Рішення

від 21.03.2023 по справі 596/1948/19

ГУСЯТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" березня 2023 р. Справа № 596/1948/19

Провадження № 2/596/5/2023

Гусятинський районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді Цвинтарної Т.М.

при секретарі судового засідання Стасюк О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Гусятин в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору служба у справах дітей Гримайлівської селищної ради Чортківського району Тернопільської області про стягнення аліментів та визначення місця проживання дітей, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася досуду зпозовом до ОСОБА_2 , третяособа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмету спору службау справахдітей Гусятинськоїрайонної державноїадміністрації, про стягнення аліментівна утриманнядвох малолітніхдітей:сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі в розмірі 3 000 гривень на кожну дитину, щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову до досягнення дітьми повноліття та визначення місця проживання дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 разом з нею за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування своїх вимог позивачка вказала, що 18 травня 2013 року між нею та відповідачем укладено шлюб, який на час подання вищевказаного позову судом ще не розірваний, хоч подано позов до суду та відкрито провадження у справі.

Під часперебування звідповідачем узареєстрованому шлюбі уних народилисядвоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Розпорядженням голови Гусятинської районної державної адміністрації «Про визначення місця проживання малолітніх дітей» від 08 листопада 2019 року визначено місце проживання їх малолітніх дітей разом з нею.

Вважає, що в інтересах дітей, вони мають проживати з нею, оскільки вона має змогу забезпечити дітей усім необхідним, оскільки має постійне місце проживання з хорошими умовами, де є дитяча кімната, яка облаштована всім необхідним для їх розвитку. Має стабільний самостійний немалий дохід, за допомогою якого може створити всі необхідні умови для проживання і нормального розвитку дітей, задоволення їх гармонійного розвитку в атмосфері любові та матеріальної, моральної забезпеченості. Також зазначила, що оскільки в неї гнучкий робочий день, тому вона має час відводити дитину у дитячий садочок, займатися із ним вечорами, гуляти та іншим чином піклуватися про дітей.

Також зазначила, що вона за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, спиртними напоями не зловживає, до дітей голосу не підвищує, не залишає їх без нагляду, піклується про них, займається їх вихованням, слідкує за їхнім станом здоров`я, їх розвитком. Нею неодноразово вживалися заходи досудового врегулювання спору шляхом розмов із відповідачем та звернень у службу у справах дітей, однак, вказане не призвело до будь-яких результатів.

Крім того вказала, що оскільки стан здоров`я відповідача задовільний та достатньо високе та стабільне матеріальне становище останнього, тому просить стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання дітей.

Посилаючись на вищенаведене, позивачка просить позовні вимоги задовольнити.

Під час розгляду справи по суті, а саме, 06 липня 2022 року (Т.3 а.с.187) позивачка, посилаючись на п.2 ч.2 ст.49 ЦПК України подала письмову заяву, в якій просила стягнути із відповідача на її користь аліменти на утримання дітей у твердій грошовій сумі по 3000 гривень на кожну дитину з дня звернення до суду до 06 липня 2022 року.

В обґрунтування даної заяви, посилається на те, що вона звернулася до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання дітей з 07 липня 2022 року до досягнення дітьми повноліття, вважаючи, що виконання Наказу буде швидшим і тому діти будуть забезпечені матеріально.

Відповідач ОСОБА_2 відзиву на позов до суду не подавав.

Під час розгляду справи в підготовчому судовому засіданні, а саме, 20 серпня 2020 року (Т.2 а.с.4,5) представник відповідача адвокат Демкович Ю.Й., в інтересах відповідача подав до суду зустрічну позовну заяву про визначення місця проживання дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 разом з ним за місцем його проживання.

Ухвалою Гусятинського районного суду Тернопільської області від 02 жовтня 2020 року зустрічну позовну заяву повернуто заявнику ОСОБА_2 на підставі ч.3 ст.194 ЦПК України. (Т.2 а.с.29,34,35). Вказана ухвала суду набрала законної сили.

Ухвалою Гусятинського районного суду Тернопільської області від 14 травня 2021 року (Т.2 а.с.202, 204) було залучено до участі в даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору -сектор «Служба у справах дітей» Гримайлівської селищної ради.

Ухвалою Гусятинського районного суду Тернопільської області від 03 лютого 2023 року (Т.3 а.с.249, 250) було залучено до участі в даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору службу у справах дітей Гримайлівської селищної ради.

Позивачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Сампара Н.М. у судове засідання не з`явилися, хоч належним чином були повідомлені про день, час, місце розгляду справи. Згідно довідки укрпошти «Про причини повернення» (Т.4 а.с.13) ОСОБА_1 судова повістка не вручена, оскільки остання відсутня за вказаною адресою. При цьому, 06.07.2022 року позивачка ОСОБА_1 надіслала до суду заяву про розгляд справи без її участі та її представника (Т.3 а.с.187).

03.02.2023 року представник позивача адвокат Сампара Н.М. надіслала до суду заяву про розгляд справи без її участі у зв`язку із припиненням договору про надання правової допомоги між нею та ОСОБА_1 через закінчення строку його дії. (Т3 а.с. 231).

Відповідач та його представник адвокат Демкович Ю.Й., будучи належним чином повідомленими про дату, час, місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися, клопотань про відкладення розгляду справи не подавали. Згідно довідки укрпошти «Про причини повернення» (Т.4 а.с.14) ОСОБА_2 відмовився від отримання судової повістки.

В матеріалах справи наявна заява представника відповідача від 07.06.2022 року, згідно якої представник відповідача просить: проводити судові засідання без присутності сторони відповідача, відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Представник третьої особи служби у справах дітей Гримайлівської селищної ради в судове засідання не з`явилася, надіславши 20.03.2023 року до суду клопотання про розгляд справи у відсутності їх представника, у якій також зазначено, що при розгляді справи покладаються на думку суду.

28 лютого 2023 року до суду надійшли письмові пояснення служби у справах дітей Гримайлівської селищної ради від 22 лютого 2023 року №20, в яких вказано, що вони не можуть надати будь-якого висновку, оскільки при комісійному обстеженні фактичного місця проживання позивачки ОСОБА_1 , а саме, за адресою: АДРЕСА_1 , було встановлено, що остання з дітьми ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за вищевказаною адресою не зареєстровані і з березня 2022 року фактично не проживають за вказаною адресою, на телефонні дзвінки ОСОБА_1 не відповідає. Вказаний факт підтверджується актом обстеження матеріально-побутових умов проживання (сім`ї, неповнолітнього) від 10.02.2023 року №6, довідкою №85, виданою Гримайлівською селищною радою 13.02.2023 року (Т.4 а.с.9-11).

Крім того, службою у справах дітей Гримайлівської селищної ради Чортківського району Тернопільської області 21.03.2023 року надіслано до суду копію протоколу №4 засідання комісії з питань захисту прав дитини від 20.03.2023 року (Т.4 а.с.18-20), з якого вбачається, що вищевказана комісія вирішила, що служба у справах дітей Гримайлівської селищної ради не може надати висновку щодо визначення місця проживання дітей сторін по справі, оскільки відсутня доказова база щодо проживання ОСОБА_1 з її дітьми на території Гримайлівської селищної ради станом на 20.03.2023 року.

Частина 1 ст.2 ЦПК України передбачає, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (ч. 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Судом встановлено, що 18 травня 2013 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 зареєстрували шлюб, про що відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Тернопільського міського управління юстиції складений актовий запис № 521. Після державної реєстрації шлюбу дружині присвоєне прізвище « ОСОБА_6 ». Вказане підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 (Т.1 а.с.9).

У вказаномушлюбі всторін народилосядвоє дітей:син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стверджується копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_2 , виданим виконавчим комітетом Новосілківської сільської ради Підволочиського району Тернопільської області та відповідно серії НОМЕР_3 , виданим виконавчим комітетом Скалатської міської ради Підволочиського району Тернопільської області (Т.1 а.с.10,11).

Рішенням Підволочиського районного суду Тернопільської області від 03.04.2020 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано. Про вказаний факт підтверджено позивачкою під час розгляду справи в суді.

З вересня2019року позивачказ малолітніми дітьми ОСОБА_3 та ОСОБА_4 фактично проживалиокремо відвідповідача у АДРЕСА_1 ,при цьому,будучи всізареєстрованими заадресою: АДРЕСА_2 .Вказані обставинивстановленні постановоюТернопільського апеляційногосуду від21липня 2021року усправі №604/1005/20за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 ,треті особи,які незаявляють самостійнихвимог щодопредмета спору:служба усправах дітейГусятинської райдержадміністраціїТернопільської області,служба усправах дітейПідволочиської райдержадміністраціїТернопільської областіпро визнаннятакою,що втратилаправо накористування житлом. Крімтого,вищенаведене підтверджуєтьсякопією паспортагромадянина Українисерії НОМЕР_4 належного ОСОБА_1 ,відповіддю Скалатськоїміської радиПідволочиського районуТернопільської областівід 29.11.2019р.№ 4262на запитсуду, довідками, виданими Гримайлівською селищною радою Гусятинського району Тернопільської області від 11.11.2019 року № 2380 та 23.09.2020 року № 1334 (Т.1 а.с.6,8, 30, Т.2 а.с.15, Т.4 а.с.22-25).

Відповідно до розпорядження голови Гусятинської районної державної адміністрації Тернопільської області від 08.11.2019 року №428-од "Про визначення місця проживання малолітніх дітей" місцем проживання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 визначено разом з матір`ю ОСОБА_1 (Т.1 а.с.12).

Відповідач ОСОБА_2 , в середині листопада 2019, ігноруючи вищевказаним розпорядженням голови Гусятинської райдержадміністрації Тернопільської області від 08.11.2019 року №428-од, без згоди ОСОБА_1 , самовільно забрав сина ОСОБА_7 із Гримайлівського дитячого садка до себе додому, що в АДРЕСА_2 , де дитина з батьком проживала приблизно до початку 2021 року.

Фактів аморальної поведінки сторін по справі судом не встановлено.

Довідками Гримайлівського ясла-садка «Калина» від 19.09.2019 року №№2,3 від 11.11.2019 року №№ 6,7 та характеристиками на дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , виданими вихователями вказаного вище дошкільного закладу (Т.1 а.с.14,17, 15,16,98,99) підтверджено факт відвідування дітьми Гримайлівського ясла-садка «Калинка» з 18.09.2019 року та їх позитивної характеристики. Крім того, у довідках за №№ 6,7 та характеристиках на дітей зазначено, що опікою та вихованням дітей займається лише мати - ОСОБА_1 ..

Відповідно до довідок, виданих Гримайлівською АЗПСМ 11.11.2019 року за №159 та 15.09.2020 року за № 83 (Т.1 а.с.20, Т.2 а.с.14) діти сторін по справі перебувають на обліку у сімейного лікаря вказаної амбулаторії та опіку над ними здійснює їх мати ОСОБА_1 ..

Як вбачається з довідок №№ 219,252,170,176 виданих КНП «Гусятинська КРЛ» 11.11.2019 року, 22.09.2020 року (Т.1 а.с.18,19 Т.2 а.с.12,13) ОСОБА_1 на диспансерних обліках у наркологічному та психіатричному кабінетах лікарні не знаходиться.

Відповідно до довідки Тернопільського сервісного центру №6141 РСЦ МВС в Тернопільській області серії ІІА № 1673391 (Т.1 а.с.35) ОСОБА_8 станом на 10.01.2020 року до кримінальної відповідальності не притягувалася, не знятої чи не погашеної судимості не має та в розшуку не перебуває.

Як вбачається із характеристики, виданої Гримайлівською селищною радою Гусятинського району Тернопільської області від 23.09.2020 року № 42, позивачка ОСОБА_1 позитивно характеризується за місцем фактичного проживання ( АДРЕСА_1 ) (Т.2 а.с.17 ).

Згіднодовідок продоходи від19.09.2019року №105,24.09.2020року,виданих ПАТпо газопостачаннюта газифікації«Тернопільгаз» тахарактеристик звищезазначеного місцяроботи (Т.1а.с.13,36,Т.2а.с.19) ОСОБА_1 з 2012року працює на посаді інженера з обліку природного газу, загальна сума її доходу за період з 01.03.2019 року по 31 серпня 2019 року становила 53409 гривень, за період з 01.03.2020 року по 31 серпня 2020 року становила 57398 гривень, за місцем роботи характеризується позитивно. Користується авторитетом серед своїх працівників.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами спору, а також між позивачкою та родичами відповідача існують неприязні відносини, зокрема,і щодоіснуючих правта обов`язківпо відношеннюдо дітейта їхреалізації -щодо визначенняїх місцяпроживання,що стверджуєтьсячисленними зверненнямипозивачки доправоохоронних органівта закладівохорони здоров`я,довідками працівниківправоохоронних органів,кримінально-процесуальнимидокументами досудовогорозслідування (Т.1а.с.102-105,112, 113,114,115, 116,117,118, 119-121, 122-124, 125-127 ).

Актами обстеженняумов проживання від23.09.2020року №47, від01.10.2020року №50встановлено,що замісцем фактичного проживанняматері ОСОБА_1 - у житловому будинку, що в АДРЕСА_1 де проживала ОСОБА_1 з донькою ОСОБА_4 створені належні умови для проживання дитини - є окрема кімната, у якій є ліжко для дитини, облаштоване місце для гри, наявні іграшки, дитина в охайному вигляді, санітарно-гігієнічні умови задовільні, матеріально-побутові умови проживання добрі. Батько дитини від 11 листопада 2019 року доньку не навідує та не бере участь у її вихованні (Т.2 а.с.16,18).

Актом обстеженняматеріально-побутовихумов проживання від01.06.2021року №20,встановлено,що замісцем фактичногопроживання матері ОСОБА_1 - у житловому будинку, що в АДРЕСА_1 , де проживала ОСОБА_1 з дітьми ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та своєю матір`ю ОСОБА_1 , належні умовидля проживання,виховання тарозвитку дітей.Діти доглянуті,чисті. Санітарний стан житлового приміщення задовільний, матеріально-побутові умови проживання добрі. Батько дитини від 11 листопада 2019 року доньку не навідує та не бере участь у її вихованні (Т.3 а.с.196).

Актом обстеження житлово-побутових умов від 25.06.2020року, встановлено,що замісцем проживання батька ОСОБА_2 - у житловому будинку, що в АДРЕСА_2 , де проживав ОСОБА_2 із сином ОСОБА_3 , санітарно-гігієнічні умови в будинку в задовільному стані, умови для виховання, розвитку та проживання дитини теж задовільні. Дитина забезпечена усіма необхідними речами відповідно до свого віку. Заробітна плата батька використовується для потреб дитини. (Т.3 а.с.47).

Згідновисновку органуопіки тапіклування Гусятинськоїрайдержадміністрації продоцільність визначеннямісця проживаннямалолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 від 01.10.2020року, орган опікита піклуванняГусятинської райдержадміністрації,діючи вінтересах дітей,вважає задоцільне визначитимісце проживаннямалолітніх дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 разом з матір`ю ОСОБА_1 (Т.2 а.с.21).

Згідно висновкукомісії зпитань захиступрав дитинипро визначеннямісця проживаннядітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,який затвердженийрішенням виконавчогокомітету Гримайлівськоїселищної ради08.07.2021року №121, вказана комісія, вважалаза доцільневизначити місцепроживання малолітніхдітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 разом з матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . (Т.2 а.с.222,223, Т.3 а.с.5).

Як вбачається із копії протоколу №4 засідання комісії з питань захисту прав дитини Гримайлівської селищної ради від 20.03.2023 року (Т.4 а.с.19,20), вищевказана комісія вирішила, що служба у справах дітей Гримайлівської селищної ради не може надати висновку щодо визначення місця проживання дітей сторін по справі, оскільки відсутня доказова база щодо проживання ОСОБА_1 з її дітьми на території Гримайлівської селищної ради станом на 20.03.2023 року.

Як видно з копії паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 серії НОМЕР_5 , позивачка ОСОБА_1 01 березня 2022 року виїхала за кордон. (Т.3 а.с.148,163,164).

Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши в сукупності наявні у справі докази, прийшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступних підстав.

Частинами 2, 8, 9 ст.7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Положеннямич.1 ст.141СК України та ст.11 Закону України «Про охорону дитинства»визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

В силу вимог 2ст.150 СК Українибатьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до ч.4 ст.150 СК України батьки зобов`язані поважати дитину.

Згідно вимог ст.153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Згідно з вимогами ст.ст.7, 155 СК України дитині має бути забезпечена можливість здійснення її прав, які встановлені Конституцією України та Конвенцією про права дитини, а батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

В силу вимог ст.157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно.

Положеннями частин1,4ст.29 ЦК Українимісцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків або одного з них, з ким вона проживає.

Згідно вимог ч.1 ст.160 СК Українимісце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Відповідно до частин 1,2 ст.161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку.

Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Вказаного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 21.07.2021року у справі № 404/3499/17.

Дитина є найбільш вразливою стороною в ході будь-яких сімейних конфліктів, оскільки на її долю випадає найбільше страждань та втрат. Судовий розгляд сімейних спорів, у яких зачіпаються інтереси дитини, є особливо складним, оскільки в його процесі вирішуються не просто спірні питання між батьками та іншими особами, а визначається доля дитини, а тому результат судового розгляду повинен бути спрямований на захист найкращих інтересів дитини.

З аналізу зазначених вище норм вбачається, що батьки несуть відповідальність за розвиток дитини, забезпечують її матеріальний та духовний розвиток, а права та обов`язки батьків повинні ґрунтуватися на принципі інтересів дитини.

У частиніпершій ст.3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991року та набула чинності для України 27.09.1991 року (далі - Конвенція про права дитини), визначено, що у всіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними або приватними установами, які займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється найкращому забезпеченню інтересів дитини.

В частині 1 статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

У відповідності до ч.1 статті 18, ч.1 статті 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у справі «М.С. проти України» у рішенні від 11.07.2017 року (заява № 2091/13) вказав на те, що при визначенні найкращих інтересів дитини в конкретній справі слід брати до уваги два міркування: по-перше, у найкращих інтересах дитини зберегти її зв`язки із сім`єю, крім випадків, коли доведено, що сім`я непридатна або неблагополучна; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.

Міжнародні та національні норми не містять положень, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.

При визначенні місця проживання дитини судам необхідно крізь призму врахування найкращих інтересів дитини встановлювати та надавати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору.

Отже, при розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах (правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 09.11.2020 року у справі №487/7241/18).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28.12.2020 року у справі №487/2001/19-ц (провадження № 61-12667св20) зазначено, що закріплення вказаними вище міжнародними документами та актами внутрішнього законодавства України право дитини бути почутою передбачає, що думка дитини повинна враховуватися при вирішенні питань, які її безпосередньо стосуються. Разом з цим, згода дитини на проживання з одним з батьків не повинна бути абсолютною для суду, якщо така згода не відповідає та не захищає права та інтереси дитини, передбачені Конвенцією. Отже, вирішуючи спір, суд має віддати перевагу тому з батьків, який може забезпечити більш сприятливі умови виховання дитини. Важливим критерієм є моральні якості матері та батька як вихователів. Моральними якостями, які можуть негативно вплинути на виховання дитини, є, зокрема, зловживання спиртними напоями, невиконання батьківських обов`язків, притягнення до судової чи адміністративної відповідальності.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30.10.2019 року у справі №352/2324/17 (провадження №61-14041св19) зазначено, що питання забезпечення інтересів дитини ґрунтується на розумінні, що розлучення батьків для дітей - це завжди тяжке психологічне навантаження, а дорослі, займаючись лише своїми проблемами, забувають про кардинальні зміни в житті дитини: нове оточення та місце проживання, неможливість спілкування з двома батьками одночасно тощо. Вирішуючи питання про визначення місце проживання дитини, суди мають враховувати об`єктивні та наявні у справі докази, зокрема обстеження умов проживання, характеристики психоемоційного стану дитини, поведінки батьків щодо дитини та висновку органу опіки та піклування. Проте, найважливішим у цій категорії справ є внутрішнє переконання судді, яке має ґрунтуватися на внутрішній оцінці всіх обставин в їх сукупності. Адже не можна піддавати формалізму долю дитини, яка через те, що батьки не змогли зберегти відносини або домовитися, не повинна бути позбавлена щасливого та спокійного дитинства.

Відповідно до ч.ч.1,2 статті 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї.

Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками спору, зокрема, щодо її місця проживання.

Таким чином, з досягненням віку десяти років у дитини з`являється право не тільки бути вислуханою і почутою, але й право брати активну участь у вирішенні своєї долі, зокрема, у визначенні місця проживання.

Аналогічні положення закріплені у статті 12 Конвенції про права дитини, згідно з якою держави-учасниці забезпечують дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що торкаються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю.

Відповідно до статті 6 Європейської конвенції про здійснення прав дітей (дата підписання - 25 січня 1996 року, дата набрання чинності для України - 01 квітня 2007 року) під час розгляду справи, що стосується дитини, перед прийняттям рішення судовий орган надає можливість дитині висловлювати її думки і приділяє їм належну увагу.

З цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою в ході будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що торкається дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства. Закріплення цього права підкреслює, що дитина є особистістю, з думкою якої потрібно рахуватись, особливо при вирішенні питань, які безпосередньо її стосуються.

Аналіз наведених норм права та практики Європейського суду з прав людини дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 матір дітей має позитивну характеристику, кожен з батьків бажає щоб діти проживали саме з ним.

При вирішенні даного спору про місце проживання дітей, розуміючи, що спір стосується вкрай чутливої сфери правовідносин, а діти потребують уваги, підтримки і любові обох батьків, суд вважає за належне надати першочергове значення саме найкращим інтересам дітей.

Суд також має враховувати об`єктивні та наявні у справі докази, зокрема обстеження умов проживання, характеристики психоемоційного стану дітей, поведінки батьків щодо дітей та висновку органу опіки та піклування щодо визначення місця проживання дітей. Адже не можна піддавати формалізму долю дитини, яка через те, що батьки не змогли зберегти відносини або домовитися, не повинна бути позбавлена щасливого та спокійного дитинства.

Як вбачаєтьсяіз матеріалівсправи,попередніми:третьою особоюпо справі,а самеорганом опікита піклуванняГусятинської райдержадміністраціТернопільської області,наступною залученоютретьою особоюдо участів справі-сектором «Службау справахдітей» Гримайлівськоїселищної радипроведено обстеженняматеріально-побутовихумов зафактичним місцемпроживання матері ОСОБА_1 з дітьми до виїзду останньої за кордон (01.03.2022 року), що за адресою: АДРЕСА_1 , а також за місцем проживання батька ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 , де встановлено належні умови для проживання, виховання та розвитку дітей, що підтверджено відповідними актами обстеження умов проживання.

Однак,з 03лютого 2023року обстежитиумови проживанняза місцемфактичного проживання ОСОБА_1 , що в АДРЕСА_1 , а такожз`ясувати думку дітей з приводу того, з ким із батьків вони бажають проживати, з врахуванням при цьому їх сталих соціальних зв`язків, особистої прихильності до батьків, місця навчання, психологічного стану, залученою до участі в справі третьою особою - службою у справах дітей Гримайлівської селищної ради та в судовому засіданні не представилося за можливе у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 виїхала за кордон.

Проте, вищезазначене неможливо у належний спосіб встановити, оскільки позивачка з 01.03.2022 року виїхала за кордон.

Враховуючи наведене, інтереси дітей, а також відсутність сторін у судовому засіданні, що позбавляє суд належним чином оцінити зібрані докази, відсутність висновок органу опіки та піклування, який є обов"язковим для визначення місця проживання дітей, проте, на даний момент такого висновку немає,суд вважає, що у задоволенні позовної вимоги про визначення місця проживання дітей разом з матір"ю слід відмовити.

При цьому, судзвертає увагуна те,що відмовав позовів частиніщодо визначеннямісця проживаннядітей разомз матір`юна данийчас, жодним чином не позбавляє сторін на повторне звернення до суду із аналогічним позовом чи обмеженням у їх спілкуванні з дітьми.

Суд не приймає до уваги наявний в матеріалах справи висновок органу опіки та піклування Гусятинської райдержадміністрації Тернопільської області від 01.10.2020 року та висновок про визначення місця проживання дітей комісії з питань захисту прав дитини при Гримайлівській селищній раді, який затверджений рішенням виконкому Гримайлівської селищної ради 08.07.2021 року, згідно яких вказані служби вважали за доцільне визначити місце проживання малолітніх дітей з матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки вони зроблені у 2020 та відповідно у 2021 роках та дані не визначеним Законом органом (службою у справах дітей Гримайлівської селищної ради), як органом опіки та піклування, який є на даний час.

Крім того, з пояснень третьої особи-служби у справах дітей Гримайлівської селищної ради від 22.02.2023 року №20, які зареєстровані у канцелярії суду 28.02.2023 року вбачається, що на даний час змінилася ситуація і позивачка не проживає на території Гримайлівської селищної ради, де виданий попередній Висновок.

Таким чином, наявні в матеріалах справи акти обстежень матеріально-побутових умов проживання позивачки, інші документи подані позивачкою на підтвердження позовних вимог, правового значення для вирішення даного спору в даний час не мають, оскільки позивачка з дітьми не проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Будинок зачинений.

Щодо позовної вимоги про стягнення аліментів з відповідача на користь позивачки на утримання дітей, судом встановлено наступне.

Згідно із вимогами ст.180 Сімейного Кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до вимог ч.1 ст.184 Сімейного кодексу України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

В силу вимог частин 1,2 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Згідно вимог ч.1 ст.191 ЦПК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Відповідно до положень ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною 27 лютого 1991 року) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно з вимогами ст.7 Закону України «Про державний бюджет на 2023 рік» встановлено у 2023 році прожитковий мінімум на дітей віком до 6 років з 1 січня становить 2272 гривні, на дітей віком від 6 до 18 років 2833 гривні.

Положеннями ст.8 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Встановлено, що відповідач є молодою особою, обставин його незадовільного стану здоров`я судом не встановлено, працевлаштований. Відтак, відповідач має можливість матеріально утримувати своїх дітей сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ..

Судом не встановлено наявності у відповідача інших утриманців крім дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ..

Враховуючи вищезазначене, вимоги закону та те, що відповідач є особою молодого віку, стан здоров`я задовільний, працевлаштований, інших утриманців крім дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 немає, приймаючи до уваги інтереси дітей та забезпечення їх гармонійного розвитку, суд вважає, що позов у цій частині слід задовольнити частково та стягувати з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі у розмірі по 1500 гривень, щомісячно на кожну дитину, але неменше 50%прожиткового мінімумудля дитинивідповідного віку, починаючи стягуватиз 12листопада 2019року ідо досягненнядітьми повноліття.

Суд вважає, що визначений розмір аліментів забезпечить потреби та нормальні умови життя дітей.

При визначенні розміру аліментів суд врахував стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, вік та потреби дітей, для забезпечення їх гармонійного розвитку, відсутність у відповідача інших утриманців.

Таким чином, суд вважає, що визначений розмір аліментів забезпечить потреби та нормальні умови життя дітей.

При цьому, позивачкою не доведено належними та достатніми доказами, можливість відповідача сплачувати аліменти у розмірі по 3000 гривень на кожну дитину.

В силу вимог ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідачем не доведено належними та достатніми доказами те, що він за своїм матеріальним становищем чи станом здоров`я позбавлений можливості сплачувати аліменти у розмірі визначеному судом.

Враховуючи інтереси дітей, оскільки інтереси дітей є саме основне при вирішенні даного спору, суд вважає, що заява позивачки ОСОБА_1 про зменшення розміру позовних вимог від 06.07.2022 року, в якій вона просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання дітей у твердій грошовій сумі по 3000 гривень на кожну дитину з дня звернення до суду до 06.07.2022 року у зв`язку з тим, що вона звернулася до Гусятинського районного суду із заявою про видачу судового наказу, на час вирішення даного спору не має правового значення, оскільки судом встановлено, що ухвалою Гусятинського районного суду Тернопільської області від 12 липня 2022 року у справі № 596/700/22 (головуюча суддя Лисюк І.О.) Приходцевій З.І. відмовлено у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей (Т.4 а.с. 21).

Суд не приймає до уваги факт проживання сина сторін ОСОБА_3 у відповідача ОСОБА_2 у період із середини листопада 2019 року приблизно до початку 2021 року, оскільки це проживання було тимчасовим. Більше того, це було в період дії розпорядження голови Гусятинської райдержадміністрації Тернопільської області від 08.11.2019 року № 428-од "Про визначення місця проживання малолітніх дітей", яким передбачалося проживання дітей з матір"ю.

Відповідно до вимогст. 141 Цивільного процесуального кодексу Україниз відповідача в дохід Держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 768,40 гривень.

На підставі наведеного, ст. ст. 141,150,155,160,161,171,180-182,184 Сімейного кодексу України, керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 13, 81, 82, 89, 141, 191, 259, 263, 264, 265, 268, 272, 273, 354, 355,430 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , зареєстрованої в АДРЕСА_2 , жительки АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 , жителя АДРЕСА_2 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору служба у справах дітей Гримайлівської селищної ради Чортківського району Тернопільської області (адреса місцезнаходження: смт. Гримайлів, вул. Мазепи, 8, Чортківського району, Тернопільської області) про стягнення аліментів та визначення місця проживання дітей - задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 , жителя АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , зареєстрованої в АДРЕСА_2 , жительки АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , в твердій грошовій сумі у розмірі по 1500 (тисячу п`ятсот) гривень щомісячно на кожну дитину, починаючи з 12 листопада 2019 року і до досягнення старшою дитиною повноліття.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь Держави 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок судового збору (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду або через Гусятинськийрайонний судТернопільської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи,якому повнерішення судуне буловручено удень йогопроголошення абоскладення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 10 квітня 2023 року.

Суддя Гусятинського районного суду

Тернопільської області Т.М. Цвинтарна