Постанова

від 11.04.2023 по справі 160/18450/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

11 квітня 2023 року м. Дніпросправа № 160/18450/22

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),

суддів: Суховарова А.В., Ясенової Т.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2022 року (суддя Луніна О.С.) в адміністративній справі

за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімферопольський вино-коньячний завод»

про стягнення податкового боргу,

в с т а н о в и в :

До суду 16 листопада 2022 року надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить стягнути податковий борг з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімферопольський вино-коньячний завод» до бюджету у сумі 187633726,78 грн. шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, що обслуговують такого платника податків.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2022 року позовну заяву залишено без руху. Встановлено позивачу строк десять днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, а саме надати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з наведенням поважних підстав для його поновлення і документи, які підтверджують причини поважності пропуску строку звернення з адміністративним позовом до суду.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції зазначив, що значну частину податкового боргу, за стягненням якого позивач звернувся до суду, є суми податкового боргу, які виникли до 07.09.2017 (без визначення дати їх виникнення). Отже, позивачем порушено встановлений статтею 102 Податкового кодексу України строк звернення до суду з позовними вимогами про стягнення податкового боргу. У той же час, судом встановлено, що позивачем не надано до суду відповідну заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску. При цьому, доводи позивача про дію мораторію під час процедури банкрутства та посилання на постанови Кабінету Міністрів України року «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», суд оцінює критично, адже в межах заявлених позовних вимог та наведених обставин позивачем не зазначено як саме наведені ним обставини унеможливили звернення податкового органу до суду з відповідним позовом про стягнення податкового боргу, який виник до 07.09.2017, оскільки вказані події відбувались вже після зазначеного часу. Крім того, посилання позивача на невизначений період виникнення податкового боргу, а саме, до 07.09.2017, унеможливлює встановлення обставин звернення до суду з відповідним позовом.

На виконання вимог ухвали від позивача надійшло клопотання про усунення недоліків позовної заяви, в якій останній просить поновити строк звернення до суду. В обґрунтування підстав для поновлення строку позивач зазначає про введення карантину, а також введення воєнного стану в Україні.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2022 року позовну заяву повернуто позивачеві.

Ухвалюючи вказане рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що податковий борг може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня його виникнення. Отже, визначальною для розрахунку строків звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу є точна дата виникнення такого податкового боргу. Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем подано позов, предметом якого є стягнення з платника податків податкового боргу у розмірі 187633726,78 грн. При цьому, значну частину вказаного податкового боргу, за стягненням якого позивач звернувся до суду, складає податковий борг, який виник до 07.09.2017, та щодо якого відповідач не вказав точну дату його виникнення. Суд зазначив, що загальне зазначення у позовній заяві дати виникнення податкового боргу, а саме: до 07.09.2017, суперечить положенням Податкового кодексу України, в частині обрахування строків, які надають контролюючому органу право на їх стягнення у судовому порядку. Крім того, ні в позовній заяві, ні в клопотанні про усунення недоліків, позивачем не вказано як саме наведені ним обставини унеможливили звернення податкового органу до суду з позовом про стягнення податкового боргу, який виник до 07.09.2017, оскільки наведені відповідачем обставини та події (процедура банкрутства, карантин, воєнний стан) відбувались вже після зазначеного часу. Отже, доводи позивача щодо зупинення строків позовної давності на період дії процедури банкрутства, карантину та період воєнного стану, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки позивачем не надано на вимогу суду відповідних обґрунтувань та доказів щодо боргу, який виник до 07.09.2017. Дату виникнення податкового боргу щодо кожної із заявлених до стягнення у вказаний період суми податкового боргу, позивачем не визначено. З огляду на викладене, клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області є не обґрунтованим та не підлягає задоволенню.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла таких висновків.

Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Згідно з пунктом 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Частинами 1-2 статті 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

За приписами статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до другого абзацу другої частини вказаної статті для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Зі змісту позовної заяви встановлено, що позивачем подано позов, предметом якого є стягнення з платника податків податкового боргу у розмірі 187633726,78 грн. При цьому суд зазначає, що вказана сума податкового боргу складається із заборгованостей, які виникли у різні періоди.

Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до п. 102.1 ст.102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з п. 102.2 ст. 102 ПК України грошове зобов`язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті, якщо:

102.2.1. податкову декларацію за період, протягом якого виникло податкове зобов`язання, не було подано;

102.2.2. посадову особу платника податків (фізичну особу платника податків) засуджено за ухилення від сплати зазначеного грошового зобов`язання або у кримінальному провадженні винесено рішення про його закриття з нереабілітуючих підстав, яке набрало законної сили.

У разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним (п.102.4 ст.102 ПК України).

Таким чином, в разі спливу 1095-денного строку з дня виникнення податкового боргу, такий борг визнається безнадійним та підлягає списанню, а відтак у податкового органу відсутнє право вживати будь-які заходи щодо стягнення такої суми боргу, в тому числі шляхом звернення до суду з відповідним.

Разом з тим судом першої інстанції залишено поза увагою, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 13.05.2020 № 591-IX внесено зміни, зокрема, до Податкового кодексу України щодо термінів зупинення перебігу строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України, а саме пунктом 52-2встановлено: «На період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу».

Вказані положення неконституційними не визнавалися, є чинними, а тому підлягають застосуванню.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що перебіг 1095-денного строку зупинився 18 березня 2020 року, а тому не можна вважати, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області пропущено строк давності для звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу.

Також суд зазначає, що на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених цим Кодексом (пункт 102.9. статті 102 Податкового кодексу України).

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що на момент звернення податкового органу до суду першої інстанції з позовом, дія карантину та воєнного стану не припинена, а тому висновки суду першої інстанції про пропуск податковим органом строку звернення до суду з позовом є передчасними.

Також судом першої інстанції не надано належної оцінки тій обставині, що в загальну суму боргу входять періоди, за якими не сплив строк звернення до суду, що виключає можливість повернення позовної заяви в цілому.

З метою повного та об`єктивного з`ясування обставин справи суд має перевірити періоди виникнення податкового боргу в певній сумі, що надасть можливість обґрунтовано вирішити питання щодо пропуску строку звернення у відповідній частині. При цьому процесуальний закон не позбавляє можливості вирішити таке питання й після відкриття провадження у справі.

Враховуючи сукупність викладених обставин, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2022 року про повернення позовної заяви підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 243, 320, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2022 року в адміністративній справі № 160/18450/22 скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду набирає законної сили з 11 квітня 2023 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повна постанова складена 11 квітня 2023 року.

Головуючий - суддяО.В. Головко

суддяА.В. Суховаров

суддяТ.І. Ясенова