Постанова

від 21.06.2010 по справі 1-321/10

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

№1-321/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2010 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Смик С.І.,

при секретарях - Падасенко Н.В., Перва О.А.

за участю прокурорів - Менчиця С.Є., Байдюка Д.А.

та адвоката - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_2 за ч.2 ст.368, ч.2 ст.368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Печерського районного суду м. Києва знаходиться кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_2 за ч.2 ст.368, ч.2 ст.368 КК України.

Під час судового слідства на стадії доповнень захисником підсудного ОСОБА_2 - адвокатом ОСОБА_1 заявлено клопотання про направлення кримінальної справи для проведення додаткового розслідування з мотивів істотної неповноти та неправильності досудового слідства.

Заслухавши думку прокурора, який заперечував проти направлення справи на додаткове розслідування, підсудного, який вважав необхідним додаткове розслідування, суд приходить до висновку про направлення кримінальної справи на додаткове розслідування у зв'язку з істотною неповнотою та неправильністю досудового слідства, які не можуть бути усунені в судовому засіданні.

Згідно ст.281 КПК України кримінальна справа підлягає направленню на додаткове розслідування у разі неповноти чи неправильності досудового слідства, якщо вони не можуть бути усунені в судовому засіданні.

Згідно п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11.02.2005 року за №2 "Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування" досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження всупереч вимогам ст.ст.22, 64 КПК України не були досліджені або були поверхово чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи ( не були допитані певні особи, не витребувані і не досліджені документи, речові та інші докази для підтвердження чи спростування відповідних обставин, тощо).

Неправильним досудове слідство визнається у разі, коли органами досудового слідства при вчиненні процесуального провадження були неправильно застосовані норми кримінально - процесуального чи кримінального закону і без усунення цих порушень справа не може бути розглянута в суді.

Виходячи з вимог кримінально - процесуального закону істотними порушенням кримінально - процесуального закону є таке порушення, яке перешкодило слідчому об'єктивно, повно та всебічно розслідувати справу, забезпечити право обвинуваченого на захист, зібрати докази на підставі та в порядку, передбаченому КПК України, винести законне та обґрунтоване рішення.

Згідно предявленого обвинувачення ОСОБА_2, працюючи згідно розпорядження Кабінету Міністрів України № 618-р від 17.04.08 та наказу по Державній екологічній інспекції Мінприроди України (далі Державна екологічна інспекція) № 66 від 18.04.08 на посаді заступника начальника Державної екологічної інспекції - заступника Головного державного інспектора України з охорони навколишнього природного середовища (посада 3 категорії посад державних службовців згідно ст. 25 Закону України «Про державну службу»), маючи 7 ранг державного службовця, будучи представником влади та службовою особою, яка, згідно Примітки 2. до ст. 368 КК України, займає відповідальне становище, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, 29.01.10 одержав від ОСОБА_3 та ОСОБА_4 хабарі, за наступних обставин.

Так, відповідно до Положення «Про Державну екологічну інспекцію», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 17.11.01 № 1520, одним з завдань Державної екологічної інспекції є здійснення державного контролю за одержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання, відтворення та охорони природних б іосурсів, екологічну та в межах своєї компетенції радіаційну безпеку, п оводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами) та н ебезпечними хімічними речовинами. П.4 вказаного Положення передбачено, що Д ержінспекція відповідно до покладених на неї завдань організовує та здійснює державний контроль за: а) додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання, відтворення охорони природних ресурсів, екологічну та в межах своєї компетенції діаційну безпеку, у сфері поводження з відходами (крім поводження з рад іоактивними відходами) та небезпечними хімічними речовинами підприємствами, установами і організаціями; б) додержанням правил, нормативів, стандартів у сфері охорони навколишнього природного середовища, екологічної безпеки, поводження з відходами (крім поводження з радіо активними відходами) та небезпечними хімічними речовинами;».

Згідно наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 336 від 23.06.09 «Про затвердження Порядку видачі пог оджень для отримання ліцензії на експорт та імпорт озоноруйнівних речовин і про дукції, що їх містять», передбачено, що цей порядок визначає процедури видачі погодження для отримання ліцензії на експорт та імпорт озоноруйнівних реч овин (далі - ОРР) і продукції, що їх містить (далі - Погодження), та листів роз 'яснень, якщо продукція не містить ОРР (далі - лист роз'яснення), розповсюджується на всіх суб'єктів господарювання незалежно від форм шості, організаційно-правової форми та місця їх реєстрації і є обов'язковим виконання. П.10 Порядку передбачено, що у разі встановлення факту відсутності ОРР у переліку продукції, що може їх містити, митне оформлення вантажів здійснюється на підставі листів-роз'яснень Мінприроди (його територіальних органів), що така продукція не містить ОРР і ліцензуванню не підлягає.

Відповідно до наказу по Державній екологічній інспекції № 300 від 23.11.09 «Про розподіл функціональних повноважень між начальником Держекоінспекції, першими заступниками начальника та заступниками начальника», за ОСОБА_2 серед іншого закріплено безпосереднє спрямування, здійснення координації та контроль діяльності відділу екологічного контролю на митній території, радіаційної безпеки та експорту/імпорту озоноруйнівних речовин.

Так, ОСОБА_2, працюючи на посаді заступника начальника Державної екологічної інспекції - заступника Головного державного інспектора України з охорони навколишнього природного середовища, будучи службовою особою, 29 січня 2010 року, приблизно після 17 години 00 хвилин, знаходячись в приміщенні кабінету № 104, розташованому в адміністративній будівлі на території Національного ботанічного саду ім. М.Гришка НАН України, що у м. Києві по вул. Тимірязівська, 1, корп. 2, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, з корисливих мотивів, здійснюючи прийом від представників суб'єктів господарювання документів щодо видачі Державною екологічною інспекцією листів-роз'яснень стосовно відсутності у продукції, яку суб'єкти господарювання мали намір експортувати/імпортувати на митній території України, озоноруйнівних речовин, отримав від представника, комерційного агента, ТОВ «Кефей» (код ЄДРПОУ 32976763) ОСОБА_4 в якості хабара грошові кошти у сумі 500 доларів США, п'ять купюр номіналом по 100 доларів США з серіями та номерами - РЬ 81812076 С, РЬ 81812075 С, РЬ 81812074 С, РЬ 81812073 С, РЬ 81812072 С, що відповідно до курсу НБУ станом на 29.01.10 становило 4060,00 гривень, за прискорення видачі листа-роз'яснення Державної екологічної інспекції на адресу ТОВ «Кефей» щодо відсутності озоноруйнівних речовин у продукції (холодильники «Атлант», виробництва м. Мінськ, Республіка Білорусія), яку ТОВ «Кефей», згідно зовнішньо - економічного контракту № 100055-001 від 01.12.09, укладеного між ТОВ «Кефей» та ЗАТ «Атлант», Республіка Білорусь, м. Мінськ, мало намір імпортувати на митну територію України. При цьому, ОСОБА_2 попередньо повідомив ОСОБА_4 про те, що для якнайшвидшого отримання ТОВ «Кефей» вказаного листа-роз'яснення останній має сплатити йому грошові кошти у сумі 500 доларів США, на що ОСОБА_4, сидячи за столом перед ОСОБА_2, дістав грошові кошти, відрахував 5 (п'ять) купюр, які поклав серед документів ТОВ «Кефей», які йому простягнув у розкритому вигляд ОСОБА_2, який в свою чергу, побачивши що ОСОБА_4 поклав необхідну суму грошових коштів, склав документи ТОВ «Кефей», помістив їх до прозорого поліетиленового файлу та поклав праворуч позаду себе на робочому столі.

Як вважає орган досудового слідства, ОСОБА_2 своїми умисними діями, які виразились в одержанні хабара в будь-якому вигляді службовою особою, яка займає відповідальне становище, за виконання чи невиконання в інтересах того, хто дає хабара, чи в інтересах третьої особи будь - якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.368 КК України.

Також ОСОБА_2, обвинувачується в тому, що, працюючи на вищевказаній посаді, будучи службовою особою, 29 січня 2010 року, приблизно після 17 години 00 хвилин, знаходячись в приміщенні кабінету № 104, розташованому в адміністративній будівлі на території Національного ботанічного саду ім. М.Гришка НАН України, що у м. Києві по вул. Тимірязівська, 1, корп. 2, діючи умисно, повторно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, з корисливих мотивів, здійснюючи прийом від представників суб'єктів господарювання документів щодо видачі Державною екологічною інспекцією листів-роз'яснень стосовно відсутності у продукції, яку суб'єкти господарювання мали намір експортувати/імпортувати на митній території України, озоноруйнівних речовин, отримав від представника ТОВ «СТМ плюс» (код ЄДРПОУ) ОСОБА_3 в якості хабара грошові кошти у сумі 800 гривень, одна купюра номіналом 500 гривень серії ГТ № 3869821, друга купюра номіналом 200 гривень серії АЖ № 5362984, третя купюра номіналом 100 гривень серії БА № 9949591, за прискорення видачі листа-роз'яснення Державної екологічної інспекції на адресу ТОВ «СТМ плюс» щодо відсутності у продукції торгової марки «Ноlts» (антикорозійні засоби та засоби для змащення) озоноруйнівних речовин, яку це товариство, згідно зовнішньоекономічного контракту № UА.1410 від 01.01.08 укладеного з фірмою «SELSA CORPORATION» (Панама), планувало імпортувати на митну територію України. При цьому, зазначена сума грошових коштів знаходилась в конверті серед документів ТОВ «СТМ плюс», які прийняв ОСОБА_2, усвідомлюючи, що грошові кошти знаходяться у конверті.

Яку вказує орган досудового слідства, таким чином, ОСОБА_2, своїми умисними діями, які виразились в одержанні хабара в будь-якому вигляді службовою особою, яка займає відповідальне становище, за виконання чи невиконання в інтересах того, хто дає хабара, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, повторно, скоїв злочин, передбачений ч.2 ст. 368 Кримінального кодексу України.

Таким чином, органом досудового слідства дії підсудного кваліфіковано за ч.2 ст.368, ч.2 ст.368 КК України.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у інкримінованих діяннях категорично заперечив та суду пояснив, що 29 січня 2010 року він як заступник начальника державної екологічної інспекції України, прибув на вул. Тімірязівську, 1 в місті Києві (територія Ботанічного саду НАН України), де розташований відділ екологічного контролю на державному кордоні та внутрішніх митниць. В цей час там знаходився начальник цього відділу ОСОБА_5, який проводив консультації із суб'єктами господарювання стосовно експорту/імпорту певних видів продукції. До нього також стали заходити на консультацію відвідувачі, що очікували в коридорі. Одним із них був представник фірми «СТМ плюс» ОСОБА_3, який поклав на стіл ОСОБА_2 непрозору папку із документами, сказавши при цьому, що вони збираються імпортувати автомобільну хімію і що в папці всі документи в порядку. Через деякий час зайшов представник фірми «Кефей» пан ОСОБА_4, який звернувся із проханням оформити йому документи для ввезення холодильників по контракту. Він переглянув відповідні документи, у нього виникли зауваження, і він віддав документи назад пану ОСОБА_4 із тим, щоб він ще раз їх передивився. Останній наполягав, що документи в порядку і повернув йому документи. За твердженням підсудного, яким чином в ці документи потрапили гроші в сумі 500 доларів США він не бачив і не знає. Вимоги про передачу цих грошових коштів (як і в першому випадку) він не ставив, умислу на отримання цих грошей не мав. Одразу після цього до кабінету зайшла ще якась дівчина, поклала свої документи на край столу. Вона не встигла навіть привітатись, як до кабінету увірвались озброєні співробітники спецпідрозділу «Беркут» та співробітники ВДСБЕЗ. Це сталось десь приблизно о 17 годині. Його збили з ніг,та поклали його обличчям на підлогу, наділи кайданки. На підлозі він пробув приблизно п'ять хвилин. За цей час співробітники міліції розійшлися по кабінету. Його підняли із підлоги і поставили біля столу, за яким він сидів. Через деякий час в кабінет завели двох понятих.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду показав, що 29.01.2010 р. він гуляв в ботанічному саду, до нього підійшли працівники міліції, запропонували побути присутнім в якості понятого. Через хвилин 20 вони підійшли до будівлі, в якій знаходився Інститут відновлювальної енергетики, вони зайшли до кабінету, там знаходились працівники міліції та двоє чоловіків в наручниках. Понятих було двоє, він та ще один чоловік, їм розяснили права та пояснили, що буде проводитись виїмка грошових коштів і вони як поняті мають за всім спостерігати, при цьому велася відеозйомка.

Гроші знайшли на двох столах, стіл підсудного стояв в кабінеті справа, під час його огляду працівники міліції знайшли гроші, які лежали в рекламному проспекті, також гроші знайшли в прозорому поліетиленовому пакеті з написом якоїсь фірми. Гроші були в гривнях та, начебто, в доларах США. Працівники міліції виклали гроші на стіл, показали їх, описали, поклали в пакет, опечатали та забрали з собою. При ньому був складений акт виїмки грошових коштів та протокол огляду, останній документ він підписував. Підсудний ОСОБА_2 пояснював, що він пізно прийшов на роботу і звідки взялися знайдені гроші, він не знає.

Слідча дія тривала близько години, після її закінчення він та інший понятий поїхали до прокуратури, де в них відбирали пояснення. Коли він зайшов до кабінету, в ньому знаходився підсудний та ще один чоловік, вони обоє були в наручниках, а також працівники міліції - два чи три чоловіки в камуфляжній формі з написом «Беркут» та пять чи шість працівників міліції. Як довго працівники міліції були в кабінеті до того, як він туди зайшов, він не знає.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 суду показав, що 29.01.2010 р. він гуляв в ботанічному саду, до нього підійшли працівники міліції запропонували побути присутнім в якості понятого. Через хвилин 20-30 вони зайшли в двоповерхову чи триповерхову будівлю, зайшли до кабінету, де знаходилось двоє осіб в наручниках, працівники міліції та ще один чоловік, який був як і він, понятим. Їм пояснили, що буде відбуватися огляд місця події і вони повинні за всім спостерігати. Їм розяснили їх права. Велася відеозйомка.

В кабінеті стояло два столи, спочатку провели огляд стола, що знаходився в кутку, це був стіл ОСОБА_5, потім почали огляд столу підсудного, де вилучили гроші в файлах, одна сума була в рекламному проспекті. Всього вилучили 3 чи 4 суми. Гроші вилучили, описали, склали в пакет та опечатали. Підсудний пояснював, що він ніякого відношення до грошей не має. Коли він зайшов до кабінету, там було чотири чи пять працівників міліції, два працівника «Беркуту», а також підсудний ОСОБА_2 та ОСОБА_5, ОСОБА_2 сидів за столом, руки лежали на столі. Також зазначив, що без дозволу працівників міліції підсудний не міг залишити приміщення кабінету, де все відбувалося.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду показав, що працював на посаді начальника Державної екологічної інспекції з 2008 року по 10.03.2010 р. підсудний ОСОБА_2 був його заступником. В обовязки ОСОБА_2 входило контролювати діяльність відділу, яким керував ОСОБА_5, а також відділу, що займався аналізом діяльності інспекції. Отримання документів для видачі листа-розяснення в компетенцію ОСОБА_2 не входило. Цим питанням займався ОСОБА_5, а ОСОБА_2 його контролював. Йому нічого не відомо про те, щоб ОСОБА_2 приймав документи для видачі листа-розяснення.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 суду показав, що з 2007 року він працює на посаді комерційного агента ТОВ «Кефей».

29.01.2010 р. за вказівкою керівництва він приїхав до м. Києва на вул. Тимірязівську, 1 корп. 2, де знаходиться Державна екологічна інспекція, для отримання листа-розяснення щодо відсутності озоноруйнівних речовин у продукції. Зайшов до кабінету №104, там було двоє чоловіків, заступник начальника Державної екологічної інспекції ОСОБА_2 та чоловік, який приймав документи. Оскільки в кабінет була черга, та заходили по двоє осіб, він подав документи ОСОБА_2, на що останній повідомив, що за отримання листа-розяснення необхідно заплатити 500 доларів США, він поклав 500 доларів США в документи та залишив їх на столі. Коли був біля ботанічного саду, до нього підійшли працівники міліції та повідомили, що він підозрюється в дачі хабара. В подальшому його було затримано, порушена кримінальна справа, його засуджено за дачу хабара.

Гроші, в розмірі 500 доларів США, які він поклав з документами на стіл, належали особисто йому, він привіз їх доньці, однак оскільки він поспішав, а лист-розяснення необхідно було отримати, то надав їх ОСОБА_2 Чи перераховував ОСОБА_2 гроші він не бачив.

Після затримання його привезли до прокуратури, приблизно о 17 годині, в прокуратурі він бачив, як підсудного виводили з кабінету слідчого. Він вважає, що гроші ОСОБА_2 дав за прискорення отримання листа-розяснення.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 суду показав, що він працює на посаді оперуповноваженого УДСБЕЗГУ МВС України м. Києві. Поступила інформація, що є заява громадянина про вимагання у нього ОСОБА_2 хабара за видачу листа-розяснення. Він був присутній на затриманні ОСОБА_2 під час отримання останнім хабара. Він особисто складав протокол огляду місця події.

Все відбувалося взимку, коли не памятає, можливо в січні місяці, точно у вечірній час доби, оскільки було вже темно. Він разом з колегами, разом їх було чоловік пять та працівники «Беркуту», приїхали в Державну екологічну інспекцію. Працівники «Беркуту» були озброєні. Вони разом зайшли до кабінету, відразу за ними зайшли поняті, працівники «Беркуту» затримали підсудного при цьому звалили його на підлогу, одягли на руки наручники.

Огляд місця події проводився приблизно годину. Весь цей час ОСОБА_2 не міг покинути приміщення.

Чи проводився особистий огляд ОСОБА_2, чи вилучалися ключі від автомобіля, що належить ОСОБА_2, він не памятає.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_3 суду показав, що він з липня 2008 року працює на посаді керівника відділу закупівель ТОВ „СТМ плюс”.

До Державної екологічної інспекції звертався неодноразово для отримання листа-роз”яснення, порядок отримання його був такий, він здавав пакет документів, а через тиждень отримував вказаного листа.

Декілька разів, коли він сидів в черзі то від громадян чув, що для „вирішення проблем” вони платили гроші. В одній розмові ОСОБА_2 йому сказав, що для отримання листа в найкоротший термін треба заплатити кошти. Разом з тим, в конкретному випадку ОСОБА_2 платити гроші не казав, просто сказав, що питання щодо швидшого отримання листа-роз”яснення можна вирішити, а він сам вирішив, що для того, щоб прискорити процес необхідно заплатити

29.01.2010 р. він приїхав до Державної екологічної інспекції, підсудного не було, близько 17 години він прийшов. ОСОБА_2 спитав, чи всі документи готові, він зрозумів, що останній запитує про гроші.

Він віддав підсудному папку з документами, в яку були вкладені 800 гривень, останній взяв папку та вийняв з неї конверт з грошима, коди він їх подів він не бачив. ОСОБА_2 сказав зателефонувати на наступний день. Він пішов, коли виходив з приміщення інспекції, зустрів працівників МВС, на питання яких розповів, що дав хабара ОСОБА_2

Він самостійно вирішив дати ОСОБА_2 хабара, будь-яких вимог від ОСОБА_2 з приводу передачі грошей не було. Разом з тим, він вважає, що ОСОБА_2 знав, що було в конверті.

Також уточнив, що гроші ОСОБА_2 передавав лише один раз, показання, які він надав слідчому з приводу того, що в липні та жовтні 2009 року він давав гроші підсудному не відповідають дійсності.

Допитаний в судовому засіданні слідчий ОСОБА_12, суду показав, що 29.01.2010 р. в приміщенні прокуратури Печерського району м. Києва в своєму службовому кабінеті ним було розяснено ОСОБА_2 його права як підозрюваного, складено протокол його затримання в порядку ст. 115 КПК України, проведено особистий обшук підозрюваного, також ОСОБА_2 було допитано в якості підозрюваного. За добровільною згодою ОСОБА_2 було складено протокол явки з повинною, останній детально розповів про обставини вчинення злочину.

Протокол допиту в якості підозрюваного писав він зі слів ОСОБА_2, після закінчення він надав протокол ОСОБА_2 для ознайомлення, після чого останній підписав вказаний протокол. Будь-яких скарг з приводу порушень закону під час проведення слідчих дій від ОСОБА_2 та його захисника не надходило. Фізичного чи психологічного тиску на ОСОБА_2 під час проведення слідчих дій не чинилось.

Допитаний в судовому засіданні слідчий ОСОБА_13 суду показав, що наприкінці січня, після того, як затримали ОСОБА_2 його привезли до приміщення прокуратури Печерського району м. Києва, він відбирав у нього пояснення. В своїх поясненнях ОСОБА_2 визнавав вину, він записував пояснення зі слів ОСОБА_2 потім дав йому для ознайомлення, після чого останній підписав їх. Будь-яких зауважень у підсудного не було.

Разом з тим, слідчим у справі допущено неповноту досудового слідства, що істотно вплинуло на предмет доказування у даній справі. Фактично органом досудового слідства не встановлені фактичні обставини справи, за якими предявлено зазначене вище обвинувачення, а висновки слідчого базуються на припущеннях.

Органом досудового слідства не встановлено, у звязку з реалізацією яких повноважень службової особи підсудним начебто отримано хабарі, а також конкретно за які дії виконання чи невиконання їх, та в чиїх інтересах.

Відповідно до наказу по Державній екологічній інспекції № 300 від 23.11.09 «Про розподіл функціональних повноважень між начальником Держекоінспекції, першими заступниками начальника та заступниками начальника», за ОСОБА_2 закріплено безпосереднє спрямування, здійснення координації та контроль діяльності відділу екологічного контролю на митній території, радіаційної безпеки та експорту/імпорту озоноруйнівних речовин.

Згідно предявленого обвинувачення ОСОБА_2 отримано хабарі за «прискорення видачі листа-роз'яснення Державної екологічної інспекції» від ОСОБА_4 та ОСОБА_3

Разом з тим, відповідальність за одержання хабара настає лише за умови, якщо службова особа одержала його за виконання або невиконання в і нтересах того, хто дає хабара, або третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища. При цьому важливо, щоб вона одержала незаконну винагороду за виконання чи невиконання таких дій, які вона могла або повинна була виконати з використанням наданої їй влади або покладених на неї організаційно розпорядчих чи адміністративно господарських обовязків, або таких, які вона не уповноважена була вчити заходів завдяки своєму службовому становищу.

Таким чином, під час досудового слідства так і не було встановлено, чи входило до повноважень підсудного як заступника начальника Державної екологічної інспекції - заступника Головного державного інспектора України з охорони навколишнього природного середовища видача «листа-роз'яснення Державної екологічної інспекції» або ж із застосуванням яких повноважень підсудного, зокрема, і щодо впливу на яких службових осіб, могло відбутись «прискорення» видачі відповідних листів.

Окрім цього, під час досудового слідства не зясовувалось, якими ж конкретними діями підсудного чи його бездіяльністю могло бути забезпечено «прискорення» видачі таких листів розяснень. Предявлене ж обвинувачення містить загальне посилання на отримання підсудним хабарів як за виконання, так і за невиконання будь яких дій.

Також під час досудового слідства залишились фактично невстановленими обставини виявлення грошових коштів, які начебто отримав підсудний. Згідно предявленого органом досудового слідства обвинувачення ОСОБА_2 не інкримінується вимагання хабарів від ОСОБА_4, та ОСОБА_3

З показань як ОСОБА_4, так і ОСОБА_3 вбачається, що ними 29.01.2010 року в документи, які надавались підсудному, було покладено як хабар 500 доларів США та 800 грн. відповідно, а підсудний заперечує, що бачив будь-які кошти в наданих документах.

Матеріали справи не містять жодних даних про попереднє вручення ОСОБА_4 та ОСОБА_3 грошових коштів із зазначенням їх серій та номерів.

Згідно показань підсудного, свідків ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_10, змісту інших доказів у справі фактичне затримання підсудного ОСОБА_2 відбулось в кабінеті, де знаходився також ОСОБА_5, працівниками ВБЕЗ та спецпідрозділу «Беркут», на ОСОБА_2 та ОСОБА_5 надягли наручники та поклали обличчям до підлоги, а огляд місця події за участю понятих розпочали лише через певний час.

За таких обставин, органом досудового слідства не вжито належних заходів з метою встановлення конкретного місця вилучених коштів, дій працівників міліції у вказаному кабінеті до появи понятих. Під час досудового слідства не були встановлені всі присутні особи при затриманні підсудного та проведенні огляду місця події, не зясовано, місцезнаходження робочого місця ОСОБА_2, належність столу, з якого вилучались кошти.

Істотна неповнота досудового слідства, неналежне встановлення фактичних обставин справи потягла суперечливість та неконкретність предявленого обвинувачення, однак протягом судового слідства прокурор не скористався правом його зміни.

Як вказувалось раніше, згідно обвинувачення не зазначено, яким чином та з урахуванням яких повноважень ОСОБА_2 міг прискорити надання листів розяснень, також конкретно не вказано, в інтересах якої саме особи мались вчинятись дії чи бездіяльність. Обвинувачення в частині кваліфікації містить загальне посилання на одержання хабара, зокрема, і за невиконання певних дій, однак виклад фактичних обставин діяння не вказує на невиконання підсудним якихось конкретних дій.

У відповідності зі ст. 129 Конституції України обвинуваченому гарантується забезпечення його права на захист.

Неконкретність пред'явленого обвинувачення ігнорує вимоги ст.ст. 132,142,223 КПК України, зокрема, і про те, що обвинувачений має право знати, в чому саме він обвинувачується, та істотно порушує його право на захист.

Таким чином, ОСОБА_2 пред'явлене неконкретне обвинувачення, що перешкодило реалізації права на захист саме під час обовязкової основної стадії провадження у кримінальній справі досудового слідства.

Органом досудового слідства було призначено та проведено криміналістичну експертизу, однак ОСОБА_2 був ознайомлений з постановою про її призначення одночасно з ознайомленням з висновками експертизи. Таким чином, всупереч вимогам ст.197 КПК України він при призначенні і проведенні експертиз був позбавлений права заявити відвід експертові, просити про призначення певного експерта, ставити перед експертизою питання, давати пояснення експертові, тощо. Однак орган досудового слідства в подальшому посилався на висновки цієї експертизи як на докази винності вказаної особи у діяннях, які їй інкримінуються.

Зазначений доказ з точки зору їх допустимості слідством не розглядались. Реалізація прав підозрюваним чи обвинуваченим при призначенні та проведенні експертизи забезпечує його право на захист, яке в даному випадку є порушеним.

Також гарантією додержання органом досудового слідства вимог ст.ст.22,64 КПК України є використання всіх джерел доказування та збирання і закріплення кожного доказу в суворій відповідності з вимогами кримінально - процесуального Закону. Порушення вимог закону при одержанні доказів виключає використання останніх, оскільки згідно ч.3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом.

У відповідності до положень ст.65 КПК України доказами у кримінальній справі можуть бути лише такі докази, які зібрані у визначеному законом порядку, тобто допустимі докази, які і повинні братись до уваги слідчим.

Згідно фотокопії протоколу огляду місця «пригоди» від 29.01.2010 року, яка належним чином не завірена, оперуповноважений УДСБЕЗ ГУ МВС України в м.Києві ОСОБА_9 в присутності понятих ОСОБА_6, ОСОБА_7, а також ОСОБА_2 та ОСОБА_5 зі столу підсудного, зокрема, вилучив серед паперів 500 доларів США та 800 гривень, проводилась відеозйомка на диски, разом з тим, відсутні будь які дані щодо упакування речових доказів - як грошових коштів, так і дисків після проведення огляду. Під час досудового слідства слідчим не зясовувалась та не надавалась оцінка невідповідності даних протоколу огляду місця події та відеозапису цієї події ( зокрема, дані останнього абзацу протоколу, які вказують на вилучення коштів ОСОБА_3, взагалі не відображені на віденосіях).

Як на доказ вини підсудного орган досудового слідства посилається на протоколи про застосування технічних засобів та відеоматеріали оперативної зйомки, яка проводилась в кабінеті за адресою: м. Київ, вул. Тімірязівська, 1, разом з тим матеріали справи не містять відповідної постанови Голови Апеляційного суду м.Києва, якою б санкціонувались відповідні дії.

Відсутність такого документу порушило право обвинуваченого знайомитись з усіма матеріалами, якими обґрунтовується відповідне обвинувачення, під час досудового слідства під час виконання вимог ст.218 КПК України ( різновид права на захист), однак слідчим зазначеним обставинам належна оцінка надана не була.

У разі, коли відповідні дії були санкціоновані стосовно іншої особи в рамках оперативно розшукової справи щодо документування її протиправних дій, слідчим не надано відповідної оцінки протоколам та відеоматеріалам оперативної зйомки з точки зору їх як допустимого джерела доказів справі стосовно ОСОБА_2

Також під час проведення огляду відповідних відеоматеріалів слідчим залучено працівників канцелярії прокуратури Печерського району м.Києва, що суперечить вимогам ст. 127 КПК України щодо запрошення як понятих осіб, що не можуть бути заінтересованими у справі.

Разом з тим, органом досудового слідства у справі допущені грубі порушення вимог кримінально процесуального закону стосовно провадження справи, виділення справ в окреме провадження, що потягли порушення права на захист обвинуваченого, яке неможливо відновити на стадії судового розгляду справи.

З аналізу положень диспозицій ст.ст.368, 369 КК України вбачається, що вони мітять фактично дві взаємоповязані обєктивні сторони злочинів це діяння щодо передачі однією особою іншій службовій, предмету хабара.

Окрім цього, давання хабара є закінченим, коли службова особа прийняла хоча б частину хабара.

Таким чином, оскільки докази щодо факту давання отримання хабара є спільними, як щодо хабародавця, так і відповідної службової особи, окреме провадження справи під час досудового слідства щодо кожної з них з надуманих підстав є неприпустимим.

У відповідності до вимог ст.26 КПК України в одному провадженні повинні бути обєднані справи по обвинуваченню декількох осіб - співучасників вчинення одного чи декількох злочинів, а також щодо вчинення однією особою декількох злочинів, виділення допускається як виняток, коли це не може негативно відбиватися на всебічності, повноті, обєктивності дослідження і вирішення справи.

Положення ст.22 КПК України зобовязують слідчого вжити всіх можливих законних заходів до повного, всебічного та обєктивного встановлення обставин справи.

Зазначені норми процесуального закону органом досудового слідства були знехтувані.

Так, 29.01.2010 року слідчим ОСОБА_12 порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_5, ОСОБА_2 за ч.2 ст.368 КК України, зокрема, і щодо факту давання ОСОБА_3 хабара ОСОБА_2

16.02.2010 року цим же слідчим порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_2 за ч.2 ст.368 КК України у звязку з отриманням останнім хабара від ОСОБА_4, однак всупереч вимогам ст.26 КПК України справи в одне провадження обєднані не були.

05.02.2010 року також порушено справу відносно ОСОБА_4 за ч.1 ст.369 КК України,

Вказаного дня 16.02.2010 року без наведення мотивів, безпідставно, всупереч наведеним вище вимогам кримінального та кримінально процесуального закону, за відсутності будь-яких перешкод для подальшого провадження справи, слідчий виділив кримінальну справу відносно ОСОБА_4 в окреме провадження.

Також, 03.03.2010 року, за аналогічних обставин, всупереч вимогам закону, слідчим виділено в окреме провадження кримінальну справу, порушену відносно ОСОБА_3 за ч.1 ст.369 КК України.

Зазначене призвело до неповноти, упередженості проведення досудового слідства, фактичного суміщення процесуального статусу ОСОБА_4 та ОСОБА_3 по обставинах справи ( обвинувачений, свідок), неможливості захищатись підсудному встановленими законом засобами.

Звертає на себе і та обставина, що кримінальні справи, порушені відносно ОСОБА_2 постановами слідчого від 29.01.2010 року та 16.02.2010 року не були обєднані в одне провадження, разом з тим обвинувачення у справі за відповідними епізодами предявлене спільне.

Зазначені порушення вимог закону за своїм характером є такими, які неможливо усунути в судовому засіданні.

У відповідності до положень ст.3 КПК України провадження у кримінальних справах здійснюється виключно за правилами цього Кодексу.

про порушення кримінальної справи.

Постановою Печерського районного суду м.Києва від 04.03.2010 року в рамках провадження скарги на постанови слідчого від 29.01.2010 року та від 16.02.2010 року стосовно порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ч.2 ст.368 КК України слідчі дії у вказаній кримінальній справі зупинені.

Всупереч вимогам ст.206 КПК України, нехтуючи постановою суду, обовязковою для виконання, яку орган досудового слідства отримав 04.03.2010 року, слідчий на свій розсуд, безпідставно фактично продовжив виконання слідчих дій у справі, провадження по якій було зупинене.

Виділення слідчим справи 03.03.2010 року відносно ОСОБА_2 за ч.2 ст.368 КК України в окреме провадження з порушенням вимог ст.ст.22, 26 КПК України не усувало законного обовязку органу досудового слідства утриматись від проведення слідчих дій, оскільки судом було зупинене провадження у справі саме стосовно отримання ОСОБА_2 хабарів від ОСОБА_3, ОСОБА_4

У відповідності до положень ст.ст.113,120,212 КПК України досудове слідство у справі розпочинається з моменту порушення кримінальної справи та триває до направлення справи прокурору з обвинувальним висновком.

Матеріали справи вказують на те, що в період часу з 04.03.2010 року по 23.03.2010 року ОСОБА_2 неодноразово викликався органом досудового слідства для проведення слідчих дій, в тому числі для виконання вимог ст. 218 КПК України. Обвинуваченим та його захисником до органу досудового слідства направлялись скарги, в яких вказувалось на незаконність проведення будь яких слідчих дій до розгляду скарги в суді та неможливості взяття в них участі.

Разом з тим, 23.03. 2010 року фактично без виконання вимог ст. 218 КПК України справу направлено на розгляд до суду першої інстанції, чим порушено право обвинуваченого на ознайомлення з усіма матеріалами справи у законний спосіб, а відтак і право на захист.

Окрім цього, матеріали справи, зібрані слідчим у переважній більшості є належним чином не завіреними фотокопіями документів, що виключає можливість надання їм оцінки з точки зору доказового значення, місцезнаходження оригіналів суду невідоме.

У відповідності зі ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Згідно ст.22 КПК України слідчий не вправі перекладати обов'язок доказування на обвинуваченого.

З урахуванням зазначених вимог законодавства орган досудового слідства в рамках даної кримінальної справи зобов'язаний був належним чином перевірити версію обвинуваченого щодо його невинності у інкримінованих діяннях, належним чином встановити фактичні обставини справи, прийняти законне рішення стосовно наявності ознак того, чи іншого злочину або відсутності відповідних ознак в діях ОСОБА_2, за необхідності пред'явити конкретне за змістом обвинувачення, яке б надало можливість реалізувати обвинуваченим право на захист.

Під час додаткового розслідування необхідно провести слідчі та інші дії, спрямовані на встановлення всіх обставин справи, з'ясувати обставини, що як викривають обвинуваченого у вчиненні злочину, так і виправдовують його, згідно вимог закону про допустимість та достатність доказів прийняти рішення по справі.

Для цього, зокрема, необхідно:

- провести оперативно розшукові заходи, встановити всіх осіб, працівників міліції, які брали участь у фактичному затриманні ОСОБА_2, всіх осіб, присутніх при проведенні огляду місця події, допитати їх з приводу зазначених обставин;

- з метою встановлення дійсних обставин справи провести відтворення обстановки та обставин події за участю вказаних вище осіб; встановити конкретні дії ОСОБА_2, спрямовані на отримання хабарів;

- провести оперативно розшукові заходи, встановити наявність та приєднати до справи оригінал або ж належним чином завірені копії документів, зокрема, постанову Апеляційного суду м. Києва щодо санкціонування проведення відповідних оперативно розшукових заходів, надати оцінку матеріалам, отриманих в результаті їх проведення, з точки зору допустимості як доказів вини саме ОСОБА_2;

- вжити всіх можливих заходів для усунення порушень вимог ст.26 КПК України щодо обєднання в одному провадженні кримінальних справ стосовно ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3;

- у відповідності до вимог ст.26 КПК України обєднати в одне провадження всі справи, порушені відносно ОСОБА_2;

- провести оперативно розшукові та інші дії, спрямовані на встановлення фактичних обставин справи в частині визначення кола повноважень, за рахунок яких ОСОБА_2 міг «прискорити» видачу листів розяснень та яким саме чином;

- призначити та провести судово-криміналістичну експертизу стосовно можливого предмету хабарів з дотриманням вимог кримінально процесуального закону, висновки якої можна було б вважати допустимими доказами у справі;

- провести очні ставки за участю ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_11, інших осіб з метою зясування фактичних обставин справи, зокрема, і подій 20.01.2010 року, які стосуються предмету доказування у справі, усунути протиріччя в показаннях;

- провести оперативно розшукові та слідчі дії, спрямовані на отримання належних допустимих даних щодо того, коли, де і при яких обставинах була написана заява ОСОБА_3 зі штампом про прийняття ВДСБЕЗ, якщо ОСОБА_3 стверджує, що вперше заяву про вчинення злочину написав у прокуратурі Печерського району м. Києва 29.01.2010 року;

- провести оперативно розшукові та інші дії по встановленню «працівників прокуратури», які начебто зустрічались в Ботанічному саду з ОСОБА_11.29.01.2010 року, допитати їх;

- провести огляд речових доказів коштів, вилучених згідно протоколу огляду місця події від 29.01.2010 року, з дотриманням вимог кримінально процесуального закону, встановити їх відповідність тим, що знаходились у ОСОБА_11 та ОСОБА_3;

- провести оперативно розшукові заходи та інші дії по встановленню обставин, за яких у протокол огляду місця події було внесено останній абзац, враховуючи невідповідність його змісту відеозапису вказаної події;

- витребувати належним чином завірену довідку НБУ щодо офіційного курсу валют;

- за необхідності пред'явити конкретне обвинувачення, яке б дало змогу захищатись від нього обвинуваченому;

- прийняти законне рішення по справі на підставі достатніх, допустимих та об'єктивних доказів, усунувши припущення з формулювання обвинувачення, належним чином перевірити версію підсудного щодо його невинності в інкримінованих діяннях;

- належним чином виконати вимоги ст.218 КПК України.

Вказаний перелік оперативно розшукових та слідчих дій є початковим та не може бути вичерпним, оскільки результати проведення таких дій можуть вимагати здійснення інших, з метою встановлення фактичних обставин справи.

Суд в судовому засіданні позбавлений можливості з дотриманням процесуальної природи судового розгляду усунути вказані порушення вимог закону, оскільки у справі належить здійснити цілий комплекс оперативно розшукових та слідчих дій, тобто фактично заново провести досудове слідство, що суперечить процесуальній природі судового розгляду.

Згідно ст.16-1 КПК України на суд покладається функція розгляду справи, недопустимим є покладення на нього функцій, які властиві слідчим органам.

Окрім цього, органом досудового слідства допущено істотні порушення вимог КПК України в частині порушення права обвинуваченого на захист, що може потягти за собою скасування судового рішення по суті справи.

Таким чином, дана кримінальна справа підлягає направленню прокурору Печерського району м. Києва для організації додаткового розслідування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.62,129 Конституції України, ст.16-1, 22, 64,132,281 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Кримінальну справу за обвинуваченням за обвинуваченням ОСОБА_2 за ч.2 ст.368, ч.2 ст.368 КК України направити прокурору Печерського району м. Києва для організації додаткового розслідування.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_2 залишити без змін підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва, через районний суд, протягом 7 діб з дня її винесення.

Суддя