Постанова

від 10.04.2023 по справі 903/464/22

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2023 року Справа № 903/464/22

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Василишин А.Р. , суддя Філіпова Т.Л.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Фермерського господарства "АЙ-ЕВ" на рішення Господарського суду Вінницької області від 01 грудня 2022 року у справі №903/464/22 (повний текст складено 09 грудня 2022 року, суддя Матвійчук В.В.)

за позовом Фермерського господарства "Ай-Ев"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТ ВЕСТ СТАНДАРТ"

про стягнення 69885 грн.

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство "Ай-Ев" звернулося до Господарського суду Волинської області із позовною заявою №б/н від 01 липня 2022 року з вимогою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТ ВЕСТ СТАНДАРТ" про стягнення грошових коштів в розмірі 69 885,00 грн.

07 липня 2022 року Господарським судом Волинської області постановлено ухвалу про направлення позовної заяви Фермерського господарство "АЙ-ЕВ" за територіальною підсудністю до Господарського суду Вінницької області.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 01 грудня 2022 року у справі №903/464/22 відмовлено у позові Фермерського господарства "Ай-Ев" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТ ВЕСТ СТАНДАРТ" про стягнення 69885 грн.

Вказане рішення мотивоване тим, що враховуючи передумови виникнення зобов`язань по виконанню обов`язку боржника іншою особою та встановлені судом обставини справи, зокрема, відсутність згоди відповідача на виконання зобов`язань по оплаті рахунку позивачем, підстави для застосування до спірних правовідносин положень частини 1 статті 528 Цивільного кодексу України відсутні. Не виявлено судом підстав і для застосування положень частини 3 даної норми, яка встановлює, що інша особа може задовольнити вимогу кредитора без згоди боржника у разі небезпеки втратити право на майно боржника (право оренди, право застави тощо) внаслідок звернення кредитором стягнення на це майно, позаяк доказів небезпеки втратити право на майно боржника (право оренди, право застави тощо) внаслідок звернення кредитором стягнення на це майно у ФГ "АЙ-ЕВ" не було і докази цього відсутні.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ФГ "Ай-Ев" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 01 грудня 2022 року у справі №903/464/22 та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт зазначає, що позивач надав відповідачу в оренду нежитлове приміщення з ціллю останнього здійснювати карантин дрібної рогатої худоби, який передбачає проведення ветеринарно-санітарних експертиз стану здоров`я тварин та/або виявлення збудників інфекційних і паразитарних хвороб, антитіл до них або результатів патоморфологічних та інших досліджень. В матеріалах міститься рахунок Державного науково дослідному інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи №000000012034 від 28 жовтня 2021 року в сумі 69885 грн. виписаний саме для ТОВ "ІСТ ВЕСТ СТАНДАРТ" за проведений експертний висновок дослідження сироватки крові на лептоспіроз у реакції мікроаглютииації (9 штампів) тварин. Тобто експертне дослідження сироватки крові тварин та рахунок на оплату за його проведення Державний науково-дослідний інститут з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи виписав для сторони зобов`язання ТОВ "ІСТ ВЕСТ СТАНДАРТ". Вказані обставини не заперечуються відповідачем та не спростовуються судом під час винесення рішення. В даному випадку ФГ "Ай-Ев" не здійснювало карантин дрібної рогатої худоби, який передбачає проведення ветеринарно-санітарних експертиз стану здоров`я тварин та/або виявлення збудників інфекційних і паразитарних хвороб, антитіл до них або результатів патоморфологічних та інших досліджень, а відбулося лише передоручення виконання зобов`язання щодо оплати послуг із ТОВ "ІСТ ВЕСТ СТАНДАРТ" на ФГ "Ай-Ев".

Скаржник стверджує, що за змістом частини 1 статті 528 Цивільного кодексу України зобов`язання боржника може бути ним покладено на іншу особу, передоручення виконання не тягне за собою заміну боржника у зобов`язанні. При цьому боржник зберігає свій правовий статус, покладаючи на третю особу тільки обов`язок виконати фактичні дії. Підставою для такого покладення можуть бути положення закону, так і певні відносини між боржником та третьою особою, наприклад внаслідок особистої симпатії або родинних чи дружніх зв`язків.

Апелянт звертає увагу суду, що відповідно до пункту 1 статті 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом

підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Господарським судом Вінницької області не враховано норми ЦК та ГК України, за умовами яких по вказаних обставинах справи між ФГ "Ай Ев" та ТОВ "ІСТ ВЕСТ СТАНДАРТ" виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання договору переведення виконання зобов`язання. Як вбачається з обставин справи, ФГ "Ай-Ев" звернулося до ТОВ "ІСТ ВЕСТ

СТАНДАРТ" з листом-вимогою (претензією) №2/01 від 25 січня 2022 року про відшкодування

понесених витрат згідно рахунку №000000012034 від 28 жовтня 2021 року в сумі 69885грн. Проте, ТОВ "ІСТ ВЕСТ СТАНДАРТ" в добровільному порядку взяті на себе зобов`язання про відшкодування понесених витрат в сумі 69885 грн. не виконало, що змусило ФГ "Ай-Ев" звернутися до суду про захист своїх прав та інтересів.

Листом №903/464/22/570/23 від 30 січня 2023 року матеріали справи витребувано з Господарського суду Вінницької області.

09 лютого 2023 року до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №903/464/22.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13 лютого 2023 року у справі №903/464/22 поновлено строк на апеляційне оскарження. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фермерського господарства "АЙ-ЕВ" на рішення Господарського суду Вінницької області від 01 грудня 2022 року у справі №903/464/22. Запропоновано відповідачу в строк протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали надіслати до Північно-західного апеляційного господарського суду письмовий відзив на апеляційну скаргу в порядку, передбаченому статтею 263 ГПК України, та докази його надсилання апелянту. Роз`яснено учасникам справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Відповідач своїм правом передбаченим статтею 263 ГПК України не скористався, відзиву на апеляційну скаргу не подав.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до абзацу 1 частини 10 статті 270 ГПК України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За приписами частини 13 статті 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи (абзац 2 частини 10 статті 270 ГПК України).

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги ФГ "АЙ-ЕВ" на рішення Господарського суду Вінницької області від 01 грудня 2022 року у справі №903/464/22 за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Сторонам було створено належні умови для реалізації наданих процесуальним законодавством прав.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши надану судом юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського слід залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим судом, 15 вересня 2021 року між Фермерським господарством "Ай-Ев" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІСТ ВЕСТ СТАНДАРТ" (орендар) укладено Договір оренди нежитлового приміщення, яке перебуває у власності Орендодавця (надалі Договір).

Згідно з предметом Договору орендодавець передає, а орендар приймає в оренду нежитлове приміщення за адресою: Волинська область, Ківерцівський район, с. Вишнів, вул. Комсомольців, 64 загальною площею 500 кв.м., у стані, що дозволяє його нормальну експлуатацію. Використання приміщення призначене для проходження карантину ДРХ.

За змістом пункту 4.1 Договору строк оренди встановлюється з 15 вересня 2021 року по 31 грудня 2021 року.

28 жовтня 2021 року Державним науково-дослідним інститутом з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи виставлено Товариству з обмеженою відповідальністю "ІСТ ВЕСТ СТАНДАРТ" рахунок на оплату №000000012034 за дослідження сироватки крові на лептоспіроз у реакції мікроаглютинації (9 штамів) на суму 69885,00 грн з ПДВ.

Листом №02/11 від 02 листопада 2021 року, адресованим Державному науково-дослідному інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи, Фермерське господарство "АЙ-ЕВ" зобов`язалося здійснити оплату рахунка №000000012034 від 28 жовтня 2021 року на суму 69885,00 грн.

Платіжним дорученням №335 від 02 листопада 2021 року Фермерське господарство "АЙ-ЕВ" перерахувало на рахунок Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи грошову суму в розмірі 69885,00 грн. з призначенням платежу: "За дослідження сироватки крові зг. рах. № 000000012034 від 28 жовтня 2021 року в т.ч. ПДВ 20% - 11647,5 грн.".

В листі на відшкодування коштів №2/01 від 25 січня 2022 року Фермерське господарство "АЙ-ЕВ" просило Товариство з обмеженою відповідальністю "ІСТ ВЕСТ СТАНДАРТ" відшкодувати понесені витрати згідно рахунку № 000000012034 від 28 жовтня 2021 року на суму 69885,00 грн в десятиденний термін.

Крім того, в матеріалах справи міститься засвідчена копія рахунку на оплату №1 від 25 лютого 2022 року виставленого Фермерським господарством "АЙ-ЕВ" для відшкодування Товариством з обмеженою відповідальністю "ІСТ ВЕСТ СТАНДАРТ" послуг згідно рах. № 000000012034 від 28 жовтня 2021 року.

При цьому, докази оплати рахунка №1 від 25 лютого 2022 року та задоволення листа на відшкодування коштів № 2/01 від 25 січня 2022 року, матеріали справи не містять.

Позивач зазначає, що ним здійснюються види діяльності розведення дрібної рогатої худоби, а ТОВ "ІСТ ВЕСТ СТАНДАРТ" проводило заходи щодо забезпечення експертного дослідження тварин, які належали ФГ "Ай-Ев". ФГ "Ай-Ев" у позовній заяві стверджує, що у зв`язку з тим, що ТОВ "ІСТ ВЕСТ СТАНДАРТ" тимчасово мало фінансові труднощі, товариство усно домовилось з ФГ "Ай-Ев" про послугу щодо оплати експертного висновку дослідження сироватки крові тварин з умовою подальшого відшкодування суми оплати, однак відшкодування відповідачем не здійснено.

Вказані обставини стали підставою звернення з даним позовом до суду.

Враховуючи викладені обставини справи, місцевий господарський суд прийшов до висновку про відмову у позові, з чим погоджується колегія суддів з огляду на наступне.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною другою статті 205 Цивільного кодексу України правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Разом з тим, правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі (пункт 1 частини 1 статті 208 Цивільного кодексу України).

Згідно з положеннями статті 639 Цивільного кодексу України договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Статтею 638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до статті 640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно з частиною другою цієї статті, якщо для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Статтею 641 Цивільного кодексу України унормовано, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях.

За змістом статті 642 Цивільного кодексу України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Як вірно зазначив місцевий господарський суд, правочини між суб`єктами господарювання належить вчиняти в письмовій формі, що втім не виключає можливості досягнення усної домовленості між сторонами з подальшим обов`язковими переданням відповідних письмових документів, які повинні підтверджувати факт укладання правочину між сторонами.

Апелянт правомірно стверджує про можливість укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень. Однак, з дослідженого колегією суддів вбачається, що матеріали справи не містять жодних листів, факсограм, телефонограм тощо, які підписані (виконані) ТОВ "ІСТ ВЕСТ СТАНДАРТ" та могли б свідчити про укладення правочину у спрощений спосіб. Відсутні і докази прийняття до виконання будь-яких обов`язків відповідачем. Добровільна оплата позивачем рахунку відповідача, без доказів будь-яких домовленостей, та подальше направлення ФГ "Ай-Ев" листів, рахунків відповідачу не може свідчити про наявність факту укладення договору у спрощений спосіб, оскільки ТОВ "ІСТ ВЕСТ СТАНДАРТ" не вчинялося жодних дій у відповідь на дані листи.

Як вбачається з позовної заяви, ФГ "Ай-Ев" вказує, що відповідачем, в порушення усної домовленості, не відшкодовано понесені позивачем витрати на оплату рахунку №000000012034 від 28 жовтня 2021 року на суму 69885,00 грн., а тому, керуючись положеннями частини 1 статті 528 Цивільного кодексу України, позивач просить стягнути зазначену суму грошових коштів в судовому порядку.

Водночас відповідач заперечує проти задоволення позову посилаючись при цьому на відсутність будь-яких доказів покладення ним виконання зобов`язання на ФГ "Ай-Ев" та відсутність у позивача правових підстав для оплати рахунку №000000012034 від 28 жовтня 2021 року.

Відповідно до частини 1 статті 528 Цивільного кодексу України виконання обов`язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов`язання не випливає обов`язок боржника виконати зобов`язання особисто. У цьому разі кредитор зобов`язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.

З аналізу наведеної норми випливає, що покладення виконання обов`язку на іншу особу можливе за наявності згоди божника, за умови, що з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов`язання не випливає обов`язок боржника виконати зобов`язання особисто.

ФГ "Ай-Ев" у апеляційній скарзі обгрунтовано зазначає, що за змістом зазначеної норми зобов`язання боржника може бути ним покладено на іншу особу, передоручення виконання не тягне за собою заміну боржника у зобов`язанні.

Однак, визначальним у даній нормі права є те, що зобов`язання може бути покладено на іншу особу саме боржником, тобто лише за його згодою.

З дослідженого місцевим судом та перевіреного колегією суддів вбачається, що в матеріалах справи відсутні докази на уповноваження ТОВ "ІСТ ВЕСТ СТАНДАРТ" на оплату ФГ "Ай-Ев" рахунку Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи №000000012034 від 28 жовтня 2021 року. Заперечується уповноваження та наявність згоди на оплату зазначеного рахунку і відповідачем у справі. Відсутній в матеріалах справи і відповідний договір (укладений в письмовій чи простій формі) між ТОВ "ІСТ ВЕСТ СТАНДАРТ" та ФГ "Ай-Ев" про виконання останнім зобов`язання по оплаті рахунка №000000012034 від 28 жовтня 2021 року чи вираження згоди відповідача в інший спосіб.

Отже, враховуючи передумови виникнення зобов`язань по виконанню обов`язку боржника іншою особою та встановлені судами обставини справи, зокрема, відсутність згоди відповідача на виконання зобов`язань по оплаті рахунку позивачем, підстави для застосування до спірних правовідносин положень частини 1 статті 528 Цивільного кодексу України відсутні.

Неможливим є також застосування положень частини 3 даної норми, яка встановлює, що інша особа може задовольнити вимогу кредитора без згоди боржника у разі небезпеки втратити право на майно боржника (право оренди, право застави тощо) внаслідок звернення кредитором стягнення на це майно, оскільки доказів небезпеки втратити право на майно боржника (право оренди, право застави тощо) внаслідок звернення кредитором стягнення на це майно у ФГ "Ай-Ев" не було і докази цього відсутні.

Таким чином, в даному випадку, місцевий суд обґрунтовано зазначив, що відсутня можливість застосування до спірних правовідносин положень статті 528 Цивільного кодексу України, на яку посилається апелянт як на підставу позовних вимог, а тому відсутні підстави для стягнення спірних коштів в розмірі 69885,00 грн.

Судами також досліджено умови Договору оренди нежитлового приміщення, яке перебуває у власності орендодавця від 15 вересня 2021 року, та встановлено, що вказаний правочин не покладає на ФГ "Ай-Ев" обов`язку по виконанню зобов`язань ТОВ "ІСТ ВЕСТ СТАНДАРТ" за іншими господарськими правовідносинами. У випадку ж наявності між позивачем та відповідачем господарських відносин щодо проведення досліджень тварин (що не підтверджено матеріалами справи), неналежне виконання таких обов`язків могло б бути підставою для відповідальності за таким договором.

Інших обставин, які б надавали правові підстави для стягнення з ТОВ "ІСТ ВЕСТ СТАНДАРТ" сплачених ФГ "Ай-Ев" на підставі рахунка №000000012034 від 28 жовтня 2021 року грошових коштів позивачем не наведено та судами не встановлено.

Таким чином, доводи позивача, викладені у апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Місцевим господарським судом повністю з`ясовані обставини, що мають значення для справи. Висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду, відповідають обставинам справи. Судом не порушені та правильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

За таких обставин підстав для зміни, скасування рішення місцевого господарського суду не вбачається.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства "АЙ-ЕВ" на рішення Господарського суду Вінницької області від 01 грудня 2022 року у справі №903/464/22 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Вінницької області від 01 грудня 2022 року у справі №903/464/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу №903/464/22 повернути до Господарського суду Вінницької області.

Повний текст постанови складений "11" квітня 2023 р.

Головуючий суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Філіпова Т.Л.