Рішення

від 11.04.2023 по справі 300/4497/22

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" квітня 2023 р. справа № 300/4497/22

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Остап`юка С.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Франківськбудтранс" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування постанови №314896 від 22.09.2022, -

ВСТАНОВИВ:

04.11.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "Франківськбудтранс" (далі позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області (далі відповідача) про визнання протиправною та скасування постанови №314896 від 22.09.2022.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.11.2022 вказану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк для усунення її недоліків, які позивач, у строк встановлений судом, усунув.

28.11.2022 ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

29.11.2022 суд забезпечив даний позов, шляхом зупинення дії постанови Відділу державного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу за №314896 від 22.09.2022 до набрання судовим рішенням в даній справі законної сили.

Позивач позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач протиправно без надання підтверджуючих документів правомірності встановлення пункту габаритно-вагового контролю на а/д М-05 (Київ Одеса) 425 км+811 здійснив габаритно-ваговий контроль транспортного засобу, що належить позивачу, тобто не у спеціально відведеному і належно облаштованому місці. Вважає, що методика виконання вимірювань поосьових навантажень не розповсюджується на транспортні засоби з сипучим вантажем, який може переміщуватися по всім осям під час руху, тому зважування транспортного засобу у русі, шляхом поосьового заїзду тягача на платформу ваг, без дотримання часу, необхідного для врівноваження сипучого (подільного) вантажу, не може дати достовірних результатів навантаження на одну вісь транспортного засобу. Також, відповідач порушив процедуру розгляду акта перевірки про порушення законодавства про автомобільний транспорт, чим позбавив представника позивача бути присутнім під час розгляду справи. З наведених підстав вважає постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу за №314896 від 22.09.2022 протиправною та просить її скасувати.

Відповідач направив суду відзив на позовну заяву із викладом заперечень щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням у ньому на відповідні докази, твердження та норми права. Просив в задоволенні позову відмовити з мотивів, викладених у відзиві.

Позивач правом подання відповідь на відзив не скористався.

Суд, розглянувши відповідно до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, дослідивши докази і письмові пояснення, викладених у заявах по суті справи, встановив наступне.

10.08.2022, на підстав направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) за № 023/в від 08.09.2022, посадовими особами відповідача складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом за № 339187.

Актом перевірки виявлено порушення перевезення вантажу (ячменю) згідно ТТН № 3 від 09.08.2022 з перевищенням габаритно-вагових норм на 13,8% на одиночну вісь (дозволена 11,5 т, фактична 13,09 т). Послуги перевезення вантажу здійснювалися водієм ОСОБА_1 транспортним засобом марки: IVECO STRALIS, номерний знак НОМЕР_1 , причіп KELBERG Т-40-S , номерний знак НОМЕР_2 , що належать позивачу.

Також, 10.08.2022 посадовими відповідача складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів за № 0056044, довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю, згідно відомостей яких допущено навантаження на другу одиничну вісь складає 13,09 т, при нормативно допустимому 11,5 т.

З вказаними документам ознайомлено водія ОСОБА_1

05.09.2022 відповідач на адресу позивача направив повідомлення за № 28132/82514/24-22 про необхідність прибути 22.09.2022 до відділу Укртрансбезпеки (м. Івано-Франківськ) для розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Повідомлення за № 28132/82514/24-22 від 05.09.2022 відповідач направив поштовою кореспонденцією рекомендованим повідомлення за № 7649202284827 на адресу позивача. Зазначений рекомендований лист з повідомленням повернувся на адресу відповідача з відміткою органу поштового зв`язку «За закінченням терміну зберігання».

У зв`язку з чим відповідач розглянув справу без участі позивача та 22.09.2022 прийняв постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу за № 314896 від 22.09.2022 та за допущення перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу, відповідно до абзацу 15 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Франківськбудтранс" адміністративно-господарський штраф в розмірі 17 000 гривень.

Позивач, вважаючи оскаржувану постанову протиправною, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт».

Цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень (стаття 3 Закону).

Згідно з пунктом 8 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України за № 103 від 11.02.2015 визначено, що Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт визначає Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затверджений постановою Кабінету Міністрів України за № 1567 від 08.11.2006 (далі Порядок № 1567).

Рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України (пункт 2 Порядку).

Згідно з пунктом 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється, серед іншого, виключно виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Відповідно до пунктів 21 27 Порядку № 1567 у разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт.

У разі відмови водія від підписання акта рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу посадова особа (особи), що провела перевірку, вносить про це запис.

Суд встановив, що водій транспортного засобу позивача ОСОБА_1 з актом перевірки ознайомився, про що свідчить його підпис у відповідній графі та надані пояснення

Справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).

У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів.

Відповідно до стаття 33 Закону України «Про автомобільні дороги» рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною 2 статті 29 Закону України «Про дорожній рух» з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 22.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за № 1306 від 10.10.2001, маса вантажу, що перевозиться, і розподіл навантаження на осі не повинні перевищувати величин, визначених технічною характеристикою даного транспортного засобу (22.1).

Відповідно до підпунктів «б», «в» пункту 22.5 Правил дорожнього руху рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують фактичної маси 40 тон для комбінованого транспортного засобу двовісного автомобіля (тягача) з трьохвісним напівпричепом, навантаження на одинарну вісь 11, 5 тон.

Рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоча б один з їх габаритних та/або вагових параметрів перевищує нормативи, визначені цим пунктом, здійснюється відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30 Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами.

Рух транспортних засобів та їх составів, фактична маса та навантаження на вісь яких перевищують параметри, визначені підпунктами «б» та «в» цього пункту, у разі перевезення подільних вантажів забороняється.

Згідно з пунктом 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за № 30 від 18.01.2001 допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Абзацом 15 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 відсотків, але не більше 20 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Аналіз вищенаведених правових норм дає підстави для висновку, що за відсутності документів, зокрема, в даних правовідносинах дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документу про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів, застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

Непред`явлення вказаних документів під час проведення перевірки свідчить про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що має наслідком для застосування санкцій, визначених статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Оскільки, суду доведено допущення позивачем перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу, то відповідач правомірно, постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу за № 314896 від 22.09.2022 стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Франківськбудтранс" адміністративно-господарський штраф в розмірі 17 000 гривень, і як наслідок оскаржувана постанова є правомірною.

Твердження позивача, як підстава для задоволення позову, про порушення відповідачем процедури розгляду порушення законодавства про автомобільний транспорт не обґрунтовують позовні вимоги, оскільки, позивач з моменту ознайомлення водія з актом перевірки мав можливість дізнатися про встановлення відповідачем факту порушення законодавства про автомобільний транспорт. 05.09.2022 відповідач, рекомендованим листом з повідомленням, на адресу позивача направив повідомлення про необхідність прибути 22.09.2022 до відділу Укртрансбезпеки (м. Івано-Франківськ) для розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, яке повернулося на адресу відповідача з відміткою органу поштового зв`язку «За закінченням терміну зберігання» те не вручено позивачу з незалежних від відповідача причин. Тому, суд вважає, що позивач мав можливість отримати дане повідомлення, проте вказаним правом не скористався.

Відповідно до правових висновків Верховного Суду в постанові від 01.03.2018 у справі №820/4810/17 відсутність особи під час розгляду справи про накладення адміністративно-господарського штрафу не позбавляє особу спростовувати вину у суді, та, у зв`язку з цим, не може бути самостійною підставою для скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Щодо доводів позивача про відсутність методики виконання вимірювань поосьових навантажень на маси вантажних транспортних засобів у русі та вказане є підставою для виникнення об`єктивних сумнівів у достовірності результатів зважування, суд до даних правовідносин застосовує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 22.12.2021 у справі № 420/3371/21.

Дійсно, на момент виникнення спірних правовідносин, відсутня затверджена Мінекономрозвитком методика виконання вимірювань поосьових навантажень на маси вантажних транспортних засобів у русі, якою мали б керуватися органи Укртрансбезпеки під час проведення габаритно-вагового контролю.

Водночас, оскільки за змістом статей 4 і 29 Закону України № 3353-ХІІ, статті 33 Закону № 2862-IV визначення порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України, і такий механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів визначено Порядком № 879, яким керувався відповідач, Верховний Суд вважає, що відповідачем правомірно проведений габаритно-ваговий контроль транспортного засобу.

Наведене узгоджується з нормативним регулюванням, а саме скасування постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 671 пункту 19 Порядку № 879, в якій було вказано про те, що під час проведення габаритно-вагового контролю Укртрансбезпека або її територіальні органи керуються методикою, затвердженою Мінекономрозвитку.

Отже, законодавець виключив норму про необхідність застосування будь-якої затвердженої методики визначення у спірних правовідносинах.

При цьому, зазначені обставини жодним чином не впливають на питання відповідальності перевізника за порушення габаритно-вагових параметрів, оскільки, в діях позивача має місце наявність складу правопорушення передбаченого абзацом 15 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Крім того, суд зазначає, що відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України за № 363 від 14.10.1997, навантажені предмети слід розміщувати і закріпляти так, щоб запобігти їх падінню, волочінню, травмуванню ними супровідних осіб чи створенню перешкод для руху (пункт 8.14).

Для транспортування вантаж треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен зміщуватися під час руху, випадати з кузова, волочитися і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху (пункт 12.5).

Забороняється перевозити в універсальних контейнерах вантажі, які швидко псуються, сипучі вантажі без тари, вибухові, займисті, їдкі та отруйні речовини, смердючі вантажі та ті, які забруднюють стіни і підлогу контейнера, а також вантажі, які не можуть бути завантажені в контейнер або вивантажені з нього без застосування вантажно-розвантажувальних механізмів (пункт17.2).

Відповідно пункту 19.1 зерно перевозять тарним або безтарним способом рухомим складом з бортовими, самоскидними та спеціальними кузовами.

Не допускаються до перевезення зернові вантажі у нестандартній або несправній тарі.

Основною тарою для зернових вантажів можуть бути цупкі, сухі, не прілі мішки, не заражені шкідниками і без сторонніх запахів.

Готуючи рухомий склад для перевезень зерна насипом, Перевізники або Замовники, згідно з Договором, забезпечують ущільнення в місцях з`єднання підлоги та бортів кузова, а також нарощування бортів кузова до висоти 1,0-1,1 м. Рухомий склад для перевезення зерна від сільгоспвиробника на приймальні пункти має бути обладнаний запонами, які надаються Замовниками. Прикріплення запон до кузова рухомого складу до початку перевезень виконується Перевізниками.

З метою встановлення маси зерна приймальні пункти та сільгоспвиробники повинні за кожною їздкою виконувати зважування рухомого складу з вантажем та без вантажу.

Таким чином, вказані норми Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України за № 363 від 14.10.1997, спростовують твердження водія транспортного засобу про переміщення зерна, внаслідок незадовільного стану дороги.

Також, не обґрунтовують позовних вимог твердження позивача про не надання підтверджуючих документів правомірності встановлення пункту габаритно-вагового контролю на а/д М-05 (Київ Одеса) 425 км+811, оскільки, відповідно до пункту 11 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879 місце та режим роботи пересувного пункту встановлюється Укртрансбезпекою за погодженням з уповноваженим підрозділом Національної поліції. Забороняється експлуатація пересувних пунктів у темну пору доби, крім випадків, коли такий пункт розташовано на освітлених ділянках автомобільних доріг, у морських, річкових портах, вантажних терміналах, місцях формування вантажопотоків, а відділом державного нагляду (контролю) у Одеській області у серпні 2022 було погоджено графік щоденної роботи пересувних, стаціонарних пунктів габаритно-вагового контролю в Одеській області з Службою автомобільних доріг у Одеській області та Управлінням патрульної поліції у Одеській області, що підтверджується копію графіка щоденної роботи пересувних, стаціонарних пунктів габаритно-вагового контролю у Одеській області на серпень місяць 2022 року.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, рішення якого є джерелом права та обов`язковими для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі по тексту також - Конвенція).

Так, Європейський Суд з прав людини (надалі по тексту також - Суд) у своєму рішенні по справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (від 9 грудня 1994 року №18390/91), вказав, що статтю 6 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень, детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Міра цього обов`язку може варіюватися залежно від характеру рішення. Необхідно також враховувати численність різноманітних тверджень, з якими сторона у справі може звернутися до судів, та відмінності, наявні в Договірних державах, стосовно передбачених законом положень, звичаєвих норм, правових висновків, викладення та підготовки рішень. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

В рішенні «Салов проти України» (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року) Суд також звернув увагу на те, що статтю 6 параграф 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін.

У своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово зазначав, що рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто вмотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.

Разом з цим, згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає заявлені позивачем позовні вимоги не обґрунтованими, тому в задоволенні позову потрібно відмовити.

Судові витрати, які відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають розподілу, відсутні, а вжиті ухвалою суду від 29.11.2022 заходи забезпечення позову в цій справі зберігають свою дію до набрання законної сили судовим рішенням.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Франківськбудтранс" (індекс 78405, вулиця Майданська, будинок 10, місто Надвірна, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 41523683) до Державної служби України з безпеки на транспорті (індекс 03150, вулиця Антоновича, будинок 51, місто Київ, код ЄДРПОУ 39816845) в особі Відділу державного нагляду (контролю) в Івано-Франківській області (індекс 76492, вулиця Тополина, будинок 3, село Угорники, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область) про визнання протиправною та скасування постанови № 314896 від 22.09.2022, відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Остап`юк С.В.