ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУ Д УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"11" серпня 2010 р. м. Київ К-17470/07
Вищий адміністративн ий суд України у складі колег ії суддів:
Головуючого Сергейчука О. А.
Суддів Брайка А.І.
Рибченка А.О .
Степашка О.І.
Шипуліної Т.М.
секретар судового засід ання Сват ко А.О.
за участю представників:
позивача: Меньшикова І.В .;
відповідача 1: неявка;
відповідача 2: неявка;
Генеральної прокуратури У країни: Чубенко В.В.;
розглянувши касаційну скаргу Державної податко вої інспекції у м. Краматорсь ку Донецької області
на постанову Господар ського суду Донецької област і від 04.06.2007 р.
та ухвалу Донецького апеляційного адміністратив ного суду від 26.07.2007 р.
у справі №41/132пд (22-а-1470/07)
за позовом Держ авної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької об ласті
до 1. Приватного підприємства «Славсайт»
2. Товариства з обме женою відповідальністю «Ене рготехнології»
за участю Прокуро ра Донецької області
про визнання недій сними господарських зобов' язань
ВСТАНОВИВ:
Державна податкова інс пекція у м. Краматорську Доне цької області (далі по тексту - позивач, ДПІ у Краматорськ у) звернулась до Господарськ ого суду Донецької області з позовом до Приватного підпр иємства «Славсайт»(далі по т ексту - відповідач 1, ПП «Слав сайт») та Товариства з обмеже ною відповідальністю «Енерг отехнології»(далі по тексту - відповідач 2, ТОВ «Енерготе хнології»), в якому просить: 1) в изнати недійсними укладені 0 9.01.2004 р. та 10.01.2004 р. між ПП «Славсайт »та ТОВ «Енерготехнології»д оговори №0109/1, №0110/1 та №18, у зв' язк у з укладенням їх з метою, яка завідомо суперечить інтерес ам держави і суспільства від повідно до вимог ст. 207 Господа рського кодексу України; 2) зас тосувати наслідки передбаче ні ст. 208 Господарського кодек су України.
Постановою Господарськог о суду Донецької області від 04.06.2007 року у справі №41/132пд (суддя Гончаров С.А.), яку залишено бе з змін ухвалою Донецького ап еляційного адміністративно го суду від 26.07.2007 року у справі № 22-а-1470/07 (головуючий суддя - Міро нова Г.М., судді Геращенко І.В., С ухарьок М.Г.), у задоволенні по зовних вимог відмовлено повн істю.
ДПІ у Краматорську, не пого джуючись з постановою Господ арського суду Донецької обла сті від 04.06.2007 року у справі №41/132 п д та ухвалою Донецького апел яційного адміністративного суду від 26.07.2007 року у справі №22-а -1470/07, звернулась до Вищого адмі ністративного суду України з касаційною скаргою, в якій пр осить їх скасувати та прийня ти нове рішення, яким задовол ьнити позовні вимоги повніст ю.
Заслухавши суддю-доповіда ча, пояснення присутніх в суд овому засіданні представник ів сторін, розглянувши надан і письмові докази в їх сукупн ості, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаці йна скарга ДПІ у Краматорськ у підлягає частковому задово ленню з наступних підстав.
Предметом даного спору є ви знання недійсними укладених 09.01.2004 р. та 10.01.2004 р. між ПП «Славсайт »та ТОВ «Енерготехнології»д оговорів №0109/1, №0110/1 та №18, у зв' яз ку з укладенням їх з метою, яка завідомо суперечить інтерес ам держави і суспільства від повідно до вимог ст. 207 Господа рського кодексу України та з астосування наслідків перед бачених ст. 208 Господарського кодексу України.
Суди попередніх інстанцій , відмовляючи у задоволенні п озовних вимог, виходили, зокр ема, з того, що оспорювані угод и укладені відповідно до вим ог чинного законодавства, з м атеріалів справи не вбачаєть ся існування між відповідача ми господарських правовідно син, які вчинені з метою, що за відомо суперечить інтересам держави і суспільства, факт п риховування відповідачами д оходів від оподаткування не встановлено, як не доведено н аявність мети і умислу відпо відачів на укладення угод з м етою, яка завідомо суперечит ь інтересам держави і суспіл ьства.
Проте, суд касаційної інста нції не може погодитися в пов ній мірі з такими висновками судів попередніх інстанції, оскільки вони зроблені без п овного та всебічного з' ясув ання обставин справи.
Так, згідно з ч. 1 ст. 208 Господа рського кодексу України, якщ о господарське зобов' язанн я визнано недійсним як таке, щ о вчинено з метою, яка завідом о суперечить інтересам держа ви і суспільства, то за наявно сті наміру в обох сторін - у р азі виконання зобов' язання обома сторонами - в доход де ржави за рішенням суду стягу ється все одержане ними за зо бов' язанням, а в разі викона ння зобов' язання однією сто роною з другої сторони стягу ється в доход держави все оде ржане нею, а також усе належне з неї першій стороні на відшк одування одержаного. У разі н аявності наміру лише в одніє ї зі сторін усе одержане нею п овинно бути повернено другій стороні, а одержане останньо ю або належне їй на відшкодув ання виконаного стягується з а рішенням суду в доход держа ви.
Наведену норму слід застос овувати з урахуванням того, щ о відповідно до ст. 228 Цивільно го кодексу України правочин, вчинений з метою, яка завідом о суперечить інтересам держа ви і суспільства, водночас є т аким, що порушує публічний по рядок, а отже, - нікчемним.
Відповідно до ч. 2 ст. 215 цього Кодексу визнання судом таког о правочину недійсним не вим агається, а тому позови подат кових органів про визнання т акого правочину (угоди, госпо дарського зобов' язання) нед ійсним судовому розгляду не підлягають.
Органи державної податков ої служби, зазначені в абз. 1 ст . 10 Закону України «Про держав ну податкову службу в Україн і», можуть на підставі п. 11 цієї статті звертатись до судів і з позовами про стягнення в до ход держави коштів, одержани х за правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечи ть інтересам держави і суспі льства, посилаючись на їхню н ікчемність, а висновок суду с тосовно нікчемності правочи ну має бути викладений у моти вувальній, а не в резолютивні й частині судового рішення.
Частиною 1 ст. 228 Кодексу адмі ністративного судочинства У країни передбачено, що суд ка саційної інстанції скасовує судові рішення в касаційном у порядку і залишає позовну з аяву без розгляду або закрив ає провадження у справі з під став, встановлених статтями 155 і 157 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 Коде ксу адміністративного судоч инства України суд закриває провадження у справі, якщо сп раву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
На підставі викладеного, Ви щий адміністративний суд Укр аїни дійшов висновку про ная вність підстав для закриття провадження у справі в части ні позовних вимог ДПІ у м. Крам аторську щодо визнання недій сними укладених 09.01.2004 р. та 10.01.2004 р. між ПП «Славсайт»та ТОВ «Ене рготехнології»договорів №010 9/1, №0110/1 та №18.
В частині позовних вимог ДП І у м. Краматорську щодо засто сування наслідків недійснос ті договорів згідно ст. 208 Госп одарського кодексу України, Вищий адміністративний суд У країни звертає увагу на наст упне.
За вчинення правочину з мет ою, яка завідомо суперечить і нтересам держави і суспільст ва, застосовуються санкції, п ередбачені ч. 1 ст. 208 Господарсь кого кодексу України. За зміс том статті це можливо лише в р азі виконання правочину хоча б однією стороною. Зазначені санкції не можна застосовув ати за сам факт несплати пода тків (зборів, інших обов' язк ових платежів) однією зі стор ін договору, оскільки за таки х обставин правопорушенням б ула б несплата податків, а не в чинення правочину. Для стягн ення цих санкцій є необхідно ю наявність умислу на укладе ння угоди з метою, яка завідом о суперечить інтересам держа ви і суспільства.
Згідно з ч. 1 ст. 208 Господарськ ого кодексу України, передба чені нею санкції застосовує лише суд, що відповідає ст. 41 Ко нституції України, згідно з я кою конфіскація майна може б ути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обс язі та порядку, встановлених законом.
Оскільки зазначені санкці ї є конфіскаційними, стягуют ься за рішенням суду в доход д ержави за порушення правил з дійснення господарської дія льності, то судова колегія пі дтримує думку судів попередн іх інстанцій про те, що вони на лежать не до цивільно-правов их, а до адміністративно-госп одарських санкцій як такі, що відповідають визначенню, на веденому в ч. 1 ст. 238 Господарсь кого кодексу України.
З урахуванням викладеного , встановлені ч. 1 ст. 208 Господар ського кодексу України санкц ії можуть бути застосовані л ише з дотриманням строків, вс тановлених ст. 250 цього Кодекс у, тобто протягом шести місяц ів з дня виявлення порушення , але не пізніше ніж через один рік з дня порушення суб' єкт ом установлених законодавчи ми актами правил здійснення господарської діяльності, кр ім випадків, передбачених за коном.
Як вбачається з матеріалів справи, днем порушення відпо відачами установлених закон одавчими актами правил здійс нення господарської діяльно сті є дати укладення договор ів - 09.01.2004 р. та 10.01.2004 р., а позов под ано ДПІ у м. Краматорську - 03.04. 2007 р., тобто з пропуском річног о строку встановленого ст. 250 Г осподарського кодексу Украї ни для застосування санкцій, встановлених ч.1 ст. 208 Господар ського кодексу України.
Водночас застосування при писів вказаних вище норм мож ливе лише при встановленні с удом обґрунтованості доводі в податкового органу про нік чемність господарського зоб ов' язання (наявність складу правопорушення в діях хоча б однієї зі сторін зобов' яза ння (правочину, договору, угод и), що є підставою позову про з астосування санкцій. З' ясув ання цих обставин є необхідн им незалежно від того, чи закі нчилися строки застосування санкцій за укладення господ арських зобов' язань з метою , що завідомо суперечить інте ресам держави і суспільства. Підтвердження доводів подат кового органу про здійснення платником податку операцій з метою мінімізації податків через суб'єктів підприємниц тва, які завідомо не сплачуют ь податки, зокрема в одній спр аві, може бути підставою для в ідмови у позові платнику под атків в іншій справі, наприкл ад, про визнання незаконним п одаткового повідомлення-ріш ення, зменшення суми бюджетн ого відшкодування, відмову у такому тощо.
Судами попередніх інстанц ій вірно встановлено, що пода тковим органом не доведено н аявності протиправного умис лу при укладенні угоди, що мал а місце під час підприємниць кої діяльності відповідачів , оскільки мета є суб' єктивн ою ознакою, притаманною фізи чним особам, юридичні особи д іють через органи управління і як наслідок через фізичних осіб, які входять до складу та ких органів управління, а том у для встановлення умислу та мети в діях юридичної особи н еобхідно довести наявність у мислу та мети в діях фізичних осіб, що діяли від імені відпо відної юридичної особи.
Доказів на підтвердження ф акту порушення відповідачам и встановленого порядку здій снення підприємницької діял ьності, ухилення від сплати п одатків, наявності шкоди зап одіяної державі, зокрема так их як, чинні податкові вимоги , надіслані відповідачам в зв ' язку з несплатою ними сум п одаткових зобов' язань, що в иникли внаслідок укладання т а виконання спірного зобов' язання за спірним договором або відомості про наявність податкового боргу у відповід ачів також до суду не надано.
Таким чином, судами поперед ніх інстанцій обґрунтовано н е застосовано санкції, встан овлені за виконання угод, укл адених з метою, завідомо супе речною інтересам держави і с успільства.
Згідно ч. 1 ст. 220 Кодексу адмін істративного судочинства Ук раїни суд касаційної інстанц ії перевіряє правильність за стосування судами першої та апеляційної інстанцій норм м атеріального та процесуальн ого права, правової оцінки об ставин у справі і не може досл іджувати докази, встановлюва ти та визнавати доведеними о бставини, що не були встановл ені в судовому рішенні, та вир ішувати питання про достовір ність того чи іншого доказу.
Враховуючи вищевикладен е, Вищий адміністративний су д України дійшов висновку пр о те, що постанова Господарсь кого суду Донецької області від 04.06.2007 року у справі №41/132пд та ухвала Донецького апеляційн ого адміністративного суду в ід 26.07.2007 року у справі №22-а-1470/07 підл ягають скасуванню в частині відмови у задоволенні позовн их вимог щодо визнання недій сними укладених 09.01.2004 р. та 10.01.2004 р. між ПП «Славсайт»та ТОВ «Ене рготехнології»договорів №010 9/1, №0110/1 та №18, а провадження в цій частині має бути закрито. В ін шій частині позовних вимог в казані судові рішення мають бути залишені без змін.
На підставі викладеног о, керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинс тва України, суд -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Держа вної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької об ласті на постанову Господарс ького суду Донецької області від 04.06.2007 року у справі №41/132пд та ухвалу Донецького апеляційн ого адміністративного суду в ід 26.07.2007 року у справі №22-а-1470/07 задо вольнити частково.
Постанову Господарського суду Донецької області від 04. 06.2007 року у справі №41/132пд та ухва лу Донецького апеляційного а дміністративного суду від 26.07 .2007 року у справі №22-а-1470/07 в частин і відмови у задоволенні позо вних вимог щодо визнання нед ійсними укладених 09.01.2004 р. та 10.01.20 04 р. між ПП «Славсайт»та ТОВ «Е нерготехнології»договорів №0109/1, №0110/1 та №18 скасувати.
Закрити провадження у спра ві в цій частині.
В решті - постанову Господ арського суду Донецької обла сті від 04.06.2007 року у справі №41/132пд та ухвалу Донецького апеляц ійного адміністративного су ду від 26.07.2007 року у справі №22-а-1470/07 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крі м випадків, встановлених Код ексом адміністративного суд очинства України.
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 11.08.2010 |
Оприлюднено | 07.09.2010 |
Номер документу | 11015266 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Сергейчук О.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні