ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/7685/22
ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 квітня 2023 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Губської Л.В., Кузьменка В.В., секретар судового засідання Євгейчук Ю.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Архіпарк» про ухвалення додаткового рішення у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Архіпарк» до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у Київській області, про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Архіпарк» (надалі - ТОВ «Архіпарк») звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової служби України (відповідач1), Головного управління Державної податкової служби у Київській області (відповідач 2), яким просило:
- визнати протиправними та скасувати рішення комісії з питань зупинення податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яким відмовлено ТОВ «Архіпарк» №3726098/39531124 від 28.01.2022 та №3726099/39531124 від 28.01.2022;
- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №2 від 13.10.2021 та №2 від 07.12.2021 ТОВ «Архіпарк» за датою їх подання.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2022 р. позовні вимоги задоволено повністю.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2023 року апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2022 р. - залишено без задоволення, рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2022 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Архіпарк» до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у Київській області, про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - залишено без змін.
На адресу Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла заява від адвоката Сергєєва Петра Олександровича про ухвалення додаткового рішення у справі № 320/7685/22, якою просить ухвалити додаткове рішення у справі про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу та стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати - витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7500 грн.
Відповідно до частини 3 статті 252 КАС України, розгляд заяви було призначено в порядку письмового провадження.
Разом з тим, відповідачем надіслані заперечення на заяву про розподіл судових витрат.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи заяви, дійшла висновку, що заява підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
У відповідності до змісту вказаної статті, додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Згідно із ч. 1 ст. 132 КАС України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до положень ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
З аналізу наведених правових норм вбачається, що документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.03.2018 у справі №815/4300/17, від 11.04.2018 у справі №814/698/16.
Як вбачається із заяви і доказів позивача, його витрати на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи у Шостому апеляційному адміністративному суді склали 7500,00 грн, що було зазначено у відзиві на апеляційну скаргу.
На підтвердження розміру витрат Позивачем надано: копію Договору про надання правової допомоги №26/01-1 від 26.01.2023; копію Акту про надання послуг №4 від 06.02.2023; копію Рахунку на оплату №4 від 06.02.2023 та платіжне доручення про сплату 7500 грн.
Відповідно до змісту наданого Акту надання послуг вбачається, що позивач отримав послуги: надання правової допомоги щодо підготовки клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, фактичне ознайомлення з матеріалами справи, формування правової позиції, підготовка відзиву на апеляційну скаргу та його направлення сторонам та до суду. Справа №7685/22.
Проаналізувавши опис послуг, колегія суддів вважає слушними заперечення відповідача, що перелік наданих послуг не потребує значних затрат часу з боку адвоката, також не вимагає у фахівця у галузі права значних зусиль, тому, на переконання колегії суддів, розмір, заявлений позивачем до відшкодування за надання таких послуг, є необгрунтованим та підлягає зменшенню.
При цьому, процесуальним законодавством передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обгрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності справи.
При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо керуючись, принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Так, на думку колегії суддів, зміст відзиву на апеляційну скаргу відповідача відповідає скороченому варіанту позовної заяви, з матеріалами справи представник знайомився шляхом надсилання їх судом на електронну адресу представника.
Так, Велика Палата Верховного Суду також вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що заява позивача про розподіл витрат на професійну (правничу) допомогу в частині стягнення 7500 грн за послуги, надані в суді апеляційної інстанції не відповідає критерію розумності, такі витрати не мають характеру необхідних, не співрозмірні із виконаною роботою, а їх відшкодування за відсутності достатнього обґрунтування з огляду на обставини справи № 320/7685/22 матиме надмірний характер.
Також Верховний Суд у додатковій постанові від 05.09.2019 у справі №826/841/17 зазначив, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення понесених збитків, але і у певному сенсі має спонукати суб`єкта владних повноважень утримуватися від подачі безпідставних заяв, скарг та своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин.
Положеннями ч. 1 ст. 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, колегія суддів приходить до висновку щодо наявності правових підстав для часткового задоволення заяви про відшкодування судових витрат на правничу допомогу, визначивши їх у розмірі 3 000 гривень, по 1 500 грн за рахунок бюджетних асигнувань суб`єктів владних повноважень Головного управління Державної податкової служби у Київській області (ЄДРПОУ 44096797) та Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ - 43005393).
Керуючись ст. 139, 243, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
П О С Т А Н О В И В :
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Архіпарк» про ухвалення додаткового рішення у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Архіпарк» до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у Київській області, про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Ухвалити додаткову постанову щодо розподілу судових витрат, пов`язаних з розглядом справи № 320/7685/22 у суді апеляційної інстанції.
Вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Архіпарк» щодо стягнення понесених витрат на правову (правничу) допомогу у суді апеляційної інстанції - задовольнити частково.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Архіпарк» (ЄДРПОУ 39531124) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Київській області (ЄДРПОУ 44096797) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 500 (одна тисяча п`ятсот) грн. 00 коп.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Архіпарк» (ЄДРПОУ 39531124) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ - 43005393) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 500 (одна тисяча п`ятсот) грн. 00 коп.
В решті заяви - відмовити.
Додаткова постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Головуючий О.В. Карпушова
судді Л.В. Губська
В.В. Кузьменко
Суд | Шостий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 10.04.2023 |
Оприлюднено | 13.04.2023 |
Номер документу | 110154522 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них зупинення реєстрації податкових накладних |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Карпушова Олена Віталіївна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Карпушова Олена Віталіївна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Карпушова Олена Віталіївна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Карпушова Олена Віталіївна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Карпушова Олена Віталіївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні