Постанова

від 03.04.2023 по справі 910/19260/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" квітня 2023 р. Справа№ 910/19260/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Тищенко А.І.

Шаптали Є.Ю.

секретар судового засідання: Колосовська А.Р.

за участю представників: згідно протоколу судового засідання від 03.04.2023,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Медек Корпорейшн»

на рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2022 (повний текст складено 16.12.2022)

у справі №910/19260/21 (суддя Мельник В.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ворвартс Фарма»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Медек Корпорейшен»

про стягнення 944 389,00 грн,

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ворвартс Фарма» (далі, позивач або ТОВ «Ворвартс Фарма») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Медек Корпорейшен» (далі, відповідач або ТОВ «Медек Корпорейшен») 944 389,00 грн заборгованості, що утворилася у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов Договору поставки №94 від 15.02.2019, з яких: 862 453,71 грн основної заборгованості, 51 748,00 грн пені, 17 250,00 грн інфляційних втрат, 12 937,00 грн 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов Договору поставки №94 від 15.02.2019 позивач передав у власність відповідача товар на суму 1 535 848,52 грн, однак відповідач за отриманий товар розрахувався лише частково і загальна сума сплачених відповідачем коштів з урахуванням повернення товару за весь період дії Договору складає 673 394,81 грн. Отже, у відповідача перед позивачем наявна основана заборгованість за Договором у сумі 862 453,71 грн.

Також за неналежне виконання відповідачем зобов`язань за Договором позивачем нараховано 51 748,00 грн пені на підставі пункту 6.4. Договору, 17 250,00 грн інфляційних втрат та 12 937,00 грн 3% річних на підставі статті 625 Цивільного кодексу України.

Короткий зміст оскарженого рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.12.2022 у справі №910/19260/21 позовні вимоги задоволено.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Медек Корпорейшен» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ворвартс Фарма» основну заборгованість в розмірі 862 453 (вісімсот шістдесят дві тисячі чотириста п`ятдесят три) грн 71 коп., пеню в розмірі 51 748 (п`ятдесят одну тисячу сімсот сорок вісім) грн, інфляційні втрати в розмірі 17 250 (сімнадцять тисяч двісті п`ятдесят) грн, 3% річних в розмірі 12 937 (дванадцять тисяч дев`ятсот тридцять сім) грн, судовий збір в розмірі 14 165 (чотирнадцять тисяч сто шістдесят п`ять) грн 83 коп.

Рішення суду мотивоване тим, що позивачем доведено, а відповідачем не спростовано факту поставки товару відповідачу на суму 1 535 848,52 грн. Відповідач, у свою чергу, виконав взяті на себе зобов`язання зі сплати вартості товару частково, в зв`язку із чим за ним утворилась заборгованість в розмірі 862 453,71 грн. Відповідач не надав ніяких доказів, які б спростовували зазначене позивачем.

Водночас, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 51 748,00 грн пені на підставі пункту 6.4. Договору, 17 250,00 грн інфляційних втрат та 12 937,00 грн 3% річних на підставі статті 625 Цивільного кодексу України.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із прийнятим рішенням, 04.01.2023 (про що свідчить штамп вхідного документа відділу документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду) Товариство з обмеженою відповідальністю «Медек Корпорейшн» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2022 у справі №910/19260/21 та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Узагальнені доводи апеляційної скарги відповідача зводяться до того, що суд першої інстанції при прийнятті рішення порушив норми процесуального права, принцип рівності та змагальності сторін, не врахував всіх обставин справи, що призвело до ухвалення незаконного рішення.

За твердженнями скаржника суд розглянув справу без участі представника відповідача, безпідставно відхиливши його клопотання про відкладення розгляду справи та не надавши можливості йому ознайомитись із матеріалами справи для надання заперечень з приводу позовних вимог.

Позивач, при цьому, у позовній заяві не зазначив усіх обставин справи та не повідомив суд про часткове повернення товару за Договором поставки №94 від 15.02.2019. Так, відповідач наголошує, що позивачем не повідомлено суду про повернення товару за накладною №4 від 04.05.2020 на суму 266 033,14 грн (копія додана до апеляційної скарги). При цьому, перед поверненням товару на вказану суму відповідач неодноразово звертався до позивача шляхом направлення листів на електронну адресу pharmacovigilance@pbsvd.com, яка була вказана позивачем у додатку №1 до Договору та зазначена на його сайті, для погодження повернення товару, проте останній відповіді не надав (роздруківка листування додана до апеляційної скарги).

Також скаржник до апеляційної скарги додана копія акту звірки взаєморозрахунків за період з 31.12.2018 по 31.12.2021, підписаний зі сторони відповідача.

Отже, станом на день подання апеляційної скарги сума боргу відповідача перед позивачем становить 596 420,57 грн (862 453,71 грн - 266 033,14 грн).

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

28.02.2023 від позивача через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідача із проханням залишити її без задоволення, а оскаржене рішення суду без змін.

У відзиві позивач наголосив на наступному:

- у відповідача відсутні підстави стверджувати, що йому не було відомо про наявність спору у суді та деталі його розгляду, оскільки вся кореспонденція у справі направлялася йому за його місцезнаходженням, зазначеним у ЄДРПОУ;

- за договором поставки було тільки одне повернення товару за накладною №1 від 02.02.2020 на суму 321 359,99 грн, яку позивач підтвердив у суді першої інстанції та додав відповідні докази. На наданій скаржником до суду апеляційної інстанції накладній №4 від 04.05.2020 міститься підпис невідомої особи, накладна не містить печатки підприємства позивача, водночас, згідно інформації бухгалтерського обліку позивача, Обороти рахунку 361 ТОВ «Ворвартс Фарма» в графі 704 «Вирахування із доходів (повернення)» підтверджує, що повернення товару відбулось виключно на суму, що дорівнює 321 359,99 грн. Відтак, сторонами 04.05.2020 не здійснювалось повернення товару на суму 266 033,14 грн та не оформлювались відповідні документи. Щодо електронного листування, яке додане до апеляційної скарги в якості доказу, то позивач зазначив, що адреса електронної пошти pharmacovigilance@pbsvd.com взята апелянтом із офіційного сайту позивача, що міститься в розділі «Фармаконагляд» та розміщена позивачем, як того вимагає чинне законодавство України задля розгляду та врегулювання питань щодо якості товарів, але ніяк не стосується вирішення питань поставки чи повернення товару за Договором, що теж ставить під сумнів факт звернень апелянта до позивача. Щодо акту звірки, доданого до апеляційної скарги, то останній не містить підпису уповноваженого представника позивача.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.01.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Медек Корпорейшн» у справі №910/19260/21 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Шаптала Є.Ю., Чорногуз М.Г.

Колегією суддів встановлено, що апеляційна скарга була подана скаржником безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.01.2023 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/19260/21; відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Медек Корпорейшн» на рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2022 у справі №910/19260/21 до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.

08.02.2023 матеріали справи №910/19260/21 надійшли до суду апеляційної інстанції та були передані судді-доповідачу.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Медек Корпорейшн» на рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2022 у справі №910/19260/21, призначено до розгляду апеляційну скаргу на 13.03.2023.

У зв`язку із перебуванням судді Чорногуза М.Г., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці, розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду №09.1-08/854/23 від 09.03.2023 призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.03.2023 справу №910/19260/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2023 прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Медек Корпорейшн» на рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2022 у справі №910/19260/21 до провадження у складі колегії суддів Північного апеляційного господарського суду: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Шаптала Є.Ю., розгляд справи №910/19260/21 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Медек Корпорейшн» на рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2022 призначено на 03.04.2023.

У судовому засіданні 03.04.2023 суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови.

Явка представників сторін

У судове засідання, призначене на 03.04.2023, з`явився представник позивача.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, 03.04.2023 подав до суду електронною поштою клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване тим, що відповідач не отримував від позивача відзиву на апеляційну скаргу та з урахуванням бажання відповідача запропонувати позивачу укласти мирову угоду.

Представник позивача у судовому засіданні заперечив проти відкладення розгляду справи, зазначив, що не отримував від відповідача пропозицій щодо укладення мирової угоди.

Колегія суддів, розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, зазначає наступне.

Відповідно до частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Згідно частини 1 статті 216 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема, у разі першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

За змістом пункту 1 частини 3 статті 202 Цивільного кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Отже, враховуючи зміст наведених правових норм, суд, розглядаючи клопотання учасника справи про відкладення розгляду апеляційної скарги, повинен оцінити обставини, на які останній посилається у ньому як на підставу для відкладення з точки зору їх поважності та за результатами такої оцінки або визнати такі причини неявки поважними і, як наслідок, відкласти розгляд справи, або відмовити у задоволенні такого клопотання у разі визнання причин неявки представника учасника справи неповажними.

Згідно частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Оцінюючи доводи, наведені представником скаржника у клопотанні про відкладення, колегія суддів зазначає, що неотримання відповідачем відзиву на апеляційну скаргу не є поважною причиною неявки його представника в судове засідання.

При цьому колегією суддів встановлено, що копія відзиву позивача на апеляційну скаргу направлялася останнім на офіційну юридичну адресу відповідача (03028, м. Київ, вул. Саперно-Слобідська, буд. 10, офіс 1) листом з описом вкладення, що підтверджується доданими до відзиву накладною №0302702706285, описом вкладення та поштовою квитанцією.

У разі неотримання відповідачем такого відзиву (якщо така обставина дійсно мала місце), то це не позбавляло можливості відповідача ознайомитися із ним у суді, завчасно поцікавившись про його наявність чи відсутність в матеріалах справи та подавши клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

Водночас, відповідач не надав суду доказів на підтвердження того, що ним дійсно вживаються заходи задля укладення із позивачем мирової угоди.

Явка представника відповідача у судове засідання, призначене на 03.04.2022, обов`язковою не визнавалась, а в ухвалах Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2023 та від 13.03.2023 судом було доведено до відома учасників судового процесу, що нез`явлення їх представників у судове засідання не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги. Відповідач у своєму клопотанні про відкладення розгляду справи не наголошує на обставинах, які, з огляду на доказове наповнення матеріалів справи, перешкоджали б суду здійснити її розгляд у відсутності представника відповідача. Позиція відповідача у справі викладена в апеляційній скарзі.

За вищенаведених обставин справи колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи.

Представник позивача у судовому засіданні просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги відповідача, рішення суду залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

15.02.2019 між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як покупцем, було укладено Договір поставки №94 (далі, Договір).

Згідно пункту 1.1. Договору, позивач (постачальник) зобов`язався в порядку та на умовах, визначених Договором, поставляти та передати у власність відповідача (покупця) лікарські засоби та/або дієтичні добавки (у подальшому - Товар) протягом строку дії Договору, а відповідач зобов`язався приймати товар та оплачувати його на умовах цього Договору.

Відповідно до пункту 1.3. Договору постачальник зобов`язався передати покупцю Товар за найменуванням (номенклатурою, асортиментом) в кількості та за ціною (узгоджуються за заявками, що здійснюються за допомогою електронного, факсимільного, чи телефонного зв`язку у довільній формі), що визначається у видаткових накладних, які є невід`ємними частинами цього Договору.

Поставка товару, як передбачено вимогами пункту 4.1. Договору, здійснюється товарними партіями згідно накладної, що оформлена відповідно до узгодженої заявки покупця у строк не пізніше 14 (чотирнадцяти) днів з дати замовлення відповідної партії Товару покупцем.

Згідно пункту 4.2. Договору товар постачається покупцеві на умовах DAP (постачальник зобов`язаний власними силами та за власний рахунок доставити Товар покупцю згідно ІНКОТЕРМС 2010 ( в редакції Міжнародної Торгової Палати 2010 року).

Перехід права власності на партію Товару відбувається після фактичного отримання покупцем цього Товару, що наступає після підписання відповідних видаткових накладних уповноваженими представниками сторін (пункт 4.4. Договору).

Сторони, підписуючи Договір, дійшли згоди, що ціна Договору визначатиметься як сукупна вартість Товару, що поставляється за цим Договором протягом всього його строку дії згідно відповідних видаткових накладних. Вартість упаковки, маркування, доставки включається в ціну Товару (пункт 5.1. Договору).

Покупець здійснює оплату за поставлений Товар не пізніше 60 календарних днів з дати поставки Товару, за кожну партію Товару окремо, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений в даному Договорі (пункт 5.4. Договору).

Оплата за поставлений товар вважається здійсненою з дати надходження грошових коштів на поточний рахунок постачальника (пункт 5.5. Договору).

Договір набирає чинності з моменту підписання його обома сторонами і діє до 31.12.2021, а в частині розрахунків - до повного виконання умов Договору (пункту 9.2. Договору).

Позивач зазначає, що на виконання умов укладеного Договору позивач передав у власність відповідача товар на суму 1 535 848,52 грн, що підтверджується видатковими накладними №567 від 04.03.2019 на суму 66 088,87 грн, №568 від 04.03.2019 на суму 1 041 835,83 грн, №1974 від 06.08.2019 на суму 22 679,29 грн, №2053 від 14.08.2019 на суму 33 351,90 грн, №2258 від 12.09.2019 на суму 66 703,80 грн, №2406 від 30.09.2019 на суму 33 630,53 грн, №2781 від 11.11.2019 на суму 66 703,80 грн, №2878 від 20.11.2019 на суму 22 420,35 грн, №2936 від 27.11.2019 на суму 66 703,80 грн, №3071 від 16.12.2019 на суму 21 345,22 грн, №229 від 12.02.2020 на суму 73 039,91 грн, №285 від 24.02.2020 на суму 21 345,22 грн, підписаними сторонами без зауважень та заперечень та скріпленими печатками підприємств.

Як стверджує позивач, відповідач виконав взяті на себе зобов`язання з оплати вартості товару частково на загальну суму 352 034,82 грн.

Також 02.03.2020 відповідач повернув позивачеві товар на суму 321 359,99 грн, що підтверджується накладною про повернення Товару постачальнику №1 від 02.03.2020.

Позивач звернувся до відповідача із вимогою від 17.09.2021 про оплату боргу в розмірі 862 453,71 грн по Договору поставки.

Зазначену претензію надіслано на адресу відповідача 23.09.2021, що підтверджується копіями опису вкладення у цінний лист, поштової накладної та квитанції (том 1, а.с. 26).

Відповідей на направлену вимогу матеріали справи не містять, заборгованість не погашена.

Як вказує позивач, станом на дату звернення позивача до суду із позовом у даній справі та станом на дату прийняття оскаржуваного судового рішення основна заборгованість відповідача перед позивачем за Договором становить 862 453,71 грн.

Враховуючи порушення грошового зобов`язання, позивач також просив суд стягнути з відповідача 17 250,00 грн інфляційних втрат, 12 937,00 грн 3% річних на підставі статті 625 Цивільного кодексу України та 51 748,00 грн пені на підставі пункту 6.4. Договору.

Відзиву на позовну заяву відповідач до суду першої інстанції не подавав.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву позивача на неї, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін із наступних підстав.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За приписами статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати в установлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його в підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором поставки, до якого застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення господарських зобов`язань, які згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України, статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно частини 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Частиною 1 статті 664 Цивільного кодексу України передбачено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Виходячи зі змісту пунктів 4.1., 4.4. Договору, датою отримання партії Товару покупцем є дата, зазначена у відповідних накладних.

Покупець здійснює оплату за поставлений Товар не пізніше 60 календарних днів з дати поставки Товару, за кожну партію Товару окремо, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений в даному Договорі (пункт 5.4. Договору).

Матеріалами справи підтверджується та відповідачем не заперечується, що на виконання умов Договору позивачем був поставлений відповідачу товар на загальну суму 1 535 848,52 грн, що підтверджується видатковими накладними №567 від 04.03.2019 на суму 66 088,87 грн, №568 від 04.03.2019 на суму 1 041 835,83 грн, №1974 від 06.08.2019 на суму 22 679,29 грн, №2053 від 14.08.2019 на суму 33 351,90 грн, №2258 від 12.09.2019 на суму 66 703,80 грн, №2406 від 30.09.2019 на суму 33 630,53 грн, №2781 від 11.11.2019 на суму 66 703,80 грн, №2878 від 20.11.2019 на суму 22 420,35 грн, №2936 від 27.11.2019 на суму 66 703,80 грн, №3071 від 16.12.2019 на суму 21 345,22 грн, №229 від 12.02.2020 на суму 73 039,91 грн, №285 від 24.02.2020 на суму 21 345,22 грн, копії яких долучені позивачем до матеріалів справи.

Зазначені видаткові накладні містять найменування юридичних осіб, а також підписи осіб, які передають та отримують товар, найменування товару, його кількість, вартість, та інші необхідні реквізити, тобто відповідають вимогам законодавства та є у відповідності до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинними бухгалтерськими документами, які фіксують факт здійснення господарської операції та є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Однак, відповідач у встановлений пунктом 5.4. Договору строк отриманий від позивача Товар повністю не оплатив.

Відповідачем здійснено оплату товару на загальну суму 352 034,82 грн, що підтверджується випискою з рахунку позивача у АТ «Креді Агріколь Банк» (том 1, а.с. 27).

Водночас, ураховуючи закінчення терміну придатності частини Товару, відповідач, керуючись умовами пунктів 2.13.-2.16. Договору, повернув постачальнику товар на загальну суму 321 359,99 грн, що підтверджується накладною про повернення Товару постачальнику №1 від 02.03.2020.

Відтак, заборгованість відповідача перед позивачем за Договором поставки становить 862 453,71 грн (1 535 848,52 грн - 352 034,82 грн - 321 359,99 грн).

Доказів повного виконання грошового зобов`язання за вищепереліченими видатковими накладними матеріали справи не містять.

До апеляційної скарги відповідачем додана копія накладної про повернення товару №4 від 04.05.2020 на суму 266 033,14 грн.

Колегія суддів не приймає до уваги вказану накладну як належний, допустимий та достовірний доказ на підтвердження того, що відповідачем було дійсно здійснене повернення позивачу товару на вказану суму, оскільки вказана накладна не містить жодних відомостей про особу її підписанта зі сторони постачальника (посади, ПІБ, номеру довіреності на отримання ТМЦ від імені позивача), наявний на ній підпис не скріплений печаткою підприємства позивача, при цьому сам позивач факт підписання такого документу заперечує.

Додані до апеляційної скарги відповідачем роздруківки електронного листування також не підтверджують зазначену обставину, оскільки електронна адреса pharmacovigilance@pbsvd.com, на яку відповідачем надсилалися листи, не погоджена сторонами як адреса для листування з питань, що стосуються виконання умов Договору, серед реквізитів позивача як постачальника згідно Договору така адреса також не значиться.

Натомість, як зазначає позивач, адреса електронної пошти pharmacovigilance@pbsvd.com взята апелянтом із офіційного сайту позивача, що міститься в розділі «Фармаконагляд» та розміщена позивачем, як того вимагає чинне законодавство України задля розгляду та врегулювання питань щодо якості товарів, але ніяк не стосується вирішення питань поставки чи повернення товару за спірним Договором.

У свою чергу, інформацією бухгалтерського обліку позивача, Обороти рахунку 361 ТОВ «Ворвартс Фарма» в графі 704 «Вирахування із доходів (повернення)» (додана до відзиву на апеляційну скаргу) підтверджується, що повернення товару відбулось виключно на суму, що дорівнює 321 359,99 грн.

Відтак, відповідачем не доведено суду належними доказами, що сторонами 04.05.2020 здійснювалось повернення товару згідно Договору на суму 266 033,14 грн.

Акт звірки, доданий відповідачем до апеляційної скарги, не містить підпису уповноваженого представника позивача, а тому також не приймається судом до уваги як доказ, який може спростовувати факт наявності у відповідача заборгованості в сумі іншій, ніж це вказано позивачем.

Відтак, дослідивши зміст умов Договору, колегія суддів доходить висновку, що загальна сума основної заборгованості відповідача за спірними видатковими накладними становить 862 453,71 грн, строк виконання обов`язку з її оплати станом на дату подання позову є таким, що настав, висновки суду першої інстанції з приводу чого обґрунтованими.

Стосовно позовних вимог позивача про стягнення з відповідача 51 748,00 грн пені за період з 02.05.2020 по 31.10.2020, 17 250,00 грн інфляційних втрат за період з травня 2020 року по жовтень 2020 року та 12 937,00 грн 3% річних за період з 02.05.2020 по 31.10.2020, колегія суддів зазначає наступне.

За змістом статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Нарахування позивачем штрафних санкцій здійснено позивачем на суму 862 453,71 грн з 02.05.2020 (02.03.2020 - дата останньої накладної (повернення товару) + 60 календарний днів відтермінування платежу)).

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Так, згідно пункту 6.4. Договору за невчасну, згідно пункту 5.4. та 9.4. Договору, або неповну оплату отриманого Товару, покупець сплачує постачальнику штрафні санкції у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який стягується пені, від несплаченої суми за кожен день затримки платежу до моменту остаточного розрахунку.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Також згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи встановлений судом факт порушення відповідачем грошового зобов`язання за Договором, перевіривши надані позивачем розрахунки згідно умов Договору, колегія суддів погоджується із висновками місцевого господарського суду про те, що вимоги позивача про стягнення із відповідача 51 748,00 грн пені за період з 02.05.2020 по 31.10.2020, 17 250,00 грн інфляційних втрат за період з травня 2020 року по жовтень 2020 року та 12 937,00 грн 3% річних за період з 02.05.2020 по 31.10.2020, підлягають задоволенню.

Контррозрахунку заявлених сум відповідачем ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанцій не надано.

Враховуючи вищевикладене, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов`язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Щодо посилань відповідача на порушення місцевим господарським судом норм процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів зазначає наступне.

За твердженнями скаржника суд розглянув справу без участі представника відповідача, безпідставно відхиливши його клопотання про відкладення розгляду справи та не надавши можливості йому ознайомитись із матеріалами справи для надання заперечень з приводу позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, колегією суддів встановлено, що копії ухвал Господарського суду міста Києва від 29.11.2021, 21.01.2022, 20.06.2022, 17.10.2022, 25.11.2022 у даній справі направлялися судом на юридичну адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (03028, м. Київ, вул. Саперно-Слобідська, буд. 10, офіс 1), однак були повернуті на адресу суду з відмітками «адресат вибув».

Згідно частин 3, 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до пункту 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і яка, зокрема, відповідає офіційній юридичній адресі підприємства, та повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Відтак, колегія суддів зазначає, що відповідач у даній справі вважається таким, що був належним чином повідомлений про дати розгляду справи судом першої інстанції, а у суду, відповідно, не було обов`язку за таких обставин відкладати розгляд справи за клопотанням відповідача, враховуючи, у тому числі, тривалість часу розгляду даної справи.

При цьому судом апеляційної інстанції враховано, що відповідачем в апеляційній скарзі не повідомлено суду обставин, які спростовували б правильність прийнятого судом першої інстанції по суті спору рішення в даній справі.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржниками зроблено не було.

При цьому судом враховано, що Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, пункт 29; рішення ЄСПЛ у справі «Серявін проти України» від 10 травня 2011 року, пункт 58).

Доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Медек Корпорейшн» не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції про задоволення позову. Скаржником не надано суду доказів, які б свідчили про необґрунтованість заявлених позивачем та задоволених судом позовних вимог, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути підставою для зміни чи скасування рішення місцевого господарського суду.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає рішення суду у даній справі обґрунтованим, прийнятим з додержанням норм матеріального та процесуального права та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Медек Корпорейшн» є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Порушень норм процесуального права, які могли бути підставою для скасування або зміни оскарженого рішення у відповідності до норм статті 277 Господарського процесуального кодексу України, судом апеляційної інстанції не виявлено.

Судові витрати за подання зазначеної апеляційної скарги згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Медек Корпорейшн» на рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2022 у справі №910/19260/21 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2022 у справі №910/19260/21 залишити без змін.

Судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Медек Корпорейшн».

Матеріали справи №910/19260/21 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 10.04.2023.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді А.І. Тищенко

Є.Ю. Шаптала