ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа№380/16519/22
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 квітня 2023 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Карп`як О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Маріам Агро» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -
встановив:
До суду надійшла позовна заява Приватного підприємства «Маріам Агро» (далі позивач, місцезнаходження:82434, Львівська обл., Стрийський район, с.Дуліби, вул. Шевченка, буд.133, ЄДРПОУ 40907579) до Головного управління ДПС у Львівській області (далі відповідач, місцезнаходження: 79003, Львівська обл., м. Львів, вул. Стрийська, буд.35, ЄДРПОУ ВП 43968090), у якій позивач просить:
-визнати протиправним та скасувати Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критерія ризиковості платника податків від 20.10.2022 №7552 прийняте Комісією ГУ ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;
-зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області виключити Приватне підприємство «Маріам Агро» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податків.
Ухвалою від 18.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою від 07.04.2023 відмовлено у задоволенні клопотань відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін та про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Позиція позивача:
Позивач вважає оскаржуване рішення протиправним, а порушення, допущені під час оформлення та підготовки, призвели до прийняття протиправного рішення. Вказує, що підприємство не здійснює ризикових операцій, а тому існують обставини та інформація, що свідчить про невідповідність підприємства критеріям ризиковості платника податків. Усі контрагенти позивача мають належну ділову репутацію та необхідну виробничу інфраструктуру. Засновниками контрагентів є провідні міжнародні корпорації. Тому дані обставини унеможливлюють здійснення позивачем ризикових операцій. На розгляд комісії були подані документи, необхідні для розгляду питання виключення платника податків з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податків. В тому числі: договори, зовнішньоекономічні контракти з додатками, довіреності, акти керівного органу платника податків, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податків для здійснення операцій, первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки фактури/інвойси, акти приймання передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні, розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків, документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податків критерія ризиковості платника податків. Доказом поставки товарів є видаткові та податкові накладні, ТТН, договори, а також проведення оплати. Наведені господарські операції у повному обсязі відображені та підтверджуються відомостями бухгалтерського обліку підприємства. У позивача відсутні будь які складські приміщення, оскільки бізнес модель не передбачає зберігання та перевезення товару від продавця на склад, а потім кінцевому покупцю. Позивач постачає товар зі складу продавця, з доставкою товару кінцевому покупцю. Також вважає, що поширення на позивача «ризиковості» через відносини з іншими «ризиковими» платниками податків суперечить базовим принципам та основам податкового законодавства. Зокрема, настання визначеної законом відповідальності повинно відбуватись у разі порушення податкового законодавства безпосередньо платником податків, якого притягнуто до відповідальності. Окрім того, звертає увагу на те, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, оскільки в ньому відсутні відомості про податкову інформацію, яка наявна у податкового органу та які документи відсутні. Відсутність змісту (розшифрування) такої податкової інформації, ризикових операцій та/або назв підприємств, що були задіяні в таких операціях, позбавило ПП «Маріам Агро» права на можливість подати до контролюючого органу відповідні пояснення з відповідними підтверджуючими документами. З вказаних підстав, просить позов задоволити.
Заперечення відповідача:
Головне управління ДПС у Львівській області заперечує проти позовних вимог з підстав, наведених у відзиві з наступних підстав. Вказує, що Комісією 20.10.2022 розглянуто інформацію від структурних підрозділів та копії документів про невідповідність ПП «МАРІАМ АГРО» критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165. У ПП «МАРІАМ АГРО» (ЄДРПОУ 40907579) основний вид діяльності: діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту. Остання подана звітність з ПДВ за серпень 2022 (р.19- 36 048 грн.). Чисельність працюючих - 2 особи. Відомості про об`єкти оподаткування - не подано. ПП «МАРІАМ АГРО» 13.10.2022 направлено до ГУ ДПС у Львівській області повідомлення та копії підтверджуючих документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку, що не спростовують критерії ризиковості платника. В результаті обговорення членами Комісії та дослідження фінансово-господарської діяльності даного платника, отримана вищевказана інформація не спростовує відповідність ПП «МАРІАМ АГРО» (ЄДРПОУ 40907579) критеріям ризиковості платника, затверджених Постановою КМУ від 13.12.2019 №1165 (копія витягу з протоколу від 20.10.2022 №246 додається). У зв`язку з цим, Комісією Головного управління ДПС у Львівській області, з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення від 20.10.2022 №7552 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість ПП «МАРІАМ АГРО» критеріям ризиковості платника податків на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платників податків. Так, за результатами проведеного моніторингу інформаційних ресурсів ДПС України АІС «Податковий блок», даних ЄРПН та аналізу інформаційних баз даних щодо здійснення фінансово-господарських операцій суб`єктів господарювання встановлено, що ПП «МАРІАМ АГРО» здійснювало придбання ТМЦ у ризикових суб`єктів господарювання. Крім цього, ПП «МАРІАМ АГРО» здійснювало реалізацію ТМЦ ризиковому суб`єкту господарювання, а саме ТзОВ «ДДС УКРАЇНА» (ЄДРПОУ 43901454) - макуха соєва на суму 34 770 грн. (копія рішення про відповідність платника податку на додану вартість від 26.09.2022 №2873 та податкова накладна від 21.07.2021 №28 додається). Звертає увагу суду, що повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність ПП «МАРІАМ АГРО» (форма №20-ОПП) позивачем до контролюючого органу взагалі не подавалися, що свідчить про відсутність основних засобів. Крім цього, що у ПП «МАРІАМ АГРО» недостатня кількість трудових ресурсів(2 штатних одиниці), при значному обсязі придбання та реалізації товарів. Зазначає, що позивач до матеріалів справи не долучив документів та пояснень, які б спростовували інформацію, що стала підставою включення ПП «МАРІАМ АГРО» до переліку ризикових. Позивач як активний учасник господарської діяльності на певному сегменті ринку, обізнаний з тонкощами роботи на цьому ринку, а відтак має розуміння сутності та тонкощів певних операцій, має усвідомлення не тільки щодо базових документів, які супроводжують певні операції, а й щодо інших документів, які зазвичай супроводжують такого роду операції. Відтак, саме позивач має можливість визначити конкретний перелік документів, який наявний у нього та супроводжує певні операції з тим, щоб подати ці документи. Головне управління ДПС у Львівській області звертає увагу суду, що будь який недолік форми рішення не може бути самостійною підставою для скасування оскаржуваного рішення та не може сприйматися, як безумовна підстава для висновку щодо протиправності цього рішення. Разом з тим, оспорюване Рішення прийнято контролюючим органом у межах своєї компетенції, оскільки з його тексту можна встановити зміст цього рішення, зокрема, підстави віднесення позивача до пункту 8 Критерію ризиковості. Дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами, якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної) не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків. Отже, внесення в Реєстр ризикових платників податкової інформації, щодо відповідності платника податків критеріям ризиковості, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань. Таким чином, фактичні обставини за яких здійснює свою діяльність Позивач відповідають критеріям ризиковості операцій, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11.12.2019 року. Крім цього, Головне управління ДПС у Львівській області звертає увагу суду на те, що позовна вимога щодо виключення платника податків із переліку ризикових, на нашу думку, є неправомірною, так як суд в даному випадку перебирає функцію органу ДПС щодо зібрання, опрацювання та контролю за своєчасністю та достовірністю сплатою коштів до бюджету. Отже, позовні вимоги в частині виключення із ризикових Позивача у справі є протиправними, оскільки суд лише може зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області повторно розглянути документи з урахуванням рішення суду у разі встановлення судом його протиправності. З огляду на вищенаведене, просить відмовити у задоволенні позову повністю.
Суд, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.
Приватне підприємство «Маріам Агро»(ЄДРПОУ 40907579) зареєстровано 21.10.2016, здійснює діяльність за адресою:82434, Львівська обл., Стрийський район, с. Дуліби, вул. Шевченка,133, види діяльності: основний 46.19 діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, додаткові: 46.21 оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, 46.90 неспеціалізована оптова торгівля, 52.29 інша допоміжна діяльність у сфері транспорту, 20.59 виробництво іншої хімічної продукції, н.в.і.у. Підприємство є платником ПДВ з 01.12.2016. Згідно штатного розпису на підприємстві працює 2 працівника.
13.10.2022 позивачем подано пояснення №9 до повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податків критеріям ризиковості платника платків на 18 аркушах, до яких долучено: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти з додатками до них, договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операцій, первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки фактури/інвойси, акти приймання передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні, розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків, документи щодо підтвердження відповідності продукції, наявність яких передбачена договором та/або законодавством, інші документи, що підтверджують невідповідність платника податків критеріям ризиковості (том 1 а.с.36-38).
Комісією Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі- Комісія) 20.10.2022 розглянуто інформацію від структурних підрозділів та копії документів про невідповідність ПП «МАРІАМ АГРО» критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 а також лист від 13.10.2022 щодо виключення підприємства з числа ризикових платників та копії підтверджуючих документів, що спростовують критерії ризиковості платника. За результатами обговорення членами комісії та дослідження фінансово господарської діяльності даного платника, встановлено, що отримана інформація не спростовує відповідність ПП «Маріам Агро» критеріям ризиковості платника. Тому Комісією прийнято рішення від 20.10.2022 №7552 про відповідність ПП «Маріам Агро» критеріям ризиковості платника, затверджених Постановою КМ України від 11.12.2019 №1165. (том 1 а.с.189).
У якості підстави зазначений п.8 "Критеріїв ризиковості платника податків" та вказано, що «залишити по п.8 У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій».
Винесення вищевказаного рішення про відповідність підприємства критеріям ризиковості платника податку і стало підставою для звернення з даним позовом до суду.
Відповідно до п. 61.1 ст. 61 ПК України податковий контроль система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Положеннями пп. 62.1.2 п. 62.1 ст. 62 ПК України визначено, що способами здійснення податкового контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Згідно з п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (набрала чинності 01.02.2020) затверджений Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок № 1165). Цей порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.
Відповідно до пункту 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.
Комісія регіонального рівня комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь ДПС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі Комісія).
Ризик порушення норм податкового законодавства ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а" або "б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а" або "б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі платник податку) виконання свого податкового обов`язку.
Згідно з пунктом 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4). У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4). Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном. Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;
інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення. За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4). Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.
Додатком № 1 до Порядку № 1165 визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема п. 8: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування..
При цьому Додатком № 4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, форма якого містить обов`язкове для заповнення поле «податкова інформація (заповнюється у разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку)».
Отже, з огляду на правову конструкцію п. 8 Критеріїв та форму Бланку у Додатку № 4 суд зазначає, що при вирішенні спорів, який розглядається судом, з урахуванням приписів ч. 2 ст. 77 КАС України податковий орган повинен довести наявність на час прийняття оскарженого рішення певної сукупності обставин:
- існування у податкового органу податкової інформації відносно позивача, відповідно до якої існує ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій для реєстрації податковій накладній;
- зазначена інформація стала відома контролюючому органу під час провадження ним поточної діяльності. При цьому, відомості про таку інформацію повинні зазначатись у рішенні податкового органу.
Судом встановлено, що у спірному рішенні від 20.10.2022 №7552 зазначено про відповідність платника податку ПП «Маріам Агро» критеріям ризиковості платника, зокрема п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме: «у контролюючого органу наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій».
При цьому в оскарженому рішенні в рядку «Податкова інформація» не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції. Натомість контролюючим органом лише процитовано зміст п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків.
Загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Однак, відповідачем не надано конкретної податкової інформації, що передбачено у п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, на підставі якої прийнято спірне рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку ПП «Маріам Агро».
Спірне рішення податкового органу прийнято без жодної конкретизації суті та характеру наявної податкової інформації отриманої у процесі поточної діяльності контролюючого органу, що стала підставою для прийняття такого рішення, та за відсутності ідентифікації конкретних ризикових операції та/або податкових накладних платника, в яких були зафіксовані такі операції, чим позбавлено позивача можливості надати докази на спростування такої інформації.
Суд зауважує, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації. Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 30.01.2021 р. (справа №340/1098/20).
Відповідно до п.44 Порядку №1165, комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).
Однак, відповідач не надав оцінку поданим позивачем документам, що свідчить про формальний підхід відповідача при прийнятті спірного рішення та більше стосується реалізації податковим органом такої своєї контрольної функції як проведення перевірок.
Таким чином, суд доходить висновку, що вимоги відповідача щодо надання всіх можливих документів щодо ведення господарської діяльності, не можуть бути визнані такими, що відповідають приписам та меті податкового законодавства. Податковий орган має обмежитись таким обсягом документального підтвердження господарської операції, який в достатній мірі доводить її реальність та законність.
Відповідач у відзиві вказує, що за результатами проведеного моніторингу інформаційних ресурсів ДПС України АІС «Податковий блок», даних ЄРПН та аналізу інформаційних баз даних щодо здійснення фінансово господарських операцій суб`єктів господарювання встановлено, що ПП «Маріам Агро» здійснювало придбання товарно матеріальних цінностей у ризикових суб`єктів господарювання, а саме: ФГ «Золота Руна», ФГ «Лани Слобожанщини», ТзОВ «Зернокруп», ФГ «Агрозер Оіл», ТзОВ «Глонтерс Грейн», а також здійснювало реалізацію товарно матеріальних цінностей ризиковому суб`єкту господарювання ТзОВ «ДДС Україна». На підтвердження даних обставин відповідачем до відзиву долучено копії податкових накладних та податкову звітність позивача, копії рішень про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості по вказаних контрагентах.
Дані обставини не знайшли свого відображення ні у спірному рішенні, а ні в протоколі Комісії від 20.10.2022, тільки наведені у відзиві на позов.
Проте, суд зазначає, що твердження податкового органу про ризиковість контрагентів сама по собі не може слугувати підставою для настання негативних наслідків платника податків.
Так, віднесення позивача до ризикових платників з тих підстав, що підприємство мало господарські відносини з платниками податків, по відношенню до яких податковим органом прийнято рішення про відповідність останніх критеріям ризиковості, є неспроможним аргументом, адже поширення на позивача "ризиковості" через відносини з іншими "ризиковими" платниками податків суперечить базовим принципам та основам податкового законодавства, принципу індивідуальної відповідальності. Зокрема, настання визначеної законом відповідальності повинно відбуватися у разі порушення податкового законодавства безпосередньо платником податків.
Вказаний підхід застосовано також і Європейським судом з прав людини, який у справах «Булвес» АД проти Болгарії» (2009 рік, заява № 3991/03), «Бізнес Супорт Центр» проти Болгарі ї» (2010 рік, заява № 6689/03), «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» (заява № 36985/97), «Полторацький проти України» від 29.04.2003 (заява № 38812/97), дійшов висновку про правило «індивідуальної юридичної відповідальності», тобто платник податків не повинен нести відповідальності за порушення, допущені його контрагентами.
Отже, Європейський суд з прав людини однозначно вказав на правило індивідуальної відповідальності платника податків. Це означає, що добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.
Відтак, віднесення позивача до ризикових платників з тих підстав, що підприємство мало господарські стосунки із платником податків, по відношенню до якого податковим органом прийнято рішення про відповідність останнього критеріям ризиковості, суд оцінює критично.
Так, поширення на позивача «ризиковості» через стосунки з іншим «ризиковими» платниками податків суперечить базовим принципам та основам податкового законодавства. Зокрема настання визначеної законом відповідальності повинно відбуватися у разі порушення податкового законодавства безпосередньо платником податків, якого притягнуто до відповідальності.
Водночас, судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, тобто з презумпції економічної виправданості дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника. (Постанова Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 810/1541/13-а).
Термін «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносинах, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов`язань. А відтак платник не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.
У спірному рішенні проставлена позначка у колонці з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 13.10.2022 №9 відповідно, проте в рядку Податкова інформація не зазначено, чому подані позивачем документи не спростовують факту проведення ризикових операцій, не наведено які саме документи не були враховані контролюючим органом та з яких причин. Дані обставини не знайшли свого відображення і в протоколі Комісії від 20.10.2022.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 20.08.2019 р. у справі № 2540/3009/18 зазначив: «...Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу».
Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" від 01.07.2003 року вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
За таких обставин, суд дійшов висновку про порушення відповідачем порядку прийняття рішення, а також вимог щодо його обґрунтованості.
Тобто покладені в основу відзиву твердження відповідача щодо причин, які слугували підставами для прийняття оспорюваного рішення, неможливо перевірити за наданими в обґрунтування цього доказами. Зокрема не надано доказів того, що в основу оскаржуваних рішень покладено саме те, що позивач здійснював постачання товарів «формуючи податковий кредит з ознаками ризику».
Крім того, відповідачем не надано доказів аналізу показників податкової звітності позивача, не надано доказів відповідності показників його господарської діяльності вказаним вище критеріям. Рішення про віднесення деяких з контрагентів позивача до ризикових можуть бути вихідними даними для відповідного аналізу, проте конкретно складеного документу, в якому відображено безпосередньо виклад обставин, їх аналіз та відповідні висновки, виходячи з матеріалів справи, контролюючим органом не створено. Натомість відповідачем здійснено спробу підмінити такий результат моніторингу та рішення комісії обґрунтуванням у відзиві на даний позов, навівши контрагентів з ознаками ризиковості, проте без будь-якого розшифрування змісту цих господарських відносин. Однак суд критично оцінює викладені у відзиві доводи сторони відповідача, оскільки, як зазначено вище, про те, що саме ці обставини слугували підставою для прийняття оскаржуваних рішень, не свідчить жоден офіційний документ контролюючого органу.
При цьому, в адміністративному судочинстві суб`єкт владних повноважень має доводити недобросовісність позивача, якщо він заперечує проти позову.
В свою чергу, доказів, на підставі яких можна дійти висновку про відповідність саме позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, відповідач в оскарженому рішенні не вказав та до суду не надав.
Отже, відповідачем в оскаржених рішеннях не доведено, що існують підстави для застосування до позивача пункту 8 критеріїв ризиковості платників податку з відповідними наслідками для позивача у вигляді внесення до переліку ризикових суб`єктів господарювання.
Відтак, Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критерія ризиковості платника податків від 20.10.2022 №7552 прийняте Комісією ГУ ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не ґрунтується на вимогах законодавства та підлягає скасуванню.
Суд підкреслює, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Така правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, наприклад у постановах від 23 жовтня 2018 року по справі № 822/1817/18, від 21 травня 2019 року по справі № 0940/1240/18.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірність прийняття спірного рішення про відповідність позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, що в свою чергу є підставою для його скасування.
Щодо позовних вимог в частині зобов`язання Головного управління ДПС у Львівській області виключити позивача з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, суд зазначає наступне.
Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Згідно із частинами 1, 2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 №3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 року (остаточне) по справі «ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ» зазначив, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Толдер проти Сполученого Королівства». Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-ІІ).
У даному випадку позовна вимога щодо зобов`язання виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, не є втручанням у дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень, а є гарантією того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
Суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Така правова позиція узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 08.11.2019 р. по справі №227/3208/16-а.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
Суд доходить висновку, що в даному випадку належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, є зобов`язання Головного управління ДПС у Львівській області, як відокремленого підрозділу ДПС України виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 4962,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 28.10.2022 р. №205 підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Щодо заяви позивача про стягнення з відповідача витрат на оплату послуг на професійну правничу допомогу у сумі 10 000,00 грн., суд зазначає таке.
У клопотанні від 06.12.2022 відповідно до вимог ст.143 КАС України вказано орієнтовний розрахунок витрат на правничу допомогу адвоката, детальний опис робіт та акт наданих послуг та здійснених витрат буде наданий після винесення судом рішення у справі, оскільки на даний час вони не можуть бути складені. Отже, суд не вирішує питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
Керуючись ст. ст. 8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов Приватного підприємства «Маріам Агро» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податків від 20.10.2022 №7552, прийняте Комісією ГУ ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області виключити Приватне підприємство «Маріам Агро» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податків.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань до Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: 79003, Львівська обл., м. Львів, вул. Стрийська, буд.35, ЄДРПОУ ВП 43968090) на користь Приватного підприємства «Маріам Агро» (місцезнаходження:82434, Львівська обл., Стрийський район, с.Дуліби, вул. Шевченка, буд.133, ЄДРПОУ 40907579) судовий збір у розмірі 4962,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Карп`як Оксана Орестівна
Суд | Львівський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 10.04.2023 |
Оприлюднено | 13.04.2023 |
Номер документу | 110150245 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо реалізації податкового контролю |
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Карп'як Оксана Орестівна
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Карп'як Оксана Орестівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні