Постанова

від 29.06.2023 по справі 596/1948/19

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 596/1948/19Головуючий у 1-й інстанції Цвинтарна Т.М. Провадження № 22-ц/817/535/23 Доповідач - Храпак Н.М.Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2023 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Храпак Н.М.

суддів - Дикун С. І., Хома М. В.,

за участі секретаря - Дідух М.Є.

та представника ОСОБА_1 - адвоката Сампари Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 596/1948/19 за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Сампари Надії Миронівни на рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області від 21 березня 2023 року, ухваленого суддею Цвинтарною Т.М., повний текст якого складено 10 квітня 2023 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - служба у справах дітей Гримайлівської селищної ради Чортківського району Тернопільської області про стягнення аліментів та визначення місця проживання дітей,

В С Т А Н О В И В:

у листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - служба у справах дітей Гримайлівської селищної ради Чортківського району Тернопільської області про стягнення аліментів на утримання двох малолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі у розмірі 3000 грн на кожну дитину, щомісячно, починаючи з дня пред`являння позову до досягнення дітьми повноліття та визначення місця проживання дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Разом з нею за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову посилається на те, що 18 травня 2013 року між нею та відповідачем укладено шлюб, який на час подання вищевказаного позову судом ще не розірваний, хоч подано позов до суду та відкрито провадження у справі.

Під час перебування з відповідачем у зареєстрованому шлюбі у них народилися двоє дітей: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Розпорядженням голови Гусятинської районної державної адміністрації «Про визначення місця проживання малолітніх дітей» від 08 листопада 2019 року визначено місце проживання їх малолітніх дітей разом з нею.

Вважає, що в інтересах дітей, вони мають проживати з нею, оскільки вона має змогу забезпечити дітей усім необхідним, має постійне місце проживання з хорошими умовами, де є дитяча кімната, яка облаштована всім необхідним для їх розвитку. Має стабільний самостійний немалий дохід, за допомогою якого може створити всі необхідні умови для проживання і нормального розвитку дітей, задоволення їх гармонійного розвитку в атмосфері любові та матеріальної, моральної забезпеченості. Також зазначила, що оскільки в неї гнучкий робочий день, тому вона має час відводити дитину у дитячий садочок, займатися із ним вечорами, гуляти та іншим чином піклуватися про дітей.

Також зазначила, що вона за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, спиртними напоями не зловживає, до дітей голосу не підвищує, не залишає їх без нагляду, піклується про них, займається їх вихованням, слідкує за їхнім станом здоров`я, їх розвитком. Нею неодноразово вживалися заходи досудового врегулювання спору шляхом розмов із відповідачем та звернень у службу у справах дітей, однак, вказане не призвело до будь-яких результатів.

Крім того вказала, що оскільки стан здоров`я відповідача задовільний та достатньо високе і стабільне матеріальне становище останнього, тому просить стягувати з відповідача на її користь аліменти у розмірі по 3000 грн. на кожну дитину.

Рішенням Гусятинського районного суду Тернопільської області від 21 березня 2023 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - служба у справах дітей Гримайлівської селищної ради Чортківського району Тернопільської області про стягнення аліментів та визначення місця проживання дітей - задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на у тримання дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в твердій грошовій сумі у розмірі по 1500 гривень щомісячно на кожну дитину, починаючи з 12 листопада 2019 року і до досягнення старшою дитиною повноліття.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2 в користь Держави 768 гривень 40 копійок судового збору.

Рішення про стягнення аліментів у межах суми платежів за один місяць підлягає до негайного виконання.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 адвокат Сампара Н.М. просить скасувати рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області від 21 березня 2023 року та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги представник апелянта зазначила, що при винесені рішення судом не взято до уваги розпорядження голови Гусятинської районної державної адміністрації Тернопільської області від 08.11.2019 року № 428-од "Про визначення місця проживання малолітніх дітей". Однак, судове рішення було винесено на підставі протоколу № 4 засідання комісії з питань захисту прав дитини Гримайлівської селищної ради від 20.03.2023 року, якого не існувало на момент закриття підготовчого провадження по справі, тому суд не вправі був брати це рішення в якості доказу.

Як вбачається із характеристики, виданої Гримайлівською селищною радою Гусятинського району Тернопільської області від 23.09.2020 року № 42, ОСОБА_1 позитивно характеризується за місцем фактичного проживання.

Актом обстеження матеріально-побутових умов проживання від 01.06.2021 року № 20 встановлено, що за місцем фактичного проживання матері ОСОБА_1 належні умови для проживання, виховання та розвитку дітей.

Відповідно до висновку органу опіки та піклування Гусятинської райдержадміністрації про доцільність визначення місця проживання малолітніх дітей ОСОБА_4 , ОСОБА_3 . Від 01.10.2020, орган опіки та піклування Гусятинської райдержадміністрації, діючи в інтересах дітей, вважає за доцільне визначити місце проживання малолітніх разом з матір`ю ОСОБА_1 .

Згідно висновку комісії з питань захисту дитини про визначення місця проживання дітей ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , який затверджений рішенням виконавчого комітету Гримайлівської селищної ради 08.07.2021 року № 121, комісія визнала доцільне місце проживання дітей разом із матір`ю ОСОБА_1 .

Також судом призначено мінімальний розмір аліментів, хоча це є не виправдано, оскільки ОСОБА_2 є особою молодого віку, стан здоров`я задовільний, працевлаштований, інших утриманців крім дітей немає, а відтак має можливість сплачувати аліменти у більшому розмірі, аніж мінімальний, що підтверджується матеріалами справи.

Відзив на апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Сампари Н.М. до суду апеляційної інстанції не поступав, хоча ОСОБА_2 11 травня 2023 року отримав ухвалу про відкриття апеляційного провадження та апеляційну скаргу ОСОБА_1 , що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення за штрих кодом 4600118387092.

У судовому засіданні представник ОСОБА_1 адвокат Сампара Н.М. апеляційну скаргу підтримала з мотивів, викладених в ній.

ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився і не повідомив причину неявки, будучи належним чином повідомленим про день, час і місце розгляду справи, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення за штрих кодом 4600118468351.

Представник служби у справах дітей Гримайлівської селищної ради Чортківського району Тернопільської області не з`явився у судове засідання. 28 червня 2023 року на електронну адресу суду поступило клопотання про розгляд справи у їх відсутності. При розгляді справи покладаються на думку суду.

Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розгляд справи проводити у відсутності сторін, які належним чином повідомлені про дату, час і місце слухання справи.

Розглянувши справу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, заслухавши доповідача, пояснення представника позивача, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вказано в частині третій статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 цієї частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості.

Судом встановлено, що 18 травня 2013 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 зареєстрували шлюб, про що відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Тернопільського міського управління юстиції складений актовий запис № 521. Після державної реєстрації шлюбу дружині присвоєне прізвище « ОСОБА_6 ». Вказане підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 (т. 1 а.с. 9).

Під час шлюбу в сторін народилося двоє дітей: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стверджується копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_2 , виданим виконавчим комітетом Новосілківської сільської ради Підволочиського району Тернопільської області та відповідно серії НОМЕР_3 , виданим виконавчим комітетом Скалатської міської ради Підволочиського району Тернопільської області (т. 1 а.с. 10, 11).

Рішенням Підволочиського районного суду Тернопільської області від 03.04.2020 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано.

З вересня 2019 року позивачка з малолітніми дітьми ОСОБА_3 та ОСОБА_4 фактично проживали окремо від відповідача у АДРЕСА_1 . Місце реєстрації позивача та дітей є: АДРЕСА_2 .

Відповідно до розпорядження голови Гусятинської районної державної адміністрації Тернопільської області від 08.11.2019 року № 428-од "Про визначення місця проживання малолітніх дітей" місцем проживання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 визначено разом з матір`ю ОСОБА_1 (т. 1 а.с.12).

ОСОБА_2 , в середині листопада 2019 року, ігноруючи вищевказаним розпорядженням голови Гусятинської райдержадміністрації Тернопільської області від 08.11.2019 року № 428-од, без згоди ОСОБА_1 , самовільно забрав сина ОСОБА_7 із ОСОБА_8 дитячого садка до себе додому, що в АДРЕСА_2 , де дитина з батьком проживала приблизно до початку 2021 року.

Довідками Гримайлівського ясла-садка «Калина» від 19.09.2019 року №№ 2, 3 від 11.11.2019 року № № 6, 7 та характеристиками на дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , виданими вихователями вказаного дошкільного закладу (т.1 а.с. 14, 17, 15, 16, 98, 99) підтверджено факт відвідування дітьми Гримайлівського ясла-садка «Калинка» з 18.09.2019 року та їх позитивної характеристики. Крім того, у довідках за № № 6, 7 та характеристиках на дітей зазначено, що опікою та вихованням дітей займається лише мати - ОСОБА_1 .

Відповідно до довідок, виданих Гримайлівською АЗПСМ 11.11.2019 року за №159 та 15.09.2020 року за № 83 (т.1 а.с. 20, т.2 а.с.14) діти сторін по справі перебувають на обліку у сімейного лікаря вказаної амбулаторії та опіку над ними здійснює їх мати ОСОБА_1 .

Як вбачається з довідок № № 219, 252, 170, 176, виданих КНП «Гусятинська КРЛ» 11.11.2019 року, 22.09.2020 року (т.1 а.с. 18, 19 т. 2 а.с. 12, 13) ОСОБА_1 на диспансерних обліках у наркологічному та психіатричному кабінетах лікарні не знаходиться.

Відповідно до довідки Тернопільського сервісного центру № 6141 РСЦ МВС в Тернопільській області серії ІІА № 1673391 (т. 1 а.с. 35) ОСОБА_9 станом на 10.01.2020 року до кримінальної відповідальності не притягувалася, не знятої чи не погашеної судимості не має та в розшуку не перебуває.

Як вбачається із характеристики, виданої Гримайлівською селищною радою Гусятинського району Тернопільської області від 23.09.2020 року № 42, позивачка ОСОБА_1 позитивно характеризується за місцем фактичного проживання ( АДРЕСА_1 ) (т.2 а.с.17 ).

Згідно довідок про доходи від 19.09.2019 року № 105, 24.09.2020 року, виданих ПАТ по газопостачанню та газифікації «Тернопільгаз» та характеристик з вищезазначеного місця роботи (т. 1 а.с. 13, 36, т. 2 а.с. 19) ОСОБА_1 з 2012 року працює на посаді інженера з обліку природного газу, загальна сума її доходу за період з 01.03.2019 року по 31 серпня 2019 року становила 53409 гривень, за період з 01.03.2020 року по 31 серпня 2020 року становила 57398 гривень, за місцем роботи характеризується позитивно. Користується авторитетом серед своїх працівників.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами спору, а також між позивачкою та родичами відповідача існують неприязні відносини, зокрема, і щодо існуючих прав та обов`язків по відношенню до дітей та їх реалізації - щодо визначення їх місця проживання, що стверджується численними зверненнями позивачки до правоохоронних органів та закладів охорони здоров`я, довідками працівників правоохоронних органів, кримінально-процесуальними документами досудового розслідування (т. 1 а.с. 102-105, 112, 113, 114, 115, 116, 117, 118, 119-121, 122-124, 125-127 ).

Актом обстеження матеріально-побутових умов проживання від 01.06.2021 року № 20, встановлено, що за місцем фактичного проживання матері ОСОБА_1 - у житловому будинку, що в АДРЕСА_1 , де проживала ОСОБА_1 з дітьми ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та своєю матір`ю ОСОБА_1 , належні умови для проживання, виховання та розвитку дітей. Діти доглянуті, чисті. Санітарний стан житлового приміщення задовільний, матеріально-побутові умови проживання добрі. Батько дитини від 11 листопада 2019 року доньку не навідує та не бере участь у її вихованні (т. 3 а.с. 196).

Актом обстеження житлово-побутових умов від 25.06.2020 року, встановлено, що за місцем проживання батька ОСОБА_2 - у житловому будинку, що в АДРЕСА_2 , де проживав ОСОБА_2 із сином ОСОБА_3 , санітарно-гігієнічні умови в будинку в задовільному стані, умови для виховання, розвитку та проживання дитини теж задовільні. Дитина забезпечена усіма необхідними речами відповідно до свого віку. Заробітна плата батька використовується для потреб дитини. (т.3 а.с. 47).

Актами обстеження умов проживання від 23.09.2020 року № 47, від 01.10.2020 року № 50 встановлено, що за місцем фактичного проживання матері ОСОБА_1 - у житловому будинку, що в АДРЕСА_1 де проживала ОСОБА_1 з донькою ОСОБА_4 створені належні умови для проживання дитини - є окрема кімната, у якій є ліжко для дитини, облаштоване місце для гри, наявні іграшки, дитина в охайному вигляді, санітарно-гігієнічні умови задовільні, матеріально-побутові умови проживання добрі. Батько дитини від 11 листопада 2019 року доньку не навідує та не бере участь у її вихованні (т.2 а.с. 16, 18).

Згідно з висновком органу опіки та піклування Гусятинської райдержадміністрації про доцільність визначення місця проживання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 від 01.10.2020 року, орган опіки та піклування Гусятинської райдержадміністрації, діючи в інтересах дітей, вважає за доцільне визначити місце проживання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 разом з матір`ю ОСОБА_1 (т. 2 а.с. 21).

Відповідно до висновку комісії з питань захисту прав дитини про визначення місця проживання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який затверджений рішенням виконавчого комітету Гримайлівської селищної ради 08.07.2021 року № 121, вказана комісія, вважала за доцільне визначити місцепроживання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 разом з матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 (т. 2 а.с. 222, 223, т. 3 а.с. 5).

Як вбачається із копії протоколу № 4 засідання комісії з питань захисту прав дитини Гримайлівської селищної ради від 20.03.2023 року (т.4 а.с.19, 20), вищевказана комісія вирішила, що служба у справах дітей Гримайлівської селищної ради не може надати висновку щодо визначення місця проживання дітей сторін по справі, оскільки відсутня доказова база щодо проживання ОСОБА_1 з її дітьми на території Гримайлівської селищної ради станом на 20.03.2023 року.

Як видно з копії паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 серії НОМЕР_4 , позивачка ОСОБА_1 01 березня 2022 року виїхала за кордон (т.3 а.с. 148, 163,1 64).

Відмовляючи у задоволені позовних вимог, щодо визначення місця проживання дітей: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 разом з їх матір`ю ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що наявні в матеріалах справи акти обстежень матеріально-побутових умов проживання позивача, інші документи подані позивачем на підтвердження позовних вимог, правового значення для вирішення даного спору в даний час не мають, оскільки позивачка з дітьми не проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Будинок зачинений.

Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції погодитися не може, оскільки висновки суду не відповідають викладеним у рішенні обставинам справи, судом порушено норми процесуального права, тому апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до частини четвертої статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Згідно з частиною першою статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Відповідно до частин першої, другої статті 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 11 липня 2017 року у справі «М.С. проти України», заява № 2091/13, суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (§ 76).

У § 54 рішення Європейського суду з прав людини «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року, заява № 31111/04, зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини.

Аналіз наведених норм права, практики Європейського суду з прав людини дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.

Міжнародні та національні норми не містять положень, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.

При визначенні місця проживання дитини судами необхідно крізь призму врахування найкращих інтересів дитини встановлювати та надавати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору.

Отже, при розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах.

Нормами статті 19 СК України встановлено, що при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2019 року у справі № 377/128/18 (провадження № 61-44680св18) зазначено, що «тлумачення частини першої статті 161 СК України свідчить, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку».

Отже, вирішуючи питання про визначення місця проживання дитини, суди мають враховувати об`єктивні та наявні у справі докази, зокрема обстеження умов проживання, характеристики психоемоційного стану дитини, поведінки батьків щодо дитини та висновку органу опіки та піклування. Однак найважливішим у цій категорії справ є внутрішнє переконання судді, яке має ґрунтуватися на внутрішній оцінці всіх обставин в їх сукупності. Адже не можна піддавати формалізму долю дитини, яка через те, що батьки не змогли зберегти шлюб, не повинна бути позбавлена щасливого та спокійного дитинства. При вирішенні таких спорів доцільно та правильно керуватися виключно інтересами дитини. Судам передусім потрібно впевнитися, що саме той з батьків, на чию користь буде прийнято рішення, створить для дитини належні умови для її морального, духовного та фізичного розвитку.

Як вбачається з позовної заяви ОСОБА_1 , що предметом позовних вимог є визначення місця проживання дітей разом з нею та стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей.

Матеріалами справи підтверджується, що між сторонами існує спір щодо визначення місця проживання дітей, що стверджується численними зверненнями позивачки до правоохоронних органів та закладів охорони здоров`я, довідками працівників правоохоронних органів, кримінально-процесуальними документами досудового розслідування (т. 1 а.с. 102-105, 112, 113, 114, 115, 116, 117, 118, 119-121, 122-124, 125-127 ).

На підтвердження визначення місця проживання дітей позивач в суд разом з позовною заявою подала розпорядження голови Гусятинської районної державної адміністрації Тернопільської області від 08.11.2019 року № 428-од "Про визначення місця проживання малолітніх дітей" місцем проживання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яким визначено місцем проживання дітей разом з матір`ю ОСОБА_1 (т. 1 а.с.12).

В подальшому, на виконання ухвали Гусятинського районного суду від 19.12.2019, органом опіки та піклування Гусятинської райдержадміністрації був наданий висновок про доцільність визначення місця проживання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від 01.10.2020 року, згідно з яким орган опіки та піклування Гусятинської райдержадміністрації, діючи в інтересах дітей, вважає за доцільне визначити місце проживання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 разом з матір`ю ОСОБА_1 (т. 2 а.с. 21).

Актами обстеження умов проживання від 23.09.2020 року № 47, від 01.10.2020 року № 50 встановлено, що за місцем фактичного проживання матері ОСОБА_1 - у житловому будинку, що в АДРЕСА_1 де проживала ОСОБА_1 з донькою ОСОБА_4 створені належні умови для проживання дитини - є окрема кімната, у якій є ліжко для дитини, облаштоване місце для гри, наявні іграшки, дитина в охайному вигляді, санітарно-гігієнічні умови задовільні, матеріально-побутові умови проживання добрі. Батько дитини від 11 листопада 2019 року доньку не навідує та не бере участь у її вихованні (т.2 а.с. 16, 18).

Крім цього, ухвалою Гусятинського районного суду від 14.05.2021 було залучено в якості третьої особи Службу в справах дітей Гримайлівської селищної ради і відповідно до висновку комісії з питань захисту прав дитини про визначення місця проживання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який затверджений рішенням виконавчого комітету Гримайлівської селищної ради 08.07.2021 року № 121, вказана комісія, вважала за доцільне визначити місцепроживання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 разом з матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 (т. 2 а.с. 222, 223, т. 3 а.с. 5).

Актом обстеження матеріально-побутових умов проживання від 01.06.2021 року № 20, встановлено, що за місцем фактичного проживання матері ОСОБА_1 - у житловому будинку, що в АДРЕСА_1 , де проживала ОСОБА_1 з дітьми ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та своєю матір`ю ОСОБА_1 , належні умови для проживання, виховання та розвитку дітей. Діти доглянуті, чисті. Санітарний стан житлового приміщення задовільний, матеріально-побутові умови проживання добрі. Батько дитини від 11 листопада 2019 року доньку не навідує та не бере участь у її вихованні (т. 3 а.с. 196).

Також, в матеріалах справи є психологічний висновок Тернопільського обласного центру соціальних служб Тернопільської обласної державної адміністрації від 01.12.2021 року, згідно якого встановлено, що значимими людьми для ОСОБА_7 є мама ОСОБА_10 , сестра ОСОБА_11 , хресна. Не зважаючи на товариськість матері стосовно членів сім`ї та її дружню підтримку у стосунках з ними ОСОБА_7 та ОСОБА_11 , в силу своїх вікових особливостей, потребують прийняття та материнської уваги. При проведені бесіди за результатами малюнкової методики та сімейної соціометрії спостерігається незначна пригніченість при згадуванні про батька та відсутність емоційного контакту з ним; ОСОБА_7 і ОСОБА_11 уникали згадування про нього. Складні стосунки, які є в наявності між батьком ОСОБА_2 та матір`ю ОСОБА_1 , вплинуть на психоемоційний стан ОСОБА_7 та ОСОБА_11 . Мати є значущим, близьким дорослим, з яким сформована у дітей прив`язаність, відтак, вони відчувають важливість проживання разом з нею, відчувають її підтримку та тепло, а також відчувають підтримку матері при зустрічах з батьком. Неприязні стосунки між батьками згубно впивають на формування особистісної та емоційно-вольової сфери ОСОБА_11 та ОСОБА_7 , може спричинити низку проблем та деструктивно впливатиме на гармонійний розвиток обох дітей, наноситиме шкоду їх психічному здоров`ю (т. 3 а.с. 79-81).

07 грудня 2021 року позивач ОСОБА_1 письмово заявила клопотання відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 171 СК України про допит малолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 щодо того з ким хочуть проживати діти (т.3 а.с.82), однак дане клопотання судом вирішено не було, проте з психологічного висновку Тернопільського обласного центру соціальних служб Тернопільської обласної державної адміністрації від 01.12.2021 року чітко видно, що мати є значущим, близьким дорослим, з яким сформована у дітей прив`язаність, відтак, вони відчувають важливість проживання разом з нею, відчувають її підтримку та тепло, а також відчувають підтримку матері при зустрічах з батьком.

Таким чином, в матеріалах справи є достатньо належних та допустимих доказів, щоб вирішити спір по суті, тому виходячи із обставин цієї справи, враховуючи, що батьки не змогли самостійно вирішити спір щодо визначення місця проживання дітей, колегія суддів вважає, що визначаючи місце проживання малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , разом з матір`ю, буде відповідати їхнім якнайкращим інтересам, сприятиме повноцінному їхньому вихованню та розвитку.

Отже, розуміючи, що спір стосується вкрай чутливої сфери правовідносин, а діти потребують уваги, підтримки і любові обох батьків, апеляційний суд при вирішенні спору надає першочергове значення саме найкращим інтересам малолітніх дітей та визначає місце їх проживання з матір`ю.

Щодо позовної вимоги про стягнення аліментів з відповідача на користь позивачки на утримання дітей.

Згідно із вимогами ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

В силу вимог частин 1, 2 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Згідно вимог ч. 1 ст. 191 ЦПК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Згідно з вимогами ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2023 рік» встановлено у 2023 році прожитковий мінімум на дітей віком до 6 років з 1 січня становить 2272 гривні, на дітей віком від 6 до 18 років 2833 гривні.

Положеннями ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Встановлено, що відповідач є молодою особою, обставин його незадовільного стану здоров`я судом не встановлено, працевлаштований, інших утриманців, крім дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 немає.

04.11.2020 року представником ОСОБА_2 адвокатом Демковичем Ю.Й. було подано до суду клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, а саме долучено:

1) договір дарування житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами від 10.09.2020 року, згідно якого ОСОБА_12 дарує ОСОБА_2 житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_2 (т. 2 а.с. 60-61);

2) договір дарування земельної ділянки від 10.09.2020 року, згідно якого ОСОБА_12 дарує ОСОБА_2 земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,2485 гектара, кадастровий номер 6124684800:02:001:0294, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 ) (т. 2 а.с. 62-63).

Враховуючи наведене, вимоги закону, приймаючи до уваги інтереси дітей та забезпечення їх гармонійного розвитку, колегія суддів вважає, що із відповідача на користь позивачки аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , слід стягнути аліменти в твердій грошовій сумі у мінімальному рекомендованому розмірі, а саме по 2500 гривень, щомісячно на кожну дитину, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягувати з 12 листопада 2019 року і до досягнення дітьми повноліття.

Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Сампари Н.М. слід задовольнити частково.

Рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області від 21 березня 2023 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги щодо визначення місця проживання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в твердій грошовій сумі у розмірі по 2500 гривень щомісячно на кожну дитину, починаючи з 12 листопада 2019 року і до досягнення дітьми повноліття.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина 13 статті 141 ЦПК України).

Враховуючи наведене з ОСОБА_2 в користь держави слід стягнути 3842 грн судового збору за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанції, зокрема, за суд першої інстанції - 1536,80 грн та суд апеляційної інстанції - 2305,20 грн.

Керуючись ст. ст. 35, 259, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Сампари Надії Миронівни задовольнити частково.

Рішення Гусятинського районного суду Тернопільської області від 21 березня 2023 року скасувати та ухвалити нове, яким позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - служба у справах дітей Гримайлівської селищної ради Чортківського району Тернопільської області про стягнення аліментів та визначення місця проживання дітей - задовольнити частково.

Визначити місце проживання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 ) аліменти на утримання дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в твердій грошовій сумі у розмірі по 2500 гривень щомісячно на кожну дитину, починаючи з 12 листопада 2019 року і до досягнення повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_5 ) на користь держави судовий збір в сумі 3842 грн за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 05 липня 2023 року.

Головуюча Н.М. Храпак

Судді: С.І. Дикун

М.В. Хома