/КАМ/0 та № 216/2014/КАМ/О вартість та кількість відповідної партії Товару визначається рахунками-фактурами та супровідними документами на Товар.

Пунктом 5.1. Договорів № 52/2014/КАМ/0 та № 216/2014/КАМ/О передбачено, що датою поставки Товару вважається дата підписання стонами видаткових накладних. Приймання Товару за кількістю та якістю здійснюється Покупцем згідно з даними, вказаними в супровідних документах на Товар (п. 5.2. Договорів № 52/2014/КАМ/О та № 216/2014/КАМ/О).

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або, не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Частиною 1 ст. 692 ЦК України Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Однак, Покупець не здійснив оплату поставленого Товару в строк, визначений Договором поставки.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання. Управнена сторона має право не приймати виконання зобов'язання частинами, якщо інше не передбачено законом, іншими нормативно- правовими актами або договором, або не випливає із змісту зобов'язання.

Статтями 610, 611 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) та у разі його порушення настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Відповідно до п. 6.3. Договорів № 52/2014/КАМЮ та № 216/2014/КАМ/0, Покупець за даним Договором несе наступну відповідальність: за порушення строків оплати Товару, визначених Специфікаціях до даного Договору, сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення за кожен день прострочення від вартості простроченого але не оплаченого Товару.

З метою досудового врегулювання спору, Постачальником були направлені Покупцю претензії від 16.12.2020 року з вимогою сплатити заборгованість Договорами № 52/2014/КАМ/0 та№ 216/2014/КАМ/0 за раніше відвантажений Товар в сумі 10 901 093,35 грн, протягом 30 днів з дати її отримання. Згідно інформації тренінгу відправлень «Укрпошти», такі претензії Покупець отримав 22.12.2020 року. Відповіді на вищевказані претензії Покупцем не було надіслано.

Таким чином, Постачальник був змушений звернутися з позовом до суду за захистом своїх порушених прав, в якому просив суд стягнути з ТОВ «Комплекс Агромарс» заборгованість за Договорами поставки № 52/2014/КАМ/О та№ 216/2014/КАМ/0 в розмірі 12 385 286,25 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.03.2021 у справі №910/999/21 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сева Санте Анімаль Україна» грошові кошти: основного боргу - 10 901 093,35 грн. (десять мільйонів дев'ятсот одна тисяча дев'яносто три гривні 35 копійок), пені - 751 665,89 грн. (сімсот п'ятдесят одна тисяча шістсот шістдесят п'ять гривень 89 копійок), інфляційного збільшення боргу - 339 467,14 грн. (триста тридцять дев'ять тисяч чотириста шістдесят сім гривень 14 копійок), 3% річних - 205 389,63 грн. (двісті п'ять тисяч триста вісімдесят дев'ять гривень 63 копійки), витрати на правову (правничу) допомогу - 25 000,00 грн. (двадцять п'ять тисяч гривень) та судовий збір - 182 964,24 грн. (сто вісімдесят дві тисячі дев'ятсот шістдесят чотири гривні 24 копійки).

У відповідності до ч.4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено обставини, якщо інше не встановлено законом.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю «Сева Санте Анімаль Україна» кредитором боржника на суму 11 104 168,57 грн., з яких 10 352 502,68грн.-вимоги четвертої черги, 751 665,89грн. -вимоги шостої черги.

Поряд з вищеописаною заборгованістю, визнанню також підлягають судові витрати кредитора у розмірі 4 540,00 грн.

vQXh7VH0HD4AbТовариство з обмеженою відповідальністю «Тріумф Пак»

vQXh7VH0HD4AbЗаява Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріумф Пак» на суму 68 883,44 грн. надійшла до суду 08.11.2021(дата поштового відправлення датована 05.11.2021), тобто в строк, встановлений ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.

08.06.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Тріумф Пак» (далі-Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» (далі- Покупець) укладено Договір поставки № 169/2017/ХАМ/0, відповідно до умов якого Постачальник бере на себе зобов'язання здійснити поставку Товару та передати його у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити поставлений Постачальником Товар належної якості та в обумовлені строки.

Так, на виконання умов ДОгвоору, Постачальником здійснено поставку товару на загальну суму 68 883,44грн., що підтверджується видатковими накладними №Т-00000242 від 09.11.2020 та № Т-00000241 від 09.11.2020.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 ЦК України).

Виходячи зі змісту статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина 1 статті 692 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Так, судом втсанволено,що Господарським судом Київської області видано судовий наказ №911/1797/21 від 22.06.2021 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» заборгованості у розмірі 68 883,44 грн. та 227,00грн. судового збору.

Доказів скасування вказаного судового наказу в порядку ст..ст. 157-158 Господарського процесуального кодексу України суду не подано.

Більш того, боржником заявлені вимоги визнано у повному обсязі.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріумф Пак» кредитором боржника на суму 68 883,44грн-вимоги четвертої черги.

Поряд з вищеописаною заборгованістю, визнанню також підлягають судові витрати кредитора у розмірі 4 540,00 грн.

vQXh7VH0HD4AbКобб Джермані Авімекс ГмбХ (Cobb Germany Avimex GmbH)

vQXh7VH0HD4AbЗаява Кобб Джермані Авімекс ГмбХ (Cobb Germany Avimex GmbH) на суму 6 877 837,85 грн. надійшла до суду 09.11.2021, тобто в строк, встановлений ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.

05.10.2015 року між (Cobb Germany Avimex GmbH (далі-Продавець)) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс»(далі-Покупець) укладено Контракт № ARGO01-16, відповідно до умов якого Продавець продає, а Покупець купує 634176 добових курчат батьківського племінного поголів'я «СОВВ», в подальшому Товар, на умовах DAP ферма Покупця (Інкотермс 2010). Загальна кількість Товару поставляється протягом 2016 року партіями та по датах, визначених в Розділі 15 «Розклад поставок» цього Контракту.

Як вбачається з поданих суду документів, у боржника виникила заборгованість за отриману продукцію у розмірі 104 521,10євро.

19.10.2019 між Cobb Germany Avimex GmbH (далі-Продавець)) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс»(далі-Покупець) укладено Контракт № ARGO 01-20, відповідно до умов якого Продавець продає, а Покупець купує 614592 курчат батьківського племінного поголів'я «СОВВ», в подальшому Товар, на умовах DAP ферма Покупця (Інкотермс 2010). Загальна кількість Товару поставляється протягом 2020 року партіями та по датах, визначених в Розділі 15 «Розклад поставок» цього Контракту.

Відповідно до Додаткової угоди №2 від 30.03.2020 до Контракту Продавець продає, а Покупець купує 402768 курчат батьківського племінного поголів'я «СОВВ».

Як вбачається з поданих суду документів, у боржника виникила заборгованість за отриману продукцію у розмірі 123 202,27євро.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 ЦК України).

Виходячи зі змісту статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина 1 статті 692 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки Боржник не виконав належним чином свої зобов'язання з оплати вартості продукції, яка була поставлена Кредитором відповідно до вказаних Контрактів, Кредитором заявлено вимог у розмірі 227 723,37 євро, що еквівалентно станом на день подання заяви з грошовими вимогами до боржника складає 6 877 837,85грн.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про визнання Кобб Джермані Авімекс ГмбХ (Cobb Germany Avimex GmbH) кредитором боржника на суму 6 877 837,85грн-вимоги четвертої черги.

Поряд з вищеописаною заборгованістю, визнанню також підлягають судові витрати кредитора у розмірі 4 540,00 грн.

Судові витрати, сплачені заявником у сумі 218,00грн. підлягають поверненню, як надмірно сплачені.

vQXh7VH0HD4AbВімекс Аграрпродукте Імпорт унд Експорт ГмбХ (Wimex Agrarprodukte Import und Expotr GmbH)

vQXh7VH0HD4AbЗаява Вімекс Аграрпродукте Імпорт унд Експорт ГмбХ на суму 47 772 004,22 грн. надійшла до суду 09.11.2021, тобто в строк, встановлений ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.

11.04.2020 року між Wimex Agrarprodukte Import und Expotr GmbH (далі-Продавець)) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс»(далі-Покупець) укладено Контракт № ARGO DOC 01-20, відповідно до умов якого Продавець продає, а Покупець купує бройлерів в кількості 99,840 голів, в подальшому Товар, на умовах DAP (Інкотермс 2010). Поставки курчас бройлерів проводяться протягом 2020 року за графіком приведеним в розділі 12.

Як вбачається з поданих суду документів, у боржника виникила заборгованість за отриману продукцію у розмірі 25 958,40євро.

11.11.2019 між Wimex Agrarprodukte Import und Expotr GmbH (далі-Продавець)) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс»(далі-Покупець) укладено Контракт № ARGO 01/20, відповідно до умов якого Продавець продає, а Покупець купує 21.312.000 шт інкубаційних яєць бройлерів СОВВ500/Ross308, в подальшому Товар, на умовах DAP Україна відповідно до Інкотермс 2010.

Відповідно до Додаткової угоди №1 від 15.04.2020 до Контракту Продавець продає, а Покупець купує 1 152 000 шт інкубаційних яєць бройлерів СОВВ500/Ross308, в подальшому Товар, на умовах DAP Україна відповідно до Інкотермс 2010.

Відповідно до Додаткової угоди №2 від 10.06.2020 до Контракту Продавець продає, а Покупець купує 2 502 000 шт інкубаційних яєць бройлерів СОВВ500/Ross308, в подальшому Товар, на умовах DAP Україна відповідно до Інкотермс 2010.

Відповідно до Додаткової угоди №3 від 02.09.2020 до Контракту сторони погодили, що протягом вересня, жовтня, листопада та грудня 2020 року Продавець продає, а Покупець купує 8 640 000 шт інкубаційних яєць бройлерів СОВВ500/Ross308, в подальшому Товар, на умовах DAP Україна відповідно до Інкотермс 2010.

Як вбачається з поданих суду документів, у боржника виникила заборгованість за отриману продукцію у розмірі 1 162 836,00євро.

16.09.2019 між Wimex Agrarprodukte Import und Expotr GmbH (далі-Продавець)) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс»(далі-Покупець) укладено Контракт № ARGO 03/19, відповідно до умов якого Продавець продає, а Покупець купує 5 184 000 шт інкубаційних яєць бройлерів СОВВ500/Ross308, в подальшому Товар, на умовах DAP Україна відповідно до Інкотермс 2010.

Відповідно до Додаткової угоди №1 від 05.12.2019 до Контракту Продавець продає, а Покупець купує 4 320 000 шт інкубаційних яєць бройлерів СОВВ500/Ross308, в подальшому Товар, на умовах DAP Україна відповідно до Інкотермс 2010.

Як вбачається з поданих суду документів, у боржника виникила заборгованість за отриману продукцію у розмірі 392 923,87євро.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 ЦК України).

Виходячи зі змісту статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина 1 статті 692 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки Боржник не виконав належним чином свої зобов'язання з оплати вартості продукції, яка була поставлена Кредитором відповідно до вказаних Контрактів, Кредитором заявлено вимог у розмірі 1 581 718,27 євро, що еквівалентно станом на день подання заяви з грошовими вимогами до боржника складає 47 772 004,22грн.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про визнання Вімекс Аграрпродукте Імпорт унд Експорт ГмбХ кредитором боржника на суму 47 772 004,22грн-вимоги четвертої черги.

Поряд з вищеописаною заборгованістю, визнанню також підлягають судові витрати кредитора у розмірі 4 540,00 грн.

Судові витрати, сплачені заявником у сумі 218,00грн. підлягають поверненню, як надмірно сплачені.

vQXh7VH0HD4AbТовариство з обмеженою відповідальністю «Інтер Вей Капітал»

vQXh7VH0HD4AbТовариство з обмеженою відповідальністю «Інтер Вей Капітал» звернулося до суду 11.11.2021, тобто в строк, встановлений ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства із заявою кредитора боржника (з урахуванням заяви про уточнення розміру вимог) на суму 655 149 451,56 грн.

Із поданої заяви слідує, що 16.08.2010 між ТОВ «КОМПЛЕКС АГРОМАРС» (позичальник) та ПАТ «ПУМБ» укладено Кредитний договір № 114-КД, відповідно до умов якого Банк зобов'язався надати Позичальнику кредит терміном до 25.07.2013, а Позичальник зобов'язався прийняти його, використовувати його за цільовим призначенням, сплатити плату за Кредит та повернути Банку Кредит в повному обсязі в порядки та в строки, обумовлені цим Договором.

У подальшому до розміру кредиту та строку його повернення вносилися зміни відповідними додатковими угодами.

Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору (Додаткова угода № 61 від 19.06.2020) Банк зобов'язався надати Позичальнику кредитні кошти, шляхом надання мультивалютного Кредиту у розмірі еквівалентному 8 400 000,00 доларів США (ліміт Кредиту), а Позичальник зобов'язується прийняти його, використовувати його за цільовим призначенням, сплатити плату за Кредит та повернути Банку Кредит в повному обсязі в порядки та в строки, обумовлені цим Договором.

Підпунктом 1.1.1. Кредитного договору Сторони погодили, що Позичальник має право отримати частину Кредиту, наданого в доларах США, у розмірі що не перевищує 3 000 000,00 доларів США.

Відповідно до п. 1.1.2. Кредитного договору для суми Кредиту наданого в гривні, застосовується курс згідно з п. 1.4 Кредитного договору.

Згідно п.1.3 Кредитного договору (Додаткова угода № 47 від 15.06.2017), валютами кредитування за цим Договором є гривня, долар США. В залежності від своїх потреб Позичальник має право отримати кредит в будь-якій із зазначених валют кредитування за умови дотримання п. 1.4 цього Договору. З метою обліку операції видачі та повернення кредитних коштів, Банк для кожної валюти відкриває окремий рахунок.

Відповідно до п. 4.3. Кредитного договору, незалежно від того, в якій валюті Позичальник фактично використав Кредит, повернення Кредиту має здійснюватися виключно у валюті Кредиту.

У пункті 7.2.2. Кредитного договору передбачено, що період нарахування процентів складає календарне число днів. Датою закінчення періоду нарахування процентів є перший Банківський день після 10 (десятого) числа (без його врахування) або день, що передує дати повернення Кредиту, а початком - дата надання Кредиту, та/або перший Банківський день після 10 (десятого) числа (з його врахуванням).

Відповідно до п. 7.2.3. Кредитного договору, проценти нараховуються щоденно на фактичну суму і за весь час користування Кредитом.

Згідно із п. 7.2.6. Кредитного договору, нараховані проценти повинні сплачуватися Позичальником щомісячно не пізніше 1 (одного) банківського дня, наступного за 10 (десятим) кожного місяця.

Відповідно до п. 7.2.4 Кредитного договору, положення цього пункту (тобто пункту 7 в цілому) мають поновлюваний характер і можуть застосовуватися протягом всього строку дії цього Договору.

За змістом пункту 12.1. Кредитного договору, у разі порушення Позичальником строків виконання будь-якого зобов'язання банк має право нараховувати, а Позичальник зобов'язаний сплатити на користь Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення. Розрахунок пені здійснюється на суму простроченого виконання Боргового зобов'язання за весь час прострочення.

На виконання умов Кредитного договору № 114-КД від 16.08.2010 АТ «ПУМБ» надано ТОВ «КОМПЛЕКС АГРОМАРС» суму кредиту, яка становить: 2 599 999,98 доларів США та 142 624 028,00 грн., що підтверджується меморіальними ордерами за період з 2013 року по 18.06.2020, а також виписками по рахунку.

19.06.2020 між AT «ПУМБ» та ТОВ «КОМПЛЕКС АГРОМАРС» укладено Додаткову угоду № 61 до Кредитного договору № 114-КД від 16.08.2010, в якій сторони виклали пункт 6.1. Кредитного Договору в наступній редакції: «Позичальник зобов'язаний повернути Кредит та виконати Боргові зобов'язання за Кредитом в повному обсязі в день закінчення кожного відповідного Періоду користування Кредитом. Строк користування кредитом може бути продовжено, при цьому загальна кількість періодів користування кредитом не може перевищувати 12 періодів користування кредитом. У випадку продовження строку користування кредитом на дванадцятий період користування кредитом, датою повернення кредиту є 25 липня 2023 року».

Відповідно до пункту 1.6 Додаткової угоди № 61 від 19.06.2020 до Кредитного договору Сторони погодили викласти пункт 7.2.1 Кредитного договору в наступній редакції: «Починаючи з дня підписання Додаткової угоди №61 до цього Кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються Банком за ставкою у розмірі: 19 % річних (із розрахунку 365 днів на рік) - для частини кредиту, наданої у гривні; 9 % річних (із розрахунку 360 днів на рік) - для частини кредиту, наданої у доларах США.»

У викладеному в Додатковій угоді №64 графіку зазначено, що Позичальник зобов'язаний повернути всю суму заборгованості, яка перевищує 2 600 000,00 доларів США, не пізніше 30.10.2020; Позичальник зобов'язаний повернути всю суму заборгованості, яка перевищує 1 260 000,00 доларів США, не пізніше 30.11.2020. У випадку не продовження кредитування на десятий період користування кредитом Позичальник повинен повернути всю суму заборгованості за Кредитом не пізніше 15.06.2021, а у випадку продовження кредитування на десятий Період користування Кредитом - не пізніше 12.06.2022.

Разом із цим, за наданими кредитором поясненнями за боржником утворилась заборгованість за Кредитним договором № 114-КД від 16.08.2010, що становить 266 651 583,30 грн., з яких: 1) 142 624 028,00 гри. - заборгованість за тілом кредиту (наданому у національній валюті гривні); 69 837 039,46 грн - заборгованість за тілом кредиту (наданому в розмірі 2 599 999,98 дол.); 16 940 962,67 грн. - заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом (наданий у національній валюті гривня); 4 647 415,00 грн. - заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом (наданий в валюті долар США); 6 689 411,82 грн.- заборгованість зі сплати пені за порушення строків повернення Боржником кредиту (наданий в валюті долар США); 9 233 376,44 грн. - заборгованість зі сплати пені за порушення строків повернення Боржником кредиту (наданий у національній валюті гривня); 206 414,57 грн - заборгованість зі сплати пені за порушення строків виконання Боржником зобов'язань з оплати процентів за користування кредитом та за порушення строків повернення кредитних коштів (наданий в валюті долар США); 841 348,19 грн. - заборгованість зі сплати пені за порушення строків виконання Боржником зобов'язань з оплати процентів за користування кредитом та за порушення строків повернення кредитних коштів (наданий у національній валюті гривня); 1 345 559,96 грн. - 3% річних від простроченої суми боргу (наданої в валюті дол США); 3 703 324,33 грн. - 3% річних від простроченої суми боргу (наданої в національній валюті гривня); 10 582 702,88 грн. - інфляційні витрати (на суму боргу наданого в національній валюті гривня).

У забезпечення виконання ТОВ «КОМПЛЕКС АГРОМАРС» зобов'язань за Кредитним договором № 114-КД від 16.08.2010 між боржником (іпотекодатель) та AT «ПУМБ» (іпотекодержатель) укладено Іпотечний договір від 11.06.2013 № 1334-1 (без видачі заставної) реєстр. №2311 (з урахуванням Додаткової угоди № 5 від 08.11.2017).

Згідно з Іпотечним договором від 11.06.2013 № 1334-1 в іпотеку передано наступне нерухоме майно: нежитлова будівля Бройлерна ферма №16, загальною площею 26354,4 кв.м, і розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, с.Тарасівщина, квартал,15; нежитлова будівля Бройлерна птахоферма №17, загальною площею 33409,9 кв.м., розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Тарасівщина, квартал, 3 на земельній ділянці, кадастровий номер: 3221882000:06:183:0001. Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 79886832218.

Відповідно до п. 2.3 Іпотечного договору від 11.06.2013 № 1334-1 оціночна вартість іпотечного майна становить: 41 414 344,00 грн. та 31 791 318,00 грн. (у редакції Додаткової угоди № 5 від 08.11.2017).

Крім того, відповідно до укладеного між боржником (іпотекодатель) та AT «ПУМБ» (іпотекодержатель) Іпотечного договору №2124-Іп (без видачі заставної) від 16.12.2014, реєстр. № 1904 (у редакції Додаткової угоди №3 від 15.07.2016, № 4 від 15.06.2017 та №5 від 08.11.2017) в іпотеку передано наступне нерухоме майно: нежитлова будівля Бройлерна птахоферма №18, загальною площею 25111,5 кв.м., розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Тарасівщина, квартал, 4 на земельній ділянці, кадастровий номер: 3221882000:06:183:0001. Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 530450932218; нежитлова будівля Інкубаційний цех, загальною площею 12588,9 кв.м., розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Гаврилівка , квартал, 16 на земельній ділянці, кадастровий номер: 3221882000:06:098:0001. Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 530054432218.

За положеннями пункту 2.3 Іпотечного договору №2124-Іп від 16.12.2014 оціночна вартість всього за Договором іпотечного майна становить: 23 131 903,00 грн. (у редакції Додаткової угоди №8 від 23.10.2019).

До того ж, між боржником (іпотекодатель) та AT «ПУМБ» (іпотекодержатель) укладено Іпотечний договір №115-1 (без видачі заставної) від 16.08.2010, реєстр. №7095 (з урахуванням Додаткової угоди № 4 від 26.04.2013, № 8 від 15.07.2016, №12 від 03.10.2019), за яким в іпотеку передано: нежитлову будівлю Бройлерна птахоферма №10, загальною площею 28541,7 кв.м., розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Гаврилівка, квартал, 14 на земельній ділянці, кадастровий номер: 3221882000:06:051:0001. Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 51551532218; нежитлову будівлю Бройлерна птахоферма №15, загальною площею 33423,9 кв.м., розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Тарасівщина, квартал, 1 на земельній ділянці, кадастровий номер: 3221882000:06:051:0001. Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 51673232218.

Відповідно до п. 2.3 Іпотечного договору №115-1 від 16.08.2010 оціночна вартість іпотечного майна становить: 37 970 385, 00 грн. (у редакції Додаткової угоди №12 від 03.10.2019).

Таким чином, загальна оціночна вартість переданого в іпотеку нерухомого майна складає 134 307 950,00 грн.

Поряд із цим, між боржником (заставодатель) та AT «ПУМБ» (заставодержатель) укладено Договір застави рухомого майна №542-ЗРМ від 30.01.2012, оціночна вартість заставного рухомого майна становить: 10 454 330,00 грн.; Договір застави рухомого майна №1335-ЗРМ від 11.06.2013, оціночна вартість заставного рухомого майна становить: 10 705 719, 30 грн.; Договір застави рухомого майна № 2123-3PM від 16.12.2014; оціночна вартість заставного рухомого майна становить: 2 963 647,15 грн.

Відтак, загальна оціночна вартість переданого в заставу рухомого майна складає 24 123 696, 45 грн.

Отже, загальна оціночна вартість нерухомого майна (іпотечного) та рухомого майна (заставного) становить 158 431 646,45 грн.

05.03.2021 між АТ «ПУМБ», як Первісним кредитором, та ТОВ «Інтер Вей Капітал», як Новим кредитором, укладено Договір про відступлення прав вимоги № 2021/03/05-1, відповідно до умов якого Первісний кредитор зобов'язався передати (відступити) Новому кредитору в повному обсязі Права вимоги за Кредитним договором № 114-КД від 16.08.2010, що був укладений між ПАТ «ПУМБ» та ТОВ «КОМПЛЕКС АГРОМАРС», з усіма змінами та доповненнями до нього Кредитного договору, а також Договорами забезпечення, поруки.

23.03.2021 між AT «ПУМБ» та ТОВ «Інтер Вей Капітал» укладено Додаткову угоду до Договору про відступлення прав вимоги № 2021/03/05-1 від 05.03.2021, пунктом 1 якої сторони визначили, що загальний обсяг прав вимоги, які Первісний кредитор відступає Новому кредитору станом на дату відступлення включає: прострочену суму кредиту в розмірі 1 639 999,98 дол. США, строкову суму кредиту в розмірі 960 000,00 дол. США та 142 624 028,00 грн., прострочені проценти в розмірі 38 350,00 дол. США та 978 794,04 грн., строкові проценти в розмірі 7 800,00 грн. та 890 911,74 грн. Загальний обсяг прав вимоги за Кредитним договором за основною сумою кредиту та процентами за користування кредитом станом на дату відступлення становить всього 2 646 149,98 дол. США та 144 493 733,78 грн.

Згідно пункту 2 Додаткової угоди від 23.03.2021 до Договору відступлення права вимоги від 05.03.2021, Сторони підписанням цієї Додаткової угоди підтверджують, що остаточна ціна загального обсягу прав вимоги, яка підлягає сплаті за Договором, становить 217 757 952,89 грн.

Відповідно до пункту 3 Додаткової угоди від 23.03.2021 до Договору відступлення права вимоги від 05.03.2021, підписанням цієї Додаткової угоди до Договору Сторони засвідчують, що Новим кредитором сплачено у повному обсязі на користь Первісного кредитора, а Первісним кредитором отримано від Нового кредитора ціну загального обсягу прав вимоги в сумі, зазначеній у п. 2 цієї Додаткової угоди, зокрема, Новим кредитором сплачено та Первісним кредитором отримано: 05.03.2021 - 13 878 200,00 грн.; 09.03.2021 - 13 854 550,00 грн.; 11.03.2021 -83 104 800,00 грн.; 16.03.2021 -55 286 800,00 грн.; 19.03.2021 -27 682 800,00 грн.; 23.03.2021 - 23 950 802,89 грн.

Згідно пункту 4 Додаткової угоди від 23.03.2021 до Договору відступлення права вимоги від 05.03.2021, підписанням цієї Додаткової угоди Сторони підтверджують, що з моменту сплати 23.03.2021 року (дата відступлення) Новим кредитором Первісному кредитору у повному обсязі ціни загального обсягу прав вимоги до Нового кредитора перейшли всі права вимоги до Боржника за Кредитним договором.

19.04.2021 ТОВ «Інтер Вей Капітал» надіслало на адресу ТОВ «КОМПЛЕКС АГРОМАРС» вимогу-повідомлення № 19/04/21/1 про відступлення права вимоги та про необхідність погашення заборгованості, з зазначенням нових банківських реквізитів, однак вказана вимога виконана не була.

vQXh7VH0HD4AbТакож судом встановлено, що 30.11.2015 між ТОВ «КОМПЛЕКС АГРОМАРС» (позичальник) та Публічним акціонерним товариством «ТАСКОМБАНК» укладено Кредитний договір № НК 857, відповідно до умов якого Банком надано Позичальнику кредит шляхом відкриття мультивалютної кредитної лінії, що поновлюється з графіком зменшення ліміту на поповнення обігових коштів у розмірі 395 000 000,00 гривень, з кінцевим терміном погашення не пізніше 30.11.2020 року.

За умовами п. 1.1 Частини 2 Кредитного договору, надання кредитної лінії здійснюється окремими частинами (траншами) в гривні та/або доларах США та/або євро.

Пунктом 2 Частини № 1 Кредитного договору (в редакції Договору про внесення змін та доповнень № 23 від 10.11.2020 до Кредитного договору № НК 857 від 30.11.2015), серед іншого, встановлено окремі процентні ставки за користування за кредитом, для траншів, наданих з 01.04.2019 по 10.08.2020 року, в гривні та в доларах США. При перевищенні фактичного строку користування коштами, проценти перераховуються на всю суму коштів, за весь строк користуваннями коштами, починаючи з дати видачі, за відсотковою ставкою, що відповідає фактичному строку користуваннями коштами. Сплата відсотків щомісячно. При цьому період користування кредитними коштами розраховується окремо для кожної видачі починаючи з дати фактичного надання кредитних коштів.

Згідно із п. 2.1 частини № 2 Кредитного договору, сума непогашених Боргових зобов'язань підлягає поверненню не пізніше останнього Робочого дня відповідного Строку користування Кредитною лінією, встановленого частиною № 1 цього Договору з урахуванням графіку.

Відповідно до п. 2.2 частини № 2 Кредитного договору, днем (моментом) погашення заборгованості вважається день зарахування на відповідний рахунок грошових коштів у сумі, що відповідає розміру заборгованості за кредитною лінією у повному обсязі.

За п. 3.1 частини № 2 Кредитного договору, проценти на відповідну суму заборгованості за Кредитною лінією нараховуються та сплачуються за час фактичного користування грошовими коштами Банку відповідно до умов, визначених цим Договором, виходячи з розміру процентної ставки, що діє на відповідну дату.

Згідно з п. 3.2 частини № 2 Кредитного договору, проценти за користування Кредитною лінією нараховуються Банком щоденно за фактичну кількість днів користування грошовими коштами, за методом факт/360 (360 днів у році).

Пунктом 6.2 частини № 2 Кредитного договору передбачено, що в разі невиконання чи несвоєчасного виконання позичальником боргових зобов'язань за цим Договором Банк має право нарахувати та стягнути, а Позичальник сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент такої сплати, від суми невчасно виконаного (невиконаного) платежу за кожний день з дати виникнення обставин, що є підставою для застосування пеня (несвоєчасне погашення заборгованості), до дати припинення цих обставин. Розрахунок пені здійснюється у валюті кредиту, виданого позичальнику, і підлягає сплаті в національній валюті України по курсу НБУ, встановленому на день оплати. При цьому, кількість днів року приймається рівною фактичній кількості днів у році.

На виконання умов Кредитного договору № НК 857 від 30.11.2015 AT «ТАСКОМБАНК» надано ТОВ «КОМПЛЕКС АГРОМАРС» кредит у сумі 7 546 311,08 доларів США.

У забезпечення виконання зобов'язань позичальника за Кредитним договором № НК 857 від 30.11.2015 між AT «ТАСКОМБАНК» (Заставодержатель) та ТОВ «КОМПЛЕКС АГРОМАРС» (Заставодавець) укладено Договір застави № Т 09.09.2014 І 2507 від 30.11.2015, згідно з п. 1.1 якого Заставодавець, з метою забезпечення виконання зобов'язань, визначених п. 1.2 цього Договору, передає в заставу, а Заставодавець приймає в заставу на умовах, визначених цим договором, рухоме майно, зазначене у п. 1.3 цього Договору.

Відповідно до п. 1.2 Договору застави, заставою за цим Договором забезпечується виконання зобов'язань Заставодавцем, що виникли та виникнуть під час дії Кредитного договору № НК 857 від 30.11.2015 з урахуванням усіх договорів про внесення змін та доповнень до нього, які можуть бути укладені в майбутньому, в тому числі про збільшення процентів та/або сум комісій/інших платежів, що укладені між Заставодавцем та Заставодержателем.

За п. 1.3 Договору застави, Предметом застави є товари в обороті, згідно з описом, визначеним в Додатку №1 до цього договору.

Згідно з п. 1.4 Договору застави, сторони оцінили вартість застави, переліченої в Додатку №1, у розмірі 61 611 906,12 грн.

Відповідно до п.п. 3.1.1 Договору застави, Заставодержатель має право без обмежень зі сторони Заставодавця перевіряти документально (за бухгалтерськими та іншими документами) та в натурі наявність Предмету застави, а також розмір, стан і умови збереження (схоронності) та користування Предметом застави і вимагати прийняття необхідних заходів по його збереженню (схоронності), поновленню, заміні іншим ліквідним майном (якщо на таку заміну дасть згоду письмово Заставодержатель) на умовах та в порядку, визначених в даному та в Кредитному договорах.

Крім того, відповідно до п.п. 3.1.2 Договору застави, Заставодержатель має право вимагати від Заставодавця вжиття заходів, необхідних для охорони та збереження Майна.

Згідно з п.п. 4.1.2 Договору застави, Заставодавець зобов'язаний у випадку знищення (загибелі) майна, втрати або пошкодження Майна або його частини з будь-якої причини протягом 48 годин з моменту настання випадку письмово повідомити про це Заставодержателя і протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту надіслання повідомлення замінити Майно іншим, належним Заставодавцю на праві власності майном за згодою Заставодержателя.

Пунктом 4.1.3 Договору застави передбачено обов'язок Заставодавця у разі реалізації та використання товарів (або їх частини), що є Предметом застави, попередньо замінити їх іншим товаром також виду, як передбачено у Додатку № 1 до Договору застави, а у разі їх відсутності - будь-якого іншого виду, попередньо узгодженого із Заставодержателем. Заміна товарів, що є Предметом застави, здійснюється шляхом заміни їх іншими товарами такої ж або більшої вартості та такої ж або вищої якості без додаткового укладення договору про внесення змін та доповнень до Договору застави та/або нового Додатку до Договору застави. Зменшення вартості заміненого Майна допускається тільки у випадках, коли це здійснено за письмовою згодою Заставодержателя щодо погашення пропорційної частки заборгованості за Кредитом.

Згідно з положеннями п.п. 4.1.10 Договору застави, Заставодавець зобов'язаний без отримання попередньої письмової згоди Заставодержателя не змінювати місця зберігання Майна, а також забезпечити належне зберігання та охорону Майна.

Відповідно до п.п. 4.1.15 Договору застави, Заставодавець зобов'язується протягом всього строку дії Договору застави забезпечити наявність товарів в обороті, зазначених у Додатку №1 до цього Договору, видових характеристик, на загальну суму (виходячи з балансової вартості) не менше, ніж вартість Предмету застави, зазначена в п.1.4 цього Договору, а саме 61 611 906,12 грн.

Згідно з положенням п.п. 4.1.20 Договору застави, передбачено обов'язок Заставодавця здійснювати заходи для дотримання належного ветеринарного-санітарного стану Майна, належних умов утримання, годування.

За п.п. 6.3 Договору застави, у випадку подання недостовірної інформації, яка стосується умов Договору застави та/або процесу його виконання, керівник Заставодавця притягується до відповідальності, в т.ч. до кримінальної, у порядку, встановленому чинним законодавством України.

Відповідно до п.п. 6.4 Договору застави, за незбереження Предмету застави Заставодержатель має право нарахувати та стягнути з Заставодавця, а Заставодавець зобов'язаний у такому випадку сплатити Заставодержателю штраф в розмірі 100% вартості незбереженого майна.

Згідно з п.п. 6.5 Договору застави, при нездійсненні страхування та/або несвоєчасному страхуванні предмету застави на користь Заставодержателя із Заставодавця стягується штраф в розмірі 100% від вартості Майна, встановленої в п.1.4 Договору застави. Сплата штрафу не звільняє Заставодавця від виконання умов указаних пунктів Договору застави.

У зв'язку з відсутністю заставного майна, а саме товарів в обороті за визначеними в Договорі адресами, та відсутності договору страхування заставного майна боржнику нарахований штраф у розмірі 61 611 906,12 грн. згідно з п. 6.4 Договору застави та штраф у розмірі 61 611 906,12 грн. згідно з п. 6.5 Договору застави.

26.02.2021 між Акціонерним товариством «ТАСКОМБАНК» (клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтер Вей Капітал» (фактор) укладено договір факторингу № 26/02/2021 (із договорами про внесення змін і доповнень), за умовами якого фактор зобов'язується передати (сплатити) клієнту суму фінансування, а клієнт зобов'язується відступити факторові права вимоги за кредитним договором в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги.

Як визначено в пункті 1.1 договору факторингу № 26/02/2021, «кредитний договір» - означає Кредитний договір № НК 857 від 30.11.2015 з усіма змінами, доповненнями, додатковими угодами та договорами про внесення змін; «договори застави» - означає договори з усіма змінами, доповненнями, додатковими угодами та договорами про внесення змін, а саме: договір застави № Т 09.09.2014 І 2507 від 30.11.2015, договір застави від 25.01.2017 за реєстровим № 143, договір застави від 31.03.2016 за реєстровим № 568; «дата відступлення прав вимоги» - означає робочий день, в який фактор повністю сплатив клієнту суму фінансування.

Відповідно до 2.4 договору факторингу № 26/02/2021 відступлення права грошової вимоги і всіх інших прав, належних клієнту за кредитним договором, та їх перехід від клієнта до фактора відбувається в дату відступлення прав вимоги за умови повного виконання фактором грошових зобов'язань за цим договором щодо сплати клієнту суми фінансування.

У пункті 3.1 договору факторингу № 26/02/2021 погоджено, що фактор зобов'язаний сплатити клієнту суму фінансування шляхом безготівкового перерахування грошових коштів у сумі 222 120 000,00 грн. без ПДВ, що станом на дату укладення цього договору за курсом на Міжбанківському валютному ринку України становить еквівалент 8 000 000 дол. США.

До матеріалів заяви долучені копії платіжних доручень за період з 05.03.2021 по 10.03.2021 щодо сплати ТОВ «Інтер Вей Капітал» суми фінансування за договором факторингу № 26/02/2021 на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК».

Також, 10.03.2021 між Акціонерним товариством «ТАСКОМБАНК» (первісний заставодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтер Вей Капітал» (новий заставодержатель) укладено договір про відступлення прав вимоги за договорами застави, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О.С., зареєстрований у реєстрі за № 507.

За умовами вказаного договору від 10.03.2021 первісний заставодержатель відступив (передав), а новий заставодержатель набув (прийняв) усе та будь-яке належне первісному заставодержателю право вимоги за договором застави № Т 09.09.2014 І 2507 від 30.11.2015, договором застави від 25.01.2017 за реєстровим № 143, договором застави від 31.03.2016 за реєстровим № 568, укладеними між первісним заставодержателем та ТОВ «Комплекс Агромарс».

Користуючись правом, передбаченим ч.2 ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства, ТОВ «Інтер Вей Капітал» частково відмовилося від забезпечення, а саме в частині забезпечених вимог за Договором застави № Т 09.09.2014 І 2507 від 30.11.2015 у розмірі 61 611 906,12 грн., із подальшим включенням кредиторських вимог на суму 61 611 906,12 грн. як незабезпечених до четвертої черги.

Отже, загальна сума заборгованості ТОВ «Комплекс Агромарс» за Кредитним договором № НК 857 від 30.11.2015 та за Договором застави № Т 09.09.2014 І 2507 від 30.11.2015 складає 345 422 540,84 грн., з яких: 198 784 171,84 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 3 483 784,63 грн - заборгованість по процентах до 10.03.2021; 988 930,16 грн. - заборгованість по процентах за весь період прострочення з 11.03.2021 до 12.10.2021; 6 603 940,67 грн. - пеня, нарахована до 10.03.2021; 6 306 632,08 грн. - пеня за несвоєчасне погашення тіла кредиту з 11.03.2021 до 31.05.2021; 417 951,28 грн. - пеня за несвоєчасне повернення процентів з 01.04.2021 по 12.10.2021; 5 613 016,25 грн. - 3 % річних за несвоєчасне повернення тіла кредиту; 301,65 грн. - пеня за несвоєчасну сплату комісії; 123 223 812,24 грн. - штрафні санкції за Договором застави № Т 09.09.2014 І 2507 від 30.11.2015.

vQXh7VH0HD4AbПоряд із цим, 20.06.2014 між ТОВ «КОМПЛЕКС АГРОМАРС» (позичальник) та ПАТ «КРЕДОБАНК» був укладений Генеральний договір про здійснення кредитування № 103, відповідно до умов якого Банк зобов'язався надати Позичальнику кредит терміном до 20.06.2019, а Позичальник зобов'язався прийняти його, використовувати за цільовим призначенням, сплачувати проценти й комісії за користуванням ним, а також інші платежі, передбачені цим договором та повернути Кредит.

Додатковим договором № 10 від 26.10.2020 про внесення змін та доповнень до Генерального договору про здійснення кредитування № 103 від 20.06.2014 сторони виклали Генеральний договір в новій редакції.

Відповідно до п. 2.1.1. Генерального договору Банк зобов'язався встановити Позичальнику ліміт кредитування у базовій валюті кредитування у розмірі еквівалентному 5 000 000,00 доларів США (ліміт Кредиту).

Згідно з п. 2.1.3.1. Генерального договору розмір змінюваної процентної ставки становить 7,99% річних. Строк дії Ліміту кредитування з 20.06.2014 по 20.06.2019 (включно).

На виконання умов Генерального договору про здійснення кредитування № 103 від 20.Об.2014, ПАТ «КРЕДОБАНК» було надано ТОВ «КОМПЛЕКС АГРОМАРС» суму кредиту у розмірі 1 338 896,61 доларів США та 106 641,60 Євро.

Відповідно до п. 2.1.8 Генерального договору пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за договором та додатковими договорами становить 0,03% за кожен день прострочки від простроченої/несплаченої суми по Кредитах, у національній валюті України, але не більше подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період прострочки.

Договором про внесення змін № 2 від 14.07.2020 до Додаткового договору № 4 від 15 лютого 2019 року про надання кредитної лінії відповідно до Генерального договору про здійснення кредитування № 103 від 20 червня 2014 року, сторони погодили змінити п. 2.5 Додаткового договору та викласти в наступній редакції: «Строк дії кредитної лінії до 31 грудня 2020 року включно».

Договором про внесення змін № 4 від 01.10.2020 до Додаткового договору № 4 від 15 лютого 2019 року про надання кредитної лінії відповідно до Генерального договору про здійснення кредитування № 103 від 20 червня 2014 року, сторони погодили викласти пункт 9 Додаткового договору в наступній редакції, що передбачає графік зменшення максимального ліміту заборгованості за кредитною лінією.

Додатковим договором № 10 від 26.10.2020 про внесення змін та доповнень до Генерального договору № 103 про здійснення кредитування від 20.06.2014 року сторони погодили пункт 2.1.3 Договору доповнити пунктами 2.1.3.5, 2.1.3.6, 2.1.3.7 наступного змісту: « 2.1.3.5. Розмір Спеціальної процентної ставки за Кредитними операціями по Додаткових договорах про надання кредитних ліній «Траншева плюс» на момент укладення цього договору становить: 30,00% річних - для Кредитів у грн. 9,00% річних - для Кредитів у дол. США. 9,00% річних - для Кредитів у Євро»; « 2.1.3.6. Розмір процентної ставки за Кредитними операціями про надання Гарантії/Гарантій на момент укладення цього Договору становить: 30,00% річних - для Основного боргу у грн. 9,00% річних - для Основного боргу у дол. США. 9,00% річних - для Основного боргу у Євро. 9,00% річних - для Основного боргу у польських злотих»; « 2.1.3.7. Розмір комісії за користування Гарантією/Гарантіями, незалежно від валюти Гарантії/Гарантій, на момент укладення цього Договору становить - 8% річних».

Оскільки ТОВ «КОМПЛЕКС АГРОМАРС» не виконало зобов'язання за Генеральним договором про здійснення кредитування № 103 від 20.06.2014, заборгованість Боржника за даними кредитора складає 1 945 702,78 грн., з яких: 72 475,49 дол. США непогашене тіло кредиту, що в гривневому еквіваленті станом на 05.11.2021 року складає 1 898 133,08 грн. ; 47 569,70 грн. - 3% річних від простроченої суми боргу.

В якості забезпечення виконання зобов'язання за Генеральним договором від 20.06.2014 №103 між ПАТ «КРЕДОБАНК» (іпотекодержатель) та ТОВ «КОМПЛЕКС АГРОМАРС» (іпотекодатель) був укладений Договір іпотеки від 03.07.2014, посвідчений Кравцовою О.В., приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області за реєстровим номером №2075 (з Договором про внесення змін до Договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Кравцовою О.В. 03.07.2012 за реєстровим №2075, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тригуб Є.О. 15 січня 2018 року за реєстровим №154), а саме:

- Бройлерна ферма №3, загальною площею 13 592, 7 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, с. Гаврилівка, Квартал 3;

-Бройлерна ферма №5, загальною площею 13 589,1 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, с. Гаврилівка, Квартал 5;

-Бройлерна ферма №6, загальною площею 13 558,4 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, с. Гаврилівка, Квартал 6;

-Бройлерна ферма №7, загальною площею 13 546,8 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, с. Гаврилівка, Квартал 7;

-Бройлерна ферма №8, загальною площею 13 540,1 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, с. Гаврилівка, Квартал 8.

Згідно з п. 1.4. Договору іпотеки відповідно до звітів з проведення 9 квітня 2014 року та 25 квітня 2014 року незалежної експертної оцінки експертом-оцінщиком Я.Д. Заїменко (Кваліфікаційне свідоцтво оцінювача ФДМУ МФ №5045 від 19.05.2007 р.) Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенство експертної оцінки» (Сертифікат ФДМУ №11849/11 від 18.05.2011 р.) сумарна ринкова вартість Предмета іпотеки (Бройлерної ферми №3, Бройлерної ферми №5, Бройлерної ферми №6, Бройлерної ферми №7, Бройлерної ферми №8) становить 82 404 256,61 грн. (вісімдесят два мільйони чотириста чотири тисячі сто дев'яносто дві гривні 46 коп.).

Пунктом 1.5. Договору іпотеки передбачено, що заставна вартість Предмету іпотеки визначається Сторонами в сумі 61 803 192, 46 грн. (Шістдесят один мільйон вісімсот три тисячі сто дев'яносто дві гривні 46 коп.).

16.03.2021 року між АТ «КРЕДОБАНК» (Клієнт) та ТОВ «ФК «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» (Фактор) укладено Договір факторингу щодо відступленням прав грошової вимоги за Генеральним договором № 103 від 20.06.2014 року про здійснення кредитування між ПАТ «КРЕДОБАНК» та ТОВ «КОМПЛЕКС АГРОМАРС» із усіма змінами і доповненнями, в тому числі за Додатковим договором № 3 про надання кредиту від 15.01.2018 року відповідно до Генерального договору № 103 про здійснення кредитування від 20.06.2014 року та Додатковим договором № 4 про надання кредитної лінії від 15.02.2019 року із усіма змінами та доповненнями відповідно до Генерального договору № 103 про здійснення кредитування від 20.06.2014 року та за Договором поруки від 20.06.2014 року із усіма змінами та доповненнями і Договорами поруки від 26.10.2020 року.

Відповідно до п. 2.1.4 Договору факторингу від 16.03.2021 станом на 16.03.2021 Клієнту належать права вимоги за заборгованістю, що виникла з Кредитного договору, зокрема (але не виключно): в сумі 1 392 499,50 доларів США в тому числі: 1 338 896,61 доларів США - непогашеного кредиту; 5 178,78 доларів США - несплачених процентів за користування кредитом; 48 424,11 доларів США - пеня; в сумі 107 949,88 евро в тому числі: 106 641,60 Євро - непогашеного кредиту; 259,63 Євро - несплачених процентів за користування кредитом; 11 048,65 Євро - пеня.

16.03.2021 між АТ «КРЕДОБАНК» (Кредитор) та ТОВ «ФК «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» (Новий Кредитор) був укладений Договір відступлення прав за Договором іпотеки, що був укладений між АТ «КРЕДОБАНК та ТОВ «КОМПЛЕКС АГРОМАРС» та посвідчений приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Кравцовою О. В. 03 липня 2014 року за реєстровим № 2075, та Договором про внесення змін до Договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Кравцовою О. В. 03.07.2012 за реєстровим № 2075, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального"округу Тригуб Є. О. 15 січня 2018 року за реєстровим № 154.

Відповідно до п. 2.1.Договору відступлення прав від 16.03.2021 за Договором іпотеки, у зв'язку з укладенням Договору відступлення прав вимоги Первісний Кредитор відступає Новому Кредитору, а Новий Кредитор набуває від первісного Кредитора всі права Іпотекодержателя за Договором іпотеки з дати, визначеної п. 4.3 Договору відступлення права вимоги (Договору факторингу).

19.03.2021 між ТОВ «ФК «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» (як Продавцем) та ТОВ «ВИРОБНИЧО-ТОРГОВА КОМПАНІЯ «ПРОМІНВЕСТГРУП» (як Покупцем) було укладено Договір купівлі-продажу нерухомого майна, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурською Н. В. 19.03.2021, зареєстровано в реєстрі за № 567.

Відповідно до преамбули Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 19.03.2021, Продавець є Іпотекодержателем за Договором іпотеки, який укладений між AT «КРЕДОБАНК» та ТОВ «КОМПЛЕКС АГРОМАРС», право вимоги за яким набуто Іпотекодержателем на підставі Договору про відступлення прав за Договором іпотеки від 03 липня 2014 року, посвідченим приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Кравцовою О. В. за реєстровим № 2075, та Договором про внесення змін до Договору іпотеки, посвідченим приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області Кравцовою О. В. 03.07.2012 за реєстровим № 2075, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тригуб Є. О. 15 січня 2018 року за реєстровим № 154, посвідченим 16 березня 2021 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Кулиняком І. Я. за реєстровим № 1027.

Відповідно до п. 1.1 Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 19.03.2021, Продавець (передає у власність), а Покупець купує (приймає у власність) і сплачує визначену цим договором ціну, за наступне нерухоме майно:

1. Бройлерна ферма №3, загальною площею 13 592, 7 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, с. Гаврилівка, Квартал 3;

2. Бройлерна ферма №5, загальною площею 13 589,1 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, с. Гаврилівка, Квартал 5;

3. Бройлерна ферма №6, загальною площею 13 558,4 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, с. Гаврилівка, Квартал 6;

4. Бройлерна ферма №7, загальною площею 13 546,8 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, с. Гаврилівка, Квартал 7;

5. Бройлерна ферма №8, загальною площею 13 540,1 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, с. Гаврилівка, Квартал 8.

Положеннями п. 1.2. Договору купівлі-продажу визначено, що згідно з висновком про вартість майна, складеного суб'єктом оціночної діяльності фізичною особою- підприємцем Плитієм П.Г. (Сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №576/18 від 20 липня 2018 року, виданий Фондом державного майна України (діє до 20 липня 2021 року) загальна вартість нерухомого майна, що відчужується складає 44 764 000, 00 грн.

Згідно з п. 1.3 Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 19.03.2021, Продавець повідомляє, що умови ст. 38 Закону України «Про іпотеку» виконані в повному обсязі, що підтверджується наданим Продавцем відповідним Повідомленням про усунення порушення в порядку ст. 35 Закону України «Про іпотеку» (вих. № 27-44629/20 від 02 грудня 2020 року), про продаж предмета іпотеки у разі неусунення порушень, згідно з виконанням умов Генерального договору, яке було належним чином отримане Іпотекодавцем/Боржником 10 грудня 2020 року.

Згідно з положеннями п. 2.1. Договору купівлі-продажу ціна нерухомого майна, що відчужується за цим Договором, становить 44 764 000, 00 грн.

21.07.2021 між ТОВ «ФК «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» (далі - Клієнт) та ТОВ «ІНТЕР ВЕЙ КАПІТАЛ» (далі - Фактор) був укладений Договір факторингу із відступленням прав грошової вимоги за Генеральним договором про здійснення кредитування № 103 від 20.06.2014 року, що був укладений між ПАТ «КРЕДОБАНК» та ТОВ «КОМПЛЕКС АГРОМАРС», із усіма змінами і доповненнями, в тому числі за Додатковим договором № З про надання кредиту від 15.01.2018 року відповідно до Генерального договору № 103 про здійснення кредитування від 20.06.2014 року та Додатковим договором № 4 про надання кредитної лінії від 15.02.2019 року із усіма змінами та доповненнями відповідно до Генерального договору № 103 про здійснення кредитування від 20.06.2014 року та за Договором поруки від 20.06.2014 року із усіма змінами та доповненнями і Договорами поруки від 26.10.2020 року (далі - Договір факторингу від 21.07.2021).

Відповідно до п. 2.1.4 Договору факторингу від 21.07.2021, станом на 21 липня 2021 року Клієнту належать права Вимоги за Заборгованістю, що виникла з Кредитного договору, зокрема (але не виключно), в сумі 72 475 доларів США 49 центів, що складає суму непогашеного тіла кредиту. При цьому Клієнт, як і Фактор, підтверджують, що у випадку коли:

- сума заборгованості, визначена в пункті 2.1.4 цього Договору, буде зменшена або збільшена станом на дату переходу прав вимоги від Клієнта до Фактора відповідно до умов цього Договору, права вимоги відступаються у такому зменшеному або збільшеному розмірі на умовах цього Договору Клієнтом Фактору за ціною відступлення;

- сума заборгованості, зазначена в пункті 2.1.4 цього Договору, не включає наявні на дату укладення цього Договору певні частини заборгованостей, право вимоги щодо таких невключених до пункту 2.1.4 цього Договору частин заборгованостей також відступаються на умовах цього Договору Клієнтом Фактору за ціною відступлення.

Згідно з п. 2.1.5 Договору факторингу від 21.07.2021, на дату укладення цього Договору Клієнт є єдиним власником прав вимоги; у Клієнта не існує жодного обмеження договірного чи іншого правового характеру щодо можливості відступлення прав вимоги; права вимоги є дійсними та чинними.

Відповідно до п. 4.1 Договору факторингу від 21.07.2021, ціна відступлення прав вимоги за Договором факторингу від 21.07.2021 становить 17 000,00 грн.

За п. 4.3 Договору факторингу від 21.07.2021, права вимоги, які відступаються згідно з цим Договором, переходять від Клієнта до Фактора з дати укладення цього Договору.

Згідно з п. 7.1 Договору факторингу від 21.07.2021, Фактор у зв'язку з відступленням йому Клієнтом згідно з цим Договором прав вимоги стає кредитором у зобов'язаннях щодо позичальника за кредитним договором та одержує замість Клієнта у повному обсязі право вимагати від позичальника належного виконання ним зобов'язань за кредитним договором (в тому числі щодо нарахувань, що згідно з кредитним договором може здійснюватися після дня переходу прав вимоги, визначених пунктом 4.3 цього Договору). Починаючи від дня переходу права вимоги, зазначеного пунктом 4.3 цього Договору, Фактор має право, зокрема, одержувати всі суми, належні до сплати позичальником на задоволення відступлених прав вимоги, вчиняти будь-які правомірні правочини (укладати будь-які правомірні договори) з позичальником, третіми особами щодо врегулювання, погашення, зміни, в т. ч. реструктуризації, припинення тощо зобов'язань, пов'язаних із правами вимоги, вчиняти будь- які законні фактичні дії, пов'язані з реалізацією (здійсненням) та захистом прав вимоги.

vQXh7VH0HD4AbТакож судом встановлено, що 22.07.2016 між Акціонерним товариством «ВЕСТ ФАЙНЕНС ЕНД КРЕДІТ БАНК» (далі - AT «КРЕДИТВЕСТ БАНК») укладено з ТОВ «КОМПЛЕКС АГРОМАРС» Договір про відкриття кредитної лінії № 135-6010/16-КЮ, відповідно до п. 1.1 якого АТ «КРЕДИТВЕСТ БАНК» відкрило ТОВ «КОМПЛЕКС АГРОМАРС» мультивалютну кредитну лінію і на підставі додаткових угод до даного договору, шляхом надання окремих траншів, зобов'язався надавати кредитні кошти.

Згідно з п. 1.4 Договору № 2 від 04.07.2019 про внесення змін до договору про відкриття кредитної лінії № 135-6010/16-КЮ, строк дії кредитної лінії було продовжено до 22.07.2021.

Відповідно до п. 4 Додаткової угоди № 82 від 11.06.2020 до Договору про відкриття кредитної лінії № 135-6010/16-КЮ, розмір кредиту після надання траншу становив 74 999 978,80 грн., у тому числі 2 743 739,08 євро.

Згідно з п. 10.1 Договору про відкриття кредитної лінії №135-6010/16-КЮ від 22.07.2016, за повне або часткове прострочення повернення заборгованості за Кредитом та/або сплати процентів за користування Кредитом та/або комісії за обслуговування Кредиту, Позичальник зобов'язаний сплатити Банку пеню у розмірі 0,2% (нуль цілих дві десятих відсотки) від простроченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який стягується пеня.

Видача кредитних коштів AT «КРЕДИТВЕСТ БАНК» підтверджується відповідними меморіальними ордерами.

З огляду на неналежне виконання ТОВ «КОМПЛЕКС АГРОМАРС» зобов'язань за Договором про відкриття кредитної лінії № 135-6010/16-КЮ від 22.07.2016, кредитор заявив, що заборгованість Боржника складає 41 129 354,66 грн., з яких: 1 244 874,04 євро, що еквівалентно станом на 05.11.2021 (за курсом НБУ 1 євро/30,2848 грн.) 37 700 761,30 грн. - заборгованість зі сплати кредиту; 20 668,32 євро, що еквівалентно станом на 05.11.2021 (за курсом НБУ 1 євро/30,2848 грн.) 625 935,94 грн. - 3% річних, нарахованих за період з 25.03.2021 до 12.10.2021; 2 802 657,42 грн. - заборгованість зі сплати пені за кредитом, нарахованої за період з 25.03.2021 по 09.09.2021.

У забезпечення виконання зобов'язань за Договором про відкриття кредитної лінії № 135-6010/16-КЮ AT «КРЕДИТВЕСТ БАНК» уклало з ТОВ «КОМПЛЕКС АГРОМАРС» та ОСОБА_5 ряд іпотечних договорів, а саме: Договір іпотеки № 135-6010/16-ІЮ1 від 22.07.2016, за яким в іпотеку передано племінну птахоферму «КАТЮЖАНКА»; Договір іпотеки № 135-6010/16-ІЮ2 від 22.07.2016, за яким в іпотеку передана бройлерна ферма № 9; Договір іпотеки № 135-6010/16-ІЮЗ від 22.07.2016, за яким в іпотеку передано бройлерну ферму № 11; Договір іпотеки № 135-6010/16-ІЮ4 від 22.07.2016, за яким в іпотеку передано бройлерну ферму № 13.

vQXh7VH0HD4AbТакож, 19.07.2019 між AT «КРЕДИТВЕСТ БАНК» укладено з фізичною собою ОСОБА_5 Договір іпотеки № 135-6010/16-ІЮ5, за яким у забезпечення виконання зобов'язань за Договором про відкриття кредитної лінії № 135-6010/16-КЮ від 22.07.2016 в іпотеку передано земельну ділянку з кадастровим номером 3223151000:04:060:0011, що знаходиться за адресою: Київська обл., Обухівський район, с. Плюти, житловий масив «Лісовий».

Крім того, у забезпечення Договору про відкриття кредитної лінії № 135-6010/16-КЮ від 22.07.2016 між ТОВ «КОМПЛЕКС АГРОМАРС» та AT «КРЕДИТВЕСТ БАНК» укладено Договір застави рухомого майна № 135- 6010/16-ЗЮ від 22.07.2016.

19.03.2021 AT «КРЕДИТВЕСТ БАНК» уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» Договір про надання послуг з факторингу № 135-6010.

Відповідно до п. 3.1 Договору факторингу загальна вартість прав вимоги становить 2 757 762 євро 62 евроцента. Сторони в договорі факторингу погодили, що сума боргу в гривневому еквіваленті складає 93 488 152,82 грн.

Згідно з п. 3.1 Договору факторингу ТОВ «ФК «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» зобов'язується сплатити на користь AT «КРЕДИТВЕСТ БАНК» грошові кошти в загальній сумі 93 488 152 грн. 82 коп.

Згідно з п. 5 Договору факторингу, в дату зарахування на рахунок Клієнта суми вартості прав вимог, Клієнт передає, а Фактор зобов'язаний прийняти Документи, про що складається Акт приймання-передачі. Підписання Акту приймання-передачі документів засвідчує перехід прав вимоги від Клієнта до Фактора.

ТОВ «ФК «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» сплачено на користь AT «КРЕДИТВЕСТ БАНК» оплату за Договором про надання послуг з факторингу № 135-6010.

На виконання п. 5 Договору факторингу AT «КРЕДИТВЕСТ БАНК» передало, а ТОВ «ФК «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» прийняло документи на підтвердження наявності прав вимоги до ТОВ «КОМПЛЕКС АГРОМАРС», що підтверджується Актом приймання-передачі документів від 24.03.2021.

Крім того, AT «КРЕДИТВЕСТ БАНК» уклало з ТОВ «ФК «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» ряд договорів про відступлення (передачу) прав за вищезазначеними Договором іпотеки № 135-6010/16-ІЮ1 від 22.07.2016, Договором іпотеки № 135-6010/16-ІЮ2 від 22.07.2016, Договором іпотеки № 135-6010/16-ІЮЗ від 22.07.2016, Договором іпотеки № 135-6010/16-ІЮ4 від 22.07.2016, Договором іпотеки № 135-6010/16-ІЮ5 від 19.07.2019, та Договором застави № 135-6010/16-ЗЮ від 22.07.2016.

06.05.2021 між ТОВ «ФК «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧО-ТОРГОВА КОМПАНІЯ «ПРОМІНВЕСТГРУП» (покупець) укладено ряд договорів купівлі-продажу щодо майна, визначеного Договором іпотеки № 135-6010/16-ІЮ1 від 22.07.2016, Договором іпотеки № 135-6010/16-ІЮ2 від 22.07.2016, Договором іпотеки № 135-6010/16-ІЮЗ від 22.07.2016, Договором іпотеки № 135-6010/16-ІЮ4 від 22.07.2016, Договором іпотеки № 135-6010/16-ІЮ5 від 19.07.2019, та Договором застави № 135-6010/16-ЗЮ від 22.07.2016.

Загальна оціночна вартість заставного майна, за якою воно і було реалізоване, склала 50 333 802 грн. 95 коп., що підтверджується відповідними договорами купівлі-продажу.

21.07.2021 між ТОВ «ФК «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» укладено з ТОВ «ІНТЕР ВЕЙ КАПІТАЛ» Договір № 21/07/21 про надання послуг факторингу, відповідно до якого ТОВ «ФК «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» відступлено за плату ТОВ «ІНТЕР ВЕЙ КАПІТАЛ» права вимоги за Договором про відкриття кредитної лінії № 135-6010/16-КЮ від 22.07.2016.

Відповідно до п. 3.1 Договору факторингу загальна вартість прав вимоги за Договором становить 363 000,00 гривень, що підтверджується висновком про вартість майнових прав.

У Додатку № 1 сторони погодили, що розмір відступленого боргу на користь ТОВ «ІНТЕР ВЕЙ КАПІТАЛ» складає 1 244 874 евро 04 євроцентів.

За п. 5.1 Договору факторингу в день укладання цього Договору Клієнт передає, а Фактор зобов'язаний прийняти Документи за відповідним Актом приймання-передачі, що є невід'ємною частиною цього Договору. Приймання-передача Документів здійснюється уповноваженими представниками Сторін за місцезнаходженням Клієнта. Підписання Акту приймання-передачі документів засвідчує перехід прав вимоги від Клієнта до Фактора.

21.07.2021 сторонами підписано Акт приймання-передачі документів, які підтверджують наявність прав вимоги за Договором про відкриття кредитної лінії № 135-6010/16-КЮ від 22.07.2016.

На виконання п. 3.2 Договору факторингу ТОВ «ІНТЕР ВЕЙ КАПІТАЛ» сплатило ТОВ «ФК «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» суму у розмірі 363 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 175 від 27.07.2021.

Також, 21.07.2021 ТОВ «ФК «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» укладено з ТОВ «ІНТЕР ВЕЙ КАПІТАЛ» Договір відступлення (передачі) прав за Договором поруки № 135-6010/16-ПЮ від 22.07.2016, за яким ТОВ «ІНТЕР ВЕЙ КАПІТАЛ» набуло право вимоги до ТОВ «КУРГАНСЬКИЙ БРОЙЛЕР», та Договір відступлення (передачі) прав за договором поруки 135-6010/16-ПФ від 24.12.2020, за яким ТОВ «ІНТЕР ВЕЙ КАПІТАЛ» набуло право вимоги до ОСОБА_2.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549, 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

За змістом частин першої, другої статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як неодноразово зауважувалося, термін «користування чужими грошовими коштами» (стаття 536 ЦК України) використовується у двох ситуаціях: 1) одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу; 2) прострочення виконання грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.

Законодавство встановило наслідки як надання можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (стаття 1048 ЦК України), так і наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх (стаття 625 ЦК України) (див. пункти 34, 35, 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17 та пункти 6.20, 6.24 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 910/1238/17).

Припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами договору строку надання позики (тобто за період правомірного користування нею). Після спливу такого строку чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право позикодавця нараховувати проценти за позикою припиняється. Права та інтереси позикодавця в охоронних правовідносинах (тобто за період прострочення виконання грошового зобов`язання) забезпечує частина друга статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Такий правовий висновок Велика Палата Верховного Суду зробила у постановах від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 4-10цс18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18), від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18).

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. А згідно з частиною другою цієї статті терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а термін - календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (стаття 252 ЦК України).

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України). Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (частина друга вказаної статті), хоча сторони можуть встановити, що його умови застосовуються до відносин між ними, які виникли до укладення цього договору (частина третя цієї статті). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (частина четверта статті 631 ЦК України).

Відтак закінчення строку договору, який був належно виконаний лише однією стороною, не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання нею її обов`язків під час дії договору.

Поняття «строк виконання зобов`язання» і «термін виконання зобов`язання» охарактеризовані у статті 530 ЦК України. Згідно з приписами її частини першої, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, строк (термін) виконання зобов`язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов`язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов`язання, що також узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року по справі № 444/9519/12.

При цьому термін «останній день дії кредитної лінії» позначає термін, з настанням якого припиняються зобов`язання Банку з надання позичальнику кредиту на умовах цього договору.

19.06.2020 між AT «ПУМБ» та ТОВ «Комплекс Агромарс» укладено Додаткову угоду № 61 до Кредитного договору № 114-КД від 16.08.2010, в якій сторони виклали пункт 6.1. Кредитного Договору в наступній редакції: «Позичальник зобов'язаний повернути Кредит та виконати Боргові зобов'язання за Кредитом в повному обсязі в день закінчення кожного відповідного Періоду користування Кредитом. Строк користування кредитом може бути продовжено, при цьому загальна кількість періодів користування кредитом не може перевищувати 12 періодів користування кредитом. У випадку продовження строку користування кредитом на дванадцятий період користування кредитом, датою повернення кредиту є 25 липня 2023 року».

Відповідно до п. 7.2.3. Кредитного договору, проценти нараховуються щоденно на фактичну суму і за весь час користування Кредитом.

При цьому, із наведеного в п. 1.1 Додаткової угоди № 61 від 19.06.2020 визначення слідує, що «період користування кредитом» - це встановлений у межах строку кредитування проміжок часу, після закінчення якого позичальник зобов'язаний виконати Боргові зобов'язання за Кредитом у повному обсязі».

Матеріали справи не містять доказів виконання боржником у повному обсязі та належним чином зобов'язань за Кредитним договором № 114-КД від 16.08.2010, у зв'язку з чим строк користування кредитом є продовженим на дванадцятий період користування кредитом. Відтак, датою повернення кредиту є 25 липня 2023 року, як погоджено сторонами в Додатковій угоді № 61 від 19.06.2020.

Наведене свідчить про необґрунтованість тверджень боржника, який вважає, що продовження кредитування не відбулось ще на десятий період користування кредитом, а відтак кінцевою датою повернення кредиту є 15.06.2021.

Таким чином, суд дійшов обґрунтованого висновку, що нарахування процентів та пені за Кредитним договором № 114-КД від 16.08.2010 є можливим (у контексті розгляду строку користування кредитом, інші підстави заперечень проти пені та процентів наводяться нижче) до 12.10.2021 включно, тобто до дати відкриття провадження у справі про банкрутство № 910/15043/21.

Одночасно судом ураховано, що боржником не надано та матеріали справи не містять доказів звернення AT «ПУМБ» чи Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Вей Капітал» до боржника із вимогою про дострокове повернення сум заборгованості за Кредитним договором № 114-КД від 16.08.2010.

Судом розглянуто також клопотання боржника про зменшення розміру грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Вей Капітал» за Кредитним договором № 114-КД від 16.08.2010 на суму 1 201 521,99 грн., що складається зі сплачених боржником на користь AT «ПУМБ» за період з 03.03.2021 по 15.03.2021 сум у рахунок погашення процентів за користування кредитом.

Разом із цим, судом встановлено, що вказані суми враховані AT «ПУМБ» при розрахунку сум боргу, права вимоги на які відступаються на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Вей Капітал» за Договором про відступлення прав вимоги № 2021/03/05-1 від 05.03.2021.

Так, 23.03.2021 між AT «ПУМБ» та ТОВ «Інтер Вей Капітал» укладено Додаткову угоду до Договору про відступлення прав вимоги № 2021/03/05-1 від 05.03.2021, пунктом 1 якої сторони визначили, що загальний обсяг прав вимоги, які Первісний кредитор відступає Новому кредитору станом на дату відступлення включає: прострочену сума кредиту в розмірі 1 639 999,98 дол. США, строкову суму кредиту в розмірі 960 000,00 дол. США та 142 624 028,00 грн., прострочені проценти в розмірі 38 350,00 дол. США та 978 794,04 грн., строкові проценти в розмірі 7 800,00 грн. та 890 911,74 грн. Загальний обсяг прав вимоги за Кредитним договором за основною сумою кредиту та процентами за користування кредитом станом на дату відступлення становить всього 2 646 149,98 дол. США та 144 493 733,78 грн.

Згідно з розрахунком станом на 22.03.2021 включно щодо заборгованості ТОВ «Комплекс Агромарс» перед AT «ПУМБ» за Кредитним договором № 114-КД від 16.08.2010 (даний розрахунок долучено кредитором до матеріалів справи та надано боржником разом із клопотанням про зменшення розміру вимог кредитора) сплачені боржником суми за період з 03.03.2021 по 15.03.2021 у загальному розмірі 1 201 521,99 грн. відображені в графі «Фактичне погашення відповідачем процентів за користування кредитом» щодо виданого кредиту в розмірі 142 624 028,00 грн.

Отже, підстави для зменшення нарахованих процентів на суму 1 201 521,99 грн. за користування кредитом за Кредитним договором № 114-КД від 16.08.2010 відсутні, оскільки вказана сума процентів вже врахована AT «ПУМБ» як погашена при визначені сум заборгованості, яка відступається на користь ТОВ «Інтер Вей Капітал».

Крім того, боржник наголошував на порушенні при нарахуванні пені встановленого частиною 6 статті 232 ГК України строку, що становить шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконаним.

Проте, суд не погоджується із відповідними зауваженнями боржника, виходячи з наступного.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України).

Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого строку, ніж передбачений частиною 6 статті 232 ГК України, за який нараховуються штрафні санкції - шість місяців.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.06.2018 у справі № 910/4164/17, від 15.11.2019 у справі № 904/1148/19.

Утім, пунктом 12.1 Кредитного договору № 114-КД від 16.08.2010 встановлено, що у разі порушення Позичальником строків виконання будь-якого зобов'язання банк має право нараховувати, а Позичальник зобов'язаний сплатити на користь Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення. Розрахунок пені здійснюється на суму простроченого виконання Боргового зобов'язання за весь час прострочення.

Отже, сторонами Кредитного договору № 114-КД від 16.08.2010 погоджено інший строк нарахування пені, ніж встановлений частиною 6 статті 232 ГК України, а саме за кожний день прострочення за весь час прострочення.

Щодо заперечень боржника проти нарахування пені за прострочення повернення кредиту та оплати процентів за Кредитним договором № 114-КД від 16.08.2010 унаслідок нарахування такої пені у період дії карантину, суд дійшов висновку про наступне.

Із наданого кредитором розрахунку слідує, що останнім нарахована пеня за порушення строків повернення кредиту (наданого в валюті долар США) у розмірі 255 418,55 дол. США за загальний період з 01.12.2020 по 12.10.2021 (з урахуванням шестимісячного строку щодо кожної суми боргу); пеня за порушення строків оплати процентів за користування кредитом (наданого в валюті долар США) у розмірі 206 414,57 грн. за загальний період з 11.02.2021 по 12.10.2021 (окремо щодо кожної суми боргу за процентами), пеня за порушення строків повернення кредиту (наданого у національній валюті гривня) у розмірі 9 233 376,44 грн. за період з 01.12.2020 по 31.05.2021, пеня за порушення строків оплати процентів за користування кредитом (наданим у національній валюті гривня) у розмірі 841 348,19 грн. за загальний період з 11.03.2021 по 12.10.2021 (окремо щодо кожної суми боргу за процентами).

Законом України «Про внесення змін до Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України щодо недопущення нарахування штрафних санкцій за кредитами (позиками) у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19» №691-IX від 16.06.2020, були внесені зміни до розділу IX «Прикінцеві положення» Господарського кодексу України та доповнено п. 8 такого змісту: «У разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення». Закон України №691-IX від 16.06.2020 набрав чинності 04.07.2020.

Зазначені зміни також внесено до Цивільного кодексу України (розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 15).

Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» №211 від 11.03.2020 установлено з 12.03.2020 на всій території України карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 №392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з 22.05.2020 до 31.07.2020 на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з 01.08.2020 до 31.12.2020 на території України карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та від 20.05.2020 №392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" установлено з 19.12.2020 до 01.10.2021 на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", від 20 травня 2020 року №392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та від 22 липня 2020 року №641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2021 р. № 981 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» у пункті 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 р. № 338 "Про переведення єдиної державної системи цивільного захисту у режим надзвичайної ситуації" - із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 11 серпня 2021 р. № 855, цифру і слово "1 жовтня" замінити цифрами і словом "31 грудня".

Наразі, відповідно до змін, внесених Постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2022 р. N 1423 до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 р. N 338 і постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. N 1236, у пункті 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 р. N 338 цифри і слова "31 грудня 2022 року" замінити цифрами і словами "30 квітня 2023 року".

З огляду на те, що в Законі України «Про внесення змін до Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України щодо недопущення нарахування штрафних санкцій за кредитами (позиками) у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19» визначено початок перебігу строку звільнення позичальника від сплати неустойки саме з початку дії карантину, суд дійшов висновку про те, що кінцевий строк нарахування пені за прострочення виконання зобов'язань за Кредитним договором № 114-КД від 16.08.2010 становить до 11.03.2020 включно.

Аналогічна правова позиція щодо застосування Закону України «Про внесення змін до Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України щодо недопущення нарахування штрафних санкцій за кредитами (позиками) у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19» викладена в постанові Верховного Суду від 08.12.2021 у справі № 922/4053/20, від 16.12.2021 у справі № 922/4076/20.

Отже, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що кредитором безпідставно нараховано за Кредитним договором № 114-КД від 16.08.2010 пеню за порушення строків повернення кредиту (наданого в валюті долар США) у розмірі 255 418,55 дол. США (що визначено кредитором в еквіваленті 6 689 411,82 грн.) за загальний період з 01.12.2020 по 12.10.2021; пеню за порушення строків оплати процентів за користування кредитом (наданого в валюті долар США) у розмірі 206 414,57 грн. за загальний період з 11.02.2021 по 12.10.2021; пеню за порушення строків повернення кредиту (наданого у національній валюті гривня) у розмірі 9 233 376,44 грн. за період з 01.12.2020 по 31.05.2021; пеню за порушення строків оплати процентів за користування кредитом (наданим у національній валюті гривня) у розмірі 841 348,19 грн. за загальний період з 11.03.2021 по 12.10.2021.

Ураховуючи викладене, у визнанні вимог кредитора в загальному розмірі 16 970 551,02 грн., що становить суму нарахованої пені за Кредитним договором № 114-КД від 16.08.2010, слід відмовити.

Як встановлено судом, основна заборгованість боржника за Кредитним договором № 114-КД від 16.08.2010 становить 142 624 028,00 грн. - за тілом кредиту, наданому у національній валюті гривні, та 2 599 999,98 дол. США заборгованості за тілом кредиту, наданому в валюті долар США. За арифметичним перерахунком суду, здійсненим у межах визначеного кредитором періоду, підлягають визнанню нараховані проценти за користування кредитом (наданим у валюті долар США) у розмірі 177 450,00 дол. США, проценти за користування кредитом (наданим у національній валюті гривня) у розмірі 16 940 962,67 грн., 3% річних від простроченої суми боргу (наданої у валюті долар США) у розмірі 51 376,86 дол. США, 3% річних від простроченої суми боргу (наданої в національній валюті гривня) у розмірі 3 703 324,33 грн., інфляційні втрати за порушення строків повернення кредиту (наданого у національній валюті гривня) у розмірі 10 582 702,88 грн.

Разом із цим, положеннями статті 533 ЦК України унормовано, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Так, частиною 2 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов'язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.

Оскільки, Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтер Вей Капітал» звернулося до суду із заявою кредитора 11.11.2021 (шляхом подання заяви до канцелярії суду), розрахунок гривневого еквіваленту суми кредиторських вимог здійснюється за курсом НБУ станом на 11.11.2021, який становить 26,0575 грн. за 1 долар США.

Відтак, грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Вей Капітал» за Кредитним договором № 114-КД від 16.08.2010 підлягають визнанню в сумі 247 563 173,27 грн., а саме: 142 624 028,00 грн. - за тілом кредиту, наданому у національній валюті гривні, 2 599 999,98 дол. США, що станом на 11.11.2021 еквівалентно 67 749 499,48 грн., - заборгованості за тілом кредиту, наданому в валюті долар США; 177 450,00 дол. США, що станом на 11.11.2021 еквівалентно 4 623 903,38 грн., - процентів за користування кредитом (наданим у валюті долар США); проценти за користування кредитом (наданим у національній валюті гривня) у розмірі 16 940 962,67 грн.; 3% річних від простроченої суми боргу (наданої у валюті долар США) у розмірі 51 376,86 дол. США, що станом на 11.11.2021 еквівалентно 1 338 752,53 грн.; 3% річних від простроченої суми боргу (наданої в національній валюті гривня) у розмірі 3 703 324,33 грн.; інфляційні втрати за порушення строків повернення кредиту (наданого у національній валюті гривня) у розмірі 10 582 702,88 грн.

Судом ураховані заперечення боржника проти того, що Договір про відступлення прав вимоги від 05.03.2021 № 2021/03/05-1 є за своєю правовою природою договором факторингу, що передбачає для Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Вей Капітал» необхідність отримання ліцензії на право здійснення операцій з іноземною валютою та бути включеним до Державного реєстру фінансових установ.

Статтею 34 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що Національний банк України в межах компетенції у сфері державного регулювання ринків небанківських фінансових послуг видає небанківським фінансовим установам та особам, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових послуг, передбачених пунктами 3-9, 11 частини першої статті 4 цього Закону.

Згідно з пунктами 3-9, 11 частини 1 статті 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансовими вважаються такі послуги: торгівля валютними цінностями; залучення фінансових активів із зобов`язанням щодо наступного їх повернення; фінансовий лізинг; надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту; надання гарантій; переказ коштів; у сфері страхування; факторинг.

Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України «Про валюту і валютні операції» небанківські фінансові установи на підставі ліцензії Національного банку України на здійснення валютних операцій здійснюють такі валютні операції: 1) торгівля валютними цінностями в готівковій формі; 2) переказ коштів; 3) здійснення розрахунків у іноземній валюті на території України за договорами страхування життя; 4) факторинг (у частині здійснення розрахунків на території України в іноземній валюті між факторами та клієнтами за операціями з міжнародного факторингу щодо відступлення права грошової вимоги до боржника-нерезидента); 5) інші валютні операції, визначені Національним банком України. У ліцензії Національного банку України на здійснення валютних операцій зазначаються валютні операції, які дозволяється здійснювати небанківській фінансовій установі на підставі цієї ліцензії. Небанківські фінансові установи здійснюють валютні операції, пов`язані з наданням фінансових послуг такими установами, без отримання ліцензії Національного банку України на здійснення валютних операцій у випадках та порядку, встановлених Національним банком України.

Відтак, перехід за договором відступлення права вимоги відповідного права вимоги повернення заборгованості за кредитним договором в іноземній валюті не підпадає під необхідність отримання ліцензії Національного банку України на здійснення валютних операцій.

Отже, суд вважає відповідні заперечення боржника недоведеними, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтер Вей Капітал» не здійснює видачу кредитних коштів в іноземній валюті за Кредитним договором від 16.08.2010 № 114-КД.

При цьому, Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтер Вей Капітал» є фінансовою установою, що має право на здійснення операцій з надання фінансових послуг, відтак має право нараховувати відсотки та штрафні санкції за Кредитним договором від 16.08.2010 № 114-КД.

Розпорядженням Нацкомфінпослуг від 06.02.2014 № 352 «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03 квітня 2009 року № 231», зареєстрованого Міністерством юстиції України 03.03.2014 за № 342/25119, Нацкомфінпослуг постановила віднести до фінансової послуги факторингу сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів): фінансування клієнтів - суб'єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги; набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників за договором, на якому базується таке відступлення; отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення.

Водночас, за приписами ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. У силу приписів ст. 204 ЦК України правомірність правочину презюмується.

З огляду на те, що доказів визнання недійсним в установленому законом порядку Договору про відступлення прав вимоги від 05.03.2021 № 2021/03/05-1 матеріали справи не містять, та недійсність відповідного правочину законом прямо не встановлена, тобто такий договір не є нікчемним, суд дійшов висновку про необґрунтованість відповідних тверджень боржника.

Щодо пред'явлених кредитором вимог за Кредитним договором № НК 857 від 30.11.2015 та за Договором застави № Т 09.09.2014 І 2507 від 30.11.2015 у загальній сумі 345 422 540,84 грн., суд дійшов висновку про наступне.

За положеннями Кредитного договору № НК 857 від 30.11.2015 Банком надано ТОВ «Комплекс Агромарс» кредит шляхом відкриття мультивалютної кредитної лінії, що поновлюється з графіком зменшення ліміту на поповнення обігових коштів у розмірі 395 000 000,00 гривень, з кінцевим терміном погашення не пізніше 30.11.2020 року.

У пункті 2 Частини № 1 Кредитного договору (в редакції Договору про внесення змін та доповнень № 23 від 10.11.2020 до Кредитного договору № НК 857 від 30.11.2015), серед іншого, встановлено окремі процентні ставки за користування за кредитом, для траншів, наданих з 01.04.2019 по 10.08.2020 року, в гривні та в доларах США. При перевищенні фактичного строку користування коштами, проценти перераховуються на всю суму коштів, за весь строк користуваннями коштами, починаючи з дати видачі, за відсотковою ставкою, що відповідає фактичному строку користуваннями коштами. Сплата відсотків щомісячно. При цьому період користування кредитними коштами розраховується окремо для кожної видачі починаючи з дати фактичного надання кредитних коштів.

Зазначене узгоджується з висновком зробленим Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.01.2022 у справі № 910/17048/17, про те, що строк (термін) виконання зобов`язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов`язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов`язання. Наведене також узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12.

Відтак, сторони в Кредитному договорі № НК 857 від 30.11.2015 на власний розсуд погодили, що проценти нараховуються не лише в межах строку кредитування, а й після спливу такого строку, тобто до моменту повного фактичного повернення кредитних коштів.

Таким чином, за відсутності підтвердженого факту повного погашення отриманого за Кредитним договором № НК 857 від 30.11.2015 кредиту, нарахування процентів після настання кінцевого терміну повернення кредиту, тобто за неправомірне користування кредитом, є обґрунтованим та таким, що відповідає договірним зобов'язанням сторін.

Одночасно суд зауважує, що в частині 3 статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

Оголошення про відкриття провадження у справі № 910/15043/21 про банкрутство ТОВ "Комплекс Агромарс" оприлюднено 13.10.2021.

Таким чином, нарахування трьох процентів річних до 02.11.2021, тобто після оприлюднення відомостей про відкриття провадження у справі № 910/15043/21, не відповідає положенням чинного законодавства.

Крім того, при перевірці розрахунку кредитора процентів за користування кредитом, нарахованих з 11.03.2021 до 12.10.2021, судом встановлено, що останній нарахував їх у розмірі 381 402,45 дол. США, проте в прохальній частині заяви визначив гривневий еквівалент процентів у розмірі 988 930,16 грн. Саме дану суму процентів кредитор урахував при наведені сум загальних вимог кредитора, які просив визнати в уточненій заяві.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Щодо заперечень боржника проти нарахування пені за прострочення повернення кредиту та оплати процентів за Кредитним договором № НК 857 від 30.11.2015 унаслідок нарахування такої пені за період у період дії карантину, суд дійшов висновку про наступне.

Із наданого кредитором розрахунку слідує, що останнім заявлено 250 701,00 дол. США (визначений кредитором еквівалент 6 603 940,67 грн.) пені, нарахованої до 10.03.2021; 6 306 632,08 грн. - пені за несвоєчасне погашення тіла кредиту за період з 11.03.2021 до 31.05.2021; 15 958,43 дол. США (визначений кредитором еквівалент 417 951,28 грн.) - пені за несвоєчасне повернення процентів за період з 01.04.2021 по 12.10.2021; 301,65 грн. - пені за несвоєчасну сплату комісії.

Законом України «Про внесення змін до Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України щодо недопущення нарахування штрафних санкцій за кредитами (позиками) у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19» №691-IX від 16.06.2020, були внесені зміни до розділу IX «Прикінцеві положення» Господарського кодексу України та доповнено п. 8 такого змісту: «У разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення». Закон України №691-IX від 16.06.2020 набрав чинності 04.07.2020.

Зазначені зміни також внесено до Цивільного кодексу України (розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 15).

Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» №211 від 11.03.2020 (із змінами) установлено з 12.03.2020 на всій території України карантин, який наразі триває до 30 квітня 2023 року.

З огляду на те, що в Законі України «Про внесення змін до Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України щодо недопущення нарахування штрафних санкцій за кредитами (позиками) у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19» визначено початок перебігу строку звільнення позичальника від сплати неустойки саме з початку дії карантину, суд дійшов висновку про те, що кінцевий строк нарахування пені за прострочення виконання зобов'язань за Кредитним договором № 114-КД від 16.08.2010 становить до 11.03.2020 включно.

Аналогічна правова позиція щодо застосування Закону України «Про внесення змін до Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України щодо недопущення нарахування штрафних санкцій за кредитами (позиками) у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19» викладена в постанові Верховного Суду від 08.12.2021 у справі № 922/4053/20, від 16.12.2021 у справі № 922/4076/20.

Отже, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що кредитором безпідставно нараховано за Кредитним договором № НК 857 від 30.11.2015 пеню в сумі 6 306 632,08 грн. за несвоєчасне погашення тіла кредиту за період з 11.03.2021 до 31.05.2021; пеню в сумі 15 958,43 дол. США (визначений кредитором еквівалент 417 951,28 грн.) за несвоєчасне повернення процентів за період з 01.04.2021 по 12.10.2021.

Поряд із цим, щодо нарахованої до 10.03.2021 пені в розмірі 250 701,00 дол. США (визначений кредитором 6 603 940,67 грн.) та 301,65 грн. пені за несвоєчасну сплату комісії, права вимоги за якими передані Акціонерним товариством «ТАСКОМБАНК» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Вей Капітал» за договором факторингу № 26/02/2021 від 26.02.2021 (додаток № 4 до договору), суд зауважує, що відповідно до наданих виписок по особовому рахунку боржника за період з 29 квітня 2020 року по 12 серпня 2021 року перенесення на прострочену заборгованість сум кредитних траншів відбулося вже після установлення з 12.03.2020 на всій території України карантину. Відтак, виходячи з дати перенесення кредиту на прострочену заборгованість, а також ураховуючи також відсутність детального розрахунку нарахованої до 10.03.2021 пені в розмірі 6 603 940,67 грн. та 301,65 грн. пені за несвоєчасну сплату комісії, суд дійшов висновку про відмову в визнанні даних вимог кредитора.

Таким чином, у визнанні вимог кредитора в загальному розмірі 13 328 825,68 грн., що становить суму нарахованої пені за Кредитним договором № НК 857 від 30.11.2015, слід відмовити.

Судом встановлено, що заборгованість боржника за тілом кредиту за Кредитним договором № НК 857 від 30.11.2015 становить 7 546 311,08 дол. США, що станом на 11.11.2021 еквівалентно 196 638 000,97 грн.

Відтак, здійснивши арифметичний перерахунок заявлених у межах визначеного кредитором періоду сум процентів та пені, суд дійшов висновку про обґрунтованість відповідних вимог у такому розмірі: 133 019,65 дол. США, що станом на 11.11.2021 еквівалентно 3 466 159,53 грн. (за курсом НБУ 1 дол. США=26,0575 грн.) процентів за користування кредитом, нарахованих до 10.03.2021; 988 930,16 грн. процентів за користування кредитом, нарахованих з 11.03.2021 до 12.10.2021; 195 944,81 дол. США, що станом на 11.11.2021 еквівалентно 5 105 831,89 грн. (за курсом НБУ 1 дол. США=26,0575 грн.) трьох процентів річних, нарахованих на тіло кредиту, що в сукупному розмірі зі заборгованістю за тілом кредиту становить 206 198 922,55 грн.

Судом також ураховані зауваження боржника про те, що укладений 26.02.2021 між Акціонерним товариством «ТАСКОМБАНК» (клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтер Вей Капітал» (фактор) Договір факторингу № 26/02/2021 визнаний недійсним у судовому порядку.

Так, рішенням Господарського суду Харківської області від 10.11.2021 у справі №922/2315/21 визнано недійсним Договір факторингу від 26.02.2021 № 26/02/21, укладений між АТ «ТАСКОБАНК» та ТОВ «Інтер Вей Капітал». В іншій частині позову відмовлено.

У той же час, постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.09.2022 рішення Господарського суду Харківської області від 10.11.2021 у справі №922/2315/21 в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсним договору факторингу від 26 лютого 2021 року № 26/02/2021, укладеного між Акціонерним товариством «ТАСКОБАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтер Вей Капітал» скасовано. В цій частині ухвалено нове рішення, яким у позові відмовлено повністю. В іншій частині рішення Господарського суду Харківської області від 10.11.2021 у справі № 922/2315/21 залишено без змін.

Отже, наразі Договір факторингу від 26.02.2021 № 26/02/21 є чинним та таким, що породжує для його сторін відповідні правові наслідки, зокрема, щодо отриманого на його підставі Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтер Вей Капітал» права вимоги до боржника.

Поряд із цим, щодо вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Вей Капітал» за Договором застави № Т 09.09.2014 І 2507 від 30.11.2015 у сумі 123 223 812,24 грн., суд дійшов висновку про наступне.

Згідно з п. 1.1 Договору застави № Т 09.09.201412507 від 30.11.2015 (із урахуванням змін і доповнень до нього) Заставодавець, з метою забезпечення виконання зобов'язань, визначених п. 1.2 цього Договору, передає в заставу, а Заставодавець приймає в заставу на умовах, визначених цим договором, рухоме майно, зазначене у п. 1.3 цього Договору.

Відповідно до п. 1.2 Договору застави, заставою за цим Договором забезпечується виконання зобов'язань Заставодавцем, що виникли та виникнуть під час дії Кредитного договору № НК 857 від 30.11.2015 з урахуванням усіх договорів про внесення змін та доповнень до нього, які можуть бути укладені в майбутньому, в тому числі про збільшення процентів та/або сум комісій/інших платежів, що укладені між Заставодавцем та Заставодержателем.

За п. 1.3 Договору застави, Предметом застави є товари в обороті, згідно з описом, визначеним в Додатку №1 до цього договору.

Згідно з п. 1.4 Договору застави, сторони оцінили вартість застави, переліченої в Додатку №1, у розмірі 61 611 906,12 грн.

Відповідно до п.п. 3.1.1, 3.1.2 Договору застави, Заставодержатель має право без обмежень зі сторони Заставодавця перевіряти документально (за бухгалтерськими та іншими документами) та в натурі наявність Предмету застави, а також розмір, стан і умови збереження (схоронності) та користування Предметом застави і вимагати прийняття необхідних заходів по його збереженню (схоронності), поновленню, заміні іншим ліквідним майном (якщо на таку заміну дасть згоду письмово Заставодержатель) на умовах та в порядку, визначених в даному та в Кредитному договорах; Заставодержатель має право вимагати від Заставодавця вжиття заходів, необхідних для охорони та збереження Майна.

За положеннями п.п. 4.1.2 Договору застави, Заставодавець зобов'язаний у випадку знищення (загибелі) майна, втрати або пошкодження Майна або його частини з будь-якої причини протягом 48 годин з моменту настання випадку письмово повідомити про це Заставодержателя і протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту надіслання повідомлення замінити Майно іншим, належним Заставодавцю на праві власності майном за згодою Заставодержателя.

П.п. 4.1.3 Договору застави передбачено обов'язок Заставодавця у разі реалізації та використання товарів (або їх частини), що є Предметом застави, попередньо замінити їх іншим товаром також виду, як передбачено у Додатку № 1 до Договору застави, а у разі їх відсутності - будь-якого іншого виду, попередньо узгодженого із Заставодержателем. Заміна товарів, що є Предметом застави, здійснюється шляхом заміни їх іншими товарами такої ж або більшої вартості та такої ж або вищої якості без додаткового укладення договору про внесення змін та доповнень до Договору застави та/або нового Додатку до Договору застави. Зменшення вартості заміненого Майна допускається тільки у випадках, коли це здійснено за письмовою згодою Заставодержателя щодо погашення пропорційної частки заборгованості за Кредитом.

Згідно з положеннями п.п. 4.1.10 Договору застави, Заставодавець зобов'язаний без отримання попередньої письмової згоди Заставодержателя не змінювати місця зберігання Майна, а також забезпечити належне зберігання та охорону Майна.

Відповідно до п.п. 4.1.15 Договору застави, Заставодавець зобов'язується протягом всього строку дії Договору застави забезпечити наявність товарів в обороті, зазначених у Додатку №1 до цього Договору, видових характеристик, на загальну суму (виходячи з балансової вартості) не менше, ніж вартість Предмету застави, зазначена в п.1.4 цього Договору, а саме 61 611 906,12 грн.

У п.п. 6.4 Договору застави встановлено, що за незбереження Предмету застави Заставодержатель має право нарахувати та стягнути з Заставодавця, а Заставодавець зобов'язаний у такому випадку сплатити Заставодержателю штраф в розмірі 100% вартості незбереженого майна.

Згідно з п.п. 6.5 Договору застави, при нездійсненні страхування та/або несвоєчасному страхуванні предмету застави на користь Заставодержателя із Заставодавця стягується штраф в розмірі 100% від вартості Майна, встановленої в п.1.4 Договору застави. Сплата штрафу не звільняє Заставодавця від виконання умов указаних пунктів Договору застави.

Разом із цим, як наголошує кредитор, боржником порушено вимоги пунктів 6.4, 6.5 договору застави, оскільки заставне майно за вказаним переліком та адресами в додатку № 1 до Договору застави № Т 09.09.201412507 від 30.11.2015 відсутнє, договір страхування предметів застави боржник не укладав.

Так, у матеріалах справи відсутні докази наявності заставного майна згідно з додатком № 1 до Договору застави № Т 09.09.201412507 від 30.11.2015, а саме товарів в обороті за визначеними в Договорі адресами.

Також матеріали справи не містять доказів укладення боржником відповідного договору страхування заставного майна на виконання пункту 6.5 договору.

У зв'язку з цим, судом вважаються обґрунтованими доводи боржника про наявність підстав для нарахування штрафу в розмірі 61 611 906,12 грн. згідно з п. 6.4 Договору застави та в розмірі 61 611 906,12 грн. згідно з п. 6.5 Договору застави.

При цьому, у спростування доводів боржника суд зауважує, що підставою, яка породжує обов`язок сплатити неустойку, є порушення боржником зобов`язання (стаття 610, пункт 3 частини першої статті 611 ЦК України).

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина 2 статті 549 ЦК України).

Гарантована статтею 61 Конституції України заборона подвійного притягнення до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення (лат. - поп bis in idem - «двічі за одне і те саме не карають») має на меті уникнути несправедливого покарання за одне й те саме правопорушення двічі.

Натомість, у пунктах 6.4, 6.5 Договору застави № Т 09.09.201412507 від 30.11.2015 передбачено стягнення штрафів за різні правопорушення, а саме: за незбереження предмету застави та за нездійсненні страхування та/або несвоєчасне страхування предмету застави.

Відтак, за встановленими судом обставинами, вимоги кредитора на суму штрафу 123 223 812,24 грн. за порушення пунктів 6.4, 6.5 Договору застави № Т 09.09.201412507 від 30.11.2015 є обґрунтованими.

Крім того, боржник наголошував на відмові кредитора від Договору застави № Т 09.09.201412507 від 30.11.2015 шляхом відмови від забезпечення вимог кредитора за цим договором, що на думку боржника, свідчить про неможливість нарахування штрафу за вказаним договором.

Утім, суд звертає увагу на відмінність матеріально-правових та процесуальних підстав, які виникають за Договором застави № Т 09.09.201412507 від 30.11.2015 у даному випадку.

Згідно з частиною 2 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства забезпечені кредитори можуть повністю або частково відмовитися від забезпечення. Якщо вартості застави недостатньо для покриття всієї вимоги, кредитор повинен розглядатися як забезпечений лише в частині вартості предмета застави. Залишок вимог вважається незабезпеченим.

Таким чином, відмова кредитора від забезпечення його вимог має наслідком лише включення таких вимог до четвертої черги задоволення, та жодним чином не зумовлює припинення самого Договору застави № Т 09.09.201412507 від 30.11.2015.

Щодо вимог кредитора за Генеральним договором про здійснення кредитування № 103 від 20.06.2014 у загальній сумі 1 945 702,78 грн., суд дійшов висновку про наступне.

Як слідує з розрахунку кредитора, за боржником наявна заборгованість за тілом кредиту в розмірі 72 475,49 дол. США, що в гривневому еквіваленті станом на 05.11.2021 складає 1 898 133,08 грн., а також боржнику нараховані за період з 11.12.2020 по 12.10.2021 три проценти річних у розмірі 47 569,70 грн.

Заперечення боржника проти безпосередньо розміру нарахованих сум заборгованості відсутні. Доказів погашення вказаної суми заборгованості боржником матеріали справи не містять.

Здійснивши арифметичний перерахунок заявлених сум станом на 11.11.2021 (день звернення кредитора із даною заявою до суду) за курсом НБУ 1 дол. США=26,0575 грн., суд дійшов обґрунтованого висновку про визнання вимог кредитора за Генеральним договором про здійснення кредитування № 103 від 20.06.2014 у розмірі 72 475,49 дол. США, що в гривневому еквіваленті станом на 11.11.2021 становить 1 888 530,08 грн. заборгованості за тілом кредиту, та 47 489,01 грн. трьох процентів річних.

У той же час, посилання боржника на те, що дана заборгованість мала бути погашена за рахунок реалізації іпотечного майна за договором іпотеки від 03.07.2014 судом відхиляються, зважаючи на наступне.

В якості забезпечення виконання зобов'язання за Генеральним договором від 20.06.2014 №103 між ПАТ «КРЕДОБАНК» (іпотекодержатель) та ТОВ «КОМПЛЕКС АГРОМАРС» (іпотекодатель) був укладений Договір іпотеки від 03.07.2014, в якому заставна вартість Предмету іпотеки визначається Сторонами в сумі 61 803 192, 46 грн.

16.03.2021 року між Публічним акціонерним товариством «Кредобанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» укладено договір факторингу із відступлення прав грошової вимоги за Генеральним договором №103 про здійснення кредитування від 20.06.2014 року з усіма змінами і доповненнями, за яким, з урахуванням Додаткової угоди №1 від 17.03.2021 року, ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» належить право вимоги за Генеральним договором № 103, зокрема (але не виключно): в сумі 1 546 817, 73 доларів США, в тому числі 1 461 250, 00 доларів США непогашеного кредиту; 37 143, 62 доларів США - несплачених процентів за користування кредитом; 48 424, 11 доларів США - пеня; в сумі 119 933, 48 евро, в тому числі: 116 619, 99 евро - непогашеного кредиту; 2 264, 84 евро - несплачених процентів за користування кредитом; 1 048, 65 евро - пеня.

Наведені суми заборгованості ТОВ «Комплекс Агромарс» за Генеральним договором №103 станом на 16.09.2021 року підтверджуються також Довідкою за вих. № 27-9272/21 від 17.03.2021 року, виданою ПАТ «Кредобанк» для ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста».

Також, 16.03.2021 року ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» набуло прав іпотекодержателя за Договором іпотеки згідно з договором відступлення прав за Договором іпотеки, укладеним між ПАТ «Кредобанк» та ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» та посвідченим приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Кулинюком І.Я. за реєстровим номером №1027.

19.03.2021 року між ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» як продавцем та іпотекодержателем за Договором іпотеки та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгова компанія «Промінвестгруп» як покупцем укладено договір купівлі- продажу нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурською Н.В. за реєстровим номером №567 (далі також -Договір купівлі-продажу), яким було продано нерухоме майно, що було предметом іпотеки за Договором іпотеки в рахунок погашення заборгованості ТОВ «Комплекс Агромарс» за Генеральним договором №103.

Згідно з положеннями п. 2.1. Договору купівлі-продажу ціна нерухомого майна, що відчужується за цим Договором, становить 44 764 000, 00 грн.

Отже, ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» було відчужено ТОВ «ВТК «Промінвестгруп» нерухоме майно, що є предметом іпотеки за Договором іпотеки, за оціночною вартістю 44 764 000, 00 грн. в рахунок погашення заборгованості ТОВ «Комплекс Агромарс» за Генеральним договором № 103, унаслідок чого за рахунок іпотечного майна було погашено заборгованість ТОВ «Комплекс Агромарс» перед ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» на суму 44 764 000, 00 грн. із наявної на той момент загальної суми заборгованості 46 770 121, 60 грн.

Відтак, суд відхиляє заперечення боржника проти того, що при визначені суми погашеного боргу за кредитом слід виходити з розміру погодженої заставної вартості предмету іпотеки в сумі 61 803 192, 46 грн., а не виходячи з фактичної вартості реалізованого майна.

Таким чином, оскільки за рахунок іпотечного майна погашено лише частину заборгованості боржника за Генеральним договором про здійснення кредитування № 103 від 20.06.2014, суд вважає обґрунтованими вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Вей Капітал» за цим договором у визначеній вище загальній сумі 1 936 019,09 грн.

Одночасно судом відхилюється заперечення боржника проти того, що за укладеним 16.03.2021 між АТ «КРЕДОБАНК» (Клієнт) та ТОВ «ФК «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» (Фактор) Договором факторингу щодо відступленням прав грошової вимоги за Генеральним договором № 103 від 20.06.2014 року про здійснення кредитування між ПАТ «КРЕДОБАНК» та ТОВ «КОМПЛЕКС АГРОМАРС» із усіма змінами і доповненнями, до фактора могли перейти тільки права вимоги за додатковими угодами, а підстави для відступлення прав за Генеральним договором № 103 від 20.06.2014 були відсутні з огляду на не настання строку платежу.

Утім, визначення в Генеральному договорі № 103 від 20.06.2014 можливості надання кредитних коштів окремими траншами на підставі окремих додаткових угод та встановлення таким чином різного строку для виконання зобов'язань не зумовлює заборону відступлення прав вимоги за таким договором.

До того ж, боржником презумпцію правомірності Договором факторингу від 16.03.2021 не спростовано, доказів визнання такого договору недійсним матеріали справи не містять.

Щодо вимог кредитора за Договором про відкриття кредитної лінії № 135-6010/16-КЮ від 22.07.2016 у сумі 41 129 354,66 грн., суд дійшов висновку про наступне.

З огляду на неналежне виконання боржником зобов'язань за Договором про відкриття кредитної лінії № 135-6010/16-КЮ від 22.07.2016, кредитор заявив, що заборгованість Боржника складає 41 129 354,66 грн., з яких: 1 244 874,04 євро, що еквівалентно станом на 05.11.2021 (за курсом НБУ 1 євро/30,2848 грн.) 37 700 761,30 грн. - заборгованість зі сплати кредиту; 20 668,32 євро, що еквівалентно станом на 05.11.2021 (за курсом НБУ 1 євро/30,2848 грн.) 625 935,94 грн. - 3% річних, нарахованих за період з 25.03.2021 до 12.10.2021; 2 802 657,42 грн. - заборгованість зі сплати пені за кредитом, нарахованої за період з 25.03.2021 по 09.09.2021.

Судом ураховано, що заперечення боржника зводяться до відсутності доказів методу розрахунку суми боргу та неточностях при визначенні суми відступлення прав за договором факторингу від 19.03.2021.

Проте, боржником не спростовано належними та допустимими доказами розмір заборгованості, а також виконання ним у повному обсязі зобов'язань за Договором про відкриття кредитної лінії № 135-6010/16-КЮ від 22.07.2016, не надано власного розрахунку.

Разом із цим, видача боржнику кредитних коштів підтверджується відповідними меморіальними ордерами, долученими до матеріалів справи.

При цьому, при укладенні 19.03.2021 між AT «КРЕДИТВЕСТ БАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» Договору про надання послуг з факторингу № 135-6010, Банком визначено загальну суму боргу в розмірі 2 757 762,62 євро, з якої: 2 743 739,08 євро заборгованість за кредитом, 14 023,54 євро заборгованість за відсотками за період з 01.03.2021 по 23.03.2021.

Надалі, внаслідок реалізації Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» заставного майна на загальну суму 50 333 802,95грн. за Договором іпотеки № 135-6010/16-ІЮ1 від 22.07.2016, Договором іпотеки № 135-6010/16-ІЮ2 від 22.07.2016, Договором іпотеки № 135-6010/16-ІЮЗ від 22.07.2016, Договором іпотеки № 135-6010/16-ІЮ4 від 22.07.2016, Договором іпотеки № 135-6010/16-ІЮ5 від 19.07.2019, та Договором застави № 135-6010/16-ЗЮ від 22.07.2016, відбулося часткове погашення заборгованості за Договором про відкриття кредитної лінії № 135-6010/16-КЮ від 22.07.2016.

У подальшому, при визначені сум заборгованості за Договором про відкриття кредитної лінії № 135-6010/16-КЮ від 22.07.2016, який підлягає відступленню за договором надання послуг з факторингу від 21.07.2021 № 21/07/21 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Вей Капітал», розмір основного боргу за тілом кредиту склав 1 244 874,04 євро.

Щодо заперечень боржника проти нарахованої за Договором про відкриття кредитної лінії № 135-6010/16-КЮ від 22.07.2016 пені в розмірі 2 802 657,42 грн. за несвоєчасне погашення кредиту за період з 25.03.2021 по 09.09.2021, унаслідок її нарахування під час дії карантину, суд наголошує наступне.

Законом України «Про внесення змін до Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України щодо недопущення нарахування штрафних санкцій за кредитами (позиками) у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19» №691-IX від 16.06.2020, були внесені зміни до розділу IX «Прикінцеві положення» Господарського кодексу України та доповнено п. 8 такого змісту: «У разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення». Закон України №691-IX від 16.06.2020 набрав чинності 04.07.2020.

Зазначені зміни також внесено до Цивільного кодексу України (розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 15).

Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» №211 від 11.03.2020 (із змінами) установлено з 12.03.2020 на всій території України карантин, який наразі триває до 30 квітня 2023 року.

З огляду на те, що в Законі України «Про внесення змін до Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України щодо недопущення нарахування штрафних санкцій за кредитами (позиками) у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19» визначено початок перебігу строку звільнення позичальника від сплати неустойки саме з початку дії карантину, суд дійшов висновку про те, що кінцевий строк нарахування пені за прострочення виконання зобов'язань за Кредитним договором № 114-КД від 16.08.2010 становить до 11.03.2020 включно.

Аналогічна правова позиція щодо застосування Закону України «Про внесення змін до Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України щодо недопущення нарахування штрафних санкцій за кредитами (позиками) у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19» викладена в постанові Верховного Суду від 08.12.2021 у справі № 922/4053/20, від 16.12.2021 у справі № 922/4076/20.

Отже, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що кредитором безпідставно нарахована за Договором про відкриття кредитної лінії № 135-6010/16-КЮ від 22.07.2016 пеня в розмірі 2 802 657,42 грн. за несвоєчасне погашення кредиту за період з 25.03.2021 по 09.09.2021, тобто в період дії карантину. У зв'язку з цим, у задоволенні вимог кредитора на суму нарахованої пені в розмірі 2 802 657,42 грн. слід відмовити.

Отже, здійснивши арифметичний перерахунок заявлених сум станом на 11.11.2021 (день звернення кредитора із даною заявою до суду) за курсом НБУ 1 євро=30,1186 грн., суд дійшов обґрунтованого висновку про визнання вимог кредитора за Договором про відкриття кредитної лінії № 135-6010/16-КЮ від 22.07.2016 у сумі 38 116 364,12 грн., з якої: 1 244 874,04 євро, що еквівалентно 37 493 863,26 грн., заборгованість зі сплати кредиту; 20 668,32 євро, що еквівалентно 622 500,86 грн. 3% річних, нарахованих за період з 25.03.2021 до 12.10.2021.

Разом із цим, судом відхилюється заперечення боржника, за якими останній вважає договір про надання послуг з факторингу № 135-6010 від 19.03.2021 недійсним та таким, що не створює юридичних наслідків.

Відповідно до частини 1 статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже отримання згоди боржника на заміну кредитора у зобов'язанні є обов'язковою передумовою здійснення такої заміни, якщо ця умова погоджена сторонами договору, за яким здійснюється заміна кредитора, або така умова прямо визначена законом.

Відсутність згоди боржника на заміну кредитора у зобов'язанні, якщо обов'язковість такої згоди передбачено договором, є підставою для визнання недійсним на підставі частини першої статті 203 Цивільного кодексу України договору про відступлення права вимоги, оскільки у такому випадку договір про відступлення права вимоги суперечить приписам частини першої статті 516 Цивільного кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.05.2018 у справі № 904/11838/16, від 29.05.2018 у справі № 910/14716/17.

Утім, у положеннях Договором про відкриття кредитної лінії № 135-6010/16-КЮ від 22.07.2016 не передбачено такої умови, як отримання згоди позивача (як боржника за зобов'язанням) на заміну кредитора у цьому зобов'язанні у розумінні частини 1 статті 516 ЦК України.

Як на підставу недотримання вимог частини 1 статті 516 ЦК України відповідачами при укладенні оспорюваного договору, позивач послався на пункт 11.6. договору про відкриття кредитної лінії № 135-6010/16-КЮ від 22.07.2016, за якими кредитний договір може бути змінено або доповнено за взаємною згодою сторін, а правочин про його зміну або розірвання повинен бути вчинений у письмовій формі та скріплений печатками сторін.

Натомість, суд не може погодитися із твердженням позивача про встановлення в указаних пункті 11.6. договору обов'язковості згоди останнього на заміну кредитора у зобов'язанні, оскільки в наведеному пункті регулюється форма та порядок оформлення між сторонами кредитного договору змін і доповнень до нього, а не порядок заміни кредитора за цим договором.

Додатково, щодо визначення обсягу забезпечених вимог кредитора, суд ураховує наступне.

Відповідно до cтатті 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Частиною першою статті 583 ЦК України визначено, що заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель); відповідні положення наведено також у частині другій статті 11 Закону України "Про заставу", за якою заставодавцем може бути як сам боржник, так і третя особа (майновий поручитель).

Згідно зі статтею 589 ЦК України у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

За змістом частини першої статті 584 ЦК України, частини першої статті 12 Закону України "Про заставу" у договорі застави визначаються суть, розмір та строк виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, опис предмета застави, а також інші умови, відносно яких за заявою однієї із сторін повинна бути досягнута угода.

За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором застави (частина друга статті 589 ЦК України, стаття 19 Закону України "Про заставу").

Згідно з частиною першою статті 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України "Про іпотеку", іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом; основне зобов`язання - зобов`язання боржника за договорами позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також зобов`язання, яке виникає з інших підстав, виконання якого забезпечене іпотекою; майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов`язання іншої особи-боржника.

Частинами п`ятою, шостою статті 3 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною, зокрема, до припинення основного зобов`язання.

У разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до договору іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України "Про іпотеку" за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

Положеннями частини першої статті 39 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Відповідно до частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Визначена у частині першій статті 35 Закону України «Про іпотеку» процедура подання іпотекодержателем вимоги про усунення порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору передує прийняттю іпотекодержателем рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовий спосіб на підставі договору (постанова Великої Палати Верховного Суду від 02 червня 2019 року у справі № 205/578/14-ц).

Відповідно до частини 6 статті 590 ЦК України, якщо предметом застави є дві або більше речей (два або більше прав), стягнення може бути звернене на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (прав) на вибір заставодержателя. Якщо заставодержатель зверне стягнення на одну річ (одне право), але його вимогу не буде задоволено в повному обсязі, він зберігає право застави на інші речі (права), які є предметом застави.

У частині 5 статті 36 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання основного зобов'язання: боржником - фізичною особою є недійсними, якщо інше не визначено договором іпотеки чи договором про надання кредиту, чи договором про задоволення вимог іпотекодержателя; боржником - юридичною особою або фізичною особою - підприємцем є дійсними, якщо інше не визначено договором іпотеки чи договором про надання кредиту, чи договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно із частиною 6 статті 36 Закону України «Про іпотеку» у разі якщо вимоги іпотекодержателя забезпечені декількома предметами іпотеки (у тому числі за декількома договорами іпотеки), а позасудове звернення стягнення здійснюється за рахунок окремого предмета іпотеки, іпотекодержатель має право вимагати (у тому числі шляхом позасудового врегулювання) виконання зобов'язання боржником та/або іпотекодавцем в частині, що залишилася невиконаною після завершення позасудового врегулювання за таким окремим предметом іпотеки.

Як слідує з матеріалів справи, внаслідок реалізації Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» заставного майна боржника на загальну суму 50 333 802,95грн. за Договором іпотеки № 135-6010/16-ІЮ1 від 22.07.2016, Договором іпотеки № 135-6010/16-ІЮ2 від 22.07.2016, Договором іпотеки № 135-6010/16-ІЮЗ від 22.07.2016, Договором іпотеки № 135-6010/16-ІЮ4 від 22.07.2016, Договором іпотеки № 135-6010/16-ІЮ5 від 19.07.2019, та Договором застави № 135-6010/16-ЗЮ від 22.07.2016, відбулося часткове погашення заборгованості за Договором про відкриття кредитної лінії № 135-6010/16-КЮ від 22.07.2016.

При цьому, визначення у вказаних договорах погодженої сторонами ціни предметів іпотеки та застави в загальній сумі 130 161 643,62 грн. та в сумі 748 007 380,00 грн. згідно зі звітами про оцінку, складеними на замовлення боржника, не впливає на здійснення Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» позасудової реалізації заставного майна боржника за загальною ціною 50 333 802,95 грн.

Одночасно, ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» відчужено ТОВ «ВТК «Промінвестгруп» нерухоме майно, що є предметом іпотеки за Договором іпотеки від 03.07.2014, за оціночною вартістю 44 764 000, 00 грн. в рахунок погашення заборгованості ТОВ «Комплекс Агромарс» за Генеральним договором № 103, унаслідок чого за рахунок іпотечного майна було погашено заборгованість ТОВ «Комплекс Агромарс» перед ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» на суму 44 764 000, 00 грн. із наявної на той момент загальної суми заборгованості 46 770 121, 60 грн.

Відтак, суд відхиляє заперечення боржника проти того, що при визначені суми погашеного боргу за кредитом слід виходити не з фактичної вартості реалізованого майна, а з розміру визначеної в договорі сумарної ринкової вартості предметів іпотеки в сумі 82 404 256,61 грн., чи із ціни предметів іпотеки за звітами про оцінку, складеними на замовлення боржника у сумі 667 899 000,00 грн.

Крім того, доказів визнання недійсними відповідних договорів купівлі-продажу заставного майна боржника матеріали справи не містять.

Законодавець пов`язав задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предметів іпотеки, в тому числі шляхом позасудового врегулювання на підставі договору, саме з обсягом невиконаного зобов`язання, що не означає, що отримання у власність одного з предметів іпотеки у будь-якому випадку має наслідком припинення основного зобов`язання в повному обсязі.

Системний аналіз змісту наведених правових норм дає підстави для висновку, що їхнє обмежене тлумачення у вигляді припинення основного зобов`язання внаслідок звернення стягнення на один із предметів забезпечення за наявності інших забезпечень та, при цьому, неповному задоволенні вимог кредитора є несумісним з призначенням інституту забезпечення виконання зобов`язань, його правовою природою і сутністю та суперечить принципам розумності, пропорційності і рівності сторін, адже фактично позбавляє юридичного сенсу законодавчі приписи, якими передбачено право кредитора забезпечити виконання основного зобов`язання за рахунок кількох предметів іпотеки та інших способів забезпечення зобов`язання відповідно до умов кредитних договорів у разі, якщо можливість реалізації таких способів забезпечення не вичерпана.

Отже у випадку забезпечення виконання основного зобов`язання декількома способами, основне зобов`язання не припиняється у разі, якщо реалізація іпотекодержателем своїх прав на звернення стягнення на предмет іпотеки не потягла повного задоволення його вимог.

Дана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2022 у справі № 910/17048/17.

Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов'язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя (частина 5 статті 37 Закону України «Про іпотеку»).

Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК України).

За змістом статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ч. 2 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства забезпечені кредитори можуть повністю або частково відмовитися від забезпечення. Якщо вартості застави недостатньо для покриття всієї вимоги, кредитор повинен розглядатися як забезпечений лише в частині вартості предмета застави. Залишок вимог вважається незабезпеченим.

Аналіз наведеної норми дає підстави для висновку про те, що вартість предмета застави, в тому числі і розмір вимог заставного кредитора, вимоги якого забезпечені заставою майна боржника, визначаються у розмірі вартості предмета застави, який визначений між кредитором та боржником у договорі застави.

Наведене узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 17.06.2020 у справі № 905/2028/18.

Відповідно до викладеної в постанові Верховного Суду від 04.02.2021 у справі № 904/1360/19 правової позиції вимоги забезпеченого кредитора, якщо інше не обумовлено договором застави (іпотеки) та немає заяви такого кредитора про повну чи часткову відмову від забезпечення, до майнового поручителя, який не є боржником в основному зобов`язанні, є забезпеченими в цілому незалежно від облікової оцінки заставного (іпотечного) майна визначеної сторонами в договорі застави (іпотеки).

Із умов Іпотечного договору від 11.06.2013 № 1334-1, Іпотечного договору №2124-Іп від 16.12.2014, Іпотечного договору №115-1 від 16.08.2010, Договору застави рухомого майна №542-ЗРМ від 30.01.2012, Договору застави рухомого майна №1335-ЗРМ від 11.06.2013, Договору застави рухомого майна № 2123-3PM від 16.12.2014 слідує, що загальна оціночна вартість нерухомого майна (іпотечного) та рухомого майна (заставного) боржника за Кредитним договором № 114-КД від 16.08.2010 становить 158 431 646,45 грн.

Оскільки розмір визнаних вимог за Кредитним договором № 114-КД від 16.08.2010 складає 247 563 173,27 грн., за яким майновим поручителем виступає боржник, вимоги кредитора визнаються забезпеченими на суму 158 431 646,45 грн.

Ураховуючи наведене, суд дійшов обґрунтованого висновку про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Вей Капітал» кредитором боржника на суму 617 038 291,27 грн., з якої: 158 431 646,45 грн. - вимоги, забезпечені заставою боржника, 335 382 832,48 грн. - вимоги четвертої черги, 123 223 812,24грн. - вимоги шостої черги.

Поряд з вищеописаною заборгованістю, до реєстру вимог кредиторів також підлягає включенню судовий збір, сплачений за подання заяви про визнання кредитором по відношенню до боржника у розмірі 4 540,00 грн. - перша черга.

У задоволенні решти вимог у розмірі 38 111 160,29 грн. відмовити.

vQXh7VH0HD4AbОСОБА_4vQXh7VH0HD4AbОСОБА_4 звернулася до суду із заявою кредитора боржника на суму 20 069 330,40 грн. 11.11.2021, тобто в строк, встановлений ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.

Вимоги заяви вмотивовані тим, що 06.09.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс», в особі Козерівської Наталії Миколаївни, що діє на підставі Довіреності (Позичальник) та ОСОБА_4, яка є засновником ТОВ «Комплекс Агромарс» відповідно до Статуту (Позикодавець) укладено Договір поворотної фінансової допомоги № 11-1564/КАМ-Ю, за яким Позикодавець надає Позичальнику грошові кошти на безпроцентній основі (надалі іменується «фінансова допомога») у розмірі 9 999 000, 00 грн. зі строком повернення до 05.09.2012, а Позичальник зобов'язується використати її за цільовим призначенням відповідно до п.2.1 Договору та повернути фінансову допомогу в порядку та на умовах, визначених даним Договором.

Відповідно до пункту 2.1 Договору, фінансова допомога надається для вирішення загальних потреб підприємства Позичальника.

Згідно з п.3.1 Договору фінансова допомога надається у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів у розмірі визначеному п.1.1. даного Договору, на рахунок Позичальника.

Відповідно до п. 4.2.2 Договору Позичальник зобов'язаний забезпечити виконання повернення фінансової допомоги та повернути її в повному розмірі не пізніше 05.09.12.

Договір набуває чинності з моменту підписання його Сторонами і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за даним Договором (п. 8.1 договору).

До вказаного договору поворотної фінансової допомоги № 11-1564/КАМ-Ю від 06.09.2011 сторони впродовж 2012-2021 років вносили зміни, зокрема, щодо строку повернення фінансової допомоги.

За змістом Додаткової угоди № 10 від 01.04.2021 до Договору поворотної фінансової допомоги № 11-1564/КАМ-Ю від 06.09.2011 до п. 1.1. Договору внесено наступні зміни: впорядку та на умовах, визначених даним Договором, Позикодавець надає Позичальнику грошові кошти на безпроцентній основі (надалі іменується «фінансова допомога») у розмірі 9 999 000, 00 грн. зі строком повернення до 01.10.2021, а Позичальник зобов'язується використати її за цільовим призначенням відповідно до п. 2.1. Договору в порядку та на умовах, визначених даним Договором.

Із виписки з банківського рахунку в ПАТ «Пумб» за період з 01.09.2011 по 06.09.2011 (скріншот, засвідчений підписом та печаткою гендиректора ТОВ «Комплекс Агромарс» Зазулею І.М.) вбачається, що 06.09.2011 на користь ТОВ «Комплекс Агромарс» перераховано ОСОБА_4 за Договором поворотної фінансової допомоги № 11-1564/КАМ-Ю від 06.09.2011 грошові кошти в сумі 9 999 000,00 грн.

Судом ураховані заперечення арбітражного керуючого проти додаткової угоди № 10 від 01.04.2021 до Договору поворотної фінансової допомоги № 11-1564/КАМ-Ю від 06.09.2011, в якій погоджено строк повернення коштів до 01.10.2021.

Разом із цим, дана додаткова угода є підписаною обома сторонами та доказів визнання її недійсною матеріали справи не містять. Отже, виходячи з положень ст. 204 ЦК України, якою закріплено презумпцію правомірності правочину, суд не має правових підстав для не врахування визначених даною додатковою угодою № 10 від 01.04.2021 положень.

Крім того, 09.09.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс», в особі Козерівської Наталії Миколаївни, що діє на підставі Довіреності (Позичальник) та ОСОБА_4, яка є засновником ТОВ «Комплекс Агромарс» відповідно до Статуту (Позикодавець) укладено Договір поворотної фінансової допомоги № 11-1587/КАМ-Ю, відповідно до якого Позикодавець надає Позичальнику грошові кошти на безпроцентній основі (надалі іменується «фінансова допомога») у розмірі 9 998 000, 00 зі строком повернення до 08.09.2012, а Позичальник зобов'язується використати її за цільовим призначенням відповідно до п. 2.1. Договору повернути фінансову допомогу в порядку та на умовах, визначених даним Договором.

Відповідно до п.2.1 даного Договору, фінансова допомога надається для вирішення нагальних потреб підприємства Позичальника.

За положеннями п. 3.1. фінансова допомога надається у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів у розмірі, визначеному п.1.1. даного Договору, на рахунок Позичальника.

Відповідно до п.4.2.2. Позичальник зобов'язаний забезпечити виконання фінансової допомоги та повернути її в повному розмірі не пізніше 08.09.2012.

Даний договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань (п. 8.1 договору).

До вказаного договору поворотної фінансової допомоги № 11-1587/КАМ-Ю від 06.09.2011 сторони впродовж 2012-2021 років вносили зміни, зокрема, щодо строку повернення фінансової допомоги.

За змістом Додаткової угоди № 10 від 01.04.2021 до Договору поворотної фінансової допомоги № 11-1587/КАМ-Ю від 09.09.2011 до п. 1.1. Договору внесено наступні зміни: впорядку та на умовах, визначених даним Договором, Позикодавець надає Позичальнику грошові кошти на безпроцентній основі (надалі іменується «фінансова допомога») у розмірі 9 998 000,00 грн. зі строком повернення до 01.10.2021, а Позичальник зобов'язується використати її за цільовим призначенням відповідно до п. 2.1. Договору в порядку та на умовах, визначених даним Договором.

Із виписки з банківського рахунку в ПАТ «Пумб» за період з 07.09.2011 по 10.09.2011 (скріншот, засвідчений підписом та печаткою гендиректора ТОВ «Комплекс Агромарс» Зазулею І.М.) вбачається, що 09.09.2011 на користь ТОВ «Комплекс Агромарс» перераховано ОСОБА_4 за Договором поворотної фінансової допомоги № 11-1587/КАМ-Ю від 09.09.2011 грошові кошти в сумі 4 999 000,00 грн.

Разом із цим, 18.07.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» (сторона-1) та ОСОБА_4 (сторона-2) укладено Угоду № 12-1209-/КАМ-Ю про проведення зарахування зустрічних однорідних вимог, за умовами якої вимоги сторони-1 до сторони-2 за договорами купівлі-продажу від 07.03.2012 (за переліком) на суму 6 684 147,00 грн. та вимоги сторони-2 до сторони-1, що виникли за договором поворотної фінансової допомоги № 11-1587/КАМ-Ю від 09.09.2011 на суму 9 998 000,00 грн., зараховуються відповідно до ст. 601 ЦК України на суму 6 684 147,00 грн.

Згідно з п. 2.1 Угоди з моменту її підписання зобов'язання сторони-1 до сторони-2 є припиненими частково в розмірі 6 684 147,00 грн. Тобто, сума заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» перед ОСОБА_4 після підписання даної угоди становить 3 313 853,00 грн.

Відповідно до частин першої та другої статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї зі сторін допускається лише у випадках, установлених договором або законом.

Згідно зі статтею 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї зі сторін.

Приймаючи до уваги, що матеріали справи містять докази надання боржнику ОСОБА_4 за Договором поворотної фінансової допомоги № 11-1587/КАМ-Ю від 09.09.2011 грошових коштів лише в сумі 4 999 000,00 грн., у той час як зарахування зустрічних однорідних вимог між сторонами проведено на суму 6 684 147,00 грн., суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» перед ОСОБА_4 за Договором поворотної фінансової допомоги № 11-1587/КАМ-Ю від 09.09.2011.

vQXh7VH0HD4AbТакож, 15.09.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс», в особі Козерівської Наталії Миколаївни, що діє на підставі Довіреності (Позичальник) та ОСОБА_4, яка є засновником ТОВ «Комплекс Агромарс» відповідно до Статуту (Позикодавець) укладено Договір поворотної фінансової допомоги № 11-1609/КАМ-Ю, відповідно до якого Позикодавець надає Позичальнику грошові кошти на безпроцентній основі (надалі іменується «фінансова допомога») у розмірі 5 426 928,99 грн. зі строком повернення до 14.09.2012, а позичальник зобов'язується використати її за цільовим призначенням відповідно до п. 2.1. Договору звернути фінансову допомогу в порядку та на умовах, визначених даним Договором.

Відповідно до п.2.1 даного Договору, фінансова допомога надається для вирішення нагальних потреб підприємства Позичальника.

Згідно з пунктом 3.1. фінансова допомога надається у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів у розмірі, визначеному п.1.1. даного Договору, на рахунок Позичальника.

Відповідно до п.4.2.2. Позичальник зобов'язаний забезпечити виконання фінансової допомоги та повернути її в повному розмірі не пізніше 14.09.2012.

Даний договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань (п. 8.1 договору).

До вказаного договору поворотної фінансової допомоги № 11-1609/КАМ-Ю від 15.09.2011 впродовж 2012-2020 років вносили зміни, зокрема, щодо строку повернення фінансової допомоги.

Згідно з Додатковою угодою №10 від 01.04.2021 до Договору поворотної фінансової допомоги №11-1609/КАМ-Ю від 15.09.2011 внесено зміни до п.1.1 Договору та викладено його в новій редакції, а саме: « 1.1. В порядку та на умовах, визначених даним Договором, Позикодавець надає Позичальнику грошові кошти на безпроцентній основі (надалі іменується «фінансова допомога») у розмірі 5 426 928, 99 (п'ять мільйонів чотириста двадцять шість тисяч дев'ятсот двадцять вісім грн. 99 коп.) зі строком повернення до 01.10.2021, а Позичальник зобов'язується використати її за цільовим призначенням відповідно до п. 2.1. Договору повернути фінансову допомогу в порядку та на умовах, визначених даним Договором.».

Із виписки з банківського рахунку в ПАТ «Пумб» за 15.09.2011 (скріншот, засвідчений підписом та печаткою гендиректора ТОВ «Комплекс Агромарс» Зазулею І.М.) вбачається, що 15.09.2011 на користь ТОВ «Комплекс Агромарс» перераховано ОСОБА_4 за Договором поворотної фінансової допомоги № 11-1609/КАМ-Ю грошові кошти в сумі 5 426 928,99 грн.

vQXh7VH0HD4AbКрім того, 07.11.2011 Товариством з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс», в особі Козерівської Наталії Миколаївни, що діє на підставі Довіреності (Позичальник) та ОСОБА_4, яка є засновником ТОВ «Комплекс Агромарс» відповідно до Статуту (Позикодавець) укладено Договір поворотної фінансової допомоги № 11-1922/КАМ-Ю, відповідно до якого Позикодавець надає Позичальнику грошові кошти на безпроцентній основі (надалі іменується «фінансова допомога») у розмірі 13 449 236, 00 грн. зі строком повернення до 06.11.2012, а Позичальник зобов'язується використати її за цільовим призначенням відповідно до п. 2.1. Договору повернути фінансову допомогу в порядку та на умовах, визначених даним Договором.

Відповідно до п. 2.1 даного Договору, фінансова допомога надається для вирішення нагальних потреб підприємства Позичальника.

У пункті 3.1. Договору передбачено, що фінансова допомога надається у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів у розмірі, визначеному п.1.1. даного Договору, на рахунок Позичальника.

Відповідно до п.4.2.2. Позичальник зобов'язаний забезпечити виконання фінансової допомоги та повернути її в повному розмірі не пізніше 06.11.2019.

Даний договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань (п. 8.1 договору).

До вказаного договору поворотної фінансової допомоги № 11-1922/КАМ-Ю від 07.11.2011 впродовж 2012-2021 років вносили зміни, зокрема, щодо строку повернення фінансової допомоги.

Згідно з Додатковою угодою №10 від 01.04.2021 до Договору поворотної фінансової допомоги №11-1922/КАМ-Ю від 07.11.2011 внесено зміни до п.п.1.1 Договору та викладено його в новій редакції, а саме: « 1.1. В порядку та на умовах, визначених даним Договором, Позикодавець надає Позичальнику грошові кошти на безпроцентній основі (надалі іменується «фінансова допомога») у розмірі 13 449 236,00 грн. зі строком повернення до 01.10.2021, а Позичальник зобов'язується використати її за цільовим призначенням відповідно до п. 2.1. Договору повернути фінансову допомогу в порядку та на умовах, визначених даним Договором.».

Із виписки з банківського рахунку в ПАТ «Пумб» за 15.09.2011 (скріншот, засвідчений підписом та печаткою гендиректора ТОВ «Комплекс Агромарс» Зазулею І.М.) вбачається, що за період з 08.11.2011 до 25.11.2011 на користь ТОВ «Комплекс Агромарс» ОСОБА_4 перераховано за Договором поворотної фінансової допомоги № 11-1922/КАМ-Ю грошові кошти в сумі 12 450 236,00 грн. (12 платежів по 999 000,00 грн. та 462 236,00 грн.).

У той же час, 15.05.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» (сторона-1) та ОСОБА_4 (сторона-2) укладено Угоду № 12-883/КАМ-Ю про проведення зарахування зустрічних однорідних вимог, за умовами якої вимоги сторони-1 до сторони-2 за договорами купівлі-продажу від 05.01.2012 (за переліком) на суму 12 214 439,00 грн. та вимоги сторони-2 до сторони-1, що виникли за договором поворотної фінансової допомоги № 11-1922/КАМ-Ю від 07.11.2011 на суму 13 449 236,00 грн., зараховуються відповідно до ст. 601 ЦК України на суму 12 214 439,00 грн.

Згідно з п. 2.1 Угоди з моменту її підписання зобов'язання сторони-1 до сторони-2 є припиненими частково в розмірі 12 214 439,00 грн. Тобто, сума заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» перед ОСОБА_4 після підписання даної угоди становить 1 234 797,00 грн.

Відповідно до частин першої та другої статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї зі сторін допускається лише у випадках, установлених договором або законом.

Згідно зі статтею 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї зі сторін.

Так, матеріали справи містять докази надання боржнику ОСОБА_4 за Договором поворотної фінансової допомоги № 11-1922/КАМ-Ю від 07.11.2011 грошових коштів у сумі 12 450 236,00 грн., з яких між сторонами зараховано в якості зустрічних однорідних вимог 12 214 439,00 грн., у зв'язку з чим суд дійшов обґрунтованого висновку, що залишок заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» перед ОСОБА_4 за Договором поворотної фінансової допомоги № 11-1922/КАМ-Ю від 07.11.2011 становить 235 797,00 грн.

vQXh7VH0HD4AbТакож, 27.01.2015 між ОСОБА_4 (Позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» в особі представника ОСОБА_6., що діє на підставі Довіреності (Позичальник) укладено Договір № 48/2015/КАМ/О, за яким Позикодавець передає у власність Позичальнику грошові кошти у розмірі, встановленому Договором, а Позичальник зобов'язується повернути їх Позикодавцю.

У п. 2.1. Договору визначено, що сума позики за даним Договором становить 15 808 977,46 грн.

Пунктом 3.1 Договору встановлено, що строк повернення фінансової допомоги складає 10 (десять) років.

Відповідно до п. 4.1 Договору, Позичальник зобов'язаний повернути суму позики в строк, не пізніше, встановленого пунктом 3.1. даного Договору.

Згідно з п. 4.3. Договору днем повернення позики (її частини) вважається день зарахування суми позики (її частини) на поточний рахунок або в касу Позикодавця.

У п. 6.1. Договору зазначено, що останній набуває чинності з моменту надання Позикодавцем суми позики Позичальнику та діє до повного виконання Позичальником своїх зобов'язань з даним Договором.

01.04.2021 між сторонами укладено Додаткову угоду № 1 до Договору № 48/2015/КАМ/О від 27.01.2015, за положеннями якої п. 3.1 Договору викладено в наступній редакції: « 3.1. Строк повернення фінансової допомоги до 01.10.2021».

На підтвердження перерахування ОСОБА_4 грошових коштів за Договором № 48/2015/КАМ/О від 27.01.2015 до матеріалів справи надано копії платіжних інструкцій від 24.02.2015 № 1 на суму 1 177 495,67 грн. та від 27.01.2015 № 1 на суму 14 631 481,79 грн. Дані платіжні інструкції мають відмітки про проведення банком 24.02.2015 о 14:58 год. та 27.01.2015 о 16:00 год. відповідно. Тобто, сукупний розмір перерахованих боржнику за Договором № 48/2015/КАМ/О від 27.01.2015 грошових коштів становить 15 808 977,46 грн.

27.02.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» (сторона-1) та ОСОБА_4 (сторона-2) укладено Договір № 125/2015/КАМ/О про проведення зарахування зустрічних однорідних вимог, за умовами якого вимоги сторони-1 до сторони-2 за договором про поворотної фінансової допомоги від 23.01.2015 № 53/2015/КАМ/О на суму 4 258 977,46 грн. та вимоги сторони-2 до сторони-1 за договором про поворотної фінансової допомоги від 27.01.2015 № 48/2015/КАМ/О на суму 15 808 977,46 грн. зараховуються в розмірі 4 258 977,46 грн.

Крім того, ОСОБА_4 надано до матеріалів справи копії видаткових ордерів за період з 27.02.2015 по 28.04.2015 на загальну суму 7 350 000,00 грн.

Надалі, 25.05.2020 між між Товариством з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» (сторона-1) та ОСОБА_4 (сторона-2) укладено Договір про зарахування зустрічних однорідних вимог, за яким зараховуються вимоги сторін у сумі 5 127 716,18 грн., а саме: сторони-2 перед стороною-1 за договором надання поворотної фінансової допомоги № 185/1/2017/КАМ/О від 20.06.2017 у розмірі 1 017 927,59 грн., Договором надання поворотної фінансової допомоги від 27.01.2015 № 48/2015/КАМ/О у розмірі 4 200 000,59 грн. відповідно; сторони-1 перед стороною-2 за договором доручення № 1 від 20.05.2020 у сумі 5 127 716,18 грн.

Згідно з п. 2 договору сторона 1 підтверджує своє зобов'язання щодо здійснення оплати стороні-2 за Договором надання поворотної фінансової допомоги від 27.01.2015 № 48/2015/КАМ/О у сумі 90 211,41 грн. у встановлений згаданим договором строк.

Натомість, за перерахунком суду, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» перед ОСОБА_4 за Договором надання поворотної фінансової допомоги від 27.01.2015 № 48/2015/КАМ/О відсутня, оскільки поворотна фінансова допомога надана в сумі 15 808 977,46 грн., з якої повернуто 7 350 000,00 грн., та зараховано на підставі ст. 601 ЦК України 4 258 977,46 грн. та 4 200 000,59 грн.

Отже, з огляду на невиконання боржником зобов'язань за вказаними вище договорами, у поданій заяві кредитора останній просив визнати вимоги до боржника в сумі 20 064 790,40 грн., що складаються з: 9 999 000,00 грн. боргу за Договором № 11-1564/КАМ-Ю; 3 313 853,00 грн. боргу за Договором № 11-1587/КАМ-Ю; 5 426 928, 99 грн. боргу за Договором № 11-1609/КАМ-Ю; 1 234 797,00 грн. боргу за Договором № 11-1922/КАМ-Ю; 90 211,41 грн. боргу за Договором № 48/2015/КАМ-Ю.

Разом із цим, виходячи з наявних у матеріалах справи доказів, суд дійшов обґрунтованого висновку про підтвердження вимог кредитора на загальну суму 15 661 725,99 грн., з яких: 9 999 000,00 грн. за Договором поворотної фінансової допомоги від 06.09.2011 № 11-1564/КАМ-Ю; 5 426 928,99 грн. за Договором поворотної фінансової допомоги від 15.09.2011 № 11-1609/КАМ-Ю; 235 797,00 грн. за Договором поворотної фінансової допомоги від 07.11.2011 № 11-1922/КАМ-Ю.

На відповідні заперечення арбітражного керуючого щодо відсутності доказів перерахування грошових коштів суд зауважує, що матеріали справи містять виписки з банківського рахунку в ПАТ «Пумб» (скріншоти, засвідчені підписом та печаткою гендиректора ТОВ «Комплекс Агромарс» Зазулею І.М.), у той час як доказів на спростування факту перерахування ОСОБА_4 та надходження на рахунок боржника грошових коштів за спірними договорами поворотної фінансової допомоги арбітражним керуючим не надано.

Також у відзиві на пред'явлені вимоги арбітражний керуючий зазначив, що станом на дату укладення цих договорів ОСОБА_4 була засновником та генеральним директором боржника, у зв'язку з чим могла отримувати дивіденди та заробітну плату за рахунок сум фінансової допомоги, в разі її надання. Крім того зауважено, що вимоги за Договором № 48/2015/КАМ-Ю заявлені передчасно, оскільки право вимоги виникне лише з 28.01.2025 року.

Утім, як встановлено судом вище, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» перед ОСОБА_4 за Договором надання поворотної фінансової допомоги від 27.01.2015 № 48/2015/КАМ/О відсутня.

Одночасно, матеріали справи не містять жодних доказів на отримання ОСОБА_4 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» дивідендів та заробітної плати за рахунок сум фінансової допомоги, у зв'язку з чим відповідні доводи арбітражного керуючого є необґрунтованими.

Суд наголошує, що чинним законодавством не встановлено заборони на укладення правочинів між товариством та його засновником (директором), тобто такі правочини не віднесені законом до нікчемних.

Положеннями статті 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, за якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У той же час, приписами Кодексу України з процедур банкрутства передбачений інший процесуальний інструмент, який передбачає специфічні підстави для визнання правочинів недійсними, які характерні виключно для правовідносин, що виникають між боржником і кредитором у процесі відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом.

Утім, доказів визнання Договору поворотної фінансової допомоги від 06.09.2011 № 11-1564/КАМ-Ю, Договору поворотної фінансової допомоги від 15.09.2011 № 11-1609/КАМ-Ю; Договору поворотної фінансової допомоги від 07.11.2011 № 11-1922/КАМ-Ю недійсним у встановленому законом порядку матеріали справи не містять.

За наведених обставин, ОСОБА_4 підлягає визнанню кредитором боржника на суму 15 661 725,99 грн. - вимоги четвертої черги.

Поряд з вищеописаною заборгованістю, визнанню також підлягають судові витрати кредитора у розмірі 4 540,00 грн.

У решті вимог на суму 4 407 604,41 грн. слід відмовити.

vQXh7VH0HD4AbТовариство з обмеженою відповідальністю «Бориспільський комбікормовий завод»

vQXh7VH0HD4AbЗаява Товариства з обмеженою відповідальністю «Бориспільський комбікормовий завод» на суму 47 082 076,44 грн. надійшла до суду 11.11.2021, тобто в строк, встановлений ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.

20.06.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бориспільський комбікормовий завод» (далі - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» (далі -Покупець) був укладений Договір поставки комбікормової продукції №90/БКЗ (далі - Договір).

Згідно п. 1.1 договору в порядку та на умовах, визначених даним Договором, Постачальник бере на себе зобов'язання здійснити поставку Товару, який не обмежений правами третіх осіб, та передати його у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити поставлений Товар належної якості та в обумовлені сторонами строки.

Відповідно до п. 1.2. Предметом Договору є поставка комбікормової продукції. Поставка Товару здійснюється Постачальником на умовах терміну «EXW-EX WORKS» за місцезнаходженням Постачальника: Київська область, м. Бориспіль, вул. Привокзальна, 46.

Строк поставки Товару визначається Сторонами в Специфікаціях, що є невід'ємними частинами даного Договору (п. 2.2. Договору).

У момент поставки на кожну партію Товару Постачальник зобов'язаний надати Покупцю оригінали наступних документів:

-копію сертифікату якості чи іншого документу для даного виду товару;

-оригінал рахунку-фактури;

-оригінал видаткової накладної.

Згідно п. 4.1 договору вартість на кожну окрему партію Товару визначається Сторонами в Специфікаціях.

Для отримання оплати за поставлений Товар є необхідність виконання наступних умов (п. 4.3. Договору):

-Постачальник передає Покупцю всю кількість Товару згідно Специфікації;

-Сторони підписують належним чином оформлену видаткову накладну;

-Постачальник передає Покупцю повний пакет оригіналів документів зазначених у п. 2.3.Договору.

Відповідно до п. 4.4. договору протягом 5 (п'яти) робочих днів після виконання останньої з умов, зазначених в п. 4.3. даного Договору, Покупець сплачує 100% оплати вартості Товару на розрахунковий рахунок Постачальника.

Згідно п. 7.1. Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2025.

Відповідно до Специфікації №1 від 27.06.2019 до Договору поставки комбікормової продукції №90/БКЗ від 20.06.2019 Постачальник постачає, а Покупець приймає комбікормову продукцію (надалі Товар) згідно наступної номенклатури:

1.комбікорм пк 6-5 у кількості 2005 т. загальною вартістю з ПДВ 17 804 400,00 грн.;

2.комбікорм 6-6Ф у кількості 2245 т. загальною вартістю з ПДВ 19 666 200,00 грн.

Загальна вартість партії Товару по Специфікації орієнтовно становить 37 470 600,00 грн. Строк поставки з 01.07.2019 по 15.07.2019.

Відповідно до Специфікації №2 від 04.07.2019 до Договору поставки комбікормової продукції №90/БКЗ від 20.06.2019 Постачальник постачає, а Покупець приймає комбікормову продукцію (надалі -Товар) згідно наступної номенклатури:

1. комбікорм пк 6-5 у кількості 2300 т. загальною вартістю з ПДВ 20 976 000,00 грн.;

2. комбікорм пк 6-6 у кількості 1740 т. загальною вартістю з ПДВ 15 451 200,00 грн.;

3.комбікорм пк 6-6Ф у кількості 2100 т. загальною вартістю з ПДВ 18 648 000,00 грн.;

4. комбікорм пк 6-7 у кількості 100 т. загальною вартістю з ПДВ 840 000,00 грн.

Загальна вартість партії Товару по Специфікації орієнтовно становить 55 915 200,00 грн. Строк поставки з 04.07.2019 по 15.07.2019.

Відповідно до Специфікації №3 від 15.07.2019 до Договору поставки комбікормової продукції №90/БКЗ від 20.06.2019 Постачальник постачає, а Покупець приймає комбікормову продукцію (надалі -Товар) і згідно наступної номенклатури:

-комбікорм пк 6-5 у кількості 1518 т. загальною вартістю з ПДВ 13 479 840,00 грн.;

-комбікорм пк 6-6 у кількості 3312 т. загальною вартістю з ПДВ 28 814 400,00 грн.;

- комбікорм пк 6-6Ф у кількості 3703 т. загальною вартістю з ПДВ 31 993 920,00 грн.;

-комбікорм пк 6-7 у кількості 100 т. загальною вартістю з ПДВ 828 000,00 грн.

Загальна вартість партії Товару по Специфікації орієнтовно становить 75 116 160,00 грн. Строк поставки з 16.07.2019 по 31.07.2019.

Відповідно до Специфікації №4 від 01.08.2019 до Договору поставки комбікормової продукції №90/БКЗ від 20.06.2019 Постачальник постачає, а Покупець приймає комбікормову продукцію (надалі -Товар) згідно наступної номенклатури:

-комбікорм пк 6-5 у кількості 3670 т. загальною вартістю з ПДВ 33 250 200,00 грн.;

-комбікорм пк 6-6 у кількості 1521 т. загальною вартістю з ПДВ 13 597 740,00 грн.;

-комбікорм пк 6-6Ф у кількості 2801 т. загальною вартістю з ПДВ 24 704 820,00 грн.;

-комбікорм пк 6-7 у кількості 100 т. загальною вартістю з ПДВ 852 000,00 грн.

Загальна вартість партії Товару по Специфікації орієнтовно становить 72 404 760,00 грн. Строк поставки з 01.08.2019 по 15.08.2019.

Відповідно до Специфікації №5 від 16.08.2019 до Договору поставки комбікормової продукції №90/БКЗ від 20.06.2019 Постачальник постачає, а Покупець приймає комбікормову продукцію (надалі -Товар) згідно наступної номенклатури:

-комбікорм пк 6-5 у кількості 3800 т. загальною вартістю з ПДВ 32 854 800,00 грн.;

-комбікорм пк 6-6 у кількості 4300 т. загальною вартістю з ПДВ 34 701 000,00 грн.;

-комбікорм пк 6-6Ф у кількості 4400 т. загальною вартістю з ПДВ 36 194 400,00 грн.;

-комбікорм пк 6-7 у кількості 100 т. загальною вартістю з ПДВ 834 000,00 грн.

Загальна вартість партії Товару по Специфікації орієнтовно становить 104 584 200,00 грн. Строк поставки з 16.08.2019 по 31.08.2019.

Відповідно до Специфікації №6 від 30.08.2019 до Договору поставки комбікормової продукції №90/БКЗ від 20.06.2019 Постачальник постачає, а Покупець приймає комбікормову продукцію (надалі -Товар) згідно наступної номенклатури:

-комбікорм пк 6-5 у кількості 3990 т. загальною вартістю з ПДВ 34 952 400,00 грн.;

-комбікорм пк 6-6 у кількості 4800 т. загальною вартістю з ПДВ 38 880 000,00 грн.

-комбікорм пк 6-6Ф у кількості 4600 т. загальною вартістю з ПДВ 37 812 000,00 грн.;

-комбікорм пк 6-7 у кількості 100 т. загальною вартістю з ПДВ 834 000,00 грн.

Загальна вартість партії Товару по Специфікації орієнтовно становить 112 478 400,00 грн. Строк поставки з 01.09.2019 по 15.09.2019.

Відповідно до Специфікації №7 від 16.09.2019 до Договору поставки комбікормової продукції №90/БКЗ від 20.06.2019 Постачальник постачає, а Покупець приймає комбікормову продукцію (надалі Товар) згідно наступної номенклатури:

-комбікорм пк 6-5;

-комбікорм пк 6-6;

-комбікорм пк 6-6Ф;

-комбікорм пк 6-7.

Строк поставки з 16.09.2019 по 30.09.2019.

Відповідно до Специфікації №8 від 01.10.2019 до Договору поставки комбікормової продукції №90/БКЗ від 20.06.2019 Постачальник постачає, а Покупець приймає комбікормову продукцію (надалі Товар) згідно наступної номенклатури:

-комбікорм пк 6-5;

-комбікорм пк 6-6;

-комбікорм пк 6-6Ф;

-комбікорм пк 6-7.

Строк поставки з 01.10.2019 по 15.10.2019.

Відповідно до Специфікації №9 від 01.10.2019 до Договору поставки комбікормової продукції №90/БКЗ від 20.06.2019 Постачальник постачає, а Покупець приймає комбікормову продукцію (надалі Товар) згідно наступної номенклатури:

-комбікорм пк 6-5;

-комбікорм пк 6-6;

-комбікорм пк 6-6Ф;

-комбікорм пк 6-7.

Строк поставки з 16.10.2019 по 31.10.2019.

Відповідно до Специфікації №10 від 01.11.2019 до Договору поставки комбікормової продукції №90/БКЗ від 20.06.2019 Постачальник постачає, а Покупець приймає комбікормову продукцію (надалі Товар) згідно наступної номенклатури:

-комбікорм пк 6-5;

-комбікорм пк 6-6;

-комбікорм пк 6-6Ф;

-комбікорм пк 6-7.

Строк поставки з 01.11.2019 по 15.11.2019.

Відповідно до Специфікації №11 від 16.11.2019 до Договору поставки комбікормової продукції №90/БКЗ від 20.06.2019 Постачальник постачає, а Покупець приймає комбікормову продукцію (надалі Товар) згідно наступної номенклатури:

-комбікорм пк 6-5;

-комбікорм пк 6-6;

-комбікорм пк 6-6Ф;

-комбікорм пк 6-7.

Строк поставки з 16.11.2019 по 30.11.2019.

Відповідно до Специфікації №12 від 01.12.2019 до Договору поставки комбікормової продукції №90/БКЗ від 20.06.2019 Постачальник постачає, а Покупець приймає комбікормову продукцію (надалі Товар) згідно наступної номенклатури:

-комбікорм пк 6-5;

-комбікорм пк 6-6;

-комбікорм пк 6-6Ф;

-комбікорм пк 6-7.

Строк поставки з 01.12.2019 по 15.12.2019.

Згідно Додаткової угоди від 15.12.2019 року до Договору поставки комбікормової продукції №90/БКЗ від 20.06.2019 сторони погодили, що з 16.12.2019 року кількість, вартість та строки поставки комбікорму будуть зазначатись в накладних, які визначатимуться на підставі замовлень Покупця.

Виконання належним чином умов Догвоору підтверджується долученими до заяви видатковими накладними.

Так, як зазначає Кредитор, та не заперечує Боржник, заборгованість за вказаним Договором складає 47 082 076,44грн.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 ЦК України).

Виходячи зі змісту статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина 1 статті 692 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю «Бориспільський комбікормовий завод» кредитором боржника на суму 47 082 076,44грн-вимоги четвертої черги.

Поряд з вищеописаною заборгованістю, визнанню також підлягають судові витрати кредитора у розмірі 4 540,00 грн.

vQXh7VH0HD4AbОСОБА_2

vQXh7VH0HD4AbОСОБА_2 звернувся до суду 11.11.2021 (згідно із відбитком календарного штемпелю вхідної кореспонденції суду) із заявою кредитора боржника на суму 52 857 775,63 грн.

Надалі, кредитором подано заяву про збільшення розміру вимог на суму 718 066,77 грн., відтак загальний розмір вимог кредитора становить 53 575 842,40 грн.

У поданій заяві кредитора зазначено, що 30.03.2016 між ПАТ «ТАСКОМБАНК» та ТОВ «Комплекс Агромарс» (позичальник) укладено Кредитний договір № Т 13.05.2014 К 984 із кредитною лінією з лімітом 1 880 000,00 дол. США. Строк користування кредитною лінією визначено з 30.03.2016 по 29.03.2017.

Згідно з додатком №2 від 30.03.2016 до Кредитного договору № Т 13.05.2014 К 984 від 30.03.2016 «Перелік забезпечення, що надається в рахунок забезпечення виконання Боргових зобов'язань перед Банком за Кредитним договором № Т 13.05.2014 К 984 від 30.03.2016 року» ОСОБА_2 виступає заставодавцем боржника перед Банком, предметом договору забезпечення визначено заставу ощадного (депозитного) сертифікату, емітованого ПAT «ТАСКОМБАНК», у сумі не менше 2 000 000,00 доларів США.

30.03.2016 між ПAT «ТАСКОМБАНК» (заставодержатель) та ОСОБА_2 (заставодавець) укладено договір застави № НІ 2771, за умовами пункту 1.2 якого заставою забезпечується виконання зобов'язань ТОВ «Комплекс Агромарс», що виникли та виникають під час дії Кредитного договору № Т 13.05.2014 К 984 від 30.03.2016, у тому числі, але не виключно: повернення заставодержателю не пізніше 29.03.2017 кредитних коштів у сумі 1 880 000,00 доларів США, щомісячних процентів за користування кредитом у розмірі 9,25 % річних у доларах США.

У пункті 1.3 договору застави визначено, що предметом застави є належний заставодавцю на праві власності цінний папір - ощадний депозитний сертифікат на суму 2 000 000,00 дол. США, емітований ПAT «ТАСКОМБАНК», зі строком погашення 30.04.2017, а також прибутки заставодавця (відсотки) на належний йому цінний папір.

Сторони договору застави оцінюють майно вартістю 2 000 000,00 дол. США (пункт 1.5 договору застави).

Згідно з пунктом 1.7 договору застави заставодавець, як майновий поручитель, відповідає по зобов'язаннях позичальника в повному обсязі в межах вартості предмета застави.

Пунктом 1.8 договору застави передбачено, що в разі, коли в момент настання строку виконання позичальником будь-якого зобов'язання, що випливає з кредитного договору, вказане зобов'язання позичальником виконане не буде, а також у разі виникнення інших підстав, передбачених цим договором, для звернення стягнення на майно заставодержатель отримає право звернути стягнення на майно, реалізувати його та одержати задоволення своїх вимог із вартості майна на свій розсуд переважно перед іншими кредиторами заставодавця.

У той же час, 30.04.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» (далі - Сторона -1) та ОСОБА_2 (далі - Сторона-2) укладено Угоду №237/2017/КАМ/О, за якою в порядку та на умовах, визначених Угодою, Сторона 2 на підставі Договору застави № НІ 2771 від 30.03.2016, у випадку виникнення форс-мажорних обставин та/або за письмовою вимогою Сторони-1 зобов'язується виконати зобов'язання Сторони-1 за Кредитним договором № Т 13.05.2014 К 984 від 30.03.2016, укладеним із ПАТ «ТАСКОМБАНК», шляхом передання в заставу ощадного депозитного сертифікату.

Відповідно до пункту 2 Угоди Сторона-1 у строк до 31.12.2018 зобов'язується повернути Стороні -2 грошові кошти в розмірі 1 880 000,00 доларів США, що надані Стороні -1 у вигляді кредитної лінії за Кредитним договором № Т 13.05.2014 К 984 від 30.03.2016, що укладений з ПАТ «ТАСКОМБАНК»; повернути Стороні -2 сплачені відсотки, нараховані за користування кредитом, що надані Стороні-1 у вигляді кредитної лінії за Кредитним договором № Т 13.05.2014 К 984 від 30.03.2016, що укладений з ПАТ «ТАСКОМБАНК» за період 01.04.2017 по 03.05.2017 у розмірі 15 940,82 доларів США.

У подальшому, додатковими угодами №1 від 31.12.2018, №2 від 31.12.2019, №3 від 31.12.2020 до пункту 2 Угоди вносилися зміни щодо строку повернення Стороною-1 Стороні-2 грошових коштів у розмірі 1 880 000,00 доларів США до 31.12.2019, до 31.12.2020 та до 31.12.2021 відповідно.

30.04.2017 ТОВ «Комплекс Агромарс» звернулося до ОСОБА_2 з листом щодо виконання останнім зобов'язань заставодавця та погашення боргових зобов'язань ТОВ «Комплекс Агромарс» перед ПАТ «ТАСКОМБАНК» за кредитним договором № Т 13.05.2014 К 984 від 30.03.2016 у розмірі 1 995 959,82 дол. США, а саме: простроченої заборгованості в сумі 1 880 000,00 дол. США та 15 940,82 дол. США відсотків, за рахунок застави ощадного (депозитного) сертифікату в строк, не пізніше 04.05.2017 включно.

Із долученої до матеріалів справи виписки по особовому рахунку ОСОБА_2 в ПАТ «ТАСКОМБАНК» слідує, що 04.05.2017 з рахунку ОСОБА_2 здійснено договірне списання коштів у сумі 1 895 940,82 доларів США для погашення заборгованості по кредитному договору № Т 13.05.2014 К 984 від 30.03.2016 згідно з п. 5.2. Договору застави № НІ 2771 від 30.03.2016 згідно розпорядження № б/н від 04.05.2017.

01.04.2021 між ТОВ «Комплекс Агромарс» та ОСОБА_2 підписано додаткову угоду № 4 до Угоди, відповідно до пункту 1 якої сторони погодили внести наступні зміни до п. 2 Угоди: «Сторона-1 у строк до 01.10.2021 зобов'язується повернути Стороні-2 грошові кошти в розмірі 1 880 000,00 дол. США, що надані Стороні-1 у вигляді кредитної лінії за Кредитним договором № Т 13.05.2014 К 984 від 30.03.2016, що укладений із ПАТ «ТАСКОМБАНК». Повернути Стороні-2 сплачені відсотки, нараховані за користування кредитом, що надані Стороні-1 у вигляді кредитної лінії за Кредитним договором № Т 13.05.2014 К 984 від 30.03.2016 за період з 01.04.2017 по 03.05.2017 у розмірі 15 940,82 дол. США.

Пунктом 2 додаткової угоди № 4 внесено зміни до пункту 5 Угоди, відповідно до яких Угода діє до 01.10.2021 року.

Також, 01.02.2021 між ТОВ «Комплекс Агромарс» (надалі - довіритель) та ОСОБА_2 (надалі - повірений) укладено Договір доручення №60/2021/КАМ/О, за умовами якого повірений зобов'язується від імені довірителя, за власний рахунок здійснювати оплату згідно з Договором № НК 857 від 30.11.2015, а також специфікаціями, додатковими угодами чи іншими додатками, що є невід'ємними його частинами, укладеними між ТОВ «Комплекс Агромарс» та Публічним акціонерним товариством «ТАСКОМБАНК» в розмірі 114 200,00 доларів США, що є еквівалентом 3 204 486,26 грн.

Згідно з пунктом 4.2.2, 4.2.3 Договору довіритель зобов'язаний забезпечити повіреного засобами, необхідними для виконання доручення; відшкодувати повіреному витрати, пов'язані з виконанням доручення.

Відповідно до п.п. 7.1 (у редакції додаткової угоди від 10.08.2021 № 2) договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 01.10.2021.

До матеріалів справи долучено довіреність від 01.02.2021, за якою ОСОБА_2 уповноважує ОСОБА_6, зокрема, здійснювати будь-які банківські операції по його рахункам, у тому числі з правом здійснювати будь-які перерахування та оплати з таких рахунків. Дана довіреність посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Анохіною В.М., зареєстрована в реєстрі за № 89.

Як підтверджується квитанцією № 1007578521 від 02.02.2021 та випискою з банківського рахунку ОСОБА_2, останній через ОСОБА_6 перерахував 02.02.2021 о 16:50 год. 114 200,00 доларів США на рахунок 26208434811003/840 ОСОБА_2 в АТ «ТАСКОМБАНК».

Згідно з платіжним дорученням від 02.02.2021 та випискою з банківського рахунку ОСОБА_2 перерахував 02.02.2021 о 17:57 год. 114 200,00 доларів США на рахунок в якості repayment of interest under the loan agreement NK 857 dated November 30, 2015 and the assignment agreement No. HI2508 dated November 30, 2015 (погашення відсотків за кредитним договором NK 857 від 30.11.2015 та договором цесії No НІ2508 від 30.11.2015 року).

Отже, у заяві кредитора (з урахуванням заяви про збільшення розміру вимог) ОСОБА_2 зазначив, що загальна заборгованість ТОВ «Комплекс Агромарс» перед ним складає 53 575 842,40 грн., з яких: 1 895 940,82 доларів США за Угодою № 237/2017/КАМ/О від 30.04.2017, що еквівалентно 50 361 854,14 грн.; 114 200,00 доларів США за договором доручення № 60/2021/КАМ/О від 01.02.2021, що еквівалентно 3 204 486,26 грн., 4 540,00 грн. витрати по сплаті судового збору, 4 962,00 грн. витрати по сплаті судового збору за подання заяви про збільшення розміру позовних вимог.

Заперечуючи проти пред'явлених кредитором вимог, розпорядник майна зауважила, що за посиланнями ОСОБА_2 за кредитним договором № Т 13.05.2014 К 984 від 30.03.2016 відбулася заміна кредитора на суму 1 895 940,82 дол. США. Однак, у матеріалах справи відсутній відповідний письмовий договір про заміну кредитора, а також відсутній договір застави. При цьому, за Угодою № 237/2017/КАМ/О від 30.04.2017 виконання зобов'язань ОСОБА_2 за боржника потребує наявності форс-мажорних обставин або письмової вимоги боржника, чого до матеріалів справи також не додано. Також арбітражний керуючий вважає, що між сторонами проведено зарахування зустрічних однорідних вимог, відтак борг перед кредитором є погашеним. Щодо заявлених вимог за договором доручення № 60/2021/КАМ/О від 01.02.2021, то останні розпорядником майна відхилені з огляду на те, що в предметі вказаного договору обумовлено виконання повіреним юридичних дій за власний рахунок. До того ж, кредитором не надано доказів існування заборгованості ТОВ «Комплекс Агромарс» за Договором № НК 857 від 30.11.2015 та її оплати від імені боржника.

За приписами статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

За положеннями частини 1 статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Як слідує з укладеної 30.04.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» та ОСОБА_2 Угоди №237/2017/КАМ/О, останній на підставі Договору застави № НІ 2771 від 30.03.2016, у випадку виникнення форс-мажорних обставин та/або за письмовою вимогою боржника зобов'язується виконати зобов'язання боржника за Кредитним договором № Т 13.05.2014 К 984 від 30.03.2016, укладеним із ПАТ «ТАСКОМБАНК», шляхом передання в заставу ощадного депозитного сертифікату.

При цьому, 30.03.2016 між ПАТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_2 укладено Договір застави № НІ 2771, яким забезпечено виконання зобов'язань ТОВ «Комплекс Агромарс» перед ПАТ «ТАСКОМБАНК» за кредитним договором № Т 13.05.2014 К 984 від 30.03.2016 (з усіма доповненнями). Предметом застави є належний заставодавцю ощадний депозитний сертифікат на суму 2 000 000,00 дол. США.

Відповідно до частини 1 статті 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Із долученої до матеріалів справи виписки по особовому рахунку ОСОБА_2 в ПАТ «ТАСКОМБАНК» слідує, що 04.05.2017 з рахунку ОСОБА_2 здійснено договірне списання коштів у сумі 1 895 940,82 доларів США для погашення заборгованості по кредитному договору № Т 13.05.2014 К 984 від 30.03.2016 згідно з п. 5.2. Договору застави № НІ 2771 від 30.03.2016 згідно розпорядження № б/н від 04.05.2017.

Одночасно судом ураховано, що в матеріалах справи наявний лист від 30.04.2017 ТОВ «Комплекс Агромарс» до ОСОБА_2 щодо виконання останнім зобов'язань заставодавця та погашення боргових зобов'язань ТОВ «Комплекс Агромарс» перед ПАТ «ТАСКОМБАНК» за кредитним договором № Т 13.05.2014 К 984 від 30.03.2016 у розмірі 1 995 959,82 дол. США.

Відтак, заперечення арбітражного керуючого з приводу відсутності письмової вимоги боржника спростовуються матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідно до пункту 2 Угоди №237/2017/КАМ/О боржник зобов'язався повернути кредитору сплачені ним за боржника грошові кошти на підставі Договору застави від 30.03.2016 № НІ 2771, а також ураховуючи фактичне списання 04.05.2017 із ОСОБА_2 грошових коштів у сумі 1 895 940,82 доларів США у рахунок погашення заборгованості боржника по кредитному договору № Т 13.05.2014 К 984 від 30.03.2016, суд дійшов висновку про обґрунтованість відповідних вимог кредитора.

Одночасно суд відхиляє твердження арбітражного керуючого про те, що в такий спосіб відбулась заміна кредитора в самому кредитному договорі № Т 13.05.2014 К 984 від 30.03.2016, яка мала бути оформлена письмовою угодою.

У пункті 3 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України встановлено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем).

Відповідно до положень ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У статті 28 спеціального Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" закріплено, що звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження може бути припинене боржником або третьою особою шляхом виконання порушеного боржником забезпеченого обтяженням зобов`язання або тієї частини цього зобов`язання, виконання якої було прострочене, разом з відшкодуванням обтяжувачу витрат, понесених у зв`язку з пред`явленням вимоги та/або звернення стягнення.

Згідно з частиною 5 статті 20 Закону України "Про заставу" до третьої особи, яка задовольнила в повному обсязі вимоги заставодержателя, переходить разом з правом вимоги забезпечена нею застава у встановленому законодавством порядку.

Аналіз наведених норм Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" та Закону України "Про заставу" свідчить про те, що правовим наслідком добровільного виконання майновим поручителем забезпеченого ним обов`язку боржника (основного зобов`язання) в повному обсязі або частково (якщо визначена сторонами в договорі застави вартість предмета застави забезпечує основне зобов`язання лише частково) і за умови, що не відбулося звернення стягнення на предмет застави, майновий поручитель набуває права вимагати у боржника відшкодування сплаченої ним суми заставодержателю суми грошових коштів.

Право, яке виникає у заставодавця в такому випадку за своєю правовою природою є регресним. При цьому, у випадку часткового виконання майновим поручителем свого акцесорного зобов`язання, яким було частково забезпечене основне зобов`язання, до майнового поручителя переходить право вимоги до боржника в тому обсязі, в якому ним виконано свій обов`язок перед кредитором відповідно до умов договору застави.

Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 910/23070/17.

У даному випадку ОСОБА_2 отримав право вимоги до боржника після виконання на вимогу боржника зобов'язання боржника за Кредитним договором № Т 13.05.2014 К 984 від 30.03.2016, що забезпечено заставою за Договором застави № НІ 2771 від 30.03.2016.

Відтак, ОСОБА_2 набув у силу закону право вимоги до боржника щодо відшкодування сплаченої ним заставодержателю суми грошових коштів. Так, вартість предмета застави за Договором застави № НІ 2771 від 30.03.2016 становила 2 000 000,00 дол. США, у той час як заборгованість боржника за основним зобов'язанням складала 1 895 940,82 доларів США та була погашена ОСОБА_2 в указаній сумі.

При цьому обов'язкового оформлення відповідної заміни кредитора окремим письмовим договором за наведених правових обставин не передбачено.

Разом із цим, закріплення обов'язку боржника з повернення ОСОБА_2 сплачених ним за боржника грошових коштів на підставі Договору застави від 30.03.2016 № НІ 2771 здійснено сторонами в Угоді №237/2017/КАМ/О від 30.04.2017.

Одночасно судом встановлено, що 14.01.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» (сторона-1) та ОСОБА_2 (сторона-2) укладено Договір про зарахування зустрічних однорідних вимог, за яким сторони домовилися про зарахування вимог на суму 50 357 951,40 грн., що випливають за Договором № 18/12/2019/327/2019/КАМ/О від 26.12.2019, де сторона-1 є кредитором, а сторона-2 є боржником, та за Договором №237/2017/КАМ/О від 30.04.2017, де сторона-2 є кредитором, а сторога-1 є боржником.

Згідно з п. 4 договору останній набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін (за їх наявності).

15.01.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» (сторона-1) та ОСОБА_2 (сторона-2) укладено додаткову угоду № 1 до договору про зарахування зустрічних однорідних вимог від 14.01.2021, за якою згідно з актом звірки від 15.01.2021 до Договору № 18/12/2019/327/2019/КАМ/О від 18.12.2019 заборгованість сторони-2 на користь сторони-1 складає 13 553 699,00 грн. (пункт 1), згідно з актом звірки від 15.01.2021 до Договору №237/2017/КАМ/О від 30.04.2017 заборгованість сторони-1 на користь сторони-2 складає 50 361 854,14 грн. (пункт 2). Сторони дійшли взаємної згоди про розірвання договору про зарахування зустрічних однорідних вимог від 14.01.2021 (пункт 3).

Як наголошує арбітражний керуючий, зобов'язання сторін за Договором №237/2017/КАМ/О від 30.04.2017 припинилися 14.01.2021 на підставі Договору про зарахування зустрічних однорідних вимог, а відтак пункт 3 додаткової угоди від 15.01.2021 є нікчемним. Крім того, наведено заперечення проти належності зарахування платежів від 04.02.2021 та 08.02.2021 у рахунок погашення боргу за Договором № 18/12/2019/327/2019/КАМ/О від 26.12.2019.

У свою чергу ОСОБА_2 наголосив, що після укладення 14.01.2021 Договору про зарахування зустрічних однорідних вимог з'ясувалася відсутність його боргу перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» за Договором № 18/12/2019/327/2019/КАМ/О від 18.12.2019 на суму зарахування 50 357 951,40 грн. Відтак, між сторонами укладено додаткову угоду від 15.01.2021 № 1 щодо визначення сум заборгованостей та припинення зобов'язань сторін за Договором від 14.01.2021 про зарахування зустрічних однорідних вимог.

Згідно зі ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 653 ЦК України у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни (частина 3 ст. 653 ЦК України).

Частиною 4 ст. 653 ЦК України передбачено, сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як слідує з умов додаткової угоди № 1 до договору про зарахування зустрічних однорідних вимог від 14.01.2021, сторони дійшли взаємної згоди про розірвання договору про зарахування зустрічних однорідних вимог від 14.01.2021 (пункт 3); зміни набирають чинності з моменту підписання сторонами додаткової угоди (пункт 4); з моменту набрання чинності додатковою угодою зобов'язання сторін, що виникли на підставі договору, припиняються, сторони не вважають себе пов'язаними будь-якими правами та обов'язками, що виникли за договором (пункт 5).

При цьому, в пунктах 1, 2 додаткової угоди № 1 від 15.01.2021 до договору про зарахування зустрічних однорідних вимог від 14.01.2021 сторонами визначено, що заборгованість ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» за Договором № 18/12/2019/327/2019/КАМ/О від 18.12.2019 складає 13 553 699,00 грн. та заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» на користь ОСОБА_2 за Договором №237/2017/КАМ/О від 30.04.2017 становить 50 361 854,14 грн.

Отже, сторонами погоджено відновлення заборгованості один перед одним за Договором № 18/12/2019/327/2019/КАМ/О від 18.12.2019 та Договором №237/2017/КАМ/О від 30.04.2017 у зв'язку з розірванням договору про зарахування зустрічних однорідних вимог від 14.01.2021.

Щодо зауважень арбітражного керуючого про нікчемність пункту 3 додаткової угоди № 1 від 15.01.2021 до договору про зарахування зустрічних однорідних вимог від 14.01.2021, суд зауважує наступне.

Пунктом 3 додаткової угоди № 1 від 15.01.2021 договору про зарахування зустрічних однорідних вимог від 14.01.2021 сторони дійшли взаємної згоди про розірвання договору про зарахування зустрічних однорідних вимог від 14.01.2021.

Право сторін на розірвання договору за взаємною згодою передбачено положеннями статті 651 ЦК України.

У той же час, згідно з частиною 2 статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Суд наголошує, що нікчемність правочину має місце тільки у разі, коли існує пряма вказівка закону про кваліфікацію того або іншого правочину як нікчемного.

З огляду на те, що законом не встановлено нікчемності правочину щодо розірвання договору про зарахування зустрічних однорідних вимог, та такий правочин у судовому порядку не визнаний недійсним, посилання арбітражного керуючого на нікчемність пункту 3 додаткової угоди № 1 від 15.01.2021 договору про зарахування зустрічних однорідних вимог від 14.01.2021 є недоведеними та безпідставними.

Посилання ОСОБА_2 на відсутність його боргу перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» за Договором № 18/12/2019/327/2019/КАМ/О від 26.12.2019 станом на 14.01.2021 на суму зарахування 50 357 951,40 грн. судом прийняті до уваги, проте з огляду на розірвання правочину щодо зарахування зустрічних однорідних вимог не мають вирішального значення.

Так, предметом розгляду вимог ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» є наявність боргу саме за Договором №237/2017/КАМ/О від 30.04.2017.

Беручи до уваги, що припинення зобов'язань сторін за Договором №237/2017/КАМ/О від 30.04.2017 шляхом зустрічного зарахування вимог за цим договором та Договором № 18/12/2019/327/2019/КАМ/О від 26.12.2019 станом на 14.01.2021 не відбулося, обставини щодо наявності чи відсутності боргу за Договором № 18/12/2019/327/2019/КАМ/О від 26.12.2019 не входить до предмета доказування, оскільки не є предметом спору.

Також не стосуються предмету спору надані ОСОБА_2 платіжні інструкції від 04.02.2021 № 10.1418666 на суму 8 804 300,00 грн. та від 08.02.2021 № 8810.75169 на суму 4 749 399,00 грн. із призначеннями платежів «повернення поворот.фінанс.допомоги зг. дог. № 18/12/2019 від 18.12.2019 без ПДВ», що заперечуються арбітражним керуючим через зазначення в них отримувачем коштів Броварської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс», а не Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс».

Разом із цим, наведені вище платіжні інструкції датовані після укладення та розірвання договору про зарахування зустрічних однорідних вимог від 14.01.2021, тобто не підлягають урахуванню при встановленні суми заборгованості за Договором №237/2017/КАМ/О від 30.04.2017.

Ураховуючи викладене, суд дійшов обґрунтованого висновку про визнання вимог ОСОБА_2 за Договором №237/2017/КАМ/О від 30.04.2017 у сумі 1 895 940,82 доларів США (еквівалентно 49 403 477,92 грн. станом на 11.11.2021 - день подання заяви кредитора, за курсом НБУ 26,0575 грн за 1 долар США), що становить розмір списаних 04.05.2017 з нього коштів ПАТ «ТАСКОМБАНК» у рахунок погашення боргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» за кредитним договором № Т 13.05.2014 К 984 від 30.03.2016.

Щодо вимог кредитора за договором доручення № 60/2021/КАМ/О від 01.02.2021, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до частини 1 статті 1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

У договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними (стаття 1003 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 1004 ЦК України повірений зобов'язаний вчиняти дії відповідно до змісту даного йому доручення. Повірений може відступити від змісту доручення, якщо цього вимагають інтереси довірителя і повірений не міг попередньо запитати довірителя або не одержав у розумний строк відповіді на свій запит. У цьому разі повірений повинен повідомити довірителя про допущені відступи від змісту доручення як тільки це стане можливим.

За положеннями статті 1006 ЦК України повірений зобов'язаний: 1) повідомляти довірителеві на його вимогу всі відомості про хід виконання його доручення; 2) після виконання доручення або в разі припинення договору доручення до його виконання негайно повернути довірителеві довіреність, строк якої не закінчився, і надати звіт про виконання доручення та виправдні документи, якщо це вимагається за умовами договору та характером доручення; 3) негайно передати довірителеві все одержане у зв'язку з виконанням доручення.

Відповідно до частини 3 статті 1007 ЦК України довіритель зобов'язаний негайно прийняти від повіреного все одержане ним у зв'язку з виконанням доручення.

Як слідує з умов договору доручення № 60/2021/КАМ/О від 01.02.2021, ОСОБА_2 зобов'язався від імені ТОВ «Комплекс Агромарс», за власний рахунок здійснювати оплату згідно з Договором № НК 857 від 30.11.2015, укладеним між ТОВ «Комплекс Агромарс» та Публічним акціонерним товариством «ТАСКОМБАНК», в розмірі 114 200,00 доларів США, що є еквівалентом 3 204 486,26 грн.

Незважаючи на те, що в предметі договору зазначено про здійснення ОСОБА_2 оплат Договором № НК 857 від 30.11.2015 на суму 114 200,00 доларів США за власний рахунок, проте в пункті 4.2.3 договору сторонами погоджено зобов'язання ТОВ «Комплекс Агромарс» відшкодувати повіреному витрати, пов'язані з виконанням доручення.

Наведеним спростовуються заперечення розпорядника майна про те, що покладення на боржника зобов'язань з відшкодування відповідних витрат за договором доручення № 60/2021/КАМ/О від 01.02.2021 не передбачено.

При цьому із наданих доказів слідує, що платіж 02.02.2021 здійснений ОСОБА_2 о 17:57 год. у сумі 114 200,00 доларів США згідно з призначенням платежу в якості погашення відсотків за кредитним договором №NK 857 від 30.11.2015 та договором № НІ2508 від 30.11.2015, що відповідає умовам договору доручення № 60/2021/КАМ/О від 01.02.2021.

Одночасно суд наголошує, що в предметі договору доручення № 60/2021/КАМ/О від 01.02.2021 сторонами чітко визначено розмір оплати, яку має здійснити ОСОБА_2 за боржника за Договором № НК 857 від 30.11.2015, що становить 114 200,00 доларів США.

Відтак, судом відхиляються зауваження арбітражного керуючого щодо відсутності доказів існування заборгованості ТОВ «Комплекс Агромарс» за Договором № НК 857 від 30.11.2015, оскільки самим боржником визначено суму такого боргу, з метою оплати якого укладено договір доручення № 60/2021/КАМ/О від 01.02.2021.

Заперечуючи проти вимог кредитора в цій частині, арбітражний керуючий також наголосив, що в призначенні платежу міститься посилання на кредитний договір №NK 857 від 30.11.2015 та договір поруки № НІ2508 від 30.11.2015, тобто ОСОБА_2 здійснив часткове виконання своїх зобов'язань за договором поруки.

Дійсно, до матеріалів справи кредитором надано укладений між ним та ПАТ «ТАСКОМБАНК» договір поруки № НІ2508 від 30.11.2015, за умовами якого ОСОБА_2 виступає поручителем перед Банком за виконання ТОВ «Комплекс Агромарс» зобов'язань за кредитним договором №NK 857 від 30.11.2015.

Проте, незважаючи на визначену ОСОБА_2 правову підставу сплати 114 200,00 доларів США у рахунок виконання ТОВ «Комплекс Агромарс» зобов'язань за кредитним договором №NK 857 від 30.11.2015 перед ПАТ «ТАСКОМБАНК», а саме на підставі договору доручення № 60/2021/КАМ/О від 01.02.2021 чи договору поруки № НІ2508 від 30.11.2015, сам факт наявності права зворотної вимоги до боржника не змінюється.

Так, пунктом 4.2.3 договору доручення № 60/2021/КАМ/О від 01.02.2021 сторонами погоджено зобов'язання ТОВ «Комплекс Агромарс» відшкодувати ОСОБА_2 здійснену ним оплату згідно з Договором № НК 857 від 30.11.2015, укладеним між ТОВ «Комплекс Агромарс» та Публічним акціонерним товариством «ТАСКОМБАНК», в розмірі 114 200,00 доларів США.

Також згідно з частиною 2 статті 556 ЦК України до поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

Доказів щодо пред'явлення вимоги Публічним акціонерним товариством «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_2, як до поручителя за кредитним договором №NK 857 від 30.11.2015 матеріали справи не містять.

Поряд із цим, обставини щодо наявності зобов'язання ОСОБА_2 здійснити від імені ТОВ «Комплекс Агромарс» за власний рахунок із подальшим відшкодуванням оплату за кредитним договором № НК 857 від 30.11.2015 в розмірі 114 200,00 доларів США підтверджуються умовами договору доручення № 60/2021/КАМ/О від 01.02.2021.

Відтак, суд дійшов обґрунтованого висновку про обґрунтованість грошової вимоги ОСОБА_2 до боржника в розмірі 114 200,00 доларів США.

Разом з тим, положеннями статті 533 ЦК України унормовано, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Так, частиною 2 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов'язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.

Оскільки, ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою 11.11.2021 (шляхом подання заяви до канцелярії суду), розрахунок гривневого еквіваленту суми кредиторських вимог здійснюється за курсом НБУ станом на 11.11.2021, який становить 26,0575 грн за 1 долар США.

Натомість, судом вважаються необґрунтованими доводи кредитора про те, що еквівалент його вимог підлягає визначенню станом на день проведення платежів, а не станом на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.

Відповідно до статті 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 7 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (у редакції, чинній станом на травень 2017 року) у розрахунках між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту використовуються як засіб платежу іноземна валюта та грошова одиниця України - гривня. Такі розрахунки здійснюються лише через уповноважені банки в порядку, установленому Національним банком України.

Статтею 524 ЦК України визначено, що зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Як укладення, так і виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті, не суперечить чинному законодавству. Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті. У разі зазначення у судовому рішенні про стягнення суми коштів в іноземній валюті з визначенням еквівалента такої суми у гривні стягувачеві має бути перерахована вказана у резолютивній частині судового рішення сума в іноземній валюті, а не її еквівалент у гривні.

Дана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №761/12665/14-ц.

Як слідує з положень Угоди від 30.04.2017 №237/2017/КАМ/О (зі змінами) боржник зобов'язався повернути кредитору грошові кошти в розмірі 1 880 000,00 доларів США, що надані боржнику у вигляді кредитної лінії за Кредитним договором № Т 13.05.2014 К 984 від 30.03.2016.

Із виписки від 04.05.2017 по особовому рахунку ОСОБА_2 в ПАТ «ТАСКОМБАНК» вбачається, що договірне списання коштів з рахунку ОСОБА_2 здійснено саме у валюті - доларах США, в сумі 1 895 940,82 доларів США.

Також визначення суми зобов'язання в доларах США наведено в договорі доручення № 60/2021/КАМ/О від 01.02.2021, за яким оплата згідно з Договором № НК 857 від 30.11.2015 здійснюється в розмірі 114 200,00 доларів США, що є еквівалентом 3 204 486,26 грн.

При цьому, платіж на виконання вказаного договору доручення № 60/2021/КАМ/О від 01.02.2021 здійснений ОСОБА_2 02.02.2021 о 17:57 год. у сумі 114 200,00 доларів США.

Відтак, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що грошовий еквівалент зобов'язання боржника перед кредитором за Угодою від 30.04.2017 №237/2017/КАМ/О (зі змінами) та за договором доручення № 60/2021/КАМ/О від 01.02.2021 обраховується в доларах США.

Отже, виходячи з частини 2 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, склад і розмір грошових вимог ОСОБА_2 визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника, а саме станом на 11.11.2021 (26,0575 грн за 1 долар США).

Дотримуючись вищенаведених норм процесуального та матеріального права, беручи до уваги той факт, що кредиторські вимоги ОСОБА_2 підтверджені належними доказами, суд дійшов обґрунтованого висновку про визнання останнього кредитором боржника на суму 52 374 032,92 грн. з віднесенням до вимог четвертої черги.

Поряд з вищеописаною заборгованістю, визнанню також підлягають судові витрати кредитора у розмірі 4 540,00 грн.

У задоволенні вимог кредитора на суму 1 197 269,48 грн. слід відмовити. При цьому суд зауважує, що сплата судового збору за подання заяви про збільшення розміру вимог кредитора не здійснюється, у зв'язку з чим у визнанні вимог на суму 4962,00 грн. судом відмовлено у загальній сумі відхилених вимог.

vQXh7VH0HD4AbvQXh7VH0HD4AbТовариство з обмеженою відповідальністю «Завод Київкомбікорм»

Заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Київкомбікорм» на суму 46 581 844,98 грн. надійшла до суду 11.11.2021, тобто в строк, встановлений ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.

01.05.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Завод Київкомбікорм» (далі - начальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» (далі - Покупець) укладений Договір поставки комбікормової продукції №70/КК (далі - Договір).

Згідно п. 1.1 договору в порядку та на умовах, визначених даним Договором, Постачальник бере на себе зобов'язання здійснити поставку Товару, який не обмежений правами третіх осіб, та передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити поставлений Товар належної якості та в обумовлені сторонами строки.

Відповідно до п. 1.2. Предметом Договору є поставка комбікормової продукції. Поставка Товару здійснюється Постачальником на умовах терміну «EXW-EX WORKS» за місцезнаходженням Постачальника: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська 98.

Строк поставки Товару визначається Сторонами в Специфікаціях, що є невід'ємними частинами даного Договору (п. 2.2. Договору).

У момент поставки на кожну партію Товару Постачальник зобов'язаний надати Покупцю оригінали наступних документів:

-копію сертифікату якості чи іншого документу для даного виду товару;

-оригінал рахунку-фактури;

-оригінал видаткової накладної.

Згідно п. 4.1 договору вартість на кожну окрему партію Товару визначається Сторонами в Специфікаціях.

Для отримання оплати за поставлений Товар є необхідність виконання наступних умов (п. 4.3. договору):

-Постачальник передає Покупцю всю кількість Товару згідно Специфікації;

-Сторони підписують належним чином оформлену видаткову накладну;

-Постачальник передає Покупцю повний пакет оригіналів документів зазначених у п. 2.3.

Договору.

Відповідно до п. 4.4. договору протягом 7 (семи) робочих днів після виконання останньої з умов, зазначених в п. 4.3. даного Договору, Покупець сплачує 100% оплати вартості Товару на розрахунковий рахунок Постачальника.

Згідно п. 7.1. Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2025.

Відповідно до Специфікації №1 від 01.05.2019 до Договору поставки комбікормової продукції №70/КК від 01.05.2019 Постачальник постачає, а Покупець приймає комбікормову продукцію (надалі згідно наступної номенклатури:

- комбікорм пк 3-4 у кількості 72 т. загальною вартістю з ПДВ 596 160,00 грн.;

-комбікорм пк 3-5 у кількості 120 т. загальною вартістю з ПДВ 885 600,00 грн.

-комбікорм пк 4-5 у кількості 120 т. загальною вартістю з ПДВ 900 000, 00 грн.

-комбікорм пк1-26 у кількості 96 т. загальною вартістю з ПДВ 800 640, 00 грн.

-комбікорм пк 1-25 (півник) у кількості 48 т. загальною вартістю з ПДВ 362 880, 00 грн.

-комбікорм пк1-27 у кількості 504 т. загальною вартістю з ПДВ 4 052 160,00 грн.

Загальна вартість партії Товару по Специфікації орієнтовно становить 7 597 440 грн. разом з ПДВ. Строк поставки з 01.05.2019 по 15.05.2019

Відповідно до Специфікації №2 від 16.05.2019 до Договору поставки комбікормової продукції №70/КК від 01.05.2019 Постачальник постачає, а Покупець приймає комбікормову продукцію (надалі Товар) згідно наступної номенклатури:

-комбікорм пк 1-27 у кількості 505,859 т. загальною вартістю з ПДВ 4 036 754,82 грн.;

-комбікорм пк 1-26 у кількості 178,071 т. загальною вартістю з ПДВ 1 474 427, 88грн.;

-комбікорм пк 3-5 у кількості 70, 935 т. загальною вартістю з ПДВ 519 244,20 грн.;

-комбікорм пк 4-5 у кількості 95,146 т. загальною вартістю з ПДВ 713 595,00 грн.

Загальна вартість партії Товару по Специфікації орієнтовно становить 6 744 021,90 грн. Строк поставки з 16.05.2019 по 31.05.2019.

Відповідно до Специфікації №3 від 31.05.2019 до Договору поставки комбікормової продукції №70/КК від 01.05.2019 Постачальник постачає, а Покупець приймає комбікормову продукцію (надалі Товар) згідно наступної номенклатури:

-комбікорм пк 3-5 у кількості 82,234 т. загальною вартістю з ПДВ 601 952,88 грн.;

-комбікорм пк 4-5 у кількості 135,997 т. загальною вартістю з ПДВ 1 019 997,50 грн.;

-комбікорм пк 1-26 у кількості 176,996 т. загальною вартістю з ПДВ 1 476 146,64 грн.;

-комбікорм пк 1-27 у кількості 410,901 т. загальною вартістю з ПДВ 3 254 335,92 грн.

Загальна вартість партії Товару по Специфікації орієнтовно становить 6 352 412, 00 грн. разом з ПДВ. Строк поставки з 01.06.2019 по 15.06.2019.

Відповідно до Специфікації №4 від 14.06.2019 до Договору поставки комбікормової продукції №70/КК від 01.05.2019 Постачальник постачає, а Покупець приймає комбікормову продукцію (надалі Товар) згідно наступної номенклатури:

-комбікорм пк 2-6 у кількості 39,974 т. загальною вартістю з ПДВ 318 962,88 грн.;

-комбікорм пк 3-5 у кількості 91,196 т. загальною вартістю з ПДВ 683 970,00 грн.;

-комбікорм пк4-5 у кількості 128,633 т. загальною вартістю з ПДВ 987 901,44 грн.;

-комбікорм пк 1-26 у кількості 242, 352 т. загальною вартістю з ПДВ 2 050 291,92 грн.

-комбікорм пк 1-27 у кількості 305, 458 т загальною вартістю з ПДВ 2 474 209, 80 грн

-комбікорм кс 1-27, у кількості 106, 000 т. загальною вартістю з ПДВ 642, 360, 00 грн

Загальна вартість партії Товару по Специфікації орієнтовно становить 7 157 202,04 грн., разом з ПДВ. Строк поставки з 16.06.2019 по 30.06.2019.

Відповідно до Специфікації №5 від 01.07.2019 до Договору поставки комбікормової продукції №70/КК від 01.05.2019 Постачальник постачає, а Покупець приймає комбікормову продукцію (надалі Товар) згідно наступної номенклатури:

-комбікорм пк 1-27 у кількості 283,177 т. загальною вартістю з ПДВ 2 174 799,36 грн.;

-комбікорм пк 1-26 у кількості 241,946 т. загальною вартістю з ПДВ 1 959 762, 60 грн.;

-комбікорм пк 3-5 у кількості 90, 334 т. загальною вартістю з ПДВ 644 984,76 грн.;

-комбікорм пк4-5 у кількості 146, 309 т. загальною вартістю з ПДВ 1 070 981,88 грн.

-комбікорм пк 3-4 у кількості 55,27 т. загальною вартістю з ПДВ 441 054, 60 грн.

Загальна вартість партії Товару по Специфікації орієнтовно становить 6 291 583,00 грн. разом з ПДВ. Строк поставки з 01.07.2019 по 15.07.2019.

Відповідно до Специфікації №6 від 04.07.2019 до Договору поставки комбікормової продукції №70/КК від 01.05.2019 Постачальник постачає, а Покупець приймає комбікормову продукцію (надалі Товар) згідно наступної номенклатури:

-комбікорм пк 1-27 у кількості 209,117 т. загальною вартістю з ПДВ 1 643 659, 62 грн.;

-комбікорм пк 1-26 у кількості 169,946 т. загальною вартістю з ПДВ 1 407 152, 88 грн.;

-комбікорм пк 3-5 у кількості 44,214 т. загальною вартістю з ПДВ 318 340,80 грн.;

-комбікорм пк 4-5 у кількості 97, 429 т. загальною вартістю з ПДВ 724 871,76 грн.

-комбікорм пк 3-4 у кількості 32,27 т загальною вартістю з ПДВ 267 195, 60 грн.

Загальна вартість партії Товару по Специфікації орієнтовно становить 4 361 220,66 грн. разом з ПДВ. Строк поставки з 04.09.2019 по 15.07.2019.

Відповідно до Специфікації №7 від 15.07.2019 до Договору поставки комбікормової продукції №70/КК від 01.05.2020 Постачальник постачає, а Покупець приймає комбікормову продукцію (надалі Товар) згідно наступної номенклатури:

-комбікорм пк 1-27;

-комбікорм пк 1-26;

-комбікорм пк 3-5;

-комбікорм пк 4-5

-комбікорм пк 3-4.

Строк поставки з 16.07.2019 по 31.07.2019.

Загальна вартість партії Товару по Специфікації орієнтовно становить 7 057 178,82 грн. разом з ПДВ. Строк поставки з 16.07.2019 по 31.07.2019.

Відповідно до Специфікації №8 від 01.10.2019 до Договору поставки комбікормової продукції №70/КК від 01.08.2019 Постачальник постачає, а Покупець приймає комбікормову продукцію (надалі Товар) згідно наступної номенклатури:

-комбікорм пк 1-27;

-комбікорм пк 1-26;

-комбікорм пк 3-5;

-комбікорм пк 4-5.

Строк поставки з 01.08.2019 по 15.08.2019. Загальна вартість партії Товару по Специфікації орієнтовно становить 6 616 709,88 грн. разом з ПДВ. Строк поставки з 01.08.2019 по 15.08.2019.

Відповідно до Специфікації №9 від 16.08.2019 до Договору поставки комбікормової продукції №70/КК від 16.08.2019 Постачальник постачає, а Покупець приймає комбікормову продукцію (надалі Товар) згідно наступної номенклатури:

-комбікорм кс 1-27;

-комбікорм пк 1-27;

-комбікорм пк 1-26;

-комбікорм пк 3-5;

-комбікорм пк 4-5.;

-комбікорм пк 2-6;

Строк поставки з 16.08.2019 по 31.08.2019. Загальна вартість партії Товару по Специфікації орієнтовно становить 6 652 988,22 грн. разом з ПДВ. Строк поставки з 01.08.2019 по 15.08.2019.

Відповідно до Специфікації №10 від 01.11.2019 до Договору поставки комбікормової продукції №70/КК від 01.05.2019 Постачальник постачає, а Покупець приймає комбікормову продукцію (надалі Товар) згідно наступної номенклатури:

-комбікорм кс 1-27;

-комбікорм пк 1-27;

-комбікорм пк 1-26;

-комбікорм пк 3-5

-комбікорм пк 4-5

-комбікорм пк 3-4.

Строк поставки з 01.09.2019 по 15.09.2019. Загальна вартість партії Товару по Специфікації :с єнтовно становить 6 524 864,22 грн. разом з ПДВ. Строк поставки з 01.09.2019 по 15.09.2019.

Відповідно до Специфікації №11 від 16.09.2019 до Договору поставки комбікормової продукції №77/КК від 01.05.2019 Постачальник постачає, а Покупець приймає комбікормову продукцію (надалі ~эвар) згідно наступної номенклатури:

-комбікорм пк 1-26;

-комбікорм пк 1-27;

-комбікорм пк 3-5;

-комбікорм пк 4-5

-комбікорм пк 3-4.

Строк поставки з 16.09.2019 по 30.09.2019.

Відповідно до Специфікації №12 від 01.10.2019 до Договору поставки комбікормової продукції №70/КК від 01.05.2019 Постачальник постачає, а Покупець приймає комбікормову продукцію (надалі товар) згідно наступної номенклатури:

-комбікорм пк 1-26;

-комбікорм пк 1-27;

-комбікорм пк 2-6;

-комбікорм пк 3-4

-комбікорм пк 4-5

Строк поставки з 01.10.2019 по 15.10.2019.

Відповідно до Специфікації №13 від 15.10.2019 до Договору поставки комбікормової продукції №70/КК від 01.05.2019 Постачальник постачає, а Покупець приймає комбікормову продукцію (надалі Товар) згідно наступної номенклатури:

-комбікорм пк 1-26

-комбікорм 1-27

-комбікорм 2-6

-комбікорм 3-4

-комбікорм 3-5

-комбікорм 4-5

-комбікорм кс 1-27

Строк поставки з 16.10.2019 по 31.10.2019 р.

Відповідно до Специфікації №14 від 01.11.2019 до Договору поставки комбікормової продукції №70/КК від 01.05.2019 Постачальник постачає, а Покупець приймає комбікормову продукцію

згідно наступної номенклатури:

-комбікорм пк 1-26

-комбікорм 1-27

-комбікорм 2-6

-комбікорм 3-4

-комбікорм 3-5

-комбікорм 4-5

-комбікорм кс 1-27

Строком на поставки з 01.11.2019 по 15.11.2019 р

Відповідно до Специфікації №15 від 16.11.2019 до Договору поставки комбікормової продукції №70/КК від 01.05.2019 Постачальник постачає, а Покупець приймає комбікормову продукцію (надалі _овар) згідно наступної номенклатури:

-комбікорм пк 1-26

-комбікорм 1-27

-комбікорм 2-6

-комбікорм 3-4

-комбікорм 3-5

-комбікорм 4-5

-комбікорм кс 1-27

Строком на поставки з 16.11.2019 по 30.11.2019 р

Відповідно до Специфікації №16 від 01.1122019 до Договору поставки комбікормової продукції №77/КК від 01.05.2019 Постачальник постачає, а Покупець приймає комбікормову продукцію (надалі ~:вгс :мно наступної номенклатури:

-комбікорм пк 1-26

-комбікорм1-27

-комбікорм 2-6

-комбікорм 3-4

-комбікорм 3-5

-комбікорм 4-5

-комбікорм кс 1-27

Строком на поставки з 01.12.2019 по 15.12.2019 р

Згідно Додаткової угоди № 1 від 15.12.2019 до Договору поставки комбікормової продукції №70/КК від 01.05.2019 Сторони погодили, що з 16.12.2019 кількість, вартість та строки поставки комбікорму будуть зазначатися в накладних, які визначатимуться на підставі замовлень Покупця.

Виконання належним чином умов Договору підтверджується долученими до заяви видатковими накладними.

Так, як зазначає Кредитор, та не заперечує Боржник, заборгованість за вказаним Договором складає 46 581 844,98грн.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 ЦК України).

Виходячи зі змісту статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина 1 статті 692 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Київкомбікорм» кредитором боржника на суму 46 581 844,98грн-вимоги четвертої черги.

Поряд з вищеописаною заборгованістю, визнанню також підлягають судові витрати кредитора у розмірі 4 540,00 грн.

vQXh7VH0HD4AbТовариство з обмеженою відповідальністю «Симедіка УА»

Заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Симедіка УА» на суму 5 928 178,05 грн. надійшла до суду 11.11.2021 (штемпель поштового відправлення датований 09.11.2021), тобто в строк, встановлений ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.

17.04.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Симедіка УА" (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" (далі - покупець) укладено договори поставки ветеринарних препаратів №366/2018/КАМ/О та №365/2018/КАМ/О.

Відповідно до п. 3.1. договорів постачальник взяв на себе зобов'язання здійснити поставку товару, який не обтяжений правами третіх осіб та передати його у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити поставлений постачальником товар належної якості та в порядку в обумовлені сторонами строки.

Предметом цих договорів є поставка ветеринарних препаратів (медикаменти, вакцини, дезінфікуючі засоби). Перелік і найменування товару зазначається у специфікаціях до цих договорів, накладних документах на кожну окрему партію товару (п. 3.2. договорів).

Згідно п. 5.3. договорів приймання кожної партії поставленого товару здійснюється уповноваженою особою покупця, повноваження якої підтверджується довіреністю, за кількістю та якістю згідно з даними, вказаними у супровідних документах на товар та/або у специфікаціях в порядку, що визначається чинним законодавством України та даними договорами.

Пунктом 6.1. договорів передбачено, що вартість товару визначається у специфікаціях, які є невід'ємними частинами цих договорів.

В п. 6.3. договорів сторони погодили, що розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюється покупцем у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника згідно умов, зазначених у п. 6.5. договорів.

Для отримання оплати є необхідність виконання наступних умов: постачальник передає покупцю всю кількість товару згідно рахунку-фактури; сторони підписують належним чином оформлену видаткову накладну; постачальник передає покупцю повний пакет оригіналів документів, зазначених в п. 4.5. цих договорів (п. 6.5. договорів).

У відповідності до п. 6.6. договорів після виконання останньої з умов, зазначених в п. 6.5.: покупець сплачує 80% оплати вартості поставленого товару на розрахунковий рахунок постачальника протягом 30 робочих днів; остаточний розрахунок в розмірі 20% плати вартості поставленого товару здійснюється протягом 3 робочих днів після того, як постачальник в строки, передбачені чинним законодавством, засобами електронного зв'язку надіслав покупцю податкову накладну, зареєстровану у Єдиному реєстрі податкових накладних, але в будь-якому разі не раніше строку, вказаного в п. 6.6.1. цих договорів.

Договори вступають в силу з моменту їх підписання та діють до 31.12.2022 (п. 10.1. договорів).

На виконання умов договору № 366/2018/КАМ/О у період з 17.08.2020 по 11.11.2020 позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 5 461 627,27 грн, що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними: № 12339 від 17.08.2020, № 12382 від 17.08.2020, № 13138 від 28.08.2020, № 13488 від 02.09.2020, № 13489 від 02.09.2020, № 13694 від 07.09.2020, № 13963 від 11.09.2020, № 14231 від 16.09.2020, № 14232 від 16.09.2020, № 14636 від 24.09.2020, № 14637 від 24.09.2020, № 14638 від 24.09.2020, № 15025 від 01.10.2020, № 15026 від 01.10.2020, № 15028 від 01.10.2020, № 15250 від 06.10.2020, № 15251 від 06.10.2020, № 15252 від 06.10.2020, № 15395 від 07.10.2020, № 15737 від 15.10.2020, № 15738 від 15.10.2020, № 16107 від 21.10.2020, № 16108 від 21.10.2020, № 16109 від 21.10.2020, № 16110 від 21.10.2020 № 16111 від 21.10.2020, № 16313 від 26.10.2020, № 16797 від 03.11.2020, № 16798 від 03.11.2020, № 16943 від 05.11.2020, № 16944 від 05.11.2020, № 17232 від 11.11.2020, а також відповідними довіреностями на отримання цінностей.

Крім того, на виконання умов договору № 365/2018/КАМ/О у період з 04.08.2020 по 09.09.2020 позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 378 942,24 грн, що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними: №11746 від 04.08.2020, №11747 від 04.08.2020, №11748 від 04.08.2020 та №13867 від 09.09.2020, а також відповідними довіреностями на отримання цінностей.

В порушення умов договорів поставки, боржник за поставлений товар не розрахувався, внаслідок чого у ТзОВ «Комплекс Агромарс» утворилась заборгованість в сумі 5 840 569,51 грн.

Вищенаведене підтверджується рішенням Господарського суду міста Києва №910/998/21 від 26.04.2021, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Симедіка УА» задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Симедіка УА» 5 840 569 (п'ять мільйонів вісімсот сорок тисяч п'ятсот шістдесят дев'ять) грн 51 коп. - основного боргу та 87 608 (вісімдесят сім тисяч шістсот вісім) грн 54 коп. - судового збору.

У відповідності до ч.4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено обставини, якщо інше не встановлено законом.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю «Симедіка УА» кредитором боржника на суму 5 928 178,05 грн-вимоги четвертої черги.

Поряд з вищеописаною заборгованістю, визнанню також підлягають судові витрати кредитора у розмірі 4 540,00 грн.

vQXh7VH0HD4AbvQXh7VH0HD4AbТовариство з обмеженою відповідальністю «Агроспектр Україна»

Заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроспектр Україна» на суму 3 409 221,23 грн. надійшла до суду 11.11.2021 (штемпель поштового відправлення датований 09.11.2021), тобто в строк, встановлений ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.

Так, судом встановлено, що вимоги кредитора обґрунтовані неналежним виконанням боржником свого грошового зобов'язання за договором поставки ветеринарних препаратів №39/2020/КАМ/О від 21.02.2020, в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару

Рішенням Господарського суду міста Києва №910/18818/20 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроспектр Україна» задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроспектр Україна» 3 286 843 (три мільйони двісті вісімдесят шість тисяч вісімсот сорок три) грн 20 коп. основного боргу, 34 278 (тридцять чотири тисячі двісті сімдесят вісім) грн 16 коп. 3% річних, 37 717 (тридцять сім тисяч сімсот сімнадцять) грн 29 коп. інфляційних втрат та 50 382 (п'ятдесят тисяч триста вісімдесят дві) грн 58 коп. судового збору.

У відповідності до ч.4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено обставини, якщо інше не встановлено законом.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроспектр Україна» кредитором боржника на суму 3 409 221,23 грн-вимоги четвертої черги.

Поряд з вищеописаною заборгованістю, визнанню також підлягають судові витрати кредитора у розмірі 4 540,00 грн.

vQXh7VH0HD4AbvQXh7VH0HD4AbТовариство з обмеженою відповідальністю «М'ясопереробний комплекс Столичний»

Заява Товариства з обмеженою відповідальністю «М'ясопереробний комплекс Столичний» на суму 98 102,00 грн. надійшла до суду 11.11.2021 (штемпель поштового відправлення датований 09.11.2021), тобто в строк, встановлений ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.

Судом встановлено, що вимоги кредитора виникла через порушення боржником укладеного між сторонами Договору поставки м`яса птиці № 27/2017/КАМ/М від 31.03.2017 в частині повернення заставної вартості тари, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у вказаній сумі.

Так, рішенням Господарського суду міста Києва від 12.05.2021 у справі №910/18837/20 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясопереробний комплекс Столичний" 96 000 (дев'яносто шість тисяч) 00 грн. 00 коп. та 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. судового збору.

У відповідності до ч.4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено обставини, якщо інше не встановлено законом.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю «М'ясопереробний комплекс Столичний» кредитором боржника на суму 98 102,00 грн-вимоги четвертої черги.

Поряд з вищеописаною заборгованістю, визнанню також підлягають судові витрати кредитора у розмірі 4 540,00 грн.

vQXh7VH0HD4AbТовариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Константа Холдинг»

vQXh7VH0HD4AbЗаява Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Константа Холдинг» на суму 258 162,65 грн. надійшла до суду 12.11.2021 (штемпель поштового відправлення датований 09.11.2021), тобто в строк, встановлений ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.

Так, 01 травня 2020 року між ТОВ «Комплекс Агромарс» (надалі - Покупець, Боржник) та ТОВ «Торговий Дім «Константа Холдинг» (надалі - Постачальник, Кредитор) було укладено Договір поставки комбікормової продукції № 63/2020/КАМ/0 (далі за текстом-Договір). Предметом даного Договору є поставка комбікормової продукції, найменування, кількість, одиниця виміру, ціна за одиницю якого та вартість визначені специфікаціями до даного Договору та товарно-супровідними документами на кожну окрему партію Товару (п.1.1 Договору). Відповідно до п.1.2 Договору, Постачальник бере на себе зобов'язання здійснити поставку Товару та передати Товар у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та своєчасно оплатити поставлений Постачальником Товар. В період дії договору з 01.05.2020 року по 04.11.2020 року.

Так, Постачальник поставив товару всього на загальну кількість 77 398 323,36 грн., оплачено Покупцем всього 68 697 417,96 грн.Заборгованість за поставлений товар становить 8 700 905,40 грн. В зв'язку з порушення строків розрахунків боржнику були нараховані штрафні санкції 3% річних у розмірі 19 735,99 грн., пеню у розмірі 78 943,98 грн., крім того кредитором понесено витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 27 488,89 грн. та судовий збір у розмірі 131 993,79 грн.

Судом встановлено, рішенням Господарського суду міста Києва від 08.02.2021 у справі 910/19115/20 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агромарс» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Константа Холдинг» (боргу у розмірі 8 700 905,40 грн., 3% річних у розмірі 19 735,99 грн., пені у розмірі 78 943,98 грн. та судового збору у розмірі 131 993,79 грн.

Також, 01.03.2021 Господарським судом міста Києва було винесено додаткове рішення у справі 910/19115/20 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агромарс» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Константа Холдинг» витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 27 488,89 грн., яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2021.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Агромарс» рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2021 по справі № 910/19115/20 виконано лише частково у сумі 8 700 905,40 грн., що підтверджується платіжними дорученнями. Залишок заборгованості згідно рішення суду по справі № 910/19115/20 становить 258 162,65 грн. (двісті п'ятдесят вісім тисяч сто шістдесят дві гривні 65 коп.), зокрема 3% річних у розмірі 19 735,99 грн., пені у розмірі 78 943,98 грн. та судового збору у розмірі 131 993,79 грн., витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 27 488,89 грн.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Константа Холдинг» кредитором боржника на суму 258 162,65 грн., з яких 179 218,67-вимоги четвертої черги, 78 943,98грн.-вимоги шостої черги.

Поряд з вищеописаною заборгованістю, визнанню також підлягають судові витрати кредитора у розмірі 4 540,00 грн.

vQXh7VH0HD4AbТовариство з обмеженою відповідальністю «Петруцалек»

Заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Петруцалек» на суму 249 520,76 грн. надійшла до суду 12.11.2021 (штемпель поштового відправлення датований 09.11.2021), тобто в строк, встановлений ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.

Вимоги кредитора обґрунтовуються неналежним виконанням боржником умов Договору поставки № 232/2016/КАМ/О від 31.03.2016 року.

Так, рішенням Господарського суду міста Києва від 06.09.2021 у справі №910/10715/21 стягнуто Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Петруцалек» 202 539 (двісті дві тисячі п'ятсот тридцять дев'ять) грн 17 коп. - основного боргу, 9 801 (дев'ять тисяч вісімсот одну) грн 77 коп. - пені, 4 750 (чотири тисячі сімсот п'ятдесят) грн 64 коп. - 3% річних, 20 370 (двадцять тисяч триста сімдесят) грн 37 коп. - інфляційних втрат, 8 496 (вісім тисяч чотириста дев'яносто шість) грн 88 коп. - витрат на професійну правничу допомогу адвоката та 3 561 (три тисячі п'ятсот шістдесят одна) грн 93 коп. - судового збору.

Заперечуючи проти заявлених вимог, Боржник зазначив, що визнає вимоги кредитора частково у розмірі 199 631,23грн. основного боргу та 3561,93 грн. судового збору. Також просить суд зменшити розмір штрафних санкцій на 99,9%.

При цьому, Боржник висуває Кредитору зустрічні вимоги по іншому Договору №12-237/КАМ-Ю від 10.02.2012 на суму 2 907,94грн.

В якості підтвердження переплати в розмірі 2 907,94 грн. Боржник додав до заперечення Акт звірки взаємних розрахунків за період з 31.03.2016 р. по 21.07.2022 р.

Слід зазначити, що даний Акт звірки взаємних розрахунків не підписаний ані Кредитором, ані боржником. А тому не може братись судом до уваги в якості доказу по справі.

Крім того, даний Акт звірки взаємних розрахунків не є первинним документом.

Згідно з Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 цього Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з п. 2.1, 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Таким чином, лише первинні документи можуть підтвердити факт господарської операції, яка відображається в бухгалтерському обліку, на підставі яквго в подальшому формується податкова звітність.

У статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та пункті 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку зазначено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду

Отже, Боржником не доведено належними та допустимими доказами підтвердження проведення господарських операцій, внаслідок яких могла виникнути переплата по договору №12-237/КАМ-Ю від 10.02.2012 року.

Щодо посилання боржника на скрутний фінансовий стан, викликаний карантином та пандемією, що слугує мотивуванням в частині зменшення штрафних санкцій на 99,9%, суд зазначає наступне.

За частиною другою статті 216 Господарського кодексу України застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими: потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; передбачена законом відповідальність виробника (продавця) за недоброякісність продукції застосовується також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; сплата штрафних санкцій за порушення зобов`язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов`язань у натурі; у господарському договорі неприпустимі застереження щодо виключення або обмеження відповідальності виробника (продавця) продукції (частина третя статті 216 ГК України).

За частинами першою та другою статті 217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

Відповідно до частини першої статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Суд зауважує, що зменшення за клопотанням сторони розміру заявлених до стягнення штрафу і пені, які нараховуються за неналежне виконання стороною своїх зобов'язань, кореспондується з обов'язком сторони, до якої відповідна санкція застосовується, довести на підставі належних і допустимих доказів, згідно із статтею 74 ГПК України, статтею 233 Господарського кодексу України, те, що вони не бажали вчинення таких порушень і що вони були зумовлені винятковими обставинами та не завдали значних збитків контрагенту.

Крім того, суд зазначає, що нараховані штрафні санкції були предметом розгляду у справі №910/10715/21, про що суд виніс відповідне рішення.

У відповідності до ч.4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання;

Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами; невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Сформовані та вже усталені позиції Європейського суду з прав людини стосовно виконання судових рішень полягають у наступному: право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) ("Шмалько проти України", заява N 60750/00, пункт 43). Суд також виходить з того, що важко уявити, щоб пункт 1 статті 6 Конвенції детально описував процедурні гарантії, які надано сторонам, - справедливість, відкритість і оперативність проваджень, - і не передбачав би гарантій виконання судових рішень протоколу ("Бурдов проти Росії", заява N 589498/00, пункт 34).

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах "Hornsby v. Greece" (заява N 18357/91, пункт 40), "Деркач та Палек проти України" (заяви N 34297/02 та N 39574/02, пункт 18): право на суд, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін; ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок; право на звернення до суду також передбачає практичне виконання остаточних, обов'язкових для виконання судових рішень, які в державах, що поважають принцип верховенства права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду стороні у провадженні; виконання судового рішення, яке набрало законної сили підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок ("Immobiliare Saffi v. Italy", заява N 22774/93, пункт 74).

Відповідно до пункту 34 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бурдов проти Росії" (заява N 589498/00), пункту 52 рішення у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" (заява N 40450/04) відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено пунктом 1 статті 1 Першого протоколу.

У пункті 33 рішення Європейського суду з прав людини "Сокур проти України" (N 29439/02) зазначено про те, що держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про недоведеність боржником наявності правових підстав для зменшення нарахованої пені.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю «Петруцалек» кредитором боржника на суму 249 520,76 грн., з яких 239 718,99-вимоги четвертої черги, 9 801,77грн.-вимоги шостої черги.

Поряд з вищеописаною заборгованістю, визнанню також підлягають судові витрати кредитора у розмірі 4 540,00 грн.

vQXh7VH0HD4AbПриватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські регіональні електромережі"

vQXh7VH0HD4AbЗаява Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" з грошовими вимогами на суму 909 618,07грн. надійшла до суду 12.11.2021 (штемпель поштового відправлення датований 09.11.2021), тобто в строк, встановлений ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.

Вимоги заяви обґрунтовані тим, що 20.01.2007 між ЗАТ «А.Е.С. Київобленерго», як постачальником, та ЗАТ «Комплекс Агромарс», як споживачем, укладено договір про постачання електричної енергії № 113 (o/p 220021282), відповідно до умов якого позивач зобов'язувався постачати електричну енергію відповідачу для забезпечення потреб його електроустановок з дозволеною потужністю 4180 кВт, а відповідач зобов'язувався сплачувати вартість використаної ним електричної енергії га здійснювати платежі за умовами Договору.

Згідно п. 4.3 Договору Споживач зобов'язаний сплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами Додатків № 5 «Порядок розрахунків за електроенергію» та № 4 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» до цього Договору.

Надалі, з 01.01.2019 між сторонами укладені договори Споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, які є публічним договором приєднання, що розміщений на сайті Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" за посиланням https://www.dtek-krem.com.ua/ua/enter-contract.

Відповідно до п. 2.3. Договору, Споживач оплачує за розподіл електричної енергії згідно з умовами глави 5 цього Договору та інші послуги Оператора системи розподілу згідно з Додатком 4 «Порядок розрахунків», в розрахунковий період встановлений боржнику 1 з 25 числа попереднього місяця до 25 числа розрахункового місяця.

Відповідно до п.3.4. Договору, Споживач, що не є побутовим, зобов'язаний протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового місяця або в інший узгоджений Сторонами термін, надати Оператору системи розподілу напряму або через (за умови надання відповідного сервісу постачальником) постачальника універсальних послуг/постачальника/постачальника послуг комерційного обліку звіт про покази засобів обліку за розрахунковий місяць, зразок якого наведено в Додатку 11 до Договору. При обладнанні комерційних засобів обліку засобами дистанційної передачі даних, інформація про покази засобів обліку за розрахунковий місяць формується через канали дистанційного зв'язку.

Пунктом 11 Додатком 4 «Порядок розрахунків» встановлено, що в разі не отримання Споживачем з будь-яких причин платіжного документу, оплата послуг з розподілу електричної енергії здійснюється Споживачем самостійно не пізніше 5 робочих днів після настання строку оплати, встановленого цим Порядком розрахунків.

Оплата остаточного розрахунку за надання послуги з розподілу електричної енергії за поточний розрахунковий період здійснюється споживачем протягом 5 робочих днів після закінчення розрахункового періоду закінчення розрахункового періоду (пункт 14 Додатком 4 «Порядок розрахунків»).

Боржник не в повному обсязі виконав свої зобов'язання зі сплати послуг з розподілу електричної енергії по Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії о.р. 220021282, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість за електричну енергію на загальну суму: 116 972,23 грн., а саме: 8 885,45 грн. за реактивну електричну енергію за період січень-березень 2021 року; 96 972,99 грн. за послуги з розподілу електричної енергії за період січень-червень 2021 року; 94,54 грн. пені за період червень-вересень 2021 року; 166,58 грн. трьох процентів річних за період вересень 2018 року - вересень 2021 року; 10 852,67 грн. інфляційних втрат за період з квітень-червень 2019 року, липень-серпень 2021 року.

Відтак, боржнику виставлені рахунки в жовтні 2021 року №406477718008 на сплату заборгованості за послуги з розподілу електричної енергії у сумі 96 972,99 грн., №306477718008 на сплату заборгованості за реактивну електричну енергію в розмірі 8 885,45 грн.; №506477718008 на сплату штрафних санкцій у розмірі 11 113,79 грн.

Поряд із цим, боржник не в повному обсязі виконав свої зобов'язання по Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії о.р. 220022619, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість за електричну енергію на загальну суму 572 645,89 грн., з якої: 124 249,78 грн. за послуги з розподілу електричної енергії за період квітень-травень 2021 року; 434 727,89 грн. за реактивну електричну енергію за період січень-вересень 2021 року; 5 670,36 грн. пені за період червень-серпень 2021 року; 5 575,52 грн. трьох процентів річних за період листопад 2018 року - вересень 2021 року; 2 452,34 грн. інфляційних втрат за травень 2019 року, січень 2021 року, липень-серпень 2021 року.

У зв'язку з цим боржнику виставлені у вересні 2021 року рахунки № 406526008542 на суму 124 249,78 грн. за послуги з розподілу електричної енергії; № 306526008542 на суму 434 727,89 грн. за реактивну електричну енергію; № 506526008542 на суму 13 671,22 грн. на сплату штрафних санкцій.

Згідно з ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Відповідно до пункту 2.1.2. ПРРЕЕ оператор системи зобов`язаний укласти договори про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території діяльності відповідного оператора системи. Не допускається розподіл (передача) електричної енергії до точки розподілу електроустановки споживача за відсутності діючого договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з таким споживачем.

Згідно з пунктом 2.1.4 ПРРЕЕ договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України за формою договору, що є додатком 3 до цих Правил. Оператор системи розподілу зобов`язаний на головній сторінці свого веб-сайту, а також у друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності, та у власних центрах обслуговування споживачів розмістити редакцію договору про надання послуг з розподілу електричної енергії та роз`яснення щодо укладення та приєднання споживача до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії.

Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії за ініціативою споживача або оператора системи відповідно до визначених цими Правилами випадків, як правило, укладається шляхом приєднання споживача за заявою-приєднанням до розробленого оператором системи розподілу договору на умовах складеного оператором системи розподілу паспорта точки розподілу.

Якщо за об`єктом оформлено паспорт точки (паспорти точок) розподілу, оператор системи розподілу не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії. При цьому сторони можуть за взаємною згодою оформляти в установленому цими Правилами порядку додатки до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, в яких узгоджуються організаційні та технічні особливості розподілу електричної енергії.

Статтями 526 Цивільного кодексу України, 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України, ч. 7 ст. 193 ГК України).

У разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (частина 1 статті 611 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

За статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статте 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У пункті 26 Додатку 4 «Порядок розрахунків» встановлено, що за внесення платежів, передбачених Договором, з порушенням термінів, визначених цим Додатком, Споживачу, що використовує електричну енергію на непобутові потреби нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день прострочення, за кожен день прострочення, без обмеження періоду її нарахування, до дати повної оплати, але не більше розміру встановленого чинним законодавством.

Згідно із ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, кредитором згідно договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії о.р. 220021282 нараховані 94,54 грн. пені за період червень-вересень 2021 року; 166,58 грн. трьох процентів річних за період вересень 2018 року - вересень 2021 року; 10 852,67 грн. інфляційних втрат за період з квітень-червень 2019 року, липень-серпень 2021 року.

Також кредитором нараховані 5 670,36 грн. пені за період червень-серпень 2021 року; 5 575,52 грн. трьох процентів річних за період листопад 2018 року - вересень 2021 року; 2 452,34 грн. інфляційних втрат за травень 2019 року, січень 2021 року, липень-серпень 2021 року за договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії о.р. 220022619.

За арифметичним перерахунком суду вимоги кредитора в цій частині є обґрунтованими.

Крім того, рішенням Господарського суду міста Києва від 10.02.2022 у справі № 910/12488/21 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" на користь Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" 219 350,91 грн. вартості необлікованої електричної енергії, 649,04 грн. трьох процентів річних, витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 300,00 грн.

Відповідно до частини 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, судом визнаються в повному обсязі встановлені в рішенні Господарського суду міста Києва від 10.02.2022 у справі № 910/12488/21 суми боргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" перед Приватним акціонерним товариством "ДТЕК Київські регіональні електромережі".

Арбітражний керуючий вимоги кредитора визнав у повному обсязі.

Боржник вимоги кредитора не визнав, проте обґрунтованих заперечень із зазначенням правових підстав не навів.

Отже, суд дійшов обґрунтованого висновку про визнання Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" кредитором боржника на суму 914 158,07грн., з яких: 903 853,17 грн. - вимоги четвертої черги, 5 764,90 грн. - вимоги шостої черги.

Поряд з вищеописаною заборгованістю, визнанню також підлягають судові витрати кредитора у розмірі 4 540,00 грн.

vQXh7VH0HD4AbТовариство з обмеженою відповідальністю «Белтімпорт»

Заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Белтімпорт» на суму 109525,42 грн. надійшла до суду 15.11.2021 (штемпель поштового відправлення датований 12.11.2021), тобто в строк, встановлений ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.

16.09.2014 між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупцем) укладено договір поставки № 739/2014/КАМ/О, на умовах та в порядку, передбаченому яким, постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти цей товар і здійснити його оплату.

Предметом договору є поставка товару, перелік і найменування якого визначається в рахунках-фактурах, накладних документах, або специфікаціях, накладних документах на кожну окрему партію товару (пункт 1.2 договору).

Відповідно до пункту 4.1 договору вартість одиниці і загальна кількість товару визначається рахунками-фактурами, накладними документами та-або специфікаціями.

Згідно з пунктом 4.3 договору розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюється у безготівковому порядку на умовах 100 % післяоплати протягом 5 банківських днів з моменту поставки товару на склад покупця та підписання видаткових накладних.

Пунктом 5.1 договору погоджено, що датою поставки товару вважається дата підписання сторонами видаткових накладних.

Додатковою угодою від 01.01.2016 до договору сторонами внесено зміни до пункту 9.1 договору, за яким договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2016, а в частині проведення розрахунків - до їх повного виконання сторонами. Якщо за 20 календарних днів до закінчення строку дії даного договору жодна зі сторін не заявить письмово про його розірвання, то договір вважатиметься пролонгованим на 1 рік. Кількість таких однорічних пролонгацій даного договору є необмеженою.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на суму 75 313,93 грн. за видатковою накладною від 03.06.2020 № 2998 та на суму 3 572,50 грн. за видатковою накладною від 29.10.2020 № 6391, що підписані обома сторонами. Також сторонами підписаний акт від 06.11.2020 № 204 на суму 14 787,53 грн. щодо виконання робіт на виїзді по з'єднанню транспортної стрічки.

Крім того, позивачем зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних податкова накладна від 03.06.2020 № 95 на суму 75 313,93 грн., від 29.10.2020 № 788 на суму 3 572,50 грн., від 06.11.2020 № 165 на суму 14 787,53 грн.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 ЦК України).

Виходячи зі змісту статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина 1 статті 692 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Із матеріалів справи слідує, що позивач здійснив поставку відповідачу товару на загальну суму 78 886,43 грн., що підтверджується підписаними обома сторонами видатковими накладними від 03.06.2020 № 2998, від 29.10.2020 № 6391, а також позивачем надані послуги на суму 14 787,53 грн. згідно з актом від 06.11.2020 № 204.

Водночас, у встановлений договором строк відповідач оплату поставленого товару та наданих послуг не здійснив, у зв'язку з чим за останнім утворилась заборгованість у сумі 93 673,96 грн.

Крім того, позивачем до матеріалів справи долучені зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні щодо спірної поставки товару та надання послуг.

Дані податкові накладні судом оцінюються у сукупності з іншими доказами у справі, зокрема, здійснення відповідачем часткової оплати поставленого позивачем товару.

Подібна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 29.01.2020 у справі № 916/922/19.

26.10.2022 кредитором залучено до матеріалів справи рішення Господарського суду міста Києва № 910/15043/21 (910/14464/21), яким стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Белтімпорт" 93 673 (дев'яносто три тисячі шістсот сімдесят три) грн. 96 коп. основного боргу, 3 651 (три тисячі шістсот п'ятдесят одну) грн. 96 коп. пені, 8 786 (вісім тисяч сімсот вісімдесят шість) грн. 99 коп. інфляційних втрат, 3 204 (три тисячі двісті чотири) грн. 84 коп. трьох процентів річних, 2 265 (дві тисячі двісті шістдесят п'ять) грн. 70 коп. витрат по сплаті судового збору.

У відповідності до ч.4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено обставини, якщо інше не встановлено законом.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю «Белтімпорт» кредитором боржника на суму 111 583,45 грн., з яких 107 931,49-вимоги четвертої черги, 3 651,96грн.-вимоги шостої черги.

Поряд з вищеописаною заборгованістю, визнанню також підлягають судові витрати кредитора у розмірі 4 540,00 грн.

vQXh7VH0HD4AbТовариство з обмеженою відповідальністю «Трау Нутришин Україна»

Заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Трау Нутришин Україна» на суму 46 600 376,92грн. надійшла до суду 15.11.2021 (штемпель поштового відправлення датований 12.11.2021), тобто в строк, встановлений ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.

Як наголошено кредитором, 05.07.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Трау Нутришин Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бориспільський комбікормовий завод» укладено договір поставки № 05.07.2019/БК, відповідно до умов якого Кредитор взяв на себе зобов'язання в порядку та на умовах, визначених Договором, здійснити поставку товару, який не обтяжений правами третіх осіб, та передати у власність Товариства з обмеженою відповідальністю «Бориспільський комбікормовий завод», а останнє зобов'язується прийняти та оплатити поставлений Кредитором товар належної якості та в обумовлені сторонами строки (п. 4.1. Договору).

Вартість товару, що постачається Товариством з обмеженою відповідальністю "Трау Нутришин Україна" Товариству з обмеженою відповідальністю «Бориспільський комбікормовий завод» за Договором фіксується у специфікаціях та/або додаткових угодах (п. 6.1. Договору).

Пунктом 6.6. Договору визначено умови оплати отриманого товару: 80% вартості товару протягом 21 робочого дня з дня поставки; 20% вартості товару протягом 3 робочих днів після того, як Товариство з обмеженою відповідальністю "Трау Нутришин Україна" в строки передбачені чинним законодавством, засобами електронного зв'язку надіслав Товариству з обмеженою відповідальністю «Бориспільський комбікормовий завод» податкову накладну, зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних, але в будь якому випадку не раніше 21 робочого дня.

Одночасно, 16.07.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Трау Нутришин Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» укладено договір поруки № 16/07/2020-2, відповідно до якого боржник поручився за зобов'язанням Товариства з обмеженою відповідальністю «Бориспільський комбікормовий завод», що виникли за договором на суму 5 000 000,00 грн. у частині основної суми боргу, строк дії поруки до 31.12.2020.

За умовами додаткової угоди від 04.12.2020 до Договору поруки продовжено строк дії поруки до 31.12.2021 та збільшено розмір відповідальності поручителя (Боржника) без обмеження по основній сумі боргу.

З огляду на наявність заборгованості за Договором поставки №5.07.2019/БК від 05.07.2019, Товариство з обмеженою відповідальністю "Трау Нутришин Україна" зверталося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бориспільський комбікормовий завод» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс», яке діяло в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Бориспільський комбікормовий завод» на підставі договору доручення від 04.08.2020 № 52/2020/БКЗ.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.05.2021 у справі № 911/3722/20 затверджено мирову угоду між Товариством з обмеженою відповідальністю «Трау Нутришин Україна» (надалі - Стягувач), з однієї сторони, Товариством з обмеженою відповідальністю «Бориспільський комбікормовий завод» (надалі - Боржник-1), з другої сторони, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» (надалі - Поручитель), за якою сторони дійшли до згоди врегулювати спір у справі № 911/3722/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трау Нутришин Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бориспільський комбікормовий завод» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» про стягнення 4 734 151,20 грн. за Договором поставки №5.07.2019/БК від 05.07.2019, з яких: основний борг станом на 23.12.2020 складав 4 734 151,20 грн.

У пункті 2 мирової угоди сторони встановили та підтверджують, що станом на день укладання цієї угоди, сума основного боргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бориспільський комбікормовий завод» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Трау Нутришин Україна» за Договором поставки № 5.07.2019/БК від 05.07.2019 складає 5 092 122,60 грн.

Згідно з пунктом 3 мирової угоди сторони дійшли взаємної згоди про те, що погашення боргу, визначеного в пункту 2 (два) даної угоди Товариство з обмеженою відповідальністю «Бориспільський комбікормовий завод» та/або Товариство з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» здійснює в строк до « 31» серпня 2021 року включно шляхом перерахування грошових коштів в розмірі 5 092 122,60 грн., в тому числі ПДВ, на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Трау Нутришин Україна» згідно з графіком: 1.до 31 травня 2021 року 1 250 000,00 грн.; 2.до 30 червня 2021 року 1 250 000,00 грн.; 3.до 31 липня 2021 року 1 250 000,00 грн.; 4.до 31 серпня 2021 року 1 342 122,60 грн.

Відповідно до пункту 4 мирової угоди у випадку виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Бориспільський комбікормовий завод» та/або Товариством з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» пункту 3 (три) даної Мирової Угоди (оплата основної суми боргу), у розмірі та в строки, передбачені даною Мировою угодою, Товариство з обмеженою відповідальністю «Трау Нутришин Україна» відмовляється від стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бориспільський комбікормовий завод» та/або Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» штрафних санкцій, передбачених Договором поставки № 5.07.2019/БК від 05.07.2019 року за весь період його дії до дати затвердження судом цієї Мирової угоди та/або чинним законодавством України, у тому числі та не виключно, пені, 3 % річних, інфляційних витрат, штрафів, неустойки, витрат на професійну правничу допомогу та інших можливих нарахувань та вимог у справі № 911/3722/20.

Отже, залишок боргу за Договором поставки № 5.07.2019/БК від 05.07.2019 становив 3 842122,60 грн.

Також кредитор наголосив, що 07.06.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Трау Нутришин Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бориспільський комбікормовий завод» укладено договір поставки № 07.06-2019/КК, відповідно до умов якого Кредитор взяв на себе зобов'язання в порядку та на умовах, визначених Договором, здійснити поставку товару, який не обтяжений правами третіх осіб, та передати у власність Товариства з обмеженою відповідальністю «Бориспільський комбікормовий завод», а останнє зобов'язується прийняти та оплатити поставлений Кредитором товар належної якості та в обумовлені сторонами строки (п. 4.1. Договору).

Вартість товару, що постачається Товариством з обмеженою відповідальністю "Трау Нутришин Україна" Товариству з обмеженою відповідальністю «Бориспільський комбікормовий завод» за договором фіксується у специфікаціях та/або додаткових угодах (п. 6.1. Договору).

Пунктом 6.6.-6.7. Договору визначено умови оплати отриманого товару: 80% вартості товару протягом 21 робочого дня з дня поставки; 20% вартості товару протягом 3 робочих днів після того, як Товариство з обмеженою відповідальністю "Трау Нутришин Україна" в строки передбачені чинним законодавством, засобами електронного зв'язку надіслав Товариству з обмеженою відповідальністю «Бориспільський комбікормовий завод» податкову накладну, зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних, але в будь якому випадку не раніше 21 робочого дня.

16.07.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Трау Нутришин Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» укладено договір поруки №16/07/2020-1, згідно умов якого Боржник поручився за зобов'язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю «Бориспільський комбікормовий завод», що виникли з договору поставки № 07.06-2019/КК на суму 15 000 000,00 грн. у частині основної суми боргу, 175 000 грн. в частині суми 14% річних, строк дії поруки до 31.12.2020.

У подальшому 04.12.2020 укладено додаткову угоду до Договору поруки погоджено продовжено строк дії поруки до 31.12.2021, а також збільшено розмір відповідальності поручителя (Боржника) без обмеження по основній сумі боргу та 14% річних за усіма поставками на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бориспільський комбікормовий завод», зокрема й за договором поставки № 07.06-2019/КК.

З огляду на наявність заборгованості за договором поставки № 07.06-2019/КК Товариство з обмеженою відповідальністю «Трау Нутришин Україна» зверталося до суду з позовом про стягнення боргу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.05.2021 у справі № 910/1636/21 затверджено мирову угоду між Товариством з обмеженою відповідальністю «Трау Нутришин Україна» (надалі - Стягувач), з однієї сторони, Товариством з обмеженою відповідальністю «Бориспільський комбікормовий завод» (надалі - Боржник-1), з другої сторони, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» (надалі - Поручитель), відповідно до якої сторони дійшли до згоди врегулювати спір у справі № 910/1636/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трау Нутришин Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бориспільський комбікормовий завод» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» про стягнення 1 500 000 грн. (з врахування збільшення) за договором поставки №07.06-2019/КК від 07.06.2019 (далі - «договір»), з яких: основний борг 1 500 000 гривень.

Відповідно до пункту 2 мирової угоди сторони встановили та підтверджують, що станом на день укладання цієї угоди, сума основного боргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бориспільський комбікормовий завод» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Трау Нутришин Україна» за договором поставки №07.06-2019/КК від 07.06.2019 р. складає 42413246 грн., в тому числі ПДВ.

Згідно з пунктом 3 мирової угоди сторони дійшли взаємної згоди про те, що погашення боргу, визначеного в пункту 2 (два) даної угоди Товариство з обмеженою відповідальністю «Бориспільський комбікормовий завод» та/або Товариство з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» здійснює в строк до « 30» вересня 2021 року включно шляхом перерахування грошових коштів в розмірі 42413246 грн. на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Трау Нутришин Україна» згідно з графіком: щомісячно по 8 400 000,00 грн. до 31.05.2021, 30.06.2021, 31.07.2021, 31.08.2021, а також 8 813 246,00 грн. до 30.09.2021.

Пунктом 4 мирової угоди встановлено, що у випадку виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Бориспільський комбікормовий завод» та/або Товариством з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» пункту 3 (три) даної мирової Угоди (оплата основної суми боргу), у розмірі та в строки, передбачені даною мировою угодою, Товариство з обмеженою відповідальністю «Трау Нутришин Україна» відмовляється від стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бориспільський комбікормовий завод» та/або Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» штрафних санкцій, передбачених договором поставки за весь період його дії до дати затвердження судом цієї мирової угоди та/або чинним законодавством України, у тому числі та не виключно, пені, 3% річних, інфляційних витрат, штрафів, неустойки, витрат на професійну правничу допомогу та інших можливих нарахувань та вимог у справі № 910/1636/21.

Разом із цим, станом на 13.08.2021 за даною мировою угодою у справі № 910/1636/21 сплачено лише 4 328 919,48 грн.

Крім того, у жовтні 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Трау Нутришин Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бориспільський комбікормовий завод» укладено договір про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 1 598 050,00 грн.

Отже, кредитор просив визнати вимоги до боржника в сумі 46 600 376,92грн., з якої: 3 842 122,60 грн. боргу за договором поставки № 5.07.2019/БК від 05.07.2019; 35 506,14 грн. судовий збір у справі № 911/3722/20; 36 486 277,12 грн. заборгованість за договором поставки №07.06-2019/КК від 07.06.2019; 11 250,00 грн. судовий збір у справі № 910/1636/21; 6 225 221,06 грн. 14 % річних за договором поставки №07.06-2019/КК від 07.06.2019 та договором поруки № 16/07/2020-1 від 16.07.2020.

Арбітражний керуючий вимоги кредитора визнав у повному обсязі.

У запереченнях на заяву кредитора боржник наголосив на безпідставності нарахування кредитором 14 % річних за договором поставки №07.06-2019/КК від 07.06.2019, оскільки пунктом 4 мирової угоди у справі № 910/1636/21 встановлено припинення зобов'язань сторін, які були предметом розгляду справи. Крім того, умовами додаткової угоди від 11.12.2020 № 2 до договору поставки №07.06-2019/КК від 07.06.2019 передбачено товарний кредит у розмірі 14 % від ціни товару в разі перевищення заборгованості за поставлений товар 20 000 000,00 грн., та дані умови розповсюджуються з 16.07.2020. Відтак, 14 % річних не були предметом розгляду справи № 910/1636/21 та є спірними.

Разом із цим, суд звертає увагу, що пункт 4 мирової угоди у справі № 910/1636/21 встановлює, що у випадку виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Бориспільський комбікормовий завод» та/або Товариством з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» пункту 3 (три) даної мирової Угоди (оплата основної суми боргу), у розмірі та в строки, передбачені даною мировою угодою, Товариство з обмеженою відповідальністю «Трау Нутришин Україна» відмовляється від стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бориспільський комбікормовий завод» та/або Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» штрафних санкцій, передбачених договором поставки за весь період його дії до дати затвердження судом цієї мирової угоди та/або чинним законодавством України, у тому числі та не виключно, пені, 3% річних, інфляційних витрат, штрафів, неустойки, витрат на професійну правничу допомогу та інших можливих нарахувань та вимог у справі № 910/1636/21.

Тобто, даним пунктом погоджено відмову Товариства з обмеженою відповідальністю «Трау Нутришин Україна» від нарахувань і вимог саме у справі № 910/1636/21, умовою для чого є оплата основної суми боргу Товариством з обмеженою відповідальністю «Бориспільський комбікормовий завод» та/або Товариством з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс».

Натомість, матеріали справи не містять доказів погашення основного боргу по договору поставки №07.06-2019/КК від 07.06.2019.

У той же час, умови додаткової угоди від 11.12.2020 № 2 до договору поставки №07.06-2019/КК від 07.06.2019, що передбачають товарний кредит у розмірі 14 % від ціни товару в разі перевищення заборгованості за поставлений товар 20 000 000,00 грн., розповсюджуються на правовідносини з 16.07.2020.

Обставини щодо не заявлення Товариством з обмеженою відповідальністю "Трау Нутришин Україна" вимог про стягнення 14 % річних у межах справи № 910/1636/21 не свідчать про відсутність у кредитора права на їх нарахування. Також такі вимоги не відносяться до поточних, оскільки право на нарахування 14 % річних у кредитора виникло з 16.07.2020.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Отже, сторонами погоджено інший розмір процентів, ніж установлений частиною 2 статті 625 ЦК України.

За арифметичним перерахунком суду нараховані 14 % річних у сумі 6 225 221,06 грн. на суму боргу за договором поставки №07.06-2019/КК від 07.06.2019 нараховані правильно.

Ураховуючи викладене, суд дійшов обґрунтованого висновку про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Трау Нутришин Україна" кредитором боржника на суму 46 600 376,92грн.- вимоги четвертої черги.

Поряд з вищеописаною заборгованістю, визнанню також підлягають судові витрати кредитора у розмірі 4 540,00 грн.

vQXh7VH0HD4AbТовариство з обмеженою відповідальністю «Неовак»

Заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Неовак» на суму 6 382 607,94грн. надійшла до суду 15.11.2021 (штемпель поштового відправлення датований 10.11.2021), тобто в строк, встановлений ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.

13.06.2019 товариство з обмеженою відповідальністю "Неовак" (постачальник) та товариство з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" (філія "Гаврилівський птахівничий комплекс") (покупець) уклали договір поставки ветеринарних препаратів №179/2019/КАМ/О (далі - Договір).

Через неналежне виконання вимог вказаного Договору, рішенням Господарського суду міста Києва від 18.02.2021 у справі №910/18930/20 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Неовак" 5655292,69 грн боргу, 123898,68 грн пені, 30974,67 грн 3% річних, 56377,12 грн інфляційних втрат, 87998,15 грн судового збору, 1051,00 грн судового збору за забезпечення позову.

На виконання вказаного рішення, Господарським судом міста Києва видано наказ № 910/18930/20 від 20.07.2021.

Як зазначає кредитор, приватним виконавцем Клименко О.О. за зазначеним документом стягнуто з боржника 185 439,29грн. основного боргу.

У відповідності до ст. 534 Цивільного кодексу України у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встанвоено договором: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання, 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка;3) у третю чергу сплачується основна сума.

13.06.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Неовак" (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" (покупець, відповідач) укладено Договір поставки ветеринарних препаратів № 179/2019/КАМ/О (далі - Договір), відповідно до п. 3.1 якого, в порядку та на умовах, визначених даним договором, постачальник бере на себе зобов'язання здійснити поставку товару, який не обтяжений правами третіх осіб, та передати його у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити поставлений постачальником товар належної якості та в обумовлені сторонами строки.

Через неналежне виконання вимог вказаного Договору, рішенням Господарського суду міста Києва від 26.04.2021 у справі №910/2412/20 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Неовак" заборгованість у розмірі 100983 (сто тисяч дев'ятсот вісімдесят три) грн. 36 коп. та судовий збір у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп

На виконання вказаного рішення, Господарським судом міста Києва видано наказ № 910/2412/21 від 20.07.2021.

13 червня 2019 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "НЕОВАК" (та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОМПЛЕКС АГРОМАРС" (Броварська філія) укладено договір поставки ветеринарних препаратів №178/2019/КАМ/О (надалі за текстом - Договір).

Через неналежне виконання вимог вказаного Договору, рішенням Господарського суду міста Києва від 26.03.2021 у справі №910/18963/20 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Неовак" основну заборгованість в розмірі 495965 (чотириста дев'яносто п'ять тисяч дев'ятсот шістдесят п'ять) грн. 52 коп., пеню в розмірі 4547 (чотири тисячі п'ятсот сорок сім ) грн. 23 коп., 3% річних в розмірі 1136 (одна тисяча сто тридцять шість) грн. 81 коп., інфляційні втрати в розмірі 1852 (одна тисяча вісімсот п'ятдесят дві) грн. 65 коп., судовий збір в розмірі 7552 (сім тисяч п'ятсот п'ятдесят дві) грн.

На виконання вказаного рішення, Господарським судом міста Києва видано наказ № 910/18963/20 від 17.09.2021.

Судом встановлено, що кредитором допущено арифметичну помилку при сумуванні заборгованості по вищенаведеним рішенням суду.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю «Неовак» кредитором боржника на суму 6 384 460,59грн., з яких 6 379 913,36 грн.-вимоги четвертої черги, 4 547,23грн.-вимоги шостої черги

Поряд з вищеописаною заборгованістю, визнанню також підлягають судові витрати кредитора у розмірі 4 540,00 грн.

vQXh7VH0HD4AbvQXh7VH0HD4AbТовариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Компресор»

Заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Компресор» на суму 3 076 118,63грн. надійшла до суду 15.11.2021 (штемпель поштового відправлення датований 12.11.2021), тобто в строк, встановлений ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.

Вимоги заяви обґрунтовані тим, що 01.07.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Компресор", як Виконавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс", як Замовником, укладено Договір про виконання робіт № 199/2019/КАМ/О (далі - Договір 199/2019/КАМ/О).

Відповідно до п. 2.1. Договору 199/2019/КАМ/О, Виконавець бере на себе зобов'язання виконати роботи з демонтажу ізоляції, запірної арматури, трубопроводів АХУ № 1 Філії "Гаврилівський птахівничий комплекс" ТОВ "Комплекс Агромарс" за адресою: Київська обл., Вишгородський район, с. Гаврилівка (надалі - Роботи), що належить Замовнику чи перебуває у його користуванні, а Замовник бере на себе зобов'язання прийняти й оплатити виконані належним чином та в погоджені Сторонами строки Роботи, в розмірі та в порядку, що передбачені умовами цього Договору.

Згідно із п. 2.2. Договору 199/2019/КАМ/О, перелік Робіт, їх вартість, вказуються в Калькуляції № 1, яка є невід'ємною частиною даного Договору. Відповідно до вказаної Калькуляції перелік Робіт становить роботи по демонтажу існуючих трубопроводів, ізоляційних матеріалів та запірно-регулювальної арматури, що підлягає заміні, вартість таких Робіт становить разом 135 000 (сто тридцять п'ять тисяч) гривень 00 коп., в т.ч. ПДВ 22 500,00 грн.

У п. 2.3. Договору 199/2019/КАМ/О Сторони погодили, що строк виконання робіт - 28 (двадцять вісім) календарних днів з моменту виконання Замовником п. 3.2.1. даного Договору.

19.11.2020 між Замовником та Виконавцем було підписано Акт приймання робіт до Договору 199/2019/КАМ/О, відповідно до умов якого Замовник приймає робити, виконані Виконавцем відповідно до умов Договору, а саме роботи з демонтажу ізоляції, запірної арматури, трубопроводів АХУ № 1 Філії "Гаврилівський птахівничий комплекс" ТОВ "Комплекс Агромарс" за адресою; Київська обл., Вишгородський район, с. Гаврилівка. Вартість виконаних робіт становить 135 000,00 грн, в т.ч. ПДВ - 22 500,00 грн Замовник зобов'язується сплати зазначену суму на умовах Договору.

З огляду на вказане у ТОВ "Комплекс Агромарс" перед ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Компресор" за Договором 199/2019/КАМ/О виникла заборгованість в сумі 67 500 грн., з урахуванням 67 500,00 грн. сплаченого авансу.

01.07.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Компресор", як Виконавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" (Філія "Гаврилівський птахівничий комплекс"), як Замовником, було укладено Договір про виконання робіт № 200/2019/КАМ/О (далі - Договір 200/2019/КАМ/О).

Відповідно до п. 2.1. Договору 200/2019/КАМ/О, Виконавець бере на себе зобов'язання виконати роботи з монтажу трубопроводів, відводів, глушок, трійників, переходів та запірно- регулюючої арматури АХУ № 1 Філії "Гаврилівський птахівничий комплекс" ТОВ "Комплекс Агромарс" за адресою: Київська обл., Вишгородський район, с. Гаврилівка (надалі - Роботи), що належить Замовнику чи перебуває у його користуванні, а Замовник бере на себе зобов'язання прийняти й оплатити виконані належним чином та в погоджені Сторонами строки Роботи, в розмірі та в порядку, що передбачені умовами цього Договору.

Згідно із п. 2.2. Договору 200/2019/КАМ/О, перелік Робіт, їx вартість, вказуються в Калькуляції № 1, яка є невід'ємною частиною даного Договору.

У п. 2.3. Договору 200/2019/КАМ/О Сторони погодили, що строк виконання робіт - 3 (три) місяці з дати отримання Виконавцем від Постачальника всіх необхідних для проведення робіт за умовами цього Договору матеріалів та обладнання, а також виконання в повному обсязі Замовником першого етапу авансування відповідно до п. 3.2.1. даного Договору.

21.09.2020 між Виконавцем та Замовником була підписана Додаткова угода до Договору 200/2019/КАМ/О, відповідно до якої Сторони внесли зміни в Договір 200/2019/КАМ/О, а саме виклали в новій редакції розділ 3 Договору 200/2019/КАМ/О, зокрема, відповідно до п. 3.1. Договору 200/2019/КАМ/0, вартість робіт за Договором склала 4 705 523 (чотири мільйони сімсот п'ять тисяч п'ятсот двадцять три) грн 43 коп. з ПДВ.

25.11.2020 між Замовником та Виконавцем підписано Акт приймання робіт до Договору 200/2019/КАМ/О, відповідно до умов якого Замовник приймає робити, виконані Виконавцем відповідно до умов Договору. Загальна вартість виконаних робіт та використаних матеріалів становить 4 705 523,43 грн., в тому числі ПДВ 20 % - 784 253,91 грн.

З огляду на вказане у ТОВ "Комплекс Агромарс" перед ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Компресор" за Договором 200/2019/КАМ/О виникла заборгованість в сумі 1 664 285 грн. (з урахуванням сплачених грошових коштів за матеріали в сумі 3 041 238,43 грн.).

01.07.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Компресор", як Виконавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" (Філія "Гаврилівський птахівничий комплекс"), як Замовником, було укладено Договір про виконання робіт № 201/2019/КАМ/О (далі - Договір 201/2019/КАМ/О).

Відповідно до п. 2 Договору 201/2019/КАМ/0, Виконавець бере на себе зобов'язання виконати роботи з ізоляції трубопроводів АХУ № 1 Філії "Гаврилівський птахівничий комплекс" ТОВ "Комплекс Агромарс" за адресою: Київська обл., Вишгородський район, с. Гаврилівка (надалі - Роботи), що належить Замовнику чи перебуває у його користуванні, а Замовник бере на себе зобов'язання прийняти й оплатити виконані належним чином та в погоджені Сторонами строки Роботи, в розмірі та в порядку, що передбачені умовами цього Договору.

У п. 2.3. Договору 201/2019/КАМ/О Сторони погодили, що строк виконання робіт - 63 (шістдесят три) дні з дати виконання в повному обсязі Замовником п. 3.2.1. даного Договору.

30.10.2020 між Виконавцем та Замовником була підписана Додаткова угода до Договору 201/2019/КАМ/О, відповідно до якої у п. 3.1. Договору внесено зміни, за якими вартість робіт за Договором склала 1 248 381 (один мільйон двісті сорок вісім тисяч триста вісімдесят одна) грн 14 коп., з ПДВ.

15.04.2021 між Замовником та Виконавцем було підписано Акт приймання робіт до Договору 201/2019/КАМ/О, відповідно до умов якого Замовник приймає робити, виконані Виконавцем відповідно до умов Договору. Загальна вартість виконаних робіт та використаних матеріалів становить 1 248 381,14 грн., в тому числі ПДВ 20 % - 208 063,52 грн.

З огляду на вказане у ТОВ "Комплекс Агромарс" перед ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Компресор" за Договором 201/2019/КАМ/О виникла заборгованість в сумі 1 248 381,14 грн.

Оскільки в установлені договорами строки ТОВ "Комплекс Агромарс" загальну суму боргу в розмірі 2 980 166,14 грн. на користь ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Компресор" не сплатив, останнє зверталося до суду з відповідним позовом.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.09.2021 у справі № 910/9247/21 стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю "Комплекс Агромарс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Компресор" 2 980 166,14 грн. боргу та 44 702,49 грн. судового збору.

Дане рішення суду в апеляційному порядку не оскаржувалося та набрало законної сили.

Відповідно до частини 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (частина 1 статті 241 ГПК України).

Разом із цим, боржник рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2021 у справі № 910/9247/21 не виконав, заборгованість у сумі 3 024 868,63 грн. не погасив.

З огляду на наведене, судом визнаються обґрунтованими та підтвердженими належним чином вимоги кредитора на суму 3 024 868,63 грн.

Також кредитором зазначено, що 22.10.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Компресор» (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» (замовник) укладено Договір про надання послуг з ремонту та технічного обслуговування обладнання № 290/2019/КАМ/О (надалі - Договір).

Відповідно до п. 3.1. Договору, Виконавець бере на себе зобов'язання надати Замовнику послуги з ремонту та технічного обслуговуванню (далі - послуги) компресорного холодильного обладнання, що належить Замовнику чи перебуває у нього в користуванні, а Замовник бере на себе зобов'язання прийняти й оплатити надані належним чином та в погоджені Сторонами строки послуги, в розмірі, строки та в порядку, що передбачені умовами цього Договору.

Згідно із п. 4.1. Договору, перелік та вартість наданих послуг визначається Сторонами в Специфікації, яка є невід'ємною частиною цього Договору.

Пунктом 4.2. Договору встановлено, що оплата вартості послуг, наданих Виконавцем, здійснюється Замовником на умовах, визначених сторонами в Специфікації.

Специфікацією № 1 від 22.10.2019 до Договору сторони погодили, що Замовник замовляє, а Виконавець зобов'язується виконати роботи з сервісного обслуговування холодильного обладнання GRASSO (ремонт компресора Gea Grasso). Загальна вартість робіт, обладнання та матеріалів згідно даної Специфікації складає 16 000,00 грн. разом з ПДВ.

Поряд із цим, між сторонами підписано Специфікацію № 1 до Договору, відповідно до умов якої Замовник замовляє, а Виконавець зобов'язується надати визначені послуги з ремонту обладнання на загальна вартість 35 250,00 грн., в т.ч. ПДВ.

17.11.2020 між сторонами підписано Акт приймання робіт до Договору № 290/2019/КАМ/О, відповідно до якого Замовник приймає роботи, виконані Виконавцем відповідно до умов Договору, а саме роботи по ремонту компресора Gea Grasso. Вартість ремонтних робіт склала 16 000,00 грн.

Надалі, 19.11.2020 сторонами підписано Акт приймання робіт по Договору № 290/2019/КАМ/О, відповідно до якого Замовник приймає роботи, виконані Виконавцем відповідно до умов Договору, а саме роботи по ремонту обладнання на суму 35 250,00 грн., в т.ч. ПДВ.

Проте, боржник оплату виконаних ремонтних робіт за Договором від 22.10.2019 № 290/2019/КАМ/О на загальну суму 51 250,00 грн. не здійснив.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір від 06.06.2021 № 06/06/21 купівлі-продажу путівок та надання послуг санаторно-курортних закладів містить елементи договору про надання послуг.

Відповідно до частини 1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 903 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору від 22.10.2019 № 290/2019/КАМ/О ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Компресор» виконало роботи на загальну суму 51 250,00 грн., які боржником залишилися не оплаченими.

Ураховуючи викладене, суд дійшов обґрунтованого висновку визнати Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Компресор" кредитором боржника на суму 3 076 118,63 грн., що відносяться до вимог четвертої черги.

Поряд з вищеописаною заборгованістю, визнанню також підлягають судові витрати кредитора у розмірі 4 540,00 грн.

vQXh7VH0HD4AbТовариство з обмеженою відповідальністю «Житомирська обласна енергопостачальна компанія»

Заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомирська обласна енергопостачальна компанія» на суму 96 921,36грн. надійшла до суду 15.11.2021 (штемпель поштового відправлення датований 11.11.2021), тобто в строк, встановлений ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.

Відповідно до Договору №24-270 від 11.12.2018 року про постачання електричної енергії споживачу (далі -Договір), укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Житомирська обласна енергопостачальна компанія», що діє на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, виданою постановою НКРЕКП від 14.06.2018 №429, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс», що є споживачем електричної енергії, останнє зобо'язалось сплачувати її вартість.

Згідно з укладеним Договором, Боржнику відпускалась електрична енергія на території Житомирської області (Чуднівський район), за яку він зобов'язався, відповідно до п. 6.2.1. забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов Договору та пов'язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами Договору.

Зокрема, пунктом 6.2.5. надавати забезпечення виконання зобов'язань з оплати послуг з постачання електричної енергії, у разі неможливості погашення заборгованості за поставлену електричну енергію та/або перебування в процесі ліквідації чи банкрутства відповідно до положень Цивільного кодексу України та Правил роздрібного ринку електричної енергії.

Кредитором умови Договору виконувались належним чином, але Боржник зобов'язань по оплаті, в установлені Договором строки та у повному обсязі не виконав, чим порушив умови укладеного Договору та ст. 193 Господарського кодексу України.

Як наслідок, заборгованість Боржника перед Кредитором станом на 01.04.2021 становила 96 694,36 грн.

27.07.2021р. Господарським судом м. Києва видано судовий наказ по справі № 906/428/21 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПЛЕКС АГРОМАРС» на користь ТОВ «ЖОЕК» 96694,36 грн. боргу, та 227,00 грн. - судового збору.

Доказів скасування вказаного судового наказу в порядку ст. 157-158 Господарського процесуального кодексу України суду не подано

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомирська обласна енергопостачальна компанія» кредитором боржника на суму 96 921,36 грн.-вимоги четвертої черги

Поряд з вищеописаною заборгованістю, визнанню також підлягають судові витрати кредитора у розмірі 4 540,00 грн.

vQXh7VH0HD4AbvQXh7VH0HD4AbТовариство з обмеженою відповідальністю «Ветсинтез -Віп»

Заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Ветсинтез-Віп» на суму 10 610 220,25грн. надійшла до суду 16.11.2021 (штемпель поштового відправлення датований 12.11.2021), тобто в строк, встановлений ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.

Вимоги заяви мотивовані тим, що 17.04.2018 між ТОВ "Ветсинтез-Віп" (постачальник) та ТОВ "Комплекс Агромарс" (покупець) був укладений договір поставки ветеринарних препаратів № 344/2018/КАМО/0 від 17.04.2018 (далі - договір).

Відповідно до умов цього договору постачальник бере на себе зобов'язання здійснити поставку товару, який не обтяжений правами третіх осіб та передати його у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити поставлений постачальником товар належної якості і в обумовлені сторонами строки. Предметом даного договору є поставка ветеринарних препаратів (медикаменти, вакцини, дезінфікуючі засоби). Перелік і найменування товару зазначається у специфікаціях до даного договору, накладних документах на кожну окрему партію товару (п. 3.1, 3.2 договору).

Поставка товару здійснюється постачальником на умовах терміну DAP за адресою: Київська обл., с. Гаврилівка та відбувається на підставі письмового замовлення покупця та/або засобами електронного зв'язку (п. 4.1, 4.2 договору). Строк поставки товару складає 2 (два) робочі дні з моменту підтвердження замовлення постачальником, якщо інший строк поставки товару не визначено у рахунку-фактурі. У разі погодження покупцем кількості та строку поставки товару у визначеному рахунку-фактурі, останній здійснює оплату відповідного рахунку-фактури (п. 4.3, 4.4 договору).

Відповідно до п. 6.1 договору вартість товару визначається у специфікаціях, які є невід'ємними частинами даного договору. Покупець сплачує 80 % оплати вартості поставленого товару на розрахунковий рахунок постачальника протягом 30 робочих днів. Остаточний розрахунок в розмірі 20 % оплати вартості поставленого товару здійснюється протягом 3 робочих днів після того, як постачальник в строки, передбачені чинним законодавством, засобами електронного зв'язку надіслав покупцю податкову накладну, зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних, але в будь-якому разі не раніше строку, вказаного в пункті 6.6.1 даного договору (п. 6.6, 6.7 договору).

У пункті 7.7 договору сторони погодили, що покупець за несвоєчасну оплату товару сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення за кожний день прострочення, але не більше 5 % від загальної вартості неоплаченого товару.

Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2022 (п. 10.1 договору).

На виконання вказаного договору, у період з 07.08.2019 по 17.04.2020 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 8 284 422,68 грн., що підтверджується видатковими накладними № 543 від 07.08.2019 р., № 582 від 23.08.2019 р., № 740 від 31.10.2019 р., № 780 від 12.11.2019 р., № 817 від 27.11.2019 р., № 842 від 04.12.2019 р., № 846 від 04.12.2019 р., № 847 від 04.12.2019 р., № 855 від 09.12.2019 р., № 864 від 12.12.2019 р., № 865 від 12.12.2019 р., № 43 від 15.01.2020 р., № 44 від 15.01.2020 р., № 53 від 20.01.2020 р., № 76 від 28.01.2020 р., № 108 від 10.02.2020 р., № 114 від 12.02.2020 р., № 115 від 12.02.2020 р., № 121 від 14.02.2020 р., № 147 від 28.02.2020 р., № 148 від 28.02.2020 р., № 193 від 17.03.2020 р., № 194 від 17.03.2020 р., № 195 від 17.03.2020 р., № 206 від 23.03.2020 р., № 230 від 27.03.2020 р., № 247 від 07.04.2020 р., № 278 від 17.04.2020 р., підписаними сторонами без зауважень, сертифікатами якості на кожний поставлений препарат, товарно-транспортними накладними, довіреностями ТОВ "Комплекс Агромарс" про уповноваження своїх представників на отримання товару, а також рахунками на оплату з 21.06.2019 р. по 16.04.2020.

При цьому, за додатковою угодою № 1 від 13.03.2020 заборгованість за видатковими накладними № 582 від 23.08.2019 та № 740 від 31.10.2019 на суму 38 982,85 грн. була розстрочена до 31.07.2020.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.03.2021 у справі № 910/18913/20 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ветсинтез-Віп" основний борг у сумі 8 284 422,68 грн., пеню у сумі 414 221,13 грн., інфляційні втрати у сумі 57 493,89 грн., 3 % річних у сумі 115 344,01 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 134 123,23 грн.

На виконання рішення суду 10.06.2021 видано наказ № 910/18913/20.

05.07.2021 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Чепурним Віталієм Миколайовичем відкрито виконавче провадження № 65978126 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 10.06.2021 у справі № 910/18913/20.

Проте, доказів виконання боржником рішення Господарського суду міста Києва від 15.03.2021 у справі № 910/18913/20 матеріали справи не містять.

Відповідно до частини 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, кредитор просив визнати вимоги до боржника на суму 10 610 220,25 грн., що складаються з: 8 460 281,69 грн. основного боргу, 423 014,08 грн. пені, 1 152 169,42 грн. інфляційних втрат, 440 631,83 грн. трьох процентів річних, 134 123,23 грн. судового збору.

Арбітражний керуючий у повідомленні про розгляд вимог кредитора визнав вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ветсинтез-Віп" у повному обсязі.

Заперечуючи проти пред'явлених вимог кредитора, боржник зауважив, що за рішенням суду у справі № 910/18913/20 стягнуто 8 284 422,68 грн. основного боргу та 414 221,13 грн. пені, відтак кредитором безпідставно заявлено вимоги за вказаним рішенням у розмірі 8 460 281,69 грн. основного боргу та 423 014,08 грн. пені. При цьому, кредитор повторно здійснив нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат, які вже стягнуті за відповідним рішенням суду, та продовжив їх нарахування за період після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Наведені заперечення боржника судом вважаються обґрунтованими, приймаючи до уваги, що матеріали справи не містять доказів поставки боржнику товару за договором № 344/2018/КАМО/0 від 17.04.2018 у період, що не охоплюється рішенням суду у справі № 910/18913/20.

Утім, за вказаним рішенням суду у справі № 910/18913/20 з боржника стягнуто, зокрема, 8 284 422,68 грн. основного боргу та 414 221,13 грн. пені, та кредитором наявність основної заборгованості боржника та нарахованої пені в іншому розмірі не доведена.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.

За змістом частини другої статті 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних як складова грошового зобов`язання та особлива міра відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 922/3013/18.

Отже, наявність чи відсутність судового рішення про стягнення суми боргу за спірними договорами, які боржник не виконав, не звільняє його від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора його права на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК України, за весь час прострочення.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 910/8132/17.

Із наданого до заяви кредитора розрахунку трьох процентів річних та інфляційних втрат вбачається, що кредитор нараховує відповідні компенсаційні санкції за видатковими накладними за загальний період з 08.09.2019 по 12.11.2021.

Разом із цим, у заяві кредитора та в письмових запереченнях боржника не наведено періодів нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат, що вже були заявлені та стягнуті в межах справи № 910/18913/20. Відповідні періоди нарахування також не вказані в самому рішенні суду у справі № 910/18913/20.

Як встановлено судом, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ветсинтез-Віп» звернулося 01.12.2020 з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" у справі № 910/18913/20, в якому просило стягнути, серед іншого, інфляційні втрати у сумі 57 493,89 грн. та 3 % річних у сумі 115 344,01 грн.

Відтак, за відсутності можливості встановити період, за який вже нараховані та стягнуті за рішенням суду у справі № 910/18913/20 три проценти річних та інфляційні втрати, суд дійшов висновку про здійснення перерахунку заявлених Товариством з обмеженою відповідальністю «Ветсинтез-Віп» у заяві про визнання кредитором боржника трьох процентів річних та інфляційних втрат з 01.12.2020, тобто після подання вказаного позову до боржника.

До того ж, із наданого кредитором розрахунку слідує, що нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат здійснюється до 12.11.2021 включно.

Відповідно до частини 2 статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє відповідному органу або особі, яка здійснює примусове виконання судових рішень, рішень інших органів, за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та місцезнаходженням його майна.

У частині 3 статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

Оголошення про відкриття провадження у справі № 910/15043/21 про банкрутство ТОВ "Комплекс Агромарс" оприлюднено 13.10.2021.

Таким чином, нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат з 13.10.2021, тобто після оприлюднення відомостей про відкриття провадження у справі № 910/15043/21, не відповідає положенням чинного законодавства.

Отже, здійснивши арифметичний перерахунок трьох процентів річних та інфляційних втрат на суму основного боргу 8 284 422,68 грн. за період з 01.12.2020 по 12.10.2021 включно, суд дійшов висновку, що визнанню підлягають 703 450,92 грн. інфляційних втрат та 215 110,35 грн. трьох процентів річних.

Крім того, судом визнаються обґрунтованими та доведеними суми заборгованості боржника, визначені в рішенні Господарського суду міста Києва від 15.03.2021 у справі № 910/18913/20.

За наведених обставин, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ветсинтез-Віп» підлягає визнанню кредитором боржника на суму 9 924 166,21 грн., з якої: 9 509 945,08 грн. - вимоги четвертої черги, 414 221,13 грн. - вимоги шостої черги.

Поряд з вищеописаною заборгованістю, визнанню також підлягають судові витрати кредитора у розмірі 4 540,00 грн.

У визнанні вимог на суму 686 054,04 грн. слід відмовити.

vQXh7VH0HD4AbvQXh7VH0HD4AbТовариство з обмеженою відповідальністю «Термо Кінг Україна»

vQXh7VH0HD4AbЗаява Товариства з обмеженою відповідальністю «Термо Кінг Україна» з грошовими вимогами на суму 175 712,20грн. надійшла до суду 16.11.2021 (штемпель поштового відправлення датований 12.11.2021), тобто в строк, встановлений ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.

01.04.2017 між ТОВ «Термо Кінг Україна» (виконавець) та ТОВ «Комплекс Агромарс» (замовник) укладено договір № 88/20Г7/КАМ/О на виконання сервісних робіт з холодильним та опалювальним обладнанням (надалі - договір), за умовами якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець зобов'язується за потребою замовника виконати роботи, зокрема: по ремонту та технічному обслуговуванню гідробортів, автомобільних кондиціонерів, холодильного та опалювального обладнання, що включає: діагностику обладнання, технічне обслуговування обладнання, ремонту обладнання з заміною запасних частин та або матеріалів, пуско-налагоджувальні роботи.

Відповідно до п. 2.3.1 договору термін виконання робіт визначається виконавцем після проведення діагностики обладнання, вказується в наряді-замовленні і узгоджується сторонами, шляхом підписання уповноваженим представником замовника наряду-замовлення. Уповноважений представник - це особа, повноваження якої викладені в довіреності, оформленій замовником зі зразками підписів та печаткою замовника.

Згідно з п. 3.1 договору загальна вартість даного договору складається з усіх сум, вказаних у підписаних сторонами актах виконаних робіт. Акт виконаних робіт, на підставі якого здійснюється оплата, підписується уповноваженими представниками замовника та виконавця. Підставою для оформлення такого акту є наряд-замовлення, підписаний уповноваженим представником замовника та виконавця. Підставою для оформлення такого акту є наряд-замовлення, підписаний уповноваженим представником замовника та виконавця. При наявності наряду-замовлення, підписаного уповноваженим представником замовника, замовник не має права відмовитись від прийняття робіт та здійснення оплати виконаних робіт (використаних матеріалів і запасних частин). Всю відповідальність за дії уповноваженого представника замовника, що надав обладнання для проведення робіт, погодив попередню вартість робіт та прийняв виконані роботи (тобто підписав наряд-замовлення та акт виконаних робіт), що мають своїми наслідками виникнення фінансових та майнових зобов'язань замовника перед виконавцем згідно з цим договором несе виключно замовник.

У пункті 3.6 договору після проведення робіт виконавець передає замовнику комплекс документів, а саме: наряд-замовлення, рахунок-фактуру та акт виконаних робіт.

Відповідно до п. 4.4. договору, якщо протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту отримання акту виконаних робіт замовник не надасть виконавцю підписаний акт виконаних робіт або вмотивовану відмову від підписання акту виконаних робіт, то наведені в такому акті виконаних робіт роботи та використані при виконанні робіт матеріали і запасні частини, вважаються прийнятими та підлягають оплаті замовником.

До матеріалів заяви долучено наряди-замовлення на загальну суму 202 484,93 грн., а саме: на суму 14 140,10 грн. відповідно до наряду-замовлення № 4948 від 03.07.2020, на суму 55 495,18 грн. відповідно до наряду-замовлення № 4830 від 10.08.2020, на суму 33 707,90 грн. відповідно до наряду-замовлення № 4855 від 14.07.2020, на суму 54 193,06 грн. відповідно до наряду-замовлення № 6585 від 15.09.2020, на суму 27 349,13 грн. відповідно до наряду-замовлення № 6694 від 21.09.2020, на суму 17 599,56 грн. відповідно до наряду-замовлення № 6778 від 24.09.2020.

Крім того, ТОВ «Термо Кінг Україна» зареєстровано на зазначені суми податкові накладні № 219 від 11.12.2020, № 355 від 21.09.2020, № 409 від 24.09.2020, № 373 17.07.2020, № 169 від 11.08.2020, № 205 від 09.07.2020.

У той же час, ТОВ «Комплекс Агромарс» не підписало акти виконаних робіт, складені на підставі нарядів-замовлень № 5557 від 11.08.2020, № 4768 від 09.07.2020, № 4939 від 17.07.2020, № 6477 від 24.09.2020, № 6412 від 21.09.2020, № 8238 від 11.12.2020, та вартість наданих послуг не оплатило.

Із метою врегулювання спору ТОВ «Термо Кінг Україна» направляло 05.11.2021 ТОВ «Термо Кінг Україна» документи для оплати по договору, що підтверджується описом цінного листа № 0206820415245 та чеком про відправку.

У свою чергу, ТОВ «Комплекс Агромарс» оплачено надані послуги частково у сумі 58 167,50 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 9862317502 від 27.07.2020 на суму 8 188,10 грн., № 9862321312 від 15.09.2020 на суму 25 970,30 грн., № 9862321310 від 15.09.2020 на суму 24 009,10 грн.

Таким чином, у заяві кредитора останній послався на наявність залишку заборгованості в розмірі 144 317,43 грн.

Відповідно до п. 7.3 договору у разі порушення замовником встановлених термінів здійснення оплати виконаних робіт, замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення, а у випадку якщо таке прострочення складає більше 20 банківських днів додатково сплачується штраф у розмірі 5 % від вартості виконаних робіт, термін оплати яких порушено, а виконавець має право здійснити перерахунок загальної вартості неоплачених використаних матеріалів та запасних частин, про що складається протокол погодження договірної ціни.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 903 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що на нарядах-замовленнях № 6778 від 24.09.2020, № 6694 від 21.09.2020, № 4855 від 14.07.2020, № 4830 від 10.08.2020 міститься печатка відповідача, а в наряді-замовленні № 6585 від 15.09.2020 міститься підпис Любенко О.О. на штемпелі щодо підтвердження необхідності зазначених у нарядах-заказах обсягів робіт, перелік та кількість ТМЦ.

Поряд із цим, у наряді-замовленні № 4948 від 03.07.2020 підписи та печатка відповідача відсутні.

Водночас, судом враховано, що згідно з призначеннями платежів ТОВ «Комплекс Агромарс» сплачено по наряду-замовленню № 4948 від 03.07.2020 суму 8 188,10 грн. відповідно до платіжного доручення № 9862317502 від 27.07.2020, по наряду-замовленню № 4855 від 14.07.2020 суму 25 970,30 грн. відповідно до платіжного доручення № 9862321312 від 15.09.2020, по наряду-замовленню № 4830 від 10.08.2020 суму 24 009,10 грн. відповідно до платіжного доручення № 9862321310 від 15.09.2020.

Отже, з огляду на здійснення ТОВ «Комплекс Агромарс» часткової оплати за не підписаним нарядом-замовленням № 4948 від 03.07.2020, останній вважається погодженим боржником.

Відтак, судом відхиляються заперечення боржника проти виставлених нарядів-замовлень № 6585, 6694, 6778.

Із матеріалів справи слідує, що 05.11.2021 ТОВ «Термо Кінг Україна» направляло ТОВ «Комплекс Агромарс» рахунки та акти виконаних робіт і приймання-передачі, що підтверджується описом цінного листа № 0206820415245 та чеком про відправку на юридичну адресу боржника.

Виходячи з положень пункту 4.4. договору, такі акти вважаються прийнятими та підлягали оплаті замовником.

З урахуванням здійснених боржником часткових оплат за надані послуги, залишок заборгованості становить 144 317,43 грн.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України).

Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до пункту 7.3 договору в разі порушення замовником встановлених термінів здійснення оплати виконаних робіт, замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення, а у випадку якщо таке прострочення складає більше 20 банківських днів, додатково сплачується штраф у розмірі 5 % віл вартості виконаних робіт, термін оплати яких порушено, а виконавець має право здійснити перерахунок загальної вартості неоплачених використаних матеріалів та запасних частин, про що складається протокол погодження договірної ціни.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Водночас суд зауважує, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого строку, ніж передбачений частиною 6 статті 232 ГК України, за який нараховуються штрафні санкції - шість місяців.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.06.2018 у справі № 910/4164/17.

Суд зауважує, що стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою.

Однак, з огляду на те, що нарахування саме господарських штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, то строк позовної давності спливає через рік від дня, за який нараховано санкцію.

Разом із цим, відповідно до пункту 4.4. договору якщо протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту отримання акту виконаних робіт замовник не надасть виконавцю підписаний акт виконаних робіт або вмотивовану відмову від підписання акту виконаних робіт, то наведені в такому акті виконаних робіт роботи та використані при виконанні робіт матеріали і запасні частини, вважаються прийнятими та підлягають оплаті замовником.

Судом встановлено, що ТОВ «Термо Кінг Україна» направило ТОВ «Комплекс Агромарс» рахунки та акти виконаних робіт і приймання-передачі за весь спірний період лише 05.11.2021.

Таким чином, оскільки матеріали справи не містять доказів надання боржнику актів приймання-передачі за період липень, серпень, вересень, грудень 2020 року раніше, ніж 05.11.2021, суд дійшов висновку про відлік строку на їх оплату з цієї дати.

Водночас, ТОВ «Термо Кінг Україна» здійснено нарахування штрафних санкцій з 17.12.2020 по 12.10.2021, тобто до моменту встановленого судом терміну прострочення виконання зобов'язання з оплати наданих послуг, у зв'язку з чим заявлені кредитором пеня в розмірі 16 987,97 грн., інфляційні втрати в розмірі 10 857,77 грн. та три проценти річних у розмірі 3 558,03 грн. не підлягають задоволенню.

Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю «Термо Кінг Україна» підлягає визнанню кредитором боржника на суму 144 317,43 грн., що відносяться до четвертої черги задоволення вимог кредиторів.

Поряд з вищеописаною заборгованістю, до реєстру вимог кредиторів також підлягає включенню судовий збір, сплачений за подання заяви про визнання кредитором по відношенню до боржника у розмірі 4 540,00 грн. - перша черга.

У задоволенні решти вимог у розмірі 31 403,77 грн. відмовити.

vQXh7VH0HD4AbvQXh7VH0HD4AbАкціонерне товариство «Житомиробленерго»

Заява Акціонерного товариства «Житомиробленерго» на суму 59 410,92грн. надійшла до суду 16.11.2021 (штемпель поштового відправлення датований 10.11.2021), тобто в строк, встановлений ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.

Відповідно до Договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії № 24-270 від 01.01.2019 p., укладеного між AT «Житомиробленерго» Чуднівським РЕМ (далі - Кредитор), та Товариством з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс») (далі - Боржник), що є користувачем послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, останнє зобов'язалось щомісячно сплачувати її вартість.

Зокрема, пунктом 10 Додатку № 4 до Договору сторони погодили, що остаточний розрахунок повинен здійснюватися в розмірі вартості послуг з розподілу (передачі) електрично: енергії фактичних обсягів електричної енергії, що передається Оператором системи розподіл} та споживається споживачем за розрахунковий місяць, з врахуванням сальдо на початок місяця не пізніше:

- 5 операційних днів з дня отримання рахунку, включаючи день його отримання, для споживачів. які проводять оплату самостійно;

- 10 операційних днів з дня отримання платіжного документа, включаючи день його втримання, для споживачів, які здійснюють розрахунки через свою територіально відокремлену головну організацію;

але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду.

Відповідно до Договору про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної слятричної енергії № 24-270-РЕ від 28.03.2020 р., укладеного між АТ "Житомиробленерго" та ТОВ «Комплекс Агромарс», оператор системи (АТ "Житомиробленерго"- Кредитор) надає Споживачу (ТОВ «Комплекс Агромарс» - Боржник) послуги з компенсації перетікань реактивної електричної енергії, а Споживач здійснює оплату за надані послуги згідно з умовами договору та з датками до нього, що є його невід'ємними частинами.

Зокрема, пунктом 2.2 Договору Боржник зобов'язується здійснювати оплату за перетікання хагтивної електричної енергії згідно з Порядком розрахунків за перетікання реактивної і аегтрячної енергії (додаток до Договору).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 526 Цивільного Кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Кредитором умови Договору виконувалися належним чином, однак Боржник свої в'язання по оплаті коштів за використану електричну енергію та за перетікання реактивної електричної енергії в установлені Договором строки - не виконує, чим порушує умови укладеного Договору, та ст. 193 Господарського Кодексу України, щодо виконання господарських зобов'язань.

Згідно до ст.ст. 173, 174, 193 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення прав і обов'язків, які повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім випадків, передбачених законом. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Внаслідок порушення Боржником умов Договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії № 24-270 від 01.01.2019 р., заборгованість Боржника перед Кредитором за послуги з розподілу (передачі) електричної енергії в період із грудня місяця 2020 року по березень 2021 року становить 57 698.34 грн.

Внаслідок порушення Боржником умов Договору про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії № 24-270-РЕ від 28.03.2020 р., заборгованість Боржника перед Кредитором за послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії в період з 01.01.2021 р. по 01.03.2021 р. становить 1258.58 грн.

Таким чином загальна сума заборгованості складає 58 956,92 грн.

Боржник у встановлені вищезазначеними договорами строки не розрахувався та вартість наданих послуг не оплатив. Кредитор був змушений звернутись до Господарського суду Житомирської області для захисту своїх прав та стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію у примусовому порядку.

В квітні 2021 року до Господарського суду Житомирської області були подані заяви про видачу судових наказів про стягнення з Боржника заборгованості за невиконання умов договорів про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії та про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії.

30.04.2021 року Господарським судом Житомирської області винесено судовий наказ по справі № 906/458/21 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» на користь АТ «Житомиробленерго» 57698,34 грн. заборгованості за договором про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії №24-270 від 01.01.2019, а також 227,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

27.05.2021 року Господарським судом міста Києва винесено судовий наказ по справі № 906/459/21 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс на користь АТ «Житомиробленерго» 1258,58 грн. заборгованості за договором про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, а також 227,00грн. випалт по сплаті судового збору.

Доказів скасування вказаних судових наків в порядку ст. 157 Господарського процесуального кодексу України суду не подано.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про визнання Акціонерного товариства «Житомиробленерго» кредитором боржника на суму 59 410,92 грн.-вимоги четвертої черги

Поряд з вищеописаною заборгованістю, визнанню також підлягають судові витрати кредитора у розмірі 4 540,00 грн.

vQXh7VH0HD4AbГоловне управління ДПС у Житомирській області

Заява Головного управління ДПС у Житомирській області на суму 6 834,28грн. надійшла до суду 16.11.2021 (штемпель поштового відправлення датований 12.11.2021), тобто в строк, встановлений ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.

Вимоги заяви обґрунтовані тим, що за Товариством з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» обліковується податковий борг, а саме: основний платіж з орендної плати з юридичних осіб на загальну суму 6 834,28 грн.

Відповідно до підпункту 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу).

Згідно з п. 274.1 ст. 274 Податкового кодексу України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для лісових земель - не більше 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Пунктом 274.2 статті 274 Податкового кодексу України визначено, що ставка податку встановлюється у розмірі не більше 12 відсотків від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб'єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності).

Відповідно до п. 277.1 ст. 277 Податкового кодексу України ставка податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів або в межах населених пунктів, встановлюється у розмірі не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, а для лісових земель - не більше 0,1 відсотка від нормативної грошової оцінки площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

Згідно з п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно з п. 287.1 ст. 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Відповідно до п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Пунктом 287.4 статті 287 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно з п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Пунктами 288.2, 288.3 статті 288 Податкового кодексу України визначено, що платником орендної плати є орендар земельної ділянки, а об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Згідно з п. 288.4 ст. 288 Податкового кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Підпунктами 288.5.1, 285.5.2 та 285.5.3 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України визначено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки; для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки; може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах.

Відповідно до п. 288.7 ст. 288 Податкового кодексу України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Дослідивши долучену до заяви Головного управління ДПС у Житомирській області із кредиторськими вимогами до боржника самостійно подану та несплачену податкову декларацію з плати на землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2021 рік, відзив розпорядника майна, у якому останнім визнається податкова заборгованість у повному обсязі, судом встановлено, що заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» з земельного податку з юридичних осіб за період з лютого по серпень 2021 року складає 6 834,28 грн.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про визнання Головного управління ДПС у Житомирській області кредитором боржника на суму 6 834,28 грн.-вимоги третьої черги

Поряд з вищеописаною заборгованістю, визнанню також підлягають судові витрати кредитора у розмірі 4 540,00 грн.

vQXh7VH0HD4AbAngel Eggs B.V.

Заява Angel Eggs B.V. на суму 8 087 291.62грн. (з урахуванням заяви про зменшення вимог) надійшла до суду 16.11.2021 (штемпель поштового відправлення датований 12.11.2021), тобто в строк, встановлений ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.

Вимоги заяви обґрунтовані тим, що 04.04.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" (покупець) та Angel Eggs. B.V. (продавець) укладено Контракт №1, відповідно до п. 1.1. якого Продавець продає, а Покупець купує 907 200 шт. інкубаційних яєць бройлерів ROSS-308, в подальшому Товар, на умовах DAP (Україна, Київська обл. Вишгородський район, с. Гаврилівка) відповідно до ІНКОТЕРМС 2010.

Вартість одного інкубаційного яйця бройлерів ROSS-308 складає 0,32 євро на умовах DAP (Україна, Київська обл., Вишгородський район, с. Гаврилівка) відповідно до ІНКОТЕРМС 2010 (п. 2.1 Контракту).

Відповідно до п. 3.1 Контракту оплата проводиться в формі передоплати (після отримання повідомлення від Продавця про готовність товару до відвантаження) за три дні до відвантаження партії на підставі інвойсу за кожну наступну партію інкубаційних яєць, що має бути відвантажена з Нідерландів.

Згідно з пунктом 11.3 Контракту усі пункти даного Контракту, права та обов'язки сторін, зміст умов визначаються у відповідності з матеріальним правом України. Якщо переговори не принесли успіху, всі суперечні питання вирішуються в Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті (м. Київ, Україна).

Додатковою угодою №1 від 04.04.2019 до Контракту №1 від 04.04.2019 внесено зміни до Контракту №1 від 04.04.2019 у частині кількості, вартості та строків поставки Товару. Так, сторони обумовили кількість інкубаційних яєць бройлерів ROSS-308- 1 512 000 шт, вартістю 483 840, 00 євро.

На виконання умов Контракту №1 від 04.04.2019 Angel Eggs. B.V. передав Боржнику на підставі міжнародних товарно-транспортних накладних (надалі - CMR) на загальну суму 483 840,00 евро 1 512 000 шт. інкубаційних яєць бройлерів ROSS-308, що пройшли митне очищення для їх ввезення в Україну на Волинській митниці ДФС України (Товар), а Боржник прийняв цей Товар, що підтверджується наступними документами: CMR №100606; дозвіл АС №269161; інвойс №20190131 від 08.04.2019р.; CMR №100592, ветеринарний сертифікат для імпорту інкубаційних яєць в Україну 170552947, дозвіл АС 266259; CMR №100605, інвойс №20190151 від 25.04.2019р., дозвіл АС №269160; CMR №100597, інвойс №20190138 від 15.04.2019р., дозвіл АС №269130; CMR №100611, інвойс №20190153 від 26.04.2019р., Дозвіл АС №269159.

Разом із цим, боржник сплатив за поставлений товар лише 290 304,00 євро , що підтверджується виписками банку RABOBANK від 15.04.2019 (96 768,00 євро), від 24.04.2019 (96 768,00 євро), від 08.05.2019 (96 768,00 євро).

Таким чином, Боржником не сплачено на користь Angel Eggs. B.V. заборгованість за поставлений товар у сумі 193 536,00 євро.

17.12.2019 між сторонами укладено Угоду про врегулювання, у пунктах 2, 3 якої визначено, що перед Angel Eggs. B.V. утворилася заборгованість Боржника по оплаті товарів, переданих по Контракту, у розмірі 193 536 євро.

Боржник зобов'язався сплатити заборгованість, зазначену в п. 3 Угоди, у строк до 10 березня 2020 року - 193 536 євро. Погашення має бути здійснене рівними частинами у січні, лютому, березні 2020 року (п. 4 Угоди).

Згідно з п. 6 Угоди Angel Eggs. B.V. підтверджує, що у випадку своєчасного виконання Боржником умов Угоди кредитор підтверджує відсутність будь-яких майнових претензій до Боржника, що виникли в ході виконання Контракту, до моменту підписання цієї Угоди.

Надалі, між сторонами укладено Угоду про врегулювання від 01.06.2020, у пунктах 2, 3 якої зазначено, що на даний час перед Angel Eggs. B.V. утворилась заборгованість Боржника по оплаті товарів, переданих по Контракту, у сумі 193 536 євро.

Відповідно до пункту 4 Угоди Боржник зобов'язується сплатити заборгованість, зазначену в п. 3 Угоди, в строк до 30 березня 2021 року - 193 536 євро, що повинна сплачуватися частинами, у зазначені в таблиці періоди платежу та у визначених сумах.

Пунктом 6 Угоди сторони визначили, що Angel Eggs. B.V. підтверджує, що у випадку своєчасного виконання Боржником умов Угоди від 01.06.2020, Angel Eggs. B.V. підтверджує відсутність будь-яких майнових претензій до Покупця, що виникли в ході виконання Контракту, до моменту підписання цієї Угоди.

У зв'язку з наявністю заборгованості Angel Eggs. B.V. звернулося до боржника з претензією № 01-12/2020-1 від 01.12.2020 щодо призупинення виконання своїх зобов'язань за Контрактом та просило оплатити протягом 7 (семи) календарних днів від дати отримання цієї претензії грошові кошти в сумі 202 898,65 євро. Дана претензія отримана Боржником 10.12.2020, проте відповіді або грошових коштів боржник не надав.

При цьому, 28.07.2020 Боржник сплатив за Контрактом №1 від 04.04.2019 грошові кошти в розмірі 17 500,00 євро, у зв'язку з чим сума основного боргу становить 176 036,00 євро

Зважаючи на викладені обставини Angel Eggs. B.V. звернулося до МКАС при ТПП України про стягнення з ТОВ «Комплекс Агромарс» заборгованості.

18.10.2021 МКАС при ТПП України виніс постанову про прийняття до провадження справи №245/2021 за позовом Angel Eggs.B.V. (Нідерланди) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» (Україна) про стягнення 208 482,02 євро та відшкодування витрат на правову допомогу в сумі 9 700 євро.

Отже, в заяві про грошові вимоги до боржника Angel Eggs.B.V. просило визнати 5 266 011,32 грн. основного боргу, що еквівалентно 176 036,00 євро за курсом НБУ станом на дату звернення із заявою 12.11.2021 (1 євро=29,9144 грн.); три проценти річних - 303 730,77 грн., що еквівалентно 10 153,33 євро, витрати на правову допомогу - 240212,63 грн., що еквівалентно 8 030,00 євро грн. за курсом НБУ станом на дату звернення із заявою, реєстраційний збір - 15 106,77 грн., що еквівалентно 505,00 євро, арбітражний збір - 60 565,89 грн., що еквівалентно 2 024,64 євро.

Крім того, 23.04.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» (Покупець) та Angel Eggs. B.V. (Продавець) укладено Контракт №2, відповідно до п.1.1. якого Продавець продає, а Покупець купує 2 419 200 шт. інкубаційних яєць бройлерів ROSS-308, в подальшому Товар, на умовах DAP (Україна, Київська обл. Вишгородський район, с. Гаврилівка) відповідно до ІНКОТЕРМС 2010. Загальна вартість Товару складає 774 144,00 євро.

Вартість одного інкубаційного яйця бройлерів ROSS-308 складає 0,32 євро на умовах DAP (Україна, Київська обл., Вишгородський район, с. Гаврилівка) відповідно до ІНКОТЕРМС 2010 (п. 2.1 Контракту).

Відповідно до п. 3.1 Контракту оплата проводиться в формі передоплати (після отримання повідомлення від Продавця про готовність товару до відвантаження) за три дні до відвантаження партії на підставі інвойсу за кожну наступну партію інкубаційних яєць, що має бути відвантажена з Нідерландів.

У пункті 11.3 Контракту зазначено, що усі пункти даного Контракту, права та обов'язки Сторін, зміст умов визначаються у відповідності з матеріальним правом України.

Додатковою угодою № 1 від 23.04.2019 до Контракту №2 від 23.04.2019 сторони узгодили внести зміни до Контракту у частині кількості, вартості та строків поставки товару, а саме обумовили кількість інкубаційних яєць бройлерів ROSS-308- 2 116 800 шт, вартістю 677 376,00 євро.

Пунктом 1.1 Контракту в редакції Додаткової угоди № 1 від 15.05.2019 передбачено, що Angel Eggs. B.V. продає, а Боржник купує 302 400 шт. інкубаційних яєць бройлерів ROSS-308, в подальшому Товар, на умовах DAP (Україна, Київська обл., Вишгородський район, с. Гаврилівка) відповідно до ІНКОТЕРМС 2010.

На виконання умов Контракту №2 від 23.04.2019 Angel Eggs. B.V. передало Боржнику згідно з інвойсом загальним 20190154 від 27.04.2019 та CMR №100613, інвойсом на партію №20190154 від 27.04.2019 інкубаційні яйця бройлерів ROSS-308 у кількості 302 400 шт., що пройшли митне очищення для їх ввезення в Україну на Волинській митниці ДФС України.

17.12.2019 сторонами укладено Угоду про врегулювання, в пунктах 2, 3 якої зазначено, що на даний час перед Angel Eggs. B.V. утворилася заборгованість Боржника по оплаті товарів, переданих за Контрактом, на суму 96 768,00 євро.

Боржник зобов'язується сплатити заборгованість, зазначену в п. 3 Угоди, в строк до 10 березня 2020 року - 96 768,00 євро. Погашення буде здійснюватися рівними частинами у січні, лютому, березні 2020 року (п. 4 Угоди).

У пункті 6 Угоди Angel Eggs. B.V. підтверджує, що у випадку своєчасного виконання Боржником умов Угоди останній підтверджує відсутність будь-яких майнових претензій до Боржника, що виникли в ході виконання Контракту, до моменту підписання цієї Угоди.

У подальшому, сторонами укладено Угоду про врегулювання від 01.06.2020, у пунктах 2, 3 якої зазначено, що на даний час перед Angel Eggs B.V. утворилася заборгованість Боржника по оплаті товарів, переданих за Контрактом, у сумі 96 768,00 євро.

Пункт 4 Угоди передбачає, що Боржник зобов'язується сплатити заборгованість, зазначену в п. 3 Угоди, в строк до 31 грудня 2020 року - 96 768,00 євро. Погашення буде здійснюватися у визначеному в пункті порядку та розмірах.

Утім, Боржник оплату за поставлений Товар на суму 96 768,00 євро не здійснив, у зв'язку з чим Angel Eggs B.V. направив на адресу Боржника претензію № 01 -12/2020-2 від 01.12.2020 про призупинення виконання своїх зобов'язань за Контрактом.

При цьому, Боржником 23.07.2020 сплачено за Контрактом №2 від 23.04.2019 грошові кошти в сумі 16 128,00 євро та 20.08.2020 на суму 16 128,00 євро, унаслідок чого суму основного боргу становить 64 512,00 євро

Відтак, кредитор у поданій заяві просив визнати вимоги за Контрактом № 2 від 23.04.2019 у сумі основного боргу 64 512,00 євро, що еквівалентно 1 929 837,77 грн. за курсом НБУ станом на дату звернення із заявою (1 євро=29,9144 грн.) та нарахованих трьох процентів річних у розмірі 4 236,81 євро, що еквівалентно 126 741,63 грн.

У відзиві на заяву кредитора арбітражний керуючий вимоги визнав частково, окрім вимог за Контрактом № 1 від 04.04.2019, оскільки кредитором не надано результатів розгляду МКАС при ТПП України справи №245/2021. Також наведені заперечення проти визнання вимог за сплаченими кредитором реєстраційним та арбітражним зборами, які заявлені в якості збитків.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11 квітня 1980 року (надалі - Конвенція), ця Конвенція застосовується до договорів купівлі-продажу товарів між сторонами, комерційні підприємства яких перебувають у різних державах: a) коли ці держави є Договірними державами; або b) коли згідно з нормами міжнародного приватного права застосовано право Договірної держави.

У зв'язку з тим, Україна та Республіка Польща, країни місцезнаходження (перебування) Покупця та Продавця відповідно, є Договірними державами, а також у зв'язку з тим, що ці країни ратифікували Конвенцію, дана Конвенція застосовується до Контракту, укладеного між Продавцем та Покупцем.

Статтею 53 Конвенції передбачено, що покупець зобов'язаний сплатити вартість товару і прийняти поставку товару згідно з вимогами договору та цієї Конвенції.

У частині 1 та 2 статті 61 Конвенції вказано, якщо покупець не виконує яке-небудь із своїх зобов'язань за договором або за цією Конвенцією, продавець може: a) здійснити права, передбачені статтями 62 - 65; b) вимагати відшкодування збитків, як це передбачено у статтях 74 - 77.

Так, статтею 62 Конвенції встановлено, що продавець може вимагати від покупця сплати ціни, прийняття поставки або виконання ним інших зобов'язань, якщо тільки продавець не вдався до засобу правового захисту, не сумісного з такою вимогою.

Сторона може зупинити виконання своїх зобов'язань, якщо після укладення договору стає видно, що інша сторона не виконає значної частини своїх зобов'язань у результаті: a) серйозного недоліку в її спроможності здійснити виконання чи її кредитоспроможності; або b) її поведінки під час підготовки виконання чи здійснення виконання договору (частина 1 статті 71 Конвенції).

Збитки за порушення договору однією із сторін становлять суму, що дорівнює тій шкоді, включаючи упущену вигоду, якої зазнала інша сторона внаслідок порушення договору. Такі збитки не можуть перевищувати шкоди, яку сторона, що порушила договір, передбачала чи повинна була передбачати в момент укладення договору як можливий наслідок його порушення, враховуючи обставини, про які вона в той час знала чи повинна була знати (стаття 74 Конвенції).

Матеріалами справи підтверджується, що Angel Eggs. B.V. поставило Боржнику на підставі Контракту № 1 від 04.04.2019 згідно із міжнародними товарно-транспортними накладними CMR товар на загальну суму 483 840,00 евро, з якої за Боржником залишилася заборгованість у сумі 176 036,00 євро.

Також, на виконання Контракту № 2 від 23.04.2019 Angel Eggs. B.V. поставило Боржнику згідно із міжнародними товарно-транспортними накладними CMR товар на загальну суму 96 768,00 євро, який залишився не оплаченим у сумі 64 512,00 євро.

Отже, вимоги Angel Eggs. B.V. до Боржника в частині основного боргу в сумі 240 548,00 євро є обґрунтованими та підтвердженими належними доказами.

Відповідно до статті 78 Конвенції, якщо сторона допустила прострочення у виплаті ціни чи іншої суми, інша сторона має право на відсотки з простроченої суми, без шкоди для будь-якої вимоги про відшкодування збитків, які можуть бути стягнуті на підставі статті 74.

У частині 2 статті 625 Цивільного кодексу України вказано, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За арифметичним перерахунком суду нараховані кредитором за Контрактом від 04.04.2019 три проценти річних - 303 730,77 грн., що еквівалентно 10 153,33 євро; за Контрактом від 23.04.2019 три проценти річних у розмірі 4 236,81 євро, що еквівалентно 126 741,63 грн. підлягають визнанню в заявленому розмірі.

Судом ураховано, що 11.11.2021 МКАС при ТПП України виніс постанову про припинення арбітражного розгляду, в якій серед іншого постановив повернути Angel Eggs. B.V. без реєстраційного збору 75% арбітражного збору, а саме 6 073, 91 євро; віднести за рахунок Angel Eggs. B.V. 25% арбітражного збору у сумі 2 024,64 євро та реєстраційний збір у сумі 505,00 євро, а всього 2 529,64 євро.

13.09.2022 МКАС при ТПП України здійснив повернення Angel Eggs. B.V. грошових коштів у розмірі 6 043,95 євро (75% арбітражного збору).

Відтак, кредитор просив визнати вимоги до Боржника у розмірі 15 106,77 грн., що еквівалентно 505,00 євро - реєстраційний збір, та 60 565,89 грн., що еквівалентно 2 024,64 євро - арбітражний збір, сплачені до МКАС при ТПП України в межах справи № 245/2021.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частиною другою статті 224 ГК України встановлено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Статтею 225 ГК України передбачено, що до складу збитків, які підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Вирішуючи спори про стягнення збитків, суд повинен з'ясувати, чи пов'язаний такий позов з відшкодуванням збитків, які завдані невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання, що випливає з договору, чи із зобов'язанням, що виникає внаслідок завдання шкоди (позадоговірна шкода).

Отже, збитки є наслідками неправомірної поведінки, дії чи бездіяльності особи, яка порушила права або законні інтереси іншої особи, зокрема невиконання або неналежне виконання установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності, господарське правопорушення, порушення майнових прав або законних інтересів інших суб`єктів тощо.

Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; наявність збитків; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Відсутність хоча б одного із перелічених елементів, що утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Протиправна поведінка особи може мати прояв у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21.04.2020 у справі № 904/3189/19, від 10.12.2018 у справі № 902/320/17.

Однак, у даному випадку кредитором не доведено, що сплачені ним реєстраційний та арбітражний збори є збитками, та що останні понесені внаслідок протиправної поведінки Боржника, як причинно-наслідковий зв'язок між такою протиправною поведінкою та збитками.

Суд наголошує, що провадження у справі №245/2021 за позовом Angel Eggs.B.V. до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» про стягнення 208 482,02 євро та відшкодування витрат на правову допомогу в сумі 9 700 євро припинено на підставі відповідної заяви Angel Eggs.B.V.

Відтак, оскільки фактичний розгляд справи №245/2021 Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті України із винесенням рішення по суті позовних вимог не здійснювався, та Angel Eggs.B.V. подав через місяць після подачі позову заяву про припинення арбітражного розгляду, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для відшкодування сплачених кредитором сум реєстраційного та арбітражних зборів Боржником.

Також кредитором заявлені витрати на правову допомогу - 240212,63 грн., що еквівалентно 8 030,00 євро грн. за курсом НБУ станом на дату звернення із заявою, та витрати на правову допомогу в межах справи про банкрутство 145 084,84 грн., що еквівалентно 4 850,00 євро.

На підтвердження даних вимог кредитором надано договір на юридичне обслуговування від 09.02.2021 № 09/02-21 (із додатками), відповідно до якого Angel Eggs. B.V. (замовник) бажає, щоб Адвокатське об'єднання «Ела» (виконавець) надав йому певні послуги, у тому числі юридичні послуги та послуги повіреного замовника.

Згідно з пунктом 6.1 додатку № 1 до договору замовник зобов'язаний оплачувати виконавцеві послуги у відповідності до умов договору та протоколу узгодження розміру вартості послуг, а також у відповідності до виставленого виконавцем рахунку.

У пункті 7.1 додатку № 1 до договору сторони погодили, що на підтвердження надання послуг виконавець передає замовнику акт про надання послуг, підписаний виконавцем.

Відповідно до пунктів 1.1-1.6 додатку № 2 від 09.02.2021 (у редакції від 05.11.2021) до договору замовник доручає, а Виконавець зобов'язується надати Замовнику наступні Послуги, що пов'язані з подачею від імені Замовника до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово- промисловій палаті України двох позовних заяв щодо стягнення заборгованості з ТОВ «КОМПЛЕКС АГРОМАРС» (ідентифікаційний код 30160757), яка виникла у останнього перед Замовником за Контрактами № 1 від 04.04.2019 та № 2 від 23.04.2019, укладеними між Замовником та ТОВ «КОМПЛЕКС АГРОМАРС», а також щодо стягнення з цього боржника 3 (трьох) процентів річних від простроченої суми.

Як передбачено в додатку № 3 до договору загальна вартість Послуг, наданих Виконавцем Замовнику відповідно до Замовлення Послуг №1 від 09.02.2021 до Договору, складає 16 100,00 евро.

У додатку № 2 від 05.11.2021 до договору сторони в пункті 3 погодили, що Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується надати Замовнику наступні Послуги, що пов'язані з подачею від імені Замовника до Господарського суду міста Києва у справі № 910/15043/21 заяви кредитора з вимогами до боржника - ТОВ «КОМПЛЕКС АГРОМАРС» (ідентифікаційний код 30160757) щодо виконання останнім грошових зобов'язань, які виникли у останнього перед Замовником за Контрактами № 1 від 04.04.2019 та № 2 від 23.04.2019, укладеними між Замовником та ТОВ «КОМПЛЕКС АГРОМАРС», та на інших підставах, передбачених законодавством України.

У пунктах 3.1-3.6 додатку № 2 від 05.11.2021 визначено вид послуг, що надаються Виконавцем Замовнику, в межах заяви кредитора з вимогами до боржника.

За положеннями пункту 1 додатку № 3 від 05.11.2021 до договору (протокол узгодження вартості послуг) загальна вартість Послуг, вказаних у пунктах 1.1-1.6 Замовлення Послуг № 1 від 05.11.2021 до Договору на юридичне обслуговування № 09/02-21 від 09.02.2021, укладеного між Замовником та Виконавцем, складає 8 030,00 євро, які оплачені Замовником Виконавцю в дату - 05.03.2021, що підтверджується випискою банку за 05.03.2021.

Відповідно до пункту 2 додатку № 3 від 05.11.2021 вартість Послуг, вказаних у пунктах 3.1 - 3.6 Замовлення Послуг № 1 від 05.11.2021 до Договору на юридичне обслуговування № 09/02-21 від 09.02.2021, укладеного між Замовником та Виконавцем, складає 4 850,00 евро, які оплачені Замовником Виконавцю в дату - 27.10.2021, що підтверджується випискою банку за 27.10.2021.

Також сторонами укладено додаткову угоду № 3 до договору, в якій погоджено наступну редакцію пункту 8.1 договору: «Цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 01.07.2023, але в будь-якому випадку - до повного виконання сторонами зобов'язань за даним договором.».

Відповідно до виставлених Angel Eggs. B.V. Адвокатським об'єднанням «Ела» інвойсу від 18.02.2021 № 1 сума послуг за замовленням № 1 становить 8 050,00 євро, інвойсу від 25.10.2021 № 1 сума послуг за замовленням № 1 становить 4 850,00 євро.

Разом із цим, як слідує з пункту 7.1 додатку № 1 до договору сторони погодили, що на підтвердження надання послуг виконавець передає замовнику акт про надання послуг, підписаний виконавцем.

Проте, до матеріалів справи не надано доказів підписання між сторонами акту про надання послуг, які визначені в додатку № 2 від 05.11.2021 до договору, та пов'язані з подачею від імені Angel Eggs. B.V. до Господарського суду міста Києва у справі № 910/15043/21 заяви кредитора з вимогами до боржника - ТОВ «КОМПЛЕКС АГРОМАРС» щодо виконання останнім грошових зобов'язань за Контрактами № 1 від 04.04.2019 та № 2 від 23.04.2019, укладеними між Angel Eggs. B.V. та ТОВ «КОМПЛЕКС АГРОМАРС».

Також відсутні докази підписання між сторонами акту про надання послуг, які визначені в додатку № 2 від 05.11.2021 до договору, та пов'язані з подачею від імені Angel Eggs. B.V. до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово- промисловій палаті України двох позовних заяв щодо стягнення заборгованості з ТОВ «КОМПЛЕКС АГРОМАРС» (ідентифікаційний код 30160757), яка виникла у останнього перед Замовником за Контрактами № 1 від 04.04.2019 та № 2 від 23.04.2019, укладеними між Замовником та ТОВ «КОМПЛЕКС АГРОМАРС», а також щодо стягнення з цього боржника 3 (трьох) процентів річних від простроченої суми.

Як передбачено пунктом 7.2 додатку № 1 до договору, виконавець може виставляти рахунки на авансові платежі, якщо сторони узгодили це у відповідному протоколі узгодженні вартості послуг.

Так, у пункті 2 додатку № 3 до договору (Протокол узгодження вартості послуг) сторонами погоджено попередню оплату вартості Послуг, вказану у п. 1 цього Додатку, на підставі рахунків Виконавця.

Отже, здійснення Angel Eggs. B.V. оплати вартості послуг за замовленням № 1 від 05.11.2021 не замінює необхідність підписання між сторонами за договором № 09/02-21 від 09.02.2021 відповідних актів про надання послуг.

Положення статті 126 ГПК України передбачають, що для цілей розподілу судових витрат суд враховує: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відсутність документального підтвердження надання правової допомоги (договору надання правової допомоги, детального опису виконаних доручень клієнта, акта прийому-передачі виконаних робіт, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом тощо) є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв`язку з недоведеністю їх наявності.

Суд наголошує, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16, постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі №379/1418/18 та від 23.11.2020 у справі №638/7748/18.

Оскільки, до матеріалів справи не надано обумовлених сторонами в Договорі на юридичне обслуговування № 09/02-21 від 09.02.2021 актів про надання послуг за додатком № 2 від 05.11.2021 до договору, яким передбачено подання до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України двох позовних заяв від імені Angel Eggs B.V. та надання послуг у межах справи № 910/15043/21 про банкрутство ТОВ «Комплекс Агромарс», суд дійшов висновку відмовити у визнанні вимог Angel Eggs B.V. до боржника в сумі 240212,63 грн., що еквівалентно 8 030,00 євро за курсом НБУ станом на дату звернення із заявою, та в сумі 145 084,84 грн., що еквівалентно 4 850,00 євро. (витрат на правову допомогу в межах справи про банкрутство).

Відтак, Angel Eggs B.V. підлягає визнанню кредитором боржника на суму 7 626 321,49 грн.-вимоги четвертої черги.

Поряд з вищеописаною заборгованістю, визнанню також підлягають судові витрати кредитора у розмірі 4 540,00 грн.

Одночасно суд дійшов висновку відмовити Angel Eggs B.V. у визнанні кредитором на суму 460 970,13грн.

vQXh7VH0HD4AbvQXh7VH0HD4AbГоловне управління ДПС у у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС

Заява Головного управління ДПС у у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС на суму 338 757,55грн. надійшла до суду 17.11.2021 (штемпель поштового відправлення датований 12.11.2021), тобто в строк, встановлений ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.

Вимоги заяви обґрунтовані тим, що податковим повідомленням-рішенням від 12.11.2018 № 0057291409 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» застосовано штрафні фінансові санкції у розмірі 338 757,55 грн. за несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів у КОРО.

Заперечую проти заявлених контролюючим органом вимог до боржника, Товариство з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» зазначає, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.07.2022 по справі № 640/3172/19 задоволено повністю адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс». Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві № 0057291409 від 12.11.2018. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 5 081,36 грн. (п`ять тисяч вісімдесят одна гривня 36 коп.).

При цьому, згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.03.2023 по справі № 640/3172/19 задоволено частково апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві. Задоволено клопотання Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про закриття провадження по справі № 640/3172/19. Скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 липня 2022 року. Закрито провадження по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - закрити. Справу № 640/3172/19 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення передано на розгляд до Господарського суду міста Києва.

Оскарження боржником в окремому судовому провадженні вимоги кредитора, зокрема, податкового боргу, до порушення провадження у справі про банкрутство за заявою іншого (ініціюючого) кредитора (кредиторів), не звільняє кредитора, вимога якого оспорена, від обов'язку подати до господарського суду заяву про визнання і включення вимоги до реєстру вимог кредиторів.

Навпаки, заявлення вимог конкурсних кредиторів після закінчення строку, встановленого для їх подання або незаявлення їх взагалі, призводить до наслідків, передбачених ч. 4 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 21.04.2015 у справі № 21-91а15.

Податковий орган, так само як і інші конкурсні кредитори, повинен подати до господарського суду вимоги до боржника щодо його грошових зобов'язань по сплаті податків та зборів, що виникли до дня відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство разом з документами, що ці зобов'язання підтверджують, а господарський суд зобов'язаний розглянути всі вимоги та заперечення проти них на підставі поданих кредитором і боржником документів, оцінити правомірність цих вимог незалежно від наявності в адміністративному суді спору щодо неузгодженого податкового зобов'язання, з якого сформована кредиторська вимога податкового органу.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої палати Верховного Суду від 15.12.2020 у справі № 904/1693/19.

Дослідивши заяву Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС про визнання кредитором на суму 338 757,55 грн., судом встановлено наступне.

Згідно з актом № 632/26-15-14-01-05/30160757 від 17.10.2018 про результати документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2015 по 31.03.2018, валютного за період з 01.04.2015 по 31.03.2018, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 31.03.2018 за результатами перевірки дотримання вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 було встановлено факти несвоєчасного оприбуткування готівкових коштів на загальну суму 48 469,49 грн., чим порушено п. 2.6 гл. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, із змінами та доповненням, в редакції, що діяла до 05.01.2018 (далі - Положення № 637), а саме:

згідно фіскального звітного чека № 0982 від 29.06.2016 сума розрахунків за готівку склала 3448,96 грн., в книзі обліку розрахункових операцій № 1008003030р/5 зазначені готівкові кошти оприбутковані 28.06.2016;

згідно фіскального звітного чека № 0983 від 30.06.2016 сума розрахунків за готівку склала 4949,27 грн., в книзі обліку розрахункових операцій № 1008003030р/5 зазначені готівкові кошти оприбутковані 29.06.2016;

згідно фіскального звітного чека № 0984 від 01.07.2016 сума розрахунків за готівку склала 4974,74 грн., в книзі обліку розрахункових операцій № 1008003030р/5 зазначені готівкові кошти оприбутковані 30.06.2016;

згідно фіскального звітного чека № 0985 від 02.07.2016 сума розрахунків за готівку склала 4627,38 грн., в книзі обліку розрахункових операцій № 1008003030р/5 зазначені готівкові кошти оприбутковані 01.07.2016;

згідно фіскального звітного чека № 0986 від 03.07.2016 сума розрахунків за готівку склала 1344,63 грн., в книзі обліку розрахункових операцій № 1008003030р/5 зазначені готівкові кошти оприбутковані 02.07.2016;

згідно фіскального звітного чека № 0987 від 04.07.2016 сума розрахунків за готівку склала 3645,88 грн., в книзі обліку розрахункових операцій № 1008003030р/5 зазначені готівкові кошти оприбутковані 03.07.2016;

згідно фіскального звітного чека № 0988 від 05.07.2016 сума розрахунків за готівку склала 7350,28 грн., в книзі обліку розрахункових операцій № 1008003030р/5 зазначені готівкові кошти оприбутковані 04.07.2016;

згідно фіскального звітного чека № 0989 від 06.07.2016 сума розрахунків за готівку склала 4904,59 грн., в книзі обліку розрахункових операцій № 1008003030р/5 зазначені готівкові кошти оприбутковані 05.07.2016;

згідно фіскального звітного чека № 0990 від 07.07.2016 сума розрахунків за готівку склала 5410,58 грн., в книзі обліку розрахункових операцій № 1008003030р/5 зазначені готівкові кошти оприбутковані 06.07.2016;

згідно фіскального звітного чека № 1140 від 19.12.2016 сума розрахунків за готівку склала 7813,18 грн., в книзі обліку розрахункових операцій № 1008003030р/6 зазначені готівкові кошти оприбутковані 18.12.2016.

Також, на підставі наданих документів перевіркою було виявлено факт неоприбуткування готівкових коштів у сумі 12769,28 грн., отриманих за реалізовані товари 15.05.2017 та 16.05.2017 на підставі фіскальних звітних чеків РРО (зав. № ПБ4101242399) № 1280 і № 1281, а саме: облік готівкових коштів, здійснено у книзі обліку розрахункових операцій № 1008003030р/7 (встановлений засіб контролю ВХ606984), яка на момент вчинення відповідних записів не була зареєстрована у встановленому порядку в органі ДФС за місцем обліку платника.

Перевіркою, також, встановлено факт неоприбуткування готівкових коштів у сумі 6512,74 грн., отриманих за реалізовані товари 31.10.2017 на підставі фіскального звітного чеку РРО № 1450. Облік зазначених коштів у повній сумі їх фактичного надходження у книзі обліку розрахункових операцій № 1008003030р/7 на момент перевірки не здійснено.

На підставі проведеної перевірки ГУ ДФС у м. Києві прийняло податкове повідомлення-рішення від 12.11.2018 № 0057291409, згідно з яким застосовано до ТОВ «Комплекс Агромарс» штрафні (фінансові) санкції у сумі 338 757,55 грн. за несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів, на підставі п.п 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України і згідно абз. 3 ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 № 436/95.

Оскільки порушення, зафіксовані відповідачем по зазначеним вище фіскальним звітнім чекам мали місце у 2016-2017 роках, нормативно-правовим актом, який регламентував, у той період (2016-2017) порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами, а також окремі питання організації банками робіт з готівкою, є Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 (далі - Положення № 637).

Вказане Положення № 637 втратило чинність згідно з постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148, проте було чинне у 2016-2017 роках.

Згідно з п. 1.2 Положення № 637 (в останній чинній редакції) оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Пунктом 2.6 Положення № 637 передбачено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Підприємствам, яким Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку.

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 265/95-ВР) та п. 1.2 гл. 1 Положення № 637 книга обліку розрахункових операцій (далі - КОРО) - це прошнурована і належним чином зареєстрована в органах доходів і зборів книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

Відповідно до п.п. 5, 6 і 8 розд. 4 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України 28.08.2013 № 417, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 19.09.2013 за№ 1618/24150 та діяв до 26.07.2016, тобто, був чинним на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що використання книги ОРО, зареєстрованої на господарську одиницю, передбачає наступне: наявність книги ОРО в господарській одиниці, на яку ця книга зареєстрована, або на місці проведення розрахунків; здійснення записів про реквізити розрахункових квитанцій до початку використання розрахункової книжки та безпосередньо після закінчення її використання у межах робочого дня чи зміни; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо.

Використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО передбачає: наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо; у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій; ведення обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, а також перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО у відповідному розділі книги ОРО.

У разі роздрукування на РРО протягом робочого дня декількох фіскальних звітних чеків усі вони підклеюються у відповідній книзі ОРО, записи в розділі 2 книги ОРО робляться за кожним фіскальним звітним чеком окремо. Якщо фіскальний звітний чек містить дані про операції службового внесення та службової видачі коштів, то графи 3 і 4 розділу 2 книги ОРО можна не заповнювати.

Таким чином, облік готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі ОРО передбачає як вклеювання фіскальних звітних чеків РРО у розділ 1 книги ОРО, так і виконання записів у розділі 2 книги ОРО.

В силу норми п. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 № 436/95, у разі порушення юридичними особами всіх форм власності норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, - за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п`ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Як зазначено в Акті перевірки від 31.08.2018р. № 749/10-36-14-13/37256707, контролюючим органом встановлено несвоєчасність оприбуткування готівкових коштів на загальну суму 67 751,51 грн., чим порушено п. 2.6. гл. 2 Положення №637 (в редакції, що діяла до 05.01.2018).

При цьому, Товариством з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» долучено до матеріалів справи докази оприбуткування зазначених у висновках акту перевірки сум на підставі прибуткових касових ордерів, а саме:

- за 29.06.2016: фіскальний чек № 0982 від 29.06.2016; прибутковий касовий ордер № 3773 від 29.06.2016; аркуш касової книги за 29.06.2016;

- за 30.06.2016: фіскальний чек № 0983 від 30.06.2016; прибутковий касовий ордер № 3801 від 30.06.2016, прибутковий касовий ордер № 3802 від 30.06.2016, аркуш касової книги за 30.06.2016;

- за 01.07.2016: фіскальний чек № 0984 від 01.07.2016, прибутковий касовий ордер № 3819 від 01.07.2016, прибутковий касовий ордер № 3824 від 01.07.2016, аркуш касової книги за 01.07.2016;

- за 02.07.2016: фіскальний чек № 0985 від 02.07.2016, прибутковий касовий ордер № 3827 від 02.07.2016, прибутковий касовий ордер № 3828 від 02.07.2016, аркуш касової книги за 02.07.2016;

- за 03.07.2016: фіскальний чек № 0986 від 03.07.2016, прибутковий касовий ордер № 3832 від 03.07.2016, прибутковий касовий ордер № 3833 від 03.07.2016, аркуш касової книги за 03.07.2016;

- за 04.07.2016: фіскальний чек № 0987 від 04.07.2016, прибутковий касовий ордер № 3846 від 04.07.2016, прибутковий касовий ордер № 3 851 від 04.07.2016, аркуш касової книги за 04.07.2016;

- за 05.07.2016: фіскальний чек № 0988 від 05.07.2016, прибутковий касовий ордер № 3865 від 05.07.2016, прибутковий касовий ордер № 3866 від 05.07.2016, аркуш касової книги за 05.07.2016;

- за 06.07.2016: фіскальний чек № 0989 від 06.07.2016, прибутковий касовий ордер № 3886 від 06.07.2016, прибутковий касовий ордер № 3887 від 06.07.2016, аркуш касової книги за 06.07.2016;

- за 07.07.2016: фіскальний чек № 0990 від 07.07.2016, прибутковий касовий ордер № 3911 від 07.07. 2016, прибутковий касовий ордер № 3913 від 07.07.2016, аркуш касової книги за 07.07.2016;

- за 19.12.2016: фіскальний чек № 1140 від 19.12.2016, прибутковий касовий ордер № 6618 від 19.12.2016, прибутковий касовий ордер № 6621 від 19.12.2016, аркуш касової книги за 19.12.2016;

- за 15.05.2017: фіскальний чек № 1280 від 15.05.2017, прибутковий касовий ордер № 2146 від 15.05.2017, прибутковий касовий ордер № 2148 від 15.05.2017, аркуш касової книги за 15.05.2017;

- за 16.05.2017: фіскальний чек № 1281 від 16.05.2017, прибутковий касовий ордер № 2173 від 16.05.2017, прибутковий касовий ордер № 2174 від 16.05.2017, аркуш касової книги за 16.05.2017;

- за 31.10.2017: фіскальний чек № 1450 від 31.10.2017, прибутковий касовий ордер № 4796 від 31.10.2017, прибутковий касовий ордер № 4799 від 31.10.2017, аркуш касової книги за 31.10.2017;

- пояснювальну записку реалізатора фірмової торгівлі Ковальової О.І.

Згідно із пунктом 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно статті 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши долучені Товариством з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» докази, суд приходить до висновку, що зазначення у книзі обліку розрахункових операцій про оприбуткування коштів дат на день раніше від дат фіскальних чеків є описками та не може бути підставою для застосування до боржника санкцій на підставі абз. 5 ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 р. №436/95 (із змінами та наповненнями) в частині несвоєчасного оприбуткування готівкових коштів на загальну суму 48 469,49 грн.

У свою чергу, боржником не подано доказів на спростування зазначених у акті перевірки правопорушень, а саме: облік готівкових коштів у сумі 12 769,28 грн. здійснено у книзі обліку розрахункових операцій № 1008003030р/7 (встановлений засіб контролю ВХ606984), яка на момент вчинення відповідних записів не була зареєстрована у встановленому порядку в органі ДФС за місцем обліку платника, а також облік коштів у сумі 6 612,74 грн., отриманих за реалізовані товари 31.10.2017 на підставі фіскального звітного чеку РРО № 1450, у повній сумі їх фактичного надходження у книзі обліку розрахункових операцій № 1008003030р/7 на момент перевірки не здійснено.

З огляду на викладене, Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС підлягає визнанню кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» на суму 96 410,10 грн. з віднесенням до шостої черги.

Поряд з вищеописаною заборгованістю, визнанню також підлягають судові витрати кредитора у розмірі 4 540,00 грн.

В частині заявленої заборгованості у розмірі 242 347,45 грн. суд прийшов висновку відмовити.

vQXh7VH0HD4AbZaklad Wylegu Drobiu Т. A. Sztuder

vQXh7VH0HD4AbЗаява Zaklad Wylegu Drobiu Т. A. Sztuder s.c. з грошовими вимогами на суму 9 139 364,92 грн. надійшла до суду 17.11.2021(штемпель поштового відправлення датований 12.11.2021), тобто в строк, встановлений ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.

Вимоги заяви обґрунтовані тим, що 03.05.2019 між Zaklad Wylegu Drobiu Т. A. Sztuder s.c. (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМПЛЕКС АГРОМАРС» (покупець) укладено договір купівлі- продажу №100419_2019, згідно з пунктом 1.1 якого продавець продає, а Покупець купує добові курчата-бройлери кросу ROSS-308, СОВВ 500, (далі - товар).

Загальна вартість Товару за Договором складає 70 200,00 Євро (пункт 3 договору).

Відповідно до пункту 4 договору загальна кількість Товару, що поставляється за Договором складає 180 000 штук.

Згідно параграфа 3 Договору сторони погодили, що розрахунки за кожну поставлену партію Товару здійснюються Покупцем на умовах відтермінування платежу на наступних умовах: після поставки 04.06.2019р. через 58 календарних днів - 01,08.2019 -35 100 Євро, та після поставки 07.06.2019 через 55 календарних днів - 01.08.2019 - 35 100,00 Євро шляхом перерахування грошових коштів у євро, відповідно до міжнародної платіжної системи SWIFT, безготівковий переказ готівки на банківський рахунок Продавця, зазначений у рахунку-фактурі. Платіж вважається здійсненим, як тільки гроші отримані на банківському рахунку Продавця.

Ціна одного курчати складає 0,39 євро (п. 1 § 3 Контракту).

Параграфом 5 п.1 Договору сторони вирішують, що до моменту врегулювання заборгованостей за предметом поставки, включаючи додаткову заборгованість, у вигляді відсотків за затримку, неустойки та інш., поставлені товари залишаються власністю Продавця.

На виконання умов Договору Кредитор передав Боржнику на підставі міжнародних товарно-транспортних накладних (надалі - CMR) 180 000 шт. добових курчат бройлерів ROSS-308, що пройшли митне очищення для їх ввезення в Україну на Львівській митниці ДФС України (надалі - Товар), а Боржник прийняв цей Товар, що підтверджується CMR № UA 100000/2019/836524 від 03.06.2019, дата отримання товару 04.06.2019, вартість 35 100,00 євро, CMR № UA100000/2019/837266 від 06.06.2019, дата отримання товару 07.06.2019, вартість 35 100,00 євро.

Отже, Кредитором за Контрактом передано Боржнику Товар на загальну суму 70 200,00 євро (сімдесят тисяч двісті євро). Так, з боку АО «ЕЛА» в адресу Галицької Митниці Держмитслужби був скерований адвокатський запит №13/04-2021/01 від 13.04.2021р. У відповідь на зазначений запит надійшла відповідь №7.4-1-28-18/8/8809 від 22.04.2021, у якій Галицька Митниця Держмитслужби підтвердила ввезення через міжнародний пункт пропуску для автомобільного сполучення «Краківець» товарів на адресу ТОВ «Комплекс Агромарс», відправник - Zaklad Wylegu Drobiu Т. A. Sztuder s.c.: UA100000/2019/836524 від 03.06.2019р. та UA100000/2019/837266 від 07.06.2019.

За умовами Договору Поставка здійснюється на умовах СРТ: Україна, Київська обл., Вишгородський район, с. Гаврилівка відповідно до ІНКОТЕРМС 2010, транспортом Продавця (п. 9 § 2 Контракту).

У пункті 1 § 7 Контракту зазначено, що відповідним правом для Контракту є українське законодавство.

У претензії № 08-12/2020-1 від 08.12.2020 Кредитор просив Боржника оплатити протягом 7 (семи) календарних днів від дати отримання цієї претензії, шляхом перерахування суми у розмірі 73 044,92 євро на поточний рахунок Zaklad Wylegu Drobiu Т. A. Sztuder s.c., яка складається з: 1) суми боргу у розмірі 70 200,00 євро; 2) трьох процентів річних у розмірі 2 844,92 євро. Однак, зазначена претензія залишена боржником без задоволення.

Зважаючи на викладені обставини Zaklad Wylegu Drobiu Т. A. Sztuder s.c. у липні звернувся до МКАС при ТПП України про стягнення з ТОВ «Комплекс Агромарс» заборгованості в розмірі 74 267,76 євро.

За результатами розгляду справи №160/2021 МКАС при ТПП України виніс рішення від 09.11.2021 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПЛЕКС АГРОМАРС» на користь Zaklad Wylegu Drobiu Т. A. Sztuder s.c. 70 200,00 євро-заборгованості за поставлений товар, 4 067,76 євро - 3% річних, 5300,00 євро на відшкодування витрат на правову допомогу та 4 786,64 євро на відшкодування витрат по сплаті арбітражного збору, а всього 84 354,40 євро.

11.06.2019 між Zaklad Wylegu Drobiu Т. A. Sztuder s.c. (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМПЛЕКС АГРОМАРС» (покупець) укладено Контракт №2, відповідно до п. 1.1. якого Продавець продає, а Покупець купує 906 000 шт. інкубаційних яєць бройлерів ROSS-308, в подальшому Товар, на умовах DAP (Україна, Київська обл., Вишгородський район, с. Гаврилівка) відповідно до ІНКОТЕРМС 2010.

Згідно з пунктом 1.2 Контракту поставки інкубаційних яєць проводяться протягом 2019 року в наступні дати: 15.06.2019 (302 000 шт.), 21.06.2019 (302 000 шт.), 28.06.2019 (302 000 шт.).

Вартість одного інкубаційного яйця бройлерів ROSS-308 складає 0,215 євро на умовах DAP (Україна, Київська обл., Вишгородський район, с. Гаврилівка) відповідно до ІНКОТЕРМС 2010 (п. 2.1 Контракту).

Відповідно до п. 3.1 Контракту розрахунки за кожну поставлену партію Товару здійснюються Покупцем на умовах відтермінування платежу наступним чином: після поставки 15 червня 2019 року оплата через 30 робочих днів в сумі 64 930,00 євро; після поставки 21 червня 2019 року оплата через 30 робочих днів в сумі 64 930,00 євро; після поставки 28 червня 2019 року оплата через 30 робочих днів в сумі 64 930,00 євро.

Zaklad Wylegu Drobiu Т. A. Sztuder s.c. за Контрактом передано ТОВ «Комплекс Агромарс» товар на загальну суму 190 275,00 євро, що підтверджується: CMR №UA100050/2019/615840 від 18.06.2019, дата отримання товару 20.06.2019, вартість 61 920,00 євро, CMR №UA100050/2019/615903 від 25.06.2019, дата отримання товару 25.06.2019, вартість 63 425,00 євро, CMR №UA100050/2019/615990 від 02.07.2019, дата отримання товару 03.07.2019, вартість 64 930,00 євро.

У претензії №08-12/2020-2 від 08.12.2020 Zaklad Wylegu Drobiu Т. A. Sztuder s.c. просив Боржника оплатити протягом 7 (семи) календарних днів від дати отримання цієї претензії, шляхом перерахування суми у розмірі 197 869,79 євро, яка складається з: 1) суми боргу у розмірі 190 275,00 євро; 2) трьох процентів річних у розмірі 7 594,79 євро. Проте, зазначена претензія залишена боржником без задоволення.

Рішенням МКАС при ТПП України від 11.11.2021 у справі № 159/2021 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» на користь Zaklad Wylegu Drobiu Т. A. Sztuder s.c. 190 275,00 євро - заборгованості за поставлений товар, 10 909,24 євро - 3% річних, 7 100,00 євро на відшкодування витрат на правову допомогу та 8 368,60 євро на відшкодування витрат по сплаті арбітражного збору, а всього 216 652,84 євро.

Таким чином, Zaklad Wylegu Drobiu Т. A. Sztuder s.c. заявлено грошові вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» у розмірі 9 143 904,92 грн., що складаються з: основного боргу -7 791 953,34 грн, що еквівалентно 260475,00 євро за курсом НБУ станом на дату звернення із заявою 12.11.2021; трьох процентів річних - 448 027,97 грн, що еквівалентно 14 977,00 євро за курсом НБУ станом на дату звернення із заявою 12.11.2021; витрат на правову допомогу - 370 938,56 грн, що еквівалентно 12400,00 євро за курсом НБУ станом на дату звернення із заявою 12.11.2021; реєстраційний збір - 30 213,54 грн, що еквівалентно 1010,00 євро за курсом НБУ станом на дату звернення із заявою 12.11.2021; арбітражного збору - 393 531,11 грн., що еквівалентно 13 155,24 євро за курсом НБУ станом на дату звернення із заявою 12.11.2021; витрат, пов'язаних із провадженням у справі про банкрутство в господарському суді в сумі 4 540,00 грн,- судовий збір за подання заяви кредитора до боржника, 104 700,40 грн., що еквівалентно 3500,00 євро за курсом НБУ станом на дату звернення із заявою 12.11.2021.

У повідомленні про розгляд вимог кредитора розпорядник майна визнав вимоги частково на суму 9 039 204,52 грн., що еквівалентно 302 017,24 євро за курсом НБУ станом на 12.11.2021 Разом із цим, проти визнання витрат, пов'язаних із провадженням у справі про банкрутство в господарському суді, у сумі 104 700,40 грн., що еквівалентно 3500,00 євро за курсом НБУ станом на 12.11.2021, розпорядник майна просив відмовити, оскільки кредитором не надано жодних доказів на підтвердження пов'язаності цих витрат зі справою про банкрутство.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11 квітня 1980 року (надалі - Конвенція), ця Конвенція застосовується до договорів купівлі-продажу товарів між сторонами, комерційні підприємства яких перебувають у різних державах: a) коли ці держави є Договірними державами; або b) коли згідно з нормами міжнародного приватного права застосовано право Договірної держави.

У зв'язку з тим, Україна та Республіка Польща, країни місцезнаходження (перебування) Покупця та Продавця відповідно, є Договірними державами, а також у зв'язку з тим, що ці країни ратифікували Конвенцію, дана Конвенція застосовується до Контракту, укладеного між Продавцем та Покупцем.

Статтею 53 Конвенції передбачено, що покупець зобов'язаний сплатити вартість товару і прийняти поставку товару згідно з вимогами договору та цієї Конвенції.

У частині 1 та 2 статті 61 Конвенції вказано, якщо покупець не виконує яке-небудь із своїх зобов'язань за договором або за цією Конвенцією, продавець може: a) здійснити права, передбачені статтями 62 - 65; b) вимагати відшкодування збитків, як це передбачено у статтях 74 - 77.

Так, статтею 62 Конвенції встановлено, що продавець може вимагати від покупця сплати ціни, прийняття поставки або виконання ним інших зобов'язань, якщо тільки продавець не вдався до засобу правового захисту, не сумісного з такою вимогою.

Сторона може зупинити виконання своїх зобов'язань, якщо після укладення договору стає видно, що інша сторона не виконає значної частини своїх зобов'язань у результаті: a) серйозного недоліку в її спроможності здійснити виконання чи її кредитоспроможності; або b) її поведінки під час підготовки виконання чи здійснення виконання договору (частина 1 статті 71 Конвенції).

Збитки за порушення договору однією із сторін становлять суму, що дорівнює тій шкоді, включаючи упущену вигоду, якої зазнала інша сторона внаслідок порушення договору. Такі збитки не можуть перевищувати шкоди, яку сторона, що порушила договір, передбачала чи повинна була передбачати в момент укладення договору як можливий наслідок його порушення, враховуючи обставини, про які вона в той час знала чи повинна була знати (стаття 74 Конвенції).

Відповідно до статті 78 Конвенції, якщо сторона допустила прострочення у виплаті ціни чи іншої суми, інша сторона має право на відсотки з простроченої суми, без шкоди для будь-якої вимоги про відшкодування збитків, які можуть бути стягнуті на підставі статті 74.

У частині 2 статті 625 Цивільного кодексу України вказано, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом ураховано, що рішенням МКАС при ТПП України від 09.11.2021 у справі №160/2021 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПЛЕКС АГРОМАРС» на користь Zaklad Wylegu Drobiu Т. A. Sztuder s.c. за договором купівлі- продажу №100419 2019 від 03.05.2019 заборгованість за поставлений товар у розмірі 70 200,00 євро, 4 067,76 євро - 3% річних, 5300,00 євро на відшкодування витрат на правову допомогу та 4 786,64 євро на відшкодування витрат по сплаті арбітражного збору, а всього 84 354,40 євро.

Також, рішенням МКАС при ТПП України від 11.11.2021 у справі № 159/2021 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» на користь Zaklad Wylegu Drobiu Т. A. Sztuder s.c. за контрактом від 11.06.2019 заборгованість за поставлений товар у розмірі 190 275,00 євро, 10 909,24 євро - 3% річних, 7 100,00 євро на відшкодування витрат на правову допомогу та 8 368,60 євро на відшкодування витрат по сплаті арбітражного збору, а всього 216 652,84 євро.

Таким чином, судом вважаються обґрунтованими та доведеними належним чином вимоги Zaklad Wylegu Drobiu Т. A. Sztuder s.c. до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» на суму 301 007,24 євро, що еквівалентно 9 004 450,98 грн. за курсом НБУ станом на дату звернення кредитора із заявою 12.11.2021 (29,9144 грн. за 1 євро).

Щодо заявлених кредитором до визнання витрат, пов'язаних із провадженням у справі про банкрутство в господарському суді, у сумі 104 700,40 грн., що еквівалентно 3500,00 євро за курсом НБУ станом на 12.11.2021, суд дійшов висновку про наступне.

На підтвердження даних вимог кредитором надано договір на юридичне обслуговування № 19/02-21 від 19.02.2021 (із додатками), відповідно до якого Zaklad Wylegu Drobiu Т. A. Sztuder s.c. (замовник) бажає, щоб Адвокатське об'єднання «Ела» (виконавець) надав йому певні послуги, у тому числі юридичні послуги та послуги повіреного замовника.

Згідно з пунктом 6.1 додатку № 1 до договору замовник зобов'язаний оплачувати виконавцеві послуги у відповідності до умов договору та протоколу узгодження розміру вартості послуг, а також у відповідності до виставленого виконавцем рахунку.

У пункті 7.1 додатку № 1 до договору сторони погодили, що на підтвердження надання послуг виконавець передає замовнику акт про надання послуг, підписаний виконавцем.

Відповідно до додатку № 2 від 19.02.2021 до договору замовник доручає, а Виконавець зобов'язується надати Замовнику наступні Послуги, що пов'язані з подачею від імені Замовника до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово- промисловій палаті України двох позовних заяв щодо стягнення заборгованості з ТОВ «КОМПЛЕКС АГРОМАРС» (ідентифікаційний код 30160757), яка виникла у останнього перед Замовником за Договором купівлі - продажу № 100419_2019 від 03.05.2019 та Контрактом № 2 від 11.06.2019р., укладеними між Замовником та ТОВ «КОМПЛЕКС АГРОМАРС», а також щодо стягнення з цього боржника 3 (трьох) процентів річних від простроченої суми.

Як передбачено в додатку № 3 до договору загальна вартість Послуг, наданих Виконавцем Замовнику відповідно до Замовлення Послуг №1 від 19.02.2021 до Договору, складає 12 400,00 евро.

У додатку № 4 від 05.11.2021 до договору сторони в пункті 1 погодили, що Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується надати Замовнику наступні Послуги, що пов'язані з подачею від імені Замовника до Господарського суду міста Києва у справі № 910/15043/21 заяви кредитора з вимогами до боржника - ТОВ «КОМПЛЕКС АГРОМАРС» (ідентифікаційний код 30160757) щодо виконання останнім грошових зобов'язань, які виникли у останнього перед Замовником за Договором купівлі продажу № 100419_2019 від 03.05.2019 та Контрактом № 2 від 11.06.2019, укладеними між Замовником та ТОВ «КОМПЛЕКС АГРОМАРС», та на інших підставах, передбачених законодавством України.

У пунктах 1.1-1.6 додатку № 4 визначено вид послуг, що надаються Виконавцем Замовнику, в межах заяви кредитора з вимогами до боржника.

За положеннями додатку № 5 від 05.11.2021 до договору (протокол узгодження вартості послуг) вартість Послуг, вказаних у пунктах 1.1 - 1.6 Замовлення Послуг № 2 від 05.11.2021 до Договору на юридичне обслуговування № 19/02-21 від 19.02.2021, укладеного між Замовником та Виконавцем, складає 3 500,00 евро.

Згідно з пунктом 2 додатку № 5 від 05.11.2021 до договору Замовник зобов'язаний оплатити Виконавцю вартість Послуг, вказану у п. 1 цього Додатку, на підставі рахунку Виконавця, шляхом попередньої оплати цієї суми на поточний рахунок Виконавця, вказаний в Договорі, протягом 5 (п'яти) днів з дати одержання Замовником рахунку Виконавця (але не пізніше 11.11.2021).

Також сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору, в якій погоджено наступну редакцію пункту 8.1 договору: «Цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 01.07.2023, але в будь-якому випадку - до повного виконання сторонами зобов'язань за даним договором.

16.11.2021 між Zaklad Wylegu Drobiu Т. A. Sztuder s.c. та Адвокатським об'єднанням «Ела» підписано акт про надання послуг до договору № 19/02-21 від 19.02.2021, за яким виконавець дійсно надав замовнику послуги відповідно до замовлення послуг № 1 від 19.02.2019, що пов'язані з подачеб від імені замовника до Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТТП України двох позовних заяв щодо стягнення заборгованості з ТОВ «Комплекс Агромарс», яка виникла перед Zaklad Wylegu Drobiu Т. A. Sztuder s.c. за Договором купівлі - продажу № 100419_2019 від 03.05.2019 та Контрактом № 2 від 11.06.2019, та стягнення трьох процентів річних.

Відповідно до виставленого Адвокатським об'єднанням «Ела» інвойсу від 08.11.2021 № 3 Zaklad Wylegu Drobiu Т. A. Sztuder s.c. сума послуг за замовленням № 5 від 05.11.2021 становить 3500 євро.

Згідно з банківською випискою в АТ «Райффайзен Банк» Адвокатського об'єднання «Ела» 22.11.2021 Zaklad Wylegu Drobiu Т. A. Sztuder s.c. сплачено 3500,00 євро, еквівалент 104 928,60 грн., згідно з інвойсом № 3.

Разом із цим, як слідує з пункту 7.1 додатку № 1 до договору сторони погодили, що на підтвердження надання послуг виконавець передає замовнику акт про надання послуг, підписаний виконавцем.

Проте, до матеріалів справи не надано доказів підписання між сторонами акту про надання послуг, які визначені в додатку № 4 від 05.11.2021 до договору, та пов'язані з подачею від імені Zaklad Wylegu Drobiu Т. A. Sztuder s.c. до Господарського суду міста Києва у справі № 910/15043/21 заяви кредитора з вимогами до боржника - ТОВ «КОМПЛЕКС АГРОМАРС» щодо виконання останнім грошових зобов'язань за Договором купівлі продажу № 100419_2019 від 03.05.2019 та Контрактом № 2 від 11.06.2019, укладеними між Zaklad Wylegu Drobiu Т. A. Sztuder s.c. та ТОВ «КОМПЛЕКС АГРОМАРС».

Як передбачено пунктом 7.2 додатку № 1 до договору, виконавець може виставляти рахунки на авансові платежі, якщо сторони узгодили це у відповідному протоколі узгодженні вартості послуг.

Так, у пункті 2 додатку № 5 від 05.11.2021 до договору сторонами погоджено попередню оплату вартості Послуг, вказану у п. 1 цього Додатку, на підставі рахунку Виконавця не пізніше 11.11.2021.

Отже, здійснення Zaklad Wylegu Drobiu Т. A. Sztuder s.c. оплати вартості послуг за замовленням № 5 від 05.11.2021 на суму 3500 євро не замінює необхідність підписання між сторонами за договором № 19/02-21 від 19.02.2021 відповідного акту про надання послуг.

Положення статті 126 ГПК України передбачають, що для цілей розподілу судових витрат суд враховує: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відсутність документального підтвердження надання правової допомоги (договору надання правової допомоги, детального опису виконаних доручень клієнта, акта прийому-передачі виконаних робіт, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом тощо) є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв`язку з недоведеністю їх наявності.

Суд наголошує, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16, постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі №379/1418/18 та від 23.11.2020 у справі №638/7748/18.

З огляду на те, що до матеріалів справи не надано обумовленого сторонами в Договорі на юридичне обслуговування № 19/02-21 від 19.02.2021 акту про надання послуг за додатком № 4 від 05.11.2021 до договору, яким передбачено надання послуг у межах справи № 910/15043/21 про банкрутство ТОВ «Комплекс Агромарс», суд дійшов висновку відмовити у визнанні вимог Zaklad Wylegu Drobiu Т. A. Sztuder s.c. до боржника в сумі 3500,00 євро, що еквівалентно 104 700,40 грн. станом на день звернення з заявою кредитора 12.11.2021.

Отже, Zaklad Wylegu Drobiu Т. A. Sztuder s.c. підлягає визнанню кредитором боржника на суму 9 034 664,52 грн., з яких: 9 004 450,98 грн. - вимоги четвертої черги, 30 213,54 грн. - вимоги шостої черги.

Поряд з вищеописаною заборгованістю, визнанню також підлягають судові витрати кредитора у розмірі 4 540,00 грн.

У задоволенні вимог на суму 104 700,40 грн. слід відмовити.

vQXh7VH0HD4AbvQXh7VH0HD4AbГоловне управління ДПС Одеській області

Заява Головного управління ДПС Одеській області на суму 464 353,12грн. надійшла до суду 17.11.2021 (штемпель поштового відправлення датований 12.11.2021), тобто в строк, встановлений ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.

Вимоги заяви обґрунтовані тим, що за Товариством з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» обліковується податковий борг, а саме: основний платіж з орендної плати з юридичних осіб на загальну суму 464 353,12 грн.

Відповідно до підпункту 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу).

Згідно з п. 274.1 ст. 274 Податкового кодексу України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для лісових земель - не більше 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Пунктом 274.2 статті 274 Податкового кодексу України визначено, що ставка податку встановлюється у розмірі не більше 12 відсотків від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб'єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності).

Відповідно до п. 277.1 ст. 277 Податкового кодексу України ставка податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів або в межах населених пунктів, встановлюється у розмірі не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, а для лісових земель - не більше 0,1 відсотка від нормативної грошової оцінки площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

Згідно з п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно з п. 287.1 ст. 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Відповідно до п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Пунктом 287.4 статті 287 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно з п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Пунктами 288.2, 288.3 статті 288 Податкового кодексу України визначено, що платником орендної плати є орендар земельної ділянки, а об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Згідно з п. 288.4 ст. 288 Податкового кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Підпунктами 288.5.1, 285.5.2 та 285.5.3 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України визначено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки; для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки; може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах.

Відповідно до п. 288.7 ст. 288 Податкового кодексу України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Згідно з самостійно поданою податковою декларацією з плати на землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) № 9030687273 від 19.02.2021 заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» із земельного податку з юридичних осіб із терміном сплати 01.11.2021 складає 464 353,12 грн.

Заперечуючи проти заявлених податковим органом вимог, боржником зазначено наступне.

За договором оренди земельної ділянки, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Миколи Боровського, 33-В, кадастровий номер 5110137300:14:001:0014, площа 7 124 кв.м. (надалі - земельна ділянка), ТОВ «Комплекс Агромарс» сплачував орендну плату у розмірі 5 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Зокрема, за 2019 та 2020 рік ТОВ «Комплекс Агромарс» було сплачено орендну плату в сумі 696 529,72 грн. та 638 485,58 грн. відповідно. Розрахунок зазначених сум орендної плати ТОВ «Комплекс Агромарс» було здійснено виходячи з нормативної грошової оцінки земельної ділянки у розмірі 13 930 594,45 грн.

Проте, як стало відомо боржнику, у 2018 році нормативна грошова оцінка земельної ділянки була змінена. Згідно з витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки м. Одеси від 01.03.2018 № 666 нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 4 995 580,29 грн.

Як зазначає боржник, орендна плата у розмірі 5 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки з 2018 року мала обчислюватися від суми 4 995 580,29 грн., у зв'язку з чим, станом на жовтень 2022 року товариство має переплату орендної плати у загальному розмірі 856 273,88 грн., з яких 446 751,59 грн. за 2019 рік та 409 522,29 грн. за 2020 рік, а тому у боржника відсутня податкова заборгованість зі сплати орендної плати з юридичних осіб перед Головним управлінням ДПС в Одеській області.

Крім того, у додаткових письмових поясненнях боржником зазначено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» направлялися до податкового органу уточнені розрахунки з орендної плати, однак не були прийняті Головним управлінням ДПС в Одеській області.

Згідно з поданими Головним управлінням ДПС в Одеській області запереченнями від 08.02.2023 уточнюючий розрахунок до податкової декларації № 9030687273 від 19.02.2021 до податкового органу не надходив.

Дослідивши вказані пояснення боржника та розпорядника майна, якою підтримана позиція боржника, а також заперечення заявленого кредитора, суд зазначає наступне.

Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Приписами ст. 47 Податкового кодексу України визначено, що відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть: юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до цього Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи. Відповідальність за порушення податкового законодавства відокремленим підрозділом юридичної особи несе юридична особа, до складу якої він входить (підпункт 47.1.1 пункту 47.1 статті 47 Податкового кодексу України); фізичні особи - платники податків та їх законні чи уповноважені представники у випадках, передбачених законом (підпункт 47.1.2 пункту 47.1 статті 47 Податкового кодексу України); податкові агенти (підпункт 47.1.3 пункту 47.1 статті 47 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Згідно із пунктом 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно статті 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на те, що боржником не було подано суду доказів направлення Головному управлінню ДПС в Одеській області уточнюючого розрахунку до податкової декларації № 9030687273 від 19.02.2021, а заявлена податковим органом заборгованість боржника розрахована на основі самостійно поданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» податкової декларації № 9030687273 від 19.02.2021, наявність податкового боргу боржника зі сплати земельного податку з юридичних осіб належним чином обґрунтована та підтверджується матеріалами справи.

Щодо розміру податкового зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» зі сплати земельного податку з юридичних осіб, суд зазначає наступне.

Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, у повноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах свої повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Згідно з ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 60 Кодексу України з процедур банкрутства у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає заяви з вимогами поточних кредиторів, які надійшли до господарського суду після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом. Заяви з вимогами поточних кредиторів розглядаються господарським судом у порядку черговості їх надходження. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд своєю ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів. Вимоги поточних кредиторів погашаються в порядку черговості, визначеної статтею 64 цього Кодексу. Якщо кредитор заявив вимоги після здійснення розрахунків з іншими кредиторами, сплачені таким кредиторам кошти поверненню не підлягають.

Судом встановлено, що провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» було відкрито ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2021, у той час як Головним управлінням ДПС в Одеській області 01.11.2021 було здійснено нарахування податкового зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» зі сплати земельного податку з юридичних осіб у розмірі 58 044,14 грн., що свідчить про те, що заявлені вимоги податкового органу у вказаній частині є поточними.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про визнання Головного управління ДПС Одеській області кредитором боржника на суму 406308,98грн. -вимоги третьої черги.

Поряд з вищеописаною заборгованістю, визнанню також підлягають судові витрати кредитора у розмірі 4 540,00 грн.

Враховуючи, що заявлені податковим органом вимоги до боржника у розмірі 58 044,14 грн., нараховані 01.11.2021, тобто після відкриття провадження у справі про банкрутство, є поточними, суд прийшов до висновку про відмову у визнанні кредитором у вказаній частині.

vQXh7VH0HD4AbТовариство з обмеженою відповідальністю «Енерго Збут Транс»

Заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго Збут Транс» на суму 594 273,08грн. надійшла до суду 19.11.2021 (штемпель поштового відправлення датований 15.11.2021), тобто поза межами строку, встановленого ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.

20.12.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерго Збут Транс" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" (споживач) укладено договір постачання електричної енергії споживачу № 1092 шляхом підписання заяви-приєднання (далі - договір постачання електричної енергії), відповідно до пункту 1.1 якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Розділами 2 - 10 договору постачання електричної енергії сторонами узгоджені умови постачання, якість постачання електричної енергії, ціну, порядок обліку та оплати електричної енергії, права та обов`язки споживача і постачальника, відповідальність сторін, порядок припинення та відновлення постачання електричної енергії, порядок зміни постачальника, порядок розв`язання спорів.

Відповідно до п. 2.1 означеного договору початок постачання електричної енергії споживачу за цим договором - 01 січня 2020 року.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається у комерційній пропозиції постачальника.

Згідно з пунктів 4.3 - 4.6 договору постачання електричної енергії ціна електричної енергії у тому числі у разі її зміни, та погоджені обсяги постачання електричної енергії зазначаються постачальником у рахунках. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата вартості електричної енергії здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання (спецрахунок) постачальника. Оплата рахунка постачальника має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 робочих днів з моменту отримання його споживачем, або протягом 5 робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого споживачем.

У пункті 4.2 Комерційної пропозиції, що є додатком № 2 до договору (далі - комерційна пропозиція), визначено, що споживач здійснює оплату за електричну енергію у наступному порядку:

40% вартості заявлених (прогнозованих) обсягів споживання електроенергії не пізніше, ніж за п'ять днів до початку розрахункового періоду (місяця);

30% вартості заявлених (прогнозованих) обсягів споживання електроенергії не пізніше, ніж п'ятого дня розрахункового місяця;

30% вартості заявлених (прогнозованих) обсягів споживання електроенергії не пізніше п'ятнадцятого дня розрахункового місяця.

Коригування заявленого обсягу поставки здійснюється споживачем шляхом направлення постачальнику письмової заяви у строк до 15 числа поточного місяця.

Відповідно до 4.7 Комерційної пропозиції розрахунковий документ за спожиту електроенергію надається постачальником споживачу не пізніше десятого числа місяця, наступного за розрахунковим. Надані постачальником розрахункові/платіжні документи підлягають оплаті споживачем протягом 5 робочих днів з моменту отримання.

Відповідно до пункту 12.1 договору постачання електричної енергії цей договір укладається на строк, зазначений у комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набирає чинності з моменту підписання сторонами, і діє до 31.12.2020.

Між сторонами укладено додаткову угоду №1 від 28.12.2020 до договору постачання електричної енергії, якою внесені зміни до додатку 1 до договору щодо обсягів споживання електричної енергії на 2021 рік та викладено його у новій редакції.

За період грудень 2020 року - лютий 2021 року позивач поставив товарної продукції на загальну суму 559 959,56 грн., що підтверджується актами приймання-передачі товарної продукції: №4862 від 31.12.2020 на суму 172 915,49 грн, №140 від 31.01.2021р. на суму 267 538,28 грн, №485 від 28.02.2021 на суму 119 505,79 грн.

Проте, боржник своєчасно не вносив плату за спожиту теплову енергію, в результаті чого за спірний період з грудня 2020 року по лютий 2021 року утворилась заборгованість, яка станом на дату подання позовної заяви становить 559 959,56 грн.

Так, рішенням Господарського суду міста Києва від 23.07.2021 у справі №910/6765/21 позоов Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Збут Транс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" про стягнення 585 490,72 грн - задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго Збут Транс" 559 959,56 грн (п'ятсот п'ятдесят дев'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят дев'ять гривень 56 копійок) основного боргу, 13 212,06 грн (тринадцять тисяч двісті дванадцять гривень 06 копійок) пені, 2 729,06 грн (дві тисячі сімсот двадцять дев'ять гривень 06 копійок) три проценти річних у розмірі, 9 590,04 грн (дев'ять тисяч п'ятсот дев'яносто гривень 04 копійок) інфляційних втрат та 8 782,36 грн (вісім тисяч сімсот вісімдесят дві гривні 36 копійок) судового збору.

У відповідності до ч.4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено обставини, якщо інше не встановлено законом.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго Збут Транс» кредитором боржника на суму 594 273,08грн., з яких 581 061,02грн.-вимоги четвертої черги, 13212,06грн. -вимоги шостої черги.

Поряд з вищеописаною заборгованістю, визнанню також підлягають судові витрати кредитора у розмірі 4 540,00 грн.

vQXh7VH0HD4AbАкціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз»

vQXh7VH0HD4AbЗаява Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» 5 508 806,84 грн. (з урахуванням заяви про збільшення розміру кредиторських вимог) надійшла до суду 14.12.2021 (штемпель поштового відправлення датований 10.12.2021), тобто поза межами строку, встановленого ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.

Свої вимоги обґрунтувало тим, що 01.01.2016 Товариством з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" шляхом підписання заяви-приєднання до умов типового договору розподілу природного газу для споживача, що не є побутовим, укладено типовий договір розподілу природного газу № 09420U4GL1ВP016 та договір розподілу природного газу № 09420U4GL1DP016.

Згідно з пунктом 2.1. типового договору Оператор ГРМ зобов`язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та оплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором.

Відповідно до пункту 2.2 типового договору обов'язковою умовою надання споживачу послуги з розподілу природного газу є наявність у споживача об'єкта, підключеного в установленому порядку до газорозподільної системи Оператора ГРМ.

У пункті 6.1. типового договору передбачено, що оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.

За положеннями пункту 6.2 типового договору тариф, встановлений згідно з пунктом 6.1 цього розділу, є обов'язковим для Сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо його встановлення.

Пунктом 6.3 типового договору встановлено, що величина річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) Споживача на розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРМ. Споживач, що не є побутовим, оплачує замовлену потужність виходячи з наявних об'єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу. Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.

Відповідно до пункту 6.6 типового договору оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Надання Оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу Споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу ГРМ (пункт 6.8 типового договору).

Постановою НКРЕКП від 22.12.2021 № 2752, яка набрала чинності з 01 січня 2022 року, встановлено для AT «Київоблгаз» тариф на послуги розподілу природного газу у розмірі 1,49 грн за 1 м3 на місяць (без урахування ПДВ), що з врахуванням ПДВ становить 1,788 грн за 1 м3 на місяць.

Відповідно до показників витрати природного газу Товариством з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" 1 004 854,61 м3 за період жовтень 2019 року - вересень 2020 року по договору № 09420U4GL1DP016, місячна вартість послуги з урахуванням Постанови НКРЕКП від 16.12.2020 № 2452 становить 1 004 854,61 м3:12*1,74 грн./м3=145 703,91 грн.

Згідно з показниками витрати природного газу Товариством з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" по договору № 09420U4GL1BP016 за період жовтень 2019 року - вересень 2020 року в розмірі 2 257 561,85 м3, щомісячний платіж з оплати вартості послуги розподілу природного газу з урахуванням Постанови НКРЕКП від 16.12.2020 № 2452 становить 2 257 561,85 м3:12*1,74 грн./м3= 327 346,46 грн.

Приймаючи до уваги, що витрата природного газу Товариством з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" за період жовтень 2020 року - вересень 2021 року по об'єкту споживача по договору № 09420U4GL1DP016 складає відповідно до фактичного споживання природного газу 432 193,29 м3 (згідно з довідкою щодо величини річної замовленої потужності на 2022 рік), місячна вартість послуги розподілу природного газу по Договору № 09420U4GL1DP016 з урахуванням Постанови НКРЕКП від 22.12.2021 № 2752 становить: 432 193, 29 м3 : 12 * 1, 788 грн./м3 = 64 396, 80 грн. (щомісячний платіж).

Одночасно, відповідно до договору № 09420U4GL1BP016 витрата природного газу Товариством з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" за період жовтень 2020 року - вересень 2021 року по об'єкту споживача складає згідно фактичного споживання природного газу 250 488,17 м3 (згідно з розрахунком річної замовленої потужності на 2022 рік по Договору № 09420U4GL1BP016), у зв'язку з чим щомісячний платіж з урахуванням Постанови НКРЕКП від 22.12.2021 № 2752 становить: 250 488,17 м3:12 * 1, 788 грн./м3 = 37 322, 73 грн.

Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» про величину річної замовленої потужності на поточний 2021 рік в акті приймання-передачі природного газу за вересень 2021 року № ОГ00077164 від 30.09.2021 по Договору № 09420U4GL1BP016 від 01.01.2016 та в акті приймання-передачі природного газу за вересень 2021 року № ОГ00077834 від 30.09.2021 по Договору № 09420U4GL1DP016 від 01.01.2016.

Протягом травня-грудня 2021 року Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» листами направляло на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» акти приймання-передачі природного газу з рахунками на оплату за період з грудня 2020 року по листопад 2021 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи описами вкладення та поштовими чеками на відправлення.

Водночас, Товариство з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» акти приймання-передачі природного газу не підписало та на адресу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» не повернуло.

У зв`язку з цим, кредитор у заяві про грошові вимоги до боржника (з урахуванням заяв про збільшення розміру вимог) зазначив, що за Товариством з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» виникла заборгованість по оплаті послуг із розподілу за договором № 09420U4GL1ВP016 за період квітень 2021 року - вересень 2022 року в розмірі 3 251 522,49 грн., за період жовтень 2022 року - грудень 2022 року в сумі 111 968,19 грн., та за договором № 09420U4GL1DP016 за період квітень 2021 року - вересень 2022 року в розмірі 1 874 544,04 грн., за період жовтень 2022 року по грудень 2022 року в сумі 193 190,36 грн.

Також кредитором нараховані за договором № 09420U4GL1ВP016 пеня в розмірі 13 829,52 грн., три проценти річних у розмірі 2 789,93 грн., інфляційні втрати в розмірі 5 573,40 грн., та за договором № 09420U4GL1DP016 пеня в розмірі 37 883,02 грн., три проценти річних у розмірі 6 993,79 грн., інфляційні втрати в розмірі 10 512,10 грн.

Разом із цим, як слідує з наданого кредитором розрахунку, останнім пред'явлено до боржника в тому числі поточні вимоги за договорами № 09420U4GL1ВP016, № 09420U4GL1DP016.

Відповідно до ст.1 Кодексу України з процедур банкрутства поточні кредитори - це кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство. З моменту відкриття провадження у справі пред`явлення поточними кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися у випадку та порядку, передбачених цим Кодексом.

Згідно частини 4 статі 60 Кодексу України з процедур банкрутства у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає заяви з вимогами поточних кредиторів, які надійшли до господарського суду після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом.

Заяви з вимогами поточних кредиторів розглядаються господарським судом у порядку черговості їх надходження. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд своєю ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів.

Вимоги поточних кредиторів погашаються в порядку черговості, визначеної статтею 64 цього Кодексу.

З огляду на те, що провадження у справі № 910/15043/21 про банкрутство Товариством з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» відкрито на підставі ухвали Господарського суду міста Києва від 13.10.2021, вимоги конкурсних кредиторів є такими, що виникли до 12.10.2021 включно.

Таким чином, пред'явлення Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» вимог до боржника, які виникли з 13.10.2021, наразі є передчасним, у зв'язку з чим суд у визнанні таких поточних вимог відмовляє на суму 2 409 806,44 грн., з якої: 1 272 697,14 грн. за договором № 09420U4GL1ВP016, 1 137 109,30 грн. за договором № 09420U4GL1DP016.

У повідомленні про результати розгляду вимог кредитора арбітражний керуючий також зауважив на тому, що заява кредитора містить як конкурсні, так і поточні вимоги, що заявлені передчасно.

Як передбачено статтею 1 Закону України «Про ринок природного газу» суб'єктами ринку природного газу є: оператор газотранспортної системи, оператор газорозподільної системи, оператор газосховища, оператор установки LNG, замовник, оптовий продавець, оптовий покупець, постачальник, споживач.

Згідно з пунктом 1 глави 3 розділу І Кодексу ГРМ доступ суб`єктів ринку природного газу до ГРМ, що на законних підставах знаходиться у власності чи користуванні (у тому числі в експлуатації) Оператора ГРМ, здійснюється на принципах: забезпечення рівних прав доступу, у тому числі приєднання, до ГРМ відповідно до вимог цього Кодексу; забезпечення Оператором ГРМ належної якості послуг доступу (приєднання) на договірних засадах; забезпечення суб`єктами ринку природного газу критеріїв доступу, визначених розділами V та VI цього Кодексу, та належних розрахунків за надані послуги.

Згідно з пунктом 3 глави 3 розділу І Кодексу ГРМ для забезпечення цілодобового доступу до газорозподільної системи та можливості розподілу (переміщення) належного споживачу (суміжному суб`єкту ринку природного газу) природного газу ГРМ обов`язковою умовою є наявність фізичного підключення об`єкта споживача (суміжного суб`єкта ринку природного газу) до ГРМ. Споживачі, у тому числі побутові, та суміжні суб`єкти ринку природного газу, які фізично підключені до ГРМ, забезпечуються цілодобовим доступом до ГРМ та можливістю розподілу (переміщення) природного газу ГРМ у порядку, визначеному в розділі VI цього Кодексу.

Взаємовідносини, пов`язані з розподілом природного газу споживачам, у тому числі побутовим споживачам, підключеним до/через ГРМ, включаючи забезпечення Оператором ГРМ цілодобового їх доступу до ГРМ для споживання (розподілу) належного їм (їх постачальникам) природного газу, регулюються договором розподілу природного газу, укладеним між Оператором ГРМ та споживачем відповідно до вимог глави 3 розділу VI цього Кодексу (пункт 5 глави 3 розділу І Кодексу ГРМ).

На підставі укладеного договору розподілу природного газу Оператор ГРМ: присвоює споживачу (точці комерційного обліку), у тому числі побутовому споживачу, персональний EIC-код суб`єкта ринку природного газу та передає його Оператору ГТС для ідентифікації споживача в інформаційній платформі Оператора ГТС, у тому числі для цілей закріплення споживача в Реєстрі споживачів відповідного постачальника та здійснення оперативних заходів при запровадженні процедури зміни його постачальника; надає послугу споживачу із забезпечення цілодобового доступу до ГРМ в межах приєднаної потужності його об`єкта для можливості споживання ним відповідних об`ємів природного газу, виділених постачальником природного газу; забезпечує формування та передачу даних прогнозів відборів/споживання природного газу та обсягів фактичного споживання природного газу споживачем Оператору ГТС у порядку, визначеному Кодексом ГТС та цим Кодексом (пункт 6 глави 3 розділу І Кодексу ГРМ).

Згідно з пунктом 2 глави 1 розділу VI Кодексу ГРМ суб`єкти ринку природного газу (у тому числі споживачі), які в установленому законодавством порядку підключені до газорозподільних систем, мають право на отримання/передачу природного газу зазначеними газорозподільними системами за умови дотримання ними вимог цього Кодексу та укладення договору розподілу природного газу.

Доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об`єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року N 2498 (далі - типовий договір розподілу природного газу), в порядку, визначеному цим розділом.

Відповідно до пункту 1 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу має бути укладений Оператором ГРМ з усіма споживачами, у тому числі побутовими споживачами, об`єкти яких в установленому порядку підключені до/через ГРМ, що на законних підставах перебуває у власності чи користуванні Оператора ГРМ.

Частинами 1 - 2 статті 40 Закону України «Про ринок природного газу» визначено, що розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу. Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором. Оператор газорозподільної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів розподілу природного газу з замовниками. Договір розподілу природного газу є публічним.

Згідно з пунктом 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу - правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог цього Кодексу, згідно з яким забезпечується фізична доставка природного газу, належного споживачу, та/або цілодобовий доступ об`єкта споживача до газорозподільної системи.

Згідно з пунктами 3, 4 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України за формою Типового договору розподілу природного газу.

Фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема, повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка Оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу (пункт 7 глави 3 Розділу VI Кодексу).

Судом встановлено, що на виконання умов типових договорів розподілу природного газу, укладених із боржником шляхом підписання останнім від 01.01.2016 заяв-приєднання № 09420U4GL1ВP016, № 09420U4GL1DP016, Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» за надано послуги з розподілу природного газу за період з квітня 2021 року по 12.10.2021 ключно, що підтверджується направленими боржнику актами приймання-передачі із рахунками на оплату.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У постанові Верховного Суду від 18.02.2021 у справі № 922/1703/20 викладено висновок згідно з яким, встановивши наявність у відповідача обсягів споживання природного газу за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, фізичне підключення об`єкта споживача до газорозподільної мережі у спірному періоді, наявність укладеного між сторонами договору розподілу природного газу, який не припинено, а також враховуючи те, що споживачем ні заява про остаточне припинення користування природним газом, ні уточнені заявки на величину річної замовленої потужності не подавалась, правильними є висновки суду апеляційної інстанції про існування у відповідача обов'язку оплати вартості послуг з розподілу природного газу в порядку передбаченому главою 6 розділу VI Кодексу ГРМ, в редакції постанови №2080 від 07.10.2019.

Таким чином, оскільки укладені між сторонами договори від 01.01.2016 № 09420U4GL1DP016, № 09420U4GL1BP016 розподілу природного газу не були припинені, заявки на уточнення величини річної замовленої потужності боржник не подавав, та об'єкти боржника фізично підключені до газорозподільної мережі, суд дійшов висновку про наявність в боржника обов'язку з оплати вартості послуг з розподілу природного газу.

Згідно з направленими боржнику актами приймання-передачі за Товариством з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» виникла заборгованість по оплаті послуг із розподілу за договором № 09420U4GL1ВP016 за період квітень 2021 року - 12.10.2021 включно в розмірі 2 090 793,54 грн., та за договором № 09420U4GL1DP016 за період квітень 2021 року - 12.10.2021 включно в сумі 930 625,10 грн.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України).

За частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до пункту 8.2 типового договору в разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Нарахування пені здійснюється починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку здійснення оплати за цим договором.

За змістом частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Натомість, як слідує з розрахунку, кредитор нараховує пеню та компенсаційні виплати за період до 31.10.2021 включно.

Разом із цим, ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2021 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до частини 3 статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

Таким чином, при здійсненні розрахунку пені, інфляційних втрат та трьох процентів річних слід прийняти як кінцеву дату, до якої нараховуються компенсаційні виплати, день відкриття провадження у справі про банкрутство.

За арифметичним перерахунком суду, здійсненим з урахуванням визначених кредитором періодів, проте до 12.10.2021 включно, суд дійшов висновку про визнання 13 829,52 грн. пені, 2 789,93 грн. трьох процентів річних та 5 573,40 грн. інфляційних втрат нарахованих за договором № 09420U4GL1ВP016, а також 30 869,64 грн. пені, 5 724,36 грн. трьох процентів річних та 10 512,10 грн. інфляційних втрат нарахованих за договором № 09420U4GL1DP016.

Отже, суд дійшов обґрунтованого висновку про визнання Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» кредитором боржника на суму 3 090 717,59грн. (з урахуванням заяви про збільшення розміру вимог), з якої: 3 046 018,43грн. - вимоги четвертої черги, 44 699,16 грн. - вимоги шостої черги.

Поряд з вищеописаною заборгованістю підлягає включенню судовий збір, сплачений за подання заяви про визнання кредитором по відношенню до боржника у розмірі 4 540,00 грн. - перша черга.

У задоволенні вимог Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" у визнанні кредитором на суму 2 418 089,25 грн. слід відмовити.

vQXh7VH0HD4AbТовариство з обмеженою відповідальністю «Шафран Спайс»

Заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Шафран Спайс» на суму 80 249,09грн. надійшла до суду 22.12.2021 (штемпель поштового відправлення датований 21.12.2021), тобто поза межами строку, встановленого ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.

Судом встановлено, що заявлена заборгованість підтверджена рішенням Господарського суду міста Києва від 05.04.2021 у справі №910/1320/21, яким стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Шафран Спайс" 76 755 грн. 60 коп. основного боргу, 3% річних в сумі 377 грн. 80 коп., інфляційні втрати в сумі 845 грн. 69 коп. та 2270 грн. витрат по сплаті судового збору.

У відповідності до ч.4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено обставини, якщо інше не встановлено законом.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю «Шафран Спайс» кредитором боржника на суму 80 249,09грн.-вимоги четвертої черги.

Поряд з вищеописаною заборгованістю, визнанню також підлягають судові витрати кредитора у розмірі 4 540,00 грн.

vQXh7VH0HD4AbАнтимонопольний комітет України

Заява Антимонопольного комітету України на суму 1 015 000,00грн. надійшла до суду 25.01.2022 (штемпель поштового відправлення датований 23.01.2022), тобто поза межами строку, встановленого ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.

Тимчасова адміністративна колегія Антимонопольного комітету України (далі - Комітет) прийняла рішення від 11.08.2020 № 13-р/тк (далі - Рішення № 13-р/тк), яким за порушення, передбачене п. 13 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», на Боржника накладено штраф у розмірі 500 000 гривень.

Відповідно до ч. З ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» рішення Комітету є обов'язковим до виконання.

Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Комітету, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. За кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Сума пені, нарахованої відповідно до ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» становить 500 000 гривень.

У зв'язку з несплатою Боржником штрафу накладеного Рішенням № 13-р/тк, Комітет звернувся до Господарського суду міста Києва з відповідною позовною заявою.

Так, рішенням Господарського суду міста Києва від 09.11.2021 №910/10838/21 стягнуто з Товариства з обмеженою відповділаьністю «Комплекс Агромарс» в дохід загального фонду Державного бюджету України штраф у розмірі 500 000 гривень та пеню у розмірі 500 000 гривень, а також судовий збір у розмірі 15 000 гривень.

У відповідності до ч.4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено обставини, якщо інше не встановлено законом.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про визнання Антимонопольного комітету України кредитором боржника на суму 1 015 000,00грн., з яких 15000,00грн.-вимоги четвертої черги, 1 000 000,00грн.-вимоги шостої черги.

Поряд з вищеописаною заборгованістю, визнанню також підлягають судові витрати кредитора у розмірі 4 962,00 грн.

vQXh7VH0HD4AbТовариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Голден Коін»

vQXh7VH0HD4AbЗаява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Голден Коін» з грошовими вимогами на суму 2 939 744,37грн. надійшла до суду 03.02.2022(штемпель поштового відправлення датований 01.02.2022), тобто поза межами строку, встановленого ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.

Обґрунтовуючи подану заяву, заявник зазначає, що 09.10.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інокс Сервіс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Завод Київ Комбікорм» укладено Договір поставки кукурудзи № 73/2020/3KK від 09.10.2020.

На виконання умов Договору поставки кукурудзи № 73/2020/3KK від 09.10.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «Інокс Сервіс» поставило Товариству з обмеженою відповідальністю «Завод Київ Комбікорм» товар - кукурудзу, на загальну суму 2 939 744,37 грн., що підтверджується видатковими накладними, товарно-транспортними накладними та оборотно-сальдовою відомістю Товариства з обмеженою відповідальністю «Інокс Сервіс» по контрагенту Товариству з обмеженою відповідальністю «Завод Київ Комбікорм».

У подальшому, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Завод Київ Комбікорм», як Первісним боржником, Товариством з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс», як Новим боржником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інокс Сервіс», як Кредитором, укладено Договір про переведення боргу №17/11/20-ПБ від 17.11.2020.

Відповідно до пункту 1 Договору про переведення боргу №17/11/20-ПБ від 17.11.2020 Первісний боржник перевів на Нового боржника грошове зобов'язання у розмірі 2 939 744,37 грн. (в подальшому за текстом - «Борг»), яке виникло на підставі поставки кукурудзи № 73/2020/3KK від 09.10.2020 (надалі - «Основний договір»), укладеного між Кредитором та Первісним боржником. Наявність боргу підтверджується актом звірки взаєморозрахунків, узгодженим та підписаним Кредитором та Первісним боржником станом на дату підписання даного договору.

У пункті 2 договору зазначено, що за даним договором Новий боржник зобов'язується здійснити (замість Первісного боржника) погашення Боргу в строк до 31 грудня 2020 року.

Надалі, 11.10.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Голден Коін», як Фактором, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інокс Сервіс», як Клієнтом, укладено Договір про надання послуг з факторингу № 111021-Ф-2, в пункті 1.1 якого сторони визначили, що в Договорі факторингу: Товариство з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» іменується - Боржник; Основний договір - Договір про переведення боргу №17/11/20-ПБ від 17.11.2020, укладений між Клієнтом та Боржником;

Грошове зобов'язання - зобов'язання Боржника щодо сплати Клієнтові суму боргу у розмірі: 2 939 744,37 грн., що виникла на підставі Договору поставки кукурудзи №73/2020/ЗКК від 09.10.2020, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інокс Сервіс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Завод Київ Комбікорм», з урахуванням підписаного трьохстороннього Договору про переведення боргу №17/11/20-ПБ від 17.11.2020 з Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Київ Комбікорм» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс»; Право вимоги - право вимоги належного виконання Грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 1.2 Договору про надання послуг з факторингу № 111021-Ф-2 від 11.10.2021 в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Клієнт передає Фактору, а Фактор приймає і зобов'язується оплатити Клієнтові усі права вимоги за Грошовим зобов'язанням, що виникли у Клієнта до Боржника з підстав неналежного виконання останнім Основного договору.

Фактор набуває Права вимоги з моменту укладання та підписання нього Договору (п. 1.4. Договору).

За положеннями п. 1.4 Договору з моменту укладання (підписання) Договору факторингу, Клієнт вибуває з будь-яких правовідносин, які склалися між ним і Боржником, а Фактор заміщає Клієнта у всіх правовідносинах, які склалися між Клієнтом та Боржником за Основним договором.

Згідно з п. 1.5. Договору з моменту набуття Фактором Права вимоги, Фактор стає правонаступником Клієнта у всіх існуючих судових справах та/або виконавчих провадженнях, які пов'язані з неналежним виконанням зобов'язань.

У пунктах 4.1, 4.2. Договору сторонами погоджено, що за передані права вимоги до Боржника за Основним договором, Фактор сплачує Клієнтові грошові кошти в сумі 500 000,00 грн. до 31.12.2021. Сторони домовилися про можливість розрахунку частинами в межах суми, зазначеної в пункті 4.1, та строку, зазначеного в п. 4.2 договору.

До вказаного Договору сторонами складено та підписано відповідні акти приймання-передачі прав та приймання-передачі документів, які є невід'ємними частинами Договору.

На виконання умов Договору про надання послуг з факторингу № 111021-Ф-2 від 11.10.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Голден Коін» сплатило на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Інокс Сервіс» грошові кошти в сумі 500 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 94 від 11.11.2021 та копією виписки по рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Інокс Сервіс».

Також, 13.10.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «Інокс Сервіс» надіслало на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» Повідомлення про передачу права вимоги № 13/10-2 за Договором поставки кукурудзи №73/2020/ЗКК від 09.10.2020 з урахуванням Договору про переведення боргу №17/11/20-ПБ від 17.11.2020 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Голден Коін» на підставі Договору про надання послуг з факторингу № 111021-Ф-2 від 11.10.2021.

Відповідно до даних трекінгу поштового відправлення № 0101417253514 з веб-сайту АТ «Укрпошта» відправлення вручено за довіреністю 21.10.2021.

Отже, у заяві про грошові вимоги до боржника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Голден Коін» просило визнати його кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» на суму 2 939 744,37 грн.

Разом із цим, заперечуючи проти визнання вимог кредитора, боржник повідомив, що на підставі укладеного 22.01.2021 між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інокс Сервіс» договору про зарахування зустрічних однорідних вимог відповідні вимоги за Договором поставки кукурудзи №73/2020/ЗКК від 09.10.2020 на суму 2 517 811,88 грн. є припиненими. При цьому, згідно з умовами Договору поставки кукурудзи №73/2020/ЗКК від 09.10.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «Інокс Сервіс» не мало права відступати права вимоги за ним.

Так, відповідно до наданої боржником копії договору про зарахування зустрічних однорідних вимог № 1-12 від 22.01.2021, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» (сторона 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інокс Сервіс» (сторона 2), сторони, маючи одна до одної зустрічні однорідні вимоги, строк виконання яких настав, на підставі ст. 601 Цивільного кодексу України дійшли згоди про зарахування зустрічних однорідних вимог в сумі 2 517 811,88 грн. (Сторона-1 є боржником, а Сторона - 2 є кредитором па підставі Договору поставки кукурудзи № 73/2020/3KK від 09.10.2020 року; Договору про переведення боргу № 17/11/20-ПБ від 17.11.2020 року. Сторона-2 є боржником, а Сторона - 1 є кредитором на підставі Договору поставки м'яса птиці № 36/2020/КАМ/М від 17.11.2020).

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), підставами виникнення прав та обов`язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статей 512, 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одним із випадків відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).

У статті 350 Господарського кодексу України факторинг визначений як передання чи зобов`язання банку передати грошові кошти за плату в розпорядження іншої сторони, яка відступає або зобов`язується відступити банку своє право грошової вимоги до третьої сторони.

За положеннями статті 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Таким чином, на підставі укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Голден Коін», як Фактором, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інокс Сервіс», як Клієнтом, Договору про надання послуг з факторингу від 11.10.2021 № 111021-Ф-2, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Голден Коін» набуло права вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» на суму 2 939 744,37 грн., що виникла на підставі Договору поставки кукурудзи №73/2020/ЗКК від 09.10.2020, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інокс Сервіс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Завод Київ Комбікорм», з урахуванням підписаного трьохстороннього Договору про переведення боргу №17/11/20-ПБ від 17.11.2020 з Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Київ Комбікорм» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс».

У той же час, із матеріалів справи вбачається, що 22.01.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» (сторона 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інокс Сервіс» (сторона 2) укладено договір про зарахування зустрічних однорідних вимог № 1-12, за яким сторони, маючи одна до одної зустрічні однорідні вимоги, строк виконання яких настав, на підставі ст. 601 Цивільного кодексу України дійшли згоди про зарахування зустрічних однорідних вимог в сумі 2 517 811,88 грн. (Сторона-1 є боржником, а Сторона - 2 є кредитором па підставі Договору поставки кукурудзи № 73/2020/3KK від 09.10.2020 року; Договору про переведення боргу № 17/11/20-ПБ від 17.11.2020 року. Сторона-2 є боржником, а Сторона - 1 є кредитором на підставі Договору поставки м'яса птиці № 36/2020/КАМ/М від 17.11.2020).

Положеннями статті 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, за якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Так, доказів визнання договору про зарахування зустрічних однорідних вимог від 22.01.2021 № 1-12 недійсним у встановленому законом порядку матеріали справи не містять.

За приписами статті 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Отже, оскільки договір про зарахування зустрічних однорідних вимог від 22.01.2021 № 1-12 є чинним, зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» на суму 2 517 811,88 грн. за Договором поставки кукурудзи №73/2020/ЗКК від 09.10.2020, з урахуванням Договору про переведення боргу №17/11/20-ПБ від 17.11.2020, є припиненими.

Відтак, внаслідок зарахування зустрічних однорідних вимог залишок заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» за Договором поставки кукурудзи №73/2020/ЗКК від 09.10.2020, з урахуванням Договору про переведення боргу №17/11/20-ПБ від 17.11.2020, становить 421 932,49 грн.

Водночас, щодо тверджень боржника про встановлену заборону на відступлення Товариством з обмеженою відповідальністю «Інокс Сервіс» прав вимоги за Договором поставки кукурудзи №73/2020/ЗКК від 09.10.2020, суд зауважує наступне.

Відповідно до пунктів 5.3, 5.4 Договору поставки кукурудзи №73/2020/ЗКК від 09.10.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «Інокс Сервіс» не має права укладати будь-які договори про відступлення прав грошових вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс», строк платежу за якими настав або настане у майбутньому за цим договором; не має права укладати будь-які договори факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги), предметом яких може бути відступлення прав грошових вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс», строк платежу за якими настав або настане у майбутньому за цим договором.

За змістом частини 3 статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з частиною 1 статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відсутність згоди боржника на заміну кредитора у зобов'язанні, якщо обов'язковість такої згоди передбачено договором, є підставою для визнання недійсним на підставі ч. 1 ст. 203 ЦК України договору про відступлення права вимоги, оскільки у такому випадку договір про відступлення права вимоги суперечить приписам ч. 1 ст. 516 ЦК України.

Дана правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 29.05.2018 у справі № 910/14716/17.

Беручи до уваги, що Договір про надання послуг з факторингу від 11.10.2021 № 111021-Ф-2 у судовому порядку недійсним не визнаний, суд дійшов висновку про необґрунтованість тверджень боржника про те, що відступлення за цим договором прав вимоги за Договором поставки кукурудзи №73/2020/ЗКК від 09.10.2020 здійснено неправомірно.

За наведених обставин, вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Голден Коін» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» за Договором поставки кукурудзи №73/2020/ЗКК від 09.10.2020, з урахуванням Договору про переведення боргу №17/11/20-ПБ від 17.11.2020, на суму 421 932,49 грн., що ґрунтуються на Договорі про надання послуг з факторингу від 11.10.2021 № 111021-Ф-2, визнаються судом обґрунтованими.

Зважаючи на встановлені судом фактичні обставини справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Голден Коін» підлягає визнанню кредитором боржника на суму 421 932,49 грн., що відносяться до четвертої черги задоволення вимог кредиторів.

Поряд з вищеописаною заборгованістю, до реєстру вимог кредиторів також підлягає включенню судовий збір, сплачений за подання заяви про визнання кредитором по відношенню до боржника у розмірі 4 962,00 грн. - перша черга.

У задоволенні решти вимог у розмірі 2 517 811,88 грн. відмовити.

vQXh7VH0HD4AbvQXh7VH0HD4AbГоловне управління ДПС у Київській області

Заява Головного управління ДПС у Київській області на суму 481 072,36грн. надійшла до суду 25.08.2022, тобто поза межами строку, встановленого ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.

Вимоги заяви обґрунтовані тим, що за Товариством з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» обліковується податковий борг, а саме: орендна плата з юридичних осіб у сумі 422 990,38 грн., податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене юридичними особами, які є власниками житлової нерухомості у сумі 22 043,00 грн., екологічний податок, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючими речовинами у сумі 3 001,84 грн., екологічний податок, який справляється за викиди двоокису вуглецю в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення в сумі 2 923,70 грн., фіксований с/г податок у сумі 9 706,26 грн. та земельний податок з юридичних осіб у сумі 2 406,89 грн.

Підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно з п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу).

Згідно з п. 274.1 ст. 274 Податкового кодексу України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для лісових земель - не більше 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Пунктом 274.2 статті 274 Податкового кодексу України визначено, що ставка податку встановлюється у розмірі не більше 12 відсотків від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб'єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності).

Відповідно до п. 277.1 ст. 277 Податкового кодексу України ставка податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів або в межах населених пунктів, встановлюється у розмірі не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, а для лісових земель - не більше 0,1 відсотка від нормативної грошової оцінки площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

Згідно з п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно з п. 287.1 ст. 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Відповідно до п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Пунктом 287.4 статті 287 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно з п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Пунктами 288.2, 288.3 статті 288 Податкового кодексу України визначено, що платником орендної плати є орендар земельної ділянки, а об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Згідно з п. 288.4 ст. 288 Податкового кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Підпунктами 288.5.1, 285.5.2 та 285.5.3 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України визначено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки; для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки; може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах.

Відповідно до п. 288.7 ст. 288 Податкового кодексу України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Дослідивши долучену до заяви довідку-розрахунок податкового боргу боржника, а також податкові самостійно подані Товариством з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, податкові розрахунки земельного податку, декларації екологічного податку, а також податкові декларації платника єдиного податку четвертої групи, на підставі яких податковим органом проведеної зазначений розрахунок, з огляду на визнання заявленої заборгованості розпорядником майна, а також відсутність заперечень збоку боржника, суд визнає Головне управління ДПС у Київській області кредитором боржника на суму 481 072,36 грн. з віднесенням до третьої черги.

Поряд з вищеописаною заборгованістю, визнанню також підлягають судові витрати кредитора у розмірі 4 962,00 грн.

vQXh7VH0HD4AbТовариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінгруп Фактор»

Заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінгруп Фактор» на суму 5 141 530,80грн. надійшла до суду 25.11.2022, тобто поза межами строку, встановленого ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.

У заяві кредитора зазначено, що 01.04.2021 на підставі помилкового платежу за платіжним дорученням № 203 кредитор перерахував на рахунок боржника грошові кошти в сумі 4 542 417,11 грн. із призначенням платежу «надання зворотної фінансової допомоги згідно договору № 21-005 від 31.03.2021 без ПДВ».

З огляду на те, що відповідний договір між сторонами не укладався та послуги фактично не надавалися, кредитор звернувся до боржника з листом від 22.06.2021 № 22/06 щодо повернення помилково перерахованих коштів в сумі 4 542 417,11 грн. у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Оскільки боржник грошові кошти на вимогу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінгруп Фактор" не повернув, останній у заяві кредитора до боржника просив визнати 4 542 417,11 грн. безпідставно набутих коштів, 151 716,73 грн. інфляційних втрат, 72 803,12 грн. трьох процентів річних, 374 593,84 грн. пені.

У запереченнях на подану заяву боржник наголосив, що між сторонами існували договірні відносини за декількома договорами поворотної фінансової допомоги. У боржника наявний примірник підписаного ним договору поворотної фінансової допомоги від 06.04.2021 № 21-005-02, який водночас не можна вважати неукладеним. Так, за вказаним договором поворотної фінансової допомоги від 06.04.2021 № 21-005-02 строк повернення фінансової допомоги становив до 05.04.2022, у зв'язку з чим відповідний строк через однотипність договорів установлений і для повернення позики за договором № 21-005 від 31.03.2021. З огляду на наведене, вимоги кредитора за вказаним договором є поточними та задоволенню не підлягають.

У повідомленні про результати розгляду вимог кредитора арбітражний керуючий визнав вимоги кредитора в повному обсязі.

Відповідно до приписів статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на цій підставі тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не вважається безпідставним.

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення учасниками відповідних правовідносин у майбутньому породження певних цивільних прав та обов`язків, зокрема, унаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, прямо передбачених частиною другою статті 11 ЦК України.

Тобто в разі коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення статті 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Судом встановлено, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження укладення між сторонами договору зворотної фінансової допомоги згідно договору № 21-005 від 31.03.2021, що вказаний кредитором у призначенні платежу в платіжному дорученні від 01.04.2021 № 203 на суму 4 542 417,11 грн.

Заперечуючи проти вимог кредитора, боржник наголошував на необхідності визначення умов договору № 21-005 від 31.03.2021, виходячи з умов однотипного договору поворотної фінансової допомоги від 06.04.2021 № 21-005-02. Даний договір, за поясненнями боржника, підписаний лише з його сторони, утім такий договір не можна вважати неукладеним. На підтвердження даної позиції боржником наведено викладений у постанові Верховного Суду від 11.10.2018 у справі № 922/189/18 правовий висновок.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків (частина 1 статті 626 ЦК України).

Відповідно до статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно зі ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

За змістом статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина 1 статті 638 ЦК України).

За змістом статей 180, 181 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами ЦК України.

Як зазначено в постанові Верховного Суду від 11.10.2018 у справі № 922/189/18, якщо буде доведено, що спірний договір його сторонами виконується, це виключає кваліфікацію договору як неукладеного. Зазначена обставина також виключає можливість застосування до спірних правовідносин частини 8 статті 181 Господарського кодексу України, відповідно до якої визнання договору неукладеним (таким, що не відбувся) може мати місце на стадії укладання господарського договору, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних його умов, а не за наслідками виконання договору сторонами.

Утім, дана постанова Верховного Суду від 11.10.2018 у справі № 922/189/18 прийнята за інших фактичних обставин, ніж склалися в даній справі, оскільки судами було встановлено внесення стороною грошових коштів саме на виконання умов підписаного з іншою стороною договору, який визнавався недійсним із підстав не відповідності вимогам частини 2 статті 877 Цивільного кодексу України.

Водночас, у межах даної справи жодною стороною не надано самого примірника договору зворотної фінансової допомоги згідно договору № 21-005 від 31.03.2021, який значиться в призначенні спірного платежу на користь боржника.

До того ж, на виконання вимог ухвали суду від 30.01.2023 у справі № 910/15043/21 АТ «Таскомбанк» листом від 08.02.2023 повідомило, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінгруп Фактор" подавало в Банк платіжну інструкцію від 01.04.2021 № 203 із призначенням платежу «надання зворотної фінансової допомоги згідно договору № 21-005 від 31.03.2021 без ПДВ» та лист до ТОВ «Комплекс Агромарс» щодо помилково перерахованих коштів. Разом із цим, договір фінансової допомоги від 31.03.2021 № 21-005 до Банку не подавався.

При цьому, боржник стверджував про необхідність визначення умов такого договору зворотної фінансової допомоги згідно договору № 21-005 від 31.03.2021, виходячи з умов іншого договору поворотної фінансової допомоги від 06.04.2021 № 21-005-02 унаслідок їх однотипності.

Однак, суд вважає безпідставними посилання боржника на можливість визначення в такий спосіб умов договору зворотної фінансової допомоги згідно договору № 21-005 від 31.03.2021, доказів фізичної наявності якого матеріали справи не містять.

Поряд із цим судом ураховано, що надана боржником копія договору поворотної фінансової допомоги від 06.04.2021 № 21-005-02 містить підпис лише самого боржника, у той час як Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінгруп Фактор" не підписана. У контексті наведеного суд зауважує, що боржником також не надано доказів виконання такого договору будь-якою із його сторін.

Відтак, твердження боржника про віднесення спірних вимог до поточних унаслідок настання строку повернення грошових коштів у розмірі 4 542 417,11 грн. за договором зворотної фінансової допомоги згідно договору № 21-005 від 31.03.2021 лише 05.04.2022, як і в договорі поворотної фінансової допомоги від 06.04.2021 № 21-005-02, є необґрунтованими та не підтвердженими жодними доказами.

З огляду на наведене вище, суд дійшов висновку, що правовідносин між сторонами мають кондиційний характер та підпадають під регулювання положень глави 83 ЦК України, оскільки матеріали справи доказів укладення між сторонами договору зворотної фінансової допомоги згідно договору № 21-005 від 31.03.2021 не містять.

Ураховуючи, що боржником не подано та в матеріалах справи відсутні докази, які свідчили би про наявність достатніх правових підстав для утримання ним помилково перерахованих 4 542 417,11 грн., суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість даної вимоги кредитора.

Також кредитором нараховані на суму безпідставно набутих коштів 4 542 417,11 грн. інфляційні втрати в розмірі 151 716,73 грн. та 72 803,12 грн. трьох процентів річних за період з 01.04.2021 по 12.10.2021.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Здійснивши арифметичний перерахунок трьох процентів річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про їх задоволення в заявленому кредитором розмірі.

У той же час, щодо нарахованих 374 593,84грн. пені на суму безпідставно набутих коштів 4 542 417,11 грн., суд зауважує наступне.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України).

Згідно з частиною 6 статті 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.

Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Поряд із цим, за положеннями статті 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

За змістом наведених вище положень законодавства розмір пені за порушення грошових зобов`язань встановлюється в договорі за згодою сторін. У тому випадку, коли правочин не містить в собі умов щодо розміру та бази нарахування пені, або містить умову про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, сума пені може бути стягнута лише в разі, якщо обов`язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Близька за змістом правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 904/4156/18.

Таким чином, оскільки договір зворотної фінансової допомоги згідно договору № 21-005 від 31.03.2021 між сторонами не укладено та законом обов`язок та умови сплати пені за утримання безпідставно набутих коштів не передбачені, вимога кредитора до боржника в цій частині задоволенню не підлягає.

Ураховуючи викладене, суд дійшов обґрунтованого висновку про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінгруп Фактор" кредитором боржника на суму 4 766 936,96грн.-вимоги четвертої черги.

Поряд з вищеописаною заборгованістю, визнанню також підлягають судові витрати кредитора у розмірі 4 962,00грн.-вимоги першої черги.

У решті вимог на суму 374 593,84грн. Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінгруп Фактор" слід відмовити.

vQXh7VH0HD4AbОСОБА_5vQXh7VH0HD4AbЗаява ОСОБА_5 на суму 60 034 680,00грн. надійшла до суду 14.12.2022, тобто поза межами строку, встановленого ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.

Вподальшому ОСОБА_5. подано заяву про збільшення кредиторських вимог, відповідно до якої сума кредиторських вимог становить 88 022 466,00грн.

Вимоги заяви обґрунтовані тим, що 22.07.2016 між ТОВ "Комплекс Агромарс" (Позичальник) та ПАТ "Вест Файненс енд Кредит Банк" (Банк) було укладено Договір № 135-6010/16-КЮ відповідно до умов якого Банк відкриває Позичальнику мультивалютну відновлювану кредитну лінію в межах суми, що еквівалентна 56 000 000,00 грн терміном до 22.07.2019 (далі - Кредитний договір № 135- 6010/16-КЮ від 22.07.2016).

У забезпечення виконання Кредитного договору, між ПАТ "Вест Файненс енд Кредит Банк" (Іпотекодержатель) і ОСОБА_5 (Іпотекодавець) укладено Договір іпотеки № 135- 6010/16-ІЮ5 від 19.11.2019, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лахно Ю. В. за реєстровим № 291.

За змістом п. 1.1. Договору іпотеки № 135-6010/16-ІЮ5 від 19.11.2016 Іпотекодавець, відповідно до умов цього Договору іпотеки, з метою забезпечення належного виконання Основного зобов'язання, передбаченого п. 1.3.1. цього Договору іпотеки, надає Іпотекодержателю у іпотеку належне йому нерухоме майно зазначене у пункті 1.4. цього Договору іпотеки, що надалі іменується «Предмет іпотеки», а Іпотекодержатель приймає це майно в іпотеку та набуває право одержати задоволення своїх вимог за основним договором за рахунок Предмету іпотеки переважно перед іншими кредиторами.

Відповідно до п. 1.4.1 Договору іпотеки № 135-6010/16-ІЮ5 від 19.11.2016, Предметом іпотеки за цим Договором іпотеки є: земельна ділянка, кадастровий номер: 3223151000:04:060:0011, площею -1,8 (одна ціла вісім десятих) гектарів, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель* і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Плюти, «Лісовий» житловий масив, що належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, серія Р2 № 361535, виданого Українською міською радою народних депутатів 27 серпня 2003 року; Витягу з ДЗК НВ- 3208799852017, виданого 20 квітня 2017 року Обухівським районним відділом Київської регіональної філії Центру ДЗК.

Як стверджує кредитор, їй стало відомо, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансовою компанією "Інвестохіллс Веста", як правонаступником Банку за Кредитним договором № 135-6010/16-КЮ від 22.07.2016 і Договором іпотеки № 135-6010/16-ІЮ5 від 19.11.2016, звернено стягнення на Предмет іпотеки шляхом його продажу.

Так, між ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" і Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробнича-торгова компанія «Промінвестгруп» укладено Договір купівлі-продажу нерухомого майна б/н від 06.05.2021 про продаж (передачу у власність) ТОВ "ВТК "Промінвестгруп" земельної ділянки, кадастровий номер: 3223151000:04:060:0011, площею 1,8 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового і будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, село Плюти, "Лісовий" житловий масив, за реєстраційним № 1477.

Водночас, кредитор наголосила, що згідно зі змістом звіту про оцінку майна від 29.10.2022 ринкова вартість земельної ділянки кадастровий номер № 3223151000:04:060:0011 складає 60 034 680,00 грн.

Отже, за твердженнями кредитора, до неї перейшли права кредитора за Кредитним договором № 135-6010/16-КЮ від 22.07.2016 на суму 60 034 680,00 грн.

Також кредитором наголошено, що 30.04.2021 між ТОВ «ФК «Геліос» (Кредитодавець) та ТОВ «Комплекс Агромарс» (Позичальник) укладено Договір фінансового кредиту № 30/04/21, відповідно до умов якого Кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти у сумі 15 000 000,00 грн., що надаються до 30.05.2021, на умовах зворотності, строковості, цільового характеру використання, платності та забезпеченості, а Позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити процент за користування кредитом у розмірі 25 % річних.

У забезпечення виконання Кредитного договору, між ТОВ «ФК «Геліос» (Іпотекодержатель) та ОСОБА_5. (Іпотекодавець) укладено Договір іпотеки від 30.04.2021, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Анохіною В. М. за реєстровим № 583, згідно з п. 1.1. якого з метою забезпечення належного виконання Основного зобов'язання, передбаченого п. 1.2. цього Договору іпотеки, Іпотекодавець надає Іпотекодержателю у іпотеку належне йому нерухоме майно, зазначене у п. 2.1. цього Договору іпотеки, що надалі іменується «Предмет іпотеки»», а Іпотекодержатель приймає це майно в іпотеку.

Відповідно до п. 2.1. Договору іпотеки від 30.04.2021 Предметом іпотеки за цим Договором іпотеки є: квартира АДРЕСА_1, 4-кімнатна квартира, загальною площею 277,0 кв.м., житловою площею 168,3 кв.м., що належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі Договору дарування квартири, посвідчений Гайдамакою О.М. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 02.10.2006 року за реєстровим № 1923. Право власності зареєстровано Комунальним підприємством Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна 09.10.206 року, записано в реєстрову книгу №д.563-155 за реєстровим № 4092; у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності зареєстроване 29.09.2014 року, номер запису про право власності 7205435, реєстраційний номер нерухомого майна (розділ) 467853780000.

У подальшому, за поясненнями кредитора, остання дізналася про звернення стягнення на майно, шляхом реєстрації права власності за Іпотекодержателем, а саме на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 277 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 467853780000.

Згідно зі звітом про оцінку майна від 14.01.2022, ринкова вартість чотирикімнатної квартири АДРЕСА_1 у Печерському районі складає 27 987 786,00 грн.

Відтак, кредитор зауважила, що до неї перейшли права кредитора за Договором фінансового кредиту № 30/04/21 від 30.04.2021 на суму 27 987 786,00 грн.

Частиною першою статті 546 ЦК України унормовано, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з положеннями статті 1 Закону України "Про іпотеку" та статей 572, 575 ЦК України іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Частиною першою статті 1 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що іпотекодавцем може бути боржник за основним зобов`язанням або майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов`язання іншої особи-боржника.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про іпотеку" іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Слід зауважити, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання. Якщо вимога за основним зобов`язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов`язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного основного зобов`язання (частини перша і друга статті 7 Закону України "Про іпотеку").

Положеннями статті 11 цього Закону встановлено, що майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов`язання виключно в межах вартості предмета іпотеки (частина перша). У разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобов`язанням (частина друга).

Згідно зі статтею 17 наведеного Закону іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом.

Згідно із статтею 42 наведеного Закону боржник вправі до дня продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах виконати вимогу за основним зобов`язанням чи ту її частину, виконання якої прострочено, разом з відшкодуванням будь-яких витрат та збитків, завданих іпотекодержателю, включаючи судові витрати, витрати на оплату винагороди залученим експертам (оцінювачам, юристам), витрати на підготовку до проведення прилюдних торгів тощо. Таке виконання є підставою для припинення реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах. Умови договорів, що обмежують це право боржника, є недійсними.

Частиною третьою цієї статті визначено зокрема, що майновий поручитель може виконати основне зобов`язання за боржника з наслідками, аналогічними вищенаведеним. Цією нормою також передбачено, що майновий поручитель, який виконав основне зобов`язання повністю або в частині, має право вимагати від боржника відшкодування сплаченої майновим поручителем суми.

Із наведених положень Закону України "Про іпотеку" вбачається, що у разі виконання майновим поручителем зобов`язання у відповідній частині, він має право вимагати від боржника відшкодування сплаченої майновим поручителем суми.

Аналіз положень статей 11 та 42 Закону України "Про іпотеку" свідчить, що ці норми визначають правові наслідки різних ситуацій - задоволення вимог за рахунок предмета іпотеки (стаття 11 Закону України "Про іпотеку") і добровільного повного або часткового виконання майновим поручителем обов`язку боржника (стаття 42 Закону України "Про іпотеку").

Тобто якщо основне зобов`язання припиняється внаслідок задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки, то відбувається заміна особи в зобов`язанні (суброгація), і майновий поручитель набуває всіх прав кредитора за основним зобов`язанням (частина друга статті 11 Закону України "Про іпотеку").

Разом з тим, якщо майновий поручитель добровільно виконав повністю або частково забезпечене основне зобов`язання і при цьому не відбулося звернення стягнення на предмет іпотеки, то майновий поручитель вправі вимагати у боржника стягнення раніше сплаченої суми; це право виникає в силу статті 42 Закону України "Про іпотеку", і його правова природа є регресною.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.10.2018 у справі № 910/22722/17, від 16.12.2021 у справі № 922/5022/15.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі i на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як слідує з умов пункту 1.5.1 Договору іпотеки № 135-6010/16-ІЮ5 від 19.11.2016, сторони за домовленістю оцінюють предмет іпотеки в 22 028 000,00 грн., що відповідає вартості предмету іпотеку, вираженої у звіті про експертну грошову оцінку предмету іпотеки, що складений СОД ТОВ «Ай Ді Груп» від 04.11.2019.

Пункт 6.3 Договору іпотеки № 135-6010/16-ІЮ5 від 19.11.2016 містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмету іпотеки та відповідно до ст. 36 Закону України "Про іпотеку" є договором про задоволення вимог іпотекодержателя, який надає право іпотекодержателю у позасудовому порядку звернути стягнення на предмет іпотеки: шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання в порядку, встановленому ст. 37 Закону України "Про іпотеку"; шляхом продажу іпотекодержателем предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому ст. 38 Закону України "Про іпотеку".

Із матеріалів справи слідує, що на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 06.05.2021 ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" передало у власність Товариству з обмеженою відповідальністю «Виробнича-торгова компанія «Промінвестгруп» предмет іпотеки - земельну ділянку, кадастровий номер: 3223151000:04:060:0011, площею 1,8 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового і будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, село Плюти, "Лісовий" житловий масив.

Відповідно до пункту 1.2 договору купівлі-продажу нерухомого майна від 06.05.2021 згідно з висновком про вартість майна, складеного суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «Ніка-Експерт», ринкова вартість станом на 05.05.2021 складає 11 107 100,00 грн.

Пунктом 2.1 договору купівлі-продажу нерухомого майна від 06.05.2021 визначено, що ціна нерухомого майна, що відчужується за цим договором, становить 11 107 100,00 грн. без ПДВ.

У пунктах 3.2, 3.3 договору купівлі-продажу нерухомого майна від 06.05.2021 передача майна від продавця до покупця здійснюється в день укладення та нотаріального посвідчення цього договору. Право власності на нерухоме майно, що є предметом цього договору, та зазначене в п. 1.1 відповідно до статей 182, 334 ЦК України, виникає у покупця з моменту державної реєстрації цього права власності відповідно до закону.

Отже, наданими до матеріалів справи доказами підтверджується продаж земельної ділянки, кадастровий номер: 3223151000:04:060:0011, площею 1,8 га, яка виступала предметом іпотеки за Договором іпотеки № 135-6010/16-ІЮ5 від 19.11.2016, за ціною 11 107 100,00 грн.

Таким чином, до іпотекодавця ОСОБА_5 перейшло право вимоги за Кредитним договором № 135- 6010/16-КЮ від 22.07.2016 на суму 11 107 100,00 грн., тобто в межах фактично погашеної суми боргу за рахунок предмета іпотеки.

Суд зауважує, що визначення вартості предмета іпотеки на підставі складеного на замовлення кредитора звіту про оцінку майна від 29.10.2022 у сумі 60 034 680,00 грн. не впливає на визначення обсягу права вимоги, що перейшло до іпотекодавця ОСОБА_5.

Так, ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" (іпотекодержатель) скористалося передбаченим пунктом 6.3 договору іпотеки № 135-6010/16-ІЮ5 від 19.11.2016 правом позасудового звернення стягнення шляхом продажу предмета іпотеки в порядку, встановленому ст. 38 Закону України "Про іпотеку".

За змістом частини 6 ст. 38 Закону України "Про іпотеку" (у редакції, чинній на момент продажу іпотечного майна) ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього.

У пунктах 1.2, 2.1 договору купівлі-продажу нерухомого майна від 06.05.2021 вказано, що ринкова вартість визначена згідно з висновком про вартість майна, складеного суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «Ніка-Експерт», станом на 05.05.2021 у сумі 11 107 100,00 грн., що становила ціну відчуження нерухомого майна.

У той же час, кредитором у заяві не оспорювалася визначена в договорі купівлі-продажу нерухомого майна від 06.05.2021 ціна відчуження предмета іпотеки за договором іпотеки № 135-6010/16-ІЮ5 від 19.11.2016.

Щодо заперечень арбітражного керуючого проти вимог кредитора з підстав того, що в межах даної справи № 910/15043/21 за позовом ТОВ "Комплекс Агромарс" до ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста", ПАТ "Вест Файненс енд Кредит Банк", ТОВ «Виробнича-торгова компанія «Промінвестгруп» оспорюється дійсність договору відступлення прав за договором іпотеки № 135-6010/16-ІЮ5 від 24.03.2021 та договору нерухомого майна від 06.05.2021, суд зауважує наступне.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У матеріалах справи відсутні докази, які би свідчили про визнання договору відступлення прав за договором іпотеки № 135-6010/16-ІЮ5 від 24.03.2021 та договору нерухомого майна від 06.05.2021 недійсними у встановленому законом порядку.

Отже, судом визнаються обґрунтованими вимоги ОСОБА_5 до боржника на суму 11 107 100,00 грн., тобто в межах фактично погашеної суми боргу за Кредитним договором № 135- 6010/16-КЮ від 22.07.2016 за рахунок предмета іпотеки за договором іпотеки № 135-6010/16-ІЮ5 від 19.11.2016.

Одночасно, що вимог кредитора за Договором фінансового кредиту № 30/04/21 від 30.04.2021 на суму 27 987 786,00 грн., суд дійшов висновку про наступне.

Як стверджує кредитор, їй стало відомо про звернення стягнення на передане за договором іпотеки від 30.04.2021 майно - квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 277 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 467853780000, шляхом реєстрації права власності за ТОВ «ФК «Геліос» у рахунок погашення боргу ТОВ "Комплекс Агромарс" за Договором фінансового кредиту № 30/04/21 від 30.04.2021.

Разом із цим, матеріали справи не містять жодних доказів звернення стягнення ТОВ «ФК «Геліос» на предмет іпотеки за договором іпотеки від 30.04.2021, а саме на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 277 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 467853780000.

До заяви кредитора на підтвердження вимог долучено лише копії Договору фінансового кредиту № 30/04/21 від 30.04.2021, Договору іпотеки від 30.04.2021 та звіту про оцінку майна від 14.01.2022.

Утім, жодних доказів на підтвердження фактичної реалізації іпотекодержателем ТОВ «ФК «Геліос» права на позасудове звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом реєстрації на нього права власності до заяви не подано.

На необхідність дослідження даних обставин також наголошував арбітражний керуючий у своїх запереченнях проти вимог кредитора, що викладені в заяві про збільшення розміру вимог, оскільки в матеріалах справи відомості про реалізацію майна за договором іпотеки від 30.04.2021, ціну реалізації та частину, в якій погашено основне зобов'язання, відсутні.

Судом прийнято до уваги, що кредитором розмір вимог до боржника за Договором фінансового кредиту № 30/04/21 від 30.04.2021 визначено в розмірі 27 987 786,00 грн. із посиланням на звіт про оцінку майна від 14.01.2022, за яким ринкова вартість чотирикімнатної квартири АДРЕСА_1 у Печерському районі складає 27 987 786,00 грн.

Натомість, за відсутності доказів звернення стягнення ТОВ «ФК «Геліос» на передане за договором іпотеки від 30.04.2021 майно у рахунок погашення боргу ТОВ "Комплекс Агромарс" за Договором фінансового кредиту № 30/04/21 від 30.04.2021, посилання іпотекодавця ОСОБА_5 на перехід до неї права вимоги до ТОВ "Комплекс Агромарс" за Договором фінансового кредиту № 30/04/21 від 30.04.2021 у сумі 27 987 786,00 грн. визнаються судом безпідставними.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанови Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 914/2404/19, від 28.01.2021 у справі № 910/4510/20).

Ураховуючи викладене, суд дійшов обґрунтованого висновку визнати ОСОБА_5 кредитором боржника на суму 11 107 100,00грн.-вимоги четвертої черги.

Поряд з вищеописаною заборгованістю, до реєстру вимог кредиторів також підлягає включенню судовий збір, сплачений за подання заяви про визнання кредитором по відношенню до боржника у розмірі 4 962,00 грн. - перша черга.

У визнанні ОСОБА_5 кредитором боржника на суму 76 915 366,00грн. суд дійшов висновку відмовити.

vQXh7VH0HD4AbЩодо вимог приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лановенко Людмили Олегівни

vQXh7VH0HD4AbПриватний виконавець виконавчого округу міста Києва Лановенко Людмила Олегівна звернулася до суду із заявою кредитора боржника на суму 735 155,28 грн.

У заяві кредитора зазначено, що в провадженні приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лановенко Людмили Олегівни перебуває зведене виконавче провадження № 67118999, до якого входять:

- виконавче провадження № 67093447 з примусового виконання наказу № 910/18930/20 від 20.07.2021, виданого Господарським судом міста Києва про стягнення з ТОВ "Комплекс Агромарс" на користь ТОВ «НЕОВАК» 5 655 292,69 гривень боргу, 123 898,68 грн. пені, 30 974,67 грн. 3% річних, 56 377,12 грн. інфляційних втрат, 87 998,15 грн. судового збору, 1051,00 грн. судового збору за забезпечення позову;

- виконавче провадження № 67118800 з примусового виконання наказу № 910/20888/20 від 30.07.2021, виданого Господарським судом міста Києва про стягнення з ТОВ "Комплекс Агромарс" на користь ТОВ «МСС «ТіДіСі-Дальнобой» заборгованості у загальному розмірі 1 520 506,00 грн., пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ у розмірі 71 787,82 грн., 3 % річних у загальному розмірі 17 946,96 грн., втрати від інфляції у загальному розмірі 42 947,68 грн., витрати на сплату судового збору у розмірі 24 797,82 грн.;

- виконавче провадження № 67136380 з примусового виконання наказу № 910/20888/20 від 28.09.2021, виданого Господарським судом міста Києва про стягнення з ТОВ "Комплекс Агромарс" на користь ТОВ «МСС «ТіДіСі-Дальнобой» 10 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу;

- виконавче провадження № 67136317 з примусового виконання наказу № 910/8777/21 від 08.10.2021, виданого Господарським судом міста Києва про стягнення з ТОВ "Комплекс Агромарс" на користь ТОВ «МСС «ТіДіСі-Дальнобой» 18 246,07 грн. 3 % річних, 72 690,64 грн. інфляційних та 2270,00 грн. судового збору.

08.10.2021 приватним виконавцем Лановенко Л.О. винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця в розмірі 577 015,30 грн. у межах виконавчого провадження № 67093447.

11.10.2021 винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця Лановенко Л.О. у межах виконавчого провадження № 67118800 в розмірі 167 798,62 грн.

12.10.2021 приватним виконавцем Лановенко Л.О. винесено постанови про стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця у межах виконавчих проваджень № 67136380 у розмірі 1 000,00 грн. та № 67136317 у розмірі 9 320,67 грн.

Як указано в заяві кредитора, під час проведення виконавчих дій у межах зведеного виконавчого провадження № 67118999 приватним виконавцем Лановенко Л.О. частково задоволено вимоги стягувача за рахунок реалізації належного боржнику майна та стягнуто частину суми основної винагороди в розмірі 19 979,31 грн.

Відтак, приватний виконавець Лановенко Л.О. просила визнати її вимоги до боржника в сумі 735 155,28 грн., що становлять суму основної винагороди приватного виконавця.

За змістом статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Статтею 31 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" врегульовано питання винагороди приватного виконавця та авансування витрат виконавчого провадження.

Згідно із частинами першою, другою статті 31 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" за вчинення виконавчих дій приватному виконавцю сплачується винагорода. Винагорода приватного виконавця складається з основної та додаткової.

Частиною третьою статті 31 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" визначено, що основна винагорода приватного виконавця залежно від виконавчих дій, що підлягають вчиненню у виконавчому провадженні, встановлюється у вигляді: 1) фіксованої суми - у разі виконання рішення немайнового характеру; 2) відсотка суми, що підлягає стягненню, або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом. Розмір основної винагороди приватного виконавця встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Частинами четвертою, п`ятою статті 31 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" визначено, що основна винагорода приватного виконавця, що встановлюється у відсотках, стягується з боржника разом із сумою, що підлягає стягненню за виконавчим документом (крім виконавчих документів про стягнення аліментів). Якщо цю суму стягнуто частково, сума основної винагороди приватного виконавця, визначена як відсоток суми стягнення, виплачується пропорційно до фактично стягнутої суми (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Основна винагорода, що встановлюється у вигляді фіксованої суми, стягується після повного виконання рішення (частина шоста статті 31 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів").

За пунктом 12 Порядку виплати винагород державним виконавцям та їх розміри і розмір основної винагороди приватного виконавця, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2016 № 643 (далі - Порядок № 643, у редакції на момент проведення відкриття виконавчих проваджень) розмір основної винагороди приватного виконавця становить 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.

Як установлено частиною сьомою статті 31 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", приватний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення основної винагороди, в якій наводить розрахунок та зазначає порядок стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Отже, обов`язок боржника сплатити основну винагороду приватному виконавцю встановлений законом і він є елементом змісту процесуальних правовідносин примусового виконання виконавчого документа. Розмір винагороди розраховується при відкритті виконавчого провадження у постанові приватного виконавця. Виконання цього обов`язку пов`язується з фактом перерахування коштів, стягнутих приватним виконавцем з боржника, з рахунку приватного виконавця на рахунок стягувача.

При розподілі стягнутих виконавцем з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) в порядку статті 45 Закону України "Про виконавче провадження" у третю чергу задовольняються вимоги стягувача та стягується основна винагорода приватного виконавця пропорційно до фактично стягнутої з боржника суми. Розподіл грошових сум у черговості, зазначеній у частині першій цієї статті, здійснюється в міру їх стягнення (частини перша, друга статті 45 Закону України "Про виконавче провадження").

Як установлено в статті 46 Закону України "Про виконавче провадження", у разі якщо під час розподілу грошових сум стягнутої суми недостатньо для задоволення вимог стягувачів третьої черги (вимоги пункту 3 частини першої статті 45 цього Закону), основна винагорода приватного виконавця стягується в п`яту (останню) чергу.

Таким чином, під час розподілу стягнутих приватним виконавцем коштів основна винагорода стягується фактично з коштів і в сумі, що залишилася після задоволення усіх вимог стягувачів.

При цьому розмір винагороди є прямо пропорційним розміру стягнутих з боржника коштів. Якщо за результатами виконавчого провадження стягнута сума є меншою ніж та, що зазначена у виконавчому документі, розмір винагороди пропорційно зменшується.

Отже, стягнення основної винагороди приватного виконавця, яка встановлюється у вигляді відсотків від суми, що підлягає стягненню за виконавчим документом, законодавство обумовлює сукупністю таких юридичних фактів: приватний виконавець одержує її у розмірі 10 відсотків стягнутої ним суми на підставі постанови про стягнення основної винагороди; основна винагорода стягується з боржника разом із сумою, що підлягає стягненню за виконавчим документом (крім виконавчих документів про стягнення аліментів); якщо суму боргу за виконавчим документом стягнуто частково, основна винагорода приватного виконавця виплачується пропорційно до фактично стягнутої суми (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Системне тлумачення наведених норм дає підстави для висновку, що за своїм призначенням основна винагорода приватного виконавця є винагородою приватному виконавцю за вчинення заходів примусового виконання рішення за умови, що такі заходи призвели до повного або часткового виконання рішення, розмір основної винагороди приватного виконавця встановлюється у постанові про стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця, яка виноситься при відкритті виконавчого провадження, та стягується з боржника на користь приватного виконавця після повного виконання рішення або в пропорційному до фактично стягнутої суми розмірі одночасно із сумою, що підлягає стягненню за виконавчим документом про стягнення коштів з боржника.

Сума основної винагороди приватного виконавця, що визначена ним у постанові при відкритті виконавчого провадження, фіксує розрахунок такої винагороди на час відкриття виконавчого провадження та не є сумою, яка гарантовано має бути стягнута за наслідками виконання рішення, зокрема у випадках неповного виконання або ж невиконання відповідного виконавчого документа.

Однак саме лише існування постанови про стягнення винагороди приватного виконавця, винесеної при відкритті виконавчого провадження, та відсутність факту її скасування не означає безумовного та гарантованого стягнення основної винагороди з боржника у визначеному в такій постанові розмірі, адже вона не надає права приватному виконавцю стягувати розраховану ним на час відкриття виконавчого провадження суму винагороди без повного чи часткового фактичного виконання рішення.

Тобто обов`язковими умовами стягнення основної винагороди приватного виконавця є: 1) вжиття приватним виконавцем заходів примусового виконання рішень; 2) фактичне виконання судового рішення. Крім того, законодавець чітко визначив, що основна винагорода приватного виконавця стягується з фактично стягнутої суми, а розмір винагороди вираховується також з фактично стягнутої суми.

Тож, сплата основної винагороди є обов`язком (зобов`язанням) боржника перед приватним виконавцем, в силу закону охоплюється змістом грошових зобов`язань боржника у процедурі банкрутства, визначених в абзаці п`ятому частини першої статті 1 КУзПБ, і за певних умов може бути вимогою приватного виконавця (кредитора) щодо грошових зобов`язань до боржника (боржника у виконавчому провадженні).

На основі системного дослідження змісту наведених норм Верховний Суд у постанові від 02.06.2021 у справі № 910/11384/20 дійшов такого узагальнюючого висновку: грошове зобов`язання боржника як особи, неспроможної виконати свої грошові зобов`язання (стаття 1 КУзПБ) зі сплати основної винагороди приватного виконавця, пов`язане з фактичним стягненням приватним виконавцем з боржника суми, що підлягає стягненню за виконавчим документом, і виникає у випадку, якщо після фактичного стягнення цієї суми з боржника в нього не залишилося коштів на сплату основної винагороди приватного виконавця.

Даний правовий висновок підтриманий Верховним Судом у постанові від 07.07.2022 у справі № 916/1456/21.

Натомість, у матеріалах даної справи відсутні докази фактичного стягнення приватним виконавцем Лановенко Л.О. з ТОВ "Комплекс Агромарс" грошових коштів (реалізації майна) у межах зведеного виконавчого провадження № 67118999, а саме у виконавчих провадженнях № 67093447, № 67118800, № 67136380, № 67136317.

Отже, відсутність фактичного виконання судових рішень у виконавчих провадженнях № 67093447, № 67118800, № 67136380, № 67136317 не дає правових підстав для включення сум основної винагороди приватного виконавця Лановенко Л.О., визначених за відповідними постановами про стягнення з боржника основної винагороди, до грошових зобов`язань боржника у даній справі.

У наданих письмових поясненнях приватний виконавець Лановенко Л.О. наголосила, що під час проведення виконавчих дій у межах зведеного виконавчого провадження № 67118999 частково задоволено вимоги стягувача за рахунок реалізації належного боржнику майна та стягнуто частину суми основної винагороди в розмірі 19 979,31 грн.

Однак, до заяви кредитора не надано жодних доказів, що підтверджують здійснення приватним виконавцем Лановенко Л.О. реалізації належного боржнику майна та задоволення частини вимог одного зі стягувачів, унаслідок чого приватним виконавцем стягнуто частину суми основної винагороди в розмірі 19 979,31 грн.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" постанови приватних виконавців про стягнення основної винагороди є виконавчими документами, а отже, підлягають примусовому виконанню в встановленому законом порядку.

Таким чином виникнення права на стягнення суми основної винагороди законодавець пов`язує з винесенням постанови про стягнення основної винагороди за умови, що така постанова не була скасована.

Разом із цим, постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2022 у справі № 910/15043/21, якою скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.12.2021, часткового задоволено скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" на рішення/дії/бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Лановенко Людмили Олегівни у виконавчому провадженні № 67093447. Скасовано, серед іншого, постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 08.10.2021 в межах виконавчого провадження № 67093447 та зобов'язано приватного виконавця Лановенко Л.О. повернути майно ТОВ "Комплекс Агромарс", що було описане та арештоване за постановами про опис та арешт майна (коштів) боржника від 08.10.2021 в межах виконавчого провадження № 67093447.

За наведених обставин, суд дійшов обґрунтованого висновку відмовити у визнанні кредитором боржника приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лановенко Людмилу Олегівну на суму 735 155,28 грн.

vQXh7VH0HD4AbvQXh7VH0HD4AbЩодо вимог ОСОБА_1 про визнання кредитором боржника на суму 175 965,70грн.

vQXh7VH0HD4AbОСОБА_1 звернувся із заявою кредитора боржника на суму 175 965,70грн.

Вимоги заяви мотивовані тим, що ОСОБА_1 з 01.10.2019 до 01.02.2021 працював у ТОВ «Комплекс Агромарс» на посаді спеціаліста технічної підтримки групи технічної підтримки та адміністрування, що підтверджується трудовою книжкою та наказами № 79 КА/к-п від 30.09.2019, № 157 КА к-з від 01.02.2021.

Як стверджує ОСОБА_1, при звільненні 01.02.2021 йому не виплачена заробітна плата за період з жовтня 2020 року, що підтверджується трудовою книжкою та відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків №2927/10-6-64-01 від 06.08.2021.

З огляду на те, що заробіток ОСОБА_1 за 3 квартал 2020 року склав 52789,72 грн., кредитор розрахував середньомісячну заробітну плату в сумі 17 596,57 грн (52789,72 грн./3 міс.)

Відтак, на день звільнення 01.02.2021 ТОВ «Комплекс Агромарс» за розрахунками кредитора повинно було сплатити заробітну плату за жовтень 2020 року - січень 2021 року в сумі 70 386,28 грн. (17 596,57 грн.*4 міс.).

Крім того, за весь час затримки розрахунку в 6 місяців, тобто по день подання заяви з вимогами до боржника 12.08.2021, ОСОБА_1 нараховано заробітну плату за час затримки розрахунку в розмірі 105 579,42 грн. (17 596,57 грн.*6міс.).

У запереченнях на заяву кредитора боржник наголосив, що за даними товариства заборгованість зі сплати заробітної плати за період жовтень-грудень 2020 року відсутня, а в 2021 році ОСОБА_1 не працював. Окремо боржник наголосив на тому, що працівникам не нараховувалась премія із серпня 2020 року.

Арбітражний керуючий вимоги кредитора відхилив у повному обсязі, оскільки з наданих боржником доказів убачається відсутність заборгованості зі сплати заробітної плати кредитору.

Згідно з частиною першою статті 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

До структури заробітної плати включено: основну заробітну плату - винагороду за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців; додаткову заробітну плату - винагороду за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій; інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми (стаття 2 Закону України «Про оплату праці»).

Частиною першою статті 47 КЗпП України визначено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Частиною першою статті 115 КЗпП України передбачено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до ст. 116 КзПП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно з ст. 117 КзПП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно з витягами із штатного розпису ТОВ «Комплекс Агромарс» станом на 01.01.2020-31.08.2020 оклад ОСОБА_1 становить 4 950,00 грн., станом на 01.09.2020-31.12.2020 оклад становить 5 250,00 грн.

Разом із цим, відповідно до наданих ТОВ «Комплекс Агромарс» копій табелів обліку робочого часу ОСОБА_1 у жовтні 2020 року відпрацьовано 7 днів, у листопаді 2020 року відпрацьовано 8 днів, у грудні 2020 року відпрацьовано7 днів, у 2021 році ОСОБА_1 не працював.

При цьому, згідно з розрахунковою відомістю за період жовтень 2020 року - лютий 2021 року ОСОБА_1 нараховано загалом 26 866,61 грн. заробітної плати, що повністю виплачена; залишок до сплати становить 0 грн.

Із даної розрахункової відомості вбачається, що в жовтні 2020 року ОСОБА_1 відпрацьовано 7 днів, заробітна плата нарахована та сплачена в розмірі 6 520,41 грн., у листопаді 2020 року відпрацьовано 8 днів, заробітна плата нарахована та сплачена в розмірі 6 115,62 грн., у грудні 2020 року відпрацьовано7 днів, заробітна плата нарахована та сплачена в розмірі 4 194,49 грн. Крім того, нараховано та виплачено компенсацію за 32 дні відпустки в сумі 10 036,09 грн.

Дані обставини також підтверджуються нарядами на нарахування оплати праці за жовтень-грудень 2020 року, реєстрами перерахування на рахунки отримувачів згідно угоди № 286670281, сформованими по рахункам ТОВ «Комплекс Агромарс» у АТ «Перший Український Міжнародний Банк».

Крім того, як пояснено ТОВ «Комплекс Агромарс», із серпня 2020 року премія працівникам не нараховувалась, та на підприємстві відсутній колективний договір чи положення про оплату праці.

Ураховуючи наведені обставини, оскільки боржником підтверджено належними доказами відсутність за товариством заборгованості зі сплати заробітної плати ОСОБА_1, суд дійшов обґрунтованого висновку відмовити даному кредитору у визнанні його грошових вимог на суму заробітної плати 70 386,28 грн. та на суму заробітної плати за час затримки розрахунку 105 579,42 грн.

Отже, у визнанні ОСОБА_1 кредитором боржника на суму 175 965,70грн. слід відмовити.

vQXh7VH0HD4AbЩодо вимог Приватної акціонерної компанії з обмеженою відповідальністю «АЕ-Агроексім Лімітед» («AE-Agroexim Limited»)

vQXh7VH0HD4AbПриватна акціонерна компанія з обмеженою відповідальністю «АЕ-Агроексім Лімітед» («AE-Agroexim Limited») звернулася до суду 11.11.2021 (згідно із відбитком календарного штемпелю вхідної кореспонденції суду) із заявою кредитора боржника на суму 233 699 384,00 грн.

На обґрунтування заяви зазначено, що 28.11.2013 між Приватною акціонерною компанією з обмеженою відповідальністю «АЕ-Агроексім Лімітед» («AE-Agroexim Limited») (далі - Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» (далі - Покупець) укладено Договір №13-143-/КАМ-Ю про передачу шляхом купівлі-продажу частини в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс».

Відповідно до п. 1.1. Договору купівлі-продажу частки Продавець в порядку та на умовах даного Договору та чинного законодавства України зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець, в порядку та на умовах, передбачених даним договором та чинним законодавством України, зобов'язується прийняти та оплатити частину в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Агромарс» у розмірі 54 961 078,09 грн., що являє 19,46% від загальної частки статутного капіталу Товариства.

Згідно з п. 2.2. Договору купівлі-продажу частки договірна вартість частки складає 5 397 623,20 Євро.

Відповідно до п. 2.3. Договору купівлі-продажу частки розрахунок згідно даного договору здійснюється шляхом перерахування Покупцем грошових коштів у валюті Договору в сумі, зазначеній в п. 2.2. Договору, на рахунок Продавця, протягом 12 місяців з моменту підписання даного Договору.

Пунктом 3.1. Договору купівлі-продажу частки визначено, що право власності на частку, яка є предметом даного договору, від продавця до Покупця переходить з моменту державної реєстрації Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс».

24.11.2014 сторонами укладено Додаткову угоду №2 до Договору №13-143-/КАМ-Ю, якою сторони погодили внести зміни до Договору №13-143-/КАМ-Ю про передачу шляхом купівлі-продажу частини в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» від 28.11.2013 шляхом викладення п. 2.3. Договору в новій редакції: « 2.3. Розрахунок згідно даного Договору здійснювати шляхом перерахування Покупцем грошових коштів у валюті Договору в сумі, зазначеній в п. 2.2. Договору, на рахунок Продавця до 01.02.2021 року.».

Крім того, 17.07.2014 між Приватною акціонерною компанією з обмеженою відповідальністю «АЕ-Агроексім Лімітед» («AE-Agroexim Limited») (далі - Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» (далі - Покупець) укладено Договір №609/2014/КАМ/О про передачу шляхом купівлі-продажу частини в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс».

Відповідно до п. 1.1. Договору купівлі-продажу частки Продавець в порядку та на умовах даного Договору та чинного законодавства України зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець, в порядку та на умовах, передбачених даним договором та чинним законодавством України, зобов'язується прийняти та оплатити частину в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Агромарс» у розмірі 51 209 813,46 грн., що являє 17,44206% від загальної частки статутного капіталу Товариства.

Згідно з п. 2.2. Договору купівлі-продажу частки договірна вартість частки складає 4 720 665,00 Євро.

Відповідно до п. 2.3. Договору купівлі-продажу частки розрахунок згідно даного договору здійснюється шляхом перерахування Покупцем грошових коштів у валюті Договору в сумі, зазначеній в п. 2.2. Договору, на рахунок Продавця, протягом 12 місяців з моменту підписання даного Договору.

Пунктом 3.1. Договору купівлі-продажу частки визначено, що право власності на частку, яка є предметом даного договору, від продавця до Покупця переходить з моменту державної реєстрації Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс».

24.11.2014 сторонами укладено Додаткову угоду №2 до Договору №609/2014/КАМ/О, якою сторони погодили внести зміни до Договору №609/2014/КАМ/О про передачу шляхом купівлі-продажу частини в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» та продовжити строк розрахунку згідно договору до 01.02.2021.

Разом із цим, Товариство з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» свої договірні зобов'язання в установлений строк перед Приватною акціонерною компанією з обмеженою відповідальністю «АЕ-Агроексім Лімітед» («AE-Agroexim Limited») не виконало.

Відтак, у заяві кредитора останній просив визнати вимоги за Договором від 17.07.2014 №609/2014/КАМ/О про передачу шляхом купівлі-продажу частини в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» у розмірі 4 720 665,00 Євро, що станом на 02.11.2021 згідно офіційного курсу НБУ еквівалентно 143 677 215,81 грн. (1 Євро = 30,4358 грн.), та за Договором від 28.11.2013 №13-143-/КАМ-Ю про передачу шляхом купівлі-продажу частини в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» у сумі 2 954 623,20 Євро, що станом на 02.11.2021 згідно офіційного курсу НБУ еквівалентно 90 017 628,19 грн. (1 Євро = 30,4358 грн.).

У відзиві на подану заяву кредитора розпорядник майна наголосив на відсутності доказів наявності повноважень представників за довіреностями, які підписували договори купівлі-продажу із додатковими угодами з обох сторін. Також кредитором не надано доказів визначення оцінки частки Приватної акціонерної компанії з обмеженою відповідальністю «АЕ-Агроексім Лімітед» («AE-Agroexim Limited») у статутному капіталі боржника. Одночасно подано заперечення щодо наявності правоздатності компанії AE-Agroexim Limited, оскільки за даними реєстру компаній у Республіці Кіпр 12.08.2022 компанію AE-Agroexim Limited видалено з реєстру згідно зі статтею 327 розділу 113 Закону «Про компанії».

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виходячи зі змісту статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 1 статті 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина 1 статті 692 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як передбачено умовами Договору №13-143-/КАМ-Ю та Договору №609/2014/КАМ/О (із додатковими угодами № 2), Товариство з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» зобов'язалося сплатити за відчужені Приватною акціонерною компанією з обмеженою відповідальністю «АЕ-Агроексім Лімітед» («AE-Agroexim Limited») частки статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» грошові кошти до 01.02.2021.

Натомість, доказів виконання в обумовлені договорами строки обов'язку зі сплати грошових коштів за Договором №609/2014/КАМ/О у розмірі 4 720 665,00 євро та за Договором №13-143-/КАМ-Ю у розмірі 2 954 623,20 євро матеріали справи не містять.

Разом із тим, положеннями статті 533 ЦК України унормовано, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Так, частиною 2 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов'язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.

Оскільки, Приватна акціонерна компанія з обмеженою відповідальністю «АЕ-Агроексім Лімітед» («AE-Agroexim Limited») звернулася до суду із заявою 11.11.2021 (шляхом подання заяви до канцелярії суду), розрахунок гривневого еквіваленту суми кредиторських вимог здійснюється за курсом НБУ станом на 11.11.2021, який становить 30,1186 грн. за 1 євро.

Відтак, розмір грошових вимог Приватної акціонерної компанії з обмеженою відповідальністю «АЕ-Агроексім Лімітед» («AE-Agroexim Limited») за Договором №609/2014/КАМ/О становить 142 179 820,87 грн. (4 720 665,00 євро за курсом 30,1186 грн. за 1 євро) та 88 989 114,31 грн. за Договором №13-143-/КАМ-Ю (2 954 623,20 євро за курсом 30,1186 грн. за 1 євро).

Судом ураховані заперечення арбітражного керуючого проти відсутності доказів наявності в обох сторін повноважень на підписання Договору №13-143-/КАМ-Ю із Додатковою угодою №2 до Договору №13-143-/КАМ-Ю, Договору №609/2014/КАМ/О із Додатковою угодою №2 до нього.

Так, до матеріалів заяви долучені відповідні довіреності на підтвердження наявності повноважень представників сторін на підписання Договору №13-143-/КАМ-Ю із Додатковою угодою №2 до Договору №13-143-/КАМ-Ю, Договору №609/2014/КАМ/О із Додатковою угодою №2 до нього.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Водночас, за приписами ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. У силу приписів ст. 204 ЦК України правомірність правочину презюмується.

З огляду на те, що доказів визнання недійсними в установленому законом порядку Договору №13-143-/КАМ-Ю із Додатковою угодою № 2 та Договору №609/2014/КАМ/О із Додатковою угодою №2 до нього матеріали справи не містять, та недійсність відповідних правочинів законом прямо не встановлена, тобто такий договір не є нікчемним, суд дійшов висновку про необґрунтованість відповідних тверджень арбітражного керуючого.

Також судом відхиляються твердження арбітражного керуючого в частині не долучення кредитором оцінки його частки в статутному капіталі ТОВ «Комплекс Агромарс».

Суд зауважує, що за Договором №13-143-/КАМ-Ю та Договором №609/2014/КАМ/О, за якими виникли спірні правовідносини, прямо визначено характеристики предметів купівлі-продажу, а саме погоджено розміри часток у статутному капіталі, які підлягають відчуженню, та ціну їх продажу.

У той же час, чинним законодавством не передбачено обов'язковості проведення оцінки вартості частки в статутному капіталі товариства при укладенні договору купівлі-продажу.

Разом із цим судом досліджено, що згідно з протоколом від 16.02.2012 № 88 загальних зборів учасників ТОВ «Комплекс Агромарс» частка «АЕ-Агроексім Лімітед» («AE-Agroexim Limited») у статутному капіталі товариства складає 120 035 151,37 грн., що відповідає 21,49 %.

Так, протоколом від 16.02.2012 № 88 загальних зборів учасників ТОВ «Комплекс Агромарс» затверджено статут ТОВ «Комплекс Агромарс», в пунктах 10.2, 10.4 якого встановлено, що розмір статутного капіталу становить 203 186 598,93 грн., який розподіляється між учасниками наступним чином: ТОВ «Комплекс Агромарс» - 66,82 % (135 773 299,80 грн.); «АП Агропауер Лімітед» (A.P. Agro-Power Limited») - 0,63 % (1 288 135,31 грн.); «АЕ-Агроексім Лімітед» («AE-Agroexim Limited») - 32,55 % (66 125 163,82 грн.).

28.11.2013 проведено загальні збори учасників ТОВ «Комплекс Агромарс», рішення яких оформлені протоколами № 143, № 144.

Відповідно до прийнятого рішення, оформленого протоколом від 28.11.2013 № 143, вирішено викупити в компанії «АЕ-Агроексім Лімітед» («AE-Agroexim Limited») частку в статутному фонді (капіталі) ТОВ «Комплекс Агромарс» у розмірі 19,46 % від загального розміру статутного фонду (капіталу) за 5 397 623,20 євро.

По другому питанню порядку денного, згідно з протоколом від 28.11.2013 № 144, вирішено затвердити наступний порядок розподілу часток учасників у статутному капіталі ТОВ «Комплекс Агромарс»: ТОВ «Концерн Комплекс» - 48,08 % (135 773 299,80 грн.); ТОВ «Комплекс Агромарс» - 35,45 % (100 089 142,53 грн.); «АЕ-Агроексім Лімітед» («AE-Agroexim Limited») - 16,47 % (46 513 662,97 грн.).

Відтак, протоколом від 28.11.2013 № 144 загальних зборів учасників ТОВ «Комплекс Агромарс» затверджено статут ТОВ «Комплекс Агромарс», у пунктах 10.2, 10.4 якого зазначено, що розмір статутного капіталу становить 282 376 105,30 грн., що розподіляється між учасниками наступним чином: ТОВ «Концерн Комплекс» - 48,08 % (135 773 299,80 грн.); ТОВ «Комплекс Агромарс» - 35,45 % (100 089 142,53 грн.); «АЕ-Агроексім Лімітед» («AE-Agroexim Limited») - 16,47 % (46 513 662,97 грн.).

Протоколом загальних зборів учасників ТОВ «Комплекс Агромарс» від 17.07.2014 № 168 погоджено викуп ТОВ «Комплекс Агромарс» частки «АЕ-Агроексім Лімітед» («AE-Agroexim Limited») та затверджено новий розподіл часток учасників у статутному капіталі: «АЕ-Агроексім Лімітед» («AE-Agroexim Limited») - 0,00487 % (14 292,88 грн.); ОСОБА_2 - 0,30633 % (899 390,00 грн.); ОСОБА_4 - 0,30641 % (899 610,00 грн.); нерозподілена між учасниками частка - 99,38239 % (291 786 300,79 грн.).

Також, протоколом загальних зборів учасників ТОВ «Комплекс Агромарс» від 17.07.2014 № 168 затверджено статут ТОВ «Комплекс Агромарс» у новій редакції, відповідно до пунктів 10.2, 10.4 якого розмір статутного капіталу становить 293 599 593,67 грн., що розподіляється наступним чином: ТОВ «Комплекс Агромарс» (придбана товариством частка учасника) - 99,38239 % (291 786 300,79 грн.); «АЕ-Агроексім Лімітед» («AE-Agroexim Limited») - 0,00487 % (14 292,88 грн.); ОСОБА_2 - 0,30633 % (899 390,00 грн.); ОСОБА_4 - 0,30641 % (899 610,00 грн.).

Надалі, протоколом від 18.11.2014 № 173 загальних зборів учасників ТОВ «Комплекс Агромарс» затверджений статут ТОВ «Комплекс Агромарс», згідно з пунктами 10.2, 10.4 якого статутний капітал товариства становить 7 866 349,81 грн., який розподіляється між учасниками наступним чином: «АЕ-Агроексім Лімітед» («AE-Agroexim Limited») - 77,13043 % (6 067 349,81 грн.); ОСОБА_2 - 11,43338% (899 390,00 грн.); ОСОБА_4 - 11,43618% (899 610,00 грн.).

Отже, вищеописаними доказами підтверджується розмір частки «АЕ-Агроексім Лімітед» («AE-Agroexim Limited») у статутному капіталі ТОВ «Комплекс Агромарс» станом на момент укладення договору від 17.07.2014 №609/2014/КАМ/О про передачу шляхом купівлі-продажу частини в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс».

Також кредитором подано заяву про збільшення грошових вимог до боржника, відповідно до якої Приватна акціонерна компанія з обмеженою відповідальністю «АЕ-Агроексім Лімітед» («AE-Agroexim Limited») просила визнати за договором від 02.06.2015 № 464/2015/КАМ/О основний борг у розмірі 13 965 977,53 грн., що еквівалентно 355 614,51 євро станом на 15.03.2023, та 117 084,78 грн. трьох процентів річних, що еквівалентно 2 981,32 євро станом на 15.03.2023.

На обґрунтування заяви про збільшення грошових вимог зазначено, що 13.10.2014 за фактом передачі до статутного капіталу ТОВ «Комплекс Агромарс» майна між останнім та Компанією «АЕ - Агроексім Лімітед» підписано Акт приймання-передачі внеску до статутного капіталу ТОВ «Комплекс Агромарс» на загальну суму 6 053 056,93 грн., що станом на день проведення оцінки вкладу становило 354 306,00 евро.

Факт здійснення відповідних інвестицій підтверджується Інформаційними повідомленнями Компанії «АЕ - Агроексім Лімітед», зареєстрованих Департаментом економічного розвитку і торгівлі Київської обласної державної адміністрації за № 1332-1- 1-33 від 18.07.2014 року та № 1332-3-1-46 від 18.11.2014 року у відповідності до положень статті 13 Закону України «Про режим іноземного інвестування» у редакції, що була чинною на момент виникнення відповідних правовідносин.

Також 13.10.2014 оформлено Довідку про зарахування на баланс ТОВ «Комплекс Агромарс» рухомого майна, як внеску в статутний капітал ТОВ «Комплекс Агромарс».

Із вказаної довідки слідує, що передане майно поставлено 25.09.2014, 26.09.2014, 30.09.2014, 30.09.2014, 02.10.2014 та 13.10.2014, що також підтверджується митними деклараціями, інвойсами щодо оплати, транспортними документами типу CMR та пакувальними листами відправника, а саме: поставка обладнання від 25.09.2014 року на загальну суму 68 519,00 євро підтверджується митною декларацією № 100260002/2014/171622 25.09.2014, Інвойсом № 3018450822-1 DD.18.09.2014, Міжнародною товарно-транспортною накладною CMR А № 002332 від 22.09.2014 року та Пакувальним листом № 6718007253 «Вантажівка 1»від 15.09.2014 року; поставка обладнання від 26.09.2014 року на загальну суму 61 474,00 євро підтверджується митною декларацією № 100260002/2014/171633 26.09.2014, Інвойсом № 3018450822-2 DD. 18.09.2014, Міжнародною товарно-транспортною накладною CMR від 22.09.2014 року та Пакувальним листом № 6718007254 «Вантажівка 2» від 15.09.2014 року; поставка обладнання від 30.09.2014 року на загальну суму 50 826,00 євро підтверджується митною декларацією № 100260002/2014/171672 30.09.2014, Інвойсом № 3018450822-5 DD.18.09.2014, Міжнародною товарно-транспортною накладною CMR від 24.09.2014 року та Пакувальним листом № 6718007287 «Вантажівка 5»; поставка обладнання від 30.09.2014 року на загальну суму 103 435,00 євро підтверджується митною декларацією № 100260002/2014/171683 30.09.2014, Інвойсом № 3018450822 TL01 DD.18.09.2014 (№ 3018450822-3 DD.18.09.2014 та № 3018450822-4 DD.18.09.2014), Міжнародною товарно-транспортною накладною CMR від 24.09.2014 року та Пакувальними листами № 6718007262 «Вантажівка З» від 16.09.2014 року та № 6718007261 «Вантажівка 4» від 16.09.2014 року; поставка обладнання від 02.10.2014 року на загальну суму 37 232,00 євро підтверджується митною декларацією № 100260002/2014/171723 02.10.2014, Інвойсом № 3018450822-7 DD.24.09.2014, Міжнародною товарно-транспортною накладною CMR від 29.09.2014 року та Пакувальним листом № 671007333 «Вантажівка 7» від 24.09.2014 року; поставка обладнання від 13.10.2014 року на загальну суму 32 820,00 євро підтверджується митною декларацією № 100260002/2014/171940 13.10.2014, Інвойсом № 3018450822-6 DD.24.09.2014, Міжнародною товарно-транспортною накладною CMR № 50942 від 24.09.2014 року та Пакувальним листом № 671007332 «Вантажівка 6» від 24.09.2014.

02.06.2015 між «АЕ-Агроексім Лімітед» («AE-Agroexim Limited»), як продавцем, та ТОВ «Комплекс Агромарс», як покупцем, укладено Договір № 464/2015/КАМ/О про передачу шляхом купівлі продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс», предметом якого є передача продавцем у власність покупця, який в порядку та на умовах, передбачених договором та чинним законодавством України, зобов'язався прийняти та оплатити частину в статутному капіталі ТОВ «Комплекс Агромарс» у розмірі 6 067 349,00 гривень, що складає 77,13043% від загальної частки статутного капіталу товариства.

Відповідно до пункту 2.2. Договору № 464/2015/КАМ/О договірна вартість частки становить 355 614,51 євро.

Згідно з пунктом 2.3. Договору № 464/2015/КАМ/О розрахунок здійснюється шляхом перерахування покупцем грошових коштів у валюті договору на рахунок продавця протягом 60 місяців з дня підписання договору.

У пункті 3.1 Договору № 464/2015/КАМ/О право власності на частку, яка є предметом даного договору, від продавця до покупця переходить з моменту державної реєстрації статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс».

Обов'язок по реєстрації статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» знаходиться на покупцеві. Реєстрація здійснюється за його рахунок протягом 60 календарних днів з моменту підписання даного договору (пункт 3.2 договору).

Відповідно до положень пункту 6.1. Договір вважається укладеним та вступає в силу з моменту його підписання Сторонами.

01.06.2020 між сторонами укладено Додаткову угоду №1 до договору № 464/2015/КАМ/О про передачу шляхом купівлі-продажу частини в статутному капіталі ТОВ «Комплекс Агромарс» від 02.06.2015, якою внесені зміни до пункту 2.3. Договору, відповідно до яких сторони погодилися продовжити строк розрахунку до 73 місяців з моменту підписання Договору, тобто до 02.07.2021 року.

Із матеріалів справи слідує, що відповідно до статуту ТОВ «Комплекс Агромарс», затвердженого протоколом від 18.11.2014 № 173 загальних зборів учасників ТОВ «Комплекс Агромарс», частка «АЕ-Агроексім Лімітед» («AE-Agroexim Limited») у статутному капіталі товариства становить 77,13043 % (6 067 349,81 грн.).

Згідно з положеннями Договору від 02.06.2015 № 464/2015/КАМ/О «АЕ-Агроексім Лімітед» («AE-Agroexim Limited») передавало ТОВ «Комплекс Агромарс» шляхом купівлі-продажу частку в статутному капіталі товариства в розмірі 6 067 349,00 грн., що становило 77,13043 % від загальної частки статутного капіталу товариства, тобто частка «АЕ-Агроексім Лімітед» («AE-Agroexim Limited») відчужувалася в повному обсязі.

Відповідно до статуту ТОВ «Комплекс Агромарс», затвердженого протоколом від 26.12.2017 № 325 загальних зборів учасників ТОВ «Комплекс Агромарс», розмір статутного капіталу становить 1 799 000,00 грн., що розподіляється між учасниками наступним чином: ОСОБА_2 - 49,9939 % (899 390,00 грн.); ОСОБА_4 - 50,0061 % (899 610,00 грн.).

Із наведеного вбачається, що «АЕ-Агроексім Лімітед» («AE-Agroexim Limited») станом на 26.12.2017 не входило до складу учасників ТОВ «Комплекс Агромарс».

Інших відомостей про внесення змін до статутного капіталу ТОВ «Комплекс Агромарс» за період з 02.06.2015 по 26.12.2017 до матеріалів справи не надано.

Відтак, «АЕ-Агроексім Лімітед» («AE-Agroexim Limited») здійснило відчуження своєї частки в статутному капіталі ТОВ «Комплекс Агромарс» у повному обсязі в розмірі 77,13043 % (6 067 349,81 грн.) на користь ТОВ «Комплекс Агромарс» за договірною ціною 355 614,51 євро, проте доказів здійснення оплати ТОВ «Комплекс Агромарс» за продану частку матеріали справи не містять.

Виходячи з умов Договору № 464/2015/КАМ/О із Додатковою угодою від 01.06.2020 №1, строк оплати тривав до 02.07.2021, відтак з 03.07.2021 боржник є таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати проданої частки в статутному капіталі.

За арифметичним перерахунком суду, нараховані на суму боргу 355 614,51 євро за період з 03.07.2021 по 12.10.2021 три проценти річних становлять 2 981,32 євро.

Утім, з огляду на подання заяви про збільшення грошових вимог до суду 17.03.2023, що підтверджується календарним штемпелем суду на заяві, гривневий еквівалент вимог в іноземній валюті підлягає визначенню саме на 17.03.2023 згідно з частиною 2 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства.

За даними НБУ курс євро станом на 17.03.2023 становив 1 євро - 38,717 грн., у зв'язку з чим гривневий еквівалент 355 614,51 євро боргу становить 13 768 326,98 грн., 2 981,32 євро трьох процентів річних - 115 427,77 грн.

У той же час, відповідно до свідоцтва від 19.09.2022 НЕ205587 (апостиль від 21.09.2022), виданого Міністерством енергетики, торгівлі та промисловості відділом реєстратора компаній та інтелектуальної власності Нікосія, засвідчено, що згідно з документами, які зберігаються в цьому відділі, «АЕ-Агроексім Лімітед» («AE-Agroexim Limited») видалено з Реєстру компаній (мовою оригіналу «struck off») згідно зі статтею 327 розділу 113 Закону «Про компанії» Республіки Кіпр 12.08.2022 року.

Вірність копії свідоцтва з оригіналу документа та справжність підпису перекладача Коваль Л.В. письмового перекладу тексту документа з англійської мови на українську мову засвідчена державним нотаріусом Другої Київської державної нотаріальної контори Погорілою Л.С., зареєстровано в реєстрі за № 4-3271, № 4-3272.

Для тлумачення норм кіпрського права, яке регулює питання створення та припинення компаній, створених за законодавством Республіки Кіпр, розпорядник майна звернулась за висновком до експертів в галузі права іноземної держави.

Відповідно до наданого висновку від 10.01.2023 Богданом Присяжнюком, партнером ЮК «Есквайзер», магістр права, Університет Гете, Франфурт-на-Майні, та Анастейшею Шіні Какура, керуючий партнер ЮФ «АСК Лігал», магістр права, Університетський коледж Лондона, Реєстратор Компанії є державним органом уповноважений здійснювати ведення реєстру компаній в Республіці Кіпр (аналог в Україні «Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців» та громадських формувань), включаючи усі реєстраційні дії, що стосуються компанії в такому реєстрі. Зокрема, Реєстратор Компаній приймає рішення про реєстрацію та реєструє факт створення нової компанії, призначення її директорів, зміни акціонерів, її ліквідації, виключення з реєстру тощо. Таким чином, з моменту прийняття рішення щодо виключення («struck off» - мовою оригіналу) Агроексіма з реєстру компаній, як зазначено у свідоцтві, Агроексім вважається ліквідованим (dissolved - мовою оригіналу). При виключенні Реєстратором Кіпрської компанії з реєстру, вона вважається ліквідованою, втрачає статус юридичної особи та, відповідно, не може вступати у правовідносини із третіми особами (включаючи участь у судових спорах, як позивач та відповідач). Компанія припиняє своє існування, як юридична особа, до моменту поки реєстратор або суд не прийме рішення про відновлення її реєстрації в реєстрі компаній.

Разом із цим, проти наведених арбітражним керуючим доводів, кредитором надані заперечення, за якими виключення з реєстру за своєю правовою природою не є тотожним ліквідації юридичної особи і має відновлювальний характер. До того ж, наразі представниками компанії «АЕ-Агроексім Лімітед» («AE-Agroexim Limited») вчиняються дії, спрямовані на відновлення запису у реєстрі компаній Республіки Кіпр щодо компанії, та, невдовзі вказаний запис буде відновлено. На підтвердження даних обставин кредитор долучив листи від компанії ОФФСІ СЕКРЕТАРІАЛ СЕРВІСЕС ЛІМІТЕД (реєстраційний номер НЕ93847), яка є секретарем Компанії «АЕ - АГРОЕКСІМ ЛІМІТЕД», та компанії МЕВСОК КОНСУЛЬТАНТС ЛІМІТЕД (реєстраційний номер НЕ250614), яка є сервіс провайдером Компанії «АЕ - АГРОЕКСІМ ЛІМІТЕД».

Відповідно до зазначених вище листів, виключення юридичної особи із Реєстру компаній не є тотожним за правовими наслідками ліквідації юридичної особи, і компанія може бути відновлена з ініціативи засновників як в судовому, так і позасудовому порядку відповідно до статті 327 та 327А Закону про компанії. При цьому, за заявою представника AE-Agroexim Limited триває процедура відновлення запису про юридичну особу в Реєстрі компаній в порядку статті 327А, позитивне рішення про що очікується найближчим часом. Разом із цим, тимчасова відсутність запису про компанію не впливає на правосуб'єктність юридичної особи.

Згідно із ст. 26 Закону України «Про міжнародне приватне право» цивільна дієздатність юридичної особи визначається її особистим законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 25 Закону України «Про міжнародне приватне право» особистим законом юридичної особи вважається право держави місцезнаходження юридичної особи. Місцезнаходженням юридичної особи є держава, у якій юридична особа зареєстрована або іншим чином створена згідно з правом цієї держави.

Порядок реєстрації, припинення, виключення з реєстру, відновлення кіпрських юридичних осіб та ряд інших питань визначається нормативно-правовим актом Кіпрської Республіки The Companies Law.

Стаття 327 The Companies Law передбачає, якщо реєстратор вбачає, що компанія не веде підприємницьку діяльність, або повністю не функціонує як компанія, він повинен відправити електронний лист компанії з питанням, чи веде вона підприємницьку діяльність.

Якщо реєстратор протягом місяця не отримає відповідь від компанії, він повинен протягом наступних чотирнадцяти днів повторно надіслати лист, указавши, що відповіді на перший лист не було.

Таким чином, якщо компанія не повідомляє про свою діяльність у відповідь на другий лист, то реєстратор має право опублікувати запис про виключення компанії з реєстру.

Відповідно до пункту 7 статті 327 The Companies Law, якщо компанія або будь- який її учасник або кредитор розуміють, що вони несуть збитки через виключення компанії з реєстру, суд за заявою, поданою компанією або учасником до закінчення двадцяти років після публікації повідомлення про виключення компанії з реєстру, може відновити існування компанії, якщо буде встановлено судом, що на момент вилучення компанії з реєстру вона продовжувала існувати і вела підприємницьку діяльність.

Стаття 327А The Companies Law визначає право членів, або директорів компанії, звернутися із заявою про поновлення компанії у реєстрі без залучення суду за умови, що ця компанія виконає наступні вимоги: заява має бути подана протягом 24 місяців після виключення з реєстру; Компанія вела підприємницьку діяльність після її виключення з реєстру; Компанія повинна додати до заяви про поновлення усі відповідні форми, звіти, фінансові звіти та документи; необхідно сплатити усі комісії, штрафи, які виникли за прострочення; сплатити адміністративний збір за поновлення компанії.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Стаття 609 Цивільного кодексу України визначає, що зобов`язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов`язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов`язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю.

Відповідно до ч. 4 ст. 91 Цивільного кодексу України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно з ч.ч. 1, 5 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Отже, судом установлено, що Приватна акціонерна компанія з обмеженою відповідальністю «АЕ-Агроексім Лімітед» («AE-Agroexim Limited») наразі перебуває в статусі "struck off" ("виключена з реєстру"), тобто її правоздатність, як юридичної особи, є припиненою. Даний правовий статус триває допоки реєстратор або суд не прийме рішення про відновлення її реєстрації в реєстрі компаній.

Також варто зазначити, що у відповідності до ст. 328 The Companies Law при розпуску компанії, все майно та права, які визнані за компанією або довірені компанії негайно після її розпуску ( за винятком майна іншої особи, яким компанія володіє на праві довірчої власності) згідно з і без шкоди для виконання наказів, які видаються Судом з посиланням на ст. 326 і 327, вважаються безхазяйними і, відповідно, належать державі, і підлягають передачі або використанню як і інше безхазяйне майно, накопичене в державній казні.

Відтак, компанія станом на день розгляду справи, не володіє правом вимоги до боржника в силу ст. 328 The Companies Law.

Судом прийняті до уваги посилання Приватної акціонерної компанії з обмеженою відповідальністю «АЕ-Агроексім Лімітед» («AE-Agroexim Limited») на те, що її представниками вчиняються дії, спрямовані на відновлення запису у реєстрі компаній Республіки Кіпр.

Разом із цим, вчинення відповідних дій на поновлення компанії у реєстрі не спростовують наявності на даний час у компанії статусу "struck off" ("виключена з реєстру"), при цьому залишається не відомим строк, протягом якого триватиме процедура розгляду відновлення запису в реєстрі компаній Республіки Кіпр, а також не відомо чи буде все ж таки відновлено запис про «АЕ-Агроексім Лімітед» («AE-Agroexim Limited») у реєстрі компаній.

Натомість, судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях, у той час як суду не відомо чи настануть обставини щодо відновлення запису про «АЕ-Агроексім Лімітед» («AE-Agroexim Limited») в реєстрі компаній Республіки Кіпр, яка наразі з реєстру виключена.

Відтак, подані кредитором листи від компанії ОФФСІ СЕКРЕТАРІАЛ СЕРВІСЕС ЛІМІТЕД (реєстраційний номер НЕ93847), яка є секретарем «АЕ-Агроексім Лімітед» («AE-Agroexim Limited»), та компанії МЕВСОК КОНСУЛЬТАНТС ЛІМІТЕД (реєстраційний номер НЕ250614), яка є сервіс провайдером «АЕ-Агроексім Лімітед» («AE-Agroexim Limited»), не мають правового значення щодо підтвердження правоздатності «АЕ-Агроексім Лімітед» («AE-Agroexim Limited»), а також подані від імені компанії, правоздатність якої є припиненою.

За наведених обставин, суд дійшов обґрунтованого висновку відмовити «АЕ-Агроексім Лімітед» («AE-Agroexim Limited») у визнанні кредитором на суму 247 777 906,31грн.

vQXh7VH0HD4AbЩодо вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн Комплекс" про визнання кредитором боржника на суму 13 743 788,74грн.

vQXh7VH0HD4AbТовариство з обмеженою відповідальністю "Концерн Комплекс" звернулося до суду із заявою кредитора боржника на суму 13 743 788,74грн.

Вимоги заяви обґрунтовані тим, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Концерн Комплекс", як повіреним, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс", як довірителем, укладено численні договори доручення із додатковими угодами, на підставі яких повірений здійснював за власний рахунок від імені довірителя оплати за зобов'язаннями довірителя.

Так, між сторонами укладено наступні договори: від 01.02.2021 № 49/2021/КАМ/О, за яким боржником не відшкодовано 225 793,62 грн., від 30.05.2021 № 6/КК, за яким боржником не відшкодовано 3 700 905,40 грн., від 30.05.2021 № 5/КК, за яким боржником не відшкодовано 815 000,00 грн.; від 16.06.2021 № 158/2021/КАМ/О, за яким боржником не відшкодовано 1 284,31 грн. та 1 078,62 грн.; від 17.06.2021 № 159/2021/КАМ/О, за яким боржником не відшкодовано 100 193,80 грн.; від 18.06.2021 № 160/2021/КАМ/О, за яким боржником не відшкодовано 120 000,00 грн.; від 22.06.2021 № 161/2021/КАМ/О, за яким боржником не відшкодовано 5 950,00 грн.; від 22.06.2021 № 162/2021/КАМ/О, за яким боржником не відшкодовано 1 380,00 грн.; від 24.06.2021 № 163/2021/КАМ/О, за яким боржником не відшкодовано 100 000,00 грн., від 29.06.2021 № 165/2021/КАМ/О, за яким боржником не відшкодовано 2 772 777,78 грн.; від 01.07.2021 № 169/2021/КАМ/О, за яким боржником не відшкодовано 161 426,00 грн.; від 01.07.2021 № 170/2021/КАМ/О, за яким боржником не відшкодовано 27 000,0 грн.; від 02.07.2021 № 172/2021/КАМ/О, за яким боржником не відшкодовано 10 946,40 грн.; від 02.07.2021 № 178/2021/КАМ/О, за яким боржником не відшкодовано 400,00 грн.; від 07.07.2021 № 187/2021/КАМ/О, за яким боржником не відшкодовано 17 800,00 грн.; від 07.07.2021 № 180/2021/КАМ/О, за яким боржником не відшкодовано 1 293,19 грн.; від 13.07.2021 № 191/2021/КАМ/О, за яким боржником не відшкодовано 24 138,00 грн.; від 15.07.2021 № 194/2021/КАМ/О, за яким боржником не відшкодовано 27 000,00 грн.; від 15.07.2021 № 195/2021/КАМ/О, за яким боржником не відшкодовано 6 011,00 грн.; від 20.07.2021 № 200/2021/КАМ/О, за яким боржником не відшкодовано 27 000,00 грн.; від 28.07.2021 № 205/2021/КАМ/О, за яким боржником не відшкодовано 26 606,40 грн.; від 28.07.2021 № 206/2021/КАМ/О, за яким боржником не відшкодовано 47 712,00 грн.; від 29.07.2021 № 207/2021/КАМ/О, за яким боржником не відшкодовано 39 446,40 грн.; від 29.07.2021 № 208/2021/КАМ/О, за яким боржником не відшкодовано 3 264,94 грн.; від 02.08.2021 № 209/2021/КАМ/О, за яким боржником не відшкодовано13 893,81 грн.; від 02.08.2021 № 210/2021/КАМ/О, за яким боржником не відшкодовано 2 785,10 грн.; від 02.08.2021 № 211/2021/КАМ/О, за яким боржником не відшкодовано 16 168,12 грн.; від 02.08.2021 № 212/2021/КАМ/О, за яким боржником не відшкодовано 2 792,83 грн.; від 02.08.2021 № 213/2021/КАМ/О, за яким боржником не відшкодовано 4 257,49 грн., від 02.08.2021 № 214/2021/КАМ/О, за яким боржником не відшкодовано 400,00 грн.; від 02.08.2021 № 219/2021/КАМ/О, за яким боржником не відшкодовано 492,50 грн.; від 02.08.2021 № 220/2021/КАМ/О, за яким боржником не відшкодовано 4 976,40 грн.; від 03.08.2021 № 221/2021/КАМ/О, за яким боржником не відшкодовано 5 950,00 грн.; від 03.08.2021 № 222/2021/КАМ/О, за яким боржником не відшкодовано 54 000,00 грн.; від 05.08.2021 № 21/2021/КК, за яким боржником не відшкодовано 2 800,00 грн.; від 05.08.2021 № 22/2021/КК, за яким боржником не відшкодовано 1 380,00 грн.; від 11.08.2021 № 23/2021/КК, за яким боржником не відшкодовано 27 000,00 грн.; від 11.08.2021 № 24/2021/КК, за яким боржником не відшкодовано 14 017,00 грн.; від 11.08.2021 № 25/2021/КК, за яким боржником не відшкодовано 624,06 грн.; від 11.08.2021 № 26/2021/КК, за яким боржником не відшкодовано 5 950,00 грн.; від 13.08.2021 № 27/2021/КК, за яким боржником не відшкодовано 74,27 грн.; від 13.08.2021 № 28/2021/КК, за яким боржником не відшкодовано 208,80 грн.; від 13.08.2021 № 29/2021/КК, за яким боржником не відшкодовано 418,23 грн.; від 13.08.2021 № 30/2021/КК, за яким боржником не відшкодовано 2 044,50 грн.; від 26.08.2021 № 34/2021/КК, за яким боржником не відшкодовано 27 000,00 грн.; від 31.08.2021 № 38/2021/КК, за яким боржником не відшкодовано 16 415,61 грн.; від 01.09.2021 № 39/2021/КК, за яким боржником не відшкодовано 1 040,00 грн.; від 01.09.2021 № 40/2021/КК, за яким боржником не відшкодовано 400,00 грн.; від 03.09.2021 № 45/2021/КК, за яким боржником не відшкодовано 517,86 грн.; від 03.09.2021 № 46/2021/КК, за яким боржником не відшкодовано 27 000,00 грн.; від 09.09.2021 № 51/2021/КК, за яким боржником не відшкодовано 1 380,00 грн.; від 10.09.2021 № 52/2021/КК, за яким боржником не відшкодовано 4 140,00 грн.; від 31.08.2021 № 35/2021/КК, за яким боржником не відшкодовано 10 910,00 грн.; від 31.08.2021 № 36/2021/КК, за яким боржником не відшкодовано 74,27 грн.; від 31.08.2021 № 37/2021/КК, за яким боржником не відшкодовано 418,20 грн.; від 15.09.2021 № 53/2021/КК, за яким боржником не відшкодовано 60 681,60 грн.; від 27.09.2021 № 56/2021/КК, за яким боржником не відшкодовано 9 259,00 грн.; від 27.09.2021 № 58/2021/КК, за яким боржником не відшкодовано 39 966,24 грн.; від 27.09.2021 № 60/2021/КК, за яким боржником не відшкодовано 27 000,00 грн.; від 27.09.2021 № 62/2021/КК, за яким боржником не відшкодовано 15 978,89 грн.; від 01.10.2021 № 233/2021/КАМ/О, за яким боржником не відшкодовано 1 400 000,00 грн.; від 01.10.2021 № 65/2021/КК, за яким боржником не відшкодовано 400,00 грн.; від 01.10.2021 № 70/2021/КК, за яким боржником не відшкодовано 399,04 грн.; від 01.10.2021 № 71/2021/КК, за яким боржником не відшкодовано 1 380,00 грн.; від 12.10.2021 № 72/2021/КК, за яким боржником не відшкодовано 27 000,00 грн.; від 13.10.2021 № 72/1/2021/КК, за яким боржником не відшкодовано 114 000,00 грн.; від 13.10.2021 № 76/2021/КК, за яким боржником не відшкодовано 15 000,00 грн.; від 18.10.2021 № 79/2021/КК, за яким боржником не відшкодовано 11 900,00 грн.; від 26.10.2021 № 82/2021/КК, за яким боржником не відшкодовано 55 238,40 грн.; від 26.10.2021 № 83/2021/КК, за яким боржником не відшкодовано 3 179,72 грн.; від 27.10.2021 № 84/2021/КК, за яким боржником не відшкодовано 216 178,87 грн.; від 27.10.2021 № 85/2021/КК, за яким боржником не відшкодовано 83 821,13 грн.; від 29.10.2021 № 86/2021/КК, за яким боржником не відшкодовано 29 000,00 грн.; від 02.11.2021 № 87/2021/КК, за яким боржником не відшкодовано 100,00 грн.; від 02.11.2021 № 93/2021/КК, за яким боржником не відшкодовано 218,08 грн.; від 02.11.2021 № 94/2021/КК, за яким боржником не відшкодовано 1 380,00 грн.; від 02.11.2021 № 95/2021/КК, за яким боржником не відшкодовано 984,99 грн.; від 02.11.2021 № 96/2021/КК, за яким боржником не відшкодовано 2 270,00 грн.; від 03.11.2021 № 97/2021/КК, за яким боржником не відшкодовано 6 665,00 грн.; від 03.11.2021 № 98/2021/КК, за яким боржником не відшкодовано 7 853,68 грн.; від 03.11.2021 № 99/2021/КК, за яким боржником не відшкодовано 5 114,37 грн.; від 08.11.2021 № 102/2021/КК, за яким боржником не відшкодовано 9 466,10 грн.; від 09.11.2021 № 104/2021/КК, за яким боржником не відшкодовано 2 283,79 грн.; від 12.11.2021 № 107/2021/КК, за яким боржником не відшкодовано 29 000,00 грн.; від 18.11.2021 № 111/2021/КК, за яким боржником не відшкодовано 3 412,80 грн.; від 18.11.2021 № 112/2021/КК, за яким боржником не відшкодовано 20 508,10 грн.; від 24.11.2021 № 113/2021/КК, за яким боржником не відшкодовано 29 000,00 грн.; від 24.11.2021 № 114/2021/КК, за яким боржником не відшкодовано 89 107,20 грн.; від 24.11.2021 № 123/2021/КК, за яким боржником не відшкодовано 29 000,00 грн.; від 02.12.2021 № 116/2021/КК, за яким боржником не відшкодовано 200,00 грн.; від 03.12.2021 № 122/2021/КК, за яким боржником не відшкодовано 1 380,00 грн.; від 10.12.2021 № 124/2021/КК, за яким боржником не відшкодовано 385,12 грн.; від 15.12.2021 № 129/2021/КК, за яким боржником не відшкодовано 8 112,00 грн.; від 17.12.2021 № 130/2021/КК, за яким боржником не відшкодовано 5 950,00 грн.; від 30.12.2021 № 132/2021/КК, за яким боржником не відшкодовано 111 417,60 грн.; від 04.01.2022 № 01/01/2022/КАМ/О, за яким боржником не відшкодовано 1 775 600,00 грн.; від 05.01.2022 № 133/2021/КК, за яким боржником не відшкодовано 28 000,00 грн.; від 06.01.2022 № 07/2022/КК, за яким боржником не відшкодовано 300,00 грн.; від 06.01.2022 № 08/2022/КК, за яким боржником не відшкодовано 830,00 грн.; від 11.01.2022 № 09/2022/КК, за яким боржником не відшкодовано 1 380,00 грн.; від 12.01.2022 № 10/2022/КК, за яким боржником не відшкодовано 16 711,07 грн.; від 12.01.2022 № 11/2022/КК, за яким боржником не відшкодовано 16 757,46 грн.; від 13.01.2022 № 12/2022/КК, за яким боржником не відшкодовано 55,00 грн.; від 13.01.2022 № 13/2022/КК, за яким боржником не відшкодовано 29 000,00 грн.; від 13.01.2022 № 14/2022/КК, за яким боржником не відшкодовано 7 490,00 грн.; від 13.01.2022 № 15/2022/КК, за яким боржником не відшкодовано 338,26 грн.; від 14.01.2022 № 16/2022/КК, за яким боржником не відшкодовано 150 887,10 грн.; від 17.01.2022 № 17/2022/КК, за яким боржником не відшкодовано 15 000,00 грн.; від 17.01.2022 № 19/2022/КК, за яким боржником не відшкодовано 1 391,22 грн.; від 17.01.2022 № 20/2022/КК, за яким боржником не відшкодовано 13 006,30 грн.; від 21.01.2022 № 26/2022/КК, за яким боржником не відшкодовано 15 206,38 грн.; від 28.01.2022 № 27/2022/КК, за яким боржником не відшкодовано 7 800,60 грн.; від 28.01.2022 № 28/2022/КК, за яким боржником не відшкодовано 29 000,00 грн.; від 01.02.2022 № 29/2022/КК, за яким боржником не відшкодовано 60 000,00 грн.; від 01.02.2022 № 04/2022/КК, за яким боржником не відшкодовано 100,00 грн.; від 02.02.2022 № 35/2022/КК, за яким боржником не відшкодовано 1 380,00 грн.; від 03.02.2022 № 36/2022/КК, за яким боржником не відшкодовано 100,00 грн.; від 07.02.2022 № 37/2022/КК, за яким боржником не відшкодовано 211,65 грн.; від 07.02.2022 № 38/2022/КК, за яким боржником не відшкодовано 17 850,00 грн.; від 11.02.2022 № 39/2022/КК, за яким боржником не відшкодовано 31 000,00 грн.; від 11.02.2022 № 40/2022/КК, за яким боржником не відшкодовано 30,00 грн.; від 14.02.2022 № 41/2022/КК, за яким боржником не відшкодовано 14 808,17 грн.; від 17.02.2022 № 42/2022/КК, за яким боржником не відшкодовано 31 950,00 грн.; від 24.02.2022 № 44/2022/КК, за яким боржником не відшкодовано 100 000,00 грн.; від 14.04.2022 д.у. до дог. № 27/2022/КК, за яким боржником не відшкодовано 15 346,00 грн.; від 28.04.2022 д.у. до дог. № 27/2022/КК, за яким боржником не відшкодовано 10 801,00 грн.; від 03.05.2022 д.у. до дог. № 36/2022/КК, за яким боржником не відшкодовано 100,00 грн.; від 04.05.2022 № 47/2022/КК, за яким боржником не відшкодовано 6,00 грн.; від 06.05.2022 № 54/2022/КК, за яким боржником не відшкодовано 30 000,00 грн.; від 09.05.2022 № 57/2022/КК, за яким боржником не відшкодовано 8,00 грн.; від 19.05.2022 № 63/2022/КК, за яким боржником не відшкодовано 63 265,00 грн.; від 20.05.2022 № 65/2022/КК, за яким боржником не відшкодовано 12,00 грн.; від 23.05.2022 № 66/2022/КК, за яким боржником не відшкодовано 456,75 грн.; від 25.05.2022 № 68/2022/КК, за яким боржником не відшкодовано 9 406,00 грн.; від 26.05.2022 № 69/2022/КК, за яким боржником не відшкодовано 2 760,00 грн.; від 30.05.2022 № 70/2022/КК, за яким боржником не відшкодовано 12,00 грн.; від 01.06.2022 № 70/2022/КК-1, за яким боржником не відшкодовано 10 405,17 грн.; від 01.06.2022 № 71/2022/КК, за яким боржником не відшкодовано 150,00 грн.; від 02.06.2022 № 78/2022/КК, за яким боржником не відшкодовано 6,00 грн.; від 09.06.2022 № 82/2022/КК, за яким боржником не відшкодовано 7 567,99 грн.; від 10.06.2022 № 83/2022/КК, за яким боржником не відшкодовано 43 104,00 грн.; від 15.06.2022 № 86/2022/КК, за яким боржником не відшкодовано 68 400,00 грн.; від 16.06.2022 № 87/2022/КК, за яким боржником не відшкодовано 34 020,00 грн.; від 17.06.2022 № 88/2022/КК, за яким боржником не відшкодовано 35 208,05 грн.; від 28.06.2022 № 89/2022/КК, за яким боржником не відшкодовано 12,00 грн.; від 28.06.2022 № 90/2022/КК, за яким боржником не відшкодовано 7 256,24 грн.; від 28.06.2022 № 91/2022/КК, за яким боржником не відшкодовано 7 560,00 грн.; від 29.06.2022 № 92/2022/КК, за яким боржником не відшкодовано 8 035,00 грн.; від 29.06.2022 № 93/2022/КК, за яким боржником не відшкодовано 6,00 грн.; від 04.07.2022 № 102/2022/КК, за яким боржником не відшкодовано 150,00 грн.; від 18.07.2022 № 105/2022/КК, за яким боржником не відшкодовано 2 300,00 грн.; від 18.07.2022 № 106/2022/КК, за яким боржником не відшкодовано 750,00 грн.; від 18.07.2022 № 109/2022/КК, за яким боржником не відшкодовано 24,00 грн.; від 25.07.2022 № 112/2022/КК, за яким боржником не відшкодовано 3 780,00 грн.; від 26.07.2022 № 113/2022/КК, за яким боржником не відшкодовано 7 238,00 грн.; від 28.07.2022 № 114/2022/КК, за яким боржником не відшкодовано 19 995,00 грн.; щодо Броварської філії від 15.06.2021 № 157/2021/КАМ/О, за яким боржником не відшкодовано 10,00 грн.; від 05.07.2021 № 179/2021/КАМ/О, за яким боржником не відшкодовано 100,00 грн.; від 02.08.2021 № 218/2021/КАМ/О, за яким боржником не відшкодовано 100,00 грн.; від 01.09.2021 № 44/2021/КК, за яким боржником не відшкодовано 100,00 грн.; від 01.10.2021 № 69/2021/КК, за яким боржником не відшкодовано 100,00 грн.; від 02.11.2021 № 91/2021/КК, за яким боржником не відшкодовано 100,00 грн.; від 02.12.2021 № 121/2021/КК, за яким боржником не відшкодовано 200,00 грн.; від 06.01.2022 № 05/2022/КК, за яким боржником не відшкодовано 100,00 грн.; від 02.02.2022 № 33/2022/КК, за яким боржником не відшкодовано 100,00 грн.; від 03.05.2022 д.у. до дог. № 33/2022/КК, за яким боржником не відшкодовано 100,00 грн.; від 09.05.2022 № 58/2022/КК, за яким боржником не відшкодовано 2,00 грн.; від 11.05.2022 № 61/2022/КК, за яким боржником не відшкодовано 6,00 грн.; від 01.06.2022 № 72/2022/КК, за яким боржником не відшкодовано 150,00 грн.; від 02.06.2022 № 79/2022/КК, за яким боржником не відшкодовано 6,00 грн.; від 14.06.2022 № 84/2022/КК, за яким боржником не відшкодовано 12,00 грн.; від 04.07.2022 № 96/2022/КК, за яким боржником не відшкодовано 150,00 грн.

Поряд із цим, до матеріалів справи надано додаткові угоди до вищевказаних договорів доручення, за якими погоджено, що довіритель зобов'язується відшкодувати повіреному витрати, пов'язані з виконанням доручень до 01.08.2022 року.

У відзиві на заяву кредитора арбітражний керуючий наголосив, що право вимоги виконання грошового зобов'язання виникає в кредитора після 02.08.2022, відтак вимоги даного кредитора є поточними. Крім того, кредитор зобов'язувався вчиняти юридичні дії від імені боржника за власний рахунок.

Відповідно до частини 1 статті 1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

У договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними (стаття 1003 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 1004 ЦК України повірений зобов'язаний вчиняти дії відповідно до змісту даного йому доручення. Повірений може відступити від змісту доручення, якщо цього вимагають інтереси довірителя і повірений не міг попередньо запитати довірителя або не одержав у розумний строк відповіді на свій запит. У цьому разі повірений повинен повідомити довірителя про допущені відступи від змісту доручення як тільки це стане можливим.

За положеннями статті 1006 ЦК України повірений зобов'язаний: 1) повідомляти довірителеві на його вимогу всі відомості про хід виконання його доручення; 2) після виконання доручення або в разі припинення договору доручення до його виконання негайно повернути довірителеві довіреність, строк якої не закінчився, і надати звіт про виконання доручення та виправдні документи, якщо це вимагається за умовами договору та характером доручення; 3) негайно передати довірителеві все одержане у зв'язку з виконанням доручення.

Відповідно до частини 3 статті 1007 ЦК України довіритель зобов'язаний негайно прийняти від повіреного все одержане ним у зв'язку з виконанням доручення.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як слідує з укладених між сторонами додаткових угод до договорів доручення, ТОВ "Комплекс Агромарс" зобов'язується відшкодувати ТОВ "Концерн Комплекс" витрати, пов'язані з виконанням доручень, до 01.08.2022 року.

За визначенням, наведеним у статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства, боржником є особа, неспроможна виконати свої грошові зобов'язання (тобто грошові обов'язки), строк виконання яких настав.

Таким чином, моментом виникнення вимоги кредитора як учасника відносин неспроможності, слід вважати саме дату настання строку виконання грошового обов'язку боржника, а не момент вчинення правочину, чи настання іншої підстави, з якої виникає відповідне право як таке.

Поняття "вимога" (частина 2 статті 530 ЦК України), "вимога кредитора" (абз. 10 частини 1 статті 1, частина 3 статті 34 КУзПБ), "вимогами до боржника" (абз. 7 пункту 1-2 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ в редакції Закону №7 28-ІХ) мають головну спільну ознаку: кредитор може реалізувати своє право на отримання належної йому суми в судовому порядку (або шляхом індивідуального задоволення вимог в позовному порядку, або на засадах конкурсного процесу за умови, що строк виконання грошового зобов`язання для ініціюючого кредитора настав (боржник знаходиться у стані прострочення виконання або невиконання відповідно до умов договору)).

Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 16.08.2022 у справі № 910/10741/21 (пункти 50.8, 50.9 постанови).

Відтак, строк виконання зобов'язань ТОВ "Комплекс Агромарс" з відшкодування ТОВ "Концерн Комплекс" витрат, пов'язаних з виконанням доручень за договорами доручень, тривав до 01.08.2022 року.

З огляду на те, що провадження у справі № 910/15043/21 про банкрутство Товариством з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» відкрито на підставі ухвали Господарського суду міста Києва від 13.10.2021, вимоги конкурсних кредиторів є такими, що виникли до 12.10.2021 включно; вимоги кредиторів, що виникли з 13.10.2021 є вимогами поточних кредиторів.

Відповідно до ст.1 Кодексу України з процедур банкрутства поточні кредитори - це кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство. З моменту відкриття провадження у справі пред`явлення поточними кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися у випадку та порядку, передбачених цим Кодексом.

Згідно частини 4 статі 60 Кодексу України з процедур банкрутства у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає заяви з вимогами поточних кредиторів, які надійшли до господарського суду після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом.

Заяви з вимогами поточних кредиторів розглядаються господарським судом у порядку черговості їх надходження. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд своєю ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів.

Вимоги поточних кредиторів погашаються в порядку черговості, визначеної статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, пред'явлення Товариством з обмеженою відповідальністю "Концерн Комплекс" вимог до боржника, строк виконання яких настав з 02.08.2022, наразі є передчасним, оскільки дані вимоги є поточними.

Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю "Концерн Комплекс" не позбавлено процесуального права звернутися до суду із заявою поточного кредитора до боржника в ліквідаційній процедурі.

У зв'язку з наведеним, суд дійшов обґрунтованого висновку відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Концерн Комплекс" у визнанні кредитором боржника на суму 13 743 788,74грн.

vQXh7VH0HD4AbЩодо клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» про закриття провадження у справі про банкрутство на підставі п.8 ч.1 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства.

Як зазначає Товариство, у останнього достатньо ресурсів, щоб погасити усі грошові вимоги кредиторів. При цьому, боржник зазначає, що вартість майна, на яке було звернуто стягнення, і яке виступало в якості забезпечення виконання зобов'язань становила 1 415 906 380,00грн., та яке, на думку Товариства, підлягає поверненню, та майна наявного вистачить, щоб погасити всі вимоги кредиторів.

Суд критично відноситься до вказаної позиції Заявника з огляду на наступне.

За приписами статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Як вбачається з матеріалів справи, провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» здійснюється відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства, який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності юридичної особи.

Згідно з частиною 1 статті 2 названого Кодексу провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Відповідно до частини 3 статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Підстави закриття провадження у справі про банкрутство визначено частиною першою статті 90 КУзПБ, згідно з якою господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо:

1) боржник - юридична особа не внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

2) юридичну особу, яка є боржником, припинено в установленому законодавством порядку, про що є відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

3) у провадженні господарського суду є справа про банкрутство того самого боржника;

4) відновлено платоспроможність боржника або погашені всі вимоги кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів;

5) затверджено звіт керуючого санацією або ліквідатора в порядку, передбаченому цим Кодексом;

6) до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про його банкрутство не висунуто вимог;

7) справа не підлягає розгляду в господарських судах України;

8) господарським судом не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника;

9)в інших випадках, передбачених законом.

Варто зазначити, що законодавець розмежовує можливість закриття провадження у справі про банкрутство з тих чи інших підстав стадіями процедури банкрутства.

Так, згідно з частиною другою статті 90 КУзПБ провадження у справі про банкрутство може бути закрито у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 5 і 7 частини першої цієї статті, на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство (до та після визнання боржника банкрутом), у випадках, передбачених пунктами 3, 4, 8 і 9 частини першої цієї статті, - лише до визнання боржника банкрутом, а у випадку, передбаченому пунктом 6 частини першої цієї статті, - лише після визнання боржника банкрутом.

Таким чином, виходячи з наведених положень законодавства про банкрутство та беручи до уваги, що справа №910/15043/21 про банкрутство ТОВ «Комплекс Агромарс» перебуває на стадії розпорядження майном, закриття провадження у даній справі могло здійснюватися лише на підставі пунктів 3, 4, 8 і 9 частини першої статті 90 КУзПБ.

Разом з тим, закриття провадження у справі про банкрутство на підставі пунктів 3,4,8,9 частини першої статті 90 КУзПБ поставлено в залежність до обов'язкових умов, зокрема, у провадженні господарського суду є справа про банкрутство того самого боржника, відновлено платоспроможність боржника або погашені всі вимоги кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів, господарським судом не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника, в інших випадках, передбачених законом.

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність (пункт 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 № 15-рп/2004).

Добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Предметом провадження у справі про банкрутство є досягнення легітимної мети визначеної Кодексом України з процедур банкрутства, яким встановлено умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів

Суд вважає за доцільне наголосити, що встановлення судом ознак неплатоспроможності боржника чи його платоспроможності покладено в завдання саме підсумкового засідання.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 58 Кодексу України з процедур банкрутства у випадках, передбачених цим Кодексом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців.

З системного аналізу норм закону вбачається, що боржник визнається банкрутом, коли господарським судом встановлено неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані вимоги кредиторів інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Відповідно до реєстру вимог кредиторів, визначенню підлягає розмір пасиву боржника. Відомості про актив боржника, мають міститися у звіті арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією) про фінансово - майновий стан божника, що повинен бути наданий комітету кредиторів та на основі якого комітет кредиторів вирішує питання про введення наступної судової процедури. Фінансово-майновий стан боржника (актив) повинен бути предметом розгляду в судовому засіданні.

Якщо встановлення пасиву боржника відбувається на попередньому засіданні суду, то остаточна правова оцінка активу і пасиву боржника та можливість відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом надається у підсумковому засіданні суду з огляду на знаходження справи у процедурі розпорядження майном боржника.

Таким чином, завдання підсумкового засідання суду полягає у з'ясуванні ознак банкрутства та наявності можливості визначення наступної судової процедури і подальшого здійснення провадження по справі, виходячи з клопотання комітету кредиторів, однак остаточна їх оцінка надається судом.

Банкрут - боржник, неспроможність якого виконати свої грошові зобов'язання встановлена господарським судом.

Тобто, відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства, визнаючи боржника банкрутом, суд повинен встановити його неплатоспроможність для чого необхідно належним чином з'ясувати зазначені вище питання.

Відомості про актив боржника, мають міститися у звіті арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією) про фінансово - майновий стан божника, що повинен бути наданий комітету кредиторів та на основі якого комітет кредиторів вирішує питання про введення наступної судової процедури. Фінансово-майновий стан боржника (актив) повинен бути предметом розгляду в судовому засіданні.

Отже, аналіз приписів Кодексу України з процедур банкрутства свідчить, що дійсний фінансово-господарський стан боржника у справі про банкрутство встановлюється господарським судом на підставі комплексного дослідження всіх наявних у справі доказів, зокрема й аналізу фінансового стану боржника, подання якого до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, є обов`язком розпорядника майна боржника, визначеним пунктом 5 частини 3 статті 44 КУПБ, що дозволить суду встановити наявність чи відсутність підстав для висновку про платоспроможність боржника.

Саме лише володіння боржником майном, та можливе оспорення останнім договорів купівлі-продажу уже реалізованого майна заставними кредиторами, без дослідження дійсного фінансово-господарського стану боржника у справі про банкрутство, не може беззаперечно свідчити про платоспроможність боржника. Діюче законодавство не пов`язує можливість закриття провадження у справі про банкрутство на підставі пункту 8 частини 1 статті 90 КУзПБ (господарським судом не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника), лише на підставі аналізу розміру активів боржника.

Без дослідження вказаних обставин у їх сукупності суд не має змоги належним чином надати обґрунтовану оцінку твердженням боржника у процедурі банкрутства щодо його платоспроможності, адже такі твердження боржника мають бути досліджені судом критично з урахуванням повного, об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, наданих на їх підтвердження, а також врахування як думки розпорядника майна, так й інших конкурсних кредиторів.

Аналогічна позиція вказана у постанові Верховного Суду №908/2755/19 від 01.12.2021 року.

Отже, виходячи з вищенаведеного, суд зазначає, що подане боржником клопотання про закриття провадження у справі є передчасним, оскільки станом на день його подання ще не сформовано реєстр вимог кредиторів, що по своїй суті є пасивом підприємства.

Також подане клопотання не узгоджується з нормами Кодексу України з процедур банкрутства, а також позбавляє кредиторів, вимоги яких уже заявлено у даній справі, задовольнити їх у процедурі банкрутства.

Також поза увагою не слід залишати факт судового контролю за процесом задоволення вимог кредиторів, який гарантує дотримання прав як кредиторів, так і боржника.

Наразі, з вимогами до Боржника надійшло 48 заяв кредиторів.

Тоді як за відсутності цього контролю з боку суду у межах справи про банкрутство з підстав, зокрема, закриття провадження у справі про банкрутство, кредитори (окремі кредитори) мають ризики незадоволення їх вимог повністю або частково: внаслідок збільшення та накопичення заборгованості боржника; внаслідок недобросовісної поведінки боржника - задоволення ним на власний розсуд (за власно визначеним пріоритетом) вимог окремих (окремого) кредитора, що не має місце за умови судового контролю, наприклад, під час одночасного задоволення вимог кредиторів у процедурі розпорядження майном у справі про банкрутство, чи у відповідності до черговості, визначеної ст. 64 КУзПБ.

Крім цього продовження провадження у цій справі про банкрутство Боржника задля надання йому можливості погасити вимоги кредиторів чи то у процедурі розпорядження майном, санації, ліквідації дає можливість досягти процесуальної економії та запобігти повторному (неодноразовому) порушенню провадження у справі про банкрутство Боржника.

Відповідно до абз. 1 ч. 8 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства розпорядник майна зобов'язаний окремо повідомити господарський суд про вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за відсутності таких заяв - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з відповідним державним реєстром.

Розпорядником майна подано суду відомості про вимоги забезпечені заставою/іпотекою майна боржника -Товариства з обмеженою відповідальністю «Галузеве підприємство «Промсервіс» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Вей Капітал». Вказані вимоги були предметом розгляду у попередньому засіданні.

Відповідно до абзацу 2 ч. 8 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства розпорядник майна зобов'язаний окремо повідомити господарський суд про вимоги щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також про вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, згідно із заявами таких кредиторів та/або даними обліку боржника.

Заяви з вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян до суду не надходили.

Згідно відомостей розпорядника майна у боржника станом на 08.01.2023 існує зобов'язання щодо виплати заробітної плати у розмірі 4 084 907,20грн.

Станом на 20.03.2023 заяв від кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника не надійшло.

Дослідивши матеріали справи, додатково перевіривши правові підстави заявлення кредиторами грошових вимог до боржника, господарський суд вважає за доцільне закінчити попереднє засідання.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст. ст. 45, 47 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 232, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

vQXh7VH0HD4AbУХВАЛИВ:

vQXh7VH0HD4Ab1. Визнати кредитором у справі № 910/15043/21 по відношенню до боржника:

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Вінстар» з грошовими вимогами на суму 175 638 499,75грн., з яких 81 240,00грн.-вимоги першої черги, 168 448 296,85грн.-вимоги четвертої черги, 7 108 962,90горн.-вимоги шостої черги.

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Олімп Фінанс Груп» з грошовими вимогами на суму 124 129 857,20грн., з яких 4 540,00грн. -вимоги першої черги, 98 471 276,40 грн. - вимоги, забезпечені заставою боржника, 25 649 500,80 грн. - вимоги четвертої черги.

-Товариство з обмеженою відповідальністю «Ветфактор ЛТД» з грошовими вимогами на суму 452 344,58грн., з яких 4 540,00грн.-вимоги першої черги, 430 287,88 грн. - вимоги четвертої черги, 18516,70 грн. - вимоги шостої черги;

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» з грошовими вимогами на суму 7 416 686,81грн., з яких 4 540,00грн.-вимоги першої черги, 6 607 821,04 грн. - вимоги четвертої черги, 804 325,77 грн. - вимоги шостої черги;

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Профіпартс Україна» з грошовими вимогами на суму 775 898,76грн., з яких 4 540,00грн.-вимоги першої черги, 737 045,17 грн. - вимоги четвертої черги, 34 313,59 грн. - вимоги шостої черги;

- Товариство з обмеженою відповідальністю «ТІДІСІ-Дальнобой» з грошовими вимогами на суму 1 785 732,99грн., з яких 4 540,00грн.-вимоги першої черги, 1 709 405,17 грн. - вимоги четвертої черги, 71 787,82 грн. - вимоги шостої черги;

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Галузеве Підприємство «Промсервіс» з грошовими вимогами на суму 63 076 756,22грн., з яких 4 540,00грн.-вимоги першої черги, 63 072 216,22 грн- забезпечені заставою боржника;

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство Біофарм» з грошовими вимогами на суму 2 816 411,54грн., з яких 46 367,80грн.-вимоги першої черги, 2 619 950,18грн.-вимоги четвертої черги, 150 093,56грн. -вимоги шостої черги;

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Сева Санте Анімаль Україна» з грошовими вимогами на суму 11 108 708,57грн., з яких 4 540,00грн.-вимоги першої черги, 10 352 502,68грн.-вимоги четвертої черги, 751 665,89грн. -вимоги шостої черги;

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Тріумф Пак» з грошовими вимогами на суму 73 423,44грн., з яких 4 540,00грн.-вимоги першої черги, 68 883,44грн.-вимоги четвертої черги;

- Кобб Джермані Авімекс ГмбХ (Cobb Germany Avimex GmbH) з грошовими вимогами на суму 6 882 377,85грн., з яких 4 540,00грн.-вимоги першої черги, 6 877 837,85грн. -вимоги четвертої черги.

- Вімекс Аграрпродукте Імпорт унд Експорт ГмбХ з грошовими вимогами на суму 47 776 544,22грн., з яких 4 540,00грн.-вимоги першої черги, 47 772 004,22грн-вимоги четвертої черги;

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтер Вей Капітал» з грошовими вимогами на суму 617 042 831,27грн., з яких 4 540,00грн.-вимоги першої черги, 158 431 646,45 грн. - вимоги, забезпечені заставою боржника, 335 382 832,58 грн. - вимоги четвертої черги, 123 223 812,24 грн. - вимоги шостої черги.

-ОСОБА_4 з грошовими вимогами на суму 15 666 265,99грн., з яких 4 540,00грн.-вимоги першої черги, 15 661 725,99грн.-вимоги четвертої черги;

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Бориспільський комбікормовий завод» з грошовими вимогами на суму 47 086 616,44грн., з яких 4 540,00грн.-вимоги першої черги, 47 082 076,44грн-вимоги четвертої черги;

-ОСОБА_2 з грошовими вимогами на суму 52 378 572,92грн., з яких 4540,00грн-вимоги першої черги, 52 374 032,92грн.-вимоги четвертої черги.

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод Київкомбікорм» з грошовими вимогами на суму 46 586 384,98грн., з яких 4 540,00грн.-вимоги першої черги, 46 581 844,98грн.-вимоги четвертої черги;

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Симедіка УА» з грошовими вимогами на суму 5 932 718,05грн., з яких 4 540,00грн.-вимоги першої черги, 5 928 178,05 грн-вимоги четвертої черги;

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроспектр Україна» з грошовими вимогами на суму 3 413 761,23грн., з яких 4 540,00грн.-вимоги першої черги, 3 409 221,23гр.-вимоги четвертої черги;

- Товариство з обмеженою відповідальністю «М'ясопереробний комплекс Столичний» з грошовими вимогами на суму 102 642,00грн., з яких 4 540,00грн.-вимоги першої черги, 98 102,00грн.-вимоги четвертої черги;

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Константа Холдинг» з грошовими вимогами на суму 262 702,65грн., з яких 4 540,00грн.-вимоги першої черги, 179 218,67-вимоги четвертої черги, 78 943,98грн.-вимоги шостої черги;

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Петруцалек» з грошовими вимогами на суму 254 060,76грн., з яких 4 540,00грн.-вимоги першої черги, 239 718,99-вимоги четвертої черги, 9 801,77грн.-вимоги шостої черги;

- Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські регіональні електромережі» з грошовими вимогами на суму 914 158,07грн., з яких 4 540,00грн.-вимоги першої черги , 903 853,17 грн. - вимоги четвертої черги, 5 764,90 грн. - вимоги шостої черги;

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Белтімпорт» з грошовими вимогами на суму 116 123,45грн., з яких 4 540,00грн.-вимоги першої черги, 107 931,49-вимоги четвертої черги, 3 651,96грн.-вимоги шостої черги;

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Трау Нутришин Україна» з грошовими вимогами на суму 46 604 916,92грн., з яких 4 540,00грн.-вимоги першої черги, 46 600 376,92грн.- вимоги четвертої черги;

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Неовак» з грошовими вимогами на суму 6 389 000,59грн., з яких 4 540,00грн.-вимоги першої черги, 6 379 913,36 грн.-вимоги четвертої черги, 4 547,23грн.-вимоги шостої черги;

- Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Компресор» з грошовими вимогами на суму 3 080 658,63грн., з яких 4 540,00грн.-вимоги першої черги, 3 076 118,63 грн.-вимоги четвертої черги;

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Житомирська обласна енергопостачальна компанія» з грошовими вимогами на суму 101 461,36грн., з яких 4 540,00грн.-вимоги першої черги, 96 921,36 грн.-вимоги четвертої черги;

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Ветсинтез-Віп» з грошовими вимогами на суму 9 928 706,21грн., з яких 4 540,00грн.-вимоги першої черги, 9 509 945,08 грн. - вимоги четвертої черги, 414 221,13 грн. - вимоги шостої черги;

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Термо Кінг Україна» з грошовими вимогами на суму 148 857,43грн., з яких 4 540,00грн.-вимоги першої черги, 144 317,43 грн.-вимоги четвертої черги;

- Акціонерне товариства «Житомиробленерго» з грошовими вимогами на суму 63 950,92грн., з яких 4 540,00грн.-вимоги першої черги, 59 410,92 грн.-вимоги четвертої черги

- Головне управління ДПС у Житомирській області з грошовими вимогами на суму 11 374,28грн., з яких 4 540,00грн.-вимоги першої черги, 6 834,28 грн.-вимоги третьої черги;

- Angel Eggs B.V. з грошовими вимогами на суму 7 630 861,49грн., з яких 4 540,00грн.-вимоги першої черги, 7 626 321,49 грн.-вимоги четвертої черги;

- Головне управління ДПС у у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС з грошовими вимогами на суму 100 950,10грн., з яких 4 540,00грн.-вимоги першої черги, 96 410,10грн.-вимоги шостої черги;

- Zaklad Wylegu Drobiu Т. A. Sztuder s.c. з грошовими вимогами на суму 9 039 204,52грн., з яких 4 540,00грн.-вимоги першої черги, 9 004 450,98 грн. - вимоги четвертої черги, 30 213,54 грн. - вимоги шостої черги.

- Головне управління ДПС Одеській області з грошовими вимогами на суму 410 848,98грн., з яких 4 540,00грн.-вимоги першої черги, 406 308,98грн.-вимоги третьої черги;

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Енерго Збут Транс» з грошовими вимогами на суму 598 813,08грн., з яких 4 540,00грн.-вимоги першої черги, 581 061,02грн.-вимоги четвертої черги, 13 212,06грн. -вимоги шостої черги;

- Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» з грошовими вимогами на суму 3 090 717,59грн., з яких 4540,00грн.-вимоги першої черги, 3 046 018,43грн. - вимоги четвертої черги, 44 699,16 грн. - вимоги шостої черги;

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Шафран Спайс» з грошовими вимогами на суму 84 789,09грн., з яких 4540,00грн.-вимоги першої черги, 80 249,09грн.-вимоги четвертої черги;

-Антимонопольний комітет України з грошовими вимогами на суму 1 019 962,00грн., з яких 4962,00грн.-вимоги першої черги, 15 000,00грн.-вимоги четвертої черги, 1 000 000,00грн.-вимоги шостої черги;

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Голден Коін» з грошовими вимогами на суму 426 894,49грн., з яких 4962,00грн.-вимоги першої черги, 421 932,49грн.-вимоги четвертої черги;

- Головне управління ДПС у Київській області з грошовими вимогами на суму 486 034,36грн., з яких 4962,00грн.-вимоги першої черги, 481 072,36грн.-вимоги третьої черги;

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінгруп Фактор» з грошовими вимогами на суму 4 771 898,96грн., з яких 4 962,00грн.-вимоги першої черги, 4 766 936,96грн.-вимоги четвертої черги;

- ОСОБА_5 з грошовими вимогами на суму 11 112 062,00грн., з яких 4962,00грн.-вимоги першої черги, 11 107 100,00грн.-вимоги четвертої черги.

2.Окремо внести до реєстру вимог кредиторів вимоги з виплати заробітної плати у розмірі 4 084 907,20грн.

3.Зобов'язати розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс Агромарс" у п'ятиденний строк з дня отримання даної ухвали надати суду уточнений реєстр вимог кредиторів, оформлений відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства.

4.Зобов'язати розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» проаналізувати фінансову, господарську та інвестиційну діяльність боржника, його становище на товарних ринках; надати письмові докази про розмір активу та пасиву Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс», наявну дебіторську заборгованість.

5.Зобов'язати розпорядника майна організувати проведення зборів кредиторів у відповідності до ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства, вирішити питання відносно подальшого розгляду справи та відповідні протоколи надати суду.

6.Встановити дату проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів: 30.03.2023.

7.Зобов'язати розпорядника майна надати суду звіт про свою діяльність в процедурі розпорядження майном з врахуванням вимог ст.ст. 44-49 Кодексу України з процедур банкрутства.

8.Визначити дату проведення підсумкового судового засідання у справі № 910/15043/21 на 17.05.2023 12:00. Засідання відбудеться у приміщені господарського суду м. Києва в залі судових засідань № 7 (корпус Б).

9.Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного для їх подання, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

10.Вдімовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Колмплекс Агромарс» у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі про банкрутство.

11Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Галузеве Підприємство «Промсервіс» у визнанні кредитором на суму 3 434 387,95 грн.

12.Відмовити -«АЕ-Агроексім Лімітед» («AE-Agroexim Limited») у визнанні кредитором на суму 247 777 906,31грн.

13.Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Ветсинтез-Віп» у визнанні кредитором на суму 686 054,04 грн.

14.Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Термо Кінг Україна» у визнанні кредитором на суму 31 403,77грн.

15.Відмовити Angel Eggs B.V. у визнанні кредитором на суму 460 970,13грн.

16Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Інтер Вей Капітал» у визнанні кредитором на суму 38 111 160,29 грн

17.Відмовити Zaklad Wylegu Drobiu Т. A. Sztuder s.c. у визнанні кредитором на суму 104 700,40грн.

18.Відмовити Головному управлінню ДПС Одеській області у визнанні кредитором на суму 58 044,14грн.

19.Відмовити Акціонерному товариству «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз»у визнанні кредитором на суму 2 418 089,25 грн.

20.Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Голден Коін» у визнанні кредитором на суму 2 517 811,88 грн.

21.Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Концерн Комплекс» у визнанні кредитором на суму 13 743 788,74грн.

22.Відмовити ОСОБА_5 у визнанні кредитором на суму 76 915 366,00грн.

23.Відмовити ОСОБА_4 у визнанні кредитором на суму 4 407 604,41грн.

24.Відмовити ОСОБА_2 у визнанні кредитором на суму 1 197 269,48грн.

25.Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінгруп Фактор» у визнанні кредитором на суму 374 593,84грн.

26.Відмовити Приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Лановенко Людмилі Олегівній у визнанні кредитором на суму 735 155,28 грн.

27.Відмовити ОСОБА_1 у визнанні кредитором на суму 175 965,70грн.

28.Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Вінстар» у визнанні кредитором на суму 27 253,75грн.

29.Відмовити Головному управлінню ДПС у у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС у визнанні кредитором на суму 242 347,45грн.

30.Повернути Кобб Джермані Авімекс ГмбХ (Cobb Germany Avimex GmbH) надмірно сплачений судовий збір за подання заяви з грошовими вимогами у розмірі 218,00грн.

31.Повернути Вімекс Аграрпродукте Імпорт унд Експорт ГмбХ надмірно сплачений судовий збір за подання заяви з грошовими вимогами у розмірі 218,00грн.

32.Ухвалу направити учасникам провадження у справі та розпоряднику майна.

Ухвала набирає законної сили в порядку ч.ч. 4, 5 ст.9 Кодексу України з процедур банкрутства та може бути оскаржена. Оскарження ухвали не зупиняє провадження у справі про банкрутство

Повний текст ухвали складено 11.04.2023

vQXh7VH0HD4AbvQXh7VH0HD4AbСуддя Д.В. Мандичев

vQXh7VH0HD4AbvQXh7VH0HD4Ab