Постанова

від 06.04.2023 по справі 909/1028/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2023 року

м. Київ

cправа № 909/1028/20 (909/1065/21)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Картере В.І. - головуючий, Пєсков В.Г., Погребняк В.Я.,

за участю секретаря судового засідання Заріцької Т.В.,

представників учасників справи:

керуючого реструктуризацією: Ловас В.О.,

боржника: Петраш Ю.Л.,

відповідача-1: Шургот О.В.,

відповідача-2: Шургот О.В.,

третьої особи: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТ Софт"

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 11.08.2022 (колегія суддів у складі : Гриців В.М. - головуюча, Зварич О.В., Малех І.Б.)

та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 23.02.2022 (суддя Рочняк О.В.)

у справі №909/1028/20(909/1065/21)

за позовом керуючого реструктуризацією ОСОБА_2 арбітражного керуючого Ловаса Василя Олексійовича

до 1) ОСОБА_1 ; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТ Софт"

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Павлінський В.Д.

про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора та витребування майна

у межах справи №909/1028/20

про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 ,

ВСТАНОВИВ:

Стислий зміст позову

1. Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 10.12.2020 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 (далі - Боржник), введено процедуру реструктуризації боргів Боржника тощо.

2. У межах вказаної справи керуючий реструктуризацією боргів Боржника звернувся до господарського суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - Відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТ Софт" (далі - Відповідач-2) про:

- визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Павлінського Віталія Даниловича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 54048861 від 14.09.2020 (далі - Рішення) про реєстрацію прав власності на нерухоме майно - будівлю кінотеатру "Україна", А, загальною площею 1175,2 м2, що знаходиться за адресою: м. Надвірна, вул. Гетьмана Мазепи, 25 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2167537426240 (далі - Майно);

- витребування у Відповідача-2 на користь Боржника Майно.

3. Позов мотивований тим, що Рішення прийнято за відсутності доказів направлення іпотекодавцю та боржнику письмової вимоги про усунення порушень і документу, який підтверджує наявність факту завершення тридцятиденного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником такого повідомлення, довідки про суму боргу за основним зобов`язанням, доказів виконання умов правочину, з яким закон пов`язує перехід прав до іпотекодержателя. Водночас керуючий реструктуризацією доводив відсутність підстав вважати Відповідача-2 добросовісним набувачем Майна.

Стислий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

4. Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 23.02.2023, яке залишено без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 11.08.2023, позов задоволено.

5. Судові рішення мотивовані встановленням обставин прийняття державним реєстратором Рішення за відсутності належних документів, які підтверджують підставу для вчинення відповідних реєстраційних дій, що є підставою для визнання протиправним та скасування Рішення.

6. Водночас, врахувавши правові висновки Великої Палати Верховного Суду щодо віндикації як належного способу захисту права в разі реєстрації права власності на спірне майно за іншою особою-відповідачем, та встановивши обставини недобросовісного набуття Майна Відповідачем-2, суди дійшли висновку про наявність правових підстав для витребування Майна на користь Боржника як його власника.

Стислий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника

7. Позивач-1 і Позивач-2 подали касаційну скаргу, в якій просять скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

8. Касаційна скарга мотивована наявністю підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

9. Скаржники вважають, що суди першої та апеляційної інстанцій не врахували висновки Верховного Суду щодо застосування положень: статей 15, 16 Цивільного кодексу України стосовно обрання позивачем належного способу захисту, викладені в постановах від 22.01.2019 у справі №912/1856/16, від 14.05.2019 у справі №910/11511/18, від 19.01.2021 у справі №916/1415/19, від 02.02.2021 у справі №925/642/19, від 22.06.2021 у справі №200/606/18; статей 256, 266, 267 Цивільного кодексу України, викладені у постанові від 11.09.2019 у справі №201/13602/16-ц; статті 204 Цивільного кодексу України стосовно презумпції правомірності правочину, викладені у постановах від 28.07.2021 у справі №759/24061/19, від 10.03.2021 у справі №607/11746/17; статей 512, 514 Цивільного кодексу України, статей 35, 37 Закону України "Про іпотеку", статей 2, 3, 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", викладені у постановах від 31.07.2019 у справі №922/1014/18, від 27.03.2019 у справі №520/17304/15-ц, від 02.07.2018 у справі № 206/3076/17, від 07.04.2021 у справі № 754/3351/19, від 03.06.2021 у справі №295/1204/17.

10. Зокрема, скаржники зазначають, що оскільки оскаржуваними судовими рішеннями фактично відновлено право власності Боржника на Майно, Відповідач-1 стає забезпеченим кредитором у справі про неплатоспроможність Боржника та на підставі частини 3 статті 133 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) його вимоги мають бути задоволені за рахунок Майна, тому позов у цій справі не спрямований на повернення Майна Боржнику задля максимально можливого справедливого задоволення вимог кредиторів у межах справи про неплатоспроможність фізичної особи, а отже є неефективним.

11. Скаржники зазначають про дійсність прав вимоги, переданих Відповідачу-1, заперечуючи проти висновку суду першої інстанції щодо припинення зобов`язань за кредитними договорами №0801/1006/88-272 від 26.10.2006 (укладений з ОСОБА_3 ), №0801/1006/88-374 від 13.11.2006 (укладений з ОСОБА_4 ) і №0801/1006/88-375 від 20.10.2006 (укладений з ОСОБА_5 ) (далі - Кредитні договори).

12. Скаржники вважають безпідставними твердження судів про те, що державному реєстратору не були надані докази на підтвердження переходу прав вимоги за відповідними кредитними та іпотечними договорами, посилаючись на обставини переходу прав вимоги за кредитними договорами №0801/1106/8-372 від 13.11.2006 (укладений з ОСОБА_6 ) та №0801/1006/88-373 від 13.11.2006 (укладений з ОСОБА_7 ) до ТОВ "ФК "Прайм Альянс" від ТОВ "Вектор Плюс", а також відсутність визнання недійсними відповідних договорів про відступлення права вимоги на користь Відповідача-1.

13. При цьому скаржники наголошують, що при здійсненні реєстрації права власності за іпотекодержателем норми чинного законодавства не передбачають перевірки переходу усіх прав вимог (якщо таких було декілька) за кредитними та іпотечними договорами від первинного іпотекодержателя до нового.

14. Посилаючись на положення статті 514 Цивільного кодексу України, скаржники заперечують проти висновку суду першої інстанції про те, що наявні в матеріалах справи копії вимог ТОВ "Кредитні ініціативи" від 17.08.2018 не є належними доказами в підтвердження надання вимоги до позичальників та іпотекодавця про сплату боргу Відповідачу-1 та попередження їх про намір Відповідача-1 звернути стягнення на предмет іпотеки в порядку, передбаченому статтею 37 Закону України "Про іпотеку".

15. Крім того, скаржники надали письмові пояснення та заперечення на заяву Боржника про закриття провадження.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

16. Боржник подав відзив на касаційну скаргу, а також клопотання про закриття касаційного провадження на підставі пункту 5 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України.

17. Боржник вважає, що єдиним законодавчо визначеним способом повернення Майна, яке вибуло з його володіння, є звернення з віндикаційним позовом до набувача такого майна.

18. Боржник заперечує проти доводів скаржників про те, що оскаржувана постанова містить висновок про припинення зобов`язань за відповідними кредитними договорами, а відсутність факту здійснення Відповідачем-1 повідомлення боржників та іпотекодавця про усунення порушень стала підставою для скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора.

19. Боржник погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанції про те, що для державної реєстрації права власності на Майно Відповідач-1 не надав усі необхідні документи, а також посилається на відсутність в матеріалах справи доказів переходу до Відповідача-1 прав кредитора та іпотекодержателя за відповідним договором.

20. Крім того, Боржник вважає, що перелічені скаржниками у касаційній скарзі постанови Верховного Суду прийняті у справах, що не є подібними до цієї справи, та не містять правових висновків, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

21. За договором купівлі-продажу (будівлі, приміщення) від 13.02.2001, посвідченим приватним нотаріусом Надвірнянського районного нотаріального округу Трухом Н.М., зареєстрованим у реєстрі за №Д-118, укладеним з Фондом комунального майна Надвірнянського району (продавець), Боржник (покупець) набув право власності на Майно.

22. Боржник у забезпечення кредитних зобов`язань третіх осіб за кредитними договорами передав Майно в іпотеку Акціонерному комерційному банку "ТАС-Комерцбанк" (далі - Банк) на підставі таких іпотечних договорів (далі разом - Іпотечні договори):

- іпотечний договір від 14.11.2006, посвідчений нотаріально та зареєстрований в реєстрі за №Д-1303, укладений між Банком (іпотекодержатель), ОСОБА_6 (позичальник) та Боржником (іпотекодавець) у забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_6 за кредитним договором №0801/1106/88-372 від 13.11.2006, за умовами якого ОСОБА_6 отримала кредит в сумі 50000 дол. США зі строком повернення до 11.11.2016 (далі - Іпотечний договір-1);

- іпотечний договір від 14.11.2006, посвідчений нотаріально та зареєстрований в реєстрі за №Д-1300, укладений між Банком (іпотекодержатель), ОСОБА_5 (позичальник) та Боржником (іпотекодавець) у забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_5 за кредитним договором №0801/1106/88-375 від 13.11.2006, відповідно до умов якого ОСОБА_5 отримав кредит в сумі 50000 дол. США зі строком повернення до 11.11.2016 (далі - Іпотечний договір-2);

- іпотечний договір від 14.11.2006, посвідчений нотаріально та зареєстрований в реєстрі за №Д-1297, укладений між Банком (іпотекодержатель), ОСОБА_4 (позичальник) та Боржником (іпотекодавець) у забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_4 за кредитним договором №0801/1106/88-374 від 13.11.2006, відповідно до умов якого ОСОБА_4 отримав кредит в сумі 50000 дол. США зі строком повернення до 11.11.2016 (далі - Іпотечний договір-3);

- іпотечний договір від 14.11.2006, посвідчений нотаріально та зареєстрований в реєстрі за №Д-1291, укладений між Банком (іпотекодержатель), ОСОБА_7 (позичальник) та Боржником (іпотекодавець) в забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_7 за кредитним договором №0801/1006/88-373 від 13.11.2006, відповідно до умов якого ОСОБА_7 отримав кредит в сумі 50000 дол. США зі строком повернення до 11.11.2016 (далі - Іпотечний договір-4);

- іпотечний договір від 26.10.2006, посвідчений нотаріально та зареєстрований в реєстрі за №Д-1249, укладений між Банком (іпотекодержатель), ОСОБА_8 (позичальник) та Боржником (іпотекодавець) в забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_8 за кредитним договором №0801/1006/88-272 від 26.10.2006, відповідно до умов якого ОСОБА_8 отримав кредит в сумі 50000 дол. США зі строком повернення до 20.10.2016 (далі - Іпотечний договір-5);

- іпотечний договір від 20.10.2006, посвідчений нотаріально та зареєстрований в реєстрі за №Д-1233, укладений між Банком (іпотекодержатель), ОСОБА_9 (позичальник) та Боржник (іпотекодавець) в забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_9 за кредитним договором №0801/1006/88-248 від 20.10.2006, відповідно до умов якого ОСОБА_9 отримав кредит в сумі 50000 дол. США зі строком повернення до 19.10.2016 (далі - Іпотечний договір-6).

23. Згідно з пунктами 10.3 Іпотечних договорів-1, 2, 3, 4, 5, 6 у разі невиконання позичальником умов основного зобов`язання, іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки та задовольнити за рахунок його вартості свої вимоги у повному обсязі, включаючи суму кредиту та будь-яке збільшення цієї суми відповідно до умов основного зобов`язання, проценти за користування кредитом, пеню та інші платежі і санкції, що передбачені та/або випливають з основного зобов`язання, а також всі витрати, пов`язані із зверненням стягнення на предмет іпотеки.

24. Іпотекодержатель набуває право звернути стягнення на предмет іпотеки у разі, якщо на день, визначений основним зобов`язанням, позичальник не поверне іпотекодержателю суму кредиту та/або проценти за користування кредитом та/або пеню або іншу заборгованість, та/або платежі та санкції, що передбачені та/або випливають з основного зобов`язання, а також в інших випадках, передбачених основним зобов`язанням та цими договорами, у тому числі у випадку одноразового прострочення основного зобов`язання (як основного боргу, так і процентів за ним) (п.п. 11 Іпотечних договорів-1, 2, 3, 4, 5, 6).

25. Одним із способів звернення стягнення на предмет іпотеки та задоволення вимог іпотекодержателя є передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку" (п.п. 12.3.1 Іпотечних договорів-1, 2, 3, 4, 5, 6).

26. Поряд із встановленими щомісячними платежами пунктами 6.1.3, 6.1.4 Кредитних договорів сторони між собою узгодили також і право кредитора на повне дострокове погашення усієї суми кредитної заборгованості, включаючи сплату процентів за користування кредитними коштами, у тому числі й шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

27. Сторони передбачили, що зобов`язання позичальника щодо дострокового виконання боргових зобов`язань настає з дати направлення банком позичальнику вимоги про виконання порушеного зобов`язання, яка підлягає виконанню у повному обсязі протягом тридцяти календарних днів з моменту її надіслання банком (пункти 3.10 Кредитних договорів).

28. За договором факторингу №15 від 28.11.2012 ПАТ "Сведбанк" (яке є правонаступником АКБ "ТАС-Комерцбанк") відступило ТОВ "ФК "Вектор Плюс" право вимоги за кредитними договорами.

29. Того ж дня ТОВ "ФК "Вектор Плюс" за договором факторингу відступило на користь ТОВ "Кредитні ініціативи" право вимоги заборгованості за відповідними кредитними договорами. Також іпотекодержатель передав новому іпотекодержателю права за іпотечними договорами, перелік яких наведеного у додатку №1 до цього договору. Оригінал чи копія вказаного додатку до матеріалів цієї справи не надані.

30. Водночас наведені обставини щодо правонаступництва встановлені судовими рішеннями у справі №348/162613-ц, предметом розгляду в якій було звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитними договорами: №0801/1006/88-272 від 26.10.2006 (укладений з ОСОБА_3 ), №0801/1106/88-374 від 13.11.2006 (укладений з ОСОБА_4 ), №0801/1106/88-375 від 13.11.2006 (укладений з ОСОБА_5 ), №0801/1006/88-248 від 20.10.2006 (укладений з ОСОБА_9 ).

31. Рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 01.08.2016 у справі №348/1626/13-ц скасовано рішення суду першої інстанції в частині визначеного розміру заборгованості та ухвалено нове рішення, яким позов ТОВ "Кредитні ініціативи" задоволено частково, звернуто стягнення на предмет іпотеки - Майно, шляхом проведення прилюдних торгів відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" з початковою ціною предмета іпотеки, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, на користь ТОВ "Кредитні ініціативи" в рахунок погашення заборгованості за кредитними договорами: №0801/1006/88-248 від 20.10.2006 (укладений з ОСОБА_9 ) у сумі 404808,84 грн; №0801/1006/88-374 від 13.11.2006 (укладений з ОСОБА_4 ) у сумі 410344,94 грн; №0801/1006/88-375 від 13.11.2006 (укладений з ОСОБА_5 ) у сумі 410344,94 грн; №0801/1006/88-272 від 26.10.2006 (укладений з ОСОБА_8 ) у сумі 426520,38 грн.

32. Постановою Верховного Суду від 08.05.2018 у справі №348/1626/13-ц рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 09.07.2015 та зазначене рішення скасовано в частині задоволення вимог позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рахунок погашення заборгованості за кредитними договорами: №0801/1006/88-272 від (укладений з ОСОБА_3 ), №0801/1106/88-374 від 13.11.2006 (укладений з ОСОБА_4 ) та №0801/1106/88-375 від 13.11.2006 (укладений з ОСОБА_5 ), у задоволенні зазначених позовних вимог відмовлено, в іншій частині вирішення вимог позову та розподілу судових витрат судові рішення попередніх інстанцій залишено без змін.

33. Верховний Суд визначив підставою для відмови у задоволенні вказаних позовних вимог сплив на момент звернення до суду позовної давності, визначеної статтею 257 Цивільного кодексу України.

34. У подальшому між ТОВ "Кредитні ініціативи" (клієнт) та ТОВ "Фінансова компанія "ПраймАльянс" (фактор) укладено договір факторингу від 18.12.2018, згідно з пунктом 1.1 якого фактор зобов`язався передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт зобов`язався відступити факторові свої права грошової вимог до боржників за кредитними договорами: №0801/1006/88-248 від 20.10.2006 (укладений з ОСОБА_9 ), №0801/1006/88-272 від (укладений з ОСОБА_3 ), №0801/1106/88-374 від 13.11.2006 (укладений з ОСОБА_4 ) та №0801/1106/88-375 від 13.11.2006 (укладений з ОСОБА_5 ).

35. Загальна сума прав грошової вимоги, що відступається відповідно до умов даного договору становить 32769180,62 грн (п. 3.1 факторингу від 18.12.2018).

36. Права грошової вимоги вважаються відступленими фактору в день підписання цього договору після отримання грошових коштів від фактору. Додаткового оформлення відступлення прав вимоги не вимагається. Після переходу прав вимоги до фактора останній стає кредитором по відношенню до боржника та набуває відповідні права вимоги. Таке відступлення не потребує вчинення будь-яких додаткових дій з боку фактора або клієнта або підписання будь-яких документів (п. 1.3 зазначеного договору факторингу від 18.12.2018).

37. Пунктом 1.4 зазначеного договору факторингу від 18.12.2018 передбачено, що в день підписання цього договору до фактора переходять також права за договорами, що укладені в забезпечення виконання зобов`язань боржника за основними договорами, зокрема права, що виникають з: Іпотечного договору-6, Іпотечного договору-5, Іпотечного договору-3, Іпотечного договору-2.

38. Докази вчинення правочину щодо відступлення прав вимоги до боржників за кредитними договорами №0801/1106/88-372 (укладеним з ОСОБА_6 ), №0801/1106/88-373 (укладеним з ОСОБА_7 ) та Іпотечним договором-1, Іпотечним договором-4 відсутні.

39. Того ж дня між ТОВ "Фінансова компанія "ПраймАльянс" (цедент) та Відповідачем-1 (цесіонарієм) укладений та нотаріально посвідчений договір від 18.12.2018 передачі прав за іпотечними договорами, відповідно до пункту 1 якого цедент передає, а цесіонарій приймає всі права за: Іпотечним договором-1, Іпотечним договором-2, Іпотечним договором-3, Іпотечним договором-4, Іпотечним договором-5, Іпотечним договором-6.

40. До матеріалів реєстраційної справи по об`єкту нерухомого майна: будівлі кінотеатру "Україна", А, загальною площею 1175,2 м2, що знаходиться за адресою: м. Надвірна, вул. Гетьмана Мазепи, 25 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2167537426240 (Майно) приватним нотаріусом Павлінським В.Д. приєднано:

- копію заяви Відповідача-1 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) від 09.09.2020 про реєстрацію за ним права власності на об`єкт нерухомого майна - Майно;

- копію паспорта на довідки про присвоєння ідентифікаційного номера;

- копії квитанцій АТ "Приватбанк" №0009969 від 09.09.2020 на суму 84,00 грн - адміністративний збір за державну реєстрацію прав та обтяжень, №0009968 від 09.09.2020 на суму 126,00 грн 00 коп. - фінансове забезпечення нотаріуса за державну реєстрацію;

- копії повідомлень ТОВ "Кредитні ініціативи" від 17.08.2018 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору та анулювання залишку заборгованості за основним зобов`язанням, адресовані ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та Боржнику, а також копії рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень;

- копії повідомлень Відповідача-1 від 07.07.2020 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору та анулювання залишку заборгованості за основним зобов`язанням, які адресовані ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та Боржнику, а також копії рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень;

- копію довідки б/н від 09.09.2020, з якої вбачається, що станом на 09.09.2020 заборгованість за кредитним договором №0801/1106/88-373 від 13.11.200 становить 94805,47 дол. США, яка складається із: заборгованості за основною сумою кредиту - 41234 дол. США, процентів за користування кредитом - 25346,03 дол. США; пені - 28216,44 дол. США. Вартість предмету іпотеки (Майна) становить 4032000,00 грн згідно з даними звіту про незалежну оцінку вартості нерухомого майна, зробленого 08.09.2020 оцінювачем ТОВ "Оцінка-24" ОСОБА_10 . За висновком судів, вказана довідка підписана невідомою особою, оскільки ідентифікація особи біля підпису відсутня;

- копії Іпотечних договорів;

- копію договору передачі прав за іпотечними договорами №4324 від 18.12.2018, укладеного між ТОВ "Фінансова компанія "Прайм Альянс" (цедент) та Відповідачем-1 (цесіонарій);

- копію висновку ТОВ "Оцінка-24" ОСОБА_10 про вартість майна від 08.09.2020, відповідно до якого ринкова вартість Майна становить 4032000,00 грн;

- копію посвідчення про підвищення кваліфікації оцінювача МФ №2355-ЦК від 20.05.2020 та копію сертифікату суб`єкта оціночної діяльності;

- копію картки прийому заяви №223870917 від 09.09.2020 з переліком документів, доданих до заяви;

- відомості із бази даних про реєстрацію заяв та запитів Державного реєстру речових прав, відповідно до яких приватним нотаріусом Павлінським В.Д. 09.09.2020 о 17:26:21 зареєстровано заяву Відповідача-1 про державну реєстрацію права власності;

- інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 14.09.2020, з якої вбачається, що 18.12.2018 державним реєстратором - приватним нотаріусом Павлінським В.Д. прийняті рішення №№44691283, 44690420, 44689475, 44689159, 44691907 про державну реєстрацію прав та обтяжень щодо реєстрації іпотекодержателем Майна;

- копію Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №54048861 від 14.09.2020, відповідно до якого приватний нотаріус вирішив провести державну реєстрацію права власності, форма власності: приватна, на Майно за суб`єктом Відповідачем-1;

- копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №223919881 від 14.09.2020, відповідно до якого 14.09.2020 державним реєстратором - приватним нотаріусом Павлінським В.Д. на підставі засвідчених іпотекодержателем копій повідомлень про вручення рекомендованого поштового відправлення, серія та номер: б/н, виданий 18.09.2018, видавник "Укрпошта"; засвідчених іпотекодержателем копій письмових вимог про усунення порушення основного зобов`язання, серія та номер: КИ/311-314, виданий 17.08.2018, видавник ТОВ "Кредитні ініціативи"; засвідчених іпотекодержателем копій повідомлень про вручення рекомендованого поштового відправлення, серія та номер: б/н, виданий 09.07.2020, видавник "Укрпошта"; засвідчена іпотекодержателем копія письмової вимоги про усунення порушень основного зобов`язання та умов іпотечного договору, серія та номер: б/н, виданий 07.07.2020 видавник ОСОБА_1 зареєстровано за Відповідачем-1 право приватної власності на Майно.

41. Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №282932028 від 04.11.2021, Майно зареєстровано державним реєстратором Попович В.В. 22.09.2020 за Відповідачем-2.

42. Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 03.11.2021 єдиним засновником та керівником Відповідача-2 був Відповідач-1.

Позиція Верховного Суду

43. Керуючись вимогами статей 14, 300 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги.

44. При цьому Верховний Суд не приймає до уваги аргументи скаржника, які зводяться виключно до незгоди з висновками судів першої та апеляційної інстанцій і не стосуються неправильного застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадках, передбачених частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, зокрема пунктом 1 наведеної норми, на який посилається відповідач при зверненні з касаційною скаргою.

45. Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України однією з підстав касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

46. Отже, для касаційного перегляду судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі не достатньо, обов`язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є подібність правовідносин у справі, в якій Верховний Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається.

47. Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19, процесуальний закон у визначених випадках передбачає необхідність оцінювання правовідносин на предмет подібності. З цією метою суд насамперед має визначити, які правовідносини є спірними, після чого застосувати змістовий критерій порівняння, а за необхідності - також суб`єктний і об`єктний критерії. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків сторін спору) є основним, а два інші - додатковими. Тобто на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом.

48. Проаналізувавши зміст судових рішень, на які посилаються скаржники в касаційній скарзі, Верховний Суд вважає безпідставними їх доводи про те, що суд апеляційної інстанції застосував норми права (статті 15, 16 Цивільного кодексу України) без урахування висновків щодо їх застосування, викладених у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 у справі №912/1856/16, від 14.05.2019 у справі №910/11511/18, від 19.01.2021 у справі №916/1415/19, від 02.02.2021 у справі №925/642/19, від 22.06.2021 у справі №200/606/18, адже правовідносини в зазначених справах не є подібними до правовідносин у справі, що розглядається.

49. Зокрема, наведені постанови Верховного Суду не містять висновку про ефективність чи неефективність захисту прав особи, яка вважає порушеним своє право власності на відповідне майно внаслідок реєстрації права власності на нього за іншою особою, шляхом оскарження відповідного рішення державного реєстратора та витребування майна з незаконного володіння відповідача.

50. Натомість суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях слушно послалися на правові висновки, що неодноразово викладала Велика Палата Верховного Суду в своїх постановах (зокрема від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц, від 09.11.2021 у справі №466/8649/16-ц, від 19.05.2020 у справі №916/1608/18), згідно з якими набуття особою володіння нерухомим майном полягає у внесенні запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за цією особою. Якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від (стягнення з) цієї особи нерухомого майна. Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був позбавлений.

51. Велика Палата Верховного Суду також неодноразово звертала увагу, що власник з дотриманням вимог статті 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника. Зокрема, подібний за змістом висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.12.2022 у справі №914/2350/18(914/608/20).

52. У зв`язку з наведеним Верховний Суд вважає безпідставним посилання скаржників у касаційній скарзі на відсутність визнання недійсними відповідних договорів про відступлення права вимоги, положення статті 204 Цивільного кодексу України стосовно презумпції правомірності правочину та висновки Верховного Суду щодо застосування вказаної норми у справах №759/24061/19 і №607/11746/17, правовідносини в яких не є подібними до справи, що розглядається.

53. Водночас щодо способу захисту прав шляхом скасування рішення державного реєстратора слід звернути увагу на те, що як частина 1 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції, чинній на час вирішення цього спору), так і частиною 4 статті 37 Закону України "Про іпотеку" (у відповідній редакції) передбачена можливість оскарження в судовому порядку рішення про реєстрацію, зокрема, права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.

54. За змістом частини 3 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у відповідній редакції) в разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, зокрема, на підставі судового рішення, відповідні права припиняються, а в разі, якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень.

55. З огляду на положення наведених норм законодавства Велика Палата Верховного Суду в постанові від 21.12.2022 у справі №914/2350/18(914/608/20) виснувала, що враховуючи обставини конкретної справи та за умови, якщо правовідносини між сторонами щодо спірного нерухомого майна мають договірний характер та таке майно не було відчужено до третіх осіб, вимога про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на нерухоме майно не може бути розцінена судами як неналежний спосіб захисту. Задоволення такого позову призводить до внесення державним реєстратором до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про речове право позивача на спірне нерухоме майно. Це відновлює становище, яке існувало до прийняття державним реєстратором оспорюваного рішення. Зазначене відповідає способу захисту, передбаченому пунктом 4 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України.

56. Отже, оскільки позов у цій справі поданий Боржником з підстав порушення його права власності на Майно в результаті державної реєстрації права власності на нього за відповідачами, заявлені ним позовні вимоги про скасування відповідних рішень державного реєстратора опосередковують відновлення становища, яке існувало до порушення, що передбачено пунктом 4 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України.

57. Що стосується аргументів скаржників про неефективність віндикації як способу захисту прав Боржника в спірних правовідносинах саме у зв`язку з тим, що внаслідок задоволення такої позовної вимоги Відповідач-1 стає забезпеченим кредитором у справі про неплатоспроможність Боржника та його вимоги мають бути задоволені за рахунок Майна, Верховний Суд враховує положення частини 3 статті 133 КУзПБ, яка передбачає задоволення вимог забезпеченого кредитора. Однак таке задоволення відбувається за рахунок коштів, отриманих саме від продажу майна банкрута, що є предметом забезпечення, в порядку, передбаченому КУзПБ. І дотримання передбаченої КУзПБ процедури продажу за справедливою ціною сприятиме забезпеченню максимально можливого задоволення вимог усіх його кредиторів.

58. У зв`язку з наведеним Верховний Суд відхиляє доводи скаржників про неефективність обраного Боржником способу захисту своїх прав на Майно, а з висновками судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для такого захисту погоджується з огляду на таке.

59. У силу статті 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

60. Згідно зі статтею 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

61. Водночас якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках (ст. 388 Цивільного кодексу України).

62. Тобто наявність у власника права на витребування майна залежить передусім від того, на якій підставі чи за її відсутності набувач заволодів спірним майном, відповідно, чи є такий набувач добросовісним, а також від того, як саме майно вибуло з володіння власника чи особи, якій власник передав це майно у володіння, адже коло підстав, за яких власник має право витребувати майно від добросовісного набувача, є вичерпним.

63. На необхідність оцінювати наявність або відсутність добросовісності зареєстрованого володільця нерухомого майна неодноразово звертала увагу Велика Палата Верховного Суду, зокрема в постановах від 26.06.2019 у справі №669/927/16-ц, від 01.04.2020 у справі №610/1030/18. Добросовісність чи недобросовісність набувача має важливе значення як для застосування положень статей 387, 388 Цивільного кодексу України, так і для визначення критерію пропорційності втручання у право набувача майна, а отже й відповідності його вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) щодо справедливого судового розгляду, а також Першого протоколу до Конвенції.

64. Згідно зі статтею 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

65. Зокрема, Законом України "Про іпотеку" у статтях 36, 37 передбачено передання іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в порядку позасудового врегулювання звернення стягнення на нього. Право власності іпотекодержателя на предмет іпотеки в такому випадку виникає з моменту державної реєстрації права власності, підставою для якої є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі. Набуття права власності іпотекодержателем відбувається за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності.

66. При цьому іпотекодавець має право звернути стягнення на предмет іпотеки в разі порушення іпотекодавцем обов`язків, встановлених іпотечним договором (ст. 12 Закону України "Про іпотеку").

67. У разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору (ч. 1 ст. 35 Закону України "Про іпотеку").

68. Державна реєстрація права власності врегульована Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), згідно з положеннями статті 10 якого державний реєстратор, зокрема: встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майна та їх обтяженнями, у тому числі наявність факту виконання умов правочину, з яким закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації тощо; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

69. Відомості, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. У разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії (ч. 2 ст. 12 вказаного Закону). При цьому документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 22 вказаного Закону).

70. Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (ч. 2 ст. 18 вказаного Закону).

71. За вимогами Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 за №1127, (далі - Порядок) для державної реєстрації прав заявник подає оригінали документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", іншими законами України та цим Порядком (п. 7).

72. Відповідно до пункту 61 Порядку (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містять застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки передбачено подання, зокрема: засвідченої іпотекодержателем копії письмової вимоги про усунення порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцю та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; засвідченої іпотекодержателем копії повідомлення про вручення відповідного поштового відправлення, яким надіслано вказану вимогу, тощо; довідки іпотекодержателя, що містить відомості про суму боргу за основним зобов`язанням станом на дату не раніше трьох днів до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації та відомості про вартість предмета іпотеки, визначену суб`єктом оціночної діяльності, станом на дату не раніше 90 днів до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації.

73. Дослідивши обставини реєстрації за Відповідачем-1 права власності на Майно згідно з Рішенням, суди попередніх інстанцій встановили, що при зверненні для проведення такої реєстрації Відповідач-1 подав, зокрема, підписану невідомою особою (ім`я якої не зазначено) довідку від 09.09.2020 про наявність заборгованості за кредитним договором №0801/1106/88-373 від 13.11.2006 у розмірі 94805,47 дол. США, яка складається із: заборгованості за основною сумою кредиту - 41234,00 дол. США; процентів за користування кредитом - 25346,03 дол. США, пені - 28216,44 дол. США.

74. Вказаний кредитний договір №0801/1106/88-373 укладений Банком з ОСОБА_7 і для забезпечення його виконання передано в іпотеку Майно на підставі укладеного між Банком, ОСОБА_7 та Боржником Іпотечного договору-4, умовами якого передбачено як один зі способів звернення стягнення на предмет іпотеки та задоволення вимог іпотекодержателя передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку".

75. У повідомленні про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання від 07.07.2020, адресованому ОСОБА_7 і Боржнику, Відповідач-1 зазначив про заборгованість за кредитним договором №0801/1106/88-373 та про набуття ним прав вимоги за вказаним кредитним договором та Іпотечним договором-4 на підставі договору передачі прав за іпотечними договорами №4324 від 18.12.2018, укладеним ТОВ "Фінансова компанія "ПраймАльянс" (цедент) та Відповідачем-1 (цесіонарій).

76. Однак Відповідач-1 не надав ані державному реєстратору, ані суду першої інстанції документів, які підтверджують перехід до нього прав за кредитним договором №0801/1106/88-373 та Іпотечним договором-4, з урахуванням того, що наданий ним договір факторингу від 18.12.2018, укладений між ТОВ "Кредитні ініціативи" (клієнт) та ТОВ "Фінансова компанія "ПраймАльянс" (фактор), передбачає передання прав вимоги за іншими кредитними та іпотечними договорами.

77. Тобто, дослідивши надані учасниками справи докази, суди першої та апеляційної інстанцій встановили відсутність підстав для висновку про те, що ТОВ "Фінансова компанія "ПраймАльянс" набуло прав вимоги до боржника ( ОСОБА_7 ) за кредитним договором №0801/1106/88-373 та Іпотечним договором-4, а тому могло передати такі права Відповідачу-1, адже відповідні докази відсутні в матеріалах справи та не були надані державному реєстратору при зверненні з заявою про звернення стягнення на предмет іпотеки.

78. При цьому Верховний Суд враховує, що згідно з встановленими судами попередніх інстанцій обставинами при поданні заяви про звернення стягнення на предмет іпотеки (Майно) Відповідач-1 надав державному реєстратору лише одну довідку від 09.09.2020 про заборгованість за №0801/1106/88-373. Тоді як підстави для висновку про реалізацію Відповідчем-1 свого права звернення стягнення на Майно в рахунок погашення також заборгованості (в разі її наявності на момент відповідного звернення) за іншими кредитними договорами, право вимоги за якими передано Відповідачеві-1, згідно з встановленими судами обставинами відсутні.

79. З огляду на викладені обставини, які свідчать про відсутність правових підстав для звернення стягнення на Майно на користь Відповідача-1 саме на підставі Іпотечного договору-4 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №0801/1106/88-373, визначеної ним при зверненні до державного реєстратора із відповідною заявою, Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що державна реєстрація права власності на Майно за Відповідачем-1 відбулася без надання належних передбачених законом документів, що підтверджують підставу для вчинення таких реєстраційних дій та набуття Відповідачем-1 відповідного права, у зв`язку з чим Боржник був позбавлений права власності на майно незаконно.

80. Верховний Суд відхиляє наведені в касаційній скарзі посилання на надання державному реєстратору доказів переходу прав вимоги за кредитним договором №0801/1106/88-373 та Іпотечним договором-4 до ТОВ "ФК "ПраймАльянс" від ТОВ "Вектор Плюс", оскільки вони суперечать встановленим судами обставинам щодо переліку документів, наведеного у картці прийому заяви Відповідача-1, при тому, що відповідний договір, укладений між зазначеними особами, не наданий для дослідження судам першої та апеляційної інстанцій. Тобто зазначені аргументи скаржників стосуються переоцінки доказів, встановлення обставин, що не були встановлені в рішенні або постанові суду або відхилені ними, тоді як у силу встановлених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України меж розгляду справи суд касаційної інстанції не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Водночас касаційна скарга не містить посилання на конкретні наявні в матеріалах справи докази, які підтверджують вказані обставини, але не отримали правової оцінки судів.

81. Стосовно твердження скаржників про те, що при здійсненні реєстрації права власності за іпотекодержателем норми чинного законодавства не передбачають перевірки переходу усіх прав вимог (якщо таких було декілька) за кредитними та іпотечними договорами від первинного іпотекодержателя до нового, Верховний Суд зауважує, що предметом дослідження в цій справі є не перевірка дій державного реєстратора як така, а саме законність набуття відповідачами Майна з урахуванням наявності чи відсутності для цього передбачених законом підстав з огляду на ті правовідносини, що склалися між учасниками справи. І дослідивши сукупність наданих учасниками справи доказів у їх системному взаємозв`язку, суд апеляційної інстанції встановив відсутність законних підстав для такого набуття.

82. Стосовно аргументів скаржників про те, що суди при розгляді цієї справи не витребували реєстраційної справи щодо переходу прав вимоги від Банку до ТОВ "Вектор Плюс", від ТОВ "Вектор Плюс" до ТОВ "Кредитні ініціативи", від ТОВ "Кредитні ініціативи" до ТОВ "Прайм Альянс", від ТОВ "Вектор Плюс" до ТОВ "Прайм Альянс", Верховний Суд звертає увагу, що відповідно закріпленого у статтях 2, 13 Господарського процесуального кодексу України принципу змагальності сторін під час здійснення судочинства у господарських судах саме на сторін покладений обов`язок довести обставини, які мають значення для справи і на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень (крім випадків, встановлених законом).

83. За вимогами статті 74 Господарського процесуального кодексу України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів. Статтею 80 вказаного Кодексу також передбачено витребування судом доказів за клопотанням учасника справи. Оскільки скаржники не навели підстав для застосування судами повноважень, передбачених вказаними нормами процесуального права (зокрема наявності відповідного клопотання або виникнення в судів певних сумнівів), доводи скаржників про відсутність витребування перелічених реєстраційних справ є безпідставними.

84. Верховний Суд не приймає до уваги заперечення скаржників проти висновків суду першої інстанції щодо неприйняття копій вимог ТОВ "Кредитні ініціативи" від 17.08.2018 як підтвердження надання вимог позичальникам та іпотекодавцю, а також припинення зобов`язань за кредитними договорами №0801/1006/88-272, №0801/1006/88-374, №0801/1006/88-375 через відмову в позові у справі №348/1626/13-ц з підстав пропуску позовної давності (з яким не погодився суд апеляційної інстанції), адже наведені висновки не покладені в основу оскаржуваної постанови апеляційного господарського суду.

85. Тобто зазначені доводи та посилання на висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 31.07.2019 у справі №922/1014/18, від 11.09.2019 у справі №201/13602/16-ц, від 27.03.2019 у справі №520/17304/15-ц, від 02.07.2018 у справі № 206/3076/17, від 07.04.2021 у справі № 754/3351/19, від 03.06.2021 у справі №295/1204/17, не спростовують висновки суду апеляційної інстанції щодо підстав задоволення позовних вимог у цій справі.

86. Зважаючи на викладене, Верховний Суд погоджується з висновком про наявність правових підстав для витребування Майна на користь Боржника з чужого незаконного володіння Відповідача-2 (єдиним учасником та керівником якого на момент передання Майна був Відповідач-1), що згідно з встановленими судами попередніх інстанцій обставинами не є добросовісним набувачем у розумінні статті 388 Цивільного кодексу України. А отже таке витребування не можна вважати непропорційним втручанням у мирне володіння майном. У зв`язку з наведеним також є обґрунтованим висновок судів про визнання протиправними та скасування Рішень.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

87. З огляду на викладене, звертаючись з касаційною скаргою, скаржники не спростували висновки судів першої та апеляційної інстанцій, не довели наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень.

88. Отже, Верховний Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги та залишення без змін оскаржуваних постанови апеляційного господарського суду та рішення місцевого господарського суду.

Розподіл судових витрат

89. Понесені скаржниками у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на скаржників, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 309, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТ Софт" залишити без задоволення.

2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 11.08.2022 та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 23.02.2022 у справі №909/1028/20(909/1065/21) залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Картере

Судді В. Пєсков

В. Погребняк